Golosnovinua.com

Позначка: Лавров

  • Росія відкинула перемир’я і пригрозила ще сильнішими ударами по Україні: що заявив Лавров

    Росія відкинула перемир’я і пригрозила ще сильнішими ударами по Україні: що заявив Лавров

    Росія не готова погоджуватися на припинення бойових дій по нинішній лінії фронту та фактично відкидає сценарій швидкого перемир’я з Україною. Про це 14 серпня заявив міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров, одночасно пригрозивши подальшим посиленням ударів по об’єктах, які Москва вважає пов’язаними з українською військовою інфраструктурою та допомогою західних партнерів.

    У своїй заяві Лавров назвав для Росії «неприйнятною» зупинку бойових дій по нинішній лінії зіткнення. Таким чином він фактично підтвердив, що Москва не розглядає просте припинення вогню як достатню основу для завершення війни.

    За словами російського міністра, Кремль готовий говорити лише про так зване «довгострокове, надійне та стійке врегулювання». Водночас конкретних умов, які Росія була б готова запропонувати Україні для такого врегулювання, Лавров у цій заяві не назвав.

    Натомість він повторив традиційну російську тезу про те, що припинення війни має відбутися лише після врахування вимог Москви.

    Лавров прямо пригрозив посиленням ударів

    Окрема частина виступу стосувалася військових дій.

    Лавров заявив, що Росія має намір і надалі посилювати удари по тому, що він назвав інфраструктурою, яка «підживлює військову машину України».

    Фактично йдеться про погрозу продовжувати або розширювати удари по логістиці, промислових підприємствах, транспортних вузлах, енергетичній інфраструктурі та інших об’єктах, які російське військове командування може оголошувати пов’язаними з обороною України.

    За останні тижні Росія вже суттєво посилила атаки на українські склади, логістичні центри, порти та енергетичні об’єкти. Під ударами опинялися не лише об’єкти оборонної промисловості, а й цивільні компанії, торговельні мережі, транспортна інфраструктура та житлові райони.

    Саме на цьому тлі слова Лаврова про подальше «посилення методів» звучать як пряма погроза новою ескалацією.

    Москва не хоче «замороження» фронту

    Найважливіша частина заяви Лаврова — відмова від принципу припинення бойових дій по нинішній лінії зіткнення.

    Такий варіант неодноразово обговорювався на міжнародному рівні як можливий перший крок до ширшого переговорного процесу.

    Логіка подібного сценарію полягає у тому, щоб спочатку припинити бойові дії та масовані удари, а вже після цього вести переговори щодо складніших політичних і територіальних питань.

    Російська сторона, судячи з нинішньої заяви, такий підхід відкидає.

    Лавров намагається пояснювати це історичними аналогіями та риторикою про Другу світову війну, однак фактично йдеться про небажання Кремля зафіксувати нинішню лінію фронту без досягнення додаткових політичних або військових цілей.

    Які вимоги Росія висувала раніше

    Москва протягом війни неодноразово заявляла, що готова до переговорів, але лише на власних умовах.

    До них у різний час входили вимоги щодо статусу окупованих територій, обмежень для українських Збройних сил, нейтралітету України, відмови від вступу до НАТО та зміни зовнішньополітичного курсу.

    Київ неодноразово заявляв, що не погодиться на умови, які означатимуть фактичну капітуляцію або юридичне визнання російської окупації українських територій.

    Тому формула Лаврова про «довгострокове врегулювання» без уточнення конкретних умов не означає, що сторони наблизилися до компромісу.

    Навпаки, нинішня заява демонструє, що фундаментальні розбіжності залишаються.

    На тлі цього з’явилися повідомлення про пропозицію Києва

    Паралельно західні медіа повідомляють про можливу ініціативу України щодо обмеження ударів по цивільних об’єктах у Чорному морі.

    За даними Sky News, команда Володимира Зеленського нібито передала Росії пропозицію про взаємну відмову від атак на цивільну морську інфраструктуру.

    Йдеться про можливість припинення ударів по цивільних портах, суднах та об’єктах, які не використовуються безпосередньо у військових цілях.

