Golosnovinua.com

Позначка: Київ

  • Привели дитину — а уроків немає: МОН вимагає планувати навчання на тиждень уперед

    Привели дитину — а уроків немає: МОН вимагає планувати навчання на тиждень уперед

    Українські школи мають заздалегідь визначати формат навчання щонайменше на тиждень і своєчасно повідомляти про це батьків. Таку позицію озвучив міністр освіти і науки України Андрій Бутенко на тлі тривалих повітряних тривог, які дедалі частіше порушують звичний освітній процес. Водночас заклади освіти повинні зберігати можливість оперативно змінювати організацію занять, якщо цього потребує безпекова ситуація.

    Про це повідомляє міністр після зустрічі з керівництвом Департаменту освіти і науки Києва та представниками асоціацій директорів шкіл.

    За словами Бутенка, однією з головних проблем нинішнього навчального року залишається непередбачуваність організації занять. Через тривалі й повторювані повітряні тривоги навчальний процес може змінюватися протягом дня, а батьки не завжди отримують необхідну інформацію завчасно.

    У результаті виникають ситуації, коли родини приводять дітей до школи, але вже на місці дізнаються, що звичайних очних уроків не буде.

    У МОН вважають, що подібної невизначеності потрібно уникати завдяки попередньому плануванню та зрозумілим алгоритмам роботи.

    Школи мають планувати заняття щонайменше на тиждень

    Міністр наголосив, що керівництво закладів освіти повинно заздалегідь визначати, за яким форматом навчатимуться учні протягом наступного тижня.

    Йдеться про очні заняття, поєднання різних форматів або дистанційне навчання, залежно від можливостей школи та поточної безпекової ситуації.

    Важливо, щоб батьки знали, коли дитина має прийти до закладу, чи передбачені уроки онлайн та як школа організовуватиме навчання в разі тривалої небезпеки.

    Для педагогів таке планування також необхідне, оскільки дозволяє розподілити навчальний матеріал, підготувати завдання та узгодити роботу з колегами.

    Однак тижневий план не означає, що школа повинна продовжувати очні заняття за будь-яких обставин.

    У разі нової загрози керівництво закладу має діяти відповідно до затверджених алгоритмів безпеки.

    Що змінюється під час тривалих повітряних тривог

    Ще у вересні Міністерство освіти і науки оприлюднило рекомендації, які дозволяють школам адаптувати освітній процес до тривалих і повторюваних повітряних тривог.

    Залежно від ситуації заклади можуть використовувати очну, комбіновану або дистанційну модель навчання.

    Якщо школа має належно обладнане укриття, у якому створено умови для проведення уроків, освітній процес може продовжуватися безпосередньо в захисній споруді.

    Проте така можливість залежить від місткості укриття, вентиляції, освітлення, наявності води, санітарних умов, електропостачання та інших необхідних ресурсів.

    Якщо приміщення призначене лише для тимчасового перебування людей, повноцінні заняття там можуть бути неможливими.

    Раніше «Ненька інфо» розповідала, як змінюються правила навчання під час повітряних тривог.

    У матеріалі зазначалося, що школи повинні не лише мати укриття, а й оцінювати їхню реальну спроможність забезпечувати навчання протягом тривалого часу.

    Безпека дітей залишатиметься головним пріоритетом

    Андрій Бутенко окремо наголосив, що жодні організаційні рішення не можуть ставити під загрозу життя та здоров’я дітей і педагогів.

    Під час повітряної тривоги учні та працівники, які перебувають у школі, повинні перейти до укриття відповідно до встановленого алгоритму.

    Навіть якщо тривога триває кілька годин, повертатися до звичайних занять у небезпечних приміщеннях не можна.

    У школах, де немає можливості безпечно організувати навчання під час тривог, можуть застосовувати дистанційний формат або інші передбачені освітнім планом рішення.

    Водночас дистанційне заняття також не повинно змушувати дитину ігнорувати сигнал небезпеки. Якщо учень перебуває вдома та отримує повідомлення про загрозу, пріоритетом є перехід у безпечне місце.

    У Києві вже розглядали кілька сценаріїв навчання

    Столична влада раніше повідомляла, що заклади освіти можуть використовувати різні моделі організації занять залежно від тривалості повітряних тривог.

    Зокрема, обговорювали можливість проведення уроків в укриттях, поєднання очного й дистанційного навчання, організації занять у кілька змін.

    Як раніше писала «Ненька інфо», тривалі сигнали небезпеки можуть фактично забирати у школярів по кілька уроків щодня.

    Особливо гостро ця проблема проявляється у великих закладах, де навчаються сотні або понад тисячу дітей.

    Навіть за наявності укриття організувати одночасне навчання для всіх класів не завжди можливо.

    Тому кожна школа має враховувати власні технічні можливості, кількість учнів, наявність педагогічних працівників та доступ до цифрових освітніх інструментів.

    Батьки скаржаться на невизначеність, учителі — на складні умови роботи

    Тривалі повітряні тривоги створюють труднощі не лише для адміністрацій закладів освіти.

    Батьки змушені змінювати робочі графіки, організовувати догляд за дітьми та шукати можливості для дистанційного навчання.

    Педагоги, своєю чергою, мають адаптувати уроки, працювати з учнями в різних умовах та компенсувати пропущені заняття.

    У жовтні «Ненька інфо» опублікувала матеріал про реальні труднощі роботи шкіл під час повітряних тривог і атак безпілотників.

    Учителі та керівники закладів розповідали про переповнені укриття, складність проведення уроків під землею та проблеми з організацією роботи в умовах постійних повітряних загроз.

    Новий акцент МОН на тижневому плануванні покликаний зробити освітній процес хоча б частково передбачуваним.

    Що це означає для батьків та школярів

    Насамперед родини мають отримувати чітку інформацію від адміністрації школи про запланований формат навчання.

    Це може бути повідомлення через електронний щоденник, навчальну платформу, офіційний сайт школи або погоджені канали комунікації з батьками.

    Важливо, щоб у повідомленні було зрозуміло, які класи навчаються очно, хто працює дистанційно та що відбуватиметься в разі тривалої небезпеки.

    Однак самі слова міністра про необхідність планування не означають запровадження єдиного обов’язкового тижневого розкладу для всіх шкіл України.

    МОН раніше наголошувало, що заклади мають організаційну автономію і можуть самостійно визначати модель освітнього процесу відповідно до конкретних умов.

    Тому практична реалізація нових підходів залежатиме від рішень керівництва шкіл, їхніх засновників і безпекової ситуації в громадах.

