Golosnovinua.com

Позначка: Київ

  • Росія знову б’є по залізниці Києва: є поранений, біля вокзалу повідомляють про повторний приліт

    Росія знову б’є по залізниці Києва: є поранений, біля вокзалу повідомляють про повторний приліт

    Російські війська вранці 23 вересня знову атакували залізничну інфраструктуру Києва. Унаслідок удару уламкових поранень зазнав працівник «Укрзалізниці», який саме повертався додому після робочої зміни. Його госпіталізували, медики надають необхідну допомогу. На тлі повторних повітряних загроз керівництво перевізника закликало пасажирів не залишатися біля залізничних об’єктів під час тривог та негайно переходити в укриття.

    Голова правління АТ «Укрзалізниця» Олександр Перцовський повідомив, що залізнична інфраструктура столиці знову опинилася під ударом. За його словами, один із працівників компанії отримав уламкові поранення дорогою зі зміни. Наразі він перебуває в лікарні, поруч із ним представники компанії.

    Перцовський окремо звернувся до пасажирів та працівників із попередженням: у період повторних атак необхідно максимально швидко залишати відкриті залізничні об’єкти.

    В «Укрзалізниці» наголошують, що навіть за жовтого рівня повітряної тривоги посадка та висадка пасажирів у Києві здійснюється лише з підземних приміщень Центрального вокзалу. Аналогічний порядок діє на станції Дарниця. Якщо пасажир через необхідність перебувати в укритті не встигає на свій поїзд, перевізник обіцяє повернути 100% вартості квитка, щоб людина могла продовжити подорож наступним рейсом.

    За даними окремих медіа та моніторингових ресурсів, у столиці також повідомляли про повторне влучання поблизу району залізничного вокзалу. Водночас на момент підготовки матеріалу офіційні джерела не підтверджували точну локацію другого удару та не уточнювали, який саме об’єкт був уражений. Тому достовірно підтвердженим наразі залишається факт атаки на залізничну інфраструктуру Києва та поранення працівника залізниці.

    Міська влада водночас повідомила про влучання в об’єкт транспортної інфраструктури у Дарницькому районі. Попередньо там також був постраждалий. Крім того, в районі зафіксували загоряння на даху однієї з автозаправних станцій.

    Ранкова атака відбувалася на тлі багатогодинного масованого удару по Україні. За даними Повітряних сил, від вечора 22 вересня Росія застосувала 161 повітряний засіб нападу, серед яких були ударні БпЛА типу Shahed, «Гербера», дрони-імітатори «Пародія», а також «Бандероль»/«Дань-Т». При цьому 82 «Шахеди» були реактивними.

    Станом на 08:00 сили ППО збили або подавили 119 безпілотників та три «Бандероль»/«Дань-Т». Влучання засобів повітряного нападу зафіксували на 18 локаціях, а падіння уламків збитих цілей — ще на восьми. На той момент повітряна атака продовжувалася.

    Через підвищену повітряну загрозу вранці в Києві тимчасово призупиняли рух Kyiv City Express. Міська влада повідомляла, що обмеження було запроваджене саме через небезпеку для столиці під час дронової атаки.

    Після удару по залізничній інфраструктурі «Укрзалізниця» також попередила про можливий вплив на вчасність відправлення поїздів із Києва. Відновлювальні роботи проводять оперативно, однак у разі повторної загрози працівників знову відводять до укриттів, що може уповільнювати роботи та впливати на графік.

    Нинішня атака на столичну залізницю стала далеко не першою за останні тижні.

    1 вересня російські війська завдали балістичного удару по залізничному депо та інших об’єктах у Києві. Тоді загинули семеро людей, шестеро з яких були працівниками «Укрзалізниці». Ще один залізничник опинився в лікарні.

    Про цю атаку детально писала і «Ненька інфо»: Смертоносний удар балістикою по Києву: Росія вбила працівників залізниці та вщент зруйнувала депо

    Тоді головними цілями були саме цивільні залізничні об’єкти, а пошкодження торкнулися виробничої інфраструктури перевізника.

    У вересні російські війська також кілька разів атакували пасажирські поїзди.

    8 вересня два «Шахеди» прицільно атакували поїзд Київ — Суми. Завдяки моніторинговій системі «Укрзалізниці» потяг вчасно зупинили, а пасажирів та обидві бригади евакуювали. Люди не постраждали.

    Два «Шахеди» прицільно атакували поїзд Київ – Суми: пасажирів встигли евакуювати

    Ще одна показова атака сталася 16 вересня. Російські сили атакували пасажирський поїзд №122 Київ — Миколаїв. Пасажирів також встигли евакуювати до влучання. Згодом стало відомо, що по тому самому складу росіяни завдали ще двох ударів протягом приблизно двох з половиною годин, коли людей у ньому вже не було.

    РФ атакувала пасажирський поїзд Київ — Миколаїв: людей встигли евакуювати перед ударом

    Олександр Перцовський раніше неодноразово заявляв, що атаки на українську залізницю набувають системного характеру. Зокрема, російські сили намагаються уражати колії, депо, тягові підстанції, вокзали та безпосередньо рухомий склад. Reuters ще раніше описував російську кампанію проти залізниці як системну спробу порушити критичне транспортне сполучення України.

    Саме тому нинішнє звернення Перцовського до пасажирів звучить максимально конкретно: під час будь-якої повітряної тривоги біля залізничних об’єктів не варто чекати розвитку подій — необхідно одразу переходити в укриття.

    Станом на ранок 23 вересня підтверджено поранення одного працівника «Укрзалізниці», а також вплив атаки на роботу столичної залізничної інфраструктури. Інформація про точні місця всіх влучань та масштаби пошкоджень продовжує уточнюватися.

  • 161 ціль і 82 реактивні «Шахеди»: Росія всю ніч накривала Україну дронами — є загиблий та десятки влучань

    161 ціль і 82 реактивні «Шахеди»: Росія всю ніч накривала Україну дронами — є загиблий та десятки влучань

    Росія в ніч проти 23 вересня влаштувала нову масштабну повітряну атаку на Україну, застосувавши одразу кілька типів безпілотників і баражуючих боєприпасів. У небі фіксували звичайні та реактивні «Шахеди», «Гербери», дрони-імітатори «Пародія», а також «Бандероль»/«Дань-Т». Удари почалися ще ввечері 22 вересня і тривали всю ніч та вранці. Станом на 08:00 Повітряні сили повідомляли про 18 локацій, де зафіксували влучання засобів повітряного нападу, і ще вісім місць падіння уламків збитих цілей. На той момент атака ще не була остаточно завершена.

