Golosnovinua.com

Позначка: «Київміськбуд»

  • Посадовиця Офісу генпрокурора задекларувала п’ять недобудов у Києві

    Посадовиця Офісу генпрокурора задекларувала п’ять недобудов у Києві

    Начальниця відділу Офісу генерального прокурора Альона Хороша задекларувала низку об’єктів нерухомості, серед яких — п’ять об’єктів незавершеного будівництва у Києві. Відповідні дані містяться у її декларації.

    Про це пише видання СтопКор

    Посадовиця зареєстрована та фактично проживає у столиці. У власності вона має земельну ділянку площею 1200 квадратних метрів у селі Сеньківка Бориспільського району Київської області, придбану ще у 2009 році.

    Також у спільній частковій власності задекларована квартира у Києві площею 107 квадратних метрів. Хорошій належить 33% житла, тоді як 67% оформлено на Богдана Іванченка. Квартиру придбали у грудні 2019 року, при цьому в декларації зазначена вартість у 18 гривень на дату набуття.

    Крім цього, з 2019 року посадовиця має право безоплатного користування машиномісцем площею 12,5 квадратного метра. Його вартість задекларована на рівні 135 тисяч гривень.

    У декларації також вказані об’єкти незавершеного будівництва у Києві. Йдеться про квартиру площею 65 квадратних метрів, яка фігурує у документах з 2018 року. Окремо задекларовано машиномісце площею 15,8 квадратного метра, що з’явилося у 2021 році.

    Окрім цього, посадовиця зазначила три нежитлові приміщення площею від 4,95 до 10,4 квадратного метра. Вони були внесені до декларації у 2022 році.

    Усі ці об’єкти, згідно з документом, збудовані за кошти декларантки або з використанням її матеріалів. Водночас право власності оформлене на треті особи, серед яких ПАТ “Холдингова компанія “Київміськбуд” та ТОВ “Круазет”, при цьому вказане право оренди.

    Серед транспортних засобів зазначено автомобіль Hyundai Santa Fe 2012 року випуску, набутий у лютому 2025 року. Авто перебуває у власності Богдана Іванченка, однак Хороша має право користування. Вартість машини на момент придбання задекларована у 400 тисяч гривень, що відповідає середньоринковим цінам на подібні моделі.

    За 2025 рік Альона Хороша отримала 1,45 мільйона гривень заробітної плати. Також вона задекларувала 5 тисяч доларів готівкою.

    На банківських рахунках посадовиці у Райффайзен Банку зазначено 50 тисяч гривень, 6 тисяч гривень, 3 тисячі євро та 10 тисяч доларів.

    Фінансових зобов’язань або значних витрат у декларації не вказано. Також відсутня інформація про іншу оплачувану діяльність чи участь у керівних органах організацій.

  • Закупівля квартир для ВПО і сиріт у Києві потрапила в поле зору БЕБ через підозру завищених цін

    Закупівля квартир для ВПО і сиріт у Києві потрапила в поле зору БЕБ через підозру завищених цін

    Наприкінці 2023 року Ігор Кушнір пішов з посади керівника «Київміськбуду», але його тінь у міських будівельних історіях нікуди не зникла. Навпаки, виявляється, що паралельно з публічними скандалами навколо підрядників і активів колишнього менеджменту, правоохоронці вели окрему лінію — про те, як столична громада купувала квартири у найбільшого комунального забудовника… але не напряму.

    Йдеться про кримінальне провадження, яке вів підрозділ Бюро економічної безпеки: у матеріалах фігурує версія про завищення цін при закупівлі житла КП «ФК “Житло-Інвест”» за бюджетні кошти, коли квартири «Київміськбуду» перед тим «прокручували» через низку посередників — у тому числі структури, пов’язані з родиною Кушніра, а також з бізнес-оточенням девелоперів і політиків, які роками присутні в київській будівельній екосистемі.

