Golosnovinua.com

Позначка: Leonardo

  • Італійський оборонний гігант придивляється до українських стартапів: можливі інвестиції та поглинання

    Італійський оборонний гігант придивляється до українських стартапів: можливі інвестиції та поглинання

    Італійський оборонно-аерокосмічний концерн Leonardo посилює присутність в Україні та розглядає українські військово-технологічні компанії не лише як потенційних партнерів, а й як об’єкти для інвестицій або придбання. Створений у Києві підрозділ Leonardo Ukraine має стати для компанії своєрідною точкою входу в українську оборонну екосистему, яка за роки повномасштабної війни перетворилася на один із найдинамічніших майданчиків військових інновацій у Європі.

    Про такі плани генеральний директор Leonardo Лоренцо Маріані розповів Bloomberg. Видання винесло матеріал із промовистим заголовком про український підрозділ як потенційний «форпост для придбань».

    Маріані звернув особливу увагу на українські малі та середні компанії й стартапи, які працюють у сфері оборонних технологій. За його оцінкою, війна дала українським розробникам унікальну можливість створювати технології, швидко перевіряти їх у бойових умовах, отримувати зворотний зв’язок від військових і так само швидко вдосконалювати продукцію.

    «Українська екосистема малих і середніх компаній та стартапів отримала можливість і продемонструвала винахідливість у створенні особливо інноваційних та перевірених рішень», — заявив керівник Leonardo. Його слова також наводить українське профільне видання «Мілітарний».

    На практиці це означає, що Leonardo готова розглядати різні формати співпраці — від технологічного партнерства та спільних розробок до інвестицій у перспективні українські компанії. Bloomberg повідомляє, що в перспективі не виключаються й придбання окремих активів. Водночас про конкретні українські підприємства, які вже стали предметом переговорів щодо купівлі, наразі публічно не повідомлялося.

    Leonardo вже створила окрему компанію в Україні

    Інтерес італійського концерну до України вже вийшов за межі заяв. У 2026 році Leonardo створила в Києві окрему дочірню компанію Leonardo Ukraine.

    За даними італійської Agenzia Nova, юридичну особу зареєстрували 20 травня 2026 року. Вона повністю контролюється Leonardo International. Формально основним видом діяльності визначено дослідження та експериментальні розробки у природничих і технічних науках, однак перелік напрямів значно ширший і охоплює програмне забезпечення, інженерію, виробництво комунікаційного обладнання, навігаційних та вимірювальних систем, ремонт і обслуговування електронного та оптичного обладнання.

    Італійська Milano Finanza також повідомляла, що нова структура на 100% належить групі Leonardo та має зосередитися, зокрема, на безпілотних системах і військових технологіях.

    Тобто йдеться не просто про представництво для продажу готової італійської продукції. Компанія створила структуру, яка потенційно може займатися дослідженнями, розробками, інтеграцією українських технологій і співпрацею з місцевими виробниками.

    У Euronews зазначали, що Leonardo прагне використати досвід України у війні безпілотників і перенести частину отриманих тут знань у майбутні європейські оборонні програми.

    Україна стала унікальною лабораторією військових технологій

    Одна з причин такого інтересу очевидна: українські розробники працюють у середовищі, яке практично неможливо відтворити на звичайному військовому полігоні.

    Нові дрони, засоби радіоелектронної боротьби, навігаційні системи, наземні роботизовані платформи чи засоби перехоплення можуть проходити шлях від прототипу до бойового застосування за місяці або навіть тижні.

    Reuters у червні повідомляв про стрімке зростання українського сектору defence tech. Інвестиції в українські оборонні стартапи, за наведеними виданням даними, збільшилися приблизно з $1,1 млн у 2023 році до $105 млн у 2025-му. Серед напрямів, які розвиваються найшвидше, — морські та наземні безпілотники, автономні системи, ударні БПЛА та рішення, стійкі до радіоелектронної боротьби.

    Саме швидкість циклу «розробка — поле бою — удосконалення» дедалі більше приваблює великих західних виробників озброєння.

    Для традиційних оборонних корпорацій створення нового виробу часто займає роки. Українська модель значно гнучкіша: невеликі компанії можуть швидше змінювати конструкцію, програмне забезпечення чи тактико-технічні характеристики відповідно до того, як змінюється російська тактика.

    Leonardo фактично хоче отримати прямий доступ до цієї екосистеми.