    За офіційними даними Повітряних сил ЗСУ, від 18:00 22 вересня російські війська застосували 161 повітряну ціль. Серед них були ударні безпілотники типу Shahed, причому 82 апарати були реактивними, «Гербери», дрони інших типів та імітатори «Пародія», а також три «Бандероль»/«Дань-Т». Запуски здійснювали одразу з кількох районів Росії — Орла, Курська, Приморсько-Ахтарська та Міллерового, а також з тимчасово окупованого Донецька і Гвардійського в окупованому Криму.

    Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби та безпілотних систем, а також мобільні вогневі групи Сил оборони України. За попереднім зведенням на 08:00, вдалося збити або подавити 119 російських безпілотників, а також усі три «Бандероль»/«Дань-Т». Таким чином, загалом ППО знешкодила 122 повітряні цілі. Водночас уникнути влучань не вдалося: Повітряні сили зафіксували їх на 18 локаціях, а уламки збитих апаратів упали ще на восьми.

    Одним із головних напрямків удару знову став Київ. Причому атака на столицю розпочалася ще ввечері 22 вересня. Тоді російські війська застосовували реактивні БпЛА, а наслідки фіксували одразу у кількох районах міста. В Оболонському районі було влучання в резервуари з пальним, через що виникла пожежа. За іншою адресою пошкодження отримав об’єкт нежитлової забудови. У Печерському районі повідомлялося про двох постраждалих, а медиків також викликали у Дніпровський район.

    До 19:36 міський голова Віталій Кличко повідомляв уже про вісьмох постраждалих у столиці, трьох із яких госпіталізували. Решті допомогу надали амбулаторно або безпосередньо на місці. Пізніше ДСНС уточнила ще один епізод у Дніпровському районі: російський безпілотник влучив на територію приватного будинку, пошкодив фасад і вибив вікна. Одну травмовану людину госпіталізували. Після цього «Українська правда» повідомила, що загальна кількість постраждалих унаслідок вечірньої атаки сягнула дев’яти людей.

    Однак на цьому удар по столиці не завершився. Вже вночі та вранці 23 вересня нові російські дрони знову заходили на Київ.

    У Голосіївському районі один із БпЛА пошкодив складське приміщення, де виникла пожежа. Згодом мер столиці повідомив і про влучання безпілотника в автозаправну станцію в тому ж районі. У Солом’янському районі уламки збитого дрона впали на відкритій території між житловими будинками. Крім того, в цьому районі повідомлялося про загоряння на території транспортного підприємства.

    Через високу повітряну загрозу для столиці вранці довелося тимчасово зупинити рух поїздів Kyiv City Express в обох напрямках. У КМДА пояснювали це саме підвищеною небезпекою під час тривалої дронової атаки.

    Серйозні наслідки зафіксували й на Одещині. Ще ввечері 22 вересня область атакували російські реактивні безпілотники. За інформацією начальника Одеської ОВА Олега Кіпера, внаслідок ударів були пошкоджені складські приміщення та виникли масштабні пожежі. Одна людина загинула, ще двоє отримали поранення і були госпіталізовані. Ліквідація наслідків атаки тривала.

    Масове застосування саме реактивних «Шахедів» останніми тижнями стає все помітнішою рисою російських ударів. Під час нинішньої атаки реактивними були 82 із зафіксованих ударних БпЛА — фактично близько половини всього дронового угруповання. Ще 20 вересня Росія застосувала майже 140 безпілотників, і значна частина «Шахедів» також була реактивною. Про цю тенденцію раніше писала «Ненька інфо» — «Майже 140 дронів за одну ніч: Росія влаштувала масовану атаку, половина “Шахедів” була реактивною».

    Головна складність реактивних модифікацій полягає у значно вищій швидкості, що скорочує час на виявлення, супровід та перехоплення цілі. Раніше повідомлялося, що окремі такі апарати здатні розганятися приблизно до 500 км/год. Через це Україна паралельно намагається прискорити створення та масштабування швидкісних дронів-перехоплювачів. Про наказ прискорити роботу над такими засобами «Ненька інфо» писала на початку вересня.

    Ще один важливий елемент нинішньої російської тактики — тривалі атаки хвилями. Безпілотники запускають із різних районів і в різний час, змушуючи українську ППО працювати протягом багатьох годин. Представник Повітряних сил Юрій Ігнат раніше попереджав, що такі нальоти можуть розтягуватися фактично на весь день. Детальніше про цю зміну тактики можна прочитати у матеріалі «Загроза затяжної повітряної атаки: ворог готує нову хвилю ударів, яка може тривати весь день».

    Саме такий сценарій спостерігався й 22–23 вересня. Перші запуски в межах цієї хвилі Повітряні сили відраховують від 18:00 вівторка, а вранці середи в українському повітряному просторі все ще залишалися ворожі БпЛА. Тому дані про 122 знешкоджені цілі, 18 місць влучань та вісім локацій падіння уламків у Повітряних силах прямо назвали попередніми.

    На момент ранкового зведення військові не оприлюднювали повний список усіх 18 місць влучань, тому повна географія наслідків атаки ще уточнюється. Підтверджено, зокрема, удари та падіння уламків у Києві, а також важкі наслідки російської атаки на Одещині. Інформація від обласних адміністрацій, рятувальників та Повітряних сил може оновлюватися протягом дня.

    Водночас масштаб атаки вже зрозумілий: понад 160 повітряних засобів, велика частка швидкісних реактивних безпілотників, запуски одразу з шести напрямків і багатогодинна атака хвилями. Попри знешкодження більшості цілей, російські дрони прорвалися до десятків локацій, спричинивши пожежі, руйнування, поранення та щонайменше одну підтверджену загибель на Одещині.

