Golosnovinua.com

Позначка: “Київтеплоенерго”

  • Понад 5,5 млрд гривень закупівель: куди у лютому пішли кошти Києва

    Понад 5,5 млрд гривень закупівель: куди у лютому пішли кошти Києва

    У лютому 2026 року розпорядники бюджетних коштів Києва уклали понад 6,6 тисячі договорів за результатами публічних закупівель на загальну суму 5,5 млрд гривень. Найбільше коштів столиця спрямувала на тепло, гарячу воду, електроенергію, будівельні роботи та паливо.

    Про це свідчать дані публічного модуля аналітики BI.Prozorro.

    Найбільші витрати традиційно припали на тепло та гаряче водопостачання для комунальних установ. На ці потреби укладено угод на 1,14 млрд гривень. Основна частина коштів спрямована на забезпечення теплом освітніх закладів — 929 млн гривень, а також медичних установ — 161 млн гривень.

    Другу позицію за обсягом видатків посіли будівельні та ремонтні роботи — 905,9 млн гривень. Найдорожчим контрактом місяця стала реконструкція бази Комплексної дитячо-юнацької спортивної школи №15 на вулиці Ягідній. Вартість першої черги робіт становить 165,2 млн гривень. Роботи планують завершити до кінця 2027 року. Підрядником визначено ТОВ «І. Б. К. Девелопмент».

    Значну частину ремонтних витрат здійснило КП «Київтеплоенерго». Підприємство витратило близько 284 млн гривень на реконструкцію та ремонт об’єктів. Зокрема, 138,1 млн гривень спрямовано на встановлення когенераційних установок, майже 84 млн гривень — на відновлювальні роботи на ТЕЦ-5, ще понад 29 млн гривень — на ліквідацію розриттів після аварій на тепломережах.

    Окремим напрямком стали роботи з відновлення житлових будинків, пошкоджених обстрілами. На ці потреби передбачено понад 216 млн гривень. Роботи виконуються на кількох об’єктах у столиці, зокрема на вулицях Тернопільській, Антоновича та Оноре де Бальзака.

    Третє місце серед найбільших витрат посіли закупівлі пального та мастил — 592 млн гривень. Найбільші витрати на паливо здійснили Департамент муніципальної безпеки КМДА, КП «Київтеплоенерго» та КП «Автотранспортне підприємство КМДА».

    Четвертим за обсягом видатків напрямком стали закупівлі електроенергії — 576,85 млн гривень. Найбільше електроенергії замовило КП «Київсвітло», яке передбачило майже 336 млн гривень на освітлення вулиць та доріг упродовж року.

    До п’ятірки найбільших витрат також увійшли послуги з організації харчування для комунальних установ — 433,2 млн гривень. Основну частину цих коштів спрямували на харчування у школах та медичних закладах.

    Найбільшим замовником публічних закупівель у лютому стало КП «Київтеплоенерго», яке уклало договорів на 738,6 млн гривень. Водночас це підприємство стало і найбільшим постачальником тепла та гарячої води для бюджетних установ столиці — на суму понад 1,08 млрд гривень.

    Загалом у лютому столичні розпорядники коштів співпрацювали з понад 2,2 тисячами компаній та підприємців.

  • Фірма з оточення ексочільника ШЕУ стала головним підрядником «Київводоканалу»

    Фірма з оточення ексочільника ШЕУ стала головним підрядником «Київводоканалу»

    ПрАТ «АК «Київводоканал» щороку витрачає десятки мільйонів гривень на відновлення дорожнього покриття після аварій на водопровідних мережах. Водночас більшість таких підрядів концентрується в руках однієї приватної компанії — ТОВ «Дорожньо-будівельне управління – 208» («ДБУ-208»).

    За даними публічного модуля аналітики BI.Prozorro, з початку 2026 року «Київводоканал» уклав 16 договорів на відновлення покриттів після ліквідації пошкоджень на мережах. Загальна вартість цих угод становить 38,2 млн гривень.

    Підрядники мають виконувати роботи з відновлення асфальтобетонного або ФЕМ-покриття проїзної частини та тротуарів, а також наносити дорожню розмітку. Роботи виконуватимуться протягом року за заявками комунального підприємства.

