Позначка: “Київський метрополітен”

  • Метро на Виноградар: «Вікторія» за €15 млн замість «Галини»!

    Метро на Виноградар: «Вікторія» за €15 млн замість «Галини»!

    У Києві розпочали монтаж нового тунелепрохідницького комплексу «Вікторія», який має прокладати тунель метро в напрямку Виноградаря. Вартість обладнання перевищує 15 мільйонів євро, а працювати над проходкою планують цілодобово. Водночас будівництво залишається залежним від фінансування, через проблеми з яким підрядник восени вже попереджав про можливу зупинку робіт.

    Про початок монтажу 22 жовтня повідомила компанія Autostrada на своєму офіційному сайті. Деталі також оприлюднив засновник та генеральний директор групи Максим Шкіль.

    За його словами, на будівельний майданчик уже доставили понад 70% обладнання нового тунелепрохідницького комплексу. Частину ключових механізмів та інженерних систем змонтували.

    Зокрема, будівельники встановили пульт керування, редуктори, стрічковий конвеєр, технологічні платформи, силовий трансформатор, електричні шафи, насосне обладнання, приводні двигуни, систему охолодження та гідравлічний бак.

    Комплекс виготовила німецька компанія Herrenknecht, яка спеціалізується на виробництві обладнання для підземного будівництва.

    Після завершення монтажу та пусконалагоджувальних робіт «Вікторія» має розпочати механізовану проходку лівого перегінного тунелю між чинною станцією «Сирець» і майбутньою «Мостицькою».

    Особливу увагу приділяють складним геологічним умовам столиці. Через водонасичені ґрунти будівельникам необхідно постійно контролювати параметри проходки, щоб забезпечити стабільність ґрунтового масиву та безпеку робіт.

    До нового етапу планують залучити понад 100 спеціалістів, серед яких оператори тунелепрохідницького комплексу, монтажники, маркшейдери та допоміжний персонал.

    Працівники пройшли спеціалізоване навчання, зокрема на французькому заводі Techni-Metal Systemes, що входить до Herrenknecht Group. Там вони ознайомилися з роботою нових мультимашин — самохідної техніки для транспортування матеріалів та залізобетонних сегментів безпосередньо до тунелепрохідницького щита.

    Однак історія появи «Вікторії» виявилася не менш цікавою, ніж саме будівництво.

    Спочатку підрядник планував використовувати комплекс «Галина», придбаний у попередніх власників. Проте після технічного обстеження фахівці Herrenknecht визнали майже 99% його обладнання непридатним для подальшої експлуатації.

    За словами Шкіля, у комплексу були відсутні важливі вузли, системи автоматики, електричне та гідравлічне обладнання. Відновити його звичайним ремонтом виявилося неможливо.

    Тому Autostrada вирішила придбати новий комплекс. Назву «Вікторія» засновник компанії обрав особисто — на честь майбутньої перемоги України.

    Метро на Виноградар будують уже кілька років, однак реалізація проєкту супроводжується затримками та змінами підрядників.

    У грудні 2023 року «Київський метрополітен» розірвав договір із попереднім виконавцем — «Київметробудом». У серпні 2024 року новий контракт вартістю близько 13,79 мільярда гривень уклали з Autostrada.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про зміну підрядника будівництва метро на Виноградар та укладення нового контракту майже на 14 мільярдів гривень.

    Перша черга передбачає будівництво приблизно 3,7 кілометра лінії та двох нових станцій — «Мостицька» і «Варшавська».

    Водночас у вересні 2026 року Максим Шкіль заявив про серйозні фінансові труднощі через затримку бюджетних платежів. За його словами, міське фінансування будівництва метро на поточний рік скоротили з 10 до 1,6 мільярда гривень.

    Про ці проблеми «Ненька інфо» докладно писала у матеріалі щодо загрози зупинки будівництва метро на Виноградар та інших транспортних проєктів Києва.

    Попри труднощі, на початку жовтня компанія підтвердила продовження робіт. Зокрема, на проспекті Європейського Союзу триває бетонування конструкцій дворівневого тунелю між майбутніми станціями «Варшавська» та «Мостицька».

    Місто також продовжило перекриття частини цього проспекту до 1 грудня 2026 року через необхідність виконання будівельних робіт.

    Монтаж «Вікторії» свідчить про підготовку до нового етапу прокладання тунелів, але конкретної дати початку проходки та введення нових станцій в експлуатацію наразі не оголошено.

    Таким чином, ключовим питанням для мешканців Виноградаря залишається не лише готовність сучасного обладнання, а й стабільне фінансування всього проєкту.

  • Після руйнувань від атаки РФ у Києві відкривають «Чернігівську»

    Після руйнувань від атаки РФ у Києві відкривають «Чернігівську»

    У Києві після російського обстрілу поступово відновлюють роботу станції метро «Чернігівська», яка зазнала серйозних пошкоджень під час масованої атаки на столицю. Уже з п’ятниці, 23 жовтня, для пасажирів планують відкрити один із вестибюлів станції. Водночас частина виходів залишатиметься недоступною через необхідність продовження відновлювальних робіт.

    Як повідомляє Київська міська державна адміністрація, із 23 жовтня відновлює роботу вестибюль №1, розташований у напрямку станції метро «Дарниця».

    Пасажири зможуть користуватися ним щодня з 5:31 до 23:27. Натомість вестибюль №2, який веде в напрямку станції «Лісова», поки залишатиметься зачиненим. Точних термінів його відкриття наразі не названо.

    Відновлення доступу до станції стало можливим після кількох днів інтенсивних ремонтних робіт, які розпочалися одразу після російської атаки в ніч проти 19 жовтня.

    Тоді внаслідок ударів по столиці суттєвих пошкоджень зазнала інфраструктура Святошинсько-Броварської лінії метрополітену. Зокрема, на станції «Чернігівська» було пошкоджено вітражні вікна, фасад, платформу, залізничні колії та контактну рейку.

