Golosnovinua.com

Позначка: Київ

  • Зруйновані мільйони через мізерний борг: компанія одіозного нардепа намагається збанкрутувати відомого виробника меду «Аскания-Пак

    Зруйновані мільйони через мізерний борг: компанія одіозного нардепа намагається збанкрутувати відомого виробника меду «Аскания-Пак

    Господарський суд міста Києва офіційно відкрив провадження у справі про банкрутство ТОВ «Аскания-Пак», яке є одним із найвідоміших вітчизняних виробників соусів та натурального меду під торговою маркою «Аскания». Приводом для ініціювання процедури стали боргові зобов’язання перед компанією «Агринол», пов’язаною зі скандальним народним депутатом.

    Суть конфлікту та позиція виробника меду

    За даними судового реєстру, формальною підставою для банкротства підприємства з багатомільйонними оборотами стала заборгованість за господарськими операціями у розмірі 330 600,98 гривні. Загальний річний дохід продовольчої компанії при цьому становить майже 800 мільйонів гривень, проте навіть попри такий масштаб бізнесу мізерний борг переріс у загрозу неплатоспроможності.

    У пресслужбі «Аскания-Пак» офіційно прокоментували ситуацію, зазначивши, що визнають основну суму заборгованості перед кредитором за періоди 2021–2022 років. Водночас компанія категорично не погоджується з додатковими фінансовими нарахуваннями, через які загальна сума претензій зросла до 607 509,18 гривні.

    «Аскания-Пак воздержалась от прямой оплаты Агринолу из-за появившейся в открытых источниках информации о связях компании с лицом, подозреваемым в государственной измене. При этом компания не отказывалась от своих финансовых обязательств и была готова выплатить основную сумму долга на основании решения суда. [Однако] Агринол не обращался с отдельным иском о взыскании основной суммы долга, а инициировал процедуру банкротства», – зазначили у продовольчій компанії.

    Подальші кроки та стабільність бізнесу

    Керівництво підприємства наголошує, що вважає відкриття справи про банкрутство необґрунтованим, тому вже готує апеляційну скаргу для оскарження рішення суду першої інстанції. Наразі жодні інші кредитори не заявляли власних майнових вимог до виробника в межах цього судового провадження.

    Попри юридичний тиск, підприємство продовжує працювати у звичному режимі, виконуючи всі поточні зобов’язання перед партнерами та споживачами. Представники компанії запевняють, що розпочатий судовий процес жодним чином не загрожує операційній діяльності інших юридичних осіб, які входять до складу загальної бізнес-групи «Аскания».

     

  • Рух мостами без зупинок та послаблення комендантської години: у Києві ініціюють масштабні зміни правил безпеки під час тривог

    Рух мостами без зупинок та послаблення комендантської години: у Києві ініціюють масштабні зміни правил безпеки під час тривог

    Столична влада разом із військовим командуванням ініціювала перегляд чинних протоколів безпеки, спрямований на збереження життєдіяльності та мобільності міста в умовах частих загроз. Рада оборони Києва на спеціальному засіданні ухвалила офіційне звернення до Кабінету Міністрів України з пропозиціями оптимізувати роботу транспорту, зняти обмеження на рух мостами під час повітряних тривог та пом’якшити умови комендантської години. Про ухвалені ініціативи повідомив міський голова Києва Віталій Кличко.

    Безперервний рух метро та зняття обмежень на мостах

    Однією з ключових пропозицій столичної влади є внесення змін до регламенту роботи Київського метрополітену. За умови погодження нових правил урядом, пропонується забезпечити повноцінний рух поїздів із пасажирами на Сирецько-Печерській (зеленій) лінії без зупинок, зокрема через Південний міст, що дозволить безперебійно сполучати лівий та правий береги Дніпра під час тривог. Наземний комунальний транспорт столиці вже курсує під час небезпеки відповідно до раніше ухвалених рішень.

    Крім того, Рада оборони Києва доручила Силам оборони спільно з профільними департаментами КМДА розробити оптимальний механізм для зняття обмежень на проїзд автомобільного транспорту тими столичними мостами, де такий рух наразі блокується під час сигналу тривоги.

    Пом’якшення комендантської години та робота бізнесу

    Міська влада також пропонує уряду запровадити точкові послаблення комендантської години для вирішення гострих логістичних та соціальних проблем:

    Транзитна логістика: дозволити рух вантажного транзитного автотранспорту в нічний час для підтримки ланцюгів постачання та економіки.

    Допомога пасажирам: надати можливість громадянам безперешкодно діставатися домівок із залізничних вокзалів та автостанцій, оскільки через затримки міжміські та міжнародні рейси нерідко прибувають уже під час дії комендантської години.

    Окремо столиця планує запропонувати уряду оновлені алгоритми функціонування для приватного бізнесу, низки медичних і навчальних закладів, а також комунальних підприємств, аби збалансувати безпекові вимоги з безперервною роботою міської інфраструктури.

  • Ганьба на полі та емоції ветеранів: Алієв жорстко розкритикував «Динамо» після розгрому від «Буковини»

    Ганьба на полі та емоції ветеранів: Алієв жорстко розкритикував «Динамо» після розгрому від «Буковини»

    Колишній гравець збірної України та київського «Динамо» Олександр Алієв вкрай емоційно відреагував на сенсаційну поразку столичного клубу від чернівецької «Буковини» з рахунком 0:3. Своє обурення діями нинішнього складу команди ексфутболіст висловив у різкому відеозверненні, опублікованому в Instagram Stories.

