Golosnovinua.com

Позначка: Львівська обласна рада

  • Зброю для України не блокували: Польща офіційно відповіла на скандал через УПА та Шухевича

    Зброю для України не блокували: Польща офіційно відповіла на скандал через УПА та Шухевича

    Міністерство національної оборони Польщі спростувало повідомлення про нібито призупинення великого пакета військової допомоги Україні через рішення Львівської обласної ради оголосити 2027 рік роком Української повстанської армії, Романа Шухевича та Олега Ольжича. Речник оборонного відомства Януш Сеймей назвав поширену інформацію неправдивою. Водночас сама ухвала львівських депутатів спричинила гостру дипломатичну суперечку між Києвом і Варшавою, на яку вже відреагували високопосадовці обох країн.

    Про це повідомило польське видання Fakt, журналісти якого безпосередньо звернулися до Міністерства національної оборони Польщі за роз’ясненнями.

    Міноборони Польщі заперечило зупинку постачання зброї

    21 жовтня в українських медіа з’явилася інформація, що Польща нібито призупинила передачу Україні великого пакета військової допомоги.

    Повідомлення поширювали з посиланням на анонімне джерело, обізнане з перебігом українсько-польських консультацій.

    За словами співрозмовника журналістів, підготовка до відправлення озброєння збіглася за часом із рішенням Львівської обласної ради щодо вшанування УПА та Романа Шухевича.

    Джерело стверджувало, що саме це рішення призвело до тимчасового блокування постачання, а дипломати намагаються врегулювати ситуацію через закриті канали зв’язку.

    Проте польське оборонне відомство категорично заперечило таку інформацію.

    «Це неправдива інформація», — заявив речник Міністерства національної оборони Польщі Януш Сеймей у коментарі Fakt.

    Таким чином, публічно підтвердженої інформації про призупинення військового пакета через рішення Львівської облради немає.

    Водночас польське Міноборони не розкрило в цьому коментарі детального графіка постачань, складу можливого пакета та інших логістичних подробиць.

    Що стало причиною дипломатичного конфлікту

    20 жовтня Львівська обласна рада ухвалила рішення про проголошення 2027 року роком Української повстанської армії, Романа Шухевича та Олега Ольжича.

    Ініціатором відповідного рішення став депутат обласної ради Святослав Шеремета.

    Ухвала передбачала вшанування постатей та організацій, пов’язаних з українським національно-визвольним рухом.

    Однак вона викликала різке невдоволення польських посадовців через історичні суперечності навколо діяльності УПА.

    У Польщі відповідальність за масові вбивства польського цивільного населення на Волині та у Східній Галичині пов’язують з УПА. Польська держава офіційно кваліфікує ці події як геноцид.

    В Україні УПА також розглядають у контексті боротьби за державну незалежність, однак історія діяльності цієї організації містить складні й болісні питання, пов’язані з насильством проти цивільних.

    Ці розбіжності залишаються одним із найчутливіших аспектів українсько-польських відносин.

    Туск і Косіняк-Камиш розкритикували львівських депутатів

    Рішення Львівської облради викликало реакцію на найвищому політичному рівні Польщі.

    Прем’єр-міністр Дональд Туск заявив, що такі ініціативи ускладнюють підтримку України та можуть бути використані її противниками.

    За його оцінкою, суперечки щодо історичної пам’яті негативно впливають на можливості розвитку двосторонньої співпраці.

    Міністр національної оборони Владислав Косіняк-Камиш також виступив із критикою.

    Він наголосив, що вшанування УПА та Романа Шухевича в запропонованому форматі шкодить українсько-польським відносинам.

    Водночас ці політичні заяви не містили офіційного оголошення про припинення військової допомоги.

    Саме цей момент став принциповим після появи повідомлень про нібито блокування постачань.

    У Польщі ініціювали обмеження щодо автора рішення

    Дипломатична суперечка отримала продовження після реакції польського Міністерства закордонних справ.

    Очільник відомства Радослав Сікорський повідомив, що підписав подання про внесення Святослава Шеремети до списку осіб, небажаних у Польщі.

    Йдеться про депутата Львівської обласної ради, який ініціював проголошення 2027 року роком УПА.