    При цьому абсолютна більшість підрядів дісталася саме ТОВ «ДБУ-208». Компанія отримала 14 із 16 договорів. Ще по одному контракту підписано з комунальними шляхово-експлуатаційними управліннями Дніпровського та Шевченківського районів.

    З часу запуску системи публічних закупівель Prozorro «Київводоканал» замовив відновлення дорожніх покриттів на загальну суму понад 235 млн гривень.

    Якщо у 2016 році було укладено лише один договір на 691 тисячу гривень, то вже протягом наступних років обсяги замовлень почали зростати. До 2021 року сума підрядів наблизилася до 15 млн гривень.

    У 2022 році відбувся різкий стрибок — до 41,3 млн гривень. У 2023-му обсяги дещо скоротилися до 23,7 млн гривень, однак із 2024 року тенденція до зростання відновилася. Рекордним став 2025 рік, коли загальна вартість договорів на відновлення покриттів досягла 43,8 млн гривень.

    За цей період «Київводоканал» співпрацював із 17 підрядниками. Втім із суттєвим відривом за сумою контрактів лідирує саме «ДБУ-208» — із компанією підписано 71 договір на майже 129 млн гривень.

    ТОВ «ДБУ-208» з’явилося серед підрядників «Київводоканалу» у 2021 році. Тоді компанія отримала лише два договори на суму близько 500 тисяч гривень.

    Проте вже з 2022 року фірма почала регулярно отримувати найбільше замовлень на ліквідацію розриттів після аварій на водопровідних мережах. У результаті вона випередила районні комунальні ШЕУ, які раніше були основними виконавцями таких робіт.

    За даними YouControl, компанію зареєстровано у Києві у 2008 році. Спочатку її статутний капітал становив 150 тисяч гривень, однак у 2023 році його збільшили до 4,1 млн гривень.

    Нині власниками підприємства є Олександр Панченко та Тетяна Янішен, а керівником — Юрій Шафорост.

    Бізнес-зв’язки з колишнім керівником ШЕУ

    Один зі співвласників компанії — Олександр Панченко — також володіє половиною київського ТОВ «Сварог». Інша половина цього підприємства належить Володимиру Рибалці.

    Володимир Рибалка у 2002–2015 роках очолював комунальне підприємство «ШЕУ по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Шевченківського району Києва». Після цього він працював заступником начальника з експлуатації доріг, а згодом виконував обов’язки керівника підприємства.

    У його останній опублікованій декларації зазначено, що станом на 2018 рік він працював головним технологом цього ШЕУ. У документі також вказано, що він не має легкових автомобілів, однак володіє асфальтоукладачем та вантажівкою MAN.

    Інша співвласниця «ДБУ-208» — Тетяна Янішен — згадується у декларації судді Автозаводського районного суду Кременчука Юрія Рибалки. У документі зазначено, що суддя користується автомобілем Skoda Octavia, який належить Янішен. Крім того, він має право користування квартирою Володимира Рибалки у Києві.

    Підряди на сотні мільйонів і перевірка БЕБ

    Загалом, за даними Clarity Project, «ДБУ-208» уклало 284 договори у системі публічних закупівель на суму понад 572 млн гривень.

    Серед найбільших замовників компанії — «Київтеплоенерго», «Київводоканал» та Шевченківське районне ШЕУ.

    Водночас діяльність фірми опинилася у фокусі правоохоронців. Бюро економічної безпеки перевіряє можливу причетність компанії до схеми розтрати коштів під час відновлення дорожнього покриття після аварій на тепломережах «Київтеплоенерго».

    Згідно з матеріалами кримінального провадження, слідство припускає, що вартість таких робіт могла завищуватися. Зокрема, йдеться про договори 2023 року на відновлення покриттів у Голосіївському та Оболонському районах Києва — майже по 6 млн гривень кожен.

    За версією слідчих, «ДБУ-208» могло замовляти аналогічні роботи у підрядника ТОВ «Інтерс Сіті» на суму 18,6 млн гривень, після чого ці ж роботи виконувалися для «Київтеплоенерго» вже за 39,6 млн гривень.

    Хто керує «Київводоканалом»

    З 2 лютого 2026 року ПрАТ «АК «Київводоканал» очолює Ігор Паламар, який раніше працював заступником генерального директора компанії з питань екології.