    Реакція ветерана столичного клубу відзначилася безпрецедентною кількістю нецензурної лексики: у відеоролику тривалістю всього 59 секунд Алієв використав 23 лайливих слова. Ексгравець не стримував розчарування, зазначивши, що після такого провального виступу змушений йти пити пиво, аби зняти стрес. За його словами, у нинішній команді співчуття та поваги заслуговують лише двоє досвідчених лідерів — Андрій Ярмоленко та Віталій Буяльський.

    У своєму зверненні Алієв піддав нищівній критиці молодих гравців, звинувативши їх у відсутності самовіддачі та неповазі до вболівальників і ветеранів клубу. Він наголосив, що футболісти ще нічого не досягли на полі, проте не виправдовують покладених на них надій. Окремо колишній півзахисник звернувся до президента клубу Ігоря Суркіса, закликавши його негайно втрутитися в ситуацію та зупинити те, що відбувається з командою, назвавши поточний стан справ абсолютною ганьбою.

    Емоційний випад Олександра Алієва доповнив загальну хвилю обурення футбольної спільноти після фіаско киян. Раніше гру «Динамо» також гостро розкритикував колишній головний тренер команди Йожеф Сабо, який вказав на провальну тактику та повну відсутність у гравців волі до перемоги.

     

  • Смертоносний удар балістикою по Києву: Росія вбила працівників залізниці та вщент зруйнувала депо

    Смертоносний удар балістикою по Києву: Росія вбила працівників залізниці та вщент зруйнувала депо

    У ніч на 1 вересня російські окупаційні війська завдали масованого прицільного удару балістичними ракетами по цивільній залізничній інфраструктурі столиці України. Головною ціллю ворожого обстрілу стали залізничне депо та комплекс виробничо-технічних споруд державної компанії «Укрзалізниця». У результаті цинічної атаки загинуло семеро людей, шестеро з яких були працівниками залізниці, ще кілька осіб отримали поранення різного ступеня тяжкості. Про трагічні наслідки удару та руйнування офіційно повідомили голова правління підприємства Олександр Перцовський та пресслужба компанії.

    Ворожий ракетний удар призвів до масштабних руйнувань виробничого комплексу підприємства. Один із ключових цехів був зруйнований вщент прямим влучанням та потужною вибуховою хвилею, а на території стратегічного об’єкта виникло одразу кілька осередків пожежі. На місце події терміново прибули пожежно-рятувальні підрозділи екстрених служб та спеціальні аварійні бригади, які тривалий час ліквідовували відкритий вогонь і розбирали завали зруйнованих конструкцій.

    Очільник компанії наголосив на цілеспрямованому характері ворожої атаки та розповів про зусилля з порятунку людей.

    «Нічні удари балістики по Києву – прицільно по залізничному депо та інших залізничних обʼєктах. Балістичний удар забрав життя 7 людей, з яких 6 – наші співробітники. 1 колега в лікарні із пораненнями – поруч наші, надається вся необхідна допомога. Десятки встигли врятуватись по укриттях, допомагаємо їм оговтатись», – повідомив Олександр Перцовський.

    Через значні руйнування та ризики для безпеки руху залізничники були змушені тимчасово закрити рух поїздів на двох важливих ділянках перегонів столичного вузла. Завдяки оперативній роботі відновлювальних бригад інфраструктурні пошкодження вдалося швидко локалізувати, після чого залізничне сполучення на цих перегонах було повністю відновлено.

    Наразі підрозділи «Укрзалізниці» продовжують роботу над ліквідацією наслідків обстрілу та стабілізацією ситуації на пошкоджених об’єктах. Фахівці проводять експертну оцінку завданих збитків, розчищають територію від уламків та ремонтують комунікації. Підприємство організувало надання комплексної матеріальної, медичної та психологічної допомоги постраждалим залізничникам і родинам загиблих співробітників.

  • У Києві хочуть змінити правила під час тривог: метро через Дніпро, відкриті мости й послаблення комендантської години

    У Києві хочуть змінити правила під час тривог: метро через Дніпро, відкриті мости й послаблення комендантської години

    У Києві готують суттєвий перегляд правил, за якими столиця працює під час повітряних тривог та комендантської години. Рада оборони міста 31 серпня ухвалила звернення до уряду з пропозицією змінити чинні протоколи безпеки, щоб місто не зупиняло транспортні та логістичні процеси на багато годин під час затяжних російських атак. Серед ключових пропозицій — дозволити рух автомобілів окремими мостами під час тривог, забезпечити повноцінну роботу Сирецько-Печерської лінії метро між берегами Дніпра та послабити окремі обмеження комендантської години.

    Мер Києва Віталій Кличко пояснив, що нинішні безпекові правила потребують адаптації до нових умов. Через довгі повітряні тривоги містяни можуть годинами залишатися відрізаними від іншого берега столиці, а після завершення атаки стикаються з великим навантаженням на транспорт. Окремою проблемою стали потяги та міжміський транспорт, які через повітряні тривоги затримуються і можуть прибувати до Києва вже після початку комендантської години. Саме тому місто хоче створити механізм, який дозволить людям дістатися від вокзалів додому або до безпечних місць навіть за таких обставин.