    Однак станом на 14 серпня Київ офіційно не підтверджував, що така пропозиція була направлена Кремлю саме у такому вигляді.

    Тому цю інформацію наразі варто подавати виключно як повідомлення медіа.

    США також тиснуть на Київ щодо ударів у Чорному морі

    Окремим фактором є позиція Вашингтона.

    Останніми днями західні ЗМІ повідомляли, що американська адміністрація намагається переконати Україну обмежити удари по танкерах та іншій інфраструктурі у Чорному морі.

    За повідомленнями медіа, віцепрезидент США Джей Ді Венс особисто звертався до Володимира Зеленського з проханням припинити атаки на танкери, які можуть бути пов’язані з російським експортом.

    Вашингтон побоюється, що удари по судноплавству можуть призвести до ширшої ескалації та створити ризики для міжнародної торгівлі.

    Київ водночас наголошує, що Росія використовує морську інфраструктуру для фінансування війни та обходу санкцій.

    Війна в Чорному морі стає окремим переговорним блоком

    Протягом 2026 року морський напрямок став одним із найбільш чутливих у війні.

    Українські сили регулярно атакують російські порти, нафтотермінали та об’єкти енергетичної інфраструктури на узбережжі.

    14 серпня українська компанія Fire Point підтвердила участь у новій атаці на порт Усть-Луга — один із найбільших нафтових портів Росії на Балтійському морі.

    Попередньо російська влада повідомляла про пожежу в районі порту після масованої атаки безпілотників.

    Тобто заява Лаврова про посилення ударів пролунала фактично в момент, коли обидві сторони нарощують кампанію далекобійних атак.

    Що означає позиція Лаврова для переговорів

    Нинішня риторика російського МЗС суттєво знижує очікування швидкого припинення бойових дій.

    Якщо Москва принципово відкидає навіть тимчасову зупинку по нинішній лінії фронту, то будь-які переговори про перемир’я мають одразу переходити до складніших територіальних і політичних питань.

    Саме це робить швидкий компроміс значно менш імовірним.

    Крім того, погроза посиленням ударів показує, що Кремль продовжує використовувати військовий тиск як головний інструмент переговорів.

    Російська логіка залишається незмінною: спочатку створити для України максимально важку ситуацію на фронті та в тилу, а вже після цього вимагати поступок.

    Україна наполягає на іншому підході

    Київ неодноразово заявляв, що переговори можуть мати сенс лише за умови реального припинення російських атак.

    Українська сторона також відкидає можливість юридично визнавати захоплені Росією території частиною РФ.

    Позиція Києва полягає в тому, що будь-які мирні домовленості повинні містити реальні механізми безпеки і не давати Росії можливості використати паузу для підготовки нового наступу.

    Саме тому питання гарантій безпеки залишається одним із ключових.

    Кремль поки обирає продовження війни

    Фактично заява Лаврова 14 серпня містить два ключові сигнали.

    Перший — Росія не погоджується на просте припинення бойових дій по нинішній лінії фронту.

    Другий — Москва готова продовжувати і навіть посилювати удари по Україні.

    Тому говорити про наближення повноцінного перемир’я наразі передчасно.

    Навіть якщо окремі переговорні канали між Києвом, Москвою та Вашингтоном продовжують працювати, публічна позиція Кремля свідчить про відсутність готовності зупинити війну без виконання власних політичних вимог.

    У найближчі тижні ключовим питанням стане те, чи зможуть США та інші партнери переконати Москву хоча б у частковому припиненні ударів — наприклад, по цивільній інфраструктурі або у Чорному морі.

    Поки ж російська сторона подає протилежний сигнал: Кремль не хоче «заморожувати» фронт і прямо погрожує новою ескалацією.

  • Лавров пригрозив “всіма заходами” для захисту Білорусі

    Лавров пригрозив “всіма заходами” для захисту Білорусі

    Міністр закордонних справ Російської Федерації Сергій Лавров заявив, що Москва готова за необхідності використати весь комплекс механізмів, передбачених союзним договором із Білоруссю, для забезпечення безпеки Білорусі та так званої Союзної держави.

