Позначка: Київрада

  • Ласий шматок столиці за майже мільйон доларів: біля КПІ продають будівлю з перспективою забудови

    Ласий шматок столиці за майже мільйон доларів: біля КПІ продають будівлю з перспективою забудови

    У Києві неподалік станції метро «Політехнічний інститут» виставили на продаж нежитлову будівлю за 900 тисяч доларів. Головна особливість пропозиції полягає не стільки в самій нерухомості, скільки в перспективі освоєння земельної ділянки площею майже 0,25 гектара. Потенційному інвестору пропонують розглянути можливість будівництва дев’ятиповерхового житлового комплексу з комерційними приміщеннями, паркінгом та соціальною інфраструктурою.

    Про це повідомляють на інвестиційному порталі InVenture, де 19 жовтня опублікували відповідне оголошення.

    Об’єкт розташований у Шевченківському районі столиці, в районі Берестейського проспекту та вулиці Борщагівської. Поруч розташовані житлові будинки, комерційні приміщення та об’єкти міської інфраструктури.

    Згідно з пропозицією, площа нежитлової будівлі становить 198,1 квадратного метра. Нерухомість перебуває у приватній власності та може бути придбана покупцем.

    Водночас земельна ділянка площею 0,2439 гектара, або 24,39 сотки, має інший правовий статус. Вона належить територіальній громаді Києва, тобто перебуває в комунальній власності.

    Саме тому придбання будівлі не означатиме автоматичного отримання землі у приватну власність.

    За інформацією InVenture, ділянка має сформований кадастровий номер, який надають за запитом потенційного покупця. Раніше вона перебувала в оренді.

    Її цільове призначення передбачає можливість будівництва та обслуговування житлових будинків із вбудовано-прибудованими приміщеннями, підземними автостоянками й закладами соціальної інфраструктури.

    Найбільший інтерес для девелоперів може становити документація, розроблена ще у 2013 році.

    Тоді для цієї території підготували проєкт дев’ятиповерхового житлового будинку зі стилобатом, комерційними приміщеннями та підземним паркінгом.

    Продавець пропонує відповідні матеріали за запитом для попереднього оцінювання містобудівного потенціалу ділянки.

    Однак наявність проєктної документації більш ніж десятирічної давнини не означає, що новий власник зможе негайно розпочати будівництво.

    Для реалізації девелоперського проєкту необхідно врегулювати питання користування комунальною землею, перевірити відповідність запланованої забудови чинній містобудівній документації та отримати передбачені законодавством дозволи.

    Оголошення прямо передбачає, що оформлення земельних прав стане окремим етапом після придбання будівлі.

    Отже, запропоновані 900 тисяч доларів є вартістю наявного об’єкта нерухомості, а не готового девелоперського проєкту з усіма погодженнями.

    Ця пропозиція з’явилася на тлі інших великих угод на ринку комерційної нерухомості столиці.

    Зокрема, на порталі InVenture також представлена окрема офісна будівля площею 1843 квадратні метри поблизу метро «Берестейська». За цей об’єкт просять 4,4 мільйона доларів.

    Водночас питання забудови міських земель у Києві неодноразово ставало предметом суспільних дискусій. Раніше «Ненька інфо» повідомляла про суперечку навколо передачі землі біля Європейської площі під комерційну забудову.

    Наразі щодо ділянки поблизу КПІ йдеться саме про інвестиційну пропозицію. Інформації про укладення угоди, нового власника або затверджений сучасний проєкт будівництва у відкритому оголошенні немає.

    Подальша доля нерухомості залежатиме від зацікавленості покупців, можливості законного оформлення прав користування землею та погодження майбутньої забудови.

     

  • «Навіть прифронтові області готові краще»: Зеленський анонсував рішення щодо Києва перед зимою

    «Навіть прифронтові області готові краще»: Зеленський анонсував рішення щодо Києва перед зимою

    Президент України Володимир Зеленський різко розкритикував підготовку Києва до опалювального сезону 2026–2027 років. За його словами, столиця демонструє найнижчий рівень виконання планів стійкості серед усіх регіонів країни, навіть порівняно з прифронтовими областями. На цьому тлі глава держави розпочав консультації щодо безпекових та управлінських рішень для Києва. Водночас мер Віталій Кличко відкидає звинувачення та заявляє про перешкоди з боку центральної влади.

    Про це Зеленський повідомив 13 жовтня у своєму Telegram-каналі.

    Президент заявив, що ситуація з підготовкою столиці до можливих масштабних перебоїв електро-, тепло- та водопостачання залишається незадовільною.

    За його оцінкою, столична влада відстає від інших регіонів у реалізації заходів, необхідних для проходження зими в умовах російських атак.

    «Станом на середину жовтня фактично в усій державі, навіть у прикордонних і прифронтових областях, виконання планів стійкості вище, ніж в Києві», — заявив Зеленський.

    Глава держави пов’язав недостатню, на його думку, підготовку з перебоями в роботі критичної інфраструктури після російських обстрілів.

    Президент зазначив, що навіть окремі влучання ударних безпілотників можуть призводити до масштабних відключень електроенергії та водопостачання.

    Зеленський почав консультації щодо Києва

    Президент повідомив, що вже розпочав обговорення можливих безпекових та управлінських рішень, які стосуватимуться столиці.

    За його словами, консультації відбулися з колишнім очільником Служби безпеки України Василем Малюком, керівником Державного агентства відновлення Іваном Федоровим, мером Харкова Ігорем Тереховим, підприємцем Костянтином Єфименком та колишнім народним депутатом Максимом Єфімовим.

    Зеленський зазначив, що отримав низку пропозицій і планує продовжити консультації.

    Президент прямо заявив про підготовку рішень щодо ситуації в Києві, але поки не уточнив, яких саме змін вони стосуватимуться.

    Тому наразі немає підстав стверджувати, що вже ухвалено рішення про кадрові перестановки, зміну керівництва столиці або перерозподіл повноважень між міською владою та військовою адміністрацією.

    Кличко відкинув звинувачення

    Міський голова Києва Віталій Кличко не погоджується з оцінками президента.

    За його словами, міська влада здійснює підготовку до зими, однак стикається з фінансовими та організаційними перешкодами.

    Кличко вважає, що критика з боку центральної влади має політичний характер і спрямована на послаблення місцевого самоврядування.

    Він також наголошував, що комплексний план стійкості столиці розробили раніше, а для реалізації частини його заходів необхідна співпраця державних і міських органів.

    Ще влітку мерія повідомляла про потребу в додатковому фінансуванні резервного теплопостачання, автономних енергетичних потужностей та інших критично важливих проєктів.

    Фінансування частини проєктів розблокували лише в жовтні

    Окремим предметом суперечки між центральною та міською владою стало фінансування плану стійкості.

    9 жовтня Київська міська державна адміністрація повідомила про розблокування державою платежів за окремими проєктами.

    За інформацією КМДА, йдеться, зокрема, про резервне теплопостачання, будівництво когенераційних станцій і забезпечення безперебійного живлення об’єктів водопровідного господарства.

    У міській адміністрації стверджують, що попереднє блокування платежів негативно вплинуло на темпи реалізації важливих інфраструктурних робіт.