    Також постраждали кабельні мережі, системи електропостачання та автоматизованого управління рухом поїздів. Через пошкодження технічного обладнання метрополітен не міг забезпечити звичайний рух на всій червоній лінії.

    Після обстрілу для пасажирів тимчасово закрили станції «Чернігівська» та «Лісова», а поїзди курсували лише між «Академмістечком» і «Дарницею».

    Про ці транспортні обмеження раніше повідомляла «Ненька інфо» у матеріалі про закриття двох станцій після російської атаки.

    До ліквідації наслідків обстрілу залучили понад 70 працівників різних профільних служб Київського метрополітену. Фахівці працювали над ремонтом колій, контактної рейки та відновленням пошкоджених інженерних систем.

    Мер столиці Віталій Кличко особисто перевіряв перебіг ремонтних робіт. За його словами, працівники прибрали розбите скло та будівельне сміття, після чого продовжили відновлення технічного обладнання.

    Особливо складним виявився ремонт систем електропостачання та управління рухом поїздів. Додатковою перешкодою стали повітряні тривоги, під час яких ремонтні бригади були змушені переривати роботи та переходити в укриття.

    Уже 20 жовтня рух поїздів червоною лінією вдалося відновити на всій протяжності — від «Академмістечка» до «Лісової». Однак станцію «Чернігівська» потяги продовжували проїжджати без зупинки, оскільки пасажирська інфраструктура ще потребувала ремонту.

    Поступове відкриття станції має полегшити пересування мешканців лівобережної частини Києва, для яких червона лінія метро залишається одним із ключових транспортних маршрутів.

    Водночас транспортна ситуація в районі «Чернігівської» ускладнюється реконструкцією шляхопроводу. Раніше «Ненька інфо» повідомляла про будівництво нового шляхопроводу поблизу станції.

    Таким чином, із 23 жовтня пасажири знову зможуть користуватися станцією «Чернігівська», проте поки лише через один вестибюль. Киянам радять враховувати ці обмеження під час планування поїздок та стежити за повідомленнями метрополітену щодо подальшого відновлення роботи.

  • Київ нарешті отримає мобільні укриття: де встановлять перші 14 захисних споруд

    Київ нарешті отримає мобільні укриття: де встановлять перші 14 захисних споруд

    У Києві планують розпочати встановлення мобільних бетонних укриттів, які дозволять мешканцям швидше знаходити захист під час російських ракетних і дронових атак. Перші 14 споруд мають з’явитися наприкінці жовтня — на початку листопада 2026 року. Насамперед їх облаштовуватимуть біля зупинок громадського транспорту та в місцях масового перебування людей, де бракує стаціонарних сховищ.

    Про це повідомив виконувач обов’язків начальника Київської міської військової адміністрації Андрій Ткачов в ефірі телеканалу «Ми-Україна».

    За словами посадовця, забезпеченість захисними спорудами в різних частинах столиці суттєво відрізняється. У деяких житлових масивах місць для укриття недостатньо, що створює додаткову небезпеку для людей під час повітряних тривог.

    Особливо гострою ця проблема залишається на лівому березі Києва.

    Водночас у центральній частині міста доступних місць для укриття більше. Важливу роль відіграють станції Київського метрополітену, які під час повітряних тривог використовуються як захисні споруди.

    Де встановлюватимуть мобільні укриття

    За словами Ткачова, мобільні бетонні споруди насамперед планують розміщувати поблизу зупинок громадського транспорту та в місцях, де одночасно перебуває багато людей.

    Пріоритетними стануть райони, у яких неможливо швидко побудувати повноцінне капітальне укриття або де вже наявних захисних споруд недостатньо.

    На першому етапі в столиці планують встановити 14 мобільних укриттів.

    Водночас конкретні адреси їхнього розташування посадовець не назвав.

    За його словами, кияни зможуть побачити перші результати роботи вже найближчими тижнями.

    Однак поки невідомо, у яких саме районах з’являться перші споруди, скільки людей зможе вмістити кожна з них та чи передбачено подальше збільшення кількості укриттів.

    Коли розпочнеться встановлення

    У Київській міській військовій адміністрації розраховують розпочати встановлення мобільних укриттів наприкінці жовтня або на початку листопада.

    Це означає, що перші споруди можуть з’явитися ще до початку зими.

    Водночас заявлений термін поки є плановим. Про завершення монтажу або введення конкретних об’єктів в експлуатацію ще не повідомлялося.

    Київ перейматиме досвід прифронтових міст

    Андрій Ткачов пояснив, що мобільні бетонні укриття вже використовують у низці українських міст, які регулярно потерпають від російських обстрілів.

    Зокрема, подібні споруди встановлювали у Харкові, Дніпрі, Запоріжжі та Миколаєві.

    Їх розміщують поблизу зупинок громадського транспорту, ринків та інших місць скупчення людей.

    Основна перевага таких конструкцій — можливість відносно швидкого встановлення без тривалого будівництва підземних захисних споруд.

    Мобільні укриття покликані забезпечити додатковий захист від окремих уражальних чинників, зокрема уламків і вибухової хвилі, залежно від конструкції та підтверджених захисних характеристик.

    Водночас вони не є повноцінною заміною спеціально обладнаних капітальних сховищ. Рівень захисту залежить від технічних параметрів конкретної споруди.

    Чому Києву потрібні додаткові укриття

    Необхідність збільшення кількості захисних споруд стала особливо актуальною на тлі регулярних російських атак на столицю.

    Мешканці окремих районів не завжди мають можливість швидко дістатися до найближчого укриття, особливо коли йдеться про балістичні ракети, які можуть досягати міста за лічені хвилини.

    Проблема стосується передусім людей, які перебувають на вулиці, очікують громадський транспорт або не мають поблизу доступного підземного приміщення.

    У таких умовах додаткові захисні конструкції на зупинках можуть стати важливим елементом міської інфраструктури безпеки.