    Ключова деталь, яка робить цю історію токсичною, — часовий збіг. За версією слідства, частина «посередників» викупила у «Київміськбуду» майнові права/квартири незадовго до того, як Київрада дала зелене світло на масштабне бюджетне фінансування закупівель, а вже потім ті самі квадратні метри перепродали комунальному підприємству значно дорожче. У такій конструкції місто фактично опиняється в ролі покупця «останньої інстанції», який платить максимальну ціну, тоді як маржа осідає у ланцюгу компаній, що стоять між громадою і забудовником.

    Що саме розслідувало БЕБ 

    У судових документах у межах цього провадження описується схема, де «Київміськбуд» у 2022 році укладав договори купівлі-продажу майнових прав на квартири на користь підконтрольних керівництву суб’єктів. Середня ціна таких прав у матеріалах фігурує на рівні близько 2,5 млн грн за квартиру. Далі — наступний крок: у березні 2023 року ці ж активи продаються КП «ФК “Житло-Інвест”», але вже за середньою ціною близько 4 млн грн. У провадженні фігурують статті про можливе заволодіння майном, легалізацію коштів, шахрайство з фінансовими ресурсами та службові підроблення — тобто слідство одразу «прошиває» історію як потенційно системну, а не як одиничну переплату.

    На цьому етапі важливо зафіксувати: сам факт наявності провадження і його «логіка» не є доведенням вини конкретних осіб. Але саме те, як виписаний механізм, створює для міста два ризики одразу. Перший — прямий бюджетний: переплата при закупівлі соціального житла. Другий — управлінський: якщо «Київміськбуд» не отримував повного розрахунку від посередників або працював з відстрочками так, що гроші зависали у повітрі, то це могло поглиблювати фінансову яму компанії і паралізувати будмайданчики, які мали би добудовуватись навіть під час війни.

    Як бюджетний ресурс заходив у «Житло-Інвест»

    Формально все виглядало соціально виправдано. У 2022 році Київ затвердив програму забезпечення житлом різних категорій громадян, а комунальне підприємство «ФК “Житло-Інвест”» отримало суттєве поповнення статутного капіталу для закупівель. У публічному полі це продавали як інструмент для житла дітям-сиротам, ВПО, ветеранам та іншим чергам, які роками не рухались.

    Але в реальності саме спосіб реалізації — «купуємо готове/майже готове житло за бюджетні кошти» — створює поле для маневру: можна збільшувати ціну через «ремонти», «підвищення ринку», «індивідуальні умови», «комплектацію», а ще простіше — вставити посередника між містом і первинним продавцем.

    Ланцюг посередників і «сімейний» контур

    У фокусі цієї історії — не один «прокладочний» суб’єкт, а ціла палітра структур, значна частина яких оформлена як венчурні корпоративні інвестфонди. Це зручна форма для операцій із майновими правами та інвестиційними активами, а також для маскування бенефіціарів у багаторівневих конструкціях власності.

    За даними з публічних реєстрових профілів компаній, які згадуються у розслідувальних матеріалах у публічному полі, частина фондів пов’язується з родиною Ігоря Кушніра. Окремі інші контрагенти — з орбітою будівельного бізнесу Олександра Глімбовського та з нардепом Дмитром Ісаєнком, якого медіа неодноразово пов’язували з девелоперським середовищем. Усі ці зв’язки самі по собі не є криміналом. Але у випадку бюджетної закупівлі вони стають маркерами можливого конфлікту інтересів і сигналом для антикорупційної перевірки: чи не перетворюється соціальна програма на механізм «перекачки» грошей до наближених структур.

    Ключове питання, яке зависло у повітрі: чи були реальні гроші у первинного продавця?

    У публічному обговоренні цієї історії найнебезпечніша версія звучить так: посередники могли купувати у «Київміськбуду» квартири з відстрочкою, а далі — перепродавати місту, отримуючи бюджетні кошти, при цьому розрахунок із «Київміськбудом» міг бути неповним або відкладеним. Якщо така конструкція дійсно працювала, тоді для холдингу це виглядало б як відтік активів (квартир) без пропорційного притоку грошей у критичний для компанії період.

