Позначка: Лавра

  • Скандальну забудову біля Лаври від КМДА лобіював Олексій Комаров

    Скандальну забудову біля Лаври від КМДА лобіював Олексій Комаров

    Зведення 23-поверхового будинку заввишки до 80 метрів на перетині вулиць Цитадельної та Князів Острозьких, що фактично перекрило б краєвид на Велику Лаврську дзвіницю, відбувалось в інтересах бізнесменів з російським бекграундом, а на рівні КМДА питання курував начальник  патронажної служби мера Олексій Комаров.

    Через Олексія Комарова передавали вказівки профільним департаментам КМДА “не втручатися”. Зокрема, саме Комаров не дав Департаменту охорони культурної спадщини втрутитися в ситуацію незважаючи на значний суспільний резонанс та заблокував петицію про зупинку забудови.

    Нагадаємо, після відходу низки ключових фігур із команди мера внаслідок скандалів Комаров фактично почав керувати всіма структурами адміністрації Кличка та Київради, без Комарова жоден документ не потрапляє на підпис до мера і потрапити на прийом неможливо.

    Також Олексій Комаров має репутацію людини, яка торгує дозволами на будівництво та збирає “хабарі для Віталія Кличка”. Зокрема, в даному контексті Комаров згадується на “плівках Комарницького”, а в профільних ТГ каналах обговорюються розцінки на його послуги в мерії.

  • Понад 100 рятувальників рятували святиню: у Лаврі завершили важливий етап відновлення

    Понад 100 рятувальників рятували святиню: у Лаврі завершили важливий етап відновлення

    У Києві завершили першочергові аварійно-відновлювальні роботи на даху Успенського собору Києво-Печерської лаври, який зазнав пошкоджень під час масованої російської атаки на столицю в ніч на 15 червня. Протягом понад тижня рятувальники Державної служби з надзвичайних ситуацій працювали над тим, щоб убезпечити одну з найважливіших українських святинь від подальшого руйнування через дощі та несприятливі погодні умови.

    Про завершення першочергового етапу відновлення повідомив голова ДСНС України Андрій Даник. За його словами, станом на 23 червня роботи з консервації покрівлі виконані повністю.

    «Першочергові аварійні роботи завершені на 100 відсотків. Для осушення будівельних конструкцій та внутрішніх приміщень на об’єкті продовжують працювати теплові гармати», – повідомив очільник ДСНС.

    Успенський собор є головним храмом Києво-Печерської лаври та однією з найцінніших архітектурних і духовних пам’яток України. Його історія бере початок ще у XI столітті. Собор був зруйнований під час Другої світової війни, а наприкінці 1990-х років його відновили. Сьогодні храм входить до комплексу Національного заповідника «Києво-Печерська лавра», який внесений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

    Пошкодження собору стали наслідком чергової масованої атаки Росії на Київ у ніч на 15 червня. Тоді ворог застосував ударні безпілотники та ракети по столиці та інших регіонах України. Один із вибухів стався поблизу території Лаври. Внаслідок потужної вибухової хвилі та падіння уламків були пошкоджені конструкції Успенського собору, зокрема покрівля та окремі елементи будівлі.

    Відразу після фіксації пошкоджень до робіт залучили спеціалістів ДСНС. Основним завданням стала термінова консервація даху, адже відкриті ділянки могли призвести до потрапляння вологи всередину храму та подальшого руйнування історичних конструкцій, фресок і внутрішнього оздоблення.

    За словами представників рятувальної служби, роботи проводилися у складних умовах. Через триваючі повітряні тривоги та ризик повторних атак фахівцям доводилося працювати максимально швидко та обережно. Особливу складність становив і статус об’єкта, адже кожен елемент історичної споруди потребує особливо делікатного підходу.

    Для ліквідації наслідків удару ДСНС залучила значні сили та ресурси. На об’єкті працювали понад 100 рятувальників різних спеціалізацій. Також використовувалося більше 25 одиниць спеціальної та важкої техніки, включно з висотними механізмами та обладнанням для проведення аварійно-рятувальних робіт на історичних спорудах.

