Позначка: Львівська ОВА

  • Удар по Львову: кількість постраждалих зросла до 30, рятувальники продовжують розбирати завали

    Удар по Львову: кількість постраждалих зросла до 30, рятувальники продовжують розбирати завали

    Унаслідок масованої російської атаки на Львів кількість постраждалих зросла до 30 осіб. Рятувальна операція триває, адже під завалами пошкоджених будинків можуть перебувати люди.

    Про це повідомили міський голова Львова Андрій Садовий та начальник Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький.

    За словами Садового, найбільших руйнувань зазнали два житлові будинки на вулицях Патона та Виговського. Мешканці міста разом із рятувальниками допомагають розбирати завали, оскільки існує ймовірність, що під ними залишаються люди.

    Крім житлових будинків, пошкоджено близько 20 будівель. Серед них — заклади освіти, зокрема школи та дитячі садки.

    Начальник Львівської ОВА Максим Козицький повідомив, що спочатку було відомо про 26 постраждалих, із яких 15 госпіталізували. Серед поранених є діти, одна дитина перебуває в лікарні.

    Станом на 08:45 кількість постраждалих зросла до 30 осіб. На місці удару тривають аварійно-рятувальні роботи, інформація щодо можливих людей під завалами уточнюється.

    Нагадаємо, у ніч на сьогодні Росія здійснила масовану комбіновану атаку по території України. Вибухи пролунали в Києві, Львові, Вінниці, Рівному та інших містах. Також у передмісті Кривого Рогу внаслідок російського ракетного удару загинула сім’я з трьома дітьми.

  • “Якщо ви б’єте військових — хто захистить вас?”: Буданов зробив гучну заяву після подій у Львові

    “Якщо ви б’єте військових — хто захистить вас?”: Буданов зробив гучну заяву після подій у Львові

    Будівля територіального центру комплектування у Львові після резонансної сутички між військовослужбовцями та цивільними стала центром уваги всієї країни. Інцидент, під час якого натовп перекинув і пошкодив службовий автомобіль ТЦК, отримав широкий суспільний резонанс та викликав реакцію керівництва держави, військового командування й органів місцевої влади. Одним із перших свою позицію публічно висловив начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов, який закликав українців замислитися над наслідками подібних дій та наголосив на необхідності правової оцінки інциденту.

    У своєму Telegram-каналі Буданов заявив, що напад на українських військовослужбовців є неприпустимим навіть за наявності суспільних дискусій щодо роботи територіальних центрів комплектування.

    «Якщо ви сьогодні зриваєте одяг та б’єте військовослужбовця своєї армії, подумайте, хто завтра буде захищати вас від ворожої армії, яка буде так само бити та зривати одяг, але вже з вас. Очікую справедливої реакції від правоохоронних органів на події у Львові», – написав він.

    Заява керівника ГУР пролунала після конфлікту, який стався ввечері 8 липня у Сихівському районі Львова. За інформацією Львівського обласного ТЦК та СП, близько 21:30 військовослужбовці спільно з поліцейськими проводили перевірку військово-облікових документів чоловіка. Під час перевірки, як стверджують у ТЦК, було встановлено, що він із 12 червня перебував у розшуку за порушення правил військового обліку. Після цього чоловіка доставили до територіального центру комплектування та направили на проходження військово-лікарської комісії.

    Поки одну частину групи супроводжували до ТЦК, інші військовослужбовці залишилися на місці. Саме тоді, за офіційною версією, їх оточила група людей, яка почала агресивно поводитися. На відеозаписах, що швидко поширилися у соціальних мережах, видно, як десятки людей заблокували службовий автомобіль, вигукували «Ганьба!», а згодом перекинули транспортний засіб та пошкодили його. Також повідомлялося про проколоті шини та пошкодження кузова автомобіля.

    Львівський обласний ТЦК заявив, що всі особи, причетні до нападу на військовослужбовців та пошкодження службового майна, нестимуть відповідальність відповідно до чинного законодавства. У повідомленні також містився заклик до громадян не піддаватися на провокації та не перешкоджати виконанню законних обов’язків військовими і поліцейськими.

    На інцидент відреагував і міський голова Львова Андрій Садовий. Він назвав побачене «дуже поганим симптомом» і наголосив, що Росія найбільше зацікавлена у внутрішніх конфліктах всередині України. За словами мера, навіть під час повномасштабної війни держава повинна залишатися правовою, а всі учасники подій, які порушили закон, мають понести відповідальність. Садовий також закликав припинити називати військовослужбовців «працівниками ТЦК», підкресливши, що це військові, які виконують службу.