    В Україні тестуватимуть Michelangelo Dome

    Ще одним ключовим напрямом роботи Leonardo в Україні стане випробування нової багаторівневої системи оборони Michelangelo Dome.

    Це одна з найбільш амбітних нових програм італійської компанії. Michelangelo Dome має об’єднувати в єдину мережу радари, оптико-електронні сенсори, системи командування й управління, штучний інтелект, засоби радіоелектронної боротьби та різні системи ураження.

    Згідно з офіційними матеріалами Leonardo, система має захищати критичну інфраструктуру, території та стратегічні об’єкти від широкого спектра загроз — від безпілотників і їхніх роїв до крилатих, балістичних і навіть гіперзвукових ракет.

    Перші компоненти Michelangelo Dome для України вже перебувають у виробництві.

    Під час презентації промислового плану Leonardo у березні 2026 року керівництво компанії повідомило, що перший компонент системи будується саме для України, а його випробування мають провести у реальному середовищі до кінця року.

    У дорожній карті проєкту Україна окремо зазначена як майданчик для розгортання Michelangelo Dome. Leonardo також повідомляє, що веде переговори щодо системи більш ніж із 20 країнами.

    У вересні Euronews із посиланням на Маріані підтвердив, що перші оперативні випробування системи в Україні планують провести до кінця 2026 року.

    Це робить Україну не просто потенційним покупцем нової системи, а важливим елементом її практичного розвитку.

    Спершу — протидронний та артилерійський компоненти

    Одним із головних напрямів Michelangelo Dome буде боротьба з безпілотниками — загрозою, яка за останні роки стала центральною для сучасної війни.

    Leonardo вже працює над інтеграцією засобів виявлення та ураження малорозмірних цілей. В офіційних документах компанія прямо називає counter-drone технології серед пріоритетних напрямів досліджень і розвитку.

    Український досвід тут особливо важливий. Росія щодня застосовує проти України різні типи ударних і розвідувальних безпілотників, тоді як українська сторона розвиває власні дрони-перехоплювачі, засоби РЕБ, мобільні вогневі групи та інші дешевші способи боротьби з масовими повітряними цілями.

    Тому тестування нової системи саме в Україні дозволяє Leonardo перевірити її не проти умовної навчальної цілі, а в умовах сучасної багатокомпонентної повітряної війни.

    Leonardo вже будує мережу європейських оборонних альянсів

    Поява українського підрозділу вписується у ширшу стратегію Leonardo — компанія дедалі активніше створює міжнародні партнерства замість самостійної розробки всього спектра озброєнь.

    З німецьким Rheinmetall Leonardo створила спільне підприємство для розробки та виробництва нового основного бойового танка і бойових машин піхоти для європейського ринку.

    Ще один великий союз компанія створила з турецьким виробником Baykar. Спільне підприємство LBA Systems належить сторонам у рівних частках і займається розробкою, виробництвом та обслуговуванням безпілотних авіаційних систем. Leonardo надає електроніку, сенсори, корисне навантаження й технології інтеграції, тоді як Baykar — свої напрацювання у сфері безпілотних платформ.

    Європейський ринок безпілотної бойової авіації, ударних дронів і систем далекого ураження сам Leonardo оцінює приблизно у $100 млрд на найближчі десять років.

    Українські компанії в цій конфігурації потенційно можуть стати ще одним джерелом технологій.

    Західні оборонні гіганти все активніше заходять в Україну

    Leonardo — далеко не перша велика європейська оборонна компанія, яка вирішила створити постійну присутність в Україні.

    Німецький Rheinmetall ще у 2023 році створив спільне підприємство з «Українською оборонною промисловістю». Rheinmetall володіє 51% компанії, українська сторона — 49%. Підприємство займається обслуговуванням та ремонтом військової техніки, а співпраця передбачає також спільне виробництво окремих систем в Україні.

    Це демонструє ширшу тенденцію: великі оборонні корпорації поступово переходять від постачання Україні готового озброєння до локалізації виробництва, спільних розробок та інтеграції українських технологій у власні продукти.

    Для України такий процес може мати подвійний ефект.

    З одного боку, він відкриває українським стартапам доступ до капіталу, великих виробничих потужностей і глобальних ринків. Малий український виробник, який сьогодні створює сотні або тисячі одиниць певної системи, у партнерстві з міжнародним концерном потенційно може масштабувати виробництво значно швидше.

    З іншого — інтерес до придбання українських підприємств порушує питання про те, кому в перспективі належатимуть технології, створені українськими командами під час війни. Публічно Leonardo поки не оголошувала конкретних угод щодо поглинання українських defence-tech компаній, тому говорити про вже погоджені продажі некоректно.