    25,46% акцій підприємства перебуває у комунальній власності Києва через Департамент комунальної власності КМДА. Ще 67% належить ПрАТ «Компанія Київенергохолдинг».

    У 2024 році Київрада створила комунальне підприємство «Київводоканал», яке у перспективі мало замінити однойменне приватне акціонерне товариство. Однак фактично це підприємство так і не запрацювало. Натомість у 2026 році столична влада вирішила створити на його базі нову структуру — комунальне некомерційне підприємство «Служба енергетичної безпеки».

  • Схема на мільйони: підрядників Трипільської ТЕС перевіряють через завищені ціни

    Схема на мільйони: підрядників Трипільської ТЕС перевіряють через завищені ціни

    Правоохоронці розслідують можливе розкрадання десятків мільйонів гривень під час відновлення Трипільська ТЕС, яка була пошкоджена внаслідок російської атаки. За даними слідства, на ремонт енергетичного об’єкта могли незаконно вивести щонайменше 50 млн грн.

    Кілька днів тому в Офіс Генерального прокурора повідомили, що підрядні компанії закуповували будівельні матеріали у пов’язаних фірм з націнкою приблизно 30%, а різницю переводили у готівку. Під час обшуків правоохоронці вилучили понад 19 млн грн.

    Назви компаній та імена підприємців офіційно не розкривалися. Однак журналісти проаналізували судові ухвали у справі та з’ясували, хто може бути причетним до схеми.

    За інформацією слідства, підряд на відбудову станції могли контролювати структури, пов’язані з підприємцем Андрієм Тесленком — заступником директора компанії Інвентум Україна. У матеріалах досудового розслідування зазначається, що він нібито фактично контролює низку підприємств, серед яких ЗТЕП, ДЕМЗ-інжинірінг та ДЕМЗ.

    Обшуки у справі провели 14 січня 2026 року, зокрема в будинку на Київщині, який належить Тесленку. Там правоохоронці вилучили майже 3 млн грн і 100 тис. доларів готівкою, на які суд наклав арешт. Ще 120 тис. доларів і 115 тис. євро повернули, оскільки адвокати заявили, що ці кошти належать співмешканці підприємця.

    За даними слідства, компанія ЗТЕП отримала від Трипільської ТЕС підряди на суму понад 488 млн грн. Офіційно підприємство належить мешканцям Запоріжжя — Геннадію Білоусу та Євгенії Леонтьєвій. Директор компанії фігурує у кримінальному провадженні як підозрюваний.

    Слідчі вважають, що частина тендерів могла бути проведена з порушеннями, а вартість матеріалів значно завищували. Подібні підозри раніше виникали і щодо інших проєктів компанії, зокрема реконструкції школи у Кам’янському, де журналісти виявили суттєве завищення цін на будівельні матеріали.

    Ще одна компанія, яка опинилася у фокусі слідства, — Інвентум Україна. У квітні 2025 року вона виграла тендер на ремонт поверхонь одного з блоків Трипільської ТЕС на суму понад 160 млн грн.

    Слідчі встановили, що в актах виконаних робіт могла зазначатися штучно завищена вартість матеріалів і обсягів робіт. За версією правоохоронців, схема могла діяти за участі тодішньої директорки компанії Жанни Талац. Наразі суд обрав їй запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

    Обидві компанії працювали в одному офісі на вулиці Лейпцизькій у Києві, де також проводили обшуки. Саме там слідчі знайшли частину вилучених коштів.

    Слідство також перевіряє інші державні підряди цих підприємств. Зокрема, ЗТЕП отримувала контракти на понад 511 млн грн від компанії Євро-Реконструкція, яка є власником Дарницька ТЕЦ.

    Крім того, фірма виграла тендер Державна митна служба України на створення проєкту інфраструктури для скануючої системи на суму понад 6 млн грн.

    Водночас Інвентум Україна у попередні роки активно співпрацювала з комунальним підприємством Київтеплоенерго, отримавши від нього підряди приблизно на 1 млрд грн. Підприємство входить до числа найбільших підрядників цього комунального оператора.

    Наразі правоохоронці перевіряють обставини укладання контрактів та можливі зловживання під час виконання робіт з відновлення енергетичної інфраструктури.

