Golosnovinua.com

Позначка: Київводоканал

  • Київ на 80% готовий до зими: у КМДА розповіли, що робитимуть у разі ударів по теплу й воді

    Київ на 80% готовий до зими: у КМДА розповіли, що робитимуть у разі ударів по теплу й воді

    Київ виконав близько 80% запланованих заходів із підготовки до опалювального сезону 2026–2027 років. Йдеться не лише про традиційні ремонти тепломереж і обладнання, а й про створення резервної генерації, накопичення запасів пального, відпрацювання аварійних сценаріїв та підготовку систем водопостачання до можливих тривалих відключень електроенергії.

    Про це 17 вересня повідомив виконувач обов’язків першого заступника голови КМДА Петро Пантелеєв під час круглого столу, присвяченого енергетичній стійкості громад узимку 2026–2027 років.

    У столичній владі наголошують: нинішня підготовка суттєво відрізняється від довоєнної. Місту доводиться одночасно готувати систему до морозів і до можливих нових російських атак на тепло-, електро- та водопостачання.

    Генератори вже не вирішують усіх проблем

    Одна з найважливіших деталей у заяві КМДА стосується системи водопостачання.

    За словами Пантелеєва, ключові об’єкти «Київводоканалу» в попередні роки вже забезпечили резервними генераторами. Однак для великих об’єктів, які потребують 9–10 МВт або навіть 20 МВт потужності, звичайних генераторів недостатньо.

    Фактично, щоб забезпечити автономну роботу такого об’єкта, місту необхідно будувати окрему локальну електростанцію.

    Саме тому План енергетичної стійкості передбачає будівництво потужних дизель-генераторних установок для резервування систем водопостачання.

    Станом на 17 вересня три такі установки вже збудовані, а решту запланованих об’єктів у КМДА обіцяють завершити до кінця 2026 року.

    Це особливо важливо в умовах тривалих відключень електроенергії: без живлення насосних станцій місто може зіткнутися не лише з відсутністю світла, а й із перебоями водопостачання.

    Київ робить ставку на розподілену генерацію

    Окремий напрям підготовки — розвиток невеликих енергетичних об’єктів, які можуть виробляти електроенергію і тепло ближче до споживачів.

    Ще у травні КМДА повідомляла, що в межах Плану енергостійкості у столиці вже побудували об’єкти розподіленої когенерації загальною потужністю близько 40 МВт.

    Ідея полягає у тому, щоб Київ не залежав виключно від кількох великих енергетичних вузлів. Якщо один великий об’єкт буде пошкоджений, локальні установки зможуть частково підтримувати роботу критичної інфраструктури.

    Повністю замінити централізовану систему вони не можуть, але здатні забезпечувати додатковий резерв у кризових ситуаціях.

    Раніше Nenka.info писала, що повний перехід Києва від великих ТЕЦ до децентралізованої системи може тривати десятиліттями. Тому нинішня модель передбачає не миттєву відмову від існуючих теплоелектроцентралей, а поступове створення дублюючих джерел енергії.

    На енергостійкість залучили ще 2 млрд гривень

    17 вересня КМДА повідомила ще про одне рішення, безпосередньо пов’язане з підготовкою столиці до зими.

    Київ отримав 2 млрд грн кредитних коштів від UGB — Укргазбанку. Гроші мають спрямувати на проєкти енергетичної стійкості та підготовку до опалювального сезону.

    Це додаткове фінансування до коштів, які столиця вже закладала в бюджет.

    Ще навесні міська влада повідомляла про необхідність спрямувати понад 9 млрд грн на підготовку до наступної зими та виконання Плану енергостійкості.

    Окремо Київрада розглядала збільшення статутного капіталу «Київтеплоенерго» на 2,7 млрд грн. Про це раніше писала Nenka.info у матеріалі «Київрада планує збільшити капітал “Київтеплоенерго” на 2,7 млрд грн».

    Готуються не тільки до морозів, а й до масованих атак

    Ще одна велика частина підготовки стосується аварійних сценаріїв.

    За словами Пантелеєва, Київ переглянув та розширив плани оперативного реагування з урахуванням інтенсивності російських обстрілів.

    Міські служби вже провели низку тренувань, під час яких відпрацьовували взаємодію між комунальними підприємствами та іншими службами в умовах надзвичайних ситуацій.

    Ідеться, зокрема, про сценарії пошкодження енергетичних об’єктів, тривалих відключень електроенергії, проблем із водою та теплопостачанням.

