Позначка: Львівська митниця

  • На кордоні викрили схему з “гуманітарним” BMW за понад 2 мільйони гривень

    На кордоні викрили схему з “гуманітарним” BMW за понад 2 мільйони гривень

    На пункті пропуску «Шегині – Медика» митники викрили спробу незаконного ввезення в Україну преміального автомобіля BMW X5 2022 року випуску під виглядом гуманітарної допомоги.

    Про це повідомили у Львівській митниці після перевірки законності ввезення транспортного засобу, який прямував в Україну з відповідними товаросупровідними документами.

    Згідно з поданими паперами, кросовер преміумкласу нібито перевозили на адресу одного з благодійних фондів Харкова. У документах зазначалося, що автомобіль передають американські донори для подальшої передачі військовослужбовцю Збройних сил України.

    Однак під час детального огляду транспортного засобу та перевірки інформації митники виявили невідповідності. З’ясувалося, що фактичним відправником автомобіля є литовська компанія, тоді як отримувачем у документах значився звичайний громадянин України, а не благодійна організація чи військовий підрозділ.

    Вартість автомобіля, за оцінкою митників, перевищує 2 мільйони гривень.

    За даними митниці, керівник благодійного фонду подав до митних органів документи з неправдивими відомостями. Йдеться про спотворені дані щодо відправника, отримувача, вартості транспортного засобу та характеру товару, який намагалися оформити як гуманітарну допомогу.

    У результаті митники склали протокол про порушення митних правил за частиною 1 статті 483 Митного кодексу України.

    Крім того, інформацію про інцидент передано до Територіального управління Бюро економічної безпеки у Львівській області. Правоохоронці розглядатимуть можливу наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого статтею 201-4 Кримінального кодексу України — незаконне використання гуманітарної допомоги.

    Наразі обставини справи встановлюються.

  • Люксовий гардероб і держслужба: питання до доходів митника

    Люксовий гардероб і держслужба: питання до доходів митника

    Два публічні коментарі щодо керівника внутрішньої безпеки Львівська митниця привернули увагу професійної спільноти через детальність викладених звинувачень і масштаб озвучених сум. У матеріалах, що поширюються в інформаційному середовищі, йдеться не про зовнішні перевірки, а про твердження нібито зсередини системи — із конкретними розрахунками щомісячних потоків.

    У першому коментарі стверджується, що підрозділ внутрішньої безпеки начебто «інтегрований у процес сприяння контрабанді». Автор наводить арифметику можливих неформальних платежів: фіксовані суми з кожної зміни на кордоні, окремі тарифи для мікроавтобусів, а також платежі під час розмитнення автомобілів і кадрових рішень. За викладеними розрахунками, загальний обсяг може сягати від 120 до 150 тисяч доларів на місяць.

    Водночас жодних офіційних підтверджень цим цифрам наразі не оприлюднено. Самі твердження потребують перевірки в межах процесуальних процедур, зокрема фінансового моніторингу та службового розслідування. Без документальних доказів такі оцінки залишаються версією автора коментаря.

    Другий коментар стосується публічного образу керівника підрозділу — зокрема стилю одягу та зовнішніх ознак достатку. У ньому згадуються люксові бренди та порівняння з вартістю офіційної форми, що раніше закуповувалася централізовано. Контраст між задекларованими доходами держслужбовця та цінами на одяг преміумсегмента став підставою для запитань щодо джерел фінансування такого способу життя.

    Йдеться про дискусію навколо відповідності рівня витрат і способу життя публічної особи офіційним доходам. У демократичній системі подібні питання зазвичай вирішуються через перевірку декларацій, аналіз активів та за потреби — антикорупційні процедури.

    Ситуація навколо Пшеничний на тлі цих коментарів формує репутаційний контекст, який потребує не емоційних оцінок, а офіційної реакції компетентних органів. Якщо викладені факти підтвердяться документально — це стане предметом правової оцінки. Якщо ні — твердження мають бути спростовані у встановленому порядку.

    У будь-якому випадку мова йде про питання довіри до інституції, відповідальної за контроль на кордоні. Саме прозорість процедур, публічність перевірок і чіткі висновки можуть зняти або підтвердити закиди, що нині циркулюють у професійному середовищі.