  • Січневі витрати Києва перевищили 7 млрд гривень: на що пішли гроші

    Січневі витрати Києва перевищили 7 млрд гривень: на що пішли гроші

    Столиця розпочала 2026 рік із масштабних витрат на забезпечення бюджетної сфери теплом, гарячою водою та електроенергією. У січні на ці потреби спрямували майже 2 млрд гривень — понад чверть загального обсягу місячних закупівель. Загалом за результатами публічних процедур розпорядники коштів уклали понад 8 тисяч договорів на суму 7,17 млрд гривень.

    Найбільшу частку витрат сформували тепло та гаряча вода — 1,1 млрд гривень. Із них близько 580 млн гривень пішли на опалення й гаряче водопостачання закладів освіти, 390 млн — медичних установ, 33 млн — культурної сфери, 16 млн — житлового фонду. Ще майже 13 млн гривень на ці потреби витратили департаменти КМДА та Київрада. Решту розподілили між соціальними установами та комунальними підприємствами.

    Будівництво та ремонти, які протягом попередніх місяців лідирували за обсягом витрат, у січні посіли друге місце — 1,04 млрд гривень. Найбільшим одержувачем коштів у цій категорії стало КП «Київтеплоенерго». Підприємство освоїло 785,83 млн гривень, із яких 600,8 млн спрямувало на реконструкцію власних об’єктів із встановленням когенераційних установок, майже 106 млн — на відновлення покриттів після ліквідації аварій на тепломережах, 77,57 млн — на ремонт пошкоджених обстрілами об’єктів. Частину коштів використали для розроблення проєктної документації з модернізації систем опалення житлових будинків.

    Серед інших помітних договорів — 95,3 млн гривень на відновлення несучих конструкцій шляхопроводу над трамвайними коліями Великої Окружної дороги та 87,12 млн гривень на капремонт будівлі на вулиці Бастіонній для Київського міського центру підтримки учасників бойових дій.

    Третю позицію серед найбільших статей витрат посіла електроенергія — 887,83 млн гривень. Найбільше коштів витратили районні керуючі компанії з обслуговування житлового фонду, лікарні та заклади освіти. На решту суми електроенергію закупили зоопарк, установи культури, соціального захисту та Київрада.

    Четвертою за обсягом категорією стали послуги у сфері охорони здоров’я — 458,36 млн гривень. Із них 436,68 млн гривень становить договір Центру екстреної медичної допомоги з комунальною організацією «Київмедспецтранс» на перевезення бригад швидкої допомоги упродовж року. Ця угода стала найдорожчою в січні.

    Замикають п’ятірку продукти харчування — 454,38 млн гривень. Понад 400 договорів уклали на постачання м’яса, риби, молочної продукції, круп і овочів. Найактивнішими замовниками виступили районні управління освіти.

    Окремо варто відзначити закупівлю 16 низькопідлогових тролейбусів на 306,24 млн гривень. Кожна одиниця обійдеться бюджету у 19,14 млн гривень. Постачання передбачене до кінця 2026 року.

    Найбільшим замовником і водночас найбільшим підрядником місяця стало КП «Київтеплоенерго». Підприємство уклало понад 300 договорів на 1,1 млрд гривень, з яких 946,74 млн спрямувало на реконструкції, ремонти та технічне обслуговування. Водночас бюджетні установи придбали у нього теплопостачання та гарячу воду на 911,75 млн гривень.

    Друге місце серед підрядників посів «Київмедспецтранс» із контрактами на 578,5 млн гривень. Третю позицію зайняло приватне ТОВ «Політехносервіс», яке поставить тролейбуси на понад 306 млн гривень.

    Для порівняння, у грудні 2025 року столиця уклала договорів на 12,4 млрд гривень, а в січні 2025-го — на 6,63 млрд гривень. Таким чином, обсяг закупівель на початку 2026 року зріс майже на пів мільярда гривень порівняно з аналогічним періодом минулого року.

  • Суд зобов’язав киянку сплатити борг за тепло, попри відсутність доступу до квартири

    Суд зобов’язав киянку сплатити борг за тепло, попри відсутність доступу до квартири

    Святошинський районний суд Києва частково задовольнив позов комунального підприємства «Київтеплоенерго» до мешканки столиці про стягнення заборгованості за опалення та гарячу воду. Жінка відмовлялася платити, пояснюючи це тим, що фактично не має доступу до квартири, однак суд визнав ці аргументи недостатніми для повного звільнення від відповідальності.

