Позначка: ліквідатори

  • НБУ випустив монету до 40-річчя Чорнобиля

    НБУ випустив монету до 40-річчя Чорнобиля

    Національний банк України випустив нову пам’ятну монету «Тим, хто врятував світ. 40 років Чорнобильської катастрофи», присвячену ліквідаторам аварії на Чорнобильській АЕС та осмисленню однієї з наймасштабніших техногенних трагедій ХХ століття. Про це повідомила пресслужба НБУ.

    Монета має номінал 5 гривень і присвячена 40-річчю катастрофи, яка сталася 26 квітня 1986 року та суттєво вплинула на Україну, Європу і світ. У Нацбанку наголошують, що новий випуск має не лише нумізматичну, а й глибоку символічну та меморіальну цінність, адже вшановує людей, які брали участь у ліквідації наслідків аварії та фактично стримали подальше поширення радіаційної загрози.

    Дизайн монети побудований на концепції контрасту та незавершеності, що підсилює емоційний зміст. На аверсі розміщено напис «ЧОРНОБ», у якому перші дві літери стилізовані під число «40», що символічно поєднує часовий вимір трагедії з її назвою. Незавершена літера «Б» переходить у композицію реверсу, створюючи візуальний зв’язок між двома сторонами монети.

    На реверсі розміщено слово «БІЛЬ», яке продовжує смислову ідею аверсу. Воно символізує людські страждання, втрати та довготривалі наслідки аварії, які залишили глибокий слід у колективній пам’яті українського суспільства. Таким чином монета поєднує історичну пам’ять і художню інтерпретацію трагедії.

    Автором художнього рішення став Микола Коваленко. У НБУ підкреслюють, що через мінімалістичну форму та символізм дизайн покликаний не лише інформувати, а й емоційно нагадувати про масштаб катастрофи та її наслідки.

    Тираж монети становить до 50 тисяч штук у сувенірному пакованні. Придбати її можна буде через офіційний інтернет-магазин нумізматичної продукції Національного банку України, а також у банків-дистриб’юторів.

    Голова НБУ Андрій Пишний під час презентації виставки «Чорнобиль: 40 років потому. Історія, що зобов’язує» зазначив, що випуск монети є знаком вдячності ліквідаторам, які виконали надзвичайно небезпечну роботу та стали щитом для мільйонів людей. Він підкреслив, що пам’ять про Чорнобиль є важливою частиною історичної свідомості українців і має бути збережена для наступних поколінь.

    Чорнобильська катастрофа й досі залишається символом глобальної техногенної небезпеки та одним із ключових уроків у сфері ядерної безпеки. Події 1986 року призвели до масштабного радіаційного забруднення, евакуації десятків населених пунктів і довготривалих наслідків для здоров’я людей і довкілля.

    У НБУ зазначають, що пам’ятні монети є частиною ширшої традиції вшанування важливих історичних подій України, поєднуючи мистецтво, історію та суспільну пам’ять у символічній формі.

  • Чорнобиль і сьогодні: головний наслідок — рак щитовидки

    Чорнобиль і сьогодні: головний наслідок — рак щитовидки

    Злоякісні новоутворення щитовидної залози залишаються головним довгостроковим медичним наслідком Чорнобильська катастрофа для українців, особливо для тих, хто під час аварії був дитиною. Про це повідомили українські науковці під час пресконференції Національної академії медичних наук України.

    За словами директора Інституту ендокринології та обміну речовин імені Василя Комісаренка Миколи Тронька, саме патології щитовидної залози, зокрема рак, стали найбільш доведеним і масовим наслідком радіаційного впливу після аварії на Чорнобильська атомна електростанція.

    Одразу після катастрофи найбільший ризик виник у дітей, які зазнали впливу радіоактивного йоду, передусім через споживання забруднених продуктів. За оцінками дослідників, близько 13,5 тисячі дітей отримали значне опромінення щитовидної залози. У наступні роки це спричинило різке зростання захворюваності: кількість випадків раку збільшилася у 5–8 разів, а в окремих регіонах — до 10 разів. Найбільш уразливою групою стали діти віком від нуля до дев’яти років.

    Науковці наголошують, що на початку було складно довести прямий зв’язок між радіацією та розвитком онкології, оскільки вважалося, що латентний період хвороби значно довший. Однак фактичні дані показали, що захворювання почали виявляти значно раніше, що й дозволило епідеміологічно підтвердити вплив радіації.

    З часом показники захворюваності почали знижуватися, однак і сьогодні вони залишаються вищими серед тих, хто зазнав опромінення в дитинстві. Міжнародні організації, зокрема Організація Об’єднаних Націй, визнають рак щитовидної залози одним із ключових наслідків аварії.

    Окрім онкологічних захворювань, фахівці фіксують і інші порушення здоров’я. Зокрема, представники Інститут отоларингології імені професора Олексія Коломійченка повідомляють про проблеми зі слухом, голосоутворенням і вестибулярною функцією. Радіонукліди також спричиняли хронічні зміни слизових оболонок, що підвищує ризик розвитку онкології дихальних шляхів.

    За словами представника Національний науковий центр радіаційної медицини НАМН Віктора Сушка, українські дослідники сформували одну з найбільших у світі доказових баз щодо впливу радіації. Встановлено, що опромінення підвищує ризики серцево-судинних, ендокринних, респіраторних, офтальмологічних та онкологічних захворювань.

    Станом на початок 2026 року в Україні налічується понад 1,46 мільйона осіб зі статусом постраждалих від Чорнобильської катастрофи, серед яких — понад тисяча дітей. До цієї категорії належать ліквідатори, евакуйовані та жителі радіоактивно забруднених територій. Водночас кількість ліквідаторів за останні роки суттєво скоротилася — більш ніж удвічі, що свідчить про високу смертність у цій групі.

    Попри десятиліття після аварії, її наслідки залишаються актуальними. Зокрема, на початку 2026 року зафіксовано підвищений рівень радіонуклідів у плаценті деяких вагітних жінок, що може впливати на перебіг вагітності та здоров’я дітей.

    Фахівці наголошують, що Чорнобиль і досі має довготривалий вплив на здоров’я населення, а медичний моніторинг постраждалих груп залишається критично важливим.