    Одне з найпомітніших нововведень стосується мостів через Дніпро. Рада оборони доручила Силам оборони та Київській міській державній адміністрації невідкладно підготувати пропозиції щодо зняття частини обмежень на автомобільний рух під час повітряної тривоги там, де вони зараз діють. Остаточний алгоритм мають погодити з військовими, після чого Київ передасть його уряду. Тобто поки мости не відкрили автоматично для вільного руху під час тривог — місто лише наполягає на зміні чинного порядку.

    Ще масштабнішою може стати зміна роботи метро. Київ пропонує за нових протоколів не обмежувати під час тривоги рух Сирецько-Печерською, або зеленою, лінією, зокрема забезпечити перевезення пасажирів через Південний міст між правим та лівим берегами. Це дозволило б зберігати фактично безперервний транспортний зв’язок між двома частинами міста навіть під час затяжних атак. За нинішньою пропозицією саме зелена гілка розглядається як ключовий маршрут, оскільки вона перетинає Дніпро через Південний міст.

    Ідея не означає, що метрополітен перестане виконувати функцію укриття. Підземні станції продовжують використовуватися як один із головних захисних просторів для містян під час масованих ударів. Масштаб цього навантаження добре показала ніч проти 20 серпня: тоді під час майже дев’ятигодинної тривоги на станціях київського метро укривалися понад 38 тисяч людей, серед них більш як дві тисячі дітей.

    Друга частина пропозицій стосується комендантської години. Київ хоче не просто загального «скасування» обмежень, а гнучкішого режиму для конкретних потреб столиці. Кличко назвав серед них можливість руху транзитного вантажного транспорту та механізм, який дозволить людям, що прибувають запізнілими поїздами, автобусами чи іншим міжміським транспортом, нормально дістатися від вокзалів. Точні параметри можливого послаблення — години, категорії транспорту, документи чи спеціальні винятки — поки не оприлюднені.

    Місто також хоче переглянути правила для бізнесу, медичних та навчальних закладів і комунальних установ. За словами Кличка, Київ передасть уряду власні напрацювання щодо того, як такі установи можуть продовжувати роботу в умовах тривалих повітряних тривог, не створюючи додаткових ризиків для людей. Це може стати частиною ширшого пакета змін, який дозволить столиці залишатися функціональною навіть тоді, коли тривоги тривають по кілька годин поспіль.

    Зміна підходу фактично означатиме відхід від моделі, за якої значна частина великого міста завмирає на весь час повітряної небезпеки. Утім, міська влада наголошує, що будь-які нові правила мають бути погоджені із військовими. Рішення про відкриття мостів, рух метро через Дніпро та інші зміни не можуть ухвалюватися лише з міркувань зручності — вони повинні враховувати конкретний тип повітряної загрози та можливості захисту столиці.

    Водночас сам підхід Києва до роботи транспорту за останні роки вже змінювався. Раніше столична влада займала значно жорсткішу позицію і наполягала, що рух громадського транспорту під час повітряних тривог може створювати додаткову небезпеку для пасажирів. Тепер через трансформацію російської тактики та дедалі довші атаки місто фактично шукає інший баланс між фізичною безпекою людей і здатністю мегаполіса нормально функціонувати.

    Окремо Київський метрополітен продовжує відновлювати звичайну роботу інфраструктури: з 1 вересня на станції «Бориспільська» відкривається другий вестибюль із боку «Червоного Хутора». Він працюватиме для перевезення пасажирів до 22:20, а пов’язаний із ним підземний перехід залишається доступним цілодобово. Це локальна зміна і вона не тотожна пропозиції щодо повноцінного руху зеленою лінією під час тривог.

    Головне на цей момент — усі озвучені Кличком зміни ще не набули чинності. Рада оборони Києва сформувала пропозиції та звернулася до Кабінету міністрів, а частину нових алгоритмів ще мають підготувати спільно з військовими. Тож говорити, що від 1 вересня зелена гілка метро вже працюватиме без обмежень під час тривог, мости будуть відкриті або комендантську годину вже послабили, поки неправильно.

  • Київ і Київщину можуть оголосити прифронтовими вже у вересні: що зміниться для людей і бізнесу

    Київ і Київщину можуть оголосити прифронтовими вже у вересні: що зміниться для людей і бізнесу

    Київ та Київська область уже у вересні можуть отримати статус прифронтових територій. Над відповідним рішенням, за словами народного депутата Руслана Горбенка, уряд працює приблизно два тижні, а паралельно напрацьовує пакет додаткової підтримки для бізнесу, який працює в умовах посилених російських атак. Поки що Кабінет міністрів офіційної постанови не оприлюднив, тому йдеться саме про підготовку можливого рішення, а не про вже запроваджений статус.

    Горбенко заявив, що робота над документом активізувалася після російських ударів по великих складських і логістичних об’єктах українських компаній у столичному регіоні. За його словами, прем’єр-міністр уже проводив зустрічі з представниками бізнесу, під час яких обговорювали, як підприємствам працювати в нових безпекових умовах і швидше відновлюватися після атак. Для цього, зокрема, розглядають можливість надання додаткових складських приміщень з фондів державного майна, АРМА та інших державних структур.