  • Кандидат на голову митниці Меньшиков не задекларував будинки на 13 мільйонів

    Кандидат на голову митниці Меньшиков не задекларував будинки на 13 мільйонів

    Кандидат на посаду голови митної служби Даніїл Меньшиков опинився в центрі уваги через серйозні питання до його майнового стану та минулої діяльності на державній службі.

    Меньшиков раніше очолював Львівську митницю. У 2022 році правоохоронні органи провели обшуки за місцем його проживання в межах кримінального провадження, пов’язаного з незаконним ввезенням на територію України понад 60 автомобілів без сплати обов’язкових митних платежів.

    Окрему увагу викликають результати повної перевірки декларації Меньшикова за 2022 рік. Перевірка встановила факти недекларування значного обсягу нерухомого майна. Йдеться про чотири житлові будинки в Києві загальною площею майже 1200 квадратних метрів. Орієнтовна вартість цієї нерухомості перевищує 13 мільйонів гривень.

    Зазначені об’єкти оформлені на співмешканку Меньшикова, яка є донькою відомого бізнесмена та співвласницею групи компаній, що працюють у сфері будівництва та операцій з нерухомістю. Водночас у декларації посадовця ця нерухомість не була відображена.

    Крім того, перевірка виявила суттєві розбіжності між офіційними доходами співмешканки кандидата та задекларованими заощадженнями. За наявними даними, за період з 1998 по 2022 рік її сукупний офіційний дохід становив понад 42 мільйони гривень. Із цієї суми близько 25 мільйонів було витрачено на придбання нерухомості.

    Попри це, обсяг заощаджень, зазначених у документах, становить майже 63 мільйони гривень, що на понад 46 мільйонів перевищує фінансово обґрунтований рівень накопичень з урахуванням задекларованих доходів і витрат.

    Поєднання обшуків у справі про митні схеми, недекларування елітної нерухомості та невідповідності заощаджень офіційним доходам ставить під сумнів прозорість фінансового стану кандидата. Саме ці обставини, на думку аналітиків, потребують ретельної оцінки з боку конкурсної комісії перед ухваленням будь-яких кадрових рішень.

  • Митник зі Львівщини задекларував Audi e-tron за 50 тисяч гривень

    Митник зі Львівщини задекларував Audi e-tron за 50 тисяч гривень

    У декларації митника посту «Городок» Львівської митниці Сергія Писка виявлено дані, які викликають запитання щодо реальної вартості задекларованого майна, зокрема електромобіля Audi e-tron.

    Згідно з декларацією, Сергій Писко проживає разом із дружиною Юлією та двома дітьми — Анною і Максимом — у селі Сокільники Львівського району. Сам декларант зареєстрований у селі Завада Яворівського району Львівської області.

    У розділі нерухомості зазначено кілька земельних ділянок. Сам Сергій Писко володіє ділянкою площею 1500 квадратних метрів у селі Гостинцеве Яворівського району, яку придбав ще у 2011 році. Його дружина Юлія Писко має у власності три земельні ділянки в селі Сокільники загальною площею понад 5 тисяч квадратних метрів, придбані у 2017–2018 роках. Житлового будинку або квартири в декларації не вказано.

    Найбільшу увагу привертає задекларований транспорт. У грудні 2023 року Сергій Писко набув право власності на електромобіль Audi e-tron 2019 року випуску, вартість якого він зазначив на рівні лише 50 тисяч гривень. Водночас ринкова ціна таких автомобілів в Україні у 2023–2024 роках коливається від приблизно 1,4 до 2,9 мільйона гривень залежно від комплектації та технічного стану. Таким чином, задекларована вартість виглядає заниженою у десятки разів.

    Дружина митника володіє автомобілем BMW X5 2017 року випуску, який був придбаний у жовтні 2022 року за 815 тисяч гривень. Ця сума загалом відповідає нижній межі ринкових цін на такі авто у відповідний період.

    Іншого цінного рухомого майна, корпоративних прав, бізнесу чи цінних паперів родина не задекларувала. Готівкові заощадження становлять 10 тисяч доларів США.

    Доходи родини за 2024 рік також виглядають обмеженими. Сергій Писко отримав 165 тисяч гривень зарплати у Львівській митниці та ще 93 тисячі гривень — у Чернівецькій митниці. Інших джерел доходів у декларації не зазначено.