    Цей крок польська сторона пов’язала з неприйнятністю відповідної ініціативи для Варшави.

    Водночас подання про запровадження обмежень слід відрізняти від підтвердження їхнього остаточного набуття чинності.

    Інформація про завершення відповідної процедури потребує окремого офіційного підтвердження.

    МЗС України назвало рішення шкідливим для відносин із Польщею

    На ситуацію відреагувало й Міністерство закордонних справ України.

    У відомстві пояснили, що Львівська обласна рада ухвалила рішення на регіональному рівні, без попередніх консультацій із центральними органами влади та дипломатами.

    МЗС оцінило ініціативу як контрпродуктивну для українсько-польського порозуміння.

    Українські дипломати наголосили на важливості збереження стратегічного партнерства з Польщею, особливо в умовах повномасштабної російської агресії.

    Водночас у Києві та Варшаві продовжують працювати над питаннями історичної пам’яті, які залишаються предметом складних переговорів.

    Серед них — дослідження історичних подій, ексгумаційні роботи та вшанування пам’яті загиблих.

    У Польщі повідомили про можливе відкликання суперечливої ухвали

    Заступник міністра закордонних справ Польщі Марцін Босацький заявив, що отримав сигнали від представників команди президента України Володимира Зеленського щодо подальшої долі рішення Львівської облради.

    За словами польського посадовця, його запевнили, що документ не набуде практичної реалізації.

    Він також звернув увагу на зникнення інформації про ухвалу з офіційного сайту Львівської обласної ради.

    Проте видалення новини із сайту не є юридичним доказом скасування рішення.

    Для його офіційного перегляду або скасування необхідне проходження відповідних процедур.

    Тому подальший статус документа залежатиме від рішень самої обласної ради та інших компетентних органів.

    Чому інформація про польську військову допомогу настільки важлива

    Польща є одним із важливих військових і логістичних партнерів України.

    Від початку повномасштабного російського вторгнення Варшава передавала українським військовим озброєння, військову техніку та боєприпаси.

    Крім того, польська територія має велике значення для транзиту міжнародної допомоги від інших держав.

    Тому повідомлення про можливе призупинення військового пакета викликало широкий резонанс.

    Однак необхідно розмежовувати власні оборонні поставки Польщі, міжнародний транзит через її територію та загальну військову співпрацю.

    Навіть повідомлення про можливі труднощі з одним конкретним пакетом не означає автоматичного припинення всіх зазначених механізмів підтримки.

    Наразі ж саме твердження про блокування великої партії озброєння через історичну суперечку заперечене польським Міноборони.

    Що відомо станом на 22 жовтня

    На цей момент підтверджено кілька важливих обставин.

    20 жовтня Львівська обласна рада ухвалила рішення щодо вшанування УПА, Романа Шухевича та Олега Ольжича у 2027 році.

    Це спричинило публічну критику з боку польських високопосадовців і реакцію українського Міністерства закордонних справ.

    21 жовтня українські медіа повідомили з посиланням на анонімне джерело про нібито призупинення польської військової допомоги.

    Однак речник Міністерства національної оборони Польщі Януш Сеймей спростував ці повідомлення в коментарі виданню Fakt.

    Отже, дипломатичний конфлікт між Україною та Польщею через рішення Львівської облради справді виник, але інформація про зупинку великого пакета військової допомоги не підтвердилася офіційно. Польське оборонне відомство прямо назвало її неправдивою.

    Надалі розвиток ситуації залежатиме від дипломатичних контактів між Києвом і Варшавою та подальших рішень щодо суперечливої ухвали Львівської обласної ради.

  • Варшава обурена рішенням Львівської облради: під питанням опинилося постачання зброї Україні

    Варшава обурена рішенням Львівської облради: під питанням опинилося постачання зброї Україні

    Польща, за інформацією українських журналістів, могла призупинити підготовку до передачі масштабного пакета військової допомоги Україні після рішення Львівської обласної ради проголосити 2027 рік роком Української повстанської армії, Романа Шухевича та Олега Ольжича. Ініціатива спричинила гостру дипломатичну суперечку між Києвом і Варшавою. На неї відреагували прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, очільник польського оборонного відомства Владислав Косіняк-Камиш та міністр закордонних справ Радослав Сікорський. Водночас повідомлення про зупинення військових поставок поки ґрунтується лише на інформації анонімного джерела.