    Крім того, питання встановлення мобільних укриттів раніше порушувала Київська міська прокуратура.

    За інформацією медіа, прокуратура звернулася до суду з вимогою зобов’язати міську владу забезпечити встановлення таких споруд.

    Де киянам шукати укриття вже зараз

    Поки нові бетонні конструкції лише готують до встановлення, мешканцям столиці рекомендують заздалегідь визначити найближчі чинні укриття.

    Офіційна інтерактивна мапа доступна на порталі Києва та в застосунку «Київ Цифровий».

    На ній можна знайти розташування захисних споруд у різних районах міста.

    Таким чином, Київ планує встановити перші 14 мобільних бетонних укриттів уже наприкінці жовтня — на початку листопада. Проте остаточні адреси, технічні характеристики та графік облаштування споруд КМВА поки не оприлюднила.

  • Кияни готуються залишитися в укриттях на ніч через загрозу нового удару

    Кияни готуються залишитися в укриттях на ніч через загрозу нового удару

    Після нічної та ранкової атаки дронами в Києві очікують нової хвилі ударів. За словами співрозмовника, частина мешканців столиці планує сьогодні не повертатися додому та залишитися в укриттях через побоювання масованого ракетного удару. Настрої посилилися після появи в моніторингових каналах інформації про можливу підготовку Росією нового удару по Україні — зокрема, про переміщення стратегічної авіації та підготовку носіїв ракет. Основною можливою ціллю балістичних ракет називають Київ та область. Водночас офіційного підтвердження цих даних немає, а склад сил, кількість ракет і можливі цілі можуть змінитися.

    Київ уже пережив масштабну атаку цієї ночі. За даними Повітряних сил, у ніч на 6 жовтня Росія запустила 137 ударних БПЛА, 114 із них було знищено або подавлено. В Оболонському районі через падіння уламків загорілася покрівля навчального закладу. ДСНС повідомила, що пожежу ліквідували, постраждалих немає. Ще одним наслідком атаки стало припинення роботи дата-центру «Омега Телеком»: компанія сама повідомила, що після масованої атаки майданчик припиняє роботу, а канали зв’язку відновлюють на резервних майданчиках.

    У разі нової масштабної атаки навантаження на систему укриттів Києва може суттєво зрости. За відповіддю КМДА на запит «Радіо Свобода», станом на 30 липня 2026 року у фонді захисних споруд цивільного захисту Києва обліковували 4368 об’єктів. Серед них — 512 сховищ, два протирадіаційні укриття, одне мобільне укриття, 47 споруд подвійного призначення та 3806 найпростіших укриттів. Загальна місткість фонду, за даними КМДА, становить 2 182 467 людей.

    Окреме навантаження припадає на метро, під час повітряної тривоги 46 підземних станцій київського метрополітену працюють як укриття. У ніч проти 30 липня там одночасно перебували понад 56 тисяч людей. У «Київському метрополітені» заявили про надзвичайно велику кількість людей на окремих станціях і спростували інформацію про те, що на деякі станції нібито не пускали людей.

    Після атаки в ніч на 30 липня до Контактного центру міста Києва 1551 надійшло три звернення щодо проблем із доступом до укриттів. У Департаменті муніципальної безпеки КМДА зазначили, що в столиці функціонують понад 4,3 тисячі укриттів. Із початку 2026 року в Києві провели понад 600 перевірок їхнього санітарного й технічного стану та доступу до них.

    Окремо залишається питання переправ через Дніпро. Після ударів рух Південним мостом уже обмежували: міська влада запровадила технологічне перекриття під час повітряної тривоги. 3 жовтня Віталій Кличко повідомив про влучання в Північний міст, пошкодження дорожнього полотна й контактної мережі та перекриття руху з лівого берега на правий. У разі нових ударів це може ускладнити пересування між правим і лівим берегами та дорогу до укриттів для мешканців районів, де таких споруд небагато. Увечері в місті вже готуються до такого сценарію. Люди домовляються, де перечекати можливу атаку, а частина киян планує залишитися в метро ще до початку тривоги.

  • У Києві обговорюють повернення оплати у метро під час жовтого рівня тривоги

    У Києві обговорюють повернення оплати у метро під час жовтого рівня тривоги

    У столиці вирішують, чи повертати оплату у метро під час жовтого рівня тривоги. Як показала практика під час тривалих тривог, пасажирів у метро не стало менше, водночас оплата проїзду впала до мінімуму. За словами джерела, знайомого з обговоренням у міській адміністрації, головне питання зараз — як розділити тих, хто прийшов на станцію в укриття, і тих, хто хоче скористатися метро як транспортом.

    Проблема стала актуальною після зміни правил роботи метро під час різних рівнів загрози. На жовтому рівні, який означає загрозу дронової атаки, потяги зеленої лінії знову проходять через Південний міст. Водночас станції метро залишаються укриттями. Тобто під час однієї тривоги станція може одночасно приймати людей, які прийшли перечекати небезпеку, і пасажирів, які продовжують їхати містом.

    Наскільки великим може бути потік людей, які використовують метро саме як укриття, показують дані самого міста. У ніч проти 2 липня під час масованої атаки на станціях перебували 52,5 тис. людей, майже 4,5 тис. із них — діти. У КП «Київський метрополітен» назвали цей показник найвищим за останні роки. Під час тривог у режимі укриття працюють 46 підземних станцій.

    При цьому людина, яка приходить на станцію перечекати атаку, не повинна оплачувати вхід до укриття. Водночас проїзд є платним, якщо місто окремо не встановило інший порядок. На практиці провести між цими двома категоріями чітку межу складно. Людина може спочатку зайти на станцію як до укриття, а згодом скористатися поїздом. Або доїхати до потрібної станції, але через повітряну тривогу залишитися там до відбою. У такій ситуації провести чітку межу між пасажиром і людиною, яка використовує станцію як укриття, практично неможливо.