    Водночас факт розблокування фінансування не дозволяє автоматично встановити, яка частина затримок виникла через рішення державних органів, а яка залежала від дій міської влади.

    Для об’єктивної оцінки необхідні дані про виконання конкретних проєктів, строки закупівель, обсяги фінансування та фактичну готовність обладнання.

    Верховна Рада викликала Кличка через підготовку до зими

    На тлі загострення ситуації 13 жовтня Верховна Рада ухвалила рішення запросити Віталія Кличка на парламентське засідання.

    Очікується, що міський голова має надати пояснення щодо підготовки столиці до опалювального сезону та реалізації заходів енергетичної стійкості.

    Питання набуло особливої актуальності після російських атак, які вже цієї осені спричиняли перебої в роботі електротранспорту, водопостачання та інших міських систем.

    Зокрема, 8 жовтня в Києві тимчасово зупинився метрополітен через падіння напруги.

    Кличко раніше також попереджав, що в разі подальших масштабних ударів по енергетиці столиця може зіткнутися з надзвичайно складними умовами проходження зими.

    Хто відповідає за готовність столиці

    Підготовка Києва до опалювального сезону охоплює не лише роботу комунальних підприємств, а й захист енергетичних об’єктів, створення резервних потужностей та координацію з державними органами.

    Рішення Ради національної безпеки і оборони, введене в дію президентським указом наприкінці серпня, передбачає спільну роботу Київської міської влади, профільних міністерств, Державного агентства відновлення, енергетичних компаній та інших установ.

    Водночас у документі окремо наголошено на персональній відповідальності міського голови за підготовку та стале проходження опалювального сезону.

    Це означає, що реалізація плану стійкості потребує узгоджених дій кількох рівнів влади.

    Чого чекати киянам

    Наразі Зеленський не уточнив змісту рішень, які планує ухвалити щодо столиці.

    Відомо лише, що консультації тривають і до них залучають представників державних структур, місцевого самоврядування та бізнесу.

    На цьому тлі Київ продовжує підготовку резервних джерел електроенергії та теплопостачання, а також заходів для підтримки роботи критичної інфраструктури.

    Таким чином, суперечка між Зеленським і Кличком виходить за межі політичних заяв. Йдеться про реальну готовність тримільйонного міста до можливих масштабних відключень світла, води й тепла під час російських атак.

    Президент наполягає на недостатніх темпах підготовки та анонсує управлінські рішення. Мер Києва заперечує звинувачення й заявляє про проблеми з державним фінансуванням.

    Які саме кроки зробить центральна влада і чи вплинуть вони на підготовку столиці до зимового періоду, стане відомо після завершення консультацій та оприлюднення відповідних рішень.

  • «Туалетна схема» та контроль рішень Київради: справа «Чисте місто» пішла до суду

    «Туалетна схема» та контроль рішень Київради: справа «Чисте місто» пішла до суду

    НАБУ та САП 6 жовтня скерували до суду справу в межах масштабної операції «Чисте місто», яка стосується ймовірної земельної корупції у Києві. За версією слідства, учасники злочинної організації намагалися взяти під контроль земельні рішення столичної влади, щоб отримувати цінні ділянки під забудову.

    Одним із ключових механізмів, за даними НАБУ, була так звана «туалетна схема». На перспективних земельних ділянках реєстрували примітивні споруди або права на об’єкти, після чого землю намагалися отримати поза конкурсом — нібито для їхнього обслуговування.

    Слідство стверджує, що до групи входили посадовці КМДА та депутати Київської міської ради. Керівником організації НАБУ називає медійно відомого колишнього депутата Київради, який, за версією правоохоронців, через мережу впливових знайомств міг впливати не лише на земельні та бюджетні рішення, а й на кадрові питання у столичних органах влади. Водночас імена всіх фігурантів у повідомленні НАБУ не називаються.

    За даними антикорупційних органів, упродовж 2023–2024 років учасники схеми планували заволодіти землею територіальної громади Києва на суму понад 70 млн грн. НАБУ заявляє, що реалізації цих планів вдалося запобігти.

    Операцію «Чисте місто» правоохоронці провели ще у лютому 2025 року. У січні 2026-го НАБУ та САП завершили слідство, а тепер обвинувальний акт передали до суду. У справі наразі дев’ять обвинувачених, ще троє фігурантів уже засуджені.

    У НАБУ також заявляли, що учасники схеми використовували засоби конспірації — спеціальний зв’язок, псевдоніми та контрспостереження. За версією слідства, це мало приховати координацію дій та вплив на рішення щодо столичної землі.

    Передача справи до суду означає завершення досудового етапу, але не є підтвердженням вини обвинувачених. Відповідно до Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її вину не доведено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

     

  • Після сутичок на Теремках у Київраді заговорили про розпуск «Муніципальної охорони»

    Після сутичок на Теремках у Київраді заговорили про розпуск «Муніципальної охорони»

    Конфлікт навколо будівництва резервної теплотраси на столичних Теремках вийшов далеко за межі суперечки про дерева. Після сутичок між місцевими мешканцями та працівниками комунальної організації «Муніципальна охорона» депутатки Київради Аліна Михайлова та Ксенія Семенова заявили, що ініціюватимуть питання про розпуск структури на період дії воєнного стану.

    Михайлова пояснила, що сама по собі не виступає проти будівництва резервної теплотраси для Теремків. За її словами, проблема полягає у способі, яким міська влада реалізує проєкт, і в тому, що багатомісячний конфлікт із громадою зрештою завершився фізичним протистоянням.

    Саме після подій на будівельному майданчику вона разом із Семеновою заявила про необхідність переглянути саме існування «Муніципальної охорони» у нинішньому форматі. Депутатка назвала структуру «силовим інструментом міської влади та особисто Віталія Кличка». Це її політична оцінка, а не встановлений юридичний факт.

    За інформацією «Української правди», під час конфлікту працівники «Муніципальної охорони» фізично відтісняли людей від зони проведення робіт. Одна з мешканок заявила про травмування руки, обставини інциденту перевіряє поліція.

    У КМДА ситуацію описують інакше. Міська влада заявляє, що комунальну охорону залучили не для розгону протесту, а для охорони будівельного майданчика, де працює великогабаритна техніка, є відкрита траншея, металеві конструкції та інші небезпечні об’єкти. За версією міста, її працівники мали не допустити людей безпосередньо в зону робіт та разом із поліцією забезпечувати громадський порядок.

    Станом на 21 вересня КМДА також заявляла, що не зафіксувала фактів перевищення службових повноважень працівниками організації.

    Саме тому нинішній конфлікт має дві принципово різні версії. Частина депутатів та активістів бачить у подіях силовий тиск на мешканців, а міська влада наполягає, що йшлося про безпеку на будівельному майданчику.

    «Муніципальна охорона» при цьому є не приватною охоронною компанією, а комунальною організацією КМДА. Вона підпорядковується Департаменту муніципальної безпеки та створена для охорони майна територіальної громади Києва.

    Масштаб структури також значний. У прогнозі бюджету столиці на 2026 рік для «Муніципальної охорони» передбачалася штатна чисельність 1600 працівників. У документах міста йдеться, що організація охороняє об’єкти соціального захисту, лікарні, заклади освіти, об’єкти житлово-комунальної сфери та інше комунальне майно.