    Це не теоретична загроза. Лише 17 вересня Київ знову пережив масштабну російську атаку. За даними КМДА, внаслідок удару в столиці були постраждалі, зокрема діти, однак водопостачання після атаки продовжувало працювати в повному обсязі.

    Окремий план підготували для маломобільних людей

    Місто також розробляє алгоритми допомоги людям, які особливо залежать від стабільної роботи інфраструктури.

    Йдеться про маломобільних мешканців, людей із тяжкими захворюваннями та тих, кому необхідне безперервне медичне обладнання або постійний догляд.

    У КМДА заявляють, що для таких громадян створили окремі алгоритми підтримки на випадок тривалих кризових ситуацій.

    Місто також формує запаси продовольства, які можна буде використати, якщо виникне необхідність організованого харчування населення.

    Крім того, влада планує посилювати канали комунікації з мешканцями — під час блекаутів особливо важливо швидко повідомляти, де можна отримати воду, тепло, медичну допомогу або зарядити пристрої.

    Що означають заявлені 80%

    Важливо розуміти: показник 80% не означає, що вся енергетична та теплова інфраструктура Києва вже готова на 80% за єдиним технічним критерієм.

    КМДА говорить саме про виконання комплексу запланованих заходів: ремонтів, технічного обслуговування, будівництва нової генерації, формування резервів та аварійного планування.

    Це уточнення важливе ще й тому, що раніше в інформаційному просторі вже звучали інші показники готовності Києва до зими.

    Наприклад, Nenka.info наприкінці серпня писала про заявлену майже 90-відсоткову готовність Києва до зими.

    Ці цифри не обов’язково суперечать одна одній: у різних повідомленнях можуть оцінюватися різні набори робіт — технічна готовність окремих об’єктів, житлового фонду або виконання всього Плану енергостійкості.

    Саме тому правильніше орієнтуватися не лише на відсоток, а й на конкретні роботи, які вже виконані.

    Ще навесні ситуація виглядала значно складніше

    Підготовка столиці до зими протягом року неодноразово ставала предметом публічних дискусій.

    У березні Nenka.info писала про ризики для проходження наступної зими навіть за наявності значного бюджету і міжнародної підтримки. Серед проблем називали відсутність чітких строків реалізації частини великих проєктів.

    У квітні з’являлася інформація про відставання Києва від графіку підготовки.

    У червні уряд також висловлював занепокоєння темпами робіт, про що Nenka.info повідомляла у матеріалі «Київ ризикує не встигнути до зими — Кабмін готує рішення РНБО».

    На цьому тлі нинішні 80% свідчать про суттєве просування робіт протягом літа та початку осені.

    Коли у Києві ввімкнуть опалення

    Точної дати початку опалювального сезону 2026–2027 років КМДА у повідомленні від 17 вересня не назвала.

    Традиційно рішення щодо подачі тепла ухвалюють з урахуванням температури повітря та прогнозу погоди.

    При цьому соціальні заклади — лікарні, школи, дитячі садки — можуть підключати окремо за заявками керівників ще до масового старту опалення в житлових будинках.

    Тому заяви про конкретну дату запуску тепла без окремого рішення міської влади наразі були б передчасними.

    Головний ризик — не холод, а можливі нові удари

    У серпні мер Києва Віталій Кличко прямо заявляв, що столиця готується до «дуже складного опалювального сезону», а одним із головних завдань називав створення дублюючої системи енергозабезпечення.

    Саме цим пояснюється будівництво когенераційних установок, додаткових джерел живлення для водоканалу та резервів пального.

    Тож 80-відсоткова готовність ще не означає, що Київ повністю захищений від можливих перебоїв узимку.

    Навіть добре підготовлена інфраструктура залишається вразливою до масштабних ракетних і дронових атак.

    Однак місто намагається перейти від моделі, де від пошкодження одного великого об’єкта залежить значна частина столиці, до системи з більшою кількістю резервних і локальних джерел енергії.

    До початку холодів залишилося завершити приблизно п’яту частину запланованих заходів. Частину великих енергетичних проєктів КМДА планує завершувати вже до кінця року — тобто деякі роботи триватимуть і після фактичного старту опалювального сезону.

  • Вода у Києві подорожчає більш ніж удвічі: Київрада підтримала новий тариф

    Вода у Києві подорожчає більш ніж удвічі: Київрада підтримала новий тариф

    Київська міська рада підтримала підвищення тарифу на централізоване водопостачання та водовідведення для мешканців столиці до 63,79 грн за кубометр. За відповідне рішення проголосували 74 депутати. Наразі кияни платять 30,38 грн за кубометр, тож після застосування нового тарифу вартість послуги зросте більш ніж удвічі, пише «Суспільне» з посиланням на засідання міської ради.

