Позначка: Київський апеляційний суд

  • Тимошенко програла апеляцію: ВАКС відмовився передавати справу до іншого суду

    Тимошенко програла апеляцію: ВАКС відмовився передавати справу до іншого суду

    Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду (ВАКС) відмовила народній депутатці та лідерці партії «Батьківщина» Юлії Тимошенко у задоволенні клопотання про зміну підсудності її кримінального провадження. Таким чином справа й надалі розглядатиметься саме у ВАКС, який суд визнав належним судом для її розгляду. Про рішення повідомила Transparency International Ukraine.

    Колегія суддів Апеляційної палати дійшла висновку, що жодних правових підстав для передачі матеріалів до іншого суду немає. Суд також не встановив обставин, які могли б свідчити про упередженість ВАКС або створювати конфлікт інтересів під час розгляду справи.

    Захист Тимошенко наполягав, що кримінальне провадження має бути передане до Київського апеляційного суду. Основним аргументом адвокатів було те, що народний депутат Сергій Власенко, який є членом фракції «Батьківщина» та одним із найближчих соратників Тимошенко, очолює Тимчасову слідчу комісію Верховної Ради, яка аналізує діяльність правоохоронних органів і судів, зокрема Вищого антикорупційного суду. На думку сторони захисту, це могло створювати сумніви щодо неупередженості судового розгляду.

    Водночас представники Transparency International Ukraine зазначили, що такі клопотання можуть бути спрямовані на затягування судового процесу, оскільки подання заяви про зміну підсудності автоматично призупиняє підготовче провадження до ухвалення рішення Апеляційною палатою.

    Історія цього клопотання триває ще з червня. Спочатку Апеляційна палата ВАКС мала розглянути його 24 червня, однак засідання було перенесене після звернення самої Тимошенко. Вона повідомила суд, що перебуває у закордонних відрядженнях до Франції та Австрії і хоче особисто брати участь у розгляді питання про передачу справи до іншого суду. Тоді суд погодився відкласти слухання та призначив його на 3 липня.

    Кримінальне провадження щодо Юлії Тимошенко перебуває у ВАКС після завершення досудового розслідування, яке здійснювали детективи НАБУ під процесуальним керівництвом Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

    26 травня САП направила обвинувальний акт до суду. За версією слідства, Тимошенко інкримінується пропозиція неправомірної вигоди народним депутатам інших фракцій за підтримку потрібних законопроєктів у Верховній Раді. Слідчі стверджують, що під час обшуку в офісі партії «Батьківщина» 13 січня було вилучено 40 тисяч доларів, які, за версією обвинувачення, призначалися для підкупу парламентарів.

    Ключовими доказами у справі, за даними НАБУ, є аудіозаписи розмов, на яких, за версією слідства, зафіксовано обговорення можливих виплат депутатам за голосування щодо окремих законодавчих ініціатив. Захист Тимошенко категорично заперечує ці обвинувачення та заявляє, що записи були сфальсифіковані. Сама народна депутатка також стверджує, що вилучені кошти є її особистими заощадженнями і не мають жодного стосунку до кримінального провадження.

    У січні Вищий антикорупційний суд обрав Тимошенко запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 33,3 млн грн та поклав на неї низку процесуальних обов’язків, серед яких було обмеження виїзду за межі Київської області без дозволу суду. Згодом суд також наклав арешт на частину її активів, що перебували на рахунках в Ощадбанку, хоча арешт із трьох автомобілів було скасовано.

    Після рішення Апеляційної палати ВАКС підготовче провадження у справі може бути продовжене вже без перешкод. Наступним етапом стане підготовче судове засідання, під час якого суд визначатиме порядок розгляду обвинувального акта по суті.

    Сама Юлія Тимошенко продовжує наполягати на своїй невинуватості та неодноразово заявляла, що розцінює кримінальне провадження як політично мотивоване. Також вона публічно критикувала діяльність НАБУ та САП і виступала за зміну моделі функціонування антикорупційних органів.

    Наразі ж рішення Апеляційної палати означає, що кримінальне провадження залишиться у юрисдикції Вищого антикорупційного суду, який і продовжить його розгляд відповідно до чинного законодавства.

  • Шапутько, Білоус, Вдовиченко, Яковлева, Жук, Дрига: в ЗМІ назвали список суддів куплених Альоною Шевцовою

    Шапутько, Білоус, Вдовиченко, Яковлева, Жук, Дрига: в ЗМІ назвали список суддів куплених Альоною Шевцовою

    В ЗМІ опублікували прізвища суддів та розмір хабарів, які вони отримували від екс-власниці Айбокс Банку, підсанкційної Альони Шевцової.