    З іншого боку, у публічних коментарях, які давали учасники ланцюга, звучали заперечення: окремі компанії заявляли про повний і швидкий розрахунок, а «Київміськбуд» підтверджував оплату, але посилався на комерційну таємницю щодо деталей руху коштів і умов угод. Саме тут і виникає потреба не в політичних оцінках, а в документальній картині: графіки оплат, акти приймання-передачі, прив’язка платежів до конкретних квартир, наявність/відсутність ремонтів, експертна оцінка «ринку» на дату закупівлі.

    Коли перепродаж відбувається з націнкою у десятки відсотків за короткий проміжок часу, зазвичай у публічній комунікації з’являються два універсальні пояснення. Перше — «ринок зріс». Друге — «зробили ремонти». На папері це може бути правдою. Але в умовах, коли йдеться про закупівлю соціального житла за бюджетні гроші під час війни, будь-яка «ремонтна» історія має бути прозорою: що саме зроблено, хто підрядник, яка калькуляція, чи підтверджено це технаглядом і документами. Інакше це перетворюється на універсальний спосіб «намалювати» додаткові мільйони.

    Чому історія повертається саме зараз

    По-перше, «Київміськбуд» так і не вийшов з кризи. Компанія пережила кілька хвиль кадрових ротацій, запити на докапіталізацію і постійні обіцянки відновити будівництво. Будь-які дані про минулі операції, де активи могли виходити з компанії «в мінус», автоматично стають частиною пояснення: чому об’єкти стоять, а грошей не вистачає.

    По-друге, політичний контекст не зник. Раніше журналісти вже публікували розслідування про фінансові потоки «Київміськбуду» на підрядні компанії з орбіти тодішнього керівництва, а також про закордонні активи сім’ї Кушніра і гучні епізоди з виїздами під час війни. Після цього Кличко відсторонював Кушніра, а згодом той залишив посаду. Тобто репутаційний ґрунт для нових підозр уже був підготовлений, і будь-який «квартирний» ланцюг з бюджетом виглядає як логічне продовження старої історії, а не як випадковість.

    По-третє, це історія про модель управління містом. Коли у воєнний час 2 млрд грн спрямовуються на викуп квартир через посередників, у суспільства неминуче виникає питання пріоритетів і контролю: хто ухвалював рішення, як формувалась ціна, чому не було прямого контракту з забудовником, де гарантії, що бюджет не оплатив чужу маржу.

    Якщо у міста і комунального забудовника є зацікавлення закрити тему, логічний шлях — не політичні заяви, а відкриття максимальної доказової бази для контролю. Передусім — аудит ланцюга: хто був первинним власником прав, яка ціна, які умови оплати, коли і за що заплатило КП, що саме отримало місто (стан квартир), чи співпадають характеристики об’єктів у договорах, у реєстрах і на фактичному огляді. Далі — юридична оцінка потенційного конфлікту інтересів у голосуваннях і рішень посадовців, які курирували програму. І третій блок — претензійна робота у випадку виявлення збитків: або щодо недійсності окремих угод, або щодо стягнення переплат і штрафів, або щодо персональної відповідальності.

    Поки цього не зроблено, історія буде повертатися хвилями — кожного разу, коли «Київміськбуд» проситиме чергові мільярди, а кияни питатимуть: де поділися попередні.

    Окремо слід підкреслити: у цій історії надто багато гучних прізвищ і припущень, щоб ставити крапку без вироку суду. Але так само надто багато збігів і фінансової логіки, щоб робити вигляд, ніби питання не існує. Відповідь на нього має лежати не в політичній площині, а в документах — і в здатності державних органів доводити розслідування до результату, а не «обривати» його на півдорозі.

  • Novus виграв суд проти Київміськбуду на півтора мільйона доларів

    Novus виграв суд проти Київміськбуду на півтора мільйона доларів

    Господарський суд міста Києва задовольнив позов ТОВ «Новус Україна» до ПрАТ ХК «Київміськбуд» та зобов’язав комунального забудовника сплатити 1 мільйон 550 тисяч 828 доларів США 80 центів. Відповідне рішення ухвалила суддя Марина Литвинова 22 грудня 2025 року.