    Головна вимога міністра полягає в тому, щоб батьки та педагоги не дізнавалися про формат навчання в останню хвилину. Заклади освіти повинні планувати роботу на тиждень уперед, але зберігати готовність до негайної зміни планів, якщо цього вимагає безпека дітей.

    У МОН підкреслюють, що завдання держави та керівників шкіл — забезпечити максимально можливу безперервність освіти навіть в умовах війни, коли звичайний навчальний день дедалі частіше доводиться підлаштовувати під повітряні тривоги.

  • Світло знову вимикатимуть майже до опівночі: «Укренерго» оголосило графіки на 14 жовтня

    Світло знову вимикатимуть майже до опівночі: «Укренерго» оголосило графіки на 14 жовтня

    У середу, 14 жовтня 2026 року, в частині областей України продовжать діяти графіки відключення електроенергії. Обмеження заплановані з 06:00 до 23:59 і стосуватимуться як побутових споживачів, так і промисловості та бізнесу. За попередньою інформацією, обсяг погодинних відключень становитиме від 0,5 до 2 черг. Причиною залишаються наслідки російських атак на українську енергетичну інфраструктуру.

    Про заплановані обмеження повідомили в “Укренерго”.

    Згідно з повідомленням, енергетики поки не планують збільшувати обсяг обмежень порівняно з попередньою добою. Водночас ситуація залишається нестабільною, тому графіки можуть коригувати залежно від стану електромереж і наслідків можливих нових російських ударів.

    Коли 14 жовтня відключатимуть електроенергію

    За попереднім прогнозом, у середу графіки обмеження споживання діятимуть із шостої години ранку до кінця доби.

    Для промисловості та бізнесу передбачено обмеження доступної електричної потужності. Такі заходи дозволяють зменшувати навантаження на енергосистему та уникати перевантажень пошкодженого обладнання.

    Для населення та інших категорій споживачів заплановані погодинні відключення обсягом від 0,5 до 2 черг.

    Це означає, що в різні години доби оператори можуть відключати певну частину споживачів відповідно до затверджених місцевих графіків.

    Водночас зазначений часовий проміжок не означає, що електроенергії не буде безперервно протягом 18 годин.

    Конкретний час знеструмлення кожного будинку визначатиме місцевий оператор системи розподілу електроенергії.

    «Укренерго» також попереджає, що через наслідки російських обстрілів ситуація може змінюватися протягом доби. Тому споживачам рекомендують регулярно перевіряти оновлення.

    Чому в Україні знову повернулися графіки

    Періодичні відключення електроенергії почали повертатися до окремих українських регіонів ще на початку жовтня.

    Однією з основних причин стали російські ракетно-дронові атаки на енергетичну інфраструктуру.

    Ворожі удари пошкоджують не лише об’єкти генерації, а й мережі, підстанції та обладнання, необхідне для передачі електроенергії між регіонами.

    Через це навіть за наявності достатніх обсягів виробництва електроенергії можуть виникати проблеми з її доставленням споживачам.

    Для уникнення аварій і перевантаження пошкоджених мереж диспетчери змушені тимчасово обмежувати споживання.

    13 жовтня «Укренерго» повідомило, що графіки обмеження потужності та погодинних відключень у частині областей застосовуватимуть до кінця доби. У компанії пояснили це необхідністю не допустити перевантаження обладнання після попередніх російських атак.

    Де ситуація зі світлом залишається складною

    Останніми тижнями проблеми з електропостачанням виникали в Києві, Київській, Чернігівській, Сумській, Харківській та інших областях.

    Особливо складна ситуація спостерігається в регіонах, де російські атаки пошкодили важливі об’єкти енергетичної інфраструктури.

    Ще 30 вересня після ворожих ударів у столиці та частині сусідніх областей запроваджували екстрені відключення.

    На відміну від погодинних графіків, аварійні обмеження можуть вводити без попередження. Їх застосовують тоді, коли необхідно оперативно стабілізувати роботу енергосистеми.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про екстрені відключення у Києві та області, під час яких звичайні графіки перестали діяти.

    Також видання писало про масштабні перебої з електропостачанням у столиці та можливий зв’язок проблем із пошкодженням важливого енергетичного вузла. Ця версія у матеріалі видання ґрунтувалася на інформації джерела та не є офіційно підтвердженою причиною всіх відключень.

    Чому обмеження вводять навіть без загального дефіциту електроенергії

    Одне з найпоширеніших запитань споживачів — чому електроенергію вимикають, якщо країна не завжди відчуває загальний дефіцит потужності.

    Річ у тім, що баланс виробництва та споживання є лише одним із чинників стабільної роботи енергосистеми.

    Не менш важливим залишається стан електромереж, через які струм надходить до міст, підприємств і житлових будинків.

    Після пошкодження магістральної інфраструктури окремі регіони можуть отримувати менше електроенергії, ніж їм необхідно, навіть якщо в інших частинах країни є доступні генерувальні потужності.

    Тому обмеження можуть бути потрібні не лише через нестачу виробництва, а й через неможливість передати необхідний обсяг електроенергії конкретним напрямком.

    Саме з такими проблемами українська енергосистема неодноразово стикалася після масованих російських атак.

    Як дізнатися, коли вимкнуть світло

    В «Укренерго» наголошують, що національний оператор визначає необхідні обсяги обмежень, але не складає погодинних розкладів для окремих будинків.

    Детальні графіки розробляють і публікують регіональні оператори систем розподілу.

    Тому мешканцям Києва, Київщини та інших областей варто перевіряти інформацію на офіційних сайтах своїх обленерго.

    Для частини регіонів доступні спеціальні онлайн-сервіси, де можна ввести адресу проживання й побачити заплановані періоди відключень.

    Водночас навіть опублікований графік не гарантує, що електропостачання відбуватиметься точно за розкладом. У разі нових пошкоджень або аварій можуть застосовуватися додаткові обмеження.

    Що рекомендують енергетики

    Фахівці закликають українців споживати електроенергію ощадливо, особливо в періоди підвищеного навантаження.

    Після відновлення електропостачання рекомендується не вмикати одночасно кілька потужних побутових приладів.

    Це стосується електрообігрівачів, бойлерів, пральних машин, електроплит та іншої техніки, що споживає значні обсяги енергії.

    Одночасне ввімкнення великої кількості приладів після відключення може створювати додаткове навантаження на електромережі.