    Про можливе призупинення допомоги 21 жовтня повідомило ТСН із посиланням на співрозмовника, обізнаного із ситуацією.

    За твердженням джерела, голосування депутатів відбулося саме тоді, коли Польща готувалася передати Україні чергову велику партію військової допомоги.

    Після виникнення дипломатичного конфлікту процес нібито поставили на паузу.

    Що відомо про можливе призупинення польської допомоги

    За словами співрозмовника ТСН, рішення Львівської облради безпосередньо вплинуло на підготовку військового пакета.

    Джерело стверджує, що постачання тимчасово призупинили, а українські дипломати намагаються врегулювати конфлікт.

    Однак офіційної заяви польського Міністерства оборони щодо припинення передачі озброєння наразі немає.

    Також не повідомляється, які саме види військової техніки або боєприпасів могли входити до згаданого пакета.

    Невідомими залишаються його вартість, обсяги, заплановані строки відправлення та можливий термін затримки.

    Тому інформацію про призупинення допомоги поки не можна вважати остаточно підтвердженим рішенням польського уряду.

    Яке рішення ухвалила Львівська обласна рада

    20 жовтня депутати Львівської обласної ради проголосували за проголошення 2027 року роком Романа Шухевича, Української повстанської армії та Олега Ольжича.

    Ініціатива передбачала проведення тематичних заходів, присвячених українському національно-визвольному руху та його діячам.

    Автором пропозиції був депутат Святослав Шеремета, який очолює комісію обласної ради з питань культури.

    Рішення мало регіональний характер і стосувалося Львівської області.

    Однак його зміст викликав негативну реакцію польських політиків через історичні суперечності щодо діяльності УПА та постаті Романа Шухевича.

    У Польщі питання відповідальності УПА за масові вбивства польського цивільного населення на Волині та в Галичині залишається особливо чутливим.

    Водночас в Україні УПА також розглядають у контексті боротьби за незалежність держави.

    Різні історичні оцінки не скасовують необхідності дослідження та визнання злочинів проти цивільного населення.

    Дональд Туск різко відреагував на рішення

    Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що рішення Львівської облради ускладнює роботу політикам, які підтримують Україну.

    Він повідомив, що раніше попереджав президента Володимира Зеленського про можливі негативні наслідки подібних ініціатив для двосторонніх відносин.

    За оцінкою польського прем’єра, такі суперечки можуть використовувати противники України.

    Позицію Туска 21 жовтня висвітлило польське видання Gazeta Wyborcza.

    Своє невдоволення також висловив віцепрем’єр-міністр та міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш.

    Він заявив, що вшанування УПА та її командування в такому форматі завдає шкоди українсько-польському партнерству.

    Однак у перевірених публічних заявах посадовців не міститься підтвердження рішення про припинення військової допомоги.

    Польща запровадила обмеження щодо українського депутата

    Дипломатична суперечка вже спричинила конкретні політичні дії.

    Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський повідомив про підписання розпорядження щодо внесення Святослава Шеремети до списку осіб, небажаних для в’їзду до Польщі.

    Таке рішення польська сторона пов’язала з ініціативою щодо проголошення 2027 року роком УПА.

    Крім того, представники деяких польських міст запропонували переглянути партнерські відносини зі Львовом.

    Зокрема, посадовці Кракова та Перемишля виступили за обговорення можливого призупинення міжміської співпраці.

    Таким чином, наслідки суперечки вже вийшли за межі заяв на рівні центральних урядів.

    МЗС України дистанціювалося від рішення обласної ради

    21 жовтня Міністерство закордонних справ України офіційно прокоментувало ситуацію.

    У відомстві зазначили, що рішення Львівської облради було ухвалене без консультацій із дипломатами та центральними органами державної влади.

    МЗС назвало ініціативу контрпродуктивною для розвитку українсько-польських відносин.