    Михайлова при цьому не пропонує просто залишити необхідні об’єкти без охорони. За її позицією, функції із захисту критичної інфраструктури та комунальних об’єктів мають бути окремо проаналізовані й передані структурам, які здатні їх виконувати.

    Чи матиме ця ініціатива достатню кількість голосів у Київраді, наразі невідомо. Поки що йдеться саме про політичну ініціативу двох депутаток, а не про вже ухвалене рішення щодо ліквідації організації.

    Сам конфлікт на Теремках триває не перший місяць.

    У серпні мешканці Голосіївського району вийшли на протести після того, як стало відомо про масштаби можливого видалення зелених насаджень заради прокладання резервної тепломережі.

    Початкові документи передбачали значне втручання в зелену зону. Державна екологічна інспекція повідомляла, що в межах усього будівельного коридору під видалення могли потрапити 662 дерева, частину з яких планували пересадити.

    Саме ця цифра й стала одним із головних приводів для протестів.

    «Ненька інфо» раніше детально писала, як після кількох тижнів протистояння початкову схему суттєво переглянули: Від понад 600 дерев до десяти: у Києві переглянули схему теплотраси на Теремках після протестів

    Після протестів, консультацій із мешканцями, інженерами та науковцями місто погодило оптимізовану схему. За інформацією КМДА, на нинішній ділянці планують зберегти близько 160 дерев, видаленню мають підлягати близько десяти, а частину інших насаджень повинні кронувати.

    Повністю змінювати маршрут міська влада відмовилася.

    КМДА пояснює це тим, що альтернативні маршрути вимагали б перенесення великої кількості підземних мереж, нових проєктів, державної експертизи і могли б суттєво затримати будівництво.

    При цьому для міської влади головний аргумент — не сама теплотраса як інфраструктурний проєкт, а її значення під час війни.

    За даними КМДА, нова магістраль має дати можливість забезпечити резервне теплопостачання Теремків-1 і Теремків-2 у випадку аварії або пошкодження основного джерела тепла. Місто заявляло, що йдеться приблизно про 200 тисяч мешканців Голосіївського району.

    Петро Пантелеєв 22 вересня попереджав, що блокування робіт може створити ризики вже цієї зими. За його словами, під час попереднього опалювального сезону район мав проблеми після масованих російських атак, тому резервний канал теплопостачання потрібно завершити до початку холодів.

    Тобто основна суперечка вже давно не виглядає як простий конфлікт «дерева проти тепла».

    Мешканці не заперечують саму необхідність резервного опалення, але вимагали мінімізувати втручання в зелену зону. Місто врешті погодилося скоригувати частину проєкту. Однак після відновлення робіт 21 вересня конфлікт спалахнув знову — цього разу вже навколо присутності «Муніципальної охорони».

    КМДА заявляла, що того дня дерев узагалі не видаляли, а на майданчику виконували будівельно-монтажні роботи. Міська влада також заперечила повідомлення про нібито поновлення масштабної вирубки.

    Водночас активісти публікували кадри роботи спецтехніки і продовжували звинувачувати владу в недостатній прозорості.

    Саме тут конфлікт і перейшов у політичну площину.

    Для Михайлової та Семенової питання теплотраси тепер стало аргументом для ширшої дискусії про те, навіщо Києву власна велика комунальна охоронна структура та де проходить межа її повноважень у конфліктах між міською адміністрацією та громадянами.

    Позиція депутаток полягає в тому, що під час воєнного стану витрачати кошти на організацію, яка, на їхню думку, може використовуватися для фізичного протистояння з мешканцями, недоцільно.

    Позиція КМДА прямо протилежна: «Муніципальна охорона» діє на законних підставах, охороняє комунальні об’єкти та критично важливу інфраструктуру, а на Теремках виконувала функції з підтримання порядку і безпеки в зоні будівельних робіт.

    Тепер подальша доля організації залежатиме вже не від конфлікту безпосередньо біля траншеї на Теремках, а від політичного рішення Київради.

    Якщо ініціатива дійде до офіційного проєкту рішення, депутатам доведеться визначитися не лише з питанням розпуску, а й із тим, хто замінить 1600 працівників структури на об’єктах, які вона зараз охороняє, та скільки це коштуватиме місту.

    Тож історія, яка влітку починалася із суперечки про понад 600 дерев, у вересні переросла спочатку в протистояння навколо будівельного майданчика, а тепер — у дискусію про існування цілої комунальної силової структури столиці. І саме питання про «Муніципальну охорону» може стати наступним великим конфліктом уже безпосередньо в сесійній залі Київради.

  • У Києві хочуть зробити нічні сирени тихішими: що пропонують змінити

    У Києві хочуть зробити нічні сирени тихішими: що пропонують змінити

    У Києві з’явилася петиція з пропозицією змінити роботу вуличних гучномовців під час повітряних тривог у нічний час. Авторка звернення не пропонує скасовувати сигнали небезпеки — йдеться про зменшення їхньої гучності під час комендантської години, зміну способу оголошення відбою та синхронізацію гучномовців у районах, де їхні сигнали накладаються один на одного.

    Ініціатива з’явилася на тлі суттєвої зміни самої системи повітряного оповіщення у столиці. З 6 вересня в Києві запровадили диференційовані сигнали залежно від характеру загрози: «Дронова небезпека», «Масована дронова загроза», «Ракетна загроза» та «Ракетно-дронова загроза». Окреме повідомлення «Відбій» означає, що на цей момент для міста не зафіксовано жодної з цих небезпек.

    Авторкою петиції є Анастасія Ковалевська. Вона пропонує змінити алгоритм роботи саме зовнішньої системи оповіщення уночі, коли через серії атак дронів сирени та голосові повідомлення можуть звучати по кілька разів за ніч.

    У Києві хочуть зробити нічні сирени тихішими: що пропонують змінити

    Що саме пропонують змінити

    Ініціатива складається з кількох пунктів.

    По-перше, у нічний час пропонують зменшувати гучність вуличних гучномовців до мінімально достатнього рівня, щоб сигнал залишався чутним, але не працював на повну потужність біля житлових будинків.

    По-друге, авторка петиції пропонує окремо переглянути нічне оголошення відбою повітряної тривоги. Його пропонують або робити тихішим, або взагалі не вмикати через зовнішні гучномовці в певний період доби.

    Ключове уточнення: це не означає відмову від самого сигналу про початок небезпеки. Навпаки, авторка наголошує, що попередження про загрозу має зберігатися.

    По-третє, у петиції порушується проблема несинхронної роботи гучномовців. У щільно забудованих районах мешканці можуть чути одне й те саме повідомлення кілька разів із різницею в одну-дві хвилини.

    Як приклад у зверненні згадується район Позняків та вулиця Анни Ахматової.

    Чому проблема стала особливо помітною саме зараз

    За словами авторки петиції, зміна тактики російських атак призвела до того, що в окремі ночі у столиці можуть оголошувати п’ять-шість тривог.

    Оскільки зовнішня система повідомляє як про початок небезпеки, так і про її завершення, загальна кількість гучних сигналів під вікнами може бути ще більшою.