    За таких офіційних доходів придбання електромобіля преміумкласу навіть за заниженою задекларованою ціною може викликати додаткові питання щодо повноти та достовірності фінансових даних у декларації митника.

  • Суд покарав колишнього львівського митника за корупцію на імпорті авто

    Суд покарав колишнього львівського митника за корупцію на імпорті авто

    Городоцький районний суд Львівської області виніс вирок колишньому працівнику Львівської митниці Євгену Чернюку, визнавши його винним у хабарництві та зловживанні впливом. За даними слідства, посадовець систематично отримував неправомірну вигоду за сприяння в імпорті автомобілів в Україну.

    Як зазначається у вироку суду, оприлюдненому в судовому реєстрі у грудні 2025 року, Чернюк, обіймаючи посаду державного інспектора відділу аналізу та контролю митної вартості Львівської митниці, вимагав та отримував хабарі за вплив на рішення щодо митного оформлення транспортних засобів.

    Зокрема, у червні 2025 року митник отримав 100 доларів США за нестворення штучних перешкод під час розмитнення автомобіля BMW 530d. Крім того, він взяв ще 300 доларів за вплив на своїх колег з метою сприяння імпорту трьох інших автомобілів. У липні 2025 року правоохоронці задокументували отримання ним ще 1200 доларів за аналогічний вплив щодо ввезення інших машин.

    Про затримання Євгена Чернюка раніше повідомляло видання ZAXID.NET. У ході досудового розслідування обвинувачений уклав угоду про визнання винуватості з прокурором. Згідно з його електронною декларацією, на момент розгляду справи він уже не працював на Львівській митниці. У вироку також зазначено, що Чернюк проходить службу в одній з військових частин.

    Справу розглядала суддя Ольга Ференц. Вивчивши матеріали провадження та аргументи сторін, вона затвердила угоду про визнання винуватості та призначила покарання у вигляді штрафу в розмірі 85 тисяч гривень. Також суд заборонив Чернюку протягом 1,5 року обіймати посади в митних органах.

    Окрім цього, у дохід держави конфіскували 400 доларів США, отриманих як неправомірну вигоду. Вирок суду наразі не набрав законної сили і може бути оскаржений у встановленому законом порядку.

  • Експосадовець митниці Сергій Звягінцев збудував мережу контрабанди та фіктивних інвойсів

    Експосадовець митниці Сергій Звягінцев збудував мережу контрабанди та фіктивних інвойсів

    Система, вибудувана Сергієм Звягінцевим, перетворила митницю на окремий тіньовий бізнес-напрям, де контрабанда оформлювалася майже як офіційна послуга. Під його керівництвом виникла розгалужена мережа, що працювала одночасно на кількох регіональних митницях — передусім Львівській та Закарпатській, але фактично охоплювала й інші напрямки. Основою схеми були занижені інвойси, фіктивні декларації та компанії-прокладки з нульовими активами, через які проходили значні партії товарів.

    Базовий принцип був простий: товар, що реально коштує умовні 50 тисяч доларів, декларувався як вантаж на 10–20 тисяч. Інколи інвойси штучно «опускали» ще нижче — в 4–5 разів. Після перетину кордону документи переписувалися, що дозволяло вводити товар у цивільний обіг без сплати належних митних платежів. Техніка, одяг, побутове приладдя та інші комерційні позиції фактично оформлювалися як дрібні консигнації або товар із мінімальною вартістю.

    Ключовим елементом були фірми-прокладки — юридичні особи без активів, персоналу та оборотів, створені виключно для оформлення таких вантажів. Через ці «транзитні» компанії за короткий час проходили мільйонні обсяги імпорту. Після завершення циклу фірму закривали або переводили в статус «сплячої», щоб уникнути будь-якого податкового та бухгалтерського аналізу.

    Не менш важливою частиною схеми був фактичний контроль над оглядовими зонами. Машини пропускалися без реальних оглядів, інколи декларувалися як «порожні», попри очевидний вантаж. Митники різних регіонів працювали синхронно: від інспекторів, які погоджували занижені інвойси, до керівництва, яке забезпечувало прикриття для безперебійності процесу.