    Про це повідомляють російські державні медіа, зокрема агентство “Інтерфакс” та “РИА Новости”, які посилаються на слова Лаврова.

    Лавров зробив цю заяву під час круглого столу, присвяченого питанням врегулювання війни в Україні. У своєму виступі він окремо прокоментував позицію українського керівництва, зокрема заяви президента Володимира Зеленського щодо ролі Білорусі у війні.

    За словами глави російського МЗС, ці заяви нібито мають на меті втягнути Білорусь у прямий військовий конфлікт та розширити географію бойових дій.

    Лавров стверджує, що подібна риторика, на його думку, ускладнює можливості політико-дипломатичного врегулювання конфлікту та створює додаткові ризики для регіональної безпеки.

    Коментуючи заяви українського президента, Лавров сказав:

    «Це очевидно націлено на те, щоб втягнути Білорусь безпосередньо у конфлікт і розширити географію бойових дій, тим самим ускладнивши можливості врегулювання конфлікту політико-дипломатичними засобами».

    Окремо він заявив, що Росія має зобов’язання в межах союзних домовленостей із Мінськом і готова їх виконувати у разі виникнення загроз.

    «У разі необхідності ми готові вжити весь комплекс заходів, передбачений договором, щоб забезпечити безпеку нашого союзника і, звісно, безпеку Союзної держави», — сказав Лавров, не уточнивши, про які саме заходи йдеться.

    Лавров нагадав, що з березня 2025 року між Росією та Білоруссю діє договір про гарантії безпеки в межах Союзної держави. За його словами, цей документ передбачає механізми спільної реакції на загрози безпеці однієї зі сторін.

    Водночас він не деталізував, які саме інструменти можуть бути задіяні у випадку загострення ситуації.

    У своїй промові Лавров також різко висловився на адресу українського керівництва. Зокрема, він вжив образливу характеристику щодо Володимира Зеленського, назвавши його “фюрером”, і заявив, що той нібито використовується як інструмент у політичних процесах, пов’язаних із війною.

    Ці заяви не супроводжувалися доказами і мають характер політичних оцінок, озвучених російською стороною.

    Українська сторона раніше неодноразово заявляла, що Росія намагається втягнути Білорусь у війну проти України або використати її територію для потенційного розширення бойових дій, у тому числі з ризиком для країн НАТО.

    У Києві наголошували, що будь-яка ескалація з боку Білорусі або використання її території російськими силами матиме наслідки для регіональної безпеки.

    Водночас у Мінську раніше звучали суперечливі заяви щодо участі у війні, а офіційна позиція білоруської влади неодноразово змінювалася в риториці щодо конфлікту.

    На тлі цього у регіоні продовжують зростати напруженість і взаємні звинувачення сторін щодо можливого розширення бойових дій та загроз безпеці.

  • У Москві чекають посланців Трампа: що хочуть почути в Кремлі про війну в Україні

    У Москві чекають посланців Трампа: що хочуть почути в Кремлі про війну в Україні

    У Російській Федерації заявили, що очікують візиту спеціальних посланців президента США Дональда Трампа та розраховують отримати від них роз’яснення щодо того, як саме Вашингтон планує реалізовувати нібито досягнуті домовленості про завершення війни проти України. Йдеться про домовленості, які російська сторона пов’язує із зустріччю Трампа та Володимира Путіна в Анкориджі (Аляска) в серпні 2025 року.

    Про це повідомляють російські пропагандистські агентства та коментарі глави МЗС РФ Сергія Лаврова, поширені через офіційні та наближені до відомства медіаресурси.

    Російська сторона вкотре заявила, що нібито дотримується домовленостей, досягнутих під час зустрічі лідерів США і РФ 15 серпня 2025 року на Алясці. При цьому публічних документів чи офіційно оприлюднених угод за підсумками цієї зустрічі не було представлено.

    Сергій Лавров заявив, що Москва очікує від США реалізації «узгоджених підходів», які, за його словами, базуються на американських пропозиціях щодо врегулювання війни в Україні.