    За словами джерела саме ця ситуація і стала причиною обговорення можливого повернення оплати на жовтому рівні. Офіційних даних про те, скільки саме поїздок під час жовтих тривог залишаються неоплаченими, місто поки не публікувало.

    Фінансове питання для Києва досить суттєве. У 2025 році метрополітен сформував близько 3 млрд грн збитку — це 97% сукупного збитку двох головних комунальних перевізників столиці. Собівартість перевезення одного пасажира в метро становила 43,7 грн, тоді як середній дохід від одного платного пасажира — 8 грн. Таким чином, пасажирські доходи покривали лише 18,3% собівартості перевезень.

    З 15 липня разовий проїзд у комунальному транспорті Києва коштує 30 грн, замість 8 грн. За розрахунками транспортних підприємств, економічно обґрунтований тариф на 2026 рік для метро мав би становити 64,60 грн за поїздку. Після аналізу цих розрахунків у КМДА визначили планову собівартість перевезення одного пасажира в метро на рівні 31,37 грн — саме цей показник став основою для встановлення єдиного тарифу в 30 грн. Водночас обсяги перевезень комунальних транспортних підприємств у середньому скоротилися на 42% порівняно з показниками, які враховувалися під час останнього перегляду тарифів у 2018 році.

    Після підвищення тарифу місто вже зафіксувало зміни в пасажиропотоку наземного транспорту. За даними Департаменту транспортної інфраструктури КМДА, які оприлюднив УНІАН, з 15 до 31 липня ним скористалося на 10,3% менше пасажирів, ніж у перші два тижні місяця. Водночас у КМДА наголошують, що на цей показник вплинуло не лише подорожчання проїзду: у другій половині липня тривалість повітряних тривог зросла, а на окремих ділянках тривали ремонтні роботи. Продаж місячних проїзних за період із 13 червня до 14 липня становив 37 547, а з 15 липня до 14 серпня — уже 17 254, тобто скоротився більш ніж удвічі. Водночас за січень–липень 2026 року Київський метрополітен перевіз 144,7 млн пасажирів, із них 20,1 млн — у липні.

    Жовтий рівень тривоги фактично зробив проблему помітнішою. Раніше під час будь-якої повітряної тривоги відкриті ділянки метро зупинялися, тому ситуацій, коли люди одночасно могли користуватися станцією як укриттям і продовжувати поїздку, було менше. Тепер на жовтому рівні потяги зеленої лінії можуть продовжувати рух через Південний міст. 4 жовтня КМДА повідомила, що після пробних прогонів рух наземною ділянкою знову відкрили.

    Публічного рішення про повернення оплати під час жовтого рівня немає. КМДА та «Київський метрополітен» не оголошували про зміну правил, а офіційно місто говорить про продовження роботи зеленої лінії через Південний міст під час такого рівня загрози.

  • Метро через Південний міст не запустять без експертизи: Кличко назвав головну умову

    Метро через Південний міст не запустять без експертизи: Кличко назвав головну умову

    Рух поїздів зеленої гілки Київського метрополітену через Південний міст не відновлюватимуть, доки профільні наукові установи не дадуть висновок щодо безпечності конструкцій після серії російських ударів. Водночас сам метрополітен технічно готовий повернути поїзди на наземну ділянку та перевозити пасажирів між берегами навіть під час жовтого рівня повітряної тривоги. Про це після засідання Ради оборони Києва 2 жовтня повідомив міський голова Віталій Кличко.

    Ключове питання тепер не в готовності самого метро, а у стані Південного мостового переходу. За словами мера, Міністерство інфраструктури звернулося до наукових інститутів, які мають оцінити наслідки ударів та визначити, чи можна безпечно пропускати поїзди через споруду. Конкретної дати завершення експертизи наразі не названо.

    Це означає, що для пасажирів зеленої лінії поки зберігається розрив між правобережною та лівобережною частинами маршруту. Після атак 1 жовтня поїзди почали курсувати лише окремими підземними ділянками: від «Сирця» до «Видубичів» та від «Осокорків» до «Червоного хутора». Саме відновлення руху через міст має знову з’єднати ці дві частини лінії в єдиний маршрут.

    Ситуація різко погіршилася після кількох ударів по Південному мосту протягом однієї доби. Вранці 1 жовтня російські безпілотники влучили поблизу опорної частини переправи. В момент одного з вибухів мостом рухався поїзд метро. Вибухова хвиля спричинила потрапляння пилу до салону через вентиляційну систему, однак пасажири та машиніст не постраждали, а сам склад відправили до депо на додатковий огляд.

    Після першої перевірки комунальні фахівці не виявили критичних пошкоджень споруди, тому наземний громадський транспорт через Південний міст частково повернули до звичайного режиму. Водночас конструкції, якими проходить метро, продовжували перевіряти окремо.

    Однак уже ввечері ситуація змінилася: було зафіксовано нове влучання безпосередньо в дорожнє полотно Південного мосту. «Ненька інфо» писала про цей епізод окремо. Тоді влада знову направила на місце екстрені та комунальні служби, а попередню оцінку безпечності споруди фактично довелося переглядати після нової атаки. Нове влучання по Південному мосту: дрон пробив дорожнє полотно

    На цьому удари не припинилися. Близько 05:00 2 жовтня Кличко повідомив про ще одне влучання в Південний міст. Після цього переправу повністю перекрили для руху транспорту в обох напрямках. На мосту Метро вранці частково обмежили рух однією смугою з лівого на правий берег, а на мосту Патона — рух із правого на лівий. Через це транспортна система столиці в ранкову годину пік зазнала різкого додаткового навантаження.

    «Ненька інфо» вже повідомляла, що після нічної атаки Київ фактично зіткнувся з серйозним транспортним ускладненням між берегами. Частину автобусних маршрутів перекинули на Дарницький міст, тролейбуси працювали за скороченими схемами, а таксі різко підняли ціни. Кличко вирушив до прем’єра обговорювати транспортний колапс у Києві

    Паралельно КМДА намагалася частково розвантажити місто. Автобуси №22 та №91 перенаправили через Дарницький міст. Через нього ж спочатку спрямували автобуси №51, 55, 115 та 118-Д. Тролейбус №43 почав працювати між Кібернетичним центром та площею Либідською, а №50 — між вулицею Милославською та Дарницькою площею. Автобус №1-М скерували через Подільський міст.