    Раніше «Ненька інфо» пояснювала, чому погодинні відключення повернулися вже на початку жовтня, а також писала про ризики тривалих відключень у Києві ще до початку зими.

    Отже, на 14 жовтня в частині України попередньо заплановані погодинні відключення з 06:00 до 23:59 обсягом від 0,5 до 2 черг. Порівняно з 13 жовтня заявлені параметри залишаються незмінними.

    Однак остаточний розклад залежатиме від стану енергосистеми та рішень місцевих операторів. Саме тому споживачам радять стежити за офіційними оновленнями й враховувати можливість змін протягом доби.

  • «Навіть прифронтові області готові краще»: Зеленський анонсував рішення щодо Києва перед зимою

    «Навіть прифронтові області готові краще»: Зеленський анонсував рішення щодо Києва перед зимою

    Президент України Володимир Зеленський різко розкритикував підготовку Києва до опалювального сезону 2026–2027 років. За його словами, столиця демонструє найнижчий рівень виконання планів стійкості серед усіх регіонів країни, навіть порівняно з прифронтовими областями. На цьому тлі глава держави розпочав консультації щодо безпекових та управлінських рішень для Києва. Водночас мер Віталій Кличко відкидає звинувачення та заявляє про перешкоди з боку центральної влади.

    Про це Зеленський повідомив 13 жовтня у своєму Telegram-каналі.

    Президент заявив, що ситуація з підготовкою столиці до можливих масштабних перебоїв електро-, тепло- та водопостачання залишається незадовільною.

    За його оцінкою, столична влада відстає від інших регіонів у реалізації заходів, необхідних для проходження зими в умовах російських атак.

    «Станом на середину жовтня фактично в усій державі, навіть у прикордонних і прифронтових областях, виконання планів стійкості вище, ніж в Києві», — заявив Зеленський.

    Глава держави пов’язав недостатню, на його думку, підготовку з перебоями в роботі критичної інфраструктури після російських обстрілів.

    Президент зазначив, що навіть окремі влучання ударних безпілотників можуть призводити до масштабних відключень електроенергії та водопостачання.

    Зеленський почав консультації щодо Києва

    Президент повідомив, що вже розпочав обговорення можливих безпекових та управлінських рішень, які стосуватимуться столиці.

    За його словами, консультації відбулися з колишнім очільником Служби безпеки України Василем Малюком, керівником Державного агентства відновлення Іваном Федоровим, мером Харкова Ігорем Тереховим, підприємцем Костянтином Єфименком та колишнім народним депутатом Максимом Єфімовим.

    Зеленський зазначив, що отримав низку пропозицій і планує продовжити консультації.

    Президент прямо заявив про підготовку рішень щодо ситуації в Києві, але поки не уточнив, яких саме змін вони стосуватимуться.

    Тому наразі немає підстав стверджувати, що вже ухвалено рішення про кадрові перестановки, зміну керівництва столиці або перерозподіл повноважень між міською владою та військовою адміністрацією.

    Кличко відкинув звинувачення

    Міський голова Києва Віталій Кличко не погоджується з оцінками президента.

    За його словами, міська влада здійснює підготовку до зими, однак стикається з фінансовими та організаційними перешкодами.

    Кличко вважає, що критика з боку центральної влади має політичний характер і спрямована на послаблення місцевого самоврядування.

    Він також наголошував, що комплексний план стійкості столиці розробили раніше, а для реалізації частини його заходів необхідна співпраця державних і міських органів.

    Ще влітку мерія повідомляла про потребу в додатковому фінансуванні резервного теплопостачання, автономних енергетичних потужностей та інших критично важливих проєктів.

    Фінансування частини проєктів розблокували лише в жовтні

    Окремим предметом суперечки між центральною та міською владою стало фінансування плану стійкості.

    9 жовтня Київська міська державна адміністрація повідомила про розблокування державою платежів за окремими проєктами.

    За інформацією КМДА, йдеться, зокрема, про резервне теплопостачання, будівництво когенераційних станцій і забезпечення безперебійного живлення об’єктів водопровідного господарства.

    У міській адміністрації стверджують, що попереднє блокування платежів негативно вплинуло на темпи реалізації важливих інфраструктурних робіт.

    Водночас факт розблокування фінансування не дозволяє автоматично встановити, яка частина затримок виникла через рішення державних органів, а яка залежала від дій міської влади.

    Для об’єктивної оцінки необхідні дані про виконання конкретних проєктів, строки закупівель, обсяги фінансування та фактичну готовність обладнання.

    Верховна Рада викликала Кличка через підготовку до зими

    На тлі загострення ситуації 13 жовтня Верховна Рада ухвалила рішення запросити Віталія Кличка на парламентське засідання.

    Очікується, що міський голова має надати пояснення щодо підготовки столиці до опалювального сезону та реалізації заходів енергетичної стійкості.

    Питання набуло особливої актуальності після російських атак, які вже цієї осені спричиняли перебої в роботі електротранспорту, водопостачання та інших міських систем.

    Зокрема, 8 жовтня в Києві тимчасово зупинився метрополітен через падіння напруги.

    Кличко раніше також попереджав, що в разі подальших масштабних ударів по енергетиці столиця може зіткнутися з надзвичайно складними умовами проходження зими.

    Хто відповідає за готовність столиці

    Підготовка Києва до опалювального сезону охоплює не лише роботу комунальних підприємств, а й захист енергетичних об’єктів, створення резервних потужностей та координацію з державними органами.

    Рішення Ради національної безпеки і оборони, введене в дію президентським указом наприкінці серпня, передбачає спільну роботу Київської міської влади, профільних міністерств, Державного агентства відновлення, енергетичних компаній та інших установ.

    Водночас у документі окремо наголошено на персональній відповідальності міського голови за підготовку та стале проходження опалювального сезону.

    Це означає, що реалізація плану стійкості потребує узгоджених дій кількох рівнів влади.

    Чого чекати киянам

    Наразі Зеленський не уточнив змісту рішень, які планує ухвалити щодо столиці.

    Відомо лише, що консультації тривають і до них залучають представників державних структур, місцевого самоврядування та бізнесу.

    На цьому тлі Київ продовжує підготовку резервних джерел електроенергії та теплопостачання, а також заходів для підтримки роботи критичної інфраструктури.

    Таким чином, суперечка між Зеленським і Кличком виходить за межі політичних заяв. Йдеться про реальну готовність тримільйонного міста до можливих масштабних відключень світла, води й тепла під час російських атак.