    «Путін неодноразово говорив, що він прийняв пропозицію президента Трампа, і ми, звичайно, розраховуємо на те, що позиція, яка узгоджена на основі американської пропозиції, буде втілюватися в життя», — заявив Лавров.

    За словами глави російського МЗС, у найближчій перспективі Москва очікує прибуття спеціального посланця президента США Стіва Віткоффа, а також Джареда Кушнера.

    У Кремлі заявляють, що хотіли б почути від американської сторони конкретні пояснення щодо механізму реалізації домовленостей, які Росія трактує як основу для подальших переговорів щодо України.

    «Звісно, сподіватимемося, що вони повідомлять про те, як американці планують виконувати домовленості, що ґрунтуються виключно на їхній пропозиції», — додав Лавров.

    Зустріч Дональда Трампа та Володимира Путіна на військовій базі в Анкориджі в серпні 2025 року завершилася без підписання будь-яких публічних угод або оголошення конкретних домовленостей щодо припинення війни в Україні.

    Попри заяви про «певний прогрес», сторони не повідомили про узгоджений план миру чи припинення вогню. Після саміту Трамп провів окремі телефонні розмови з президентом України Володимиром Зеленським та низкою європейських лідерів.

    За даними західних медіа, під час цих контактів обговорювалися можливі сценарії завершення війни, включно з вимогами Росії щодо територіальних поступок України. Офіційного підтвердження цих умов не було оприлюднено.

    Україна послідовно заявляє, що не розглядає можливості територіальних поступок в обмін на припинення бойових дій. Президент Володимир Зеленський наголошує, що будь-яке «заморожування» конфлікту лише створить умови для нового етапу агресії з боку Росії.

    Київ підкреслює, що мир можливий лише на умовах міжнародного права, поваги до суверенітету та територіальної цілісності України.

    Аналітики зазначають, що заяви російської сторони про «домовленості» та очікування нових візитів американських представників можуть бути елементом інформаційно-політичного тиску та спробою формувати власну інтерпретацію переговорного процесу.

    Водночас у США та серед союзників України офіційно не підтверджували існування будь-яких обов’язкових до виконання домовленостей за підсумками зустрічі в Анкориджі.

    На тлі заяв Москви увага дипломатичних кіл прикута до можливих контактів між представниками США та РФ. Візити потенційних посланців можуть стати черговим етапом у складному переговорному процесі, однак його реальний зміст і результати залишаються невизначеними.

    Ситуація навколо переговорів щодо війни в Україні продовжує залишатися однією з ключових тем міжнародної політики, де кожна зі сторін просуває власне трактування попередніх контактів.

  • У Кремлі відірвалися від реальності: Путін оголосив про «тотальний контроль» над Україною

    У Кремлі відірвалися від реальності: Путін оголосив про «тотальний контроль» над Україною

    Російський диктатор Володимир Путін під час виступу на Петербурзькому міжнародному економічному форумі (ПМЕФ) озвучив чергову серію заяв про війну проти України, які суттєво розходяться з даними незалежних аналітиків, міжнародних спостерігачів та офіційною інформацією української сторони. Глава Кремля заявив про нібито повний контроль над Луганською областю, переважне захоплення Донецької області, масштабне просування російських військ та величезні втрати української армії через дезертирство.

    Під час зустрічі з представниками медіа в рамках ПМЕФ Путін стверджував, що Росія нібито повністю контролює територію Луганської області та понад 85% Донецької області. Також він заявив про значне просування російської армії на інших напрямках фронту та повідомив про захоплення понад двох тисяч квадратних кілометрів території України за останній період.

    Однак ці заяви пролунали на тлі повідомлень аналітичних центрів про суттєве уповільнення російського наступу. Зокрема, українські моніторингові ресурси та незалежні дослідники бойових дій протягом останніх місяців неодноразово повідомляли про зниження темпів просування російських військ. За оцінками аналітиків, весняно-літня наступальна кампанія РФ 2026 року не принесла Москві результатів, на які розраховувало російське військово-політичне керівництво.