    Дипломати наголосили, що двом країнам вдалося досягти суттєвого прогресу у стратегічному партнерстві, зокрема в оборонній співпраці та вирішенні історичних питань.

    Українське зовнішньополітичне відомство також підкреслило: рішення місцевих рад не повинні створювати загроз національним інтересам України.

    Водночас у МЗС закликали польську сторону утримуватися від різких кроків, які можуть ускладнити нормалізацію відносин.

    У Польщі заявили про можливий перегляд рішення

    На тлі дипломатичної суперечки заступник міністра закордонних справ Польщі Марцін Босацький повідомив, що отримав запевнення від представників оточення Володимира Зеленського щодо подальшої долі рішення Львівської облради.

    За його словами, українська сторона дала зрозуміти, що ухвала не повинна набути практичної реалізації.

    Про це 21 жовтня повідомило польське видання Euronews.

    Водночас такі запевнення не дорівнюють формальному скасуванню рішення Львівською обласною радою.

    Для юридичної зміни або скасування документа необхідні відповідні процедури на рівні органу, який його ухвалив.

    Тому остаточний статус рішення потребує додаткового уточнення.

    Чому суперечка важлива для військової співпраці

    Польща залишається одним із ключових партнерів України в оборонній сфері.

    Від початку повномасштабного російського вторгнення Варшава надавала українській армії озброєння, боєприпаси та військову техніку.

    Крім того, польська територія має важливе значення для логістики міжнародної військової допомоги.

    Через Польщу проходять маршрути постачання обладнання та вантажів від інших держав-партнерів.

    Саме тому можливі обмеження військової співпраці викликають особливе занепокоєння.

    Водночас необхідно розмежовувати кілька різних процесів: передачу Польщею власного озброєння, транзит міжнародної допомоги через польську територію та загальну оборонну співпрацю.

    Навіть якщо відправлення окремого пакета справді затримали, це не означатиме автоматичного припинення всієї військової підтримки чи транзиту озброєння через Польщу.

    Публічних підтверджень таких масштабних обмежень немає.

    Що буде далі

    За інформацією джерела ТСН, українська та польська сторони вже працюють над розв’язанням суперечки дипломатичними каналами.

    Водночас офіційні представники обох країн продовжують наголошувати на важливості стратегічного партнерства.

    Подальший розвиток ситуації залежатиме від позиції Львівської облради, результатів дипломатичних консультацій і рішень польського уряду.

    Станом на 21 жовтня підтверджено дипломатичний конфлікт через проголошення 2027 року роком УПА та різку реакцію польських посадовців. Однак призупинення військового пакета залишається твердженням анонімного джерела, яке не отримало офіційного підтвердження.

    Саме це розмежування є принциповим для оцінки реальних наслідків суперечки для обороноздатності України.

  • «Новий Буковель» під загрозою: на Львівщині виник конфлікт навколо масштабного курорту

    «Новий Буковель» під загрозою: на Львівщині виник конфлікт навколо масштабного курорту

    Масштабний туристичний проєкт GORO Mountain Resort, який планують реалізувати поблизу Славського на Львівщині, зіткнувся з новою перешкодою. Львівська обласна рада не затвердила технічну документацію щодо поділу майже 176 гектарів земель лісогосподарського призначення, необхідних для подальшого оформлення ділянок під курорт. Для ухвалення одного з рішень депутатам забракло лише одного голосу. Під час обговорення виникли питання щодо можливого вирубування дерев, доступу місцевих жителів до власного майна та майбутнього права приватних інвесторів на придбання землі.

    Про це повідомляє «Еспресо» за підсумками сесії Львівської обласної ради, що відбулася 20 жовтня.

    Йдеться про земельні ділянки поблизу сіл Волосянка та Верхня Рожанка Славської громади. Нині вони перебувають у постійному користуванні Славського дочірнього лісогосподарського підприємства «Галсільліс».

    Одного голосу не вистачило для погодження землі

    На розгляд депутатів винесли два проєкти рішень щодо затвердження технічної документації із землеустрою.

    Перший стосувався приблизно 83,8 гектара біля Волосянки, другий — 92,3 гектара поблизу Верхньої Рожанки.