    Наразі аварійні роботи на покрівлі завершені, однак ліквідація наслідків обстрілу триває. Усередині храму продовжують працювати теплові гармати та спеціальне обладнання для осушення приміщень. Фахівці контролюють рівень вологості у конструкціях, щоб не допустити появи грибка, пошкодження настінного живопису та інших елементів культурної спадщини.

    Голова ДСНС Андрій Даник подякував усім співробітникам служби, які брали участь у рятуванні пам’ятки.

    «Наші рятувальники виконали надзвичайно важливу роботу. Йдеться не лише про будівлю, а про частину української історії, культури та духовності. Ми зробили все можливе, щоб зберегти цю спадщину для майбутніх поколінь», – зазначив він.

    Російські атаки на об’єкти культурної спадщини неодноразово ставали предметом міжнародного засудження. За даними Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, з початку повномасштабного вторгнення Росії сотні пам’яток культурної спадщини зазнали пошкоджень або були повністю зруйновані. Серед них музеї, храми, історичні будівлі та архітектурні комплекси.

    Окрему увагу пошкодженню Успенського собору приділила і Служба безпеки України. Раніше СБУ повідомила, що встановлює всі обставини атаки та тип безпілотників, якими російські війська завдали удару по району Києво-Печерської лаври.

    Попри складну безпекову ситуацію, українські фахівці продовжують роботи зі збереження культурної спадщини навіть під час війни. Завершення аварійного ремонту даху Успенського собору стало важливим кроком для збереження однієї з найвідоміших святинь країни, яка має не лише національне, а й світове значення.

    Наразі спеціалісти оцінюють загальний обсяг пошкоджень та визначають подальші етапи реставраційних робіт. Остаточне відновлення собору може потребувати додаткового часу та ресурсів, однак першочергову загрозу для історичної споруди вже вдалося усунути.

  • Понад пів мільярда збитків: стало відомо, коли почнуть відновлювати Києво-Печерську лавру після удару РФ

    Понад пів мільярда збитків: стало відомо, коли почнуть відновлювати Києво-Печерську лавру після удару РФ

    Києво-Печерська лавра, яка є однією з головних духовних святинь України та входить до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, зазнала серйозних пошкоджень під час масованої російської атаки в ніч проти 15 червня. Внаслідок удару виникла масштабна пожежа в Успенському соборі, а попередні збитки вже оцінюють у понад 500 мільйонів гривень.

    Після трагедії до заповідника прибули керівники держави, уряду та профільних відомств, щоб особисто оцінити масштаби руйнувань та визначити подальші кроки для порятунку історичної пам’ятки.

    За словами прем’єр-міністерки України Юлії Свириденко, російські війська цілеспрямовано вдарили по об’єкту світового культурного значення.

    «Успенський собор Києво-Печерської лаври – це спадщина ЮНЕСКО. Росіяни прицільно влучили в цей об’єкт. Це ще один приклад того, коли вони не можуть щось захопити – вони це просто знищують», – наголосила глава уряду.

    Свириденко повідомила, що уряд уже готує рішення про виділення коштів із резервного фонду державного бюджету для проведення першочергових робіт із консервації та подальшого відновлення пошкоджених конструкцій.

    За попередньою інформацією, найцінніша частина внутрішнього оздоблення собору дивом вціліла. Зокрема, не постраждав знаменитий іконостас. Водночас найбільших руйнувань зазнав дах храму, через що виникла загроза подальшого пошкодження внутрішніх приміщень через опади та погодні умови.

    Президент України Володимир Зеленський також особисто відвідав Києво-Печерську лавру та оглянув наслідки російського удару.

    Під час візиту глава держави заявив, що Кабінет Міністрів невідкладно ухвалить рішення про фінансування відновлювальних робіт.

    «Зараз прем’єр-міністр проведе засідання уряду, щоб виділити з резервного фонду швидкі гроші для максимально оперативного відновлення. Головне зараз – зберегти те, що вдалося вберегти після удару, а вже потім переходити до повноцінної реставрації», – зазначив Зеленський.

    За словами генерального директора Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максима Остапенка, одразу після влучання ситуація була критичною.