    Ситуація з зеленою гілкою метро особливо показова ще й тому, що лише кілька тижнів тому Київ якраз перейшов на нову модель роботи транспорту під час повітряних тривог. З 10 вересня за жовтого рівня загрози Сирецько-Печерська лінія мала працювати без обмежень, зокрема перевозити людей через Південний міст в обох напрямках. При червоному рівні рух мав знову розриватися на дві ділянки.

    Тобто до нинішніх ударів саме Південний міст мав стати ключовою ланкою, яка дозволяла б не відрізати лівий берег від правого під час тривалих дронових загроз.

    «Ненька інфо» раніше детально писала про ці нові транспортні правила. Місто прагнуло відійти від моделі, коли будь-яка повітряна тривога автоматично паралізує рух через Дніпро, і залишати транспортне сполучення під час менш небезпечного, жовтого рівня загрози. Київ переходить на новий режим: що зміниться для метро, мостів і комендантської години

    Після повторних влучань ця схема фактично вперлася у фізичну безпеку самої споруди. Навіть якщо рівень загрози дозволяє рух поїздів, Київський метрополітен не може перевозити пасажирів через міст без підтвердження, що конструкції витримають подальшу експлуатацію.

    Саме тому науковий висновок зараз стає вирішальним.

    Рада оборони Києва 2 жовтня розглядала не лише метро. Йшлося загалом про організацію транспортного сполучення між берегами після серії атак. За словами Кличка, військові, правоохоронці, рятувальники та міські служби надали свої пропозиції щодо безпечного руху іншими мостами. Конкретний перелік ухвалених пропозицій мер публічно не деталізував, зазначивши, що їх передадуть центральним органам влади.

    Для столиці це питання виходить далеко за межі комфорту пасажирів. Південний міст є однією з ключових переправ через Дніпро і одночасно частиною транспортної системи метро. Будь-яке тривале обмеження на цій ділянці автоматично збільшує навантаження на інші мости, наземний транспорт та кільцеву електричку.

    До того ж ще до нинішніх ударів споруда потребувала ремонту. У 2025 році «Ненька інфо» повідомляла про підготовку протиаварійного ремонту правобережних естакад Південного мосту вартістю майже 55 млн грн. Тоді йшлося про роботи із залізобетонними плитами прогонових будов та необхідність продовжити термін експлуатації переправи. Південний міст у Києві відремонтують за майже 55 мільйонів гривень

    Тепер до планових проблем додалися наслідки бойових пошкоджень.

    При цьому повністю без транспортного зв’язку між берегами Київ не залишився. Наземний транспорт частково переорієнтовують на інші переправи, а Kyiv City Express продовжує курсувати за повним кільцевим маршрутом між лівим і правим берегами.

    Однак саме відновлення метро через Південний міст могло б суттєво зняти навантаження з інших маршрутів.

    Поки що міська влада не називає навіть орієнтовного терміну запуску. Все залежатиме від того, як швидко наукові інститути завершать оцінку стану конструкцій і який саме висновок дадуть.

    Таким чином, головне для пасажирів зеленої гілки метро Київський метрополітен готовий повернути поїзди на Південний міст, але робити цього до експертного підтвердження безпечності споруди не будуть.

    Саме висновок фахівців тепер визначить, коли зелена гілка знову повноцінно з’єднає два береги Києва.

  • 137,5 млн грн на безкоштовних вагонах: НАБУ викрило схему в «Київському метрополітені»

    137,5 млн грн на безкоштовних вагонах: НАБУ викрило схему в «Київському метрополітені»

    Детективи Національного антикорупційного бюро та прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури заявили про викриття схеми, через яку комунальне підприємство «Київський метрополітен» могло втратити 137,5 млн грн. За версією слідства, гроші вивели під час організації доставки 60 вагонів метро, які Варшава передала Києву безоплатно як технічну допомогу. Загальна вартість транспортно-експедиційних послуг при цьому сягнула близько 190 млн грн.

    Історія почалася ще у 2022 році, коли Київ та Варшава домовилися про безоплатну передачу українській столиці рухомого складу. Йшлося про 60 вагонів серії 81, які раніше експлуатувалися у варшавському метро. Для Києва така допомога була особливо важливою, оскільки вагони цієї серії сумісні з інфраструктурою столичної підземки, а значна частина київського рухомого складу має великий вік. Польська сторона фактично передала десять шестивагонних поїздів, виведених з експлуатації у Варшаві, але придатних для подальшого використання.

    У 2023 році вагони почали поетапно перевозити з Польщі до України. Перша партія прибула навесні, а вся доставка тривала близько семи місяців. Останній поїзд прибув до Києва 24 жовтня 2023 року. Офіційний портал столиці тоді повідомляв, що всі 60 вагонів Київ отримав безкоштовно як технічну допомогу від Варшавського метрополітену. Частину вагонів планували використовувати як повноцінний рухомий склад, інші — як донори запчастин для ремонту чинного парку.

    Втім, саме на етапі доставки, за версією НАБУ і САП, і могла виникнути масштабна корупційна схема. У 2023 році «Київський метрополітен» оголосив тендери на транспортно-експедиційні послуги для перевезення вагонів з Польщі. За даними слідства, перемогу отримала компанія, яку учасники схеми нібито визначили наперед. Загальна вартість транспортування становила близько 190 млн грн.

    Розслідувачі DOZORRO ще раніше звертали увагу на ці закупівлі. За їхніми даними, спочатку у березні 2023 року метрополітен уклав угоду з ТОВ «Будінтехно» на перевезення перших шести вагонів за 17 млн грн, але договір згодом розірвали. Після цього кілька закупівель виграло ТОВ «Порто Трейд»: у квітні — на перевезення 18 вагонів, у липні — ще 18, а у вересні — ще 24. Загальна сума транспортних послуг у 2023 році становила близько 190 млн грн.