    Загальна площа становить близько 176 гектарів.

    Під час голосування за перший проєкт рішення його підтримали 42 депутати. Для ухвалення необхідно було щонайменше 43 голоси.

    Таким чином, документ не затвердили через нестачу лише одного голосу.

    Після перерви через повітряну тривогу депутати розглянули другий проєкт. Він також не набрав достатньої підтримки: «за» проголосували 38 депутатів.

    Результати голосувань підтверджує ZAXID.NET.

    Водночас відмова затвердити документацію не означає остаточної заборони будівництва всього курорту. Це рішення стосується конкретного етапу оформлення земель.

    Що планують побудувати в Карпатах

    GORO Mountain Resort позиціонують як масштабний всесезонний гірський курорт.

    Проєкт пов’язаний із групою інвесторів, серед яких засновник OKKO Group Віталій Антонов.

    У медіа комплекс нерідко називають «новим Буковелем», хоча представники GORO наголошують, що їхній проєкт має власну концепцію та відмінну модель розвитку.

    Загальна площа майбутнього туристичного комплексу, за оприлюдненими планами, має становити майже 1200 гектарів.

    Передбачається розвиток гірськолижної інфраструктури, готелів, рекреаційних зон та інших туристичних об’єктів.

    Повну реалізацію проєкту розраховують здійснити протягом приблизно 15 років.

    Окремі етапи інвестиційної програми вже отримали державну підтримку.

    Зокрема, для першої черги проєкту декларували інвестиції обсягом близько 140 мільйонів євро.

    Чому депутати виступили проти рішення

    Під час сесії частина депутатів висловила зауваження до процедури погодження земельної документації.

    Депутат Михайло Батала заявив, що обласна рада опинилася в ситуації, коли має ухвалювати рішення в межах уже сформованих домовленостей між Кабінетом Міністрів та приватним інвестором.

    На його думку, депутатам необхідно надати повну інформацію щодо юридичних і екологічних наслідків проєкту.

    Окремо він порушив питання оцінки впливу будівництва на довкілля.

    За словами депутата, під час розгляду питання відповідні матеріали не представили.

    Водночас сама відсутність документа на засіданні не доводить, що оцінку впливу на довкілля взагалі не проводили або що забудовник порушив законодавство.

    Для такого висновку потрібна окрема перевірка дозвільної документації.

    Чи зможуть інвестори викупити карпатські землі

    Однією з найбільш дискусійних тем став майбутній правовий статус земельних ділянок.

    Виконувач обов’язків керівника «Галсільлісу» Іван Підгородецький пояснив, що передбачається вилучення землі з постійного користування лісогосподарського підприємства та її подальша передача інвесторам.

    За його словами, власником землі при цьому залишатиметься Львівська обласна рада.

    Однак депутат Михайло Батала звернув увагу на інші положення інвестиційних домовленостей.

    Він стверджує, що вони передбачають зміну цільового призначення ділянок, передачу в оренду та можливість переважного права на їх придбання.

    Якщо такі умови справді закріплені у відповідних документах, вони можуть мати значення для майбутньої структури користування землею.

    Проте це не означає, що продаж земель уже погоджено.

    Будь-які наступні рішення повинні відповідати законодавчим вимогам, включно з обмеженнями щодо земель лісогосподарського призначення.

    Місцеві жителі скаржаться на вирубку дерев

    Додаткові питання виникли щодо впливу будівництва на місцеві громади.

    Депутат Едуард Леонов повідомив, що особисто відвідував територію майбутнього курорту.

    За його словами, на окремих ділянках уже проводяться будівельні роботи.

    Він також переказав скарги місцевих мешканців на можливе вирубування дерев та проблеми з доступом до криниць і господарських споруд.

    Частина таких об’єктів, за словами депутата, опинилася на земельних ділянках, які перебувають у користуванні «Галсільлісу».

    Керівник підприємства визнав наявність проблем із накладанням меж окремих земельних ділянок.

    Він повідомив, що відповідні звернення вже скерували до прокуратури.

    Водночас незалежно підтвердженої інформації про незаконну вирубку дерев або встановлені порушення з боку забудовників наразі немає.

