Golosnovinua.com

Позначка: лівий берег

  • Київ змінює транспортні маршрути між берегами: запускають нові автобуси та тролейбус

    Київ змінює транспортні маршрути між берегами: запускають нові автобуси та тролейбус

    У Києві запроваджують нову схему руху громадського транспорту через пошкодження мостів та транспортної інфраструктури внаслідок російських атак. Міська влада вирішила посилити сполучення між лівим і правим берегами столиці, запустивши додаткові автобусні маршрути та новий тролейбус.

    Про це 30 жовтня повідомила Київська міська державна адміністрація.

    Найбільші зміни стосуватимуться маршрутів, які дублюють червону лінію метрополітену. Замість одного автобусного маршруту № 1-М працюватимуть одразу три, що дозволить розподілити пасажиропотік та забезпечити додаткові можливості для пересування містом.

    Зокрема, автобус № 1-М продовжить курсувати між станцією метро «Лісова» та «Палацом спорту». Додатковий маршрут № 1-МА сполучатиме «Лісову» з «Арсенальною» та працюватиме у ранкові й вечірні години пік. Ще один маршрут № 1-МД перевозитиме пасажирів від станції метро «Дарниця» до «Палацу спорту».

    Зміни запроваджують і на зеленій лінії метрополітену. Новий автобус № 3-М курсуватиме між станціями «Осокорки» та «Видубичі», забезпечуючи альтернативне сполучення на ділянці між берегами Дніпра.

    Крім того, у столиці з’явиться новий тролейбусний маршрут № 48. Він з’єднає станцію метро «Лісова» із залізничною станцією «Куренівка» та проходитиме через станцію метро «Почайна».

    Таким чином, нова транспортна схема охопить одразу кілька важливих напрямків столиці, зокрема Дарницю, Лісовий масив, Печерськ, Осокорки та Куренівку.

    Окремо в КМДА нагадали про особливості роботи громадського транспорту під час повітряних тривог. Автобуси № 110, № 111 та № 112 у цей період курсують через Північний міст. Водночас маршрути № 22-ТЛ, № 22-ТД та № 91-Т перенаправляють через Дарницький міст.

    Реорганізація транспортної мережі відбувається на тлі серйозних проблем із мостовим сполученням у столиці. Після російських ракетних ударів частина транспортної інфраструктури зазнала пошкоджень, що призвело до обмеження руху та збільшення навантаження на альтернативні переправи.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що відновлення руху метро через Південний міст залежить від результатів експертизи його конструкцій. Фахівці повинні підтвердити безпечність експлуатації переправи після російських обстрілів.

    У міській адміністрації закликають пасажирів враховувати зміни під час планування поїздок. Детальні графіки та можливі коригування маршрутів оприлюднюватимуть на офіційних інформаційних ресурсах міста.

  • У Києві готують запуск поромів через Дніпро

    У Києві готують запуск поромів через Дніпро

    У Києві розглядають можливість відновлення поромного сполучення між лівим і правим берегами Дніпра через пошкодження мостової інфраструктури внаслідок російських атак. У столиці вже провели інвентаризацію річкового транспорту та визначили близько 20 суден, які потенційно можуть залучити до пасажирських перевезень.

    Про це 30 жовтня заявив міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту України Микола Калашник під час години запитань до уряду у Верховній Раді.

    За словами міністра, використання річкового транспорту може стати одним із додаткових способів забезпечення транспортного сполучення між берегами Києва. Однак запуск поромів потребує погодження з військовими через особливості безпекової ситуації на Дніпрі.

    Наразі акваторію річки використовують військові підрозділи, зокрема для виявлення та знищення російських повітряних цілей. Тому перед початком цивільних перевезень необхідно перевірити технічний стан суден та визначити можливість їхньої безпечної експлуатації.

    Калашник повідомив, що робота над відновленням поромних переправ уже триває. Водночас конкретних термінів запуску та маршрутів поки не називають.

    Паралельно влада шукає інші способи покращити транспортне сполучення столиці. Зокрема, «Укрзалізниця» запровадила 16 додаткових маршрутів для перевезення пасажирів між берегами Дніпра. Також збільшено кількість автобусних маршрутів і транспорту на них.

    Окрім цього, в Україні планують облаштувати 21 альтернативну мостову переправу через річки. Як повідомило Міністерство розвитку громад та територій, будівельні роботи у Києві вже розпочалися. Перші переправи мають запрацювати на початку 2027 року.