    У результаті митні органи перетворилися на інструмент організованої злочинної діяльності, яка роками завдавала державі мільйонних збитків. Система Звягінцева існувала не як випадкові епізоди контрабанди, а як стабільно працююча вертикаль, що забезпечувала проходження будь-яких вантажів — від дрібних «сірим» імпортерам до великих комерційних партій, які не проходили належного контролю.

    Попри масштабність схем, силові структури тривалий час їх ігнорували або зводили реакцію до формальних перевірок. Це дозволило мережі існувати роками, набуваючи обертів і фактично створюючи паралельну систему митного «оформлення» поза законом.

  • Інспектор Львівської митниці затриманий за $15 тис. хабара — оформлював контрабанду брендових прикрас

    Інспектор Львівської митниці затриманий за $15 тис. хабара — оформлював контрабанду брендових прикрас

    Державний інспектор відділу протидії незаконному переміщенню наркотиків і зброї управління боротьби з контрабандою Львівської митниці затриманий за вимагання та отримання неправомірної вигоди у розмірі $15 000. За даними слідства, за вказану суму посадовець забезпечував безперешкодне ввезення з Польщі ювелірних виробів відомих брендів без сплати митних платежів та інструктував, як приховати товар від контролю при перетині кордону.

    Йдеться про вироби таких марок, як Cartier, Van Cleef та Hermes. Зазначається, що розмір хабара становив близько 4% від фактичної вартості переміщуваних товарів. Інспектора затримали одразу після отримання останньої частини «відкату» — $10 000.

    Під час обшуків правоохоронці вилучили кошти, серед іншого — всю суму, отриману перед затриманням, та частину попередньої виплати (зокрема $1 600). За процесуального керівництва Львівської обласної прокуратури службовцю повідомлено про підозру у одержанні неправомірної вигоди службовою особою, поєднаному з вимаганням (ч. 3 ст. 368 КК України).

    На цей час фігуранта відсторонено від займаної посади; йому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави. Слідчі продовжують дії, встановлюються всі особи, причетні до протиправної діяльності та канали ввезення товарів.

  • На Львівщині СБУ затримала митника за сприяння контрабанді ювелірних прикрас

    На Львівщині СБУ затримала митника за сприяння контрабанді ювелірних прикрас

    На Львівщині співробітники СБУ разом із поліцією затримали посадовця Львівської митниці Іларіона Кравченка, який за хабарі сприяв незаконному ввезенню елітних ювелірних прикрас в Україну. За даними СБУ, митник обіцяв не перешкоджати ввезенню товарів брендів Cartier, Hermes та Van Cleef, а також надавав інструкції клієнтам щодо маскування коштовностей під час митного огляду.

    Свої послуги Кравченко оцінював у 4% від вартості товару. Правоохоронці задокументували кілька епізодів, коли завдяки його сприянню в Україну було незаконно ввезено ювелірні вироби на суму 375 тис. євро. Затримання відбулося «на гарячому» після отримання третьої частини хабара — 10 тис. доларів. Загальна сума отриманого митником хабара становила 15 тис. доларів.

    Затриманому повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 368 ККУ (одержання неправомірної вигоди службовою особою). На час слідства Кравченка відсторонили від посади, а суд визначив йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у 500 тис. грн.

    Правоохоронці продовжують слідчі дії для встановлення всіх обставин справи та можливої причетності інших осіб до незаконного переміщення ювелірних виробів через митний кордон.

  • Львівський митник Олег Будз задекларував мільйони готівки

    Львівський митник Олег Будз задекларував мільйони готівки

    На західному кордоні України сьогодні сходяться дві лінії реальності. З одного боку, офіційні заяви про реформування митниці, цифровізацію процесів, спрощення контролю та боротьбу з корупцією. З іншого — розповіді водіїв мікроавтобусів, місцевих підприємців та активістів, які запевняють, що пройти кордон без «абонемента» неможливо. Про це пише “Антикор”.

    У цих розмовах все частіше звучить прізвище людини, яка не є публічним політиком, не дає інтерв’ю і не прагне бути відомою, але давно обіймає помітну посаду на Львівській митниці. Йдеться про Олега Федоровича Будза, начальника відділу митного оформлення №1 поста «Мостиська». Саме навколо його імені почали сплітатися численні чутки про побори, «чорні каси» й вибірковий контроль.