    Як випливає з рішення суду, між компаніями 1 лютого 2019 року був укладений договір купівлі-продажу майнових прав №20350/РН-Н. Згідно з угодою, «Київміськбуд» зобов’язувався у визначені строки завершити будівництво об’єкта та передати майнові права замовнику — ТОВ «Новус Україна».

    Втім, як встановив суд, комунальна компанія свої зобов’язання вчасно не виконала і не передала майнові права покупцю. Це стало підставою для звернення «Новус Україна» до суду з вимогою стягнути з «Київміськбуду» сплачені кошти.

    Суд погодився з аргументами позивача та визнав вимоги обґрунтованими, ухваливши рішення про повне задоволення позову.

    Варто зазначити, що «Київміськбуд» у період з лютого 2024 року по травень 2025 року очолював Василь Олійник, якого на ринку пов’язують із бізнес-орбітою девелоперки Владислави Молчанової. Раніше він керував компаніями «Моноліт стройсервіс» та «Спецстрой-моноліт», які будували житлові масиви, де девелопером виступала Stolitsa Group.

    Саме до орбіти цієї девелоперської групи, за даними журналістських розслідувань, також відносять компанію «Новус Україна», що посилює суспільний інтерес до цього судового рішення.

  • Київрада втретє змінила бюджет-2025 — збільшила дефіцит до 15 млрд грн

    Київрада втретє змінила бюджет-2025 — збільшила дефіцит до 15 млрд грн

    Як повідомляють журналісти «КВ», 9 жовтня 2025 року Київрада втретє в цьому році внесла зміни до бюджету міста на 2025 рік та відкоригувала Програму економічного і соціального розвитку (ПЕСР) у частині видатків на поточний рік.

    За новим рішенням доходна частина бюджету зросла до 103,3 млрд грн, видаткова — до 118,3 млрд грн, внаслідок чого дефіцит міської скарбниці збільшився до ≈15 млрд грн (раніше — 14,5 млрд). Зростання доходів стало можливим завдяки додатковим надходженням субвенцій та податків за січень–серпень 2025 року (ПДФО +3,2 млрд грн, єдиний податок +1 млрд грн, акциз +926,4 млн).

    Наймасштабніші перерозподіли та додаткові видатки:

    • 3,5 млрд грн спрямували на міську програму «Захисник Києва»;

    • 800 млн грн — докапіталізація ПрАТ «ХК «Київміськбуд» (із запланованих раніше 2,56 млрд грн);

    • 751,8 млн грн — перерозподіл на завершення ділянки Подільсько-Воскресенського мостопереходу (вул. Набережно-Хрещатицька — Петра Вершигори);

    • 638,6 млн грн — компенсації для КП «Київпастранс» та КП «Київський метрополітен» через «занадто низькі тарифи» (розрахунки не були показані депутатам);

    • 200 млн грн — придбання житла для учасників бойових дій і родин загиблих;

    • 173,7 млн грн — будівництво метро на Виноградар;

    • по 130 млн грн — щорічна та щомісячна матеріальна допомога родинам загиблих і допомога киянам, що втратили житло;

    • 111 млн — ремонт пошкоджених житлових будинків; 109,4 млн — ремонт закладів освіти; 91,3 млн — пожежна техніка та спорядження для рятувальників.

    Рішення було зареєстроване як проєкти №08/231-765/ПР та №08/231-764/ПР (ініціатори — мер Віталій Кличко, департаменти економіки та фінансів КМДА). У залі за документи проголосували 81 та 77 депутатів відповідно. Загальний кошторис реалізації ПЕСР зріс на 1,1 млрд грн — до 24,3 млрд грн (з них 13,6 млрд — капремонти, 10,6 млрд — капвкладення).

    Міська влада вже вносила зміни до бюджету у січні та червні 2025 року; тепер рішення ухвалено втретє — без детального обговорення переліку внесених правок у сесійній залі. Офіційні оновлені тексти бюджету і ПЕСР поки оприлюднені не всі — кінцеві версії будуть доступні після публікації відповідних документів.