    Необхідність перегляду тарифу міський голова Віталій Кличко пояснив різким зростанням витрат водопровідно-каналізаційної галузі. За його словами, суттєво подорожчали електроенергія, паливо та реагенти, необхідні для очищення води, тоді як чинний тариф для населення тривалий час залишався незмінним.

    За нинішнім тарифом із загальних 30,38 грн за кубометр 16,16 грн припадає на водопостачання, а 14,22 грн — на водовідведення. Ці тарифи фактично відповідають рівню, який застосовувався для населення станом на 24 лютого 2022 року. НКРЕКП і надалі окремо визначала економічно обґрунтовані тарифи для підприємства, але для населення протягом воєнного періоду діяли заморожені ставки.

    У Київраді наголошують, що новий тариф у 63,79 грн все одно не покриває повної економічно обґрунтованої вартості послуг «Київводоканалу». Ще в липні міська влада повідомляла, що підприємство розрахувало економічно обґрунтовану ціну майже 90 грн за кубометр, однак місто відмовилося погоджувати настільки різке підвищення для населення.

    Заступник міського голови Петро Пантелєєв під час обговорення рішення зазначив, що тариф на рівні 63,79 грн має стати компромісом між потребами підприємства та можливостями споживачів. За його словами, у разі відмови від перегляду тарифу юридичним наслідком у майбутньому могла б стати необхідність встановити вже повністю економічно обґрунтовану ціну — близько 90 грн за кубометр.

    Пантелєєв також звернув увагу на фінансовий стан «Київводоканалу» напередодні опалювального сезону. За його словами, підприємство потребує додаткового фінансування, а рівень зарплат його працівників залишається одним із найнижчих серед аналогічних комунальних підприємств.

    Кличко, своєю чергою, заявив, що галузь водопостачання фактично опинилася «на межі виживання». Водночас мер наголосив, що місто не планує перекладати на населення повну економічну вартість послуг.

    Різниця між нинішніми 30,38 грн і новими 63,79 грн становить 33,41 грн на кожному кубометрі води. Тобто тариф збільшується приблизно у 2,1 раза.

    Для домогосподарств реальне збільшення платіжки залежатиме від обсягу використаної води. Наприклад, за споживання 5 кубометрів на місяць сама вартість централізованого водопостачання та водовідведення за чинним тарифом становить близько 152 грн, а за новим — майже 319 грн. Різниця становитиме приблизно 167 грн.

    Якщо домогосподарство використовує 10 кубометрів на місяць, сума за цими двома послугами зросте орієнтовно з 304 грн до 638 грн, тобто більш ніж на 330 грн. Це приблизні розрахунки без урахування інших можливих складових платіжки та фактичних показників лічильника.

    Раніше КМДА оцінювала, що для середньостатистичної родини з трьох осіб перехід на тариф 63,79 грн може збільшити щомісячні витрати на воду приблизно на 200–300 грн, залежно від споживання.

    Проблема з тарифами на воду накопичувалася протягом кількох років. НКРЕКП переглядала економічні розрахунки водоканалів, однак для населення тариф фактично залишався замороженим на довоєнному рівні. У постановах регулятора прямо передбачалося, що для населення застосовуються тарифи, які діяли станом на 24 лютого 2022 року.

    При цьому витрати підприємств продовжували зростати. Найбільший вплив мають ціни на електроенергію, адже водопостачання та водовідведення є енергоємними процесами: електрика потрібна для роботи насосних станцій, очищення і транспортування води та стоків.

    Також водоканали витрачають значні кошти на реагенти, ремонт мереж, пальне, аварійні роботи та оплату праці. Міська влада наголошує, що тривале утримання тарифу нижче собівартості збільшує фінансовий дефіцит підприємства й потребу в підтримці з бюджету.

    Ще в липні КМДА публічно заявляла, що тариф близько 90 грн за кубометр запроваджувати не планують, хоча саме таким був розрахований економічно обґрунтований рівень. Натомість як компроміс місто називало ставку 63,79 грн.

    Після голосування 3 вересня саме цей показник отримав підтримку Київради.

    Водночас у доступних повідомленнях про результати засідання не уточнюється дата, з якої новий тариф фактично почне застосовуватися у платіжках. Тому поки коректно говорити про схвалення Київрадою тарифу 63,79 грн, а не називати конкретний місяць першого нарахування без окремого оприлюдненого рішення про набрання ним чинності.