    Нардеп також повідомив про створення спеціальної робочої групи, яка має напрацювати як сам механізм можливого нового статусу Києва й області, так і конкретні пільги для підприємств. Однією з найбільш важливих пропозицій називають розширення можливостей бронювання працівників для бізнесу, що працює у регіоні. Горбенко прогнозує, що відповідне рішення Кабміну може з’явитися вже у вересні, однак остаточні параметри стануть відомими лише після публікації постанови.

    Саме тут важливо розділити два поняття. Можливе надання Києву статусу прифронтової території не означає, що російські сухопутні війська наблизилися до столиці або що Київ у військовому сенсі стає прифронтовим містом. Судячи з озвучених Горбенком деталей, ідеться передусім про адміністративно-економічний механізм, який дозволить застосувати до столиці та області спеціальні правила підтримки через високі ризики регулярних ракетних і дронових ударів. Саме тому у заголовках краще не використовувати формулювання на кшталт «фронт наближається до Києва».

    Одним із ключових питань стане бронювання військовозобов’язаних працівників. Нинішня система передбачає особливі можливості для підприємств, установ та організацій, визнаних критично важливими для економіки та життєдіяльності держави. Уряд у 2026 році вже кілька разів коригував критерії критичності та процедуру підтвердження такого статусу, а підприємства, які не перепідтвердили його відповідно до нових правил, після 1 вересня втрачають можливість продовжувати бронювання на старих підставах.

    Тож якщо для Києва та Київщини справді запровадять окремий прифронтовий режим, він може дати місцевим підприємствам ширші можливості зберігати ключових працівників, необхідних для виробництва, логістики, ремонту пошкоджених об’єктів та безперервної роботи критичних сервісів. Але конкретний відсоток працівників, яких можна буде бронювати, перелік галузей та вимоги до підприємств поки не оголошені. До виходу урядової постанови будь-які конкретні цифри щодо бронювання були б лише припущенням.

    Нова дискусія виникла на тлі помітного посилення атак Росії на столичний регіон. Окрім житлових будинків та енергетичної інфраструктури, під ударами опиняються логістичні центри, склади й підприємства. Через це влада дедалі активніше шукає способи адаптувати правила роботи великого мегаполіса до тривалих повітряних тривог і регулярних атак, які фактично паралізують транспорт, логістику та частину бізнес-процесів на багато годин.

    31 серпня у Києві відбулося і засідання Ради оборони міста. Мер Віталій Кличко повідомив, що столична влада готує звернення до уряду щодо зміни чинних безпекових протоколів і хоче сформувати окремі правила життєдіяльності Києва в нових умовах. Одне з конкретних питань — перегляд організації руху мостами під час повітряних тривог; алгоритм мають напрацювати разом із військовими та передати Кабміну.

    Таким чином, можливий статус прифронтової території вписується у значно ширший перегляд правил функціонування столиці. Уряд і місцева влада намагаються знайти баланс між безпекою та необхідністю не зупиняти економічне життя міста щоразу під час багатогодинних атак. До цього можуть входити нові транспортні алгоритми, підтримка підприємств, доступ до резервних приміщень, зміни в правилах бронювання та інші механізми стійкості.

    Для звичайних жителів Києва саме слово «прифронтовий» може звучати тривожно, але наразі немає підстав трактувати можливе рішення як сигнал про безпосереднє наближення лінії фронту. Те, що підтверджено станом на вечір 31 серпня, — заява народного депутата про роботу уряду над відповідною постановою, існування робочої групи та обговорення додаткових економічних механізмів. Офіційного рішення Кабміну із чітким переліком наслідків для мешканців і підприємств поки немає.

    Якщо документ буде ухвалений у вересні, саме його текст визначить, що конкретно означатиме новий статус. Найімовірніше, першими відчутними змінами стануть саме інструменти підтримки бізнесу та можливості збереження критично необхідних кадрів, а не якісь автоматичні обмеження для населення. Тому твердження про нові перепустки, евакуацію, додаткову комендантську годину чи інші обмеження зараз були б передчасними — про такі рішення Горбенко не повідомляв.

  • Штраф може прийти без зупинки поліцією: у Києві та області відновили роботу «фантомів»

    Штраф може прийти без зупинки поліцією: у Києві та області відновили роботу «фантомів»

    На дорогах Києва та Київської області з 31 серпня знову працюють так звані «фантомні патрулі» — спеціальні автомобілі поліції без звичної зовнішньої символіки, обладнані комплексами автоматичної фіксації порушень швидкісного режиму. На першому етапі на маршрути виїхали три такі автомобілі, а надалі систему планують розширити як за кількістю машин, так і географічно — на інші області України. Про відновлення роботи «Фантому» повідомив начальник Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький.

    Головна особливість цих машин полягає в тому, що зовні вони майже не відрізняються від звичайних цивільних автомобілів у транспортному потоці. На них немає традиційного поліцейського оформлення, яке дозволяло б водієві здалеку зрозуміти, що поруч рухається патруль. Саме тому система має не лише каральний, а й превентивний ефект: водій не може знати, де саме в конкретний момент працює «фантом», а отже повинен дотримуватися дозволеної швидкості постійно, а не лише перед стаціонарними камерами.