    Начальник Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький також засудив напад на військових. Він повідомив, що правоохоронні органи дадуть правову оцінку діям усіх учасників конфлікту, а дії самих військовослужбовців ТЦК додатково перевірять у межах службового розслідування.

    Після резонансної події свою позицію висловила і військова омбудсменка Ольга Решетилова. Вона заявила, що відповідальність за подібні конфлікти не можна покладати виключно на людей, які опинилися безпосередньо на місці подій. На її думку, проблема значно глибша і потребує системних змін. Решетилова закликала уряд, військово-політичне керівництво та органи місцевого самоврядування переглянути підходи до мобілізації, удосконалити систему бронювання та провести реформу роботи ТЦК.

    Події у Львові викликали широкий суспільний резонанс і стали однією з найбільш обговорюваних тем останніх днів. Відео із перекиданням службового автомобіля швидко поширилися соціальними мережами та медіа, а інцидент спричинив активну дискусію щодо мобілізації, взаємодії громадян із представниками ТЦК та необхідності вдосконалення чинної системи.

    Наразі правоохоронні органи встановлюють усіх учасників конфлікту, аналізують відеозаписи та інші докази. Після завершення перевірки буде ухвалено процесуальні рішення щодо осіб, причетних до пошкодження службового автомобіля та можливого застосування насильства. Водночас офіційні особи наголошують, що будь-які суперечки навколо мобілізації повинні вирішуватися виключно у правовому полі, без насильства щодо військовослужбовців чи інших громадян.

  • “Це вже небезпечний симптом”: Садовий жорстко відреагував на сутички з ТЦК у Львові

    “Це вже небезпечний симптом”: Садовий жорстко відреагував на сутички з ТЦК у Львові

    Міський голова Львова Андрій Садовий різко відреагував на масовий конфлікт, який увечері 8 липня стався у Сихівському районі міста за участю військовослужбовців територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) і місцевих жителів. За словами мера, події стали серйозним сигналом для суспільства, а всі учасники, які порушили закон, повинні понести відповідальність.

    У своєму зверненні Андрій Садовий наголосив, що інцидент не характеризує львівську громаду загалом, однак залишає негативний слід.

    «Те, що ми побачили вчора у Львові – дуже погано. Ще не діагноз, але вже симптом. 58 тисяч львів’ян і львів’янок сьогодні на фронті. Кожного дня ми прощаємося із загиблими земляками. Місто віддає левову частку свого бюджету на підтримку Сил оборони України. Ганебна поведінка групи людей не здатна знищити репутацію громади, але тінь кинула», – написав міський голова.

    Садовий також заявив, що Росія найбільше зацікавлена у внутрішніх конфліктах в Україні, адже будь-які подібні інциденти миттєво стають інструментом російської пропаганди.

    За його словами, навіть під час війни Україна залишається правовою державою, а будь-які порушення закону мають отримати належну оцінку правоохоронців.

    «Події вчорашнього вечора повинні отримати належну правову оцінку. Усі, хто порушив закон, мають понести відповідальність. Ми можемо дискутувати про роботу державних інституцій. Але перешкоджати військовим виконувати службові обов’язки, нищити майно чи брати закон у власні руки – неприпустимо», – наголосив мер Львова.

    Окремо Садовий закликав припинити називати військовослужбовців ТЦК «працівниками ТЦК», підкресливши, що йдеться саме про військових, які виконують службові обов’язки.

    До резонансної події також відреагував начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов. Він заявив, що напади на українських військовослужбовців є неприпустимими та закликав правоохоронні органи дати належну правову оцінку інциденту.

    «Якщо ви сьогодні зриваєте одяг та б’єте військовослужбовця своєї армії, подумайте, хто завтра буде захищати вас від ворожої армії, яка буде так само бити та зривати одяг, але вже з вас. Очікую справедливої реакції від правоохоронних органів», – зазначив Буданов.

    Конфлікт стався ввечері 8 липня на Сихові. За інформацією Львівського обласного ТЦК та СП, близько 21:30 військовослужбовці спільно з поліцейськими зупинили чоловіка для перевірки військово-облікових документів. Під час перевірки, як стверджують у ТЦК, з’ясувалося, що з 12 червня він перебував у розшуку за порушення правил військового обліку. Після цього чоловіка доставили до територіального центру комплектування, а згодом направили на проходження військово-лікарської комісії.