    Історія набуває ще більш цікавого відтінку, якщо поглянути в документи. Декларації, які щорічно подає Олег Будз, показують картину, далеку від скромного чиновницького побуту. Це великі суми готівки в доларах і євро, автомобілі представницького класу, доходи від бізнесу дружини й навіть згадки про подарунки в мільйонах гривень. Самі по собі ці цифри не доводять порушень закону, але вони впадають в око, коли їх співставляєш з офіційними доходами сім’ї. І в цьому полягає головна інтрига: наскільки прозоро й чесно складалося матеріальне становище сім’ї Будза?

    Фігура Будза довгий час залишалася в тіні, поки в телеграм-каналах і регіональних публікаціях не почали з’являтися матеріали про схеми на кордоні. Автори стверджували, що частина мікроавтобусів проходить контроль швидше і без черги, а водії платять фіксовані суми в обмін на гарантоване «зелене» вікно. Саме в такому контексті прізвище начальника відділу митного оформлення Олега Будза стало символом «митного конвеєра».
    Проте офіційні документи малюють куди більш стриману картину. В Єдиному державному реєстрі декларацій НАЗК чітко зафіксовано, що Олег Будз обіймає посаду в системі Львівської митниці. Його щорічні звіти відображають зарплату, кілька автомобілів, банківські рахунки й грошові активи. Ключовий момент полягає в тому, що, починаючи з 2019 року, разом із деклараціями з’явилися дані про дружину Анну Коваль, чиї доходи від підприємницької діяльності значно перевищують зарплату чоловіка.

    У декларації за 2024 рік, наприклад, вказано сукупний сімейний дохід у понад 3,5 мільйона гривень, з яких 2,38 мільйона становили доходи дружини від бізнесу. Вона ж вказана отримувачем зарплати в приватній компанії «Петро Карбо Хем» у розмірі понад пів мільйона гривень. На тлі цих доходів офіційна зарплата самого Будза в 623 тисячі виглядає куди більш скромно.
    Але більш вражають грошові активи: готівкові 160 тисяч доларів, 90 тисяч євро і майже півтора мільйона гривень, плюс – банківські залишки. У перерахунку на гривню це понад дванадцять мільйонів, що в три з половиною раза перевищує сукупний дохід сім’ї за рік.

    Особливої уваги заслуговує декларація 2021 року, де зафіксований подарунок дружині Анні Коваль у розмірі понад 1,3 мільйона гривень. Від кого був цей подарунок і на яких умовах — питання залишається без відповіді, адже декларація фіксує лише сам факт отримання коштів. Про те, що цей «подарунок» чомусь не помітили правоохоронні органи, покликані такі речі відстежувати, скромно промовчимо. Навіщо пояснювати очевидні речі?
    Якщо в деклараціях Будза основну увагу привертає співвідношення доходів і активів, то у випадку його дружини — це поєднання офіційних заробітків і підприємницьких надходжень. Анна Коваль вказується як співробітниця комерційної компанії і одночасно як підприємиця, чиї доходи за один лише рік перевищують два мільйони гривень. Вона також фігурує власницею або користувачкою автомобілів преміумкласу, Audi Q7 2016 року і BMW X6 2021 року, причому останній вказаний у безоплатному користуванні, що само по собі виглядає незвично й вимагає документального підтвердження. Сам же Олег Будз їздить на старенькому «пасаті», як і належить зразковому чиновнику. Принаймні так написано в декларації. Що теж залишимо без коментарів.

    Крім декларацій, ім’я дружини з’явилося і в судових хроніках. У жовтні 2024 року в реєстрі судових рішень зафіксовано справу про порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження автомобілів. У телеграм-каналах цю справу прямо пов’язують з Анною Коваль, проте публічний доступ до повного тексту рішення обмежений, і тому встановити прямий зв’язок поки неможливо. Тим не менш саме згадка прізвища в судових документах посилює увагу до її ролі в сімейній історії Будза.
    І навряд чи «Особа_1», зазначена в тексті Постанови Галицького райсуду Львова як «потерпіла», яка їздить на BMW X6, є повною однофамілицею Анни Вікторівни Коваль. Тож сумніватися в тому, хто ж їздить на «безоплатному» BMW X6, не доводиться.