    НАБУ стверджує, що вартість цих послуг була істотно завищеною. Після надходження грошей від комунального підприємства їх, за матеріалами слідства, переказали на рахунки підконтрольної компанії за кордоном. Реальному перевізнику нібито заплатили лише частину отриманої суми, а рештою коштів — приблизно 137,5 млн грн — учасники групи заволоділи.

    Фактично йдеться про ситуацію, коли самі вагони Київ отримав від Варшави безоплатно, але їх транспортування стало предметом закупівлі на сотні мільйонів гривень. Саме різниця між сплаченою «Київським метрополітеном» сумою та реальною вартістю перевезення тепер є одним із ключових предметів кримінального провадження.

    За повідомленням НАБУ, підозри оголосили шістьом фігурантам. Серед них — колишній посадовець «Київського метрополітену», троє чинних службовців комунального підприємства, співорганізатори схеми та директор компанії, яка, за версією слідства, використовувалася для руху коштів. Дії фігурантів кваліфікували за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України — заволодіння або розтрата майна в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем.

    Водночас сам факт повідомлення про підозру не означає доведення вини. Відповідно до Конституції України всі фігуранти вважаються невинуватими, доки їхню провину не встановить суд обвинувальним вироком.

    Історія з перевезенням польських вагонів привертала увагу ще задовго до нинішніх підозр. Сам факт того, що транспортні послуги коштували місту близько 190 млн грн, тоді вже викликав питання у громадських організацій, які аналізували закупівлі комунальних підприємств. Особливо на тлі того, що сам рухомий склад був подарунком.

    При цьому передача вагонів справді була для Києва важливою. У 2023 році міська влада повідомляла, що близько 80% парку столичного метро складали вагони радянського виробництва. Отримані з Варшави машини належали до сумісної серії, тому могли використовуватися і для формування поїздів, і як джерело комплектуючих для капітальних ремонтів.

    Перший адаптований поїзд із польських вагонів вийшов на Сирецько-Печерську лінію вже у листопаді 2023 року. Пізніше на маршрути випустили ще кілька таких складів. Це підтверджує, що сама допомога Варшави була реальною та використовувалася за призначенням, тоді як претензії правоохоронців стосуються саме організації і вартості логістики.

    Справу варто розглядати і в ширшому контексті. «Київський метрополітен» уже не вперше потрапляє в поле зору правоохоронців через закупівлі. В одному з судових рішень у 2024 році згадувалося розслідування НАБУ щодо можливих зловживань службових осіб підприємства при укладенні договорів у 2017–2024 роках із пов’язаними структурами. Там ішлося про підозри у систематичному укладанні контрактів на будівництво, ремонт і обслуговування ліній із підконтрольними компаніями та можливу розтрату коштів у особливо великих розмірах. Це інше кримінальне провадження, але воно показує, що закупівлі метрополітену вже неодноразово ставали об’єктом уваги антикорупційних органів.

    Саме підприємство тим часом залишається одним із ключових транспортних операторів столиці та отримує значні кошти з міського бюджету. Через соціальний тариф на проїзд Київ регулярно компенсує різницю між реальною собівартістю перевезень і ціною квитка. Тому будь-які втрати десятків чи сотень мільйонів гривень у закупівлях мають безпосередній вплив на фінансовий стан підприємства й міський бюджет.

    Особливо показовою нинішню справу робить походження самих вагонів. Варшава передала їх безоплатно на знак підтримки української столиці під час війни. Польське метро у своєму звіті за 2023 рік підтверджувало, що Києву передали десять шестивагонних складів серії 81 — загалом ті самі 60 вагонів.

    Тому суть підозри виглядає особливо резонансно: міжнародна допомога, яка мала заощадити Києву значні кошти та підтримати роботу метро, за версією слідства, стала основою для схеми з заволодіння бюджетними грошима вже на етапі доставки.

    Тепер детективам НАБУ та прокурорам САП належить довести не лише факт завищеної вартості, а й узгодженість дій усіх учасників, попереднє визначення переможця тендеру, рух коштів через іноземну компанію та кінцеве привласнення 137,5 млн грн. Також важливим буде питання можливого відшкодування збитків «Київському метрополітену».

    На цьому етапі справа перебуває на стадії досудового розслідування. Імена більшості підозрюваних у відкритому повідомленні не розкриваються, тому робити висновки про персональну відповідальність до рішення суду передчасно.

    Втім, уже зараз масштаби справи роблять її однією з найпомітніших корупційних історій довкола столичного громадського транспорту за останній час. Адже йдеться не просто про сумнівну закупівлю, а про гроші, які, за версією слідства, могли бути виведені під час перевезення техніки, отриманої Україною як безоплатну допомогу від європейського партнера.

  • У київському метро почали ділити укриття на зони: кого розміщуватимуть окремо

    У київському метро почали ділити укриття на зони: кого розміщуватимуть окремо

    У Києві почали тестувати новий принцип організації станцій метро, які під час повітряних тривог використовуються як укриття. Пілотний проєкт запустили на станції «Сирець»: платформу умовно поділили на чотири окремі зони для різних категорій пасажирів. Йдеться про людей із дітьми, власників домашніх тварин, маломобільних громадян, а також тих, хто приходить до укриття з власними стільчиками, карематами чи іншим спорядженням для тривалого перебування.

    Про нововведення повідомила прессекретарка КП «Київський метрополітен» Оксана Никифорук в етері телеканалу «Апостроф». За її словами, проєкт наразі має виключно тестовий і рекомендаційний характер: примусово пересаджувати або переводити пасажирів у визначені зони ніхто не планує.

