Позначка: лісова корупція

  • Незаконні рубки в Ростанському лісництві: організатор отримав лише 1,5 року іспиту

    Незаконні рубки в Ростанському лісництві: організатор отримав лише 1,5 року іспиту

    Шацький районний суд Волинської області оголосив вирок у справі про масштабну незаконну вирубку лісу. Під судом опинився 41-річний начальник відділення прикордонної служби Роман С., якого визнали організатором схеми з незаконної заготівлі та продажу деревини. Попри масштаби збитків і залучення кількох спільників, обвинувачений отримав лише 1,5 року іспитового строку.

    Згідно з вироком від 21 листопада, у січні 2025 року посадовець організував у Ростанському лісництві незаконні рубки. Щоб приховати діяльність, дерева зрізали на ділянках, де існували офіційні дозволи на заготівлю, — це дозволяло маскувати обсяги вирубки. Деревину вивозили вантажівкою ГАЗ та екскаватором, а потім розпилювали на приватних пилорамах у селах Острів’я та Мельники.

    Слідство встановило, що прикордонник залучив до схеми лісничого, який забезпечував доступ до ділянок та попереджав про можливі перевірки. Власники пилорам приймали незаконно добуту деревину, розпилювали її та реалізовували. За кожен кубометр учасники схеми отримували по 2000 грн.

    Правоохоронці задокументували щонайменше три епізоди незаконної діяльності — 29 січня, 8 лютого та 5 березня. Було знищено десятки дерев сосни, дуба, берези та вільхи поза межами дозволених обсягів. Деревину збували як приватним господарствам, так і відпочинковим комплексам.

    Схему вдалося викрити після того, як один зі спільників звернувся до правоохоронців і погодився на співпрацю зі слідством.

    Суддя Наталія Жевнєрова визнала Романа С. винним у незаконній вирубці лісу та привласненні чужого майна, скоєних у складі групи за попередньою змовою (ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 246, ч. 4 ст. 191 КК України). Утім, суд звільнив його від реального покарання, призначивши 1,5 року іспитового терміну.

    Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку.

  • 700 тисяч кубів лісу дали Закарпаттю тільки 17 мільйонів доходу

    700 тисяч кубів лісу дали Закарпаттю тільки 17 мільйонів доходу

    Закарпаття у 2024 році стало черговим прикладом того, як одна з найбагатших природних галузей приносить бюджету крихти, тоді як тіньові заробітки обчислюються мільярдами. За офіційними даними, в області за рік вирубали близько 700 тисяч кубометрів лісу — це приблизно 400 тисяч дерев, значна частина яких була перероблена на понад 200 місцевих пилорамах і зрештою продана за кордон.

    На папері це начебто економічна активність, зайнятість населення і валютні надходження. Але реальність виглядає зовсім інакше. Попри масштаб лісозаготівлі, місцеві бюджети отримали лише 17 мільйонів гривень. Для порівняння: два ресторани «МакДональдз», які тільки мають відкритися на Закарпатті, заплатять близько 16 мільйонів податків — майже стільки ж, скільки вся лісова галузь регіону.

    Цей дисбаланс оголює абсурдність системи: регіон, де ліс — основний природний ресурс, отримує від його експлуатації менше, ніж два заклади громадського харчування. І це при тому, що лісова галузь потенційно здатна стати одним із головних донорів держбюджету. За оцінками експертів, Україна щороку могла б отримувати до 880 мільярдів гривень доходу, що приблизно дорівнює вартості закупівлі понад 600 винищувачів F-16.

    Однак реальні надходження виглядають жалюгідно: у 2022 році ліс дав державі лише 23,3 мільярда гривень, а решта коштів — за оцінками аналітиків, сотні мільярдів — осідають у тіньових схемах, які десятиліттями контролюють “лісові барони”.

    У 2022 році держава створила єдиного оператора лісової галузі — ДП «Ліси України», до якого увійшли 158 лісгоспів та 9 регіональних офісів. Ідея центральної реформи полягала в боротьбі з хаосом, розпорошеними фінансовими потоками та корупційними практиками. Але на практиці «реформа» перетворилася на централізацію старих схем у нових руках.

    Керівником новоствореного підприємства став Юрій Болоховець, якого раніше звільнили з Держлісагентства за фінансові порушення. Його призначення наробило шуму ще на старті — і недарма. Замість очищення галузі система отримала адміністратора, здатного звести всі тіньові потоки під єдиний дах.

    За інформацією зсередини системи, саме під час керівництва Болоховця ліс остаточно перетворився на товар для корупційних оборудок.

    Основні схеми виглядають так:

    – під виглядом санітарних рубок вирубуються цілком здорові дерева;
    – деревину продають не напряму, а через фірми-прокладки, які штучно занижують реальну вартість;
    – після цього деревина “подорожує” через десятки приватних пилорам, де легалізуються обсяги та доходи;
    – зароблені гроші виводяться через публічні закупівлі та маніпуляції з договорами постачання.

    Найбільші прибутки приховує ще один напрям — постачання деревини для оборонних споруд. Після початку повномасштабної війни ціни різко злетіли, і деревина продавалася за тарифами, що в рази перевищували ринкові. Саме тут і «осідали» найбільші гроші — не в бюджетах громад, а в кишенях наглядачів лісового бізнесу.

    У результаті Закарпаття втрачає не просто гроші — воно втрачає можливість розвитку. Громади, на території яких ведеться масова вирубка, не отримують адекватних компенсацій, інфраструктура не розвивається, а лісові масиви деградують.

    Натомість десятиріччями збагачуються ті самі люди, які й «реформують» галузь. Централізація лісгоспів у рамках «Лісів України» не зламала старі схеми — вона лише укрупнила їх і зробила ще менш прозорими.