  • Від імпічменту до інвесторів, що стоїть за скасуванням сесії Київради

    Від імпічменту до інвесторів, що стоїть за скасуванням сесії Київради

    Пленарне засідання Київської міської ради, яке мало відбутися 25 вересня, було скасоване розпорядженням міського голови Віталія Кличка. Це рішення з’явилося на сайті КМДА пізно ввечері 24 вересня — менш ніж за пів доби до початку засідання. Причини скасування офіційно не пояснюються.

    Однак політичне тло навколо Київради останніми тижнями стало вкрай напруженим. Днями депутат Андрій Вітренко, голова фракції «Слуга народу» у міськраді, зареєстрував проєкт рішення про висловлення недовіри Віталію Кличку та дострокове припинення його повноважень. За словами Вітренка, це — реакція на системну бездіяльність та управлінську неефективність міського голови.

    Віталій Кличко публічно не коментував загрозу імпічменту. Натомість із заявою виступив його заступник Валентин Мондриївський, який нагадав, що обрання міського голови — виключне право киян і лише на виборах можна дати оцінку діяльності мера.

    Втім, джерела в Київраді припускають, що реальна причина скасування сесії — небажання Кличка допустити розгляд політично чутливих питань, зокрема ситуації навколо його заступника Миколи Поворозника. Саме невиконання рішення Київради про його звільнення стало предметом конфлікту між депутатами та КМДА. Під час засідання погоджувальної ради 23 вересня Кличко заявив, що Поворозника не звільнить, після чого депутати відмовились розглядати інші питання, окрім критично важливих для життєдіяльності міста.

    На тлі цього Андрій Вітренко зареєстрував проєкт рішення щодо недовіри Кличку, а вже за кілька годин стало відомо про скасування пленарного засідання.

    Ще одна болюча тема, яка мала розглядатися на сесії, — ситуація з ошуканими інвесторами «Київміськбуду». Міська влада публічно пообіцяла вирішити проблему докапіталізації забудовника до кінця вересня. Проте обіцяне засідання не відбулося, а інвестори так і не побачили жодного прогресу.

    Хоча рішення про докапіталізацію було ухвалене ще торік, 2,56 мільярда гривень, передбачених на це, так і не було виділено. За словами депутата Київради Володимира Левіна, у бюджеті Києва немає достатньої суми для виконання цього рішення. Частково це пов’язано з тим, що не зібрався кворум на засіданні бюджетної комісії 23 вересня. Винуватцем цього Вітренко назвав фракцію «УДАР», яка має більшість у комісії.

    Також звучить версія, що столичний бюджет нібито втратив 8 мільярдів гривень через зміни у законодавстві щодо перерозподілу прибутку банків. Проте Вітренко називає ці заяви маніпуляцією, наголошуючи, що немає жодних офіційних розрахунків, які б підтверджували таку втрату для Києва.

    Щодо «Київміськбуду», Вітренко покладає повну відповідальність на Кличка та його оточення, які, за його словами, роками зловживали довірою інвесторів та уникли будь-якої відповідальності.

    У ситуації, що склалася, невідомо, коли саме відбудеться наступне пленарне засідання. За словами Вітренка, в кулуарах обговорюється можливість провести його 2 жовтня, проте наразі немає необхідних процедурних кроків: не зібрана президія, не затверджено порядок денний, а отже, організувати сесію у законний спосіб поки неможливо.

  • Київрада створила робочу групу щодо збитків Укрбуду, але виплат у 2025 не буде

    Київрада створила робочу групу щодо збитків Укрбуду, але виплат у 2025 не буде

    У Києві створено міжвідомчу робочу групу з опрацювання механізмів компенсацій за витрати, пов’язані з добудовою об’єктів корпорації «Укрбуд». Про це повідомила виконувачка обов’язків голови правління ХК «Київміськбуд» Світлана Самсонова.

    За її словами, групу очолює заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Владислав Андронов. До її складу увійшли представники Мінекономіки, Київміськбуду та інших центральних і міських органів.

    «Я активно працюю в цьому напрямку і бачу перспективу», — зазначила Самсонова.