    Особливо гостро, за аргументами авторки, це відчувають родини з маленькими дітьми. У зверненні йдеться про те, що дитина може прокидатися не лише від сигналу початку тривоги, а й від такого ж гучного повідомлення про відбій.

    Водночас у Києві під час комендантської години мешканці все одно отримують повідомлення про повітряну небезпеку через мобільні застосунки та інші канали.

    Про який саме час ідеться

    Після останніх змін комендантська година в Києві діє з 01:00 до 05:00. Це підтверджує офіційний портал столиці. У цей період містянам заборонено перебувати на вулицях і пересуватися транспортом без спеціальних перепусток, за винятком прямування до укриття під час повітряної тривоги.

    Саме цей нічний період і є логічним орієнтиром для запропонованого зменшення гучності.

    Тобто йдеться не про повне «вимкнення сирен у Києві», а про можливу адаптацію зовнішнього звукового оповіщення з 01:00 до 05:00.

    Система оповіщення у столиці й так зараз змінюється

    Петиція з’явилася в момент, коли Київ уже переходить на нову модель інформування мешканців про повітряні загрози.

    З 6 вересня у місті запрацювало диференційоване оповіщення. Жовтий рівень означає дронову небезпеку, а червоний — масовану дронову, ракетну або комбіновану ракетно-дронову загрозу.

    КМДА повідомляла 11 вересня, що близько 70% території столиці вже охоплено системою диференційованих сигналів. До кінця року планують модернізувати ще 50 гучномовців.

    Офіційно система цивільного захисту використовує зовнішні гучномовці як один із основних каналів доведення інформації до населення під час надзвичайних ситуацій. Водночас повідомлення також передаються через радіо, телебачення, мобільні сервіси та інші канали.

    Nenka.info вже писала про зміну системи тривог

    Ця петиція фактично є продовженням ширшої перебудови правил безпеки у столиці.

    Раніше Nenka.info детально писала про нову диференційовану систему повітряних тривог у Києві. У матеріалі пояснювалося, чим відрізняються «жовтий» і «червоний» рівні небезпеки та як місто намагається перейти від однакової реакції на будь-яку загрозу до більш гнучкої моделі.

    Також Nenka.info повідомляла, що з 10 вересня Київ перейшов на новий режим роботи метро, мостів і комендантської години.

    Ще раніше Рада оборони столиці зверталася до уряду з пропозицією оновити протоколи безпеки, зокрема правила руху мостами та режим комендантської години. Про це писала і Nenka.info у матеріалі про масштабні зміни правил безпеки під час тривог.

    Тривоги вже впливають на роботу всього міста

    Часті сигнали повітряної небезпеки впливають не лише на сон мешканців.

    Наприклад, Nenka.info писала, що в серпні тривоги припали на 11,6% робочого часу столичних торговельних центрів, тоді як у липні цей показник становив лише 3,3%. В останній тиждень серпня в години роботи ТРЦ у столиці зафіксували вже 34 тривоги.

    Після переходу на диференційовану систему частина торговельних центрів почала продовжувати роботу під час «жовтого» рівня — дронової небезпеки.

    Це показує загальну тенденцію: столиця намагається не відмовлятися від безпекових механізмів, а зробити їх точнішими та менш руйнівними для повсякденного життя.

    Петиція про нічні гучномовці вписується у ту саму логіку.

    Петиція ще нічого не змінює

    Важливо, що подання петиції не означає автоматичної зміни правил.

    Щоб Київська міська рада розглянула електронне звернення, воно має набрати необхідну кількість голосів. За даними, наведеними у публікації «Телеграфу», для цього потрібно 6000 підписів.

    Станом на момент публікації звернення підтримали 671 людина, а до завершення збору залишалося 43 дні.

    Навіть якщо петиція набере необхідну кількість голосів, це означатиме лише її офіційний розгляд. Київрада та відповідальні служби мають оцінити, чи можна реалізувати запропоновані зміни без зниження рівня безпеки населення.

    Це особливо важливо, оскільки зовнішні сирени та гучномовці залишаються резервним каналом оповіщення для людей, які можуть не мати смартфона, вимкнути мобільний інтернет, спати без телефона поруч або не отримати push-повідомлення.

    Що може змінитися на практиці

    Якщо ідею підтримають, найбільш імовірним сценарієм є не вимкнення системи, а її точніше налаштування.

    Зокрема, потенційно можна окремо регулювати рівень гучності в нічний час, синхронізувати сусідні гучномовці та змінити алгоритм озвучення відбою.

    Але поки це лише пропозиція авторки електронної петиції.

    Офіційного рішення Київради чи КМДА про вимкнення або зменшення гучності нічних сирен наразі немає.

    Тому твердження, що у Києві вже вирішили відключати повітряну тривогу з 01:00 до 05:00, неправильне. На цьому етапі йдеться лише про громадську ініціативу щодо зміни роботи зовнішніх гучномовців у нічний період.

  • Вода у Києві подорожчає більш ніж удвічі: Київрада підтримала новий тариф

    Вода у Києві подорожчає більш ніж удвічі: Київрада підтримала новий тариф

    Київська міська рада підтримала підвищення тарифу на централізоване водопостачання та водовідведення для мешканців столиці до 63,79 грн за кубометр. За відповідне рішення проголосували 74 депутати. Наразі кияни платять 30,38 грн за кубометр, тож після застосування нового тарифу вартість послуги зросте більш ніж удвічі, пише «Суспільне» з посиланням на засідання міської ради.

    Необхідність перегляду тарифу міський голова Віталій Кличко пояснив різким зростанням витрат водопровідно-каналізаційної галузі. За його словами, суттєво подорожчали електроенергія, паливо та реагенти, необхідні для очищення води, тоді як чинний тариф для населення тривалий час залишався незмінним.

    За нинішнім тарифом із загальних 30,38 грн за кубометр 16,16 грн припадає на водопостачання, а 14,22 грн — на водовідведення. Ці тарифи фактично відповідають рівню, який застосовувався для населення станом на 24 лютого 2022 року. НКРЕКП і надалі окремо визначала економічно обґрунтовані тарифи для підприємства, але для населення протягом воєнного періоду діяли заморожені ставки.

    У Київраді наголошують, що новий тариф у 63,79 грн все одно не покриває повної економічно обґрунтованої вартості послуг «Київводоканалу». Ще в липні міська влада повідомляла, що підприємство розрахувало економічно обґрунтовану ціну майже 90 грн за кубометр, однак місто відмовилося погоджувати настільки різке підвищення для населення.

    Заступник міського голови Петро Пантелєєв під час обговорення рішення зазначив, що тариф на рівні 63,79 грн має стати компромісом між потребами підприємства та можливостями споживачів. За його словами, у разі відмови від перегляду тарифу юридичним наслідком у майбутньому могла б стати необхідність встановити вже повністю економічно обґрунтовану ціну — близько 90 грн за кубометр.

    Пантелєєв також звернув увагу на фінансовий стан «Київводоканалу» напередодні опалювального сезону. За його словами, підприємство потребує додаткового фінансування, а рівень зарплат його працівників залишається одним із найнижчих серед аналогічних комунальних підприємств.

    Кличко, своєю чергою, заявив, що галузь водопостачання фактично опинилася «на межі виживання». Водночас мер наголосив, що місто не планує перекладати на населення повну економічну вартість послуг.