    Водночас інша група військовослужбовців ТЦК, яка залишилася на місці, опинилася в оточенні натовпу. За інформацією обласного ТЦК, група людей заблокувала службовий автомобіль, поводилася агресивно, пошкодила транспортний засіб, після чого перекинула його. Відео інциденту швидко поширилися у соціальних мережах і викликали широкий суспільний резонанс.

    На записах, оприлюднених очевидцями, видно, як десятки людей оточили автомобіль ТЦК, вигукували образливі гасла, після чого кілька чоловіків перекинули службову машину. Частина учасників конфлікту також пошкодила транспортний засіб.

    Львівський обласний ТЦК та СП після інциденту звернувся до громадян із закликом не піддаватися на провокації та не перешкоджати військовослужбовцям і працівникам поліції виконувати законні обов’язки.

    Начальник Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький також засудив дії натовпу. Він заявив, що всі обставини події мають бути ретельно встановлені, а винні – притягнуті до відповідальності відповідно до закону. Крім того, посадовець повідомив, що дії військовослужбовців ТЦК також перевірять у межах службового розслідування, щоб дати оцінку всім учасникам конфлікту.

    Поліція Львівської області проводить перевірку всіх обставин інциденту. Правоохоронці встановлюють осіб, які брали участь у пошкодженні службового автомобіля, а також аналізують відеозаписи з місця події. Офіційна правова кваліфікація дій учасників конфлікту буде визначена після завершення першочергових слідчих дій.

    Резонансний випадок у Львові став одним із найгучніших конфліктів навколо мобілізаційних заходів за останній час. Подія викликала активне обговорення у суспільстві та політичному середовищі, а представники влади наголосили на необхідності забезпечення законності як під час проведення мобілізаційних заходів, так і під час реагування громадян на дії державних органів.

  • “Злочин проти громади”: Садовий різко виступив проти меморандуму щодо розвитку аеропорту у Львові

    “Злочин проти громади”: Садовий різко виступив проти меморандуму щодо розвитку аеропорту у Львові

    У Львові розгорівся гучний конфлікт навколо підписаного меморандуму про розвиток територій поблизу міжнародного аеропорту. Документ, укладений Львівською обласною військовою адміністрацією спільно з представниками аеропорту та владою Сокільників, викликав різку критику з боку міського голови Андрія Садового, який назвав його “одним із найбільших злочинів проти громади”.

    За офіційною позицією обласної влади, меморандум має на меті врегулювання спірних питань і координацію дій усіх сторін для забезпечення безпеки польотів, стабільної роботи аеропорту та збалансованого розвитку прилеглих територій. У документі також йдеться про узгодження інтересів громади та створення умов для подальшого розвитку інфраструктури.

    Заступник голови обласної адміністрації Юрій Бучко наголосив, що напрямок розвитку аеропорту фактично обмежений і єдина територія для розширення — це зона Сокільницької громади. За його словами, з боку Львова такі можливості вже вичерпані через щільну забудову.

    Однак міський голова Львова Андрій Садовий категорично не погоджується з таким підходом. Він заявив, що під виглядом розвитку інфраструктури фактично просувається житлова забудова територій, які історично вважалися стратегічним резервом для розширення аеропорту.

    Садовий підкреслив, що ця земля ще з радянських часів була зарезервована саме для потреб летовища, і її забудова може поставити під загрозу майбутній розвиток авіаційного вузла. На його думку, реалізація такого сценарію означатиме фактичне блокування перспектив розширення аеропорту та обмеження розвитку міста в довгостроковій перспективі.

    Міський голова також повідомив, що неодноразово звертався до центральної влади — президента, уряду, Ради національної безпеки і оборони, а також профільних міністерств із проханням втрутитися в ситуацію. Проте, за його словами, ці звернення не дали результату.

    “Ми будемо використовувати всі законні механізми, щоб зупинити це рішення”, — заявив Садовий, наголосивши, що міська влада готова до подальшої боротьби за збереження стратегічних територій.

    Водночас голова обласної адміністрації Максим Козицький висловив здивування такою жорсткою реакцією міста. Він зазначив, що всі зауваження, які раніше озвучувала міська рада, були враховані та відображені в документі. На його думку, така критика може мати інші причини, не пов’язані безпосередньо з інтересами аеропорту.

    Ситуацію ускладнює і контекст навколо земель у Сокільниках. За інформацією журналістів, значна частина територій поблизу злітної смуги перейшла у власність приватних структур, які можуть бути зацікавлені у зміні функціонального призначення цієї землі. У публічному просторі також звучать припущення про можливе лобіювання ідеї перенесення аеропорту в інше місце.