  • Калашник взяв радником Вольнянського, який лобіював польський і турецький бізнес, але не реалізував жодного проєкту

    Калашник взяв радником Вольнянського, який лобіював польський і турецький бізнес, але не реалізував жодного проєкту

    Назарій Вольнянський, якого джерела називають новим радником міністра відновлення Миколи Калашника, зараз очолює Агентство регіонального розвитку Київської області. До цього він тривалий час працював із польським бізнесом — представляв ZPP та польську енергетичну компанію UNIMOT.

    За словами джерела, Вольнянський також просував інтереси турецьких компаній та їхні проєкти за відсоток. Крім того, співрозмовник стверджує, що Вольнянський був у німецькому посольстві та раніше «засвітився» з адвокатом Шевчуком.

    Джерело називає Вольнянського «аферистом» і стверджує, що за весь час його роботи реалізованих проєктів не було. За словами співрозмовника, саме через це його неодноразово прибирали з попередніх посад.

    Зараз Вольнянський очолює інвестиційне агентство Київської області та, за словами обізнаних людей, отримав новий доступ до міністерства Калашника. Співрозмовники редакції очікують, що на новій посаді він може знову зайнятися просуванням чужих інтересів і новими аферами.

     

  • Рік великих переносів: чому девелопери масово заморожують відкриття амбітних ТРЦ у Києві та на заході України

    Рік великих переносів: чому девелопери масово заморожують відкриття амбітних ТРЦ у Києві та на заході України

    Український ринок торгівельної нерухомості зіткнувся із серйозною корекцією масштабних планів, перетворюючи поточний дві тисячі двадцять шостий рік на період затяжних пауз і вимушених переносів. Початкові оптимістичні прогнози девелоперів, які розраховували на рекордний будівельний бум та анонсували запуск одразу двадцяти двох нових торговельно-розважальних центрів по всій території держави, розбилися об сувору економічну та воєнну дійсність. Замість очікуваного параду гучних урочистих відкриттів галузь опинилася в ситуації масового перегляду календарних графіків. Більшість амбітних флагманських проєктів як у столичному регіоні, так і у відносно спокійних західних областях були офіційно відтерміновані, а їхня потенційна здача в експлуатацію перенесена щонайменше на дві тисячі двадцять сьомий рік.

    Найпоказовішим прикладом девелоперської кризи стала українська столиця, де забудовники змушені вкотре відкладати запуск об’єктів із багатомільйонними інвестиціями. Зокрема, чергового гальмування зазнав грандіозний мегамолл Ocean Mall, який уже багато років утримує статус одного з найбільших і найтриваліших довгобудів Києва. Комплекс, покликаний стати ключовим магнітом для світових брендів та сотень тисяч відвідувачів, знову залишається із зачиненими дверима. Аналогічна сумна доля спіткала й інші знакові столичні ініціативи: відтерміновано введення в дію інноваційного торгово-розважального комплексу White Lines, а також багатофункціонального комплексу «Пасаж». Проте проблема вийшла далеко за межі головного мегаполіса – на заході країни, який тривалий час вважався найбільш безпечним і привабливим гаванем для капіталовкладень, девелопери так само синхронно посувають дати здачі торгівельних площ.

    Причини такої системної стриманості лежать у площині складного комплексу викликів, з якими щодня стикається вітчизняний девелопмент. Постійні безпекові загрози, регулярні повітряні тривоги, що паралізують торговельні центри, хронічний дефіцит електроенергії через руйнування енергосистеми та колосальний дефіцит кваліфікованої робочої сили на будівельних майданчиках через мобілізаційні процеси суттєво уповільнюють темпи робіт. Окрім того, серйозну роль відіграє й позиція міжнародних ритейлерів, які вкрай обережно підходять до підписання нових договорів оренди та відкриття нових флагманських магазинів у країні під час війни. Висока вартість будівельних матеріалів, ускладнена імпортна логістика та здорожчання кредитного ресурсу змушують інвесторів обирати тактику вичікування та консервації активів замість ризикованого поспішного запуску.

    Попри очевидне сповільнення темпів експансії, девелоперська спільнота не полишає розпочатих ініціатив, сприймаючи поточну паузу як необхідний крок для збереження бізнесу. Забудовники фокусуються на повільному, але якісному завершенні внутрішніх інженерних мереж, облаштуванні надійних підземних паркінгів подвійного призначення, здатних виконувати роль комфортних укриттів, а також встановленні потужних генераційних систем для автономного енергозабезпечення майбутніх об’єктів. Ринок комерційної нерухомості поступово трансформується та адаптується до вимог часу, сподіваючись, що наступного року макроекономічна стабільність і покращення безпекового клімату дозволять нарешті втілити в життя всі грандіозні задуми та повернути інтерес платоспроможних відвідувачів до сучасних шопінг-просторів.

  • Нічний удар по столиці: у Дніпровському районі Києва ворожа атака зруйнувала житлову п’ятиповерхівку та спричинила пожежу

    Нічний удар по столиці: у Дніпровському районі Києва ворожа атака зруйнувала житлову п’ятиповерхівку та спричинила пожежу

    Російські окупаційні війська продовжують здійснювати нещадний повітряний терор проти мирних українських міст, обираючи за головні цілі густонаселені житлові квартали та цивільну інфраструктуру. У ніч на вівторок, двадцять другого вересня, черговий масований удар припав на українську столицю. Внаслідок ворожої атаки у Дніпровському районі міста Києва зафіксовано пряме влучання у звичайну п’ятиповерхівку. Удар спричинив масштабні руйнування будівельних конструкцій: сталося часткове обвалення першого поверху, значних пошкоджень зазнав зовнішній фасад будівлі, а в підвальному приміщенні миттєво спалахнула сильна пожежа. Густі клуби диму та загроза подальшого руйнування перекриттів створили смертельну небезпеку для десятків мирних мешканців, які в цей час спали у власних квартирах.