    Різниця між нинішніми 30,38 грн і новими 63,79 грн становить 33,41 грн на кожному кубометрі води. Тобто тариф збільшується приблизно у 2,1 раза.

    Для домогосподарств реальне збільшення платіжки залежатиме від обсягу використаної води. Наприклад, за споживання 5 кубометрів на місяць сама вартість централізованого водопостачання та водовідведення за чинним тарифом становить близько 152 грн, а за новим — майже 319 грн. Різниця становитиме приблизно 167 грн.

    Якщо домогосподарство використовує 10 кубометрів на місяць, сума за цими двома послугами зросте орієнтовно з 304 грн до 638 грн, тобто більш ніж на 330 грн. Це приблизні розрахунки без урахування інших можливих складових платіжки та фактичних показників лічильника.

    Раніше КМДА оцінювала, що для середньостатистичної родини з трьох осіб перехід на тариф 63,79 грн може збільшити щомісячні витрати на воду приблизно на 200–300 грн, залежно від споживання.

    Проблема з тарифами на воду накопичувалася протягом кількох років. НКРЕКП переглядала економічні розрахунки водоканалів, однак для населення тариф фактично залишався замороженим на довоєнному рівні. У постановах регулятора прямо передбачалося, що для населення застосовуються тарифи, які діяли станом на 24 лютого 2022 року.

    При цьому витрати підприємств продовжували зростати. Найбільший вплив мають ціни на електроенергію, адже водопостачання та водовідведення є енергоємними процесами: електрика потрібна для роботи насосних станцій, очищення і транспортування води та стоків.

    Також водоканали витрачають значні кошти на реагенти, ремонт мереж, пальне, аварійні роботи та оплату праці. Міська влада наголошує, що тривале утримання тарифу нижче собівартості збільшує фінансовий дефіцит підприємства й потребу в підтримці з бюджету.

    Ще в липні КМДА публічно заявляла, що тариф близько 90 грн за кубометр запроваджувати не планують, хоча саме таким був розрахований економічно обґрунтований рівень. Натомість як компроміс місто називало ставку 63,79 грн.

    Після голосування 3 вересня саме цей показник отримав підтримку Київради.

    Водночас у доступних повідомленнях про результати засідання не уточнюється дата, з якої новий тариф фактично почне застосовуватися у платіжках. Тому поки коректно говорити про схвалення Київрадою тарифу 63,79 грн, а не називати конкретний місяць першого нарахування без окремого оприлюдненого рішення про набрання ним чинності.

    Для киян головна зміна полягає в тому, що вартість кубометра централізованого водопостачання та водовідведення після початку застосування нового тарифу зросте з 30,38 до 63,79 грн. Водночас міська влада підкреслює, що навіть ця ціна залишається значно нижчою за майже 90 грн, які «Київводоканал» називає економічно обґрунтованою вартістю послуги.

  • Кличко вимагає звільнення Бахматова, звернення вже в нового прем’єра

    Кличко вимагає звільнення Бахматова, звернення вже в нового прем’єра

    Київський міський голова офіційно звернувся до нового прем’єр-міністра з пропозицією порушити дисциплінарне провадження щодо голови найбільшої районної адміністрації столиці та розглянути питання про його звільнення. Лист Віталія Кличка, зареєстрований наприкінці липня, уже циркулює в політичних колах і фіксує чергове загострення інституційного конфлікту між виборною міською владою та президентським призначенцем, чия робота супроводжувалася публічними конфронтаціями, кадровими скандалами та зростаючою напругою з місцевими ветеранськими спільнотами.

    У зверненні до Сергія Корецького Кличко вказує, що «певні дії та поведінка» Максима Бахматова, голови Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації, є проявом «неповаги до представників територіальної громади міста Києва, вседозволеності та протиправних дій, порушенням загальновизначених етичних норм поведінки», що шкодить авторитету публічної служби та Президента України. Підставою названо численні скарги громадськості, а також лист Асоціації підприємців та ветеранів України від 1 липня 2026 року з вимогою звільнення Бахматова.

    Бахматова призначили розпорядженням Президента від 26 травня 2025 року. Колишній телеведучий, учасник КВК, продюсер Comedy Club UA, керівний партнер інноваційного парку UNIT.City, у 2019–2020 роках він працював радником Кличка на громадських засадах, а згодом тимчасово відійшов від цієї ролі на тлі політичної турбулентності перед місцевими виборами. Повернення на посаду голови Деснянського району — одного з найбільших за населенням у столиці, де розташовані масиви Троєщини та Лісового — презентували як частину кадрового оновлення районних адміністрацій.

    Уже за кілька місяців стосунки з міською владою різко погіршилися. 27 серпня 2025 року під час публічного квартального звіту Бахматова стався конфлікт із Ганною Старостенко — заступницею голови КМДА та депутаткою Київради від партії «Удар». На відео з заходу видно напружений діалог, у якому Бахматов звинувачував Старостенко в політичній агітації та захисті корупції. Старостенко згодом заявила про психологічний тиск, приниження честі й гідності, а також про фізичне насильство — що її хапали за руки й намагалися силою виштовхнути із залу. Поліція відкрила кримінальне провадження за статтею про перешкоджання діяльності депутата місцевої ради. Бахматов наполягав, що Старостенко без попереднього запиту на виступ зірвала регламент заходу, вийшла на сцену й намагалася забрати мікрофон.

    Київрада згодом ухвалила звернення до Президента з вимогою звільнити Бахматова. Це звернення так і не привело до рішення. Паралельно накопичувалися інші конфлікти. У травні 2026 року Бахматов своїм розпорядженням припинив діяльність Громадської ради при райдержадміністрації — крок, який критики називали перевищенням повноважень. Того ж місяця з посади звільнили ветерана, який працював у райдержадміністрації. Колеги та місцева спілка ветеранів стверджували, що справжньою причиною стало те, що під час загальнонаціональної хвилини мовчання він став не біля входу в РДА, а біля прапорів бойових бригад на «Алеї героїв». У червні відкриття самої «Алеї героїв» спровокувало новий скандал: військові та родини загиблих різко критикували як дизайн меморіалу, так і поведінку Бахматова під час заходу. Один із командирів батальйону публічно звернувся до Президента з питанням, чому на Троєщину призначили саме такого керівника.

    Голови районних державних адміністрацій у Києві займають особливе інституційне місце. Їх призначає і звільняє Президент за поданням Кабінету Міністрів, проте вони підпорядковуються Київській міській державній адміністрації і працюють у правовому полі, визначеному окремим законом про столицю. У листі Кличко послідовно посилається на Закон «Про місцеві державні адміністрації», Закон «Про столицю України — місто-герой Київ» та урядові порядки щодо підготовки подань і дисциплінарних проваджень стосовно керівників місцевих органів виконавчої влади, на яких не поширюється законодавство про державну службу. Дисциплінарне провадження щодо голови райдержадміністрації порушується за дорученням прем’єр-міністра, а рішення про стягнення, включно зі звільненням, ухвалює Кабінет Міністрів.