    Загальна сума боргу, яку вимагало стягнути комунальне підприємство, становила 87 591 гривню. Заборгованість сформувалася за кілька періодів: за опалення та гарячу воду у 2021–2025 роках, за абонентське обслуговування, а також за борги, що виникли ще до травня 2018 року та були передані «Київтеплоенерго» від попереднього постачальника тепла.

    Жінка зазначала, що не є єдиною власницею квартири. За її словами, частина житла належить іншій особі, яка фактично контролює помешкання та не допускає її всередину. Вона наголошувала, що через це не може користуватися комунальними послугами та ще у 2015 році зверталася до поліції через конфлікт навколо доступу до житла. Окремо відповідачка просила суд застосувати строк позовної давності до боргів, що виникли до травня 2018 року.

    Суд погодився з доводами про сплив строку позовної давності частково. Було встановлено, що заборгованість за період з липня 2015 року по березень 2017 року не може бути стягнена через пропуск строків звернення до суду. Водночас суд відмовився списувати борги за пізніші періоди, визнавши їх такими, що підлягають оплаті.

    У підсумку позов задовольнили частково. З жінки вирішили стягнути 74 988 гривень заборгованості за житлово-комунальні послуги. До цієї суми увійшли борги за опалення після квітня 2017 року, нарахування за останні роки, а також інфляційні втрати та три відсотки річних.

    Окремо суд наголосив, що наявність інших співвласників квартири не звільняє відповідачку від відповідальності перед постачальником послуг. Співвласники несуть солідарний обов’язок зі сплати комунальних платежів, а у разі самостійної оплати боргу одна особа має право в подальшому вимагати компенсацію від інших співвласників пропорційно їхній частці у праві власності.

    Таким чином, навіть відсутність фактичного доступу до квартири не стала підставою для повної відмови у стягненні боргу за тепло.

  • Кличко та КМДА опинилися в центрі скандалу через зриви теплопостачання в Києві

    Кличко та КМДА опинилися в центрі скандалу через зриви теплопостачання в Києві

    Поки тисячі киян намагаються пережити зиму в холодних квартирах, борючись із вогкістю, пліснявою та відсутністю стабільного тепла, у стінах Київської міської державної адміністрації демонструють зовсім інші пріоритети. Для багатьох мешканців столиці опалення стало розкішшю: літні люди та діти змушені спати в верхньому одязі, а скарги на холод у будинках давно перестали бути винятком. Водночас за цією гуманітарною проблемою проступає чітка управлінська та фінансова схема.

    Політичну та управлінську відповідальність за ситуацію несе міський голова Віталій Кличко як очільник КМДА, його заступник Петро Пантелеєв, який курує житлово-комунальну сферу, а також керівник профільного департаменту Дмитро Науменко. Саме ця вертикаль управління створила умови, за яких доступ до бюджетних коштів отримують не ті, хто здатен реально вирішити проблему теплопостачання, а обмежене коло наближених виконавців.

    Ключовою ланкою в освоєнні коштів стало комунальне підприємство «Київтеплоенерго», яке очолює Вячеслав Бінд. Підприємство уклало сім договорів на загальну суму понад 32,9 мільйона гривень із товариством «Нова Перспектива Люкс». Усі ці контракти викликають серйозні питання щодо доцільності та прозорості.

    Найбільший із них — тендер на 17 мільйонів гривень на розробку проєктної документації — був сформований із відверто абсурдними вимогами. Замовник вимагав наявність у штаті виконавця кандидата історичних наук зі спеціальністю музеєзнавство для виконання суто технічних тепломеханічних робіт. Окремо прописувалася обов’язкова робота виключно в програмному комплексі АВК-5 та погодження кошторисів із внутрішніми підрозділами самого КП без чітко визначених строків. Сукупність таких умов фактично заблокувала участь будь-яких альтернативних підрядників і зробила тендер закритим для ринку.

    Коли ж відкриті торги зривалися через відсутність учасників, «Київтеплоенерго» без зайвих пояснень переходило до практики прямих договорів — і знову з тією ж компанією. Така послідовність дій виглядає не як випадковість, а як відпрацьований механізм виведення бюджетних коштів.