    На місце трагедії негайно прибули підрозділи Державної служби з надзвичайних ситуацій, екстрені медичні служби та поліцейські наряди. Рятувальники розгорнули масштабну операцію з ліквідації наслідків атаки та порятунку цивільного населення. Працюючи в умовах сильного задимлення та ризику обвалу пошкоджених конструкцій, вогнеборці оперативно локалізували та повністю ліквідували займання у підвалі будинку. Завдяки професійним та злагодженим діям надзвичайників із палаючої та напівзруйнованої споруди вдалося врятувати п’ятнадцять людей, які опинилися заблокованими у своїх помешканнях. На жаль, не обійшлося без потерпілих серед мирного населення: четверо людей отримали травми різного ступеня тяжкості, трьох із них лікарі невідкладно госпіталізували до медичних закладів для надання кваліфікованої хірургічної та терапевтичної допомоги. На щастя, загиблих внаслідок цього підступного нічного удару не зафіксовано.

    Окрім Дніпровського району, тривожні наслідки ворожого обстрілу зафіксовано й у сусідньому Дарницькому районі столиці. Там уламки спричинили займання дерева на території приватного житлового сектора, яке пожежники швидко загасили без подальшого розповсюдження полум’я на житлові споруди. Нічна атака на Київ стала черговим ланцюгом у цілеспрямованій кампанії знищення цивільної інфраструктури регіону. Столична агломерація та навколишні громади потерпають від регулярних ворожих ударів не менше, ніж безпосередньо прифронтові області держави. Окупанти системно спрямовують засоби повітряного нападу на підприємства, виробничі потужності та логістичні хаби, намагаючись паралізувати діяльність вітчизняного бізнесу, позбавити людей робочих місць та підірвати економічну життєдіяльність країни в тилу.

    Подібна цинічна тактика повторюється регулярно. Лише кілька днів тому столиця та прилеглі райони вже відбивали комбінований наліт ворожих ударних безпілотників, внаслідок якого отримала поранення жінка, а уламки дронів понівечили приватні будинки, склади та автотранспорт мирних жителів. Попри постійну роботу сил протиповітряної оборони, щоденний пресинг вимагає від киян неухильного дотримання правил особистої безпеки. Систематичні атаки на багатоквартирні житлові будинки вкотре підтверджують геноцидний характер дій окупаційних військ, які свідомо цілять по мирних спальних масивах, намагаючись зламати моральну стійкість українського суспільства та занурити столицю у хаос.

     

  • Метро на Виноградар і ключові дороги Києва під загрозою: Autostrada згортає роботи через зупинку фінансування

    Метро на Виноградар і ключові дороги Києва під загрозою: Autostrada згортає роботи через зупинку фінансування

    Один із найбільших інфраструктурних підрядників України, група компаній Autostrada, заявив про призупинення робіт на всіх своїх об’єктах після того, як державне фінансування капітальних видатків фактично зупинилося. Засновник компанії Максим Шкіль стверджує, що рішення було ухвалене без попереднього діалогу з бізнесом і змусило компанію терміново згортати виробничі ланцюги та готувати об’єкти до консервації.

    Серед проєктів, які потрапили під ризик зупинки або затримки, — будівництво метро на Виноградар у Києві, капітальний ремонт шляхопроводу біля станції метро «Чернігівська», капремонт Харківського шосе, а також інші дорожні, мостові, енергетичні та водогосподарські об’єкти по країні. За словами Шкіля, компанія ще працюватиме на частині майданчиків до кінця вересня, але фактично це вже буде не повноцінне будівництво, а завершення поточних процесів і підготовка до консервації.

    Ключова причина — не окреме рішення щодо Autostrada, а загальна бюджетна ситуація. За даними Forbes із посиланням на голову бюджетного комітету Верховної Ради Роксолану Підласу, 17 вересня Міністерство фінансів змінило розпис держбюджету і перенесло близько 39 млрд грн капітальних видатків із вересня–листопада на грудень. Це зачепило інфраструктуру, захист енергетики та інші великі проєкти.

    Тобто формулювання про те, що Кабмін «зупинив усі капітальні видатки», коректніше подавати як позицію Максима Шкіля та учасників ринку. Публічно підтверджено перенесення частини великих видатків на кінець року через проблеми з надходженням зовнішнього фінансування.

    Autostrada заявляє про борг у 15 млрд грн

    Ситуацію ускладнює значна заборгованість перед самою компанією. Максим Шкіль повідомив, що за вже виконані роботи Autostrada недоотримала близько 15 млрд грн. Із цієї суми приблизно 6,5 млрд грн, за його словами, уже були подані до Казначейства, але платежі не проходили близько тижня.

    До боргу, за словами бізнесмена, входять не лише київські проєкти. Компанія власним коштом виконувала частину ремонту державних магістралей, прифронтових доріг, захисту енергетичних об’єктів і робіт на водогоні Запоріжжя – Томаківка – Марганець, який після руйнування Каховської ГЕС забезпечував водою понад мільйон жителів Дніпропетровської області.

    Шкіль також заявив, що цього року компанія профінансувала з власних ресурсів близько 40% загального обсягу робіт на основних автомагістралях, розраховуючи на подальшу компенсацію після поповнення резервного фонду. Це твердження походить від самої компанії і не є незалежною оцінкою державних органів.

    Що буде з метро на Виноградар

    Найрезонансніший об’єкт у Києві — продовження Сирецько-Печерської лінії метро на житловий масив Виноградар.

    Контракт на продовження будівництва метро має вартість 13,785 млрд грн, а строк виконання робіт за договором становить 30 місяців. Проєкт передбачає будівництво двох нових станцій — «Мостицька» та «Проспект Правди», яку нині також називають «Варшавською», а також тунелів і відгалуження у напрямку майбутньої станції «Виноградар».

    Ще у липні 2026 року Autostrada повідомляла, що на об’єкті одночасно ведуться роботи на кількох ключових ділянках: розробляються котловани під тунелі, системи водовідведення, перекладаються комунікації та облаштовуються підземні переходи.

    Але вже у вересні Шкіль повідомив, що цьогорічне фінансування проєкту місто скоротило з 10 млрд грн до 1,6 млрд грн, через що плани довелося коригувати ще до нинішньої бюджетної паузи. За його словами, на той момент компанія все одно йшла за скоригованим графіком.

    Київська міська влада раніше продовжила перекриття частини проспекту Європейського Союзу до 1 грудня 2026 року саме через активну фазу будівництва метро.

    Тепер головне питання — чи вистачить коштів і чи відновляться платежі достатньо швидко, щоб уникнути довготривалої консервації об’єкта.