    «Фантоми» обладнані системами контролю швидкості, які можуть працювати не лише тоді, коли спеціальне авто стоїть на місці, а й безпосередньо під час його руху. Система здатна визначати швидкість інших автомобілів як у попутному, так і в зустрічному напрямку. Після фіксації перевищення камера зчитує державний номер транспортного засобу, інформація передається до системи автоматичної фіксації, де дані обробляються і формується постанова про адміністративне правопорушення.

    Для більшості водіїв це означає принципову річ: поліцейські не повинні обов’язково зупиняти автомобіль після перевищення швидкості. Порушення фіксується автоматично, тому водій може навіть не знати, що його машину зафіксував «фантом», доки не отримає інформацію про постанову. Такий принцип нагадує роботу стаціонарних камер автофіксації, однак мобільний комплекс має очевидну перевагу — його місцезнаходження постійно змінюється разом із патрульною машиною.

    Крім автоматичного комплексу, автомобілі мають дві відеокамери, що дозволяють поліцейським контролювати ситуацію і попереду, і позаду службової машини. У неавтоматичному режимі екіпаж може фіксувати й інші порушення Правил дорожнього руху. А якщо інспектори побачать небезпечне або особливо грубе порушення, вони можуть безпосередньо втрутитися та зупинити транспортний засіб у випадках, передбачених законодавством.

    Тобто назва «фантом» не означає, що всередині машини немає поліцейських або що автомобіль використовується винятково як пересувна камера. Це повноцінний патрульний екіпаж, але його основне завдання — непомітно контролювати транспортний потік і автоматично виявляти порушення швидкості. За словами Білошицького, після фіксації «найбільш зухвалих» порушень інспектори можуть зупиняти водія, однак у більшості випадків перевищення швидкості опрацьовуватиметься системою без такої зупинки.

    У поліції пояснюють повернення системи ситуацією з аварійністю та необхідністю посилити контроль на дорогах. Логіка «фантомних» патрулів полягає не стільки в тому, щоб приховано зібрати якомога більше штрафів, скільки в тому, щоб позбавити водіїв можливості пригальмовувати лише перед відомими точками контролю. Якщо стаціонарну камеру можна побачити на карті або запам’ятати її розташування, то передбачити появу звичайного на вигляд автомобіля з комплексом автофіксації значно складніше. Саме цей фактор поліція називає одним із головних елементів превентивного впливу.

    «Фантоми» не є абсолютно новою технологією для України. Система запрацювала ще у січні 2022 року, незадовго до початку повномасштабного російського вторгнення. За даними, які наводить OBOZ.UA, лише протягом першого місяця роботи таких автомобілів до відповідальності за перевищення швидкості притягнули понад 26 тисяч водіїв. Після тривалої перерви МВС вирішило відновити цей формат патрулювання вже з урахуванням нових технічних параметрів та умов, у яких нині працює поліція.

    Поки що масштаб системи залишається невеликим: на Київ та область припадають лише три екіпажі. Водночас у поліції вже підтвердили, що це лише перший етап. Надалі кількість автомобілів мають збільшувати, а «фантомні патрулі» з’являтимуться й у інших регіонах країни.

    Для водіїв фактично змінюється не саме правило відповідальності за перевищення швидкості, а спосіб, у який порушення може бути виявлене. Камера тепер може рухатися в тому самому транспортному потоці, що й автомобіль порушника, одночасно контролюючи транспорт у різних напрямках. Тому орієнтація лише на відомі стаціонарні комплекси автофіксації вже не гарантує, що перевищення залишиться непоміченим.

  • Один із символів центру Києва пішов з молотка: за Gulliver хочуть щонайменше $207 млн

    Один із символів центру Києва пішов з молотка: за Gulliver хочуть щонайменше $207 млн

    Один із найвідоміших комерційних комплексів столиці — Gulliver — офіційно виставили на відкритий продаж. 31 серпня державні Ощадбанк та Укрексімбанк оприлюднили лот у системі Prozorro.Продажі зі стартовою ціною понад 9,235 млрд грн, що відповідає приблизно $207,3 млн за курсом НБУ на дату оголошення. Торги можуть стати однією з найбільших публічних угод на українському ринку комерційної нерухомості за останні роки.

    Прийом пропозицій розпочався 31 серпня о 13:58 і триватиме до 20:00 30 вересня, а сам електронний аукціон запланований на 1 жовтня о 12:20. Торги відбудуться у форматі трираундового англійського аукціону, тобто учасники змагатимуться шляхом підвищення ставок. Мінімальний крок становить близько 92,35 млн грн, або 1% стартової вартості, а для участі претенденту необхідно внести гарантійний внесок у розмірі близько 461,8 млн грн.

    У лот входить не лише сама будівля Gulliver, а й земельні ділянки під комплексом. За даними Prozorro.Продажі, торговельно-офісний комплекс із громадськими приміщеннями та паркінгом має площу 151 805,3 кв. м і розташований на Спортивній площі, 1-А у Києві. Разом із ним продаються дві земельні ділянки загальною площею 1,2512 га. Оголошена стартова ціна нерухомості та землі становить 9 235 467 626,87 грн без ПДВ, причому на відповідну частину фінальної вартості податок буде нарахований згідно із законодавством.

