Golosnovinua.com

Позначка: Латвія

  • У Польщі та Латвії діяла злочинна група з українців, яка викрадала людей

    У Польщі та Латвії діяла злочинна група з українців, яка викрадала людей

    Правоохоронні органи Польщі спільно з партнерами з Латвії, Литви та Естонії затримали чотирьох громадян України, яких підозрюють у викраденнях нелегальних мігрантів з метою вимагання викупу. Про це повідомляє польське видання RMF24.

    Слідчі встановили, що злочинна група діяла на території Польщі та Латвії. Затриманим від 20 до 40 років. Всі вони перебували на території Польщі легально. Серед підозрюваних є жінка. Їм інкримінують викрадення людей та незаконний перетин кордону.

    За попередніми даними, українці входили до мережі, що займалася нелегальним переправленням мігрантів до Євросоюзу через Білорусь. Але замість обіцяного транспортування до ЄС, фігуранти викрадали мігрантів, відбирали у них гроші, телефони, а потім вимагали викуп у криптовалюті. Родичам жертв надсилали відео з погрозами й навіть тортурами. В одному з випадків фігуранти погрожували вбивством і продажем органів.

    Один із епізодів трапився у Любліні, де затримані тримали викрадених у багажнику автомобіля, а потім вимагали викуп у їхніх родин. Постраждалим вдалося втекти, і їх у стані шоку виявили на вулиці очевидці. Чоловіки були роздягнені та перелякані.

    Після цього група втекла до Латвії, де вчинила ще одне викрадення – трьох чоловіків із Малі. Одного з них прив’язали до дерева та жорстоко побили дерев’яною палицею. Відео катувань знову було передано рідним із вимогою викупу.

    Польські правоохоронці, спільно з латвійськими колегами, встановили місцеперебування підозрюваних. Наразі троє з них перебувають під вартою. Слідство триває, імовірно, будуть встановлені нові епізоди злочинної діяльності.

  • Латвія передасть понад тисячу дронів і 20 мільйонів євро на підтримку ЗСУ

    Латвія передасть понад тисячу дронів і 20 мільйонів євро на підтримку ЗСУ

    Міністр оборони Латвії Андріс Спрудс оголосив, що республіка передасть Збройним силам України понад тисячу безпілотників різних типів і моделей. Ця ініціатива є частиною масштабної військової допомоги, яку Латвія продовжує надавати Україні на тлі агресії Росії. Однак питання ефективності таких витрат для самої Латвії залишається відкритим, адже навіть у разі підтримки України, латвійці стикаються з фінансовими труднощами.

    Згідно з заявою Спрудса, точні терміни поставок не уточнюються, однак Латвія вже планує виділити понад 20 мільйонів євро на закупівлю нових дронів у 2025 році. Ці кошти будуть використані для закупівлі безпілотників від латвійських виробників, що свідчить про підтримку національних компаній.

    Латвія неодноразово заявляла про свою підтримку України у війні з Росією. Ще в квітні цього року уряд країни зобов’язався щорічно виділяти 0,25% свого ВВП на військову допомогу Україні, що становить понад 100 мільйонів євро. Зокрема, в вересні Латвія оголосила про третій пакет військової допомоги цього року, в який увійшли бойові розвідувальні бронемашини, дрони, індивідуальне спорядження для солдатів і обладнання для військових інженерів.

    Цей пакет є частиною стратегії Латвії з надання допомоги Україні, але питання залишається — чи підтримують всі латвійці ці витрати? У країні продовжують зростати фінансові труднощі для місцевих жителів, і багато хто ставить під сумнів, чи варто витрачати державні кошти на допомогу іншим країнам, коли власні громадяни стикаються з економічними проблемами.

    Не можна не помітити, що, надаючи таку масштабну допомогу Україні, Латвія бере на себе додаткові фінансові зобов’язання, що стає все більш відчутним для її громадян. Різке зростання цін, інфляція та фінансові проблеми залишають латвійців без належної підтримки з боку держави в контексті їхніх власних потреб. Суспільство запитує, чи не слід звернути увагу на полегшення їхнього фінансового становища, особливо в умовах такої великої допомоги іноземним країнам.