    Викладені претензії потребують перевірки компетентними органами.

    Що відповіли представники GORO Mountain Resort

    У пресофісі GORO наголосили, що проєкт некоректно представляти виключно як особисту ініціативу Віталія Антонова.

    За інформацією компанії, курорт має двох співвласників, а його реалізація передбачає залучення інших приватних інвесторів та партнерів.

    Представники проєкту також зазначили, що GORO Mountain Resort задуманий як всесезонний туристичний комплекс із розвитком гірської, рекреаційної та готельної інфраструктури.

    Тому порівняння з «Буковелем» не повністю відображає особливості майбутнього курорту.

    Разом із тим наведений у повідомленні компанії коментар не містить детальних відповідей на всі питання депутатів щодо екологічної документації, можливого викупу земель та скарг місцевих мешканців.

    Чому влада раніше підтримала проєкт

    У лютому 2026 року Львівська обласна рада вже ухвалювала рішення про надання дозволів на поділ відповідних земельних ділянок і підготовку документації.

    Це був один із попередніх етапів землевпорядної процедури.

    Крім того, інвестиційний проєкт отримав державну підтримку.

    Вона може передбачати податкові та митні стимули, компенсацію окремих витрат на інженерну інфраструктуру й інші механізми, визначені законодавством.

    Прихильники будівництва наголошують, що розвиток великого курорту здатний створити робочі місця, збільшити туристичні надходження та стимулювати бізнес у гірських громадах.

    За раніше озвученими оцінками керівництва Львівщини, проєкт може забезпечити понад 25 тисяч прямих і непрямих робочих місць.

    Однак це прогнозні показники, а не фактично створені робочі місця.

    Що буде з курортом після рішення облради

    Незатвердження технічної документації означає, що передбачені нею земельні процедури наразі не можуть бути завершені на підставі цих рішень.

    Водночас питання може знову з’явитися на порядку денному майбутньої сесії.

    Депутати можуть повернутися до нього після отримання додаткових матеріалів, уточнення правового статусу ділянок та врегулювання зауважень.

    Отже, будівництво GORO Mountain Resort не заборонене остаточно, однак оформлення майже 176 гектарів лісогосподарських земель зіткнулося з політичною та процедурною перешкодою.

    Подальша доля відповідних ділянок залежатиме від нових рішень Львівської обласної ради, дотримання земельного й екологічного законодавства та результатів розгляду питань, порушених місцевими мешканцями й депутатами.

  • Польський суд заблокував повернення двох картин до Львова: Україна звернулася до влади

    Польський суд заблокував повернення двох картин до Львова: Україна звернулася до влади

    Львівська обласна рада звернулася до Президента України, Кабінету Міністрів та Міністерства культури після рішення польського суду, який тимчасово заборонив повернення до України двох картин із колекції Львівського історичного музею. Йдеться про твори, які були евакуйовані до Польщі для збереження під час повномасштабної війни та нині експонуються у Музеї Середнього Помор’я в місті Слупськ.

    Про це повідомили під час брифінгу у Львові.

    Які картини стали предметом судового спору

    Судова заборона стосується двох творів із державної частини Музейного фонду України:

    • «Портрет Роксолани» невідомого художника XVI століття;
    • «Портрет юнака» польського художника Алоїзія Рейхана, написаного у 1850 році.

    Загальна оціночна вартість картин становить близько 150 тисяч польських злотих.

    Львівська облрада звернулася до керівництва держави

    За словами заступника начальника управління майном спільної власності громад Львівської обласної ради Віктора Кусого, після отримання інформації про рішення польського суду були негайно підготовлені офіційні звернення до Президента України, прем’єр-міністра та міністра культури.

    Обласна рада просить центральну владу застосувати як дипломатичні, так і правові механізми для якнайшвидшого врегулювання ситуації та повернення музейних експонатів до України.

    Водночас посадовець наголосив, що наразі не варто політизувати ситуацію.

    За його словами, йдеться не про міждержавний конфлікт між Україною та Польщею, а про приватний судовий спір щодо культурної спадщини.