    Президент наполягає на недостатніх темпах підготовки та анонсує управлінські рішення. Мер Києва заперечує звинувачення й заявляє про проблеми з державним фінансуванням.

    Які саме кроки зробить центральна влада і чи вплинуть вони на підготовку столиці до зимового періоду, стане відомо після завершення консультацій та оприлюднення відповідних рішень.

  • Київ нарешті отримає мобільні укриття: де встановлять перші 14 захисних споруд

    Київ нарешті отримає мобільні укриття: де встановлять перші 14 захисних споруд

    У Києві планують розпочати встановлення мобільних бетонних укриттів, які дозволять мешканцям швидше знаходити захист під час російських ракетних і дронових атак. Перші 14 споруд мають з’явитися наприкінці жовтня — на початку листопада 2026 року. Насамперед їх облаштовуватимуть біля зупинок громадського транспорту та в місцях масового перебування людей, де бракує стаціонарних сховищ.

    Про це повідомив виконувач обов’язків начальника Київської міської військової адміністрації Андрій Ткачов в ефірі телеканалу «Ми-Україна».

    За словами посадовця, забезпеченість захисними спорудами в різних частинах столиці суттєво відрізняється. У деяких житлових масивах місць для укриття недостатньо, що створює додаткову небезпеку для людей під час повітряних тривог.

    Особливо гострою ця проблема залишається на лівому березі Києва.

    Водночас у центральній частині міста доступних місць для укриття більше. Важливу роль відіграють станції Київського метрополітену, які під час повітряних тривог використовуються як захисні споруди.

    Де встановлюватимуть мобільні укриття

    За словами Ткачова, мобільні бетонні споруди насамперед планують розміщувати поблизу зупинок громадського транспорту та в місцях, де одночасно перебуває багато людей.

    Пріоритетними стануть райони, у яких неможливо швидко побудувати повноцінне капітальне укриття або де вже наявних захисних споруд недостатньо.

    На першому етапі в столиці планують встановити 14 мобільних укриттів.

    Водночас конкретні адреси їхнього розташування посадовець не назвав.

    За його словами, кияни зможуть побачити перші результати роботи вже найближчими тижнями.

    Однак поки невідомо, у яких саме районах з’являться перші споруди, скільки людей зможе вмістити кожна з них та чи передбачено подальше збільшення кількості укриттів.

    Коли розпочнеться встановлення

    У Київській міській військовій адміністрації розраховують розпочати встановлення мобільних укриттів наприкінці жовтня або на початку листопада.

    Це означає, що перші споруди можуть з’явитися ще до початку зими.

    Водночас заявлений термін поки є плановим. Про завершення монтажу або введення конкретних об’єктів в експлуатацію ще не повідомлялося.

    Київ перейматиме досвід прифронтових міст

    Андрій Ткачов пояснив, що мобільні бетонні укриття вже використовують у низці українських міст, які регулярно потерпають від російських обстрілів.

    Зокрема, подібні споруди встановлювали у Харкові, Дніпрі, Запоріжжі та Миколаєві.

    Їх розміщують поблизу зупинок громадського транспорту, ринків та інших місць скупчення людей.

    Основна перевага таких конструкцій — можливість відносно швидкого встановлення без тривалого будівництва підземних захисних споруд.

    Мобільні укриття покликані забезпечити додатковий захист від окремих уражальних чинників, зокрема уламків і вибухової хвилі, залежно від конструкції та підтверджених захисних характеристик.

    Водночас вони не є повноцінною заміною спеціально обладнаних капітальних сховищ. Рівень захисту залежить від технічних параметрів конкретної споруди.

    Чому Києву потрібні додаткові укриття

    Необхідність збільшення кількості захисних споруд стала особливо актуальною на тлі регулярних російських атак на столицю.

    Мешканці окремих районів не завжди мають можливість швидко дістатися до найближчого укриття, особливо коли йдеться про балістичні ракети, які можуть досягати міста за лічені хвилини.

    Проблема стосується передусім людей, які перебувають на вулиці, очікують громадський транспорт або не мають поблизу доступного підземного приміщення.

    У таких умовах додаткові захисні конструкції на зупинках можуть стати важливим елементом міської інфраструктури безпеки.

    Крім того, питання встановлення мобільних укриттів раніше порушувала Київська міська прокуратура.

    За інформацією медіа, прокуратура звернулася до суду з вимогою зобов’язати міську владу забезпечити встановлення таких споруд.

    Де киянам шукати укриття вже зараз

    Поки нові бетонні конструкції лише готують до встановлення, мешканцям столиці рекомендують заздалегідь визначити найближчі чинні укриття.

    Офіційна інтерактивна мапа доступна на порталі Києва та в застосунку «Київ Цифровий».

    На ній можна знайти розташування захисних споруд у різних районах міста.

    Таким чином, Київ планує встановити перші 14 мобільних бетонних укриттів уже наприкінці жовтня — на початку листопада. Проте остаточні адреси, технічні характеристики та графік облаштування споруд КМВА поки не оприлюднила.

  • П’ять ракет без попередження: Зеленський заявив, що союзники не повідомили Україну про удар по Києву

    П’ять ракет без попередження: Зеленський заявив, що союзники не повідомили Україну про удар по Києву

    Україна не отримала від міжнародних партнерів завчасного попередження про російський балістичний удар по Києву ввечері 12 жовтня. За словами президента Володимира Зеленського, п’ять ракет влучили в цивільну інфраструктуру столиці. Водночас міністр закордонних справ Андрій Сибіга запевнив, що співпраця зі США у сфері обміну розвідувальними даними триває. Причини відсутності попередження про конкретну атаку наразі з’ясовують.

    Про це Зеленський повідомив 13 жовтня у своєму Telegram-каналі.

    Президент зазначив, що протягом останніх годин російські війська застосували проти України понад сотню засобів повітряного нападу, серед яких були реактивні дрони, баражуючі боєприпаси та балістичні ракети.

    Українським захисникам вдалося знищити значну частину повітряних цілей, однак частина російського озброєння досягла своїх цілей.

    Особливу увагу глава держави звернув на атаку проти столиці, під час якої інформація про пуски балістичних ракет не надійшла завчасно.

    «Щодо цього удару, на жаль, не було попередження від партнерів», — заявив Зеленський.

    Президент підкреслив, що своєчасна передача інформації про запуски балістики має критичне значення для захисту цивільного населення.

    Чому повітряну тривогу оголосили після вибухів

    За даними Повітряних сил ЗСУ, ввечері 12 жовтня російська армія атакувала Київ ракетами, які рухалися балістичною траєкторією.