    Про це пише видання 360ua.news.

    Нагадаємо, Альона Дегрик-Шевцова знаходиться під санкціями РНБО та звинувачується у відмиванні 5 млрд грн через “Айбокс банк”. Шевцова наразі переховується за кордоном, та вже встигла потрапити в поле зору європейських правоохоронців через відмивання коштів у Польщі.

    Щоб “повирішувавати” свої проблеми із законом в Україні та уникнути кримінальної відповідальності, Альона Дегрик-Шевцова корумпувала десятки українських суддей, які виносили незаконні рішення на її користь, через що державний бюджет втратив мільярди гривень.

    Зокрема, суддя Печерського районного суду міста Києва Світлана Шапутько скасувала повідомлення про підозру Альоні Шевцовій, що дало можливість шахрайці вивести з арештованих рахунків приблизно 180 млн грн. За свої “послуги” суддя Шапутько отримала близько 200 тисяч євро. За словами журналіста Сергія Іванова, наразі вирішується питання щодо притягнення судді Шапутько до відповідальності.

    ФОТО: Суддя Світлана Шапутько отримала від Альони Шевцової хабар у розмірі біля
    200 тисяч євро.

    “Згодом Київський апеляційний суд скасував це рішення як незаконне, однак Шевцова встигла зняти арешти зі свого майна та коштів і перерахувати мільйони гривень, оформлюючи ці перекази як благодійні внески на рахунки низки громадських та благодійних організацій. Тобто в умовах воєнного стану ці структури фактично використовувалися для виведення коштів, а не виключно для допомоги державі” – зазначив журналіст Сергій Іванов.

    Нагадаємо, суддю Світлану Шапутько пов’язують з Олегом Татаровим. Зокрема, за інформацією Громадського, Шапутько захищала наукову дисертацію під керівництвом заступника керівника Офісу президента.

    Також ЗМІ неодноразово звертали увагу, що суддя Світлана Шапутько веде самі резонансні справи в інтересах Офісу президента. Зокрема, Шапутько закрила резонансну справу проти заступника Єрмака Ростислава Шурми, по якому працювали антикорупційні органи.

    Нагадаємо, у 2024 році БЕП та СБУ скерували до суду матеріали кримінальних проваджень щодо голови правління Айбокс банку та інших працівників цього банку. Проте Альона Шевцова через адвокатів з орбіти колишнього військового прокурора Анатолія Матіоса та його екс-заступника Дмитра Борзих налагодила масштабну схему корумпування українських судів.

    Власне кажучи, за інформацією журналістів-розслідувачів, ряд українських суддів самі проявили ініціативу, та увійшли у злочинний зговір, спочатку накладаючи арешти на майно Шевцової, а потім вже за хабарі у розмірі 50-80 тисяч доларів їх скасовуючи.

    В результаті навколо справи Айбокс банку до цього часу продовжується судова тяганина. Так, справа голови правління Айбокс Банку, який є спільником Шевцової, розглядається вже близько півтора року. І це попри те, що він визнає свою провину, станом на сьогодні навіть підготовче судове засідання не проведене.

    Уникати реального покарання екс-голові правління Айбокс Банку допомагають судді Шевченківського районного суду міста Києва, які по черзі заявляють самовідводи, що фактично унеможливлює судовий розгляд. Аналогічна історія і по іншим працівникам банку, матеріали стосовно яких скеровано обвинувальним актом до Шевченківського суду, який роками не може навіть провести засідання у справах, що стосується iBox банку.

    Окремо варто відзначити суддю Личаківського районного суду міста Львова Юрія Білоуса, який за 150 тисяч доларів США ухвалив потрібні Шевцовій рішення.

    ФОТО: львівський суддя Юрій Білоус отримав від підсанкційної Альони Шевцової хабар у розмірі 150 тисяч доларів США

    Пізніше суддя Юрій Білоус був затриманий працівниками ДБР спільно із СБУ через незаконне збагачення та отримання хабара. Водночас, як повідомляють журналісти Суспільного, попри підозри у злочинах суддя Юрій Білоус повернувся до роботи, що свідчить про наявність у нього високих покровителей, ймовірно, того ж самого Олега Татарова.