    Суд не визначав право власності

    Як пояснив Віктор Кусий, польський суд поки що не розглядав питання, кому належать картини.

    Наразі ухвалене лише забезпечення позову — тимчасова заборона передавати картини будь-кому або вивозити їх за межі Польщі до остаточного вирішення справи.

    Представляти інтереси України у цьому процесі, за словами посадовця, мають уповноважені державні органи, насамперед Міністерство культури та Міністерство юстиції.

    Як картини опинилися у Польщі

    Директор Львівського історичного музею Роман Чмелик повідомив, що виставку організували не лише для популяризації української культури за кордоном, а й для збереження музейних цінностей під час війни.

    Роман Чмелик фото: ЛОР

    Експозиція розпочала роботу в листопаді 2024 року в Любліні під патронатом Посольства України в Польщі. Згодом її показували у Вроцлаві та Познані, а в червні 2026 року виставка відкрилася у Слупську.

    За словами директора музею, на всіх етапах перевезення експонатів процес супроводжували українські дипломатичні установи, а всі документи були оформлені відповідно до українського законодавства.

    Музей заперечує інформацію про «арешт» картин

    22 липня Львівський історичний музей отримав повідомлення про відкриття судового провадження в Польщі, а вже 24 липня — офіційну ухвалу суду щодо тимчасової заборони переміщення двох картин.

    Роман Чмелик наголосив, що поширена у медіа інформація про нібито арешт експонатів є юридично некоректною.

    За його словами, суд не конфіскував картини та не встановлював права власності, а лише застосував тимчасовий запобіжний захід до завершення розгляду справи.

    Чого вимагають спадкоємці Любомирських

    Позов до польського суду подали представники спадкоємців князя Анджея Любомирського.

    Вони просять тимчасово заборонити Музею Середнього Помор’я у Слупську передавати або вивозити картини до остаточного вирішення спору про право власності.

    За словами адвокатів спадкоємців, судова заборона не означає вилучення картин із музею та не визначає результат майбутнього судового процесу. Вона лише покликана забезпечити можливість виконання майбутнього рішення суду, якщо позов буде задоволений.

    Юристи також зазначають, що вже понад десять років досліджують історію колекції Любомирських, аналізують архівні документи та представляють інтереси спадкоємців у судових процесах, пов’язаних із поверненням культурних цінностей.

    Українська сторона очікує, що до врегулювання ситуації долучаться державні органи та дипломатичні установи, аби забезпечити повернення музейних експонатів до Львова після завершення їхньої міжнародної виставки.

  • Заступник голови ЛОР отримав від батьків 2 млн грн на весілля: деталі

    Заступник голови ЛОР отримав від батьків 2 млн грн на весілля: деталі

    Заступник голови Львівської облради Юрій Холод задекларував весільний подарунок у розмірі 2 млн грн, який отримав від своїх батьків Ігоря та Романії Холодів. Ці кошти посадовець вказав як подарунок у негрошовій формі, що за курсом становить близько 48 тисяч доларів.

    Його обраницею стала 27-річна Софія Ганяк, відома у соцмережах як Софія Щаслива. Урочисте весілля відбулося в п’ятизірковому заміському комплексі Edem Resort Medical & SPA, що належить екснардепу від партії «Свобода» Ігорю Кривецькому. Холод відмовився розкривати додаткові подробиці святкування.

    За інформацією з відкритих джерел, у 2023 році Софія представляла себе як керівниця соціального відділу благодійного фонду Hope UA, пов’язаного з родиною Гринкевичів. Для Юрія Холода це перший шлюб.

    Сам посадовець був обраний до Львівської обласної ради від партії «Слуга народу». З 2019 року працює заступником голови ЛОР, а з 2023-го — виконує обов’язки голови. До політики Холод працював у родинному бізнесі «Ромус-Поліграф».

    У декларації за 2024 рік чиновник вказав сімейний будинок, орендовану квартиру та дві квартири на стадії будівництва. Його річна зарплата у Львівській облраді становила 285 тис. грн. Також він задекларував автомобіль Audi Q5, куплений у 2022 році, та значні готівкові заощадження: 35 тис. доларів, 15 тис. євро та 114 тис. грн.