    Для киян головна зміна полягає в тому, що вартість кубометра централізованого водопостачання та водовідведення після початку застосування нового тарифу зросте з 30,38 до 63,79 грн. Водночас міська влада підкреслює, що навіть ця ціна залишається значно нижчою за майже 90 грн, які «Київводоканал» називає економічно обґрунтованою вартістю послуги.

  • В Оболонському та Деснянському районах Києва не можуть відновити гаряче водопостачання

    В Оболонському та Деснянському районах Києва не можуть відновити гаряче водопостачання

    За інформацією наших джерел, в Оболонському та Деснянському районах столиці вже понад місяць не можуть підключити гарячу воду через борги населення та знос мереж.

    “Гідравлічні випробування продовжують уже вдруге, але, як зазначають експерти, причина в іншому: борги населення за гарячу воду зростають, а комунальні підприємства не мають достатньої кількості оборотних коштів.
    Крім того, як показав аналіз системи подачі гарячої води, знос системи посилився, заміни обладнання та труб були мінімальними, і загроза проривів лише збільшується. Практично щодня з’являється інформація про нові аварії.
    Щороку в Києві заявляли про безпрецедентні інвестиції в ремонти, а насправді ситуація погіршилася.
    Це може свідчити про те, що на Київ чекають нові кримінальні справи.
    Крім того, є претензії до комунальників, які списують на населення втрати води (не нагрітої) на приватних споживачів.
    За інформацією нашого джерела, відключення гарячої води можуть повторитися і влітку у зв’язку з тим, що у Києва досі немає необхідної кількості труб та обладнання” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, за інформацією ПрАТ АК Київводоканал загальний ступінь зносу мереж централізованого водопостачання Києва становить 68,9%, водовідведення – 64,1%, при цьому близько третини мереж водопостачання експлуатується понад 50 років.

  • Фірма з оточення ексочільника ШЕУ стала головним підрядником «Київводоканалу»

    Фірма з оточення ексочільника ШЕУ стала головним підрядником «Київводоканалу»

    ПрАТ «АК «Київводоканал» щороку витрачає десятки мільйонів гривень на відновлення дорожнього покриття після аварій на водопровідних мережах. Водночас більшість таких підрядів концентрується в руках однієї приватної компанії — ТОВ «Дорожньо-будівельне управління – 208» («ДБУ-208»).

    За даними публічного модуля аналітики BI.Prozorro, з початку 2026 року «Київводоканал» уклав 16 договорів на відновлення покриттів після ліквідації пошкоджень на мережах. Загальна вартість цих угод становить 38,2 млн гривень.

    Підрядники мають виконувати роботи з відновлення асфальтобетонного або ФЕМ-покриття проїзної частини та тротуарів, а також наносити дорожню розмітку. Роботи виконуватимуться протягом року за заявками комунального підприємства.

    При цьому абсолютна більшість підрядів дісталася саме ТОВ «ДБУ-208». Компанія отримала 14 із 16 договорів. Ще по одному контракту підписано з комунальними шляхово-експлуатаційними управліннями Дніпровського та Шевченківського районів.

    З часу запуску системи публічних закупівель Prozorro «Київводоканал» замовив відновлення дорожніх покриттів на загальну суму понад 235 млн гривень.

    Якщо у 2016 році було укладено лише один договір на 691 тисячу гривень, то вже протягом наступних років обсяги замовлень почали зростати. До 2021 року сума підрядів наблизилася до 15 млн гривень.

    У 2022 році відбувся різкий стрибок — до 41,3 млн гривень. У 2023-му обсяги дещо скоротилися до 23,7 млн гривень, однак із 2024 року тенденція до зростання відновилася. Рекордним став 2025 рік, коли загальна вартість договорів на відновлення покриттів досягла 43,8 млн гривень.

    За цей період «Київводоканал» співпрацював із 17 підрядниками. Втім із суттєвим відривом за сумою контрактів лідирує саме «ДБУ-208» — із компанією підписано 71 договір на майже 129 млн гривень.

    ТОВ «ДБУ-208» з’явилося серед підрядників «Київводоканалу» у 2021 році. Тоді компанія отримала лише два договори на суму близько 500 тисяч гривень.

    Проте вже з 2022 року фірма почала регулярно отримувати найбільше замовлень на ліквідацію розриттів після аварій на водопровідних мережах. У результаті вона випередила районні комунальні ШЕУ, які раніше були основними виконавцями таких робіт.

    За даними YouControl, компанію зареєстровано у Києві у 2008 році. Спочатку її статутний капітал становив 150 тисяч гривень, однак у 2023 році його збільшили до 4,1 млн гривень.