    Необхідність альтернативних шляхів сполучення виникла через систематичні удари російської армії по мостах та транспортній інфраструктурі України.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про обговорення будівництва резервних переправ у Києві. За попередніми оцінками, одна дамбо-понтонна конструкція зможе пропускати до 10 тисяч автомобілів на добу, однак реалізація проєкту потребує значного фінансування.

    Також видання писало про ракетний удар по Південному мосту 27 жовтня, який призвів до пошкоджень дорожньої інфраструктури та порушення транспортного сполучення між берегами.

    Зокрема, під час масованої атаки в ніч проти 27 жовтня російські ракети пошкодили Південний міст у Києві. Через руйнування рух переправою довелося повністю перекрити. Станом на 30 жовтня автомобільне сполучення частково відновили, однак рух потягів метро через міст залишався зупиненим.

    Таким чином, поромне сполучення розглядають як додаткову транспортну альтернативу, яка могла б зменшити навантаження на наявні мости та забезпечити пересування мешканців столиці в умовах воєнного стану.

     

  • Омелян публічно озвучив тези, які напередодні обговорювали на закритій нараді

    Омелян публічно озвучив тези, які напередодні обговорювали на закритій нараді

    Те, про що наша редакція дізналася на закритій нараді щодо резервних переправ через Дніпро та опублікувала 5 жовтня, вже наступного дня публічно озвучив ексміністр інфраструктури Володимир Омелян. На нараді йшлося про те, що реальна пропускна спроможність однієї комбінованої переправи — насипної дамби з понтонним переходом — може становити не більш як 10 тисяч автомобілів на добу. Обговорювалася і цифра до 25 тисяч, однак більш реалістичною називали саме оцінку в 10 тисяч. Водночас через наявні мости, за даними учасників обговорення, зараз проходить понад 200 тисяч автомобілів на добу.

    6 жовтня Омелян в ефірі «Вечір.LIVE» засумнівався в тому, що понтонні переправи зможуть забезпечити заявлену владою половину нинішньої пропускної спроможності мостів. Він назвав таку оцінку «дуже сміливою». За його словами, не можна враховувати лише пропускну спроможність самого понтона — потрібно брати до уваги під’їзди до нього, виїзди та дорожню інфраструктуру на обох берегах.

    Саме цей момент збігається з однією з ключових оцінок закритої наради. Там також ішлося не просто про пропускну спроможність понтонного переходу, а про те, скільки транспорту реально зможе пройти через усю резервну схему. Водночас різниця між розрахунковою можливістю окремої переправи та її фактичною роллю у транспортній системі Києва була одним із головних питань.

    Збігаються й оцінки щодо того, який транспорт взагалі зможе користуватися такою переправою. На закритій нараді понтонну схему розглядали як тимчасове рішення, а не повноцінну заміну наявним мостам, зокрема для вантажної логістики. Омелян заявив, що не готовий пропускати через понтон важкі вантажівки та вважає його передусім рішенням для приватного й легкового транспорту. Південний міст він окремо назвав ключовою артерією для великогабаритних вантажів на схід.

    Окремо Омелян вказав на проблему громадського транспорту. Він вважає, що понтонна переправа не зможе стати повноцінною заміною мостам для масового пасажирського потоку. Цей тезис також відповідає загальній оцінці закритої наради: резервні переправи розглядалися як додаткова й тимчасова інфраструктура, а не як можливість повністю перенести на них нинішній транспортний потік.

    Водночас офіційні розрахунки влади суттєво оптимістичніші. 3 жовтня міністр відновлення Микола Калашник заявив, що насипні дамби з понтонними переправами мають забезпечити не менш як половину пропускної спроможності наявних мостів. Він говорив приблизно про 600 тисяч автомобілів на добу між берегами Києва та оцінював термін будівництва резервних переправ до трьох місяців.

    На закритій нараді обговорювалися й конкретні параметри реалізації проєкту: використання островів і мілин Дніпра, передусім у північній та південній частинах Києва, попередня вартість близько 2 млрд грн та необхідність залучення інженерних військ. Терміни запуску також пов’язували з погодними умовами.