    Шляхопровід біля «Чернігівської» мали завершити до кінця року

    Ще один великий київський об’єкт — транспортна розв’язка біля станції метро «Чернігівська».

    Капітальний ремонт шляхопроводу розпочали цього року. За офіційною інформацією «Київавтодору», навесні підрядники повністю демонтували старі конструкції та перейшли до спорудження нових опор.

    У червні Autostrada заявляла, що роботи йдуть цілодобово, а мета — відкрити рух оновленою спорудою до кінця осені.

    Пізніше Шкіль назвав конкретну дату, на яку орієнтувалася компанія, — 28 грудня 2026 року.

    Якщо фінансування не відновлять, цей графік опиниться під прямим ризиком.

    Харківське шосе теж мало відкритися цього року

    Autostrada також виконує капітальний ремонт Харківського шосе у Дніпровському та Дарницькому районах Києва.

    Проєкт передбачає оновлення 5,4 км магістралі, ремонт дорожнього покриття, тротуарів, дощової каналізації, освітлення, підземних переходів та облаштування безбар’єрної інфраструктури. Початкова очікувана вартість закупівлі становила близько 1,4 млрд грн.

    Ще на початку серпня «Київавтодор» повідомляв, що на Харківському шосе активно ремонтують підземні переходи, дорожнє покриття, велодоріжки та тротуари.

    За планами Autostrada, які Шкіль озвучував до зупинки платежів, об’єкт мали завершити 1 грудня.

    Чому держава взагалі почала переносити видатки

    Нинішня ситуація пов’язана з загальним дефіцитом бюджетного ресурсу.

    За даними бюджетного комітету Верховної Ради, за січень–серпень 2026 року загальний фонд держбюджету без урахування грантів недоотримав 33,1 млрд грн доходів порівняно з планом. Майже половина недобору припала лише на серпень.

    При цьому видатки продовжують стрімко зростати. Міністерство фінансів повідомляє, що за перші вісім місяців року видатки загального фонду сягнули 2,97 трлн грн, з яких 1,84 трлн грн, або 62%, пішли на безпеку й оборону.

    Роксолана Підласа оцінювала вартість одного дня війни для України приблизно у $190 млн.

    Додатковий тиск створює затримка міжнародної допомоги. За даними Forbes, частина грошей від ЄС надходить пізніше через невиконання або затримку окремих законодавчих умов. Наприклад, очікуваний вересневий транш, пов’язаний із виконанням зобов’язань перед ЄС, може надійти лише наприкінці жовтня.

    Окремо Україна ризикує втратити або відтермінувати $1,66 млрд від МВФ, якщо не виконає умови програми.

    Проблема вже виходить за межі доріг і метро

    Перенесення капітальних видатків зачепило не тільки Autostrada.

    Роксолана Підласа повідомляла, що на пізніший термін перенесли також фінансування державних грантів для бізнесу.

    Окремо під ризиком опинилися проєкти із захисту енергетичної інфраструктури та підготовки до зими. Саме тому Шкіль називає ситуацію системною і попереджає про можливий «ефект доміно» для будівельної галузі.

    Для великих інфраструктурних компаній проблема полягає не лише у відсутності платежів від держави. Підрядники паралельно мають виплачувати зарплати, обслуговувати кредити, орендувати техніку, закуповувати матеріали і розраховуватися з постачальниками.

    Якщо фінансування не відновлюється, компанії починають зупиняти не окремий об’єкт, а весь виробничий ланцюг.

    Що каже сама компанія

    Autostrada розраховує, що держава все ж розділить витрати на критичні та ті, які можуть бути відкладені, і відновить фінансування щонайменше для ключових проєктів.

    Шкіль наголошує, що компанія не відмовляється від контрактів і не заявляє про остаточний вихід з об’єктів. Поки що йдеться про вимушене згортання робіт через касовий розрив.

    Водночас публічної заяви Кабміну чи Мінфіну про те, що саме проєкти метро на Виноградар, «Чернігівської» або Харківського шосе остаточно скасовані, немає.

    Тому найточніше описувати ситуацію так: роботи опинилися під загрозою паузи або консервації через перенесення фінансування і накопичені борги, але самі проєкти формально не закриті.

    Для Києва це особливо чутливо. Одразу три великі транспортні проєкти, які мешканцям обіцяли завершити або суттєво просунути вже у 2026 році, тепер залежать не стільки від будівельної готовності, скільки від того, чи зможе держава та місто відновити стабільні платежі.

  • 23,5 млрд грн пройшли через «конверт»: БЕБ провело 50 обшуків у Києві, Харкові та Одесі

    23,5 млрд грн пройшли через «конверт»: БЕБ провело 50 обшуків у Києві, Харкові та Одесі

    Українські правоохоронці заявили про викриття масштабного так званого конвертаційного центру, через який із 2023 року могли пройти фінансові операції на 23,5 млрд грн. У межах спецоперації провели 50 обшуків у Києві, Харкові та Одесі, вилучили мільйони гривень необлікованої готівки, а частині фігурантів уже повідомили про підозру.

    Про результати операції 20 вересня повідомив директор Бюро економічної безпеки України Олександр Цивінський.

    За його словами, орієнтовний щомісячний оборот мережі становив майже 500 млн грн, а загальний обсяг операцій із 2023 року сягнув 23,5 млрд грн. Правоохоронці попередньо оцінюють можливу суму ухилення від сплати податків приблизно у 3 млрд грн.

    Цивінський наголосив, що йдеться про масштабну мережу, яка працювала протягом кількох років. У межах розслідування правоохоронці одночасно відпрацювали десятки адрес у трьох найбільших містах країни.

    Операцію БЕБ проводило у взаємодії з Державною прикордонною службою та Кіберполіцією. У повідомленні Бюро також зазначалося, що розслідування стосується злочинної організації та фінансових операцій, у тому числі із застосуванням віртуальних активів.

    Точну кількість підозрюваних, їхні імена та повний перелік інкримінованих статей у першому публічному повідомленні не розкрили.