    Йдеться про добудову 18 житлових об’єктів, які після фактичного банкрутства Укрбуду були передані Київміськбуду. Загальні витрати компанії на завершення будівництва перевищили 2,2 млрд грн.

    Попри активізацію процесу, Самсонова визнала, що в цьому році рішення щодо механізму компенсацій ухвалено не буде:

    «Цього року рішення не буде», — зазначила вона, додавши, що процес можливий лише за умови системної співпраці з урядом.

    Проєкт компенсацій передбачає залучення державного фінансування або створення окремих програм на рівні Кабміну.

    Нагадаємо, раніше «Київміськбуд» повідомляв про завершення ключових етапів будівництва більшості житлових комплексів Укрбуду, але водночас наголошував, що компанія самотужки не може понести всі фінансові втрати, пов’язані з проєктами збанкрутілого забудовника.

  • У директора Центру зайнятості Києва знайшли готівку на понад мільйон доларів

    У директора Центру зайнятості Києва знайшли готівку на понад мільйон доларів

    Директор Київського міського центру зайнятості Дмитро Новицький задекларував у 2024 році 418 тисяч євро та 361 тисячу доларів США готівкою. Майже аналогічні суми вказала його дружина — 438 тисяч євро та 350 тисяч доларів. Про це повідомляє міжнародне детективне агентство ABSOLUTION.

    У декларації Новицького зазначено, що його річна зарплата становила понад 700 тисяч гривень, а дружина, заробивши понад 2,5 мільйона гривень, ще й зберігає кошти в банках Угорщини, Іспанії та Італії.

    У 2023 році, коли Новицького призначили на посаду, він уже володів усіма цими активами. До цього працював менеджером ЗЕД у компанії “Тіко Холдинг” та виконавчим директором “Тамако-Інвест”.

    Його дружина володіє корпоративними правами у кількох бізнес-структурах:

    • ТОВ “Шумляче” (50%)

    • ТОВ “Атлант Сіті” (100%)

    • ТОВ “Автоливмаш” (50%)

    • MARI INVEST DEVELOPMENT (100%, Угорщина)

    Журналісти виявили, що вона зареєстрована за тією ж адресою, що і Світлана Новохацька, віцепрезидентка “Київміськбуду”. На підставі цього джерела припускають родинний зв’язок — Марія Новицька може бути донькою Новохацької.

    Ще один цікавий зв’язок — співмешканець Світлани Новохацької, Ігор Петрішак, працює в Рахунковій палаті. Саме цей орган має повноваження перевіряти використання бюджетних коштів, зокрема й програм Центру зайнятості, яким керує Новицький.

    Родина з мільйонними кешовими заощадженнями, доступом до бюджетних потоків і впливовими зв’язками у сфері будівництва — класичний приклад української владної мережі. І поки без пояснень, звідки взялися валізи валюти.

  • Директор Центру зайнятості Новицький задекларував 1,5 мільйона євро готівки

    Директор Центру зайнятості Новицький задекларував 1,5 мільйона євро готівки

    Команда “СтопКору” проаналізувала декларації керівника Київського міського центру зайнятості Дмитра Новицького та його родини й виявила низку обставин, які можуть вказувати на можливі конфлікти інтересів та непрозоре походження капіталів.

    Згідно з поданою декларацією, у 2024 році Дмитро Новицький задекларував 418 тис. євро та 361 тис. доларів готівкою. Його дружина Марія — ще більше: 438 тис. євро та 350 тис. доларів. Сукупно родина тримає у готівці понад 1,5 мільйона доларів, що за поточним курсом становить понад 60 мільйонів гривень.

    Офіційна зарплата самого Новицького за 2024 рік — трохи більше 700 тисяч гривень. Заробіток дружини — понад 2,5 млн грн. Варто зазначити, що посадовець працює в системі Центру зайнятості лише з 2023 року: спочатку радником, потім директором.

    Марія Новицька володіє частками в українських та закордонних компаніях. Серед них:

    • 100% у ТОВ “АТЛАНТ СІТІ”,
    • 50% у ТОВ “Шумляче”,
    • 50% у ТОВ “Машинобудівний завод Автоливмаш”,
    • 100% у MARI INVEST DEVELOPMENT (Угорщина).