    Проте сама готовність одного з найбільших оборонних концернів Європи розглядати такі угоди показує, наскільки змінилася роль українського оборонно-промислового сектору.

    Ще кілька років тому Україна передусім шукала у західних компаній готове озброєння. Тепер самі європейські оборонні гіганти створюють офіси в Києві, вивчають українські розробки, тестують тут власні системи та оцінюють можливість інвестувати у місцеві компанії.

    І Leonardo фактично підтверджує: бойовий досвід українського miltech перетворився на актив, за який найбільші гравці світового оборонного ринку вже готові конкурувати.

  • Італія викрила агентів ГРУ, які полювали за секретами ППО для України

    Італія викрила агентів ГРУ, які полювали за секретами ППО для України

    Італійські правоохоронці викрили масштабну шпигунську мережу, яка, за даними слідства, діяла в інтересах російської військової розвідки (ГРУ) та збирала секретну інформацію про сучасні західні системи протиповітряної оборони, оборонні розробки НАТО, військово-промислові програми Італії та допомогу Україні. За підсумками розслідування уряд Італії вже оголосив персонами нон грата двох російських військових аташе, яких підозрюють у координації шпигунської діяльності на території країни.

    Про це повідомляє Defense News.

    За інформацією видання, розслідування прокуратури засвідчило, що російська військова розвідка протягом тривалого часу здійснювала систематичний збір інформації про новітні зразки озброєння, які використовуються країнами НАТО або можуть бути передані Україні. Особливу увагу Москва приділяла засобам протиповітряної оборони, які стали одним із ключових факторів стримування російських масованих ракетних і дронових атак.

    Слідчі встановили, що одним із головних завдань шпигунської мережі було отримання технічних характеристик, принципів роботи, виробничих процесів та логістичних деталей щодо сучасних європейських систем ППО. Російські спецслужби намагалися з’ясувати не лише можливості цих комплексів, а й темпи їх виробництва, перспективи модернізації та масштаби майбутніх поставок Україні.

    Особливий інтерес Кремля викликала система протиповітряної оборони SAMP/T, яку Італія та Франція вже передали Україні. Саме цей комплекс став одним із найважливіших елементів української багаторівневої системи ППО, здатним перехоплювати балістичні ракети, крилаті ракети та інші складні повітряні цілі. Російська сторона прагнула отримати максимально повну інформацію про її можливості, систему управління, технічне обслуговування та ефективність під час бойового застосування.

    Окремим напрямком діяльності агентів став збір інформації про нову зенітно-ракетну систему MBDA CAMM-ER. За даними слідства, російські спецслужби уважно стежили за переговорами щодо можливої локалізації виробництва окремих компонентів цих комплексів в Україні. Кремль цікавило, наскільки швидко український оборонно-промисловий комплекс зможе інтегруватися у виробництво сучасних європейських засобів протиповітряної оборони.

    Ще одним об’єктом шпигунської діяльності стала перспективна система “Купол Мікеланджело”, яку розробляє італійська компанія Leonardo. Ця система має відкриту архітектуру та дозволяє інтегрувати різні типи радарів, засобів управління й озброєння в єдиний комплекс. За інформацією Defense News, випробування цієї системи на території України заплановані вже найближчими місяцями, що ще більше посилило інтерес російської розвідки.

    Однак діяльність агентурної мережі не обмежувалася лише протиповітряною обороною. Російська військова розвідка також прагнула отримати відомості про плани Італії щодо закупівлі британсько-французьких крилатих ракет Storm Shadow, які вже довели свою ефективність під час українських ударів по військових об’єктах окупаційних сил.

    Серед запитів, які отримували агенти, також були документи щодо програм переозброєння Збройних сил Італії, перспектив розвитку оборонної промисловості Європейського Союзу, нових військових програм НАТО, а також будь-яка інформація про допомогу Україні у створенні власних далекобійних ракетних систем.

    Крім цього, російські спецслужби активно цікавилися перспективними військово-морськими розробками компанії Leonardo. Зокрема, йшлося про підводний безпілотний апарат нового покоління, який проходить випробування на полігоні в Ла-Спеції. У Москві прагнули оцінити потенціал цієї системи та можливість її використання в майбутніх військових операціях НАТО.

    Серед інших тем, що цікавили російську сторону, були також оцінки ефективності нещодавніх ударів по іранських ядерних об’єктах, результати аналізу сучасних засобів повітряного нападу та новітніх систем протиракетної оборони.