    Тому на цьому етапі важливо говорити саме про версію слідства. Вина конкретних осіб може бути встановлена лише обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

    Що означають 23,5 млрд грн

    Заявлена правоохоронцями сума — це не розмір вилучених грошей і не встановлені збитки держави.

    23,5 млрд грн — це загальний обсяг фінансових операцій, які, за попередньою оцінкою БЕБ, пройшли через схему із 2023 року.

    23,5 млрд грн пройшли через «конверт»: БЕБ провело 50 обшуків у Києві, Харкові та Одесі
    ФОТО: ОГП та БЕБ викрили злочинну організацію, яка виводила кошти через криптовалюту /Прокуратура України
    23,5 млрд грн пройшли через «конверт»: БЕБ провело 50 обшуків у Києві, Харкові та Одесі
    ФОТО: ОГП та БЕБ викрили злочинну організацію, яка виводила кошти через криптовалюту /Прокуратура України

    Окремо Бюро оцінює можливі несплачені податки приблизно у 3 млрд грн. Остаточний розмір збитків має бути встановлений у процесі розслідування, експертиз і аналізу руху коштів.

    Якщо розділити заявлений загальний оборот на середній щомісячний показник у 500 млн грн, масштаб схеми справді відповідає тривалій системній роботі, а не кільком окремим транзакціям.

    Під час обшуків правоохоронці вилучили мільйони гривень необлікованої готівки. Детальну структуру вилученого майна БЕБ на момент першої публікації не оприлюднювало.

    Як зазвичай працюють «конвертаційні центри»

    Під поняттям «конвертаційний центр» правоохоронці зазвичай мають на увазі не одну компанію або фізичний обмінник, а мережу підприємств і рахунків, які використовуються для переведення безготівкових грошей у готівку, створення фіктивного документообігу або приховування реального походження коштів.

    У попередніх справах БЕБ такі мережі складалися з десятків або навіть сотень підконтрольних компаній, через які оформлювали операції, що, за версією слідства, не мали реального економічного змісту.

    Наприклад, у серпні 2026 року БЕБ повідомило про викриття іншого конвертаційного центру на Київщині. Там правоохоронці заявляли про понад 60 підприємств з ознаками фіктивності, які використовували для тіньових розрахунків в аграрному секторі. Частину грошей, за даними слідства, переводили у готівку та віртуальні активи.

    Ще масштабнішу справу БЕБ розкрило навесні 2026 року. Тоді йшлося про конвертаційний центр із оборотом близько 18 млрд грн, який, за інформацією Бюро, обслуговував сотні компаній по всій Україні. Для проведення операцій використовували близько 500 підконтрольних компаній, а частину коштів переводили через фінансові канали у країнах ЄС та Об’єднаних Арабських Еміратах.

    На цьому тлі нова справа з оборотом 23,5 млрд грн виглядає однією з найбільших публічно оголошених операцій БЕБ проти подібної інфраструктури за останній час.

    Криптовалюта дедалі частіше з’являється у таких справах

    Окремий напрямок, який досліджують українські правоохоронці, — використання криптовалюти та віртуальних активів для переміщення коштів.

    У попередніх розслідуваннях БЕБ фігуранти, за даними слідства, переводили гроші у криптовалюту, щоб ускладнити відстеження походження коштів та уникнути традиційного фінансового моніторингу.

    У серпневій справі щодо аграрного «конверта» БЕБ прямо повідомляло, що частину коштів переводили у віртуальні активи.

    Подібний механізм використовувався і в інших великих кримінальних провадженнях. У справі про конвертаційний центр із оборотом 18 млрд грн правоохоронці заявляли, що гроші могли обготівковувати або переводити у криптовалюту через мережу обмінників в Україні та за кордоном.

    Водночас використання криптовалюти саме по собі не є незаконним. Кримінальне значення має походження коштів, мета транзакцій та конкретні дії учасників схеми.

    БЕБ посилює боротьбу з тіньовими фінансами

    Нинішня операція відбувається на тлі ширшої кампанії БЕБ із детінізації економіки.

    У 2026 році Бюро неодноразово звітувало про ліквідацію великих нелегальних фінансових структур, схем із фіктивними підприємствами, незаконних обмінників та мереж, через які бізнес міг уникати сплати податків.

    Один із найбільш показових прикладів — конвертаційний центр на Київщині, ліквідований ще у травні 2025 року. Тоді БЕБ заявило, що понад десять компаній використовували для оформлення фіктивних договорів і штучного формування податкового кредиту. Під час обшуків правоохоронці вилучили 15,5 млн грн, $200 тис. та майже €22 тис. готівкою.

    Паралельно Бюро намагається показувати ефект детінізації окремих ринків. Наприклад, на ринку електроніки після посилення контролю офіційно задекларований обсяг продажів, за даними БЕБ і ДПС, зріс із 15,3 млрд грн у вересні 2025 року до 23,5 млрд грн у грудні.

    Схожі справи вже вимірюються мільярдами

    Раніше Nenka.info писала про інше масштабне розслідування, де правоохоронці заявили про виведення майже 580 млн грн із оборонних контрактів через конвертаційний центр. У тій справі йшлося про приватне підприємство, яке протягом 2023–2025 років отримало приблизно 2,5 млрд грн за ремонт і обслуговування військової техніки.

    Майже 580 млн грн з оборонки: правоохоронці викрили масштабну схему «відмивання» коштів

    Також Nenka.info повідомляла про розслідування БЕБ щодо багатомільярдної схеми експорту аграрної продукції, де слідство оцінювало можливі втрати бюджету більш ніж у 1 млрд грн.

    БЕБ розслідує багатомільярдну схему експорту зерна за участю ексчиновника ДФС

    Нова справа виділяється передусім масштабом заявленого обороту. Якщо оцінка БЕБ у 23,5 млрд грн буде підтверджена матеріалами слідства, йтиметься про фінансову інфраструктуру, яка протягом кількох років могла обслуговувати значні обсяги тіньових операцій.

    Наразі слідчі мають встановити повне коло учасників і клієнтів схеми, проаналізувати вилучені документи, електронні носії та фінансові транзакції, а також визначити остаточний розмір можливих податкових втрат.

    Тож цифра у 3 млрд грн несплачених податків поки залишається попередньою оцінкою правоохоронців, а заявлені 23,5 млрд грн — обсягом операцій, а не доведеними збитками державі.