    Надалі обвинувальний акт стосовно Альони Шевцової, який було скеровано до Голосіївського районного суду міста Києва, почала розглядати суддя Ольга Вдовиченко. Чоловік судді Ольги Вдовиченко тривалий час працював у Головній військовій прокуратурі Генпрокуратури України у підпорядкуванні вищезгаданого прокурора Анатолія Матіоса.

    29 липня 2025 року Вдовиченко закрила кримінальне провадження стосовно Шевцової. За інформацією джерел, сімейний бюджет судді це рішення збільшило на 500 тисяч доларів США.

    ФОТО: Суддя Ольга Вдовиченко отримала 500 тисяч доларів США хабара від підсанкційної Альони Шевцової

    За інформацією журналістів розслідувачів, коли Офіс Генерального прокурора звернувся до Київського апеляційного суду, підсанкційна Альона Шевцова підняла суму “пропозиції” для суддів до 1 мільйона 200 тисяч доларів США. І колегія суддів у складі Вікторії Яковлевої, Ольги Жук та Андрія Дриги не змогла встояти перед цією спокусою. За інформацією журналіста Сергія Іванова, “всі матеріали за фактом отримання неправомірної вигоди суддями Яковлевою, Жук та Дригою передані до відповідних органів”.

    ФОТО: судді Яковлева, Жук та Дрига виносять рішення на користь Шевцової за хабар у розмірі 1 мільйон 200 тисяч доларів США

    Нагадаємо, під час засідання прозвучали погрози на адресу журналістки Любов Величко за намагання висвітити судовий процес у справі Альони Шевцової в Київському апеляційному суді, через який держава зазнала збитків на суму понад 5 мільярдів гривень. Також, за словами Величко, на суді був присутній “таємничий чоловік в стильному діловому костюмі – який перед засіданням перешіптувався із адвокатами, а згодом пошепки заборонив мені публікувати його фото із зали суду. І, звісно ж, не представився”.

    ФОТО: Фото із ФБ сторінки журналістки Любов Величко
  • Суддя Київського апеляційного суду Тетяна Фрич задекларувала майже 3 млн гривень доходу та значні заощадження

    Суддя Київського апеляційного суду Тетяна Фрич задекларувала майже 3 млн гривень доходу та значні заощадження

    Суддя Київського апеляційного суду Тетяна Вікторівна Фрич за 2024 рік задекларувала дохід майже 2,95 млн грн та значні заощадження в іноземній валюті.

    Зокрема, у декларації зазначено, що суддя отримала 2,94 млн грн зарплатні та 8 тис. грн відсотків за депозитом. Членів сім’ї в декларації не вказано.

    Серед нерухомості Фрич декларує право проживання у квартирі площею 106 м² у Києві, яка належить її батьку, а також власний садовий будинок площею 271,6 м² у селі Вишеньки Бориспільського району. Крім того, їй належать дві земельні ділянки по 0,1 га у цьому ж населеному пункті. Загальна оцінка нерухомості судді становить близько 642 тис. грн.

    Транспортних засобів, корпоративних прав, цінних паперів чи бізнесу у Тетяни Фрич немає. Готівкою вона тримає 45 тис. доларів, а на банківських рахунках зберігається 330 тис. грн.

    Ці дані свідчать про суттєві заощадження судді при відсутності власного бізнесу чи корпоративних прав.

  • Хто понесе відповідальність за втрату бюджетом 5 мільярдів гривень у справі про відмивання коштів Олени Дегрик-Шевцової

    Хто понесе відповідальність за втрату бюджетом 5 мільярдів гривень у справі про відмивання коштів Олени Дегрик-Шевцової

    За інформацією журналістів, до втрати державним бюджетом 5 мільярдів гривень у справі про відмивання коштів Олени Дегрик-Шевцової може бути причетне Бюро економічної безпеки України.

    Нагадаємо, справу Айбокс Банку Олени Дегрик-Шевцової про відмивання 5 мільярдів гривень передали до суду з неправильно розрахованими строками досудового розслідування. Цього вистачило, щоб Київського апеляційного суду, маючи “залізобетонні формальні підстави”, закрили провадження не через відсутність доказів, а через “технічну помилку”.

    Водночас, продовжується системний тиск та особисті погрози журналістам, які висвітлюють дану ситуацію.