    Окрему увагу Путін приділив ситуації в українській армії. Російський президент заявив, що Збройні сили України нібито щомісяця втрачають близько 20 тисяч військових через дезертирство, а загальні втрати становлять приблизно 40 тисяч осіб на місяць. Жодних доказів чи підтверджень своїм словам він не навів.

    Подібна риторика вже не вперше використовується російською владою для формування інформаційного фону всередині Росії. Водночас міжнародні експерти неодноразово наголошували, що Кремль систематично використовує завищені оцінки українських втрат і применшує власні проблеми на фронті.

    Заяви Путіна пролунали фактично одночасно з іншими висловлюваннями представників російського керівництва щодо війни в Україні. Напередодні міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров заявив, що війна нібито могла б завершитися раніше, якби США активніше просували певні домовленості між Москвою та Вашингтоном. Водночас російська сторона продовжує наполягати на вимогах, які Україна та її партнери називають неприйнятними, зокрема щодо територіальних поступок.

    На цьому тлі керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко раніше наголошував, що подібні заяви російських чиновників свідчать не про готовність до миру, а про спроби використати переговорний процес як інструмент тиску на Україну. За його словами, Кремль продовжує висувати умови, які передбачають фактичну капітуляцію Києва та закріплення російського контролю над окупованими територіями.

    Водночас міжнародні партнери України дедалі частіше ставлять під сумнів ефективність російської стратегії. Державний секретар США Марко Рубіо цього тижня назвав російське вторгнення в Україну «стратегічною катастрофою» для Москви та зазначив, що Росія не досягла своїх початкових цілей у війні.

    Схожі оцінки звучать і з боку НАТО. Генеральний секретар Альянсу Марк Рютте під час візиту до Києва заявив, що ситуація на фронті не розвивається так, як цього хотів Кремль, а Україна продовжує отримувати підтримку союзників.

    Крім того, російські заяви про повний контроль над окремими територіями України регулярно спростовуються самою ситуацією на фронті. Українські військові продовжують вести бойові дії на Луганському, Донецькому, Запорізькому та інших напрямках, а Сили оборони завдають ударів не лише по окупованих територіях, а й по військових та логістичних об’єктах у глибокому тилу Росії.

    Особливий резонанс викликали останні українські атаки по об’єктах у Санкт-Петербурзі напередодні відкриття Петербурзького міжнародного економічного форуму. За даними міжнародних медіа, удари стали серйозним інформаційним ударом по іміджу форуму, який Кремль традиційно використовує як демонстрацію економічної стійкості країни.

    Експерти зазначають, що подібні заяви російського керівництва мають насамперед внутрішньополітичний характер. На тлі затяжної війни, санкційного тиску та відсутності проривів на фронті Кремль намагається формувати для російської аудиторії картину нібито неминучої перемоги та успішного просування військ.

    Втім, навіть російські офіційні особи дедалі частіше визнають, що швидкого завершення війни не буде. Попри заяви про «успіхи», Москва продовжує проводити мобілізаційні заходи, нарощувати військове виробництво та готуватися до тривалого протистояння. Саме тому чергові заяви Путіна про масштабні перемоги та катастрофічні втрати України викликали значний резонанс і стали предметом гострої критики як в Україні, так і серед західних аналітиків.

  • Лавров заявив, що переговори з Україною наразі не є пріоритетом

    Лавров заявив, що переговори з Україною наразі не є пріоритетом

  • Лавров заявив, що Росія не припинить війну навіть після поступок України

    Лавров заявив, що Росія не припинить війну навіть після поступок України

    Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Москва не погодиться припинити війну проти України навіть у разі, якщо Київ визнає втрату частини територій. У Кремлі наполягають на виконанні всіх своїх вимог як передумові для будь-якого мирного врегулювання.

    Про це йдеться у новому звіті аналітиків Інституту вивчення війни (ISW).

    Під час спільного брифінгу 16 березня з прем’єр-кабінет-секретарем та міністром закордонних справ Кенії Мусалією Мудаваді Лавров заявив, що Росія не припинить війну навіть у випадку, якщо Україна «визнає реалії на місцях» і повністю відмовиться від Донбасу на користь РФ.