    На тлі цих багатомільйонних контрактів особливу увагу привертає майновий стан директора КП Вячеслава Бінда. Офіційна заробітна плата в розмірі близько 2,8 мільйона гривень на рік явно не пояснює наявність у родини будинку площею близько 300 квадратних метрів, столичної нерухомості, автомобілів преміумкласу та значних валютних заощаджень. Контраст між рівнем життя посадовця і умовами, в яких змушені виживати мешканці міста, виглядає як пряма ілюстрація системної корупції в комунальній сфері столиці.

    У результаті кияни залишаються з холодними батареями та зруйнованою довірою до міської влади, тоді як бюджет Києва продовжує працювати на вузьке коло «обраних» підрядників і чиновників.

  • Зарплата та статки директора «Київтеплоенерго» викликали увагу антикорупційних органів

    Зарплата та статки директора «Київтеплоенерго» викликали увагу антикорупційних органів

    Директор комунального підприємства «Київтеплоенерго» В’ячеслав Бінд у 2024 році задекларував зарплату у розмірі 2,87 млн гривень. Посаду керівника підприємства він обіймає з грудня 2018 року, спочатку виконував обов’язки з квітня того ж року.

    У декларації зазначено, що Бінд має родину: дружину Наталію та доньку Олександру. Серед нерухомості – земельна ділянка площею 1827 м² у селі Погреби Броварського району Київської області, житловий будинок площею 296,2 м² на тій самій ділянці та гараж площею 20 м² у Києві. Також задекларовано об’єкт незавершеного будівництва – квартиру площею 71,4 м² у Києві, яку Бінд має у спільній власності з дружиною, пов’язану з інвестиційним фондом «Фенікс».

    З транспортних засобів у власності В’ячеслава Бінда Toyota Land Cruiser 200 (2017 р.в.) та водний засіб Finval 555 (2017 р.в.). Дружина керує Audi Q8 (2020 р.в.).

    Серед фінансових активів декларанта – 510 акцій ПрАТ «АК «Київводоканал» (номінальна вартість 0,25 грн кожна). У готівкових коштах Бінд зберігає 403 тис. доларів США, 136 тис. євро та 863 тис. гривень, його дружина – 21,6 тис. доларів.

    Декларація В’ячеслава Бінда викликала увагу через високий рівень зарплати та наявність дорогих активів, що підкреслює важливість прозорого контролю за корупційними тендерами на комунальному підприємстві.

  • Як нараховують плату за тепло під час блекаутів: роз’яснення для киян

    Як нараховують плату за тепло під час блекаутів: роз’яснення для киян

    У комунальному підприємстві «Київтеплоенерго» роз’яснили порядок нарахування плати за спожите тепло та пояснили, як на ці розрахунки впливають вимушені відключення електроенергії. У компанії наголошують, що ключовим чинником, який визначає обсяги споживання тепла, залишається температура повітря, а не тривалість перерв у електропостачанні.

    У будинках, де встановлені будинкові лічильники тепла, мешканці сплачують виключно за фактично спожиті гігакалорії відповідно до показань приладів обліку. Таких багатоповерхівок у столиці майже 90 відсотків. У січні обсяги спожитого тепла в Києві були зумовлені насамперед погодними умовами. Середньодобова температура повітря становила мінус 0,3 градуса, тоді як у грудні вона була вищою і складала близько мінус 0,7 градуса.

    У будинках без лічильників нарахування здійснюються з урахуванням фактичних періодів подачі тепла та відсутності електроенергії. Водночас у «Київтеплоенерго» зазначають, що самі по собі відключення світла суттєво не зменшують загальні обсяги споживання тепла. Пояснюється це фізикою процесу: під час чотиригодинної відсутності електроенергії батареї та вода у внутрішньобудинковій системі охолоджуються, температура теплоносія знижується майже вдвічі. Після відновлення електропостачання будинок починає інтенсивно «добирати» тепло, щоб повернути систему до початкових параметрів. Через це економія або відсутня, або є мінімальною.

    Для будинків, де технічно неможливо встановити лічильники тепла, вартість опалення розраховується на основі теплового навантаження з урахуванням фактичної кількості годин постачання теплової енергії та середньомісячної температури зовнішнього повітря. В умовах аварійних відключень електроенергії при нарахуваннях враховуються власні дані підприємства про перерви в роботі теплоджерел, інформація від управителів будинків та дані оператора електромереж.