    Нині власниками підприємства є Олександр Панченко та Тетяна Янішен, а керівником — Юрій Шафорост.

    Бізнес-зв’язки з колишнім керівником ШЕУ

    Один зі співвласників компанії — Олександр Панченко — також володіє половиною київського ТОВ «Сварог». Інша половина цього підприємства належить Володимиру Рибалці.

    Володимир Рибалка у 2002–2015 роках очолював комунальне підприємство «ШЕУ по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Шевченківського району Києва». Після цього він працював заступником начальника з експлуатації доріг, а згодом виконував обов’язки керівника підприємства.

    У його останній опублікованій декларації зазначено, що станом на 2018 рік він працював головним технологом цього ШЕУ. У документі також вказано, що він не має легкових автомобілів, однак володіє асфальтоукладачем та вантажівкою MAN.

    Інша співвласниця «ДБУ-208» — Тетяна Янішен — згадується у декларації судді Автозаводського районного суду Кременчука Юрія Рибалки. У документі зазначено, що суддя користується автомобілем Skoda Octavia, який належить Янішен. Крім того, він має право користування квартирою Володимира Рибалки у Києві.

    Підряди на сотні мільйонів і перевірка БЕБ

    Загалом, за даними Clarity Project, «ДБУ-208» уклало 284 договори у системі публічних закупівель на суму понад 572 млн гривень.

    Серед найбільших замовників компанії — «Київтеплоенерго», «Київводоканал» та Шевченківське районне ШЕУ.

    Водночас діяльність фірми опинилася у фокусі правоохоронців. Бюро економічної безпеки перевіряє можливу причетність компанії до схеми розтрати коштів під час відновлення дорожнього покриття після аварій на тепломережах «Київтеплоенерго».

    Згідно з матеріалами кримінального провадження, слідство припускає, що вартість таких робіт могла завищуватися. Зокрема, йдеться про договори 2023 року на відновлення покриттів у Голосіївському та Оболонському районах Києва — майже по 6 млн гривень кожен.

    За версією слідчих, «ДБУ-208» могло замовляти аналогічні роботи у підрядника ТОВ «Інтерс Сіті» на суму 18,6 млн гривень, після чого ці ж роботи виконувалися для «Київтеплоенерго» вже за 39,6 млн гривень.

    Хто керує «Київводоканалом»

    З 2 лютого 2026 року ПрАТ «АК «Київводоканал» очолює Ігор Паламар, який раніше працював заступником генерального директора компанії з питань екології.

    25,46% акцій підприємства перебуває у комунальній власності Києва через Департамент комунальної власності КМДА. Ще 67% належить ПрАТ «Компанія Київенергохолдинг».

    У 2024 році Київрада створила комунальне підприємство «Київводоканал», яке у перспективі мало замінити однойменне приватне акціонерне товариство. Однак фактично це підприємство так і не запрацювало. Натомість у 2026 році столична влада вирішила створити на його базі нову структуру — комунальне некомерційне підприємство «Служба енергетичної безпеки».

  • Нацполіція викрила розкрадання коштів у ПрАТ “АК Київводоканал”

    Нацполіція викрила розкрадання коштів у ПрАТ “АК Київводоканал”

    Національна поліція України розслідує низку кримінальних проваджень щодо можливих корупційних схем з боку посадовців ПрАТ “АК Київводоканал” та його постачальників. Одне із проваджень стосується закупівлі коагулянту хлорид заліза, який компанія мала придбати в Угорщині, проте фактично було поставлено дешевший український аналог. Внаслідок цього столичний бюджет зазнав збитків на понад 3 млн гривень. Слідство встановило, що посадовці та керівниця ТОВ “Гідрохім” Олена Філатова підробляли документи, щоб приховати реальне походження коагулянту.

    Ще одна справа пов’язана із закупівлею коагулянтів для КП “Київтеплоенерго” та “Київводоканалу”. Судові експерти зафіксували завищення вартості товарів на 78,2 млн гривень. Генеральному директору “Київводоканалу” Олегу Лисюку та його підлеглим інкримінують організацію цих оборудок. Під час обшуку у банківському сейфі Лисюка правоохоронці вилучили готівку у валюті та документи, що підтверджують непропорційність майна посадовців до офіційних доходів.

    Окреме провадження стосується хабарництва: головний інженер ПрАТ Євген Шкадро отримав 225 тис. гривень за пришвидшене підключення будівлі до системи водопостачання. Санкції статті передбачають обмеження або позбавлення волі до трьох років.