    Додатково вона має рахунки в банках Італії, Іспанії та Угорщини.

    Аналіз адрес реєстрації та телефонних номерів свідчить, що Марія Новицька має спільну адресу з віцепрезиденткою “Київміськбуду” Світланою Новохацькою. Імовірно, Марія є донькою Новохацької, а Дмитро Новицький — її зятем.

    Цю версію підтверджують і відгуки в додатку GetContact, де номер дружини Новицького підписано як Новохацька. Також сам Дмитро активно реагує у соцмережах на публікації пані Світлани.

    Варто згадати й про співмешканця Світлани Новохацької — Ігоря Петрішака, який обіймає посаду начальника управління запобігання та виявлення корупції в Рахунковій палаті України. Саме цей орган має право контролювати витрати державних коштів, зокрема у сфері зайнятості.

  • Журналісти дізналися як топ-забудовники допомогли екс-ОПЗЖ скупити Київ

    Журналісти дізналися як топ-забудовники допомогли екс-ОПЗЖ скупити Київ

    Оточення колишнього співголови проросійської партії ОПЗЖ Юрія Бойка за останні роки скупило в Києві понад тисячу квартир на десятки мільйонів доларів. Як з’ясували журналісти “Громадського”, допомогли в цьому не хто інші, як топові київські забудовники – колишній очільник “Київміськбуду” Ігор Кушнір, його дружина Оксана, Вадим Столар і Владислава Молчанова.

    Ці квартири формально оформлені на інвестиційний фонд “Хантер”, що контролюється соратниками Бойка. І, як стверджують журналісти, саме завдяки “особливому” ставленню забудовників до цього фонду квартири продавались майже втричі дешевше за ринкову вартість. Ба більше – іноді половина житлових комплексів одразу йшла у “правильні руки” за спеціальними умовами.

    Яскравий приклад – житловий комплекс “Французький квартал 2”, де будівництво фінансувалося в тому числі й через вкладення фонду “Хантер”. Цей об’єкт розвивався силами компанії bUd development, яку пов’язують із Вадимом Столаром, Ігорем Кушніром та Владиславою Молчановою. Станом на зараз фонд “Хантер” володіє половиною цієї компанії, а інша частина належить фонду “Ковернот”, формальним власником якого є дружина Кушніра.

    Співпраця була не лише активною, а й вигідною – наприклад, у житловому комплексі “Камертон” фонд “Хантер” купував квартири по 8 000 гривень за квадратний метр при ринковій ціні у 25 000. А в “Французькому кварталі 2” – по 575 доларів, тоді як на ринку ціна доходила до 1300 доларів за квадрат.

    “За останні 10 років оточення Бойка через фонд “Хантер” придбало щонайменше 1107 квартир. Це лише те, що вдалося задокументувати. За мінімальними оцінками, вартість цих інвестицій могла перевищити 70 мільйонів доларів”, – зазначають журналісти.

    Рієлтори відверто говорять: таких умов жодному іншому інвестору не запропонували б. Продавати стільки квартир одному клієнту за знижкою просто не вигідно – це йде всупереч логіці ринку. Але в цьому випадку йшлося не про ринок, а про політичну та бізнесову лояльність.

    Не менш показовими є й активи самих забудовників. Родина Кушніра, наприклад, володіє маєтком на Лазурному узбережжі Франції площею 850 кв. м із басейном, садом та видом на море. Оформлений маєток на компанію дружини Оксани Кушнір, куплений за сумнівною схемою. Вартість нерухомості в документах — €19 млн, але рієлтори оцінюють її щонайменше в €20 млн.

    Скандали переслідують Кушніра не перший рік. Ще у 2023 році журналісти повідомили, що землю “Київміськбуду” в елітному Козині, де раніше була база відпочинку, забудували котеджами для родичів та наближених до Кушніра осіб.