    Балістичні цілі вдалося виявити радіолокаційними засобами лише безпосередньо під час атаки. Попередньої інформації про пуски з території Росії українські військові не отримали.

    Через це сигнал повітряної тривоги в столиці пролунав уже під час удару.

    Речник Повітряних сил Юрій Ігнат пояснив, що подібні ситуації траплялися й раніше.

    За його словами, Україна отримує різні види розвідувальної інформації від партнерів, зокрема дані про активність російської авіації, переміщення носіїв ракет та запуски балістичного озброєння.

    Однак іноді відповідна інформація надходить із затримкою або взагалі не доходить до української сторони.

    Ігнат висловив сподівання, що українські фахівці спільно з міжнародними партнерами встановлять причини цього випадку.

    Чи припинили США передавати розвіддані Україні

    Відсутність попередження викликала занепокоєння на тлі повідомлень про можливе посилення американського тиску на Київ.

    Раніше західні медіа повідомляли, що представники адміністрації Дональда Трампа обговорювали можливість обмеження розвідувальної співпраці, якщо Україна продовжить удари по російських нафтопереробних заводах.

    Проте офіційного підтвердження припинення передачі американських розвідданих немає.

    Ба більше, міністр закордонних справ Андрій Сибіга 13 жовтня під час Варшавського безпекового форуму підтвердив, що Україна продовжує отримувати розвідувальну інформацію зі Сполучених Штатів.

    Глава МЗС також пов’язав запізніле оголошення тривоги з особливостями застосованого Росією озброєння.

    Таким чином, відсутність попередження про конкретний ракетний удар наразі не можна вважати доказом того, що Вашингтон припинив співпрацю з Україною у сфері розвідки.

    Зеленський нагадав про удари Росії по енергетиці

    Президент також повідомив, що протягом двох останніх діб Україна утримувалася від ударів по російських нафтопереробних підприємствах та інших енергетичних об’єктах.

    За словами Зеленського, це відбувалося після заяв Дональда Трампа щодо можливого енергетичного перемир’я.

    Водночас Росія не припинила атак на українську критичну інфраструктуру.

    Глава держави зазначив, що за цей період російські війська атакували 19 областей України.

    Він наголосив, що Київ готовий до взаємних кроків зі зниження інтенсивності атак, однак такі домовленості повинні виконувати обидві сторони.

    Що відомо зараз

    Після удару по Києву залишаються відкритими питання про те, чому інформація про пуски ракет не надійшла вчасно та чи можна запобігти подібним ситуаціям у майбутньому.

    Українські військові не назвали причини затримки, а представники МЗС підтверджують продовження розвідувальної співпраці зі Сполученими Штатами.

    Отже, станом на 13 жовтня підтверджено відсутність завчасного попередження про конкретну балістичну атаку на Київ, але не припинення американської розвідувальної допомоги загалом.

    Подальші висновки залежатимуть від результатів перевірки, яку мають провести українські фахівці разом із партнерами.

  • Львів запасається дровами, Київ покладається на мобільні котельні: як школи переживуть зиму без ТЕЦ

    Львів запасається дровами, Київ покладається на мобільні котельні: як школи переживуть зиму без ТЕЦ

    Російські атаки на українську енергетику змушують великі міста готуватися до можливого припинення централізованого теплопостачання взимку. Особливо гостро постає питання роботи шкіл, адже без опалення навчальні заклади можуть бути змушені переходити на дистанційне навчання. Львів вирішив створити мережу автономних котелень на дровах, тоді як Київ розраховує на мобільні теплові установки. Однак чи вистачить резервних потужностей столиці для сотень шкіл, залишається відкритим питанням.

    Про різні підходи двох міст до підготовки опалювального сезону 2026–2027 років повідомляє ТСН.

    Львів встановлює котельні на дровах біля шкіл

    Міський голова Львова Андрій Садовий заявив, що до кінця 2026 року в місті планують облаштувати понад 70 резервних котелень на дровах поблизу навчальних закладів.

    Разом із подібними установками в лікарнях та інших комунальних установах Львів розраховує мати близько сотні альтернативних джерел теплопостачання.

    Головна мета — забезпечити роботу шкіл навіть у разі пошкодження централізованої системи опалення внаслідок російських ударів.

    Станом на 10 жовтня резервні твердопаливні котельні вже встановили в понад 40 закладах освіти.

    За інформацією місцевої влади, обладнання здатне забезпечувати тепло без використання газу та централізованого електропостачання. Місто також створює запаси палива.

    Садовий повідомив, що на початку опалювального сезону котельні планують запустити в тестовому режимі, щоб перевірити їхню готовність до надзвичайних ситуацій.

    За задумом міської влади, школи з автономним опаленням зможуть не лише продовжувати освітній процес, а й за потреби ставати пунктами обігріву для місцевих мешканців.

    Водночас експлуатація дров’яних котелень вимагатиме додаткового персоналу для постійного контролю за роботою обладнання та завантаження палива.

    Київ має 69 мобільних котелень, але шкіл значно більше

    У столиці підхід до резервного теплопостачання відрізняється.

    За інформацією Київської міської державної адміністрації, місто має 69 мобільних котелень, які використовуватимуть у разі перебоїв із централізованим теплопостачанням.

    Передусім таке обладнання призначене для лікарень, пологових будинків та інших соціально важливих установ.

    У КМДА зазначають, що кількість мобільних котелень і їхня потужність поступово зростають.

    Однак у Києві працює близько 500 шкіл, тому забезпечити кожну з них окремим резервним джерелом тепла за наявних потужностей буде складно.

    У міській адміністрації наразі не розглядають масового встановлення твердопаливних котелень біля навчальних закладів за львівським прикладом.

    Представники КМДА пояснюють це значними масштабами столиці, кількістю освітніх установ та екологічними наслідками використання великої кількості дров’яних котлів.

    За оцінкою міських посадовців, розміщення сотень таких установок може негативно вплинути на якість повітря.

    Минулої зими школи Києва вже залишалися без тепла

    Проблема резервного опалення для столиці не нова.

    За інформацією ТСН, минулого опалювального сезону через російські удари по теплоенергетичній інфраструктурі серйозні проблеми з опаленням виникли в навчальних закладах Дніпровського та Дарницького районів.

    У матеріалі зазначається, що без належного теплопостачання залишилися до 45% навчальних установ цих районів.

    Частина шкіл була змушена змінювати формат навчання, а в окремих приміщеннях температура істотно знижувалася.

