Позначка: лідерство

  • Українці визначили якості ідеального сьомого президента: результати опитування

    Українці визначили якості ідеального сьомого президента: результати опитування

    Українці окреслили бажаний образ майбутнього, сьомого президента України в межах дослідження, презентованого під час круглого столу «Сьомий Президент України: електоральний портрет ідеального лідера» у пресцентрі УНІАН. Опитування показало, що громадяни віддають перевагу досвідченому політику з міжнародним досвідом, готовому до гнучкості та компромісів.

    Дослідження провела компанія Active Group. Як повідомив її засновник Андрій Єременко, було опитано тисячу респондентів віком від 18 років. Опитування відбувалося онлайн 7 лютого 2026 року та містило 16 запитань щодо якостей потенційного президента.

    Результати засвідчили, що 25,8% опитаних вважають, що наступний президент має бути «швидше досвідченим політиком», ще 24,7% — «однозначно досвідченим». Натомість 19,2% обрали варіант «швидше новатором», а 12,7% — «однозначно новатором». За словами дослідників, українці наразі більше схиляються до моделі досвідченого керівника.

    Також більшість респондентів надала перевагу кандидату з міжнародним досвідом і репутацією людини, не заплямованої скандалами. Цей варіант підтримали 42,5% учасників опитування. Крім того, 44,2% вважають, що президент має бути готовим до компромісів, тоді як лише 8,1% наполягають на безумовній принциповості.

    У питанні гнучкості 29,1% респондентів підтримали варіант «швидше змінювати позицію», а 25,4% — «швидше відстоювати свою точку зору». Більшість також погодилася, що президент має демонструвати раціональність, а не надмірну емоційність.

    Щодо професійного походження кандидата, лише 10,3% однозначно підтримують представника Сил оборони, а 15,8% — представника цивільного сектору. Експерти наголошують, що участь у Силах оборони може бути перевагою, але не гарантує перемоги.

    У межах дослідження респондентам також запропонували обрати історичні постаті, з якими вони асоціюють бажаного лідера. Найчастіше називали прем’єр-міністра Великої Британії Вінстон Черчилль (26,7%), прем’єр-міністерку Великої Британії Маргарет Тетчер (25,4%), а також прем’єр-міністерку Ізраїлю Голда Меїр (15,3%). Також у списку були Рональд Рейган та інші відомі політичні лідери, яких респонденти асоціюють із жорсткою та рішучою моделлю управління.

    Політологи підкреслюють, що результати відображають поточні настрої суспільства, однак перед реальними виборами вони можуть змінитися. За словами експертів, довготривалість війни та динаміка безпекової ситуації здатні суттєво вплинути на електоральні вподобання.

    Окремі фахівці зазначають, що під час можливого другого туру виборці можуть голосувати не стільки «за» конкретного кандидата, скільки «проти» іншого, керуючись принципом вибору меншого зла. Водночас частина експертів вважає, що проведення виборів під час воєнного стану залежить не лише від технічної готовності, а й від політичних рішень та законодавчих змін.

  • П’ятий рік війни: що сталося з іміджем Зеленського і Путіна

    П’ятий рік війни: що сталося з іміджем Зеленського і Путіна

    За 1460 днів повномасштабної війни центральними фігурами конфлікту залишаються президент України Володимир Зеленський і глава Кремля Володимир Путін. Їхні рішення, стиль управління та поведінка на міжнародній арені суттєво вплинули на перебіг подій. Війна входить у п’ятий рік, і за цей час образи обох лідерів зазнали помітних змін.

    За оцінкою журналістів Sky News, Володимир Зеленський пройшов одну з найяскравіших трансформацій серед сучасних політичних лідерів. Якщо до 2022 року його нерідко сприймали як політика без значного державного досвіду, то після початку вторгнення він став символом опору та стійкості України.

    Рішення залишитися в Києві в перші дні вторгнення стало визначальним моментом. Саме тоді пролунала фраза про те, що йому потрібні “боєприпаси, а не транспорт”. Відтоді регулярні відеозвернення, поїздки на передову та постійна публічна присутність стали невід’ємною частиною його стилю керівництва. Змінився і зовнішній образ — замість ділових костюмів президент майже постійно з’являється у військовому одязі, що підкреслює формат воєнного часу.

    Попри втому суспільства, економічні труднощі та внутрішні політичні скандали, рівень підтримки Зеленського залишається відносно стабільним. На міжнародній арені він став ключовим комунікатором України, виступаючи в парламентах різних країн і просуваючи тезу про війну як боротьбу демократії з авторитаризмом. Йому вдалося зберегти підтримку основних союзників навіть у періоди напруження у відносинах зі США.

    Війна вплинула і на особисте життя президента. Його родину на початку вторгнення евакуювали з міркувань безпеки. Перша леді Олена Зеленська зазначала, що за цей час глава держави став більш чутливим до родинних моментів і більше цінує звичайні речі.

    Для Володимира Путіна чотири роки війни означали суттєву зміну міжнародного статусу Росії та його власної ролі. Після вторгнення країна опинилася в умовах глибокої дипломатичної ізоляції від більшості західних держав.

    Усередині Росії підтримка глави Кремля зберігається завдяки поєднанню жорсткої інформаційної політики, обмежень для опозиції та мобілізаційної риторики. Початковий сплеск схвалення після початку війни згодом частково знизився на тлі санкцій, мобілізації та зростання вартості життя. Водночас офіційні соціологічні дані продовжують демонструвати високий рівень підтримки.

    Після 2022 року в Росії суттєво посилився контроль над медіа, а публічна критика війни може мати правові наслідки. Попри це, періодично з’являються окремі прояви невдоволення, зокрема з боку родин мобілізованих.

    На міжнародному рівні Кремль звузив коло партнерів, зосередившись на співпраці з країнами, що залишилися відкритими до взаємодії з Москвою. Контакти зі США та Заходом загалом залишаються мінімальними й залежать від політичної кон’юнктури.

    Сам Путін під час однієї з пресконференцій визнав, що війна змінила його особисто: за його словами, він став “менше жартувати” і “майже перестав сміятися”. Також аналітики відзначають його більшу фізичну та дипломатичну ізоляцію порівняно з довоєнним періодом.

    Таким чином, за чотири роки повномасштабної війни іміджі двох лідерів еволюціонували в різних напрямках — один став символом спротиву на міжнародній арені, інший опинився в умовах посиленої ізоляції та жорсткішого внутрішнього контролю.