    Експерти зазначають, що подібні конфлікти між міською та обласною владою можуть мати серйозні наслідки для стратегічного планування розвитку інфраструктури. Аеропорт у Львові є важливим транспортним вузлом не лише для міста, а й для всього західного регіону, тому будь-які рішення щодо його майбутнього мають враховувати довгострокові інтереси.

    Таким чином, підписання меморандуму замість врегулювання ситуації спричинило новий виток протистояння між різними рівнями влади. Подальший розвиток подій залежатиме від того, чи вдасться сторонам знайти компроміс, або ж конфлікт перейде у юридичну та політичну площину.

  • Суд у Львові заборонив журналістам розкривати інформацію зі справи про махінації з коштами на оборону в Сумській області

    Суд у Львові заборонив журналістам розкривати інформацію зі справи про махінації з коштами на оборону в Сумській області

    У Львові триває гучна справа про ймовірне розкрадання понад 700 мільйонів гривень, виділених на будівництво фортифікаційних споруд на Сумщині. До слідства залучені високопосадовці Львівської обласної військової адміністрації та представники підрядних компаній. Попри відкритий характер судових засідань, журналістам заборонили розголошувати будь-які деталі досудового розслідування.

    Личаківський районний суд Львова розглядає клопотання щодо обрання запобіжних заходів понад десяти фігурантам справи, серед яких — колишній керівник управління капітального будівництва ЛОВА Роман Дуля, двоє чинних співробітників установи та представники підрядників. Слідство підозрює їх у розтраті коштів та зловживанні службовим становищем під час реалізації проєкту, загальна вартість якого сягала 708,8 мільйона гривень.

    Будівництво оборонних споруд у Сумській області розпочалося у березні 2024 року. До робіт було залучено сім компаній, з якими уклали 18 договорів. За офіційними заявами Львівської ОВА, фортифікації були завершені вчасно та прийняті Міністерством оборони. Однак слідчі органи мають сумніви щодо використання бюджетних коштів.

    8 жовтня ДБР повідомило про підозру понад десятьом особам. Наступного дня заступник голови ЛОВА Юрій Бучко підтвердив вручення підозр двом працівникам управління. Він наполягає, що всі роботи здійснювались під контролем правоохоронців і військових, а об’єкти були здані без зауважень.

    Під час судових засідань адвокати фігурантів вимагали закритого розгляду, мотивуючи це належністю справи до оборонної сфери. Втім, суд залишив слухання відкритими, але заборонив журналістам поширювати будь-які дані з матеріалів слідства. Зокрема, суддя Назарій Нор обрав для Лесі Каранець, цивільної дружини Романа Дулі, 60 днів тримання під вартою з альтернативою застави у 2 мільйони гривень.

    Подібне рішення ухвалив суддя Назар Стрепко щодо директора ТзОВ «БК Львів» Ігоря Летюка. Журналісти дізнаються про засідання лише безпосередньо перед їхнім початком, а імена підозрюваних стають відомі вже в залі суду.

    Коли суд визначить запобіжні заходи для всіх фігурантів, наразі невідомо. Справу вже називають однією з наймасштабніших щодо освоєння коштів на фортифікацію в умовах війни.

  • Компанія родини Козицького інвестує 110 млн євро у вітроенергетику

    Компанія родини Козицького інвестує 110 млн євро у вітроенергетику

    Компанія “Еко-Оптіма”, яка належить родині голови Львівської ОВА Максима Козицького, оголосила про плани реалізації масштабного енергетичного проєкту — до кінця 2026 року на території Белзької громади мають звести вітропарк потужністю до 100 мегават.

    Проєкт передбачає встановлення до 18 вітрових турбін між селами Глухів і Сілець. Для цього вже орендовано земельну ділянку площею 12,5 га. Реалізація повністю ляже на плечі “Еко-Оптіми”, яка, як зазначено на офіційному сайті Шептицької райдержадміністрації, вже розпочала підготовчі роботи.

    Очікується, що нова станція зможе забезпечити до 10% річного енергоспоживання області, що еквівалентно приблизно 4 мільярдам кіловат-годин електроенергії на рік.

    Максим Козицький наголосив, що вибір саме цієї локації був продиктований результатами багаторічних досліджень. Впродовж п’яти років у регіоні проводились заміри швидкості вітру, зокрема через близькість до польського вітропарку, що працює поруч із кордоном. За словами Козицького, “вітер там є і дуже добрий”.