    Час звернення показовий. Корецького, який раніше очолював «Нафтогаз», Верховна Рада затвердила прем’єр-міністром лише 16 липня 2026 року. Лист надходить до нього в період формування операційних пріоритетів нового уряду, коли питання вертикальної координації між центральною та місцевою владою в умовах війни залишається відкритим. Деснянський район — не периферія. Його розмір, концентрація житлових масивів і роль у мобілізаційних та соціальних процесах роблять кадрові рішення щодо нього особливо помітними.

    Чи відкриє Кабінет Міністрів формальне провадження і чи призведе воно до звільнення — поки що невідомо. Процедура призначення, яка привела Бахматова на посаду, регулює й можливий вихід з неї. Уже зараз очевидно одне: інституційна напруга між обраним мером Києва та президентським призначенцем перейшла зі стадії публічних суперечок і рішень Київради в офіційні механізми центральної влади.

  • Київ без захисту від балістики: мільярди на укриття є, а нових сховищ майже немає

    Київ без захисту від балістики: мільярди на укриття є, а нових сховищ майже немає

    Після чергових смертельних ракетних атак Росії на Київ проблема укриттів у столиці знову вийшла на перший план. Балістична ракета залишає людям лічені хвилини на реакцію, однак у багатьох житлових масивах столиці найближчим доступним місцем залишаються звичайний підвал, підземний паркінг або станція метро, до якої ще потрібно встигнути дістатися.

    На п’ятому році повномасштабної війни це породжує дедалі гостріше питання: чому столиця з багатомільярдним бюджетом досі не сформувала розгалужену мережу нових повноцінних захисних споруд?

    Формально ситуація виглядає значно краще. За даними Департаменту муніципальної безпеки КМДА, станом на 2026 рік у Києві обліковували 4358 об’єктів фонду цивільного захисту. Однак 3796 із них — це найпростіші укриття, тобто переважно пристосовані підвали, цокольні приміщення та інший підземний простір. Повноцінних сховищ у столиці було 512, споруд подвійного призначення — 47, протирадіаційних укриттів — лише два, а первинне мобільне укриття офіційно обліковувалося одне.

    Саме ця структура фонду пояснює головний парадокс: статистично Київ має тисячі місць для укриття, однак значна частина цих об’єктів не є спеціально побудованими сховищами високого рівня захисту.

    Мільярди на укриття виділяють щороку

    Говорити, що грошей на цивільний захист у Києва взагалі немає, було б неправильно.

    У 2025 році столична влада повідомляла, що на будівництво нових і капітальний ремонт наявних укриттів було спрямовано близько 4 млрд грн. На той момент у місті функціонували близько 4,3 тисячі об’єктів цивільного захисту, а з початку повномасштабної війни, за інформацією КМДА, відремонтували майже 2,5 тисячі з них.

    У 2026 році фінансування продовжилося. За даними Департаменту муніципальної безпеки, на будівництво та ремонт захисних споруд у столиці передбачили понад 2,1 млрд грн. Одночасно тривало будівництво 39 споруд подвійного призначення, 15 із яких планували завершити до кінця року.

    Тобто проблема Києва полягає не лише у відсутності фінансування. Значно складніше питання — швидкість реалізації проєктів, тип споруд, на які витрачаються кошти, та розподіл відповідальності між різними рівнями столичної влади.

    Чотири роки війни — а нових капітальних укриттів одиниці

    З початку повномасштабного вторгнення основна увага столиці була спрямована насамперед на пристосування вже наявних підвалів і ремонт старих сховищ.

    Це дозволило швидко збільшити кількість об’єктів на карті укриттів. У підвалах ремонтували освітлення, вентиляцію, санвузли, встановлювали лавки та інше обладнання.

    Але принципово нових капітальних захисних споруд з’явилося набагато менше.

    У 2026 році міська влада повідомляла про продовження будівництва десятків споруд подвійного призначення, переважно на території освітніх закладів. Водночас уже введених у експлуатацію нових об’єктів за попередні роки залишалося відносно небагато порівняно з масштабами столиці та кількістю її мешканців.

    Саме тому формальна кількість укриттів не завжди відповідає тому рівню захисту, який люди очікують під час ударів балістичними ракетами.

    Підвал — це не те саме, що повноцінне сховище

    Важливо розрізняти кілька типів об’єктів цивільного захисту.

    Кодекс цивільного захисту визначає сховище як герметичну споруду, де створюються умови для перебування людей щонайменше 48 годин і забезпечується захист від прогнозованого впливу небезпечних чинників, зокрема під час бойових дій.

    Натомість найпростіші укриття можуть бути пристосованими підвалами або іншими приміщеннями. Їхня головна цінність — захист від уламків, скла, вторинних руйнувань і частково вибухової хвилі.

    Жодне цивільне укриття не можна автоматично називати гарантованим захистом від прямого влучання потужної балістичної ракети. Рівень захисту залежить від конструкції, глибини, матеріалів, типу бойової частини та конкретних умов удару.

    Саме тому заклики просто «спуститися у підвал» не вирішують усієї проблеми.

    483 мільйони на мобільні укриття — але місто їх не отримало

    Окремою історією стало встановлення первинних, або мобільних, укриттів.

    Це бетонні чи блок-модульні конструкції, які можна розміщувати біля зупинок громадського транспорту, у парках, житлових кварталах та інших місцях, де під час раптової атаки можуть перебувати люди.

    Законодавство визначає таке укриття як технічний виріб для короткострокового — до чотирьох годин — захисту людей від непрямої дії звичайних засобів ураження. Йдеться передусім про уламки та вибухову хвилю, а не захист від прямого попадання важкої ракети.

    У жовтні 2025 року Київрада офіційно підтримала закупівлю мобільних укриттів. У міській програмі йшлося про перспективу встановлення до 500 таких об’єктів із урахуванням потреб районів.

    На їх закупівлю було передбачено близько 483 млн грн.

    Проте до реалізації справа фактично не дійшла.

    За даними розслідування Bihus.Info, районні адміністрації скасували оголошені закупівлі, оскільки не встигали завершити процедури та використати кошти до кінця бюджетного року. У результаті фінансування повернулося до бюджету. Ще показовіше, що під час формування бюджету на 2026 рік районні адміністрації, за даними журналістів, узагалі не подали відповідних запитів на закупівлю мобільних укриттів.

    Бізнес зміг поставити укриття, райони — ні

    Парадоксально, але окремі мобільні укриття у Києві все-таки з’явилися — їх встановлювали приватні компанії та благодійники.

    Зокрема, таке укриття встановили у Деснянському районі. Модульні захисні споруди також з’являлися біля приватних та освітніх об’єктів.

    Цей контраст став одним із ключових аргументів критиків міської системи.

    Журналісти Bihus.Info порівнювали Київ із прифронтовим Херсоном, де мобільні бетонні укриття встановлюють системно. За наведеними ними даними, шлях від ухвалення рішення до монтажу такої споруди у Херсоні може тривати близько трьох тижнів, а вартість однієї конструкції становить орієнтовно 540 тис. грн.

    У столиці ж із бюджетом, який у рази перевищує можливості прифронтових громад, реалізація програми роками буксує.

    Хто насправді повинен будувати укриття

    Ще однією причиною постійних конфліктів навколо теми є складна система управління Києвом.