    Тоді ж посадовця відсторонили від керівництва “Київміськбудом” на час перевірки. Але найбільший резонанс викликала історія з його “інвалідністю”. У травні 2023 року Кушнір виїхав з України за медичною довідкою, після чого разом із дружиною підкорив Еверест – вартість такого сходження оцінюється щонайменше у $150 000. Така “інвалідність”, очевидно, не завадила штурмувати найвищу точку планети.

    Все це – ще одна ілюстрація того, як нерухомість у Києві перетворилася на інструмент відбілювання грошей, політичних зв’язків та реалізації схем на мільйони. І якщо в одних на черзі інвестори роками чекають на свої квартири, то для інших — двері у “Французький квартал” давно відчинені. І бажано одразу навстіж.

  • Забудовники шукають можливості за кордоном, залишаючи заморожені об’єкти в Україні

    Забудовники шукають можливості за кордоном, залишаючи заморожені об’єкти в Україні

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну низка українських забудовників та їхніх родичів вирішили перенести свою діяльність за кордон. Хоча їхні проєкти в Україні залишаються недобудованими, багато з цих підприємців активно займаються будівництвом за межами країни, де продовжують розвивати нові бізнеси.

    Про це йдеться у сюжеті Bihus.info.

    Хто і де будує?

    Єгор Масленніков (“Строй Сіті”)
    Засновник харківської компанії “Строй Сіті” у 2022 році зареєстрував Object One в ОАЕ. Його компанія вже зводить кілька об’єктів елітної нерухомості в Дубаї.
    При цьому ЖК його компанії в Києві та Харкові заморожені, а сам Масленніков вийшов зі складу засновників більшості своїх українських фірм, передавши їх сестрі дружини.
    Журналісти також помітили бізнесмена у Монте-Карло за кермом Rolls Royce Spectre вартістю близько 500 тисяч доларів, оформленим на його дружину.

    Enso Development і Вадим Столар
    Enso Development, компанія, яку пов’язують із колишнім нардепом від ОПЗЖ Вадимом Столаром, також будує житло в Дубаї. Там зводяться два елітні ЖК, вілли та таунхауси. Офіційно Столар вийшов із цього бізнесу у 2022 році, але продовжував його фінансувати, про що свідчив у своїй декларації.
    В Україні Enso Development лише нещодавно заявила про відновлення будівництва, хоча його проєкти були заморожені.
    У 2023 році СБУ проводила обшуки у Столара у справі про легалізацію коштів на користь Віктора Медведчука та Тараса Козака.

    Родина Ігоря Кушніра (“Київміськбуд”)
    Колишній керівник “Київміськбуду” Ігор Кушнір і його родина активно інвестують у нерухомість за кордоном. Його дружина Оксана, яка має громадянство Кіпру, володіє компанією Koksi Holding ltd, яка будує бізнес-центри у Вільнюсі та Ризі, котеджні містечка у Вільнюсі та елітні ЖК у Будапешті.
    Донька Дар’я у 2023 році зареєструвала компанії на Кіпрі та в Лондоні, а син Ілля виїхав з України, після чого заснував дві будівельні компанії у Литві.

    Кушнір пішов з посади президента “Київміськбуду” наприкінці 2023 року після початку аудиту компанії. Наразі підприємство просить у Київської міської ради 2,6 мільярда гривень на добудову житлових комплексів.

    Журналісти також з’ясували, що Кушнір разом із дружиною підкорив Еверест у травні 2023 року, отримавши право виїзду з України за довідкою про інвалідність.

    Роман Сербенов (“S Develop”)
    Засновник забудовника “S Develop”, який реалізовував проєкти у Миколаєві та Запоріжжі, нині володіє компанією в Польщі, що будує котеджне містечко. Сам Сербенов заявляє, що лише консультує польський бізнес, а українські ЖК добудують, коли для цього будуть умови.

    Поки українські забудовники розширюють свій бізнес у Європі та ОАЕ, в Україні тисячі інвесторів залишаються без житла, а недобудовані ЖК стають “замороженими” об’єктами. Наразі реакції правоохоронних органів на цю ситуацію немає, проте ситуація викликає дедалі більше суспільного обурення.