    Водночас питання про встановлення додаткових автономних котелень саме для найбільш вразливих навчальних закладів залишається без конкретної публічної відповіді.

    Експерт попередив про екологічні ризики

    Еколог Олександр Соколенко вважає, що масштабне використання дров’яних котелень може призвести до погіршення якості атмосферного повітря.

    За його словами, рівень забруднення залежатиме від кількості обладнання, обсягів спалюваного палива та тривалості роботи установок.

    Експерт також зазначає, що за нинішніх умов швидко встановити сотні твердопаливних котелень у Києві було б складно.

    Водночас Соколенко критично оцінює підготовку столиці до можливих проблем із теплопостачанням і вважає, що міській владі необхідно приділяти більше уваги довгостроковому плануванню.

    За його оцінкою, у разі масштабного припинення централізованого опалення мешканці можуть почати активніше використовувати індивідуальні джерела тепла, що також створить додаткове навантаження на довкілля.

    Що буде зі школами, якщо тепло зникне

    У Київській міській державній адміністрації наголошують, що формат роботи кожного навчального закладу залежатиме від безпекової ситуації та технічної можливості забезпечити належні умови для дітей і працівників.

    Зокрема, школи можуть змінювати організацію освітнього процесу, якщо відсутність тепла, електрики чи водопостачання не дозволить безпечно проводити очні заняття.

    Це може передбачати перехід на дистанційне навчання або інші тимчасові форми організації освітнього процесу.

    Водночас рішення про роботу конкретного закладу мають ухвалювати з урахуванням чинних вимог, фактичних умов та рішень уповноважених органів.

    Таким чином, Львів робить ставку на децентралізоване опалення шкіл, тоді як Київ концентрує резервні потужності на найбільш важливих соціальних об’єктах.

    Обидві моделі мають переваги та обмеження. Проте головним випробуванням стане здатність міст забезпечити дітей теплом і безпечними умовами навчання, якщо Росія продовжить атаки на теплоенергетичну інфраструктуру взимку.

  • Харченко не планують призначати очільницею КМВА, чутки можуть бути частиною кампанії проти Кличка

    Харченко не планують призначати очільницею КМВА, чутки можуть бути частиною кампанії проти Кличка

    Регіну Харченко, секретаря Запорізької міської ради та виконувачку обов’язків міського голови Запоріжжя, не призначатимуть начальницею Київської міської військової адміністрації. За інформацією редакції, версія про її можливий перехід до Києва не відповідає поточним планам. Поширення цих чуток може бути інформаційним вкидом, покликаним підготувати ґрунт для усунення Віталія Кличка з посади та відвернути увагу від інших рішень щодо управління столицею.

    Після звільнення Тимура Ткаченка указом президента 16 липня 2026 року Київ залишається без постійного очільника КМВА. Із 17 липня обов’язки начальника адміністрації виконує його перший заступник Андрій Ткачов. У липні публічно повідомляли про консультації в Офісі президента щодо нового призначення, однак конкретного рішення досі не оголосили.

    За час роботи Ткаченка відносини між військовою адміністрацією та мерією неодноразово загострювалися. Сторони сперечалися щодо розподілу повноважень, фінансування захисту міської інфраструктури та відновлення пошкоджених об’єктів. Після його звільнення цей конфлікт нікуди не зник. На тлі російських ударів по енергетичній і транспортній інфраструктурі міська влада готується до зими та можливих тривалих відключень електроенергії.

    На початку жовтня Кличко в інтерв’ю AFP заявив, що Київ фактично перейшов у режим виживання, і порадив жителям, які мають можливість пожити в родичів або друзів за межами столиці, розглянути варіант тимчасового виїзду. Згодом мер уточнив, що не йдеться про повну евакуацію. За його словами, місто формує запаси пального, води та продовольства, а також готує резервні системи опалення.

    Харченко продовжує працювати в Запоріжжі, яке готується до зими в умовах близькості до лінії фронту. Серед основних завдань міської влади — облаштування підземних шкіл, захист критичної інфраструктури та підготовка до можливих тривалих відключень. Публічно про плани перейти на роботу до Києва вона не заявляла. Офіційних підтверджень переговорів щодо її призначення начальницею КМВА також немає.

    Питання постійного керівника КМВА залишається частиною ширшого протистояння між центральною владою та Кличком. Мера обирають жителі міста, тоді як начальника КМВА призначає президент. Водночас військова адміністрація має власні повноваження, які перетинаються з роботою міської влади. Розбіжності щодо того, хто має ухвалювати рішення та відповідати за стан столиці, вже призводили до публічних конфліктів і суперечок навколо окремих рішень Київради.

    Поки постійного начальника КМВА не призначили, оперативною роботою адміністрації керує Ткачов. Чутки про кандидатуру Харченко з’явилися на тлі невизначеності, однак самі по собі вони не свідчать про підготовку кадрового рішення. За оцінкою джерела редакції, їх поширення може бути пов’язане зі спробою послабити позиції Кличка та переключити увагу на можливу зміну керівництва столиці. Офіційних документів, які підтверджували б цю версію, у відкритому доступі немає.

  • Негода накриває Україну: сильні зливи, різкий температурний контраст і потужні геомагнітні удари

    Негода накриває Україну: сильні зливи, різкий температурний контраст і потужні геомагнітні удари

    Україну накрила масштабна дощова хвиля, яка принесла в більшість регіонів відчутне похолодання, затяжні опади та густі тумани. Синоптики Українського гідрометеорологічного центру оголосили штормове попередження на понеділок, 12 жовтня, попередивши громадян про складні погодні умови. Протягом доби небо залишатиметься хмарним із проясненнями, а атмосферні фронти спричинять помірні дощі у північних областях, на Вінниччині, уночі – у західних регіонах, а вдень волога зона охопить Черкаську, Кіровоградську та Одеську області. Особливо потужні нічні зливи накрили Житомирську, Київську, Вінницьку, Хмельницьку та Чернівецьку області, де зафіксовано значну кількість опадів.

    Ситуація на автошляхах погіршуватиметься не лише через мокре дорожнє покриття, але й через різке зниження видимості. На території Закарпаття та Прикарпаття у нічні та ранкові години зафіксовано утворення щільного туману, що вимагає підвищеної уваги від водіїв транспорту. Погодні процеси супроводжуватимуться зміною напрямку повітряних потоків: південно-східний вітер у західних і північних областях змінюватиметься на північно-західний із поривами зі швидкістю 5–10 метрів на секунду.