    Сам Gulliver поєднує торговельно-розважальний центр і великий офісний блок та є одним із найбільш впізнаваних об’єктів у центральній частині столиці. Комплекс розташований біля одного з найбільших транспортних вузлів Києва та поряд одразу з кількома станціями метро, а його орендарями є українські та міжнародні компанії. Ощадбанк раніше оцінював загальну площу багатофункціонального комплексу більш ніж у 157 тис. кв. м, якщо враховувати весь обсяг пов’язаних площ, і повідомляв про понад 150 тис. відвідувачів на день.

    Голова правління Ощадбанку Юрій Каціон наголосив, що конкурентна процедура має дозволити визначити ринкову ціну активу та залучити до боротьби за Gulliver не лише українських, а й іноземних інвесторів. За його словами, комплекс має сформований пул орендарів, сильні операційні характеристики та потенціал для подальшого розвитку. Для державного банку важливо отримати максимальну можливу вартість, адже фінансовий результат Ощадбанку впливає і на майбутні надходження до бюджету через податки та дивіденди.

    Історія нинішнього продажу Gulliver безпосередньо пов’язана з багаторічною кредитною історією комплексу. Державні банки фінансували інвестиційний проєкт його будівництва ще з 2006 року, а сам об’єкт ввели в експлуатацію у 2014-му. Кредит кілька разів реструктуризовували, однак, за версією банків, із червня 2024 року позичальник ТОВ «Три О» почав скорочувати платежі, а згодом фактично припинив обслуговувати борг. У березні 2025 року Ощадбанк та Укрексімбанк розпочали процедуру звернення стягнення на заставлене майно.

    26 липня 2025 року право власності на Gulliver зареєстрували за консорціумом двох державних банків: 80% отримав Ощадбанк, ще 20% — Укрексімбанк. Банки пояснювали, що комплекс був забезпеченням за кредитними зобов’язаннями ТОВ «Три О», які не виконувалися належним чином. У листопаді того ж року Антимонопольний комітет також дозволив державним банкам набути контроль над єдиним майновим комплексом Gulliver.

    Окремою фігурою в історії Gulliver залишається бізнесмен Віктор Поліщук. Forbes раніше називав його реальним власником комплексу, хоча юридично актив належав компанії «Три О» В’ячеслава Ігнатенка. За інформацією видання, Поліщук надав особисту поруку за кредитом, який використовувався для фінансування будівництва, а також особисто брав участь у переговорах щодо реструктуризації заборгованості у 2020 році. Ощадбанк окремо підтверджував, що під час реструктуризації кредит додатково забезпечили особистою порукою Поліщука та його гарантією, підпорядкованою англійському праву.

    Перехід комплексу під контроль державних банків минулого року супроводжувався гострим конфліктом. 30 жовтня 2025 року Gulliver тимчасово припинив роботу, а Ощадбанк заявляв про проблеми з передачею інженерних, диспетчерських, енергетичних та охоронних систем від попереднього власника. У банку тоді стверджували, що ситуація створювала ризики для безпечної експлуатації комплексу, тому роботу довелося призупинити. Згодом функціонування торгових площ почали поетапно відновлювати.

    Водночас конфлікт навколо права власності остаточно не зник. Компанія «Три О» після переходу Gulliver до держбанків заявляла, що використовуватиме передбачені законодавством механізми для відновлення своїх прав на актив. У документації нинішнього аукціону навіть окремо оприлюднено інформацію про судові справи, пов’язані з комплексом, щоб потенційні інвестори могли ознайомитися з юридичним станом активу до подання пропозиції.

    Для майбутнього покупця важливо й те, що банки планують забезпечити юридичну можливість повноцінного переходу нерухомості. В оголошенні Prozorro зазначено, що в державному реєстрі існують записи про заборону відчуження та іпотеку, де обтяжувачами виступають самі банки. Ощадбанк та Укрексімбанк заявляють, що вчинять необхідні дії для припинення цих обтяжень і безперешкодної реалізації майна переможцю торгів. Договір купівлі-продажу має бути укладений протягом 20 робочих днів після формування протоколу про результати аукціону, хоча в окремих випадках завершення угоди може залежати від дозволу або висновку АМКУ.

    Продаж Gulliver буде показовим і для всього українського ринку комерційної нерухомості, який продовжує працювати в умовах повномасштабної війни. Ще наприкінці липня Ощадбанк називав майбутній аукціон одним із найбільших інвестиційних продажів такого типу в країні та сигналом для потенційних міжнародних інвесторів. Водночас стартова ціна у $207 млн означає, що коло реальних претендентів буде обмеженим великими українськими бізнес-групами, інституційними інвесторами та міжнародним капіталом. Хто саме подасть заявки, стане зрозуміло лише ближче до завершення прийому пропозицій 30 вересня.