    Окремо в «Київтеплоенерго» пояснили ситуацію з будинками, що мають незалежну систему опалення з теплообмінником, де централізований теплоносій не змішується з внутрішньобудинковим. У таких будівлях плата за тепло нараховується на основі даних оператора системи розподілу електроенергії. У столиці таких об’єктів близько п’ятдесяти. Мешканці або управителі цих будинків можуть ініціювати коригування нарахувань, подавши звернення з підтвердними даними щодо кількості годин відсутності електроенергії та схеми теплопостачання.

    У підприємстві нагадують, що нарахування за опалення здійснюються за єдиною для всієї країни методикою розподілу обсягів спожитих комунальних послуг. При цьому тарифи на опалення для населення залишаються на рівні минулого року.

    Роз’яснення прозвучали на тлі складної ситуації в енергетиці. Минулого тижня українська енергосистема зазнала одного з найсерйозніших навантажень із часів масштабного блекауту 2022 року. Після комбінованих атак по енергетичній інфраструктурі на фоні морозів система працювала на межі можливостей. Уряд уже спрямовує додаткові кошти на мобільну генерацію для регіонів із критичною потребою та очікує на посилення міжнародної підтримки для відновлення енергосистеми.

  • У Києві зникли когенераційні установки на 1,1 млрд грн, які мали рятувати місто від блекаутів

    У Києві зникли когенераційні установки на 1,1 млрд грн, які мали рятувати місто від блекаутів

    У 2024 році Київ витратив понад 1,12 мільярда гривень на закупівлю 15 когенераційних установок, які мали забезпечити столицю резервним теплом і електроенергією під час російських атак на енергосистему. Однак у розпал зимових блекаутів у місті фактично працює лише одна така установка, а решта обладнання залишається поза межами реальної енергосистеми.

    Йдеться про тендер, який у 2024 році провело комунальне підприємство «Київтеплоенерго». Переможцем стала словацька компанія, яка зобов’язалася поставити 15 комплектів газопоршневих когенераційних установок загальною потужністю 60,5 МВт. Очікувана вартість контракту склала 1,2 млрд грн, а за умовами договору місто мало сплатити 30% передоплати, решту — після готовності обладнання до відвантаження.

    Ці установки розглядалися як ключовий елемент децентралізованої енергосистеми Києва — мережі малих електростанцій, які могли б працювати навіть у разі виведення з ладу великих ТЕЦ і ліній електропередач внаслідок російських обстрілів. У травні 2024 року Київрада навіть ухвалила спеціальну концепцію «Енергетичне відновлення: шлях до розподіленої когенерації».

    Фактично ж у місті з’явилася лише одна газопоршнева установка потужністю 1,5 МВт, встановлена за допомогою USAID у межах Проєкту енергетичної безпеки. Восени 2024 року влада повідомляла, що всі інші установки мають бути введені в експлуатацію до кінця 2025 року, однак жодних публічних підтверджень постачання або монтажу обладнання з того часу не з’являлося.

    Нинішні масові відключення електроенергії в Києві свідчать про відсутність у столиці заявленої резервної генерації.

    За даними виконання бюджету Києва за 2024 рік, наприкінці року на рахунках міста залишалися майже 13 млрд грн. Експерти вказують, що за ці кошти столиця могла б побудувати значно потужнішу мережу розподіленої генерації, здатну покрити до половини потреб міста в електроенергії, однак пріоритети витрат були спрямовані на інші проєкти, зокрема благоустрій і рекреаційні зони.

    На тлі російських атак по ТЕС, ТЕЦ, ГЕС та трансформаторах, що передають електроенергію від АЕС, відсутність реальної децентралізованої генерації робить Київ особливо вразливим до блекаутів. Журналісти зазначають, що відповідальність за це лежить як на міській владі столиці, так і на центральному уряді, який формує державну політику в енергетичній сфері.

  • Закупівлі Києва у листопаді: кому дісталися найбільші бюджетні контракти

    Закупівлі Києва у листопаді: кому дісталися найбільші бюджетні контракти

    У листопаді 2025 року столичні розпорядники бюджетних коштів уклали договорів на загальну суму 4,45 млрд гривень. Такі дані містяться в публічному аналітичному модулі BI.Prozorro. Загалом було підписано понад 7,27 тисячі контрактів, а основний фінансовий акцент місяця припав на будівельні та ремонтні роботи.