    Температурна картина демонструє різкий контраст між сходом і заходом країни. У нічні години стовпчики термометрів опускалися до +8…+13 °С, тоді як на крайньому заході похолодало до +3…+8 °С. У денний час повітря у західних областях, на Вінниччині та в більшості північних районів прогріється лише до +12…+17 °С, тоді як на решті території країни все ще збережеться тепла погода з показниками на рівні +18…+23 °С.

    У столичному регіоні та безпосередньо в Києві синоптики прогнозують хмарну погоду з періодичними проясненнями. Опади залишатимуться помірними, хоча нічна частина доби супроводжувалася локальними сильними зливами. Вітер дме з північного заходу зі швидкістю 5–10 метрів на секунду. Температурний режим у Київській області вночі становив +8…+13 °С, а вдень очікується +12…+17 °С. У самому Києві вночі зафіксували +10…+12 °С, а вдень максимальні позначки термометрів сягатимуть +13…+15 °С.

    Метеорологічні виклики доповняться серйозними космічними збуреннями, які створять відчутний дискомфорт для метеозалежних людей. З 12 по 16 жовтня прогнозується потужна магнітна буря, яка здатна спровокувати стрибки артеріального тиску, головний біль та загострення хронічних хвороб. Лікарі наполегливо радять у цей період мінімізувати стресові фактори, контролювати життєві показники та суттєво обмежити фізичні навантаження, зокрема готуючись до додаткового сплеску активності 22 жовтня. Загалом жовтень очікується дещо теплішим за кліматичну норму на один-два градуси, проте сезон неминуче принесе різкі хвилі похолодання, перші нічні заморозки та ранній сніг у високогірних районах Карпат.

  • Віткофф і Кушнер відклали візит до Москви через розбіжності з Києвом

    Віткофф і Кушнер відклали візит до Москви через розбіжності з Києвом

    Спеціальні представники президента США Стів Віткофф та Джаред Кушнер відклали заплановану поїздку до Москви на тлі кризи у відносинах між Вашингтоном і Києвом, спровокованої нещодавніми заявами Дональда Трампа. За інформацією видання Axios із посиланням на обізнані джерела, емісари Білого дому не вирушать до російської столиці щонайменше доти, доки не з’ясується, чи готові Україна та європейські союзники підтримати оновлений проєкт мирної пропозиції для очільника Кремля Володимира Путіна.

    Призупинення місії безпосередньо пов’язане з провалом ініціативи щодо «енергетичного перемир’я», про набрання чинності якого Трамп раптово оголосив надвечір 11 жовтня. Президент України Володимир Зеленський зазначив, що ця публічна заява стала для Києва несподіванкою, і хоча Україна принципово готова підтримати взаємне припинення ударів за умови дзеркальних дій противника, Кремль офіційно не підтвердив жодних зобов’язань і майже одразу завдав ракетного удару по ТЕЦ у Харкові. Ситуацію загострили деталі американського бачення: у Білому домі пояснили, що першим кроком мало стати припинення атак виключно на нафтопереробні заводи (НПЗ), і лише згодом — на генерацію та електромережі. Українська сторона назвала такий підхід абсолютно одностороннім, зважаючи на те, що власна нафтопереробка України вже зруйнована війною, тоді як російські НПЗ безпосередньо фінансують та забезпечують воєнну машину агресора.

    Паралельно у медіа з’явилися повідомлення про посилення кулуарного тиску на Київ з боку команди Трампа. Попри спростування посадовців Білого дому інформації про прямі погрози припинити обмін розвідданими у разі продовження ударів по російських НПЗ, американська сторона не приховує роздратування через потенційний вплив цих атак на глобальні ціни на нафту. Крім того, за даними Financial Times, Вашингтон уже попередив європейські столиці про ймовірність блокування продажу озброєнь Україні в межах програми Prioritized Ukraine Requirements List (PURL), яка регулює закупівлю американської зброї європейськими партнерами для потреб ЗСУ.

     

  • У квартиру прилетіла ракета чи дрон: як отримати компенсацію і хто заплатить за ремонт

    У квартиру прилетіла ракета чи дрон: як отримати компенсацію і хто заплатить за ремонт

    Російські ракети та безпілотники продовжують руйнувати житлові будинки в українських містах. Після ударів люди залишаються без вікон, дверей, дахів, а іноді й без придатного для проживання житла. Однак далеко не всі знають, що держава передбачила механізми компенсації, а в окремих містах постраждалі можуть отримати додаткову фінансову допомогу з місцевого бюджету. Розповідаємо, що потрібно зробити після обстрілу, які документи підготувати та як не втратити можливість отримати гроші на відновлення оселі.

    Поштовхом для цієї інструкції став особистий досвід головної редакторки медіаплатформи «Українки» Віти Гольдман, чия квартира постраждала внаслідок російського обстрілу.

    У колонці для видання «Фокус», опублікованій 8 жовтня, вона описала десять кроків, які пройшла самостійно після пошкодження житла.

    На основі її досвіду та офіційних правил державної програми «єВідновлення» пояснюємо, як діяти постраждалим українцям.

    Крок 1. Переконайтеся, що перебувати в будинку безпечно

    Насамперед необхідно подбати про власне життя та здоров’я.

    Після ракетного удару або падіння уламків у будинку можуть залишатися небезпечні конструкції, пошкоджена електропроводка, витоки газу та вибухонебезпечні предмети.

    Якщо будівля серйозно пошкоджена, самостійно повертатися всередину не можна до дозволу відповідних служб.

    Не торкайтеся підозрілих уламків боєприпасів і безпілотників, навіть якщо вони здаються безпечними.

    У разі небезпеки телефонуйте рятувальникам за номером 101, а за потреби медичної допомоги — 103.

    Крок 2. Викличте поліцію та зафіксуйте факт пошкодження

    Міністерство розвитку громад та територій України рекомендує повідомляти про пошкодження житла ДСНС і поліцію.

    Правоохоронці мають зафіксувати обставини події, а отримані документи можуть бути важливими для подальшого підтвердження збитків.

    Заяву до поліції можна подати безпосередньо після обстрілу або пізніше, однак затягувати зі зверненням небажано.

    Зберігайте номер звернення, отримані документи та контакти відповідальних посадових осіб.

    Крок 3. Сфотографуйте всі пошкодження

    Перш ніж прибирати уламки чи розпочинати ремонт, зробіть фотографії та відео.