  • Сибіга закликав союзників до максимальної підтримки України після інцидентів з російськими дронами

    Сибіга закликав союзників до максимальної підтримки України після інцидентів з російськими дронами

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга звернувся до міжнародних союзників з закликом надати максимальну підтримку Україні після того, як російські безпілотники порушили повітряний простір Румунії та Латвії. Сибіга підкреслив, що ці інциденти ставлять під загрозу не тільки безпеку України, а й мир і стабільність у всій Європі.

    “Сьогодні російські дрони порушили повітряний простір Румунії та Латвії. Це нагадування: агресивні дії рф виходять за межі України. Колективною відповіддю союзників має бути максимальна підтримка України зараз, щоб покласти край агресії рф, захистити життя і зберегти мир у Європі”, – написав Сибіга.

    Він зазначив, що для цього Україна потребує конкретних дій союзників.

    “Сміливе колективне рішення використовувати ППО партнерів для збиття російських ракет і дронів над Україною. Сильніша і швидша військова допомога українським воїнам. Зняття обмежень на використання зброї Україною. Дійте зараз”, – наголосив Сибіга.

    Президент Латвії Едгарс Рінкевичс повідомив, що на сході Латвії 7 вересня розбився російський військовий безпілотник. Триває слідство.

    Окрім того, група російських ударних БпЛА порушувала повітряний простір Румунії.

    У міністерстві закордонних справ Польщі відмежувались від слів свого керівника Радослава Сікорського про збивання ракет над територією України.

    Голова МЗС Польщі Радослав Сікорський заявив в інтерв’ю британському щоденнику Financial Times, що “Польща та інші країни, які межують з Україною, зобов’язані збивати російські ракети, перш ніж вони увійдуть у їхній повітряний простір”.

  • Росія «не зупиниться» на Україні, попереджає Латвія

    Росія «не зупиниться» на Україні, попереджає Латвія

    Міністр закордонних справ Латвії Крішьяніс Каріньш заявив, що Росія «не зупиниться» після війни в Україні і що НАТО потребує «довгострокової стратегії» стримування Москви.

    «Росія не зупиниться, Росію можна тільки зупинити», — сказав Каріньш в інтерв’ю Financial Times, опублікованому в п’ятницю. «Зупинка Росії в Україні не означає, що з цим покінчено. Це просто означає, що нам доведеться продовжувати. Ось що важливо для НАТО: нам доведеться працювати над довгостроковою стратегією стримування Росії».

    Каріньш, колишній прем’єр-міністр, висловив зацікавленість у наступнику Єнса Столтенберга на посаді лідера НАТО, стверджуючи , що наступний генеральний секретар альянсу має прийти з країни, яка досягла цільового показника витрат на оборону у 2 відсотки ВВП, як-от Латвія. 

    Через «імперіалістичну ідеологію Росії», Каріньш попередив, що загроза Кремля обов’язково збережеться і після війни в Україні. Але НАТО має переконатися, що «ймовірність будь-яких інцидентів просто виключена нашою рішучістю, нашими інвестиціями в оборону», – сказав він.

    Каріньш не перший високопосадовець, який попереджає про військові амбіції Росії за межами України. Минулого місяця головнокомандувач армії Бельгії Мішель Гофман заявив, що Кремль може звернути увагу на Молдову та країни Балтії після Києва.

    У своїй спробі стати наступним генеральним секретарем НАТО Каріньш зіткнеться з колишнім прем’єр-міністром Нідерландів Марком Рютте — фаворитом таких великих країн НАТО, як США, Німеччина та Франція — та прем’єр-міністром Естонії Каєю Каллас. Термін повноважень Столтенберга, який чотири рази продовжувався, закінчується в жовтні 2024 року.