    Діяльність “Київводоканалу” постійно супроводжується фінансовими скандалами. Раніше розслідували розтрату понад 3 млн гривень при закупівлі глибинних помп та реконструкції водопровідних мереж. Столичний монополіст частково належить міській громаді, частина акцій контролюється ПрАТ “Компанія Київенергохолдинг”, а реальний контроль пов’язують із колишніми політичними групами та бізнес-оточенням колишніх керівників.

    Наразі всі справи перебувають на стадії розслідування або судового провадження, а КМДА планує створити комунальне підприємство “Київводоканал” для оптимізації управління водопостачанням у місті.

  • Генератори з відтермінуванням: «Київводоканал» авансом віддав 224 млн грн за постачання після зими

    Генератори з відтермінуванням: «Київводоканал» авансом віддав 224 млн грн за постачання після зими

    ПрАТ «АК «Київводоканал» 19 грудня уклало договір на постачання дизельних генераторів із ТОВ «Далгакиран компресор Україна» на загальну суму 243,41 млн грн. Інформація про закупівлю оприлюднена в системі «Прозорро».

    Згідно з договором, підприємство замовило дев’ять дизель-генераторних установок українського виробництва для об’єктів у Києві та Київській області. Йдеться про обладнання в контейнерному або капотному виконанні з системами управління, охолодження двигуна та комплектами фільтрів. Поставка має відбуватися партіями протягом 55–70 днів після здійснення авансового платежу.

    Аванс за договором становить 224,14 млн грн, що дорівнює 92% загальної вартості закупівлі. Гарантійний строк експлуатації обладнання визначений у два роки, а забезпечення виконання договору складає 2% його ціни.

    Шість дизель-генераторних установок Cummins C2250D5E-UA номінальною потужністю 1,6 МВт закупили по 27,91 млн грн за одиницю, що еквівалентно близько 659 тис. доларів США за курсом НБУ на дату укладання договору. Ще три установки Cummins C2000DSEB-UA потужністю 1,5 МВт коштували по 25,31 млн грн, або близько 598 тис. доларів. Таким чином, питома вартість генераторів становить від 16,87 до 17,45 млн грн, або 399–412 тис. доларів за 1 МВт.

    Для порівняння, у вересні 2024 року КП «Водоканал» у Запоріжжі закуповувало дизель-генератори аналогічної потужності в контейнерному виконанні у іншого постачальника. Тоді генератори Darex Energy потужністю 1,8 МВт коштували 31,40 млн грн, а установки на 1,5 МВт — 27,81 млн грн. Їхня питома вартість сягала 17,44–18,54 млн грн за 1 МВт. Ще дорожчими були закупівлі наприкінці 2022 року, коли рятувальні служби замовляли мобільні енергетичні установки по 25 млн грн за одиницю без ПДВ, із питомою вартістю понад 20 млн грн за 1 МВт.

    Закупівлю генераторів для «Київводоканалу» провели без проведення відкритих торгів. Підставою стала нагальна потреба, підтверджена протоколом постійної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій КМДА.

    В обґрунтуванні зазначено, що внаслідок масованої атаки росії 9–10 жовтня 2025 року було пошкоджено електромережі ДТЕК «Київські електромережі». Це призвело до масштабних знеструмлень і зупинки насосного обладнання на 28 об’єктах «Київводоканалу». Значна кількість мешканців столиці залишилася без стабільного водопостачання та водовідведення. У жовтні–листопаді 2025 року тривало виділення та перерозподіл коштів на рівні Київради, а в листопаді робоча група підприємства надала технічне завдання на закупівлю генераторів. Від відкритих торгів відмовилися через ризик затягування процедури щонайменше на 30 днів.

    ТОВ «Далгакиран Компресор Україна» зареєстроване у Києві. Компанією володіють її директор В’ячеслав Дінков та ТОВ «Далгакиран Макіна», кінцевим бенефіціаром якого є громадянин Туреччини Айхан Далгакиран.

  • «Київводоканал» без тендера закупив генератори на 243 млн грн

    «Київводоканал» без тендера закупив генератори на 243 млн грн

    Комунальне підприємство «Київводоканал» у терміновому порядку замовило дев’ять дизель-генераторних установок загальною вартістю 243,4 млн гривень. Рішення пояснюють необхідністю забезпечити безперебійну роботу водопостачання та водовідведення в умовах можливих знеструмлень столиці після масованих атак на енергетичну інфраструктуру.

    Через нагальність договір уклали без проведення відкритих торгів. Постачальником обрали українське представництво турецького холдингу — ТОВ «Далгакиран компресор Україна». Водночас ця сума становить лише частину коштів, які Київрада нещодавно виділила «Київводоканалу» на впровадження резервних джерел живлення, що дає підстави очікувати нові великі закупівлі.