    Фінансування може ухвалювати Київрада, міські програми координуються структурними підрозділами КМДА, але значна частина безпосередньої роботи — визначення потреби, замовлення робіт, проведення закупівель та реалізація проєктів — здійснюється на районному рівні.

    Саме районні державні адміністрації виступають замовниками значної частини будівництва та ремонту захисних споруд.

    Водночас голови РДА не обираються Київрадою і не призначаються мером. Це створює багаторівневу систему, в якій політична та адміністративна відповідальність часто розмивається.

    КМДА може говорити про виділені кошти, район — про складні тендерні процедури або відсутність відповідної ділянки, а військова адміністрація — про недостатні темпи роботи цивільної влади.

    Для звичайного киянина результат від цього не змінюється: під час балістичної загрози йому потрібне конкретне безпечне місце поруч із будинком, а не пояснення про розподіл повноважень.

    Чому метро залишається головним сховищем Києва

    Масштаб залежності столиці від метрополітену добре показує статистика.

    Лише протягом 2025 року підземними станціями метро як укриттями уночі скористалися близько 970 тисяч людей. Для порівняння, у 2024 році цей показник становив приблизно 450 тисяч. Особливо напруженим став липень 2025 року, коли станціями як укриттями скористалися близько 215 тисяч разів.

    Метро справді є одним із найнадійніших доступних варіантів для мешканців столиці.

    Але воно не вирішує проблему великих житлових масивів, розташованих далеко від станцій.

    Під час загрози застосування балістики від моменту оголошення тривоги до удару іноді можуть минути лічені хвилини. Для літніх людей, батьків із маленькими дітьми чи мешканців віддалених районів подолати за цей час кілометр або більше до метро фізично неможливо.

    Саме тут могла б працювати багаторівнева система: капітальні сховища, споруди подвійного призначення, підземні паркінги відповідного класу та мережа мобільних укриттів у місцях великого скупчення людей.

    Чому 4358 укриттів недостатньо

    На папері понад чотири тисячі об’єктів виглядають значною цифрою.

    Але структура цього фонду змінює картину.

    Із 4358 об’єктів майже 87% становлять найпростіші укриття. Тобто основою системи цивільного захисту столиці залишаються переобладнані приміщення, створені не спеціально для захисту населення під час війни.

    При цьому потреба Києва у фонді цивільного захисту значно більша. Міські структури продовжують формувати та розширювати мережу, однак різниця між кількістю об’єктів у звітах і реальним доступом до якісних споруд залишається критичною.

    У 2026 році будівництво 39 нових споруд уже тривало, що свідчить про певне прискорення процесу. Але навіть ці темпи означають, що проблему, яка накопичувалася десятиліттями, швидко вирішити не вдасться.

    Проблема Києва — вже не у відсутності розуміння загрози

    У перші місяці вторгнення можна було пояснювати ситуацію необхідністю терміново пристосувати те, що вже було у місті.

    Через чотири роки великої війни таке пояснення працює дедалі гірше.

    Росія систематично атакує столицю крилатими та балістичними ракетами, дронами й комбінованими ударами. Потреба у розосередженій мережі захисту очевидна, необхідні нормативи для мобільних укриттів уже існують, а Київ щороку виділяє мільярди гривень на цивільний захист.

    Тому дискусія зміщується від питання «чи потрібні укриття» до значно неприємнішого — чому за наявності грошей, нормативної бази та очевидної загрози проєкти реалізуються настільки повільно.

    Відповідальність при цьому не можна звести до одного прізвища або однієї установи. Київрада відповідає за бюджетні рішення, структурні підрозділи КМДА — за міську політику цивільного захисту, районні адміністрації — за значну частину закупівель і реалізації конкретних проєктів, а балансоутримувачі — за стан окремих укриттів.

    Саме розмитість цієї системи і дозволяє кожній стороні пояснювати, чому проблема перебуває поза межами її повної відповідальності.

    Для людей же результат вимірюється набагато простіше: чи є в радіусі кількох хвилин місце, куди можна забігти після сигналу тривоги.

    І після більш ніж чотирьох років повномасштабної війни у багатьох районах Києва відповідь на це питання все ще залишається негативною.

  • Чи може депутат Київради Георгій Ясинський співпрацювати з НАБУ?

    Чи може депутат Київради Георгій Ясинський співпрацювати з НАБУ?

    Депутат Київради від партії “Європейська Солідарність” Георгій Ясинський, незважаючи на серію гучних корупційних скандалів, пов’язаних з оформленням багатомільйонних активів на родичів, офіційно так і не став фігурантом антикорупційного розслідування.

    Нагадаємо, згідно даних декларацій у Георгія Ясинського офіційно не має у власності нерухомості. Водночас у власності родини Ясинського, за даними держреєстрів,  квартири у київських ЖК бізнес-класу, земельні ділянки, компанії у сфері забудови та 3 автомобілі Mercedes з однаковими “сімейними” номерними знаками.

    Незважаючи на те, що згідно офіційних даних Георгій Ясинський являється “безхатьком”, фактично депутат проживає в квартирі площею 115 кв. м на безоплатній основі, яка належить його матері Олені Ясинській.

    Також, у 2019 році у депутата Київради Георгія Ясинського вкрали дорогий годинник Breguet Marine Automatic Chronograph в корпусі з 18-каратного рожевого золота, за ціною однокімнатної квартири у Києві. Тобто фактичний рiвень життя Ясинського явно не відповідає декларації.

    Водночас, за інформацією наших джерел, НАБУ може “не помічати” факти незаконного збагачення родини Георгія Ясинського у разі співпраці депутата з “антикорупціонерами”.

  • Чому НАБУ не бачить статків Георгія Ясинського оформлених на родичів

    Чому НАБУ не бачить статків Георгія Ясинського оформлених на родичів

    Незважаючи на серію викривальних публікацій у ЗМІ, НАБУ чомусь не помічає багатомільйонних статків оформлених на родичів депутата Київради та представника бюджетної комісії Георгія  Ясинського.

    Нагадаємо, згідно даних декларацій у Георгія Ясинського офіційно не має у власності нерухомості. Водночас у власності родинного оточення депутата, за даними держреєстрів, є квартири у київських ЖК бізнес-класу, земельні ділянки, компанії у сфері забудови та 3 автомобілі Mercedes з однаковими “сімейними” номерними знаками.

    Так,офіційно Георгій Ясинський не має у власності жодного квадратного метра нерухомості, проте мешкає в квартирі площею 115 кв. м на безоплатній основі, яка  за даними декларації та реєстрів, належить його матері Олені Ясинській.

    ФОТО: Скріншот Декларації Георгія Ясинського

    Що цікаво, у графі “Члени родини” Ясинський чомусь забув вказати матір, а показує тільки батька.

    Але і це не все. За інформацією журналістів-розслідувачів, те що в реєстрах скромно позначається скромним словом “квартира” (власне, цілих три квартири по сусідству в одному будинку на Антоновича), схоже, насправді є повноцінним VIP-комплексом із руфтопом і ціновою політикою преміумготелю.

    Відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Олена Георгіївна Ясинська є власницею щонайменше трьох квартир у висотному будинку по вулиці Антоновича в Києві: квартири №**1 (загальна площа — 117,7 кв. м), квартири №**2 (86,5 кв. м) та квартири №**3 (132,8 кв. м). Усі три об’єкти оформлені в грудні 2018 року через ТОВ “Оболоньторгстандарт”.