    Потрібно зафіксувати не лише вибиті шибки, а й пошкодження віконних рам, дверей, стін, стелі, покрівлі, підлоги та інженерних мереж.

    Бажано зробити як загальні знімки приміщень, так і детальні фотографії окремих пошкоджень.

    Зберігайте оригінальні файли з датами зйомки, копії документів, чеки на матеріали та квитанції за ремонтні роботи.

    Ці матеріали можуть знадобитися для державної компенсації та подання заяви до міжнародного Реєстру збитків.

    Крок 4. Тимчасово захистіть оселю від подальших руйнувань

    Після дозволу рятувальників і перевірки безпеки можна прибирати скло та закривати вибиті вікна плівкою або фанерою.

    У багатьох містах після масованих обстрілів місцева влада й волонтери організовують видачу матеріалів для тимчасового захисту квартир.

    Віта Гольдман зазначає, що після пошкодження її будинку такі матеріали безкоштовно роздавали поблизу місця удару.

    Однак наявність такої допомоги залежить від конкретного міста, району та масштабів руйнувань.

    Якщо є загроза обвалення конструкцій, самостійно виконувати будь-які роботи заборонено.

    Крок 5. Перевірте документи на право власності

    Для отримання компенсації за програмою «єВідновлення» право власності на квартиру або будинок має бути належним чином оформлене.

    Перевірте, чи внесені відомості про вашу нерухомість до Державного реєстру речових прав.

    Особливо це стосується квартир і будинків, право власності на які оформлювали багато років тому.

    Якщо інформація відсутня в електронному реєстрі, її можна внести через ЦНАП, державного реєстратора або нотаріуса.

    За необхідності також варто підготувати паспорт, реєстраційний номер облікової картки платника податків та інші документи, що підтверджують право власності.

    Крок 6. Подайте повідомлення про пошкоджене майно

    Повідомити про пошкодження житла можна через застосунок або портал «Дія».

    Також передбачена можливість звернення через Центр надання адміністративних послуг.

    У повідомленні потрібно зазначити інформацію про нерухомість, характер пошкоджень та обставини, за яких вони виникли.

    Після цього власник може переходити до оформлення заяви на компенсацію.

    Важливо: повідомлення про пошкодження та заява на отримання компенсації — це різні етапи процедури.

    Крок 7. Дізнайтеся про додаткову допомогу від міської влади

    Окрім державної програми, у деяких громадах діють місцеві програми підтримки постраждалих.

    Наприклад, у Києві власники пошкоджених квартир і будинків можуть претендувати на одноразову матеріальну допомогу в розмірі 10 тисяч гривень.

    Для оформлення зазвичай необхідні паспорт, податковий номер, підтвердження права власності, довідка про пошкодження від організації, яка обслуговує будинок, банківські реквізити та, за наявності співвласників, їхня письмова згода.

    Заяву подають до управління соціальної та ветеранської політики відповідної районної державної адміністрації.

    Окрім цієї виплати, для окремих випадків, пов’язаних із вимушеним відселенням, Київ передбачає інші види допомоги.

    Важливо: 10 тисяч гривень — це міська програма Києва, а не загальнодержавна виплата для всіх українців. В інших громадах розміри та умови допомоги можуть відрізнятися.

    Крок 8. Оформіть компенсацію за програмою «єВідновлення»

    Державна програма «єВідновлення» передбачає підтримку власників житла, пошкодженого або знищеного внаслідок російської агресії.

    Для отримання компенсації за пошкоджене житло потрібно відкрити спеціальний рахунок «єВідновлення» в банку-партнері та подати заяву через «Дію» або ЦНАП.

    Після подання заяви спеціальна комісія перевіряє документи, проводить оцінювання пошкоджень і визначає розмір компенсації.

    Сума залежить від масштабу руйнувань і встановлених програмою розрахунків вартості ремонтних робіт.

    Кошти, призначені для майбутнього ремонту, надходять на спеціальний рахунок і використовуються для придбання матеріалів та оплати послуг учасників програми.

    Якщо житло знищене й не підлягає відновленню, діє інший механізм компенсації, зокрема через житлові сертифікати.

    Крок 9. Не втрачайте документи, навіть якщо ремонт уже розпочато

    Раніше власникам пошкодженого житла радили обов’язково чекати огляду комісії, перш ніж починати ремонт, інакше можна було втратити право на компенсацію.

    Однак правила програми змінювалися.

    Зокрема, у 2025 році уряд розширив можливості компенсації за ремонт, який власники вже виконали власним коштом.

    Тому нині існують різні механізми залежно від того, чи потрібно ще проводити ремонт, чи частина робіт уже завершена.

    У будь-якому разі рекомендується максимально ретельно фіксувати пошкодження до початку робіт, зберігати чеки, договори та інші докази витрат.

    Перед ремонтом варто уточнити у відповідній комісії, який саме порядок компенсації застосовуватиметься до вашої ситуації.

    Крок 10. Зареєструйте збитки для майбутніх репарацій від Росії

    Окрім української державної компенсації, постраждалі можуть подати заяву до міжнародного Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України.

    Для пошкодженого або знищеного житла передбачена категорія А3.1.

    Заяву можна подати через портал «Дія», зазначивши обставини руйнування та додавши докази.

    Власники мають право звернутися до міжнародного Реєстру навіть після отримання компенсації за програмою «єВідновлення».

    Водночас слід розуміти, що міжнародний Реєстр наразі не здійснює безпосередніх виплат. Його завдання — збирати та перевіряти заяви для майбутнього міжнародного компенсаційного механізму.

    Отже, подання заяви не гарантує швидкого надходження коштів, проте дозволяє офіційно задокументувати завдані збитки.

    Хто зрештою платить за пошкоджене житло

    Наразі українці можуть використовувати кілька механізмів допомоги одночасно, якщо відповідають їхнім умовам.

    Державна програма «єВідновлення» передбачає компенсацію на ремонт або придбання іншого житла замість знищеного.

    Місцеві органи влади можуть виплачувати додаткову допомогу постраждалим мешканцям.

    Міжнародний Реєстр збитків створює основу для майбутнього відшкодування шкоди, завданої Росією.

    Водночас жоден із цих механізмів не означає автоматичної виплати всієї заявленої суми одразу після обстрілу.

    Головне для власників пошкодженого житла — подбати про безпеку, своєчасно зафіксувати руйнування, перевірити документи та подати заяви на доступні види допомоги. Навіть якщо відновлення затягнеться, правильно зібрані докази допоможуть захистити право на компенсацію.