    Що саме закупили

    Наприкінці грудня 2025 року «Київводоканал» уклав договір на суму 243,41 млн гривень. Поставку обладнання мають завершити до кінця лютого 2026 року. У межах угоди передбачено закупівлю дев’яти дизель-генераторів:

    шість установок типу C2250D5E-UA вартістю близько 27,9 млн гривень кожна з максимальною потужністю 1800 кВт та номінальною 1600 кВт;
    три установки типу C2000D5EB-UA по 25,3 млн гривень з максимальною потужністю 1600 кВт та номінальною 1500 кВт.

    Чому без тендера

    У «Київводоканалі» пояснюють відмову від конкурсу критичною необхідністю швидко забезпечити електроживлення ключових об’єктів. Підприємство посилається на події 9–10 жовтня 2025 року, коли внаслідок масованої атаки РФ були пошкоджені електромережі, що призвело до зупинки насосного обладнання на 28 об’єктах водоканалу. Тоді значна частина Києва тимчасово залишилася без води та водовідведення. Закупівлю генераторів подають як превентивний крок для недопущення подібних ситуацій у майбутньому.

    Бюджетні кошти і плани на майбутнє

    Рішенням Київради від 23 жовтня 2025 року на впровадження резервних джерел живлення в інфраструктурі «Київводоканалу» було виділено 548 млн гривень. Поточна закупівля охоплює менше половини цієї суми. Решту коштів підприємство, ймовірно, використає для подальшого придбання генераторів або супутнього обладнання.

    За наявною інформацією, ці кошти були перерозподілені з так званих депутатських фондів, які зазвичай спрямовують на ремонти комунальних об’єктів і матеріальну допомогу мешканцям столиці.

    Постачальник і його зв’язки з водоканалом

    ТОВ «Далгакиран компресор Україна» працює на ринку з 2005 року та спеціалізується на постачанні промислового обладнання, зокрема систем автономного та резервного електроживлення. Компанія є українським представництвом турецького промислового холдингу DALGAKIRAN.

    За даними аналітичних систем, за роки роботи компанія отримала понад тисячу бюджетних замовлень на загальну суму понад 2 млрд гривень. «Київводоканал» є одним із найбільших її замовників. Між сторонами укладено вісім договорів загальною вартістю майже 250 млн гривень, включно з нинішньою закупівлею. Ще до повномасштабної війни підприємство замовляло у цього постачальника генератори, стабілізатори, а згодом — ремонти й технічне обслуговування обладнання.

    Хто керує підприємством

    «Київводоканал» з листопада 2023 року очолює Олег Лисюк. Частка акцій підприємства перебуває у власності громади Києва через Департамент комунальної власності КМДА, ще значний пакет належить структурі «Київенергохолдинг».

  • Мешканці Києва винні за воду чверть мільярда, але Київводоканал сам розтратив сотні мільйонів

    Мешканці Києва винні за воду чверть мільярда, але Київводоканал сам розтратив сотні мільйонів

    «Київводоканал» вимагає від мешканців столиці сплатити 246,5 мільйона гривень боргів за воду. У компанії заявляють, що ці кошти потрібні для закупівлі реагентів, електроенергії та виплати зарплат. Проте саме навколо закупівлі реагентів розгорівся один із найсвіжіших скандалів.

    1 вересня Офіс Генерального прокурора повідомив: організована група постачала підприємству підроблені хімічні реагенти. У звітності фігурував якісний коагулянт хлориду заліза, але насправді постачався дешевий сурогат, непридатний для очищення води. Сума збитків — понад 3 млн грн.

    І це не поодинокий випадок. У березні 2024-го заступник директора ПрАТ «АК «Київводоканал» «нахазяйнував» майже на пів мільйона, закупивши асфальтобетон за завищеними цінами. Йому вже оголосили підозру у службовій недбалості.

    За даними столичної прокуратури, лише за 2021–2023 роки проти службовців «Київводоканалу» відкрили дев’ять кримінальних проваджень із загальною сумою збитків щонайменше у 67 млн грн. Серед фігурантів — екскерівники компанії, начальники департаментів та інженери, а також чиновники КМДА й бізнес-партнери.

    Крім того, у травні 2024 року прокуратура повідомила про нові розслідування на 322 млн грн. Тобто тільки ця цифра вже перевищує суму, яку «Київводоканал» зараз намагається вибити з боржників.