    ФОТО: Олена Ясинська є власницею щонайменше трьох квартир у висотному будинку по вулиці Антоновича

    Як виявилось, принаймні одна з трьох квартир матері депутата Київради Георгія Ясинського по вулиці Антоновича – це фактично комерційний пентхауз-бутік із приватним руфтопом, який офіційно рекламується на Booking.com, здається за десятки тисяч гривень на добу і вже встиг засвітитись у зйомках “Холостяка” та інших зіркових телепроєктів.

    ФОТО: Пентхаус Георгія Ясинського рекламується на Booking та встиг засвітитись у зйомках “Холостяка”
    ФОТО: Пентхаус Георгія Ясинського рекламується на Booking та встиг засвітитись у зйомках “Холостяка”

    Опис об’єкта на Booking вражає: власне джакузі на даху, панорамний вид на костел Святого Миколая, винний холодильник та акустика преміумкласу. Вартість проживання за одну ніч у червні 2026 року становить близько 667 доларів США (понад 27 000 гривень).

    Варто відзначити, що будинок New York Concept House на Антоновича – одна з найпрестижніших адрес Голосіївського району, з панорамними видами та концептуальною архітектурою. Три суміжні квартири на 21–23-му поверхах, поєднані в єдиний комплекс із руфтоп-терасами, — це вже не просто нерухомість, а повноцінна комерційна локація.

    Водночас, тезу про саме комерційне призначення об’єкту підтверджує підтверджує його реклама на платформі Booking. Так, за одну ніч в апартаментах, що належать Георгію Ясинському, згідно даних системи Booking, прийдеться заплатити 29 900 гривень.

    ФОТО: Одна ніч в апартаментах Георгія Ясинського вартує майже 30 000 грн

    Так  згідно даних системи Booking пентхаус Ясинських в центрі столиці заброньований майже до кінця року, можемо зробити висновок, що фактично мова йде про системний бізнес, про який немає згадки ні в податковій, ні в декларації Георгія Ясинського.

    За даними Opendatabot, мати Георгія Ясинського – Олена Ясинська зареєстрована як фізична особа — підприємець із КВЕДом 68.20 — “Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна”. У 2025 році її ФОП показав дохід від оренди у розмірі 637 000 гривень.

    ФОТО: Скріншот даних системи Opendatabot

    Я ми бачимо із системи Booking, пентхаус Ясинських на Антоновича заброньований до кінця року. Але навіть якщо припустити, що ця нерухомість здається в оренду пів року на рік, то все одно виходить цифра – 5 382 000 грн, що у 8,5  в рази більше, чим Олена Ясинська відчитується до податкової. Нагадаємо, у декларації  Георгія Ясинського цей бізнес взагалі не вказаний.

    Водночас, Олена Ясинська — не лише ФОП з орендним КВЕДом. За данимиOpendatabot, вона є також бенефіціаром кількох підприємств, які займаються купівлею та продажем нерухомого майна.

    Крім трьох київських квартир-пентхаузів, виписки з Державного реєстру речових прав фіксують за нею земельні ділянки на Київщині – три угіддя площею близько 7,9, 7,9 і 6,9 гектара в Бучанському районі (придбані у квітні 2023 року), а також земельну ділянку на Житомирщині та будинок у с. Великий Молодьків Новоград-Волинського району.

    ФОТО: Крім квартир у столиці, Олена Ясинська володіє кількома земельними ділянками

    Тобто портфель нерухомості Олени Ясинської – масштабний і диверсифікований: від міських апартаментів преміумкласу до сільськогосподарських земель, переданих в оренду приватному підприємству “Світоч” (Новоград-Волинський район, договір до 2028 року).

    Окремого аналізу заслуговує ТОВ “М16” – компанія у сфері будівництва, де Олена Ясинська є засновницею зі статутним внеском 5 000 000 гривень і кінцевим бенефіціарним власником, а керівником також значиться вона сама. Компанія зареєстрована в листопаді 2019 року. За її кодом ЄДРПОУ у реєстрі зафіксовані будинки та земельна ділянка на вулиці Мічуріна в Печерському районі Києва.

    ФОТО: Скріншот даних системи Opendatabot

    Нагадаємо, що Георгій Ясинський являється секретарем постійної комісії Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку, що ймовірно несе ризики конфлікту інтересів в контексті володіння його родичами будівельною компанією.

    В даному контексті варто згадати, що за даними моніторингового ресурсу Сhesno, у 2025 році Георгій Ясинський проголосував “за” 67% так званих “туалетних схем” – корупційних виділень землі. Тобто, не виключено, що деякі із голосувань могли бути в інтересах сімейної будівельної компанії, чи їх контрагентів, що являється прямим конфліктом інтересів.

    Також видання “Главком” у 2014 році описував Ясинського як близького до нардепа забудовника Вадима Столара представника команди “УДАРу”, який отримав посаду секретаря бюджетної комісії. У матеріалі це подавалося в контексті боротьби за вплив на бюджетні потоки столиці та контроль над однією з найвпливовіших комісій Київради.

    Додаткову увагу до бізнес-оточення Георгій Ясинський привертає історія з ТОВ “Людвинівка 31”, де депутат є одним зі співвласників. Серед засновників компанії фігурує громадянка РФ Асія Багаутдінівна Атрачєва.

    ФОТО: Скріншот даних системи Opendatabot

    Згідно з відкритими реєстрами, вона з 2019 року має чинний статус ФОП на території російської федерації.

    Втім, ще більш показовим є інший аспект діяльності компанії. ТОВ “Людвинівка 31” згадується у кримінальному провадженні щодо можливого заволодіння коштами іноземного інвестора на суму понад 96 млн гривень.

    ФОТО: ТОВ “Людвинівка 31” згадується у кримінальному провадженні щодо заволодіння коштами іноземного інвестора

    За інформацією слідства, йшлося про обіцянки будівництва житлового комплексу на земельній ділянці, де така забудова фактично була неможливою.

    В цілому, щоб мати уявлення про рівень життя Георгія Ясинського, достатньо згадати як у 2019 році у депутата Київради вкрали дорогий годинник марки “Breguet”.

    Про інцидент стало відомо із заяви Ясинського в поліцію, в якій зазначалось, що  депутат від партії “Європейська солідарність” звернувся до правоохоронців із заявою, в якій вказав, що зловмисники вкрали у нього Breguet Marine Automatic Chronograph в корпусі з 18-каратного рожевого золота і втекли, загубившись у натовпі.

    ФОТО: Георгій Ясинський носить годинники за ціною квартири у Києві

    Варто відзначити, що вартість елітного аксесуара становить близько 34 000 євро. Приблизно таку суму потрібно викласти за однокімнатну квартиру в Києві.

    Власне кажучи, наведених у статті фактів мало б бути достатньо для антикорупційних органів для початку більш детального вивчення способу життя Георгія Ясинського та його родини. Водночас, до цього часу у відкритих джерелах немає повідомлень про будь-які розслідування у відношенні депутата, що, на думку наших джерел, може свідчити про негласну співпрацю Ясинського з антикорупціонерами.