    У сукупності це створює образ сім’ї, чиї фінансові можливості значно вищі за середній рівень, навіть за мірками великих підприємців. Наявність великих сум готівкової валюти, дорогих «безоплатних» автомобілів і подарунків викликає закономірні питання: наскільки прозорі джерела цих коштів і чи співвідносяться вони з офіційними доходами? Особливо, якщо подивитися на декларації Олега Будза системно. Й порівняти цифри зростання його статків по роках. У 2015 році Олег Будз прийшов на митницю бідним. А в 2025 році вже став мільйонером. Втім, дивіться самі й робіть висновки самі.
    Скептики скажуть: що незвичайного в тому, що дружина митника веде успішний бізнес, а сім’я заробляє легально? Формально — нічого. У деклараціях все відображено, цифри збігаються, документи заповнені. Але підозри виникають не тільки тому, що йдеться про чиновника з чутливої сфери — української митниці. Вони підживлюються репутацією самої системи, де корупційні схеми десятиліттями вважалися нормою.

    Розповіді перевізників і підприємців про «чорні каси», де щоденно збираються тисячі доларів готівкою, підтверджуються численними публікаціями й розслідуваннями про інші пости та інші прізвища. Будз в цій історії стає символом — фігурою, через яку суспільство намагається пояснити собі, як працюють старі механізми в новій реальності.

    Складність ситуації погіршується мовчанням офіційних структур. Ні сам Будз, ні Львівська митниця, ні прокуратура не давали публічних коментарів з приводу звинувачень. Запити журналістів залишаються без відповіді. При цьому активісти і телеграм-канали продовжують публікувати списки співробітників, яких, на їхню думку, варто перевірити на предмет корупційної складової.

    Ця тиша лише посилює недовіру. Коли в деклараціях фіксуються мільйони готівки, але слідчі органи не поспішають перевіряти джерела походження коштів, суспільство отримує сигнал: система досі закрита, а непідконтрольні схем можуть існувати й далі.

    В історії з Олегом Будзом є все: офіційні документи, які демонструють значні активи сім’ї; декларації, де зазначено мільйони гривень доходів дружини; автомобілі, подарунки й валютні резерви; судове рішення, опосередковано пов’язане з дружиною. Все це — факти, зафіксовані у відкритих реєстрах. Є й інший бік — численні звинувачення в поборах і схемах на кордоні, які поки не знайшли документального підтвердження.

    На стику цих двох реальностей і народжується розслідування. Воно не виносить вироки й не ставить остаточної крапки. Але воно фіксує очевидне: співвідношення доходів та активів сім’ї викликає запитання, що потребують уважної перевірки. Воно показує, що прізвище Будз звучить не випадково, а тому що символізує системну проблему.

    Будз може бути лише частиною великої машини, яка роками налагоджувала неформальні правила. Можливо, його ім’я вкидають опоненти, щоб дискредитувати одну людину. Але якщо система не дасть відповідей, підозри будуть множитися.

    Поки ж в сухому залишку – парадокс: офіційні доходи сім’ї за рік становлять трохи більше як три з половиною мільйона гривень, а задекларовані активи — понад дванадцять мільйонів. Є великі подарунки, дорогі автомобілі, валютні заощадження, і є мовчання з боку тих, хто зобов’язаний перевіряти подібні розходження. І в цьому мовчанні — головний сигнал суспільству: якщо система не зміниться, прізвища можуть бути різними, але результат залишиться тим же.

  • На кордоні митники вилучили електронні сигарети на понад 2,8 млн грн

    На кордоні митники вилучили електронні сигарети на понад 2,8 млн грн

    На українсько-польському кордоні, у пункті пропуску «Рава-Руська – Гребенне», львівські митники зупинили вантажівку, у якій виявили підакцизні товари на понад 2,8 млн гривень.

    Як повідомила Львівська митниця 18 серпня, вантажівкою керував 39-річний житель Львівщини. Згідно з документами, він перевозив збірний вантаж.

    Під час огляду митники виявили 7500 одноразових електронних сигарет Elf Bar та 500 флаконів рідин для вейпів тієї ж марки. Приблизна вартість вилучених товарів перевищує 2,8 млн грн. За цим фактом складено протокол відповідно до ч.1 ст.483 Митного кодексу України.

    Також митники повідомили Бюро економічної безпеки України, оскільки є ознаки кримінального правопорушення за ст.204 ККУ (незаконне транспортування з метою збуту підакцизних товарів). Слідство триває.