    Довгі роки «Київводоканал» мав дивний статус: частина акцій перебувала у руках приватних фірм, які пов’язували з оточенням ексрегіонала Сергія Льовочкіна. Лише у травні 2024-го Київрада ухвалила рішення ліквідувати ПрАТ і створити КП «Київводоканал» зі статутним капіталом 1,5 млрд грн із міського бюджету.

    Проте юридична плутанина лишається. За даними YouControl, КП було зареєстроване наприкінці серпня 2024 року, але ПрАТ досі не припинило діяльність. Формально існують дві структури, обидві з тією ж назвою і навіть із тими самими керівниками — Олегом Лисюком та Іриною Комелевою.

    Попри всі ці «реформи», кияни регулярно скаржаться на якість води. У березні 2025-го вода з Десни пахла рибою, що у «Київводоканалі» пояснили «сезонним розмноженням водоростей». У травні спалахнув скандал зі спалахом гепатиту А на Відрадному: захворіло майже 90 людей, серед них 38 дітей. Лікарі підозрювали потрапляння фекальних вод у систему, але «Київводоканал» відхрестився — мовляв, відхилень у пробах не виявлено.

    Фахівці, зокрема голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко, вказують на іншу проблему: десятки кілометрів водогонів у Києві залишаються «нічийними». Водоканал відмовляється брати їх на баланс через аварійний стан і необхідність багатомільйонних інвестицій. Це створює хаос і фактичну безвідповідальність за якість послуг.

    Висновок очевидний: «Київводоканал» вимагає від мешканців столиці сотні мільйонів гривень, але сам фігурує у кримінальних справах із розтратою ще більших сум. У такій ситуації питання «хто кому винен» звучить риторично.

  • Київські правоохоронці викрили схему постачання неякісних реагентів у «Київводоканал»

    Київські правоохоронці викрили схему постачання неякісних реагентів у «Київводоканал»

    За процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора викрито організовану групу, яка постачала для ПрАТ «АК «Київводоканал» неякісні хімічні реагенти, непридатні для ефективного очищення води. Про це повідомляє «Закон і Бізнес» з посиланням на ОГП.

    Слідством встановлено, що організатор схеми залучив до неї директора ТОВ, яке постачало водоканалу реагенти. За пособництва підлеглих він замінив дорогий коагулянт хлориду заліза на дешевий і сумнівної якості реагент. Для приховування підміни в документації внесли неправдиві дані.

    У результаті дій учасників групи завдано збитків на суму понад 3 мільйони гривень.

    Організатору та директору ТОВ повідомлено про підозру у заволодінні чужим майном та службовому підробленні. Працівники компанії підозрюються у пособництві цим злочинам.

    Наразі підозрюваним вручено клопотання про обрання запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою. Слідство триває, перевіряються всі можливі збитки та масштаби шахрайських дій.

  • У Київводоканалі прокоментували ситуацію з гепатитом А

    У Київводоканалі прокоментували ситуацію з гепатитом А

    Після повідомлень про спалах гепатиту А в Солом’янському районі Києва серед мешканців поширились побоювання щодо можливого зараження через питну воду. Проте в “Київводоканалі” заявляють: якість води, що подається киянам, відповідає всім санітарним нормам, а інформація про її забруднення не підтверджується жодними дослідженнями.

    Як зазначили в компанії, результати лабораторних аналізів, зокрема і державних установ, не виявили жодних відхилень. Якість води контролюється цілодобово на всіх етапах – від очисних споруд до розподільчої мережі, включно з точками відбору проб у мікрорайонах столиці.

    Зокрема в Солом’янському районі зразки води відбирались одразу після появи перших повідомлень про захворювання. Всі результати аналізів, зокрема проб з вулиць Шалімова, Монтажників, Василенка та інших, підтвердили відповідність питної води нормативним вимогам.

    З профілактичною метою Київводоканал також провів додаткову промивку водопровідних мереж у низці будинків району. Повторне тестування знову не виявило жодних небезпечних показників.

    Водночас у компанії наголошують: погіршення якості води може відбуватись не у централізованій мережі, а в будинкових трубах. За внутрішні мережі відповідають їхні балансоутримувачі – ЖЕКи, ОСББ або приватні власники. Їм рекомендують регулярно проводити технічну промивку систем водопостачання.

    Нагадаємо, 22 травня в парку “Відрадний” відкрили пункт тестування на гепатит А. У Київському центрі контролю та профілактики хвороб зазначили, що триває епідеміологічне розслідування, аби встановити джерело інфекції. Проте водопровідна вода вже виключена як фактор ризику.