    На платформі «Сирця» вже з’явилися спеціальні навігаційні позначки, які мають допомагати людям швидше зорієнтуватися під час повітряної тривоги й знайти найбільш зручне місце для перебування.

    Чотири зони для різних груп

    За задумом метрополітену, платформа умовно поділяється на чотири категорії.

    Одна зона призначена для батьків або інших дорослих із дітьми. Інша — для власників домашніх тварин. Окремий простір передбачили для маломобільних груп населення. Ще одну зону виділили для людей, які приходять до метро з власними карематами, складними стільцями чи іншими речами для більш комфортного тривалого перебування.

    Головна мета такого поділу — не створити жорсткі правила, а зробити перебування людей на платформі більш організованим.

    Під час тривалих повітряних тривог на станціях одночасно можуть перебувати сотні або навіть тисячі людей. Частина приходить із маленькими дітьми, хтось — із собаками чи котами, літнім людям та особам з інвалідністю може знадобитися додаткова допомога, а люди з карематами та стільчиками займають більше місця.

    Саме ці відмінності і намагаються врахувати в новому пілотному проєкті.

    Ніхто нікого не змушуватиме переходити

    У Київському метрополітені окремо наголошують: зонування носить рекомендаційний характер.

    Тобто якщо людина прийшла до метро під час тривоги, вона не зобов’язана перебувати саме у визначеній для її категорії частині платформи.

    Працівники метрополітену не мають примусово переміщувати пасажирів між зонами.

    Нові позначки передусім виконують навігаційну функцію та пропонують більш логічний спосіб організації простору.

    Оксана Никифорук пояснила, що підприємство тільки починає експеримент і хоче спочатку побачити реакцію пасажирів.

    Метрополітен планує відстежувати відгуки містян і підготувати окрему форму опитування. Якщо практика справді зробить перебування людей під час тривог комфортнішим, систему можуть поширити й на інші станції.

    Чому обрали саме «Сирець»

    Для запуску пілотного проєкту обрали станцію метро «Сирець» на Сирецько-Печерській лінії.

    За словами представниці метрополітену, причиною стала оптимальна кількість людей, які використовують цю станцію як укриття.

    Тобто тут достатньо пасажирів для того, щоб перевірити, чи працює ідея на практиці, але навантаження водночас дозволяє співробітникам спостерігати за поведінкою людей та оцінювати ефективність зонування.

    Крім того, станція має платформу, на якій можна відносно зрозуміло організувати окремі сектори.

    Якщо тест виявиться успішним, формат потенційно можна буде адаптувати під інші підземні станції — залежно від їхньої конфігурації та кількості людей під час тривог.

    Зонування має допомагати і працівникам метро

    Нововведення створюють не тільки для зручності пасажирів.

    Працівникам станції також буде легше зрозуміти, де перебувають люди, яким може знадобитися додаткова інформація чи допомога.

    Наприклад, у разі зміни ситуації можна швидше звернутися до батьків із дітьми, зорієнтувати маломобільних пасажирів або попередити власників тварин.

    Під час масового перебування людей у метро навіть проста навігація може мати значення.

    Особливо це актуально для нічних тривог, коли частина містян приходить на станції на кілька годин і намагається організувати собі місце для відпочинку.

    Метро залишається одним із головних укриттів Києва

    Підземні станції київського метро від початку повномасштабної війни стали одними з найбільш затребуваних укриттів столиці.

    Під час масованих ракетних і дронових атак одночасно в метро можуть ховатися десятки тисяч людей.

    Наприкінці липня КМДА повідомляла, що під час однієї з нічних повітряних тривог у підземці перебували понад 56 тисяч містян.

    Саме велика кількість людей робить питання організації простору дедалі актуальнішим.

    Крім звичайних пасажирів, уночі на станції приходять сім’ї з дітьми, літні люди, власники тварин. Частина людей приносить ковдри, каремати, туристичні стільці, воду, їжу та інші речі.

    Без певної системи це може ускладнювати пересування платформою та створювати незручності для інших.

    У липні виник скандал через нібито закрите метро

    Тема доступу до станцій під час тривог набула додаткового резонансу після масованої атаки на Київ у ніч проти 30 липня.

    У соцмережах тоді поширилося відео, автори якого стверджували, що людей нібито не пускають у переповнене метро.

    КМДА згодом заявила, що відео було зняте не на вході до метрополітену, а біля прохідної промислового підприємства.

    У міській адміністрації наголошували, що доступ до станцій, які працюють як укриття, під час повітряної тривоги не обмежували.

    Цей епізод ще раз продемонстрував, наскільки чутливим для киян залишається питання доступу та умов перебування в метро під час атак.

    Чи запровадять зонування на всіх станціях

    Наразі говорити про повсюдне впровадження нової системи зарано.

    «Сирець» — саме тестовий майданчик.

    Метрополітен планує оцінити кілька речей: чи дотримуються люди рекомендацій, чи допомагає поділ зменшити хаотичне розміщення, як реагують різні категорії пасажирів і чи справді працівникам станції стає легше організовувати укриття.

    Важливими будуть і безпосередні відгуки киян.

    Якщо експеримент отримає позитивну оцінку, його можуть масштабувати на інші станції.

    Однак формат, імовірно, доведеться адаптувати, оскільки різні станції київського метро мають різну глибину, ширину платформ, конфігурацію переходів та пасажиропотік.

    Що зміниться для пасажирів уже зараз

    Для більшості киян кардинальних змін поки немає.

    Як і раніше, під час повітряної тривоги пасажири можуть безкоштовно користуватися визначеними підземними станціями як укриттями.

    На «Сирці» тепер додатково пропонують орієнтуватися на навігаційні наліпки та, за можливості, розміщуватися у відповідній зоні.

    Людей із дітьми, власників тварин або маломобільних пасажирів не відокремлюватимуть фізичними перегородками.

    Йдеться лише про умовний поділ простору.

    Таким чином, новий проєкт у київському метро — це передусім спроба зробити перебування під час тривог більш упорядкованим, а не запровадити нові обмеження.