  • Київ цього не побачив: Тіна Кароль показала фрагменти скасованого шоу у Палаці спорту

    Київ цього не побачив: Тіна Кароль показала фрагменти скасованого шоу у Палаці спорту

    Тіна Кароль показала фрагменти масштабної концертної програми, яку столична публіка мала побачити 19 вересня у київському Палаці спорту. Через безпекову ситуацію великий сольний концерт «Кохання. Сльози. Маніфест» артистка скасувала, однак частину підготовлених номерів тепер оприлюднила в мережі.

    На кадрах можна побачити постановки з хітами Кароль, масштабною хореографією та елементами програми її всеукраїнського туру. Саме ці номери мали стати частиною великого київського шоу, яке команда готувала протягом кількох місяців.

    Концерт у Палаці спорту мав стати особливим не лише через масштаб майданчика. Організатори готували його у форматі 360 градусів: сцену планували розмістити посеред арени, а глядачів — навколо неї. Така схема мала дати можливість спостерігати за виступом із різних боків і зробити концерт максимально занурювальним.

    За попереднім описом концертної програми, шоу мало тривати близько трьох годин. До нього планували включити 33 композиції, пов’язані з ювілейним проєктом «Кохання. Сльози. Маніфест», присвяченим 20-річчю творчого шляху артистки. Частина репертуару — відомі композиції Кароль, які раніше звучали російською, але були переосмислені й записані українською мовою. Серед них — «Полюси», «Ніченька», «У неба попрошу», «Ти відпусти», «Життя продовжується» та інші.

    Підготовка до концерту була значною. За словами самої Тіни Кароль, над проєктом із червня працювали близько 300 людей. Для монтажу конструкцій у Палаці спорту команда планувала чотири дні роботи приблизно по 12 годин, після чого мали відбутися ще сім днів репетицій безпосередньо на арені.

    Проте 9 вересня співачка оголосила, що концерт 19 вересня не відбудеться. Основною причиною вона назвала погіршення безпекової ситуації у столиці та часті російські атаки.

    Кароль пояснювала, що не готова на тривалий час збирати в одному місці сотні працівників команди та тисячі глядачів, коли повітряні тривоги можуть перервати підготовку або сам виступ. Артистка наголошувала, що не може гарантувати одночасно і проведення повноцінного шоу, і безпеку публіки.

    Йшлося саме про скасування, а не звичайне перенесення концерту в тому самому форматі. Водночас команда запропонувала власникам квитків кілька варіантів. За оприлюдненою артисткою інформацією, кошти за квитки мали повертатися через оператора продажу. Також квитки можна було переоформити на концерт в іншому місті туру або обміняти на нові київські дати — 19 та 20 грудня у КВЦ «Парковий». Кароль одразу попередила, що це буде вже інший концерт — з іншою сценою та іншим масштабом.

    Для київського концерту готували фактично окрему постановку. У повідомленнях про його скасування команда описувала проєкт як перше в Україні шоу такого масштабу у форматі 360. Кароль говорила, що команда створювала не просто декорації, а цілий сценічний простір, який мав повністю змінити арену Палацу спорту.

    Саме тому оприлюднені тепер кадри мають для прихильників особливе значення. Вони дозволяють хоча б частково побачити, над чим працювали постановники, танцівники, музиканти, технічна команда та сама артистка до моменту скасування концерту.

    У відеофрагментах, про які повідомили українські медіа 20 вересня, показані концертні номери, хореографія та виступи з програми «Кохання. Сльози. Маніфест». Водночас повної версії саме київського шоу у Палаці спорту не було — концерт не дійшов до стадії публічного проведення.

    Всеукраїнський тур Кароль при цьому не скасували. Після оголошення про зміну київських планів артистка повідомила, що інші концерти туру мають відбутися відповідно до графіка.

    Для внутрішньої перелінковки можна також згадати, що Тіна Кароль залишається однією з найпомітніших українських артисток у медіапросторі. Раніше Nenka.info писала про те, що проти Кароль на окупованих Росією територіях оголосили про відкриття так званої кримінальної справи після її поїздки до українських військових.

    Таким чином, концерт 19 вересня став одним із тих великих культурних проєктів, які довелося змінити через воєнні ризики. Київ не побачив заплановане шоу наживо, але оприлюднені Кароль кадри дали можливість глядачам оцінити хоча б частину постановки, над якою команда працювала з початку літа.

  • Дим суне на Київ: жителів правого берега попередили про запах гарі після пожеж на Київщині

    Дим суне на Київ: жителів правого берега попередили про запах гарі після пожеж на Київщині

    У Києві в неділю, 20 вересня, попередили про можливе задимлення на правому березі столиці. Причиною стали пожежі у Київській області, дим від яких за відповідного напрямку вітру може поширюватися в бік міста. Кияни можуть відчувати характерний запах гарі навіть у районах, де безпосередньо пожеж немає.

    У КМДА закликали мешканців, які відчувають дим, зачинити вікна, скоротити перебування на вулиці та тимчасово відмовитися від інтенсивних фізичних навантажень просто неба.

    Особливу увагу на якість повітря варто звернути людям із хронічними захворюваннями дихальної та серцево-судинної систем, літнім людям, дітям та тим, хто гостро реагує на підвищення концентрації дрібнодисперсного пилу.

    На Київщині показники значно гірші

    На момент появи попередження найскладніша ситуація фіксувалася не в самому Києві, а в окремих населених пунктах області.

    За даними моніторингу, які наводить «Главком», близько 11:00 у Боярці датчик на вулиці Соборності показував AQI PM2.5 на рівні 225. Такий показник відповідає дуже високому рівню забруднення повітря.

    PM2.5 — це надзвичайно дрібні частинки пилу й продуктів горіння діаметром до 2,5 мікрометра. Через малий розмір вони здатні проникати глибоко в дихальні шляхи, тому саме їх концентрація є одним із ключових показників при оцінюванні забруднення повітря внаслідок пожеж.

    При цьому не варто переносити показник із Боярки на весь Київ: якість повітря може суттєво відрізнятися навіть у сусідніх районах і швидко змінюватися залежно від вітру, інтенсивності пожеж та інших метеорологічних умов.