    Понад 2,5 млрд гривень, тобто більше половини всіх листопадових видатків, Київ спрямував саме на реконструкцію, капітальні ремонти та технічне переоснащення об’єктів. Найбільший обсяг коштів освоїло КП «Київтеплоенерго» — понад 600 млн гривень. Із цієї суми майже 547 млн гривень було витрачено на встановлення когенераційних установок, або так званих міні-ТЕЦ. Адреси об’єктів не розголошуються з міркувань безпеки. Ще частину коштів спрямували на модернізацію котлів, систем аварійного живлення та інженерних вводів у кількох десятках житлових будинків.

    Серед інших дороговартісних проєктів місяця — реконструкція кремаційного обладнання Київського крематорію за 156,9 млн гривень, замовлена з третьої спроби, а також продовження реконструкції та технічного переоснащення полігону твердих побутових відходів №5 у селі Підгірці на 140,17 млн гривень. Окремим рядком пройшов капітальний ремонт пошкодженого внаслідок обстрілів дитячого садка №440 у Голосіївському районі — на це виділили 60,88 млн гривень.

    Другу позицію за обсягом фінансування у листопаді посіли закупівлі лікарських засобів, медичного обладнання та засобів гігієни — 363,87 млн гривень. Найдорожчою стала закупівля ендоскопічної хірургічної системи майже за 90 млн гривень для Київської міської клінічної лікарні №3. Загалом на ліки витратили понад 97 млн гривень, зокрема на препарати для нефрології, лікування розсіяного склерозу та онкогематологічних захворювань. Ще понад 23 млн гривень пішло на засоби гігієни, а майже 19,5 млн — на ендопротези для лікарні №7.

    Третю сходинку серед найбільших статей витрат зайняли електроенергія, тепло та паливо — понад чверть мільярда гривень. Найбільшими замовниками у цій категорії стали лікарня №8, ПрАТ «АК “Київводоканал» та керуюча компанія Дарницького району.

    Абсолютним лідером серед замовників листопада стало КП «Київтеплоенерго», яке уклало 248 договорів на 853,77 млн гривень. Окрім масштабних проєктів із когенерації, підприємство витрачало кошти на закупівлю автомобіля для ремонтних бригад, оренду спецтехніки, проєктні та ремонтні роботи на об’єктах, пошкоджених обстрілами, а також відновлення покриттів після аварій на тепломережах.

    Найбільшим підрядником місяця стало ТОВ «Гарант Енерго». Саме цій компанії «Київтеплоенерго» віддало два найбільші підряди — на 164,09 млн гривень (монтаж металоконструкцій, вентиляції та кондиціонування) та на 118,9 млн гривень (улаштування стін і колон захисних споруд). Обидва контракти пов’язані зі збільшенням потужності об’єкта шляхом встановлення когенераційної установки. При цьому розслідувачі «Наших грошей» виявили у кошторисі одного з договорів ознаки завищення цін, зокрема на опалубку.

    За даними Youcontrol, ТОВ «Гарант Енерго» входить до бізнес-групи, пов’язаної з Михайлом Ревою та його сином Андрієм. До 2022 року Андрій Рева був співзасновником компаній, які належали до орбіти чинного депутата Чернігівської облради Віктора Кияновського. Чи вплинули ці зв’язки на отримання підрядів у столиці — питання відкрите. Водночас компанія вже фігурує у кількох кримінальних провадженнях, де йдеться про можливе заволодіння бюджетними коштами.

    На цьому тлі додаткові запитання викликає закритість інформації про витрати на захист об’єктів критичної інфраструктури. У «Київтеплоенерго» відмовилися надавати зведені дані щодо таких робіт, посилаючись на інтереси національної безпеки, хоча окремі закупівлі доступні в Prozorro. Тим часом експерти й окремі народні депутати наголошують, що саме інженерний захист ТЕЦ і теплоенергетичних об’єктів є одним із ключових факторів стійкості столиці під час масованих атак.

    Листопадові закупівлі вкотре продемонстрували масштаб бюджетних потоків Києва та водночас оголили проблеми ефективності й прозорості витрачання коштів, особливо у сфері критичної інфраструктури, яка перебуває під постійною загрозою.