    Таким чином, історія одного з найпомітніших київських комплексів переходить у нову фазу. Після багаторічної кредитної історії, стягнення застави, переходу до державних банків, конфлікту з попереднім власником і тимчасового закриття Gulliver тепер має отримати нового приватного власника через відкриті торги. Стартова планка вже встановлена на рівні понад 9,2 млрд грн, але остаточна вартість залежатиме від конкуренції між учасниками. Головна дата — 1 жовтня 2026 року, коли має відбутися аукціон і стане зрозуміло, чи знайдеться покупець на один із найдорожчих комерційних об’єктів Києва.

  • Тривоги можуть «з’їдати» по чотири уроки: у Києві готують нові сценарії навчання

    Тривоги можуть «з’їдати» по чотири уроки: у Києві готують нові сценарії навчання

    Київські школи входять у новий навчальний рік із кількома сценаріями організації занять через тривалі повітряні тривоги та постійну загрозу російських ракетних і дронових атак. Перший тиждень 2026/2027 навчального року у столиці планують розпочати в очно-дистанційному форматі, однак у КМДА попереджають: за потреби школи повинні бути готовими буквально на ходу перебудувати навчальний процес. Серед варіантів — уроки безпосередньо в укриттях, поєднання очних та онлайн-занять, повна дистанційка і навіть робота у дві зміни. Остаточну модель кожен заклад визначатиме з урахуванням безпекової ситуації та власних можливостей.

    Про нові підходи 31 серпня розповів заступник голови КМДА Валентин Мондриївський. За його словами, останні дні показали, наскільки сильно тривалі повітряні тривоги можуть впливати на звичайний шкільний розклад. Як приклад він навів 28 серпня, коли сигнали повітряної тривоги у Києві сумарно тривали 158 хвилин. За звичайного шестигодинного розкладу це приблизно дорівнює тривалості чотирьох уроків, а отже традиційна схема «перервали заняття — спустилися в укриття — повернулися до класу» за багатогодинної небезпеки може фактично зупиняти навчання на значну частину дня.

    Саме тому місто готується до більш гнучкого підходу. Для молодших школярів одним із варіантів може бути продовження очних занять безпосередньо в обладнаному укритті, якщо його умови дозволяють організувати там повноцінний освітній процес. Водночас учні середніх і старших класів у тій самій школі за необхідності можуть під час тривоги переходити на онлайн-навчання. У КМДА наголошують, що це не універсальна схема для всіх столичних шкіл, а лише один із варіантів, який заклади зможуть адаптувати під свої приміщення, кількість дітей та місткість захисних споруд.

    Ще одним сценарієм є повне або часткове дистанційне навчання у дні, коли безпекова ситуація фактично не дозволяє нормально проводити очні уроки. Також у столиці розглядають можливість організації другої зміни, якщо це допоможе розподілити потоки школярів і забезпечити достатню кількість місць в укриттях. Мондриївський підкреслив, що такі рішення можуть бути тимчасовими і змінюватися залежно від рівня дроново-ракетної загрози. Головним критерієм у місті називають не збереження звичного розкладу будь-якою ціною, а безпеку дітей і працівників закладів освіти.

    Важливу роль у виборі формату матимуть і батьки. У Департаменті освіти і науки КМДА заявили, що родини зможуть обирати доступний для конкретної ситуації варіант навчання, але в межах моделей, які реально може забезпечити певна школа. Директорка департаменту Олена Фіданян пояснила, що можливості закладів у Києві відрізняються: десь укриття дозволяє розмістити значну кількість учнів і продовжувати заняття, а десь його ресурсів вистачає лише для безпечного перебування дітей під час тривоги. Тому єдиного обов’язкового формату для всіх шкіл міста запроваджувати не планують.

    Кожен заклад освіти при цьому вже має індивідуальний алгоритм дій у разі надзвичайної ситуації, який погоджується та затверджується педагогічною радою. Йдеться не лише про ракетну чи дронову загрозу, а й про повідомлення щодо можливого мінування та інші небезпечні ситуації. У КМДА нагадують, що у вересні минулого року повідомлення про замінування надходили до столичних закладів освіти практично щодня. Через це батьків перед початком навчання закликають окремо проговорити з дітьми, що робити у разі тривоги в школі, де знаходиться укриття та як діяти, якщо сигнал застав дитину дорогою на заняття.

    Посилення вимог до безпеки помітне і в підготовці самого 1 вересня. Міністерство освіти і науки рекомендувало школам уникати масових скупчень під час урочистостей до Дня знань. Якщо святковий захід проводять на подвір’ї або в актовій залі, кількість учасників не повинна перевищувати розрахункову місткість укриття, а під час оголошення тривоги захід необхідно негайно припинити та організовано перевести людей у захисну споруду. Як альтернативу традиційним лінійкам МОН пропонує проводити заходи окремо для різних класів, залишити урочистості лише для першокласників і випускників або замінити їх тематичним першим уроком.

    Новий навчальний рік в Україні офіційно розпочинається 1 вересня 2026 року і триватиме до 30 червня 2027-го. Водночас урядове рішення не означає, що всі школи повинні проводити звичайні уроки до останнього дня червня: формат і фактичну організацію освітнього процесу визначають з урахуванням місцевих умов. Для Києва рекомендовано завершити класно-урочну роботу 28 травня, а період із 31 травня до 30 червня використовувати для консультацій, компенсаторних занять, подолання освітніх втрат, навчальних екскурсій та інших освітніх активностей.