    Зокрема, про тиск з боку Олени Дегрик-Шевцової, на своїй сторінці в Facebook заявила журналіст-розслідувач Любов Величко:

    “Понад 5 мільярдів гривень не повернуться в державний бюджет України. Бо судді Київського апеляційного суду – стали на бік Альони Шевцової, Зої Нестерівської та Ірини Циганок – яким інкримінували участь у схемах незаконного грального бізнесу і відмивання грошей, здобутих таким шляхом. Мова про оборудки в Айбокс банку, справа №752/15954/25.

    Це тяжкі економічні злочини, які передбачають до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна. Але 2 жовтня 2025 року суд закрив кримінальне провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України — тобто через закінчення строків досудового розслідування після повідомлення про підозру.

    Тобто, розслідування тривало занадто довго, строки, визначені законом (ст. 219 КПК), минули, і тому справу довелося закрити не тому (!), що підозрювані невинні, а тому, що слідство не встигло завершити всі процесуальні дії вчасно.

    Але кісткою в горлі під час оголошення цього карколомного рішення стала присутня в засіданні журналістка-розслідувачка Любов Величко. Вона посміла зафіксувати на фото, аудіо та відео увесь процес відкритого судового засідання, документуючи кожне слово та жест адвокатів, прокурора та суддів.

    А також – таємничого чоловіка в стильному діловому костюмі – який перед засіданням перешіптувався із адвокатами, а згодом пошепки заборонив мені публікувати його фото із зали суду. І, звісно ж, не представився (на фото – сидить на лавці сам).

    Через кілька днів після засідання на адресу редактора прийшло “звернення” від Антона Гончарука – адвоката Альони Шевцової та її адвокатів Андрія Давидченка (на фото справа в окулярах) та Артема Свитка (сидить справа від нього).

    Мовляв, ми вам забороняємо використовувати фото та відео щодо Шевцової та її адвокатів. І ще – не смійте публікувати журналістські статті, фото, відео та дописи в соцмережах з цими шановними людьми!

    Одним словом – закрийте пельку і мовчки спостерігайте за цим безумством.”

    ФОТО: Фото взято із Facebook журналіста-розслідувача Любов Величко

    Наразі Генпрокуратура подала касаційну скаргу на явно незаконне рішення суддів Київського апеляційного суду, але Касаційному суді доведеться розглядати справу в умовах, де закон працює проти обвинувачення: терміни дійсно пропущені, і у суддів є всі інструменти підтвердити рішення попередніх інстанцій.

    Нагадаємо, з 6 серпня 2025 року директором Бюро економічної безпеки України є Олександр Цивінський.

  • Підозрюваний у хабарництві екссуддя хотів виїхати за кордон

    Підозрюваний у хабарництві екссуддя хотів виїхати за кордон

    Колишній суддя Київського апеляційного суду Ігор Паленик, якого підозрюють у хабарництві, намагався отримати дозвіл на виїзд за кордон. Про це повідомляє видання “Судовий репортер”.

    За словами Паленика, він планував поїздку до Хорватії разом із онукою з метою оздоровлення. У зверненні до суду екссуддя пояснив, що нібито потребує лікування, щоб уникнути звинувачень у свідомому погіршенні власного стану з метою уникнення відповідальності.

    Втім, суд не задовольнив це клопотання, відмовивши йому у праві виїзду за межі України.

    Паленик є одним із фігурантів кримінального провадження щодо отримання неправомірної вигоди за скасування арешту майна акціонерного товариства “Мотор Січ”, пов’язаного з експрезидентом компанії В’ячеславом Богуслаєвим.

    Слідство триває, і Паленик залишається під запобіжними заходами в Україні.

  • Суддю Київського апеляційного суду звільнили через хабар у справі «Мотор-Січі»

    Суддю Київського апеляційного суду звільнили через хабар у справі «Мотор-Січі»

    Скандал навколо одного з найгучніших процесів останніх років — справи колишнього очільника «Мотор-Січі» В’ячеслава Богуслаєва — отримав новий поворот. Суддю Київського апеляційного суду Віктора Глиняного офіційно звільнили після того, як слідство встановило його причетність до отримання хабаря за зняття арешту з двох літаків, що фігурують у справі.

    Як повідомляє слідство, вся операція була організована іншим суддею — В’ячеславом Дзюбіним, який вже втратив мантію. Саме він виконував роль «посередника», отримавши $35 тисяч за «позитивне» рішення. Із цієї суми $10 тисяч Дзюбін залишив собі, а ще $25 тисяч — передав трьом іншим суддям.