    Якщо експеримент на «Сирці» покаже, що така схема справді працює, у майбутньому схожі позначки можуть з’явитися й на інших станціях столичної підземки.

  • У метро Києва відреагували на скарги про закриті укриття під час атаки

    У метро Києва відреагували на скарги про закриті укриття під час атаки

    Після нічної балістичної атаки Росії на Київ у соцмережах почали поширюватися повідомлення, що деяких людей нібито не пускали до станцій метро, які використовуються як укриття. У КП “Київський метрополітен” заявили, що всі підземні станції працювали у встановленому режимі та були відкриті для населення одразу після оголошення повітряної тривоги.

    Про це повідомляє КП “Київський метрополітен” та волонтер Сергій Стерненко.

    Після масованої атаки на столицю Сергій Стерненко оприлюднив у соціальних мережах звернення киян, які повідомляли, що не змогли потрапити до метро під час тривоги. За словами користувачів, одну зі станцій нібито не відкрили відразу після оголошення небезпеки, а на іншій було настільки багато людей, що потрапити всередину було складно.

    У відповідь у “Київському метрополітені” пояснили, що всі станції, які виконують функцію укриттів, працювали відповідно до затверджених правил цивільного захисту.

    За інформацією підприємства, під час останньої повітряної тривоги в ніч на 30 липня в укриттях столичного метро перебували понад 56 тисяч людей. Усі станції відкрили для населення одразу після оголошення повітряної тривоги.

    У комунальному підприємстві зазначили, що окремі непорозуміння могли виникати через те, що деякі люди намагалися пройти до службових приміщень або технологічних зон, які не призначені для укриття населення.

    “В окремих випадках працівники метро могли просити людей перейти зі службових приміщень на платформи. Це необхідно, адже службові приміщення та технологічні проходи не призначені для перебування населення й залишаються закритими з міркувань безпеки”, – пояснили у “Київському метрополітені”.

    У підприємстві наголосили, що платформи станцій є основними місцями перебування людей під час повітряної тривоги, тоді як службові приміщення використовуються виключно для забезпечення роботи метрополітену та залишаються закритими з безпекових причин.

    Також у метрополітені звернулися до мешканців столиці із проханням не чекати останніх хвилин перед можливими ударами. Якщо є намір використовувати метро як укриття, киянам рекомендують приходити на станції ще до завершення їхньої роботи за звичайним графіком.

    Крім того, у підприємстві радять за можливості обирати центральні станції метро. Вони мають більше простору для розміщення людей, що дозволяє комфортніше перебувати в укритті під час тривалих повітряних тривог.

    Нагадаємо, у ніч на 30 липня російські війська здійснили чергову масовану атаку по Україні. По Києву окупанти завдали удару балістичними ракетами. Унаслідок атаки загинула одна людина, а в Оболонському та Святошинському районах столиці виникли пожежі та були зафіксовані руйнування.

  • Валіза в метро може коштувати додаткових грошей: киянам нагадали правила перевезення багажу

    Валіза в метро може коштувати додаткових грошей: киянам нагадали правила перевезення багажу

    У розпал літнього сезону відпусток у Київському метрополітені нагадали пасажирам правила перевезення багажу. У підземці зазначають, що не всі валізи та великогабаритні речі можна перевозити безкоштовно. Якщо багаж перевищує встановлені норми, за нього доведеться сплатити окремо, навіть якщо сам пасажир має право на безкоштовний проїзд. Про це повідомили в Київській міській державній адміністрації.

    У столичному метро пояснили, що працівники контрольних пунктів визначають категорію багажу візуально або за допомогою замірів. Саме від габаритів речей залежить, чи потрібно оплачувати їх перевезення.

    Без додаткової оплати пасажири можуть перевозити валізи, контейнери, клітки, дитячі самокати та інші речі, якщо сума їхньої довжини, ширини та висоти не перевищує 120 сантиметрів. Також безкоштовно дозволено перевозити довгомірні предмети, зокрема вудки, карнизи, плінтуси чи саджанці дерев, довжиною до 150 сантиметрів.

    Крім того, безкоштовне перевезення поширюється на окремі габаритні предмети, такі як канцелярські тубуси, рулони шпалер, лінолеум або доріжки, якщо їхній діаметр не перевищує 10 сантиметрів, а висота — 100 сантиметрів.

    Якщо ж багаж перевищує встановлені норми для безкоштовного перевезення, але його розміри не виходять за межі максимально допустимих, пасажир повинен сплатити за нього окремо. Вартість перевезення такого багажу дорівнює тарифу за одну поїздку в метрополітені.

    У КМДА також звернули увагу, що ця вимога поширюється і на пасажирів пільгових категорій. Навіть якщо людина має право на безкоштовний проїзд, перевезення великогабаритного багажу вона повинна оплачувати окремо відповідно до чинних правил.

    Водночас існують і обмеження щодо максимально допустимих розмірів речей. З міркувань безпеки у Київському метрополітені заборонено перевозити багаж, якщо сума трьох його вимірів перевищує 200 сантиметрів. Також не допускається перевезення довгомірних предметів, довжина яких більша за 220 сантиметрів, адже вони можуть створювати небезпеку під час користування ескалаторами, переходами та пересадковими вузлами.

    Усі речі, які перевозяться в метро, повинні бути належним чином упаковані. Для цього рекомендується використовувати чохли, коробки або стрейч-плівку, щоб забезпечити безпеку інших пасажирів та уникнути пошкодження майна.

    Нагадаємо, що з 15 липня в Києві набули чинності нові тарифи на проїзд у комунальному транспорті. Вартість разової поїздки становить 30 гривень. Також про підвищення вартості проїзду повідомили окремі приватні перевізники, де ціна на деяких маршрутах зросла до 25 гривень. При цьому умови безкоштовного проїзду для пільгових категорій громадян залишилися незмінними, а штраф за безквитковий проїзд збільшився до 600 гривень.