    Також глава російського МЗС назвав потенційні європейські миротворчі сили, які можуть бути розміщені на території України за її згодою, «окупаційними військами».

    Аналітики ISW зазначають, що подібні заяви свідчать про спробу Кремля нав’язати контроль над суверенною територією України.

    За оцінкою експертів, російське керівництво продовжує використовувати риторику про так звані «першопричини війни», щоб просувати максималістські вимоги. Йдеться, зокрема, про:

    • зупинку розширення НАТО

    • нейтральний статус України

    • «демілітаризацію» української армії

    • так звану «денацифікацію», що фактично означає зміну української влади

    На думку аналітиків, Кремль демонструє готовність продовжувати війну навіть під час переговорів зі США та Україною.

    Раніше аналітики Інституту вивчення війни також повідомляли, що Кремль не відмовляється від ширших територіальних амбіцій і продовжує розглядати можливість подальшого наступу на півдні України. Детальніше про це — у матеріалі.

    Також експерти фіксували перекидання російських «елітних» підрозділів на південний фронт після активізації контратак українських військових.

    Аналітики ISW підкреслюють, що подібні заяви російських посадовців свідчать про небажання Москви відмовлятися від своїх стратегічних цілей у війні проти України.

  • Лавров відкинув мирні ініціативи США і звинуватив Зеленського у “блокуванні переговорів” – ISW

    Лавров відкинув мирні ініціативи США і звинуватив Зеленського у “блокуванні переговорів” – ISW

    Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров в інтерв’ю американському телеканалу NBC заявив, що Кремль не приймає запропоновані США ініціативи щодо встановлення миру в Україні. Водночас, як зазначають аналітики Інституту вивчення війни (ISW), ці заяви лише маскують небажання Москви йти на компроміс чи брати участь у переговорах за графіком, запропонованим президентом США Дональдом Трампом.

    Лавров наголосив, що російська сторона вже неодноразово роз’яснювала свої військові цілі і на зустрічах із представниками США, і публічно. Аналітики ISW підкреслюють: це доводить, що Кремль не змінює своїх вимог і вкотре повторює тези про “загрозу від розширення НАТО” та “порушення прав російськомовних в Україні”.

    Крім того, глава МЗС РФ знову намагався перекласти відповідальність за зрив переговорів на президента України Володимира Зеленського. Він заявив, що український лідер “не вирішить проблем Кремля”, перекрутивши його слова про відмову обговорювати питання територій. По суті, Лавров дав зрозуміти, що зустріч Зеленського з Путіним не відбудеться, якщо Київ не погодиться на умови, які рівнозначні політичній та культурній капітуляції України.

    Також Лавров повторив звичні тези про нібито “нелегітимність” Зеленського, намагаючись використати неможливість проведення виборів під час війни для дискредитації української влади в очах міжнародної спільноти. В ISW наголошують: Кремль цілеспрямовано просуває цю риторику в американський інформаційний простір, аби схилити громадську думку США на свою користь.

    Окремо очільник російського МЗС прокоментував тему гарантій безпеки для України. Він заявив, що Росія не претендує на право вето, але вважає необхідним “консенсус із врахуванням її інтересів”. У ISW попереджають: Кремль намагається приховати факт порушення Будапештського меморандуму у 2014 і 2022 роках та домогтися статусу “гаранта” у новій угоді. Це, за оцінками аналітиків, фактично послабить обороноздатність України і дозволить Росії блокувати її майбутні союзи.

  • Лавров погрожує: Україна матиме право на життя лише після визнання окупації

    Лавров погрожує: Україна матиме право на життя лише після визнання окупації

    Очільник МЗС Росії Сергій Лавров в інтерв’ю NBC заявив, що Кремль нібито готовий «визнати право на існування України» лише за умови, що Київ відмовиться від тимчасово окупованих територій і визнає їх частиною РФ.

    За словами Лаврова, Москва вимагає, щоб Україна офіційно визнала незаконні «референдуми» 2014 та 2022 років щодо Криму, Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей.