    Публічні заяви Омеляна збіглися з обговоренням на закритій нараді одразу за кількома ключовими пунктами: реальна пропускна спроможність резервної схеми, залежність її ефективності від під’їзної інфраструктури та обмеження щодо важкого й масового транспорту. Водночас конкретних цифр із закритого обговорення Омелян публічно не називав — збіглися саме оцінки можливостей та обмежень проєкту.

  • Удар реактивним дроном по Північному мосту у Києві: Кличко повідомив про атаку

    Удар реактивним дроном по Північному мосту у Києві: Кличко повідомив про атаку

    Російські окупанти здійснили черговий акт терору проти цивільної інфраструктури української столиці. На світанку загарбники вдарили реактивним безпілотником по Північному мосту в Києві.

    Про це повідомив київський міський голова Віталій Кличко. Наразі офіційні деталі, масштаби руйнувань та інформація про можливі наслідки чи постраждалих уточнюються.

    Головні деталі ворожої атаки:

    • Ціль удару: Ворог спрямував дрон на одну з ключових транспортних артерій столиці, що забезпечує сполучення між берегами Дніпра.
    • Попередні попередження: Незадовго до моменту влучання у місті було оголошено повітряну тривогу жовтого рівня через загрозу застосування ворогом ударних БПЛА.
    • Оперативна ситуація: Екстрені служби та профільні фахівці працюють на місці події для оцінки наслідків удару та ліквідації можливих пошкоджень інфраструктури.
  • Олеся Жураківська пояснила, чому переїхала ближче до роботи під час війни

    Олеся Жураківська пояснила, чому переїхала ближче до роботи під час війни

    Відома українська акторка Олеся Жураківська тимчасово переїхала з власної квартири на правому березі Києва до орендованої на лівому березі. Причиною став ворожий “приліт” поблизу її житла, після якого рідні артистки наполягли на переїзді для безпеки.

    У новій квартирі акторка оселилась неподалік Київського академічного театру драми і комедії, яким вона керує. Жураківська зазначила, що тепер їй зручніше добиратися на роботу, особливо під час комендантської години.

    “Не планувала переїздити, але ‘прилетіло’ на Теремках у сусідній будинок, страшно там горіло, мої родичі злякались і сказали: ‘Олесю, треба переселитись’. Переселили мене на зйомку квартиру. Я неподалік від театру, мені там близенько. Під час війни це дуже добре, бо комендантська година, а я буває засиджуюся до пізньої години”, – розповіла акторка.

    Жураківська додала, що не шкодує про переїзд і навіть насолоджується новими краєвидами. З вікон її квартири відкривається вид на Києво-Печерську лавру та інші визначні місця лівого берега. “Красиво там. Я народилась на правому березі і ніколи не розглядала лівий берег, не думала, що там так гарно”, – зазначила акторка.

  • У Києві відкрили Подільсько-Воскресенський міст, що будувався з 1993 року

    У Києві відкрили Подільсько-Воскресенський міст, що будувався з 1993 року

    1 грудня в Києві офіційно відкрили Подільсько-Воскресенський міст, довгоочікувану інфраструктурну споруду, будівництво якої тривало понад 30 років. Цей міст став важливим етапом у розвитку транспортної мережі столиці та значно полегшить рух у центральних районах міста.

    У столиці Подільський мостовий перехід відкрили для легкових авто та громадського транспорту. Проїзд можливий через новий тунель, що з’єднує міст з вулицею Вершигори, значно скорочуючи шлях з Троєщини до центру. Про це у неділю повідомив мер міста Віталій Кличко.

    Як вказав Кличко, тепер на міст можна заїхати: з правого берега — з вул. Набережно-Хрещатицька, а виїхати на вул. Петра Вершигори; з лівого берега заїзд — з вул. Петра Вершигори, виїзд — на вул. Набережно-Рибальську.

    Зокрема, маршрут пролягає й новозбудованим тунелем, який сполучає мостовий перехід зі з’їздом на вул. Вершигори в напрямку проспекту Романа Шухевича та житлового масиву Троєщина. Тож дістатися з Троєщини до центру міста тепер можна набагато швидше, зауважив кличко.

    Для великовантажного транспорту Подільський мостовий перехід поки залишиться закритим.

    За словами Кличка, ще тривають роботи з благоустрою та облаштування прилеглої території, біля новозбудованого тунелю. Їх завершать до кінця року. Фахівці працюють на обʼєкті 24/7, додав мер.