    У столиці на момент публікації ситуація була значно спокійнішою. За даними, наведеними медіа, серед районів Києва вищі показники фіксували у Святошинському, Шевченківському та Подільському районах, однак вони були в рази нижчими, ніж у Боярці.

    Що горить на Київщині

    Задимлення виникло на тлі кількох пожеж у Київській області. Окремо влада повідомляла про займання після російських атак.

    У Фастівському районі внаслідок удару було пошкоджено підприємство, після чого на його території виникла пожежа. У регіоні протягом тривалого часу ліквідовували наслідки російських атак і займання на пошкоджених об’єктах.

    Київщина перед цим пережила серію ударів. За повідомленнями обласної влади, пошкодження фіксували одразу в кількох районах, а серед уражених об’єктів були житлові будинки, господарські та виробничі приміщення й транспорт.

    Ситуація з повітрям тому може змінюватися протягом дня. Навіть після локалізації відкритого вогню пошкоджені конструкції, матеріали або рослинність можуть ще певний час тліти й утворювати дим.

    Київ уже стикався з подібним задимленням

    Це не перший випадок цього літа й осені, коли дим від пожеж доходить до столиці.

    У червні Nenka.info писала про густе задимлення в Києві, коли мешканці Оболоні, Мінського масиву та Виноградаря масово повідомляли про сильний запах гарі. Тоді серед можливих джерел диму називали пожежі у Вишгородському районі та поблизу Прип’яті.
    Київ накрило густим димом: що відбувається

    На початку липня після масованої російської атаки в столиці також фіксували погіршення якості повітря та запах гарі. Тоді мешканцям рекомендували зачиняти вікна й стежити за показниками забруднення.
    Повітря у столиці погіршилося: де в Києві фіксують найвищі показники забруднення

    Нинішня ситуація також розгортається після серії російських ударів по Києву та області. 17 вересня Nenka.info повідомляла про атаку на Київщину, під час якої в Бучанському районі постраждала 7-річна дівчинка, а також були пошкоджені приватні будинки й автомобіль.
    Дронова атака на Київщину: у Бучанському районі постраждала 7-річна дівчинка

    Що робити, якщо в районі відчувається дим

    Основна рекомендація на період задимлення — зменшити контакт із забрудненим повітрям. Вікна краще тримати зачиненими, а провітрювати приміщення лише після покращення ситуації. Якщо є кондиціонер або очищувач повітря з відповідним фільтром, його можна використовувати в режимі рециркуляції.

    Також варто відкласти біг, тренування та інші активні навантаження на відкритому повітрі. Під час фізичної активності людина дихає частіше й глибше, через що в організм потрапляє більше продуктів горіння.

    Старі рекомендації столичної влади під час сильних задимлень також передбачали вологе прибирання приміщень та використання систем очищення повітря.

    При появі вираженої задишки, сильного кашлю, запаморочення або різкого погіршення самопочуття варто звернутися по медичну допомогу.

    При цьому ситуацію слід оцінювати саме за актуальними показниками моніторингу. Рівень забруднення може змінюватися протягом кількох годин: вітер здатен як принести дим у певний район, так і досить швидко його розсіяти.

    Тому попередження КМДА не означає, що весь правий берег Києва вже накрив небезпечний смог. Йдеться про ризик локального задимлення та появи запаху гарі через пожежі в області, через що містян закликають бути обережними й стежити за якістю повітря протягом дня.

  • Комбінований терор столиці: у Росії цинічно похизувалися ударами по Києву та назвали свої головні цілі

    Комбінований терор столиці: у Росії цинічно похизувалися ударами по Києву та назвали свої головні цілі

    У ніч на сімнадцяте вересня збройні сили Російської Федерації здійснили черговий комбінований удар по території України, спрямувавши значну частину засобів ураження на Київ та Київську область, а також на об’єкти у Запоріжжі та на Одещині. У державі-агресорі заявили про одночасне застосування широкого арсеналу озброєнь повітряного, морського та наземного базування разом із безпілотними літальними апаратами, намагаючись публічно виправдати свої атаки прагненням зірвати матеріально-технічне забезпечення Збройних сил України. Про наміри та деталі чергового нічного нальоту заявив російський військовий коментатор, капітан першого рангу в запасі Василь Дандикін.

    Спроби виправдати атаки та удари по логістиці

    Коментуючи наслідки ударів по українській столиці, представник країни-окупанта зазначив, що повітряні атаки на промислові та логістичні вузли у Києві здійснюються на постійній основі. За твердженнями російської сторони, регулярні обстріли покликані напряму заблокувати постачання підрозділів української армії необхідними матеріальними засобами. У Москві переконують, що удари по столиці начебто мають відобразитися на забезпеченні військових частин боєприпасами, ракетним озброєнням та безпілотними апаратами, які передаються на передову.

    Паралельно міністерство оборони Російської Федерації оприлюднило свій звіт про проведення нічної операції, стверджуючи, що основними цілями стали промислові гіганти та транспортні вузли. У заявах російського відомства фігурують твердження про ураження підприємств металургійного комплексу та радіоелектронної промисловості, а також об’єктів військово-промислового сектору, критичної енергетичної, транспортної та портової інфраструктури. Крім того, окупанти заявили про нанесення ударів по морських суднах, які буцімто залучалися для перевезення військових вантажів.

    Систематичний тиск на тилові регіони

    Географія нічної атаки підтверджує намагання ворога завдати комплексного ураження одразу за кількома критичними напрямками. Крім столичного регіону, потужного тиску зазнали прифронтове Запоріжжя та південні портові потужності Одеської області. Застосовуючи змішану тактику одночасного запуску ударних дронів та різнотипних ракет, військове керівництво агресора намагається максимально перевантажити українську систему протиповітряної оборони та завдати шкоди функціонуванню тилу.

    Подібні заяви російських військових аналітиків та оборонного відомства традиційно слугують спробою легітимізувати повітряний терор в очах власної аудиторії. Усі удари по інфраструктурі та житлових масивах українських міст країна-агресор незмінно намагається подати як стратегічно вивірені дії проти військової машини, прагнучи створити ілюзію послаблення обороноздатності України.