    «Україна має право на існування за умови, що “відпустить” людей. Людей, яких вони називають “терористами”, які на кількох референдумах у Новоросії, на Донбасі, у Криму вирішили, що вони належать до російської культури», — заявив глава МЗС РФ.

    Таким чином, Кремль фактично вимагає від України легітимізувати агресію та окупацію, прикриваючись риторикою про «право на самовизначення».

    У відповідь президент України Володимир Зеленський наголосив: усі тимчасово окуповані території — невід’ємна частина України, і жодних поступок агресору не буде.

  • Лавров стверджує, що Росія не атакує цивільні і енергетичні об’єкти України

    Лавров стверджує, що Росія не атакує цивільні і енергетичні об’єкти України

    Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Росія ніколи не ставила під загрозу енергосистему України. За його словами, на переговорах із США була озвучена пропозиція щодо введення мораторію на напади на енергетичні об’єкти, але Росія не атакує цивільні об’єкти.

    Лавров наголосив, що російська сторона завжди діяла в межах своїх заяв, і що їхні операції не ставили під загрозу критичну інфраструктуру України, яка належить до цивільних об’єктів. Міністр також зазначив, що після переговорів зі США Росія поставила вимогу “урезонити” президента України Володимира Зеленського.

    Ці заяви Лаврова викликали подальші суперечки в міжнародних колах, оскільки неодноразові удари по українських енергетичних об’єктах, які російська армія здійснила протягом конфлікту, стали однією з основних тем для міжнародної критики Росії.

  • Порошенка звинувачують у здачі Чорноморського флоту

    Порошенка звинувачують у здачі Чорноморського флоту

    Роль Петра Порошенка на посаді міністра закордонних справ України у 2009–2010 роках опинилася під прицілом експертів, які звинувачують його у діях, що сприяли посиленню російської присутності в Криму. Аналізуючи цей період, експерти зазначають, що дії Порошенка грубо порушували рішення РНБОУ, а його бізнес-інтереси у Росії могли вплинути на його політичні рішення.

    Під час перебування на посаді міністра Порошенко активно співпрацював із російською владою, зокрема з міністром закордонних справ Сергієм Лавровим. Уже у жовтні 2009 року він здійснив перший візит до Москви, під час якого запевнив, що Київ не планує переглядати угоди щодо перебування Чорноморського флоту РФ у Криму. Це суперечило рішенню РНБОУ від 2008 року, яке передбачало підготовку до припинення дії цих угод із 2017 року.

    Експерти також вказують, що саме в цей період Порошенко заклав основу для Харківських угод 2010 року, які продовжили термін перебування ЧФ РФ у Криму на 25 років. Ці угоди, за словами фахівців, посприяли модернізації російських військ, що згодом були використані під час окупації Криму та початку агресії проти України.

    На думку аналітиків, однією з причин такої політики Порошенка могла бути його економічна залежність від Росії. На момент перебування на посаді міністра він володів кондитерською фабрикою “Рошен” у Липецьку, яка працювала в РФ аж до 2016 року. Окрім того, у 2010 році Порошенко придбав майже 90% акцій «Севморзаводу» в Севастополі, який займався ремонтом російських військових кораблів.

    Експерти стверджують, що продовження перебування Чорноморського флоту РФ у Криму було вигідним для бізнес-інтересів Порошенка. Завод отримував замовлення від російського флоту, що приносило суттєвий прибуток.

    Критики нагадують, що під час свого міністерського терміну Порошенко неодноразово заявляв про вигідність Харківських угод для України, попри доповіді СБУ та військової розвідки про підривну діяльність російського флоту в Криму. У своїх виступах він називав ці домовленості “мистецтвом компромісу”, тим самим поширюючи російські наративи та послаблюючи позицію України.

    Наразі понад 17 тисяч українців підписали петицію з вимогою накласти санкції на Петра Порошенка, звинувативши його у державній зраді, співпраці з РФ та підриві інтересів України. Для розгляду петиції необхідно зібрати 25 тисяч підписів.