    Схема передачі грошей була настільки банальною, що нагадує сценарій поганої комедії. Суддя Ігор Паленик отримав свою частку у коробці з-під віскі. Згодом частину цих коштів він акуратно запакував у пачку з-під кави та передав своєму колезі Юрію Сливі. Ще один фігурант — Віктор Глиняний — отримав гроші взагалі у рекламній брошурі одного з інтернет-провайдерів.

    За даними джерел у правоохоронних органах, усі троє були у курсі, що гроші передаються за конкретне рішення — зняти арешт із двох повітряних суден, які належали підприємству, пов’язаному з Богуслаєвим.

    Попри звільнення судді Глиняного, справа лише набирає обертів. Детективи вже зібрали достатньо доказів для підозри щодо кожного з учасників оборудки. Утім, експерти побоюються, що в разі відсутності суспільного резонансу справу можуть «поховати» — як це вже неодноразово траплялося зі справами щодо високопосадовців.

    Сам В’ячеслав Богуслаєв наразі перебуває під слідством за підозрою у державній зраді та співпраці з РФ. Літаки, з яких знімали арешт, можуть бути частиною його активів.

  • Ексдиректор Оператора ГТС вимагає премію в 10,5 млн грн

    Ексдиректор Оператора ГТС вимагає премію в 10,5 млн грн

    Колишній генеральний директор Оператора газотранспортної системи України Сергій Макогон подав позов до Верховного суду України, вимагаючи виплати премії у розмірі 10,53 млн грн. Після звільнення з державної компанії Макогон уже двічі програв у судах, але тепер сподівається на перегляд справи в найвищій судовій інстанції.

    Макогон почав судитися з державою ще в лютому 2022 року. У 2024 році суди першої та апеляційної інстанцій визнали його претензії необґрунтованими. Зокрема, 16 липня Київський апеляційний суд не лише відхилив його позов, а й зобов’язав компенсувати державній компанії 60 тис. грн судових витрат.

    У вересні 2024 року Верховний суд відкрив провадження за цим позовом. Однак дата наступного засідання поки не призначена.

    Відомо, що екскерівник виїхав з України у вересні 2023 року і наразі проживає в Канаді. На судові засідання він особисто не з’являється — його інтереси представляють адвокати.

    Перебуваючи в Канаді, Макогон активно коментує ситуацію в українському енергетичному секторі у соціальних мережах. Він критикує українських енергетиків, зокрема через запроваджені графіки відключень електроенергії.

  • Розслідування щодо суддів Київського апеляційного суду завершено

    Розслідування щодо суддів Київського апеляційного суду завершено

    Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) після 19 вересня скерує до суду обвинувальний акт стосовно чотирьох суддів Київського апеляційного суду – Віктора Глиняного, Ігоря Паленика, В’ячеслава Дзюбіна та Юрія Сливи – які підозрюються у одержанні неправомірної вигоди у розмірі 35 тисяч доларів.

    За рішенням Вищого антикорупційного суду від 4 липня, стороні захисту було обмежено строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до 19 вересня 2024 року включно. Після цієї дати сторона захисту буде вважатися такою, що реалізувала своє право на доступ до матеріалів справи.

    Деталі справи

    НАБУ і САП викрили чотирьох суддів Київського апеляційного суду на одержанні неправомірної вигоди. Згідно зі слідством, суддя В’ячеслав Дзюбін отримав 35 тисяч доларів за зняття арешту з двох літаків у справі колишнього керівника «Мотор-Січі» В’ячеслава Богуслаєва. З цієї суми 10 тисяч доларів він залишив собі, а решту 25 тисяч доларів розподілив між трьома іншими суддями – Юрієм Сливою, Ігорем Палеником і Віктором Глиняним.

    Суддя Паленик отримав 25 тисяч доларів у коробці з-під віскі, з яких 8300 доларів він передав судді Сливі у пачці з-під кави. Суддя Глиняний отримав 8300 доларів у рекламній брошурі інтернет-провайдера.

    Під час обшуків НАБУ відшукало 10 тисяч доларів у Дзюбіна, 25 тисяч доларів у Паленика, які той, за версією слідства, поміняв перед їхньою передачею іншим суддям, а також по 8300 доларів у Сливи та Глиняного.

    Розслідування завершено

    НАБУ і САП завершили розслідування цієї справи, і після 19 вересня обвинувальний акт буде скеровано до суду. Сторона захисту, обмежена в строках на ознайомлення з матеріалами слідства, повинна завершити ознайомлення до зазначеної дати.