    Столичний Департамент освіти рекомендував провести перший семестр із 1 вересня до 23 грудня 2026 року, а другий — з 11 січня до 28 травня 2027-го. Осінні канікули пропонують організувати з 26 жовтня до 1 листопада, зимові — з 24 грудня до 10 січня, весняні — з 22 до 28 березня. Для першокласників передбачили додатковий тиждень відпочинку з 15 до 21 лютого. Водночас КМДА одразу застерігає, що і структура року, і форма навчання можуть коригуватися, якщо цього вимагатиме безпекова ситуація.

    Місто паралельно продовжує збільшувати можливості освітніх укриттів. За даними КМДА, лише за останні два роки фонд укриттів у столичних закладах освіти збільшили на 62,7 тисячі місць. Однак реальні можливості шкіл залишаються різними, що і є однією з причин відмови від єдиної жорсткої моделі для всього Києва. До того ж російські атаки продовжують безпосередньо впливати на освітню інфраструктуру: після удару по столиці 27 серпня одну з гімназій у Шевченківському районі пошкодило настільки, що понад 300 її учнів вирішили розмістити у сусідніх закладах на початку навчального року.

    1 вересня у Києві вже не означатиме автоматичного повернення всіх учнів до звичного довоєнного розкладу. Місто фактично переходить до моделі, за якої формат занять може змінюватися залежно від тривалості тривог, характеру загрози, можливостей конкретного укриття і ситуації в районі. Якщо повітряна тривога триває десятки хвилин, школа може працювати за звичним алгоритмом із переходом до укриття, але багатогодинна небезпека може вимагати онлайн-занять, уроків у захисній споруді або іншого розподілу дітей. Головне завдання міської влади — зробити так, щоб тривоги не залишали школярів без значної частини навчального дня, але водночас жодне освітнє рішення не ставило навчання вище за безпеку.

  • Чергові склади «АТБ» горять після ранкової атаки дронів

    Чергові склади «АТБ» горять після ранкової атаки дронів

    Густий чорний дим над північно-східною околицею Києва піднявся вранці 31 серпня одразу після оголошення повітряної тривоги через загрозу ударних безпілотників. Київська міська військова адміністрація спершу повідомила про займання складських приміщень у Деснянському районі, потім уточнила, що вогонь спалахнув у селі Погреби Київської області. Служби виїхали на місце. У Броварському районі внаслідок тієї ж ранкової атаки постраждали чотири людини, двох чоловіків з осколковими пораненнями кінцівок госпіталізовано.

    Місцеві телеграм-канали та моніторингові пабліки майже одразу вказали, що горять логістичні об’єкти мережі «АТБ». Офіційного підтвердження від самої корпорації до полудня не було. Мережа поки не коментувала ні площу пожежі, ні ступінь пошкодження конкретного об’єкта. Це вже не перший удар по її інфраструктурі в столичному регіоні і далеко не перший за війну.

    У 2022 році два ключові розподільчі центри «АТБ» під Києвом було повністю або частково знищено. Вони обслуговували Київську, Чернігівську області та центральну Україну. 3 червня 2026-го прямим влучанням дрона виведено з ладу один із найбільших і найсучасніших мультитемпературних комплексів компанії в Дніпрі — 37,5 тисячі квадратних метрів класу «А». Він постачав близько 300 магазинів у Дніпропетровській і Запорізькій областях. Збитки компанія тоді оцінила в сотні мільйонів гривень.

    5 серпня за одну ніч було уражено п’ять розподільчих центрів різних ритейлерів у Київському регіоні. Постраждали хаби Novus, Fozzy Group («Сільпо», «Фора»), склади інших мереж. «АТБ» на той момент уже перебудовувала логістику, дробила потоки, підключала прямі поставки від виробників, орендувала додаткові площі. Наприкінці серпня мережа запровадила обмеження — не більше шести упаковок яєць, круп, соняшникової олії та низки інших соціально значущих товарів в одні руки. Компанія пояснила захід не дефіцитом, а спробою зупинити масові закупівлі для перепродажу. У магазинах Києва при цьому вже фіксували порожні полиці за окремими позиціями в конкурентів і точкові затримки в самої «АТБ».

    Кожен виведений з ладу розподільчий вузол змушує мережу розтягувати потужності, що лишилися, збільшувати плече доставки, підвищувати собівартість і ризик збоїв в асортименті. «АТБ» залишається найбільшою мережею країни — понад 1200 магазинів. Її стійкість трималася на власній логістиці, власні й орендовані розподільчі центри, власний автопарк. Повторні влучання в об’єкти довкола Києва перевіряють, наскільки ця схема витримує цілеспрямований тиск на тил. Компанія після дніпровського удару заявляла, що перерозподіл потоків дасть змогу уникнути відчутного дефіциту.

    Чи збережеться ця оцінка після нового займання в Погребах, стане зрозуміло найближчими днями, коли з’являться офіційні дані про масштаби пошкоджень і столичні торговельні мережі оцінять можливі перебої з поставками олії та яєць. Водночас уже зараз зрозуміло, що ситуація не обмежується одним складом. Займання в Погребах стало ще одним епізодом у ланцюгу ударів по логістичній інфраструктурі, яка останніми місяцями регулярно потрапляє під російські атаки.