    Існувала реальна загроза втрати значної частини історичного оздоблення храму, а також унікальних елементів архітектури, які неможливо відновити в первісному вигляді.

    Наразі рятувальники ДСНС завершили основні роботи з ліквідації пожежі та перейшли до демонтажу аварійних конструкцій.

    Фахівці працюють над встановленням тимчасового захисту покрівлі, щоб запобігти подальшому руйнуванню будівлі. Після завершення цих робіт розпочнеться детальне обстеження пошкоджених елементів та підготовка проєкту реставрації.

    За попередніми оцінками експертів, лише стартова сума збитків перевищує 500 мільйонів гривень. Остаточна цифра може виявитися значно більшою після проведення повної технічної експертизи.

    Окремо оцінюватиметься шкода, завдана культурній спадщині та історичним елементам комплексу, адже багато з них мають не лише матеріальну, а й унікальну історичну цінність.

    Після російського удару хвиля підтримки надійшла і від українського бізнесу. Великі компанії та благодійні фонди вже оголосили про готовність долучитися до фінансування відновлення святині.

    У Міністерстві культури та стратегічних комунікацій зазначають, що роботи проходитимуть у кілька етапів. Перший передбачає консервацію та захист будівлі від подальших руйнувань. Другий – проведення аварійно-відновлювальних робіт. Третій етап включатиме повноцінну реставрацію пошкоджених архітектурних елементів.

    Точні терміни завершення відновлення наразі не називаються. Експерти наголошують, що роботи на об’єктах рівня ЮНЕСКО потребують спеціальних погоджень, залучення реставраторів та проведення складних досліджень.

    Удар по Києво-Печерській лаврі вже викликав широкий міжнародний резонанс. Представники української влади називають атаку черговим злочином Росії проти світової культурної спадщини та наголошують, що відповідальність за руйнування історичних пам’яток має стати окремим предметом міжнародного розслідування.

    Попри значні пошкодження, українська влада запевняє: святиню буде відновлено, а всі необхідні кошти для першочергових робіт держава готова виділити вже найближчим часом.

  • Київські реставратори відновили унікальну плащаницю, яка пережила війну

    Київські реставратори відновили унікальну плащаницю, яка пережила війну

    У Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра» представили унікальну реліквію — плащаницю початку XVIII століття, яка походить з Маріуполя. Святиня збереглася лише завдяки тому, що на момент повномасштабного вторгнення Росії перебувала на реставрації у Києві.

    Відновлена плащаниця

    За даними Національного науково-дослідного реставраційного центру України, перші згадки про цю плащаницю датуються 1706 роком. Вона належить до періоду Кримського ханства та є свідченням духовного життя греків у Приазов’ї. Дату створення встановили за підписом із зазначенням року, донаторів та церкви.

    Наприкінці XVIII століття плащаниця зберігалася у храмі Святої рівноапостольної Марії Магдалини в Маріуполі. Однак на початку 1930-х років більшовики зруйнували церкву, і реліквію передали до фондів місцевого краєзнавчого музею. Перед війною її перевезли до Києва для реставрації, що фактично врятувало пам’ятку від знищення.

    На плащаниці зображено сцену «Покладання до гробу»: біля тіла Христа стоять Богородиця, Іван Богослов, Йосип Аримафейський, Никодим та жінки-мироносиці. Обабіч композиції — два ангели, а над Христом — куполоподібний ківорій.

    Реставраторки Марія Бухаріна та Ірина Єлісєєва розповіли, що стан тканини був критичним: численні плями воску, забруднення, деформації, розриви й втрати атласу та підкладки. У ході реставрації тканину очистили, відновили вишивку, закріпили нитки та відтворили напис. Плащаниця виконана з шовку, сухозлотиці, парчі, перлів, тасьми й леліток — усе це свідчить про виняткову майстерність її творців.

    Разом із плащаницею збереглася шкіряна вкладка з грецьким написом, датована тим самим часом. Історики припускають, що обидва артефакти були привезені до Маріуполя греками-християнами під час їхнього переселення з Криму у XVIII столітті.