    Центральною фігурою розслідування став 59-річний Гавіно Пірас — колишній співробітник італійських спецслужб, який після завершення служби, за версією слідства, погодився співпрацювати з російською військовою розвідкою.

    Італійська прокуратура вважає, що безпосереднім куратором Піраса був російський військовий аташе в Римі Михайло Астаков. Слідчі переконані, що він працював під дипломатичним прикриттям, хоча фактично був кадровим офіцером Головного розвідувального управління Генерального штабу РФ.

    Для передачі інформації використовувалися методи конспірації, характерні для класичної агентурної діяльності. За даними слідства, Астаков передавав Пірасу списки інформації, яку необхідно було отримати, а той залишав карти пам’яті microSD із документами у спеціально обладнаній схованці в отворі стіни. Подібний спосіб передачі даних дозволяв уникати безпосереднього контакту та мінімізувати ризики викриття.

    За кожен пакет переданої інформації російський куратор виплачував приблизно 4 тисячі євро готівкою. Загалом, за версією слідства, йдеться про тривалу співпрацю, під час якої було передано значний масив службової інформації.

    У матеріалах кримінальної справи наведено запис однієї із розмов між Пірасом та російським куратором.

    «Все, що я можу тобі дати, я тобі дам. Передай це своєму начальнику», — сказав Пірас під час однієї із зустрічей.

    Слідство також встановило, що отримані від російської сторони гроші використовувалися не лише як винагорода самому агенту. За версією прокуратури, Пірас створив власну мережу інформаторів серед військовослужбовців, працівників оборонних підприємств та інших осіб, які могли мати доступ до службової інформації.

    Наразі слідчі перевіряють діяльність ще щонайменше п’ятьох осіб, яких підозрюють у співпраці з російськими спецслужбами. Не виключається, що коло підозрюваних може суттєво розширитися.

    Особливий інтерес для слідчих становлять стенограми переговорів між Пірасом та Астаковим. З них випливає, що агент регулярно інформував російську сторону про питання, пов’язані з війною в Україні.

    Зокрема, він повідомив своєму куратору, що, за його інформацією, Україна отримує допомогу від британських спецслужб під час планування далекобійних ударів по російських нафтопереробних підприємствах та інших стратегічних об’єктах.

    Також Пірас розповідав про дослідження, які італійські військові проводили щодо захопленого російського танка Т-90. За його словами, особливий інтерес викликала автоматизована система керування кулеметом, принцип роботи якої намагалися детально вивчити західні спеціалісти.

    У розмовах із російським куратором він навіть попереджав, що італійські інженери можуть спробувати відтворити технологію після її детального аналізу.

    У квітні 2025 року Астаков також вимагав отримати інформацію про діяльність компанії Avio, яка спеціалізується на виробництві твердопаливних двигунів для ракетної техніки. Інтерес Москви до цього підприємства виник після початку його співпраці зі Сполученими Штатами щодо виробництва компонентів для американських ракетних програм.

    Після затримання Гавіно Піраса його адвокат категорично відкинув усі звинувачення, заявивши, що його підзахисний нібито не передавав Росії секретної інформації, яка могла б становити державну таємницю або загрожувати безпеці Італії.

    Втім, уряд Італії відреагував на результати розслідування максимально жорстко. Міністерство закордонних справ ухвалило рішення про висилку двох російських військових аташе, включно з Михайлом Астаковим, якого прокуратура називає ключовою фігурою всієї шпигунської операції.

    Міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні наголосив, що Москва продовжує використовувати методи гібридної війни проти західних демократій, поєднуючи шпигунство, кібератаки, інформаційні операції та діяльність агентурних мереж.

    За його словами, такі дії є прямим втручанням у внутрішні справи Італії, становлять загрозу національній безпеці країни та безпеці всього Північноатлантичного альянсу.

    Викриття шпигунської мережі стало ще одним підтвердженням того, що російські спецслужби значно активізували спроби отримати інформацію про оборонні технології західних країн після початку повномасштабної війни проти України. Подібні випадки вже фіксувалися у Німеччині, Польщі, Великій Британії, країнах Балтії та інших державах НАТО. Європейські спецслужби неодноразово попереджали, що Росія дедалі активніше використовує дипломатичне прикриття, колишніх військових і завербованих агентів для збору інформації про військову допомогу Україні, виробництво сучасного озброєння та оборонні програми Альянсу.