    Фінансування проєкту оцінюється в 110 млн євро. Компанія вже веде переговори з потенційними кредиторами, зокрема з державним Ощадбанком, який раніше профінансував будівництво Сокальської ВЕС на 40 МВт. Її запуск очікують до кінця цього року.

    “Еко-Оптіма” також розглядає можливість залучення українських виробників башт для турбін. Серед основних варіантів — обладнання німецької компанії Nordex.

    Компанія вважається однією з перших у сфері зеленої енергетики в Україні. У 2012 році вона першою серед приватних підприємств залучила кредит ЄБРР на розвиток вітроенергетики. Сьогодні в її портфелі — низка сонячних електростанцій (127 МВт загалом) та Орівська ВЕС біля Трускавця потужністю 90 МВт.

    У 2027 році “Еко-Оптіма” планує запустити ще один вітропарк — цього разу на території Турківської громади, де потужність становитиме 65 МВт.

  • Львівська ОВА допомогла компанії родини Козицького обійти екологічні норми

    Львівська ОВА допомогла компанії родини Козицького обійти екологічні норми

    На Львівщині розгоряється новий скандал — місцева влада, прикриваючись енергетичною незалежністю, фактично лобіює бізнес-інтереси родини очільника ОВА Максима Козицького. Йдеться про будівництво Сколівської вітроелектростанції (ВЕС) компаніями ТОВ «Орівська ВЕС» та ТОВ «ЕКО-ОПТІМА», які пов’язані з родиною Козицького.

    Попри гучні заяви про розвиток відновлюваної енергетики, реальність виявилася дещо цинічнішою. Проєкт реалізовано без проведення стратегічної екологічної оцінки, без затвердженого детального плану території, без погоджень із Держгеокадастром і з грубими порушеннями санітарних норм. Зокрема, турбіна Nordex N149 потужністю 5,5 МВт встановлена лише за 415 метрів від житлових будинків — замість мінімально дозволених 700 метрів.

    Жителі села Орів уже відчули на собі наслідки: постійний шум, тиск, розлади сну і скарги на самопочуття. Водночас чиновники ОВА, правоохоронці та контролюючі органи не реагують на звернення громади.

    У схемі, за даними джерел, брали участь й іноземні партнери — зокрема, чеська MND Group, якій вдалося уникнути ретельної перевірки завдяки “співпраці” з українськими посадовцями.

    Окремої уваги заслуговує механізм реалізації «зеленого тарифу», який дозволяє компаніям отримувати великі державні компенсації за продаж електроенергії. У цьому випадку він став інструментом для легалізації доходів через банківські рахунки в Україні та за кордоном.

    Зафіксовано факти бездіяльності НКРЕКП, ДІАМ, Держпродспоживслужби та інших інституцій, які, попри численні порушення, не вжили жодних заходів.

    Ситуація із Сколівською ВЕС — це яскравий приклад того, як під гаслом енергетичної безпеки може реалізовуватися приватне збагачення з використанням владного ресурсу. І поки громада потерпає від екологічних і санітарних наслідків, родина очільника області отримує прибутки.

  • Голова Львівської ОВА Козицький відреагував на звинувачення в корупції: роз’яснення ситуації з готелем

    Голова Львівської ОВА Козицький відреагував на звинувачення в корупції: роз’яснення ситуації з готелем

    Голова Львівської обласної військової адміністрації (ОВА) Максим Козицький вийшов з публічною заявою у відповідь на звинувачення в корупції, що стосуються купівлі готелю його батьком. У своїй реакції Козицький спростував ці звинувачення та надав деталі, які, на його думку, пояснюють ситуацію.

    Він стверджує, що його батько купив готель уже після того, як туди за державні гроші почали будувати нову дорогу.

    За його словами, реконструкцію дороги розпочали 2021 року, а підготовчі роботи до будівництва оздоровчого комплексу – тільки в травні 2022 року. Будівництво дороги профінансували та виконали у 2021-2023 роках, а Зіновій Козицький став власником готельного комплексу лише у травні 2024 року.

    «Це все чіткі факти, підтверджені документами», – написав голова ОВА.

    Козицький заявив, що замовником робіт від самого початку була Східницька селищна рада, тому що мешканці вулиці Гірської у Східниці скаржилися на неналежне дорожнє покриття.

    Нагадаємо, раніше журналісти з’ясували, що Максим Козицький витратив із бюджету 25 млн грн на дорогу в курортному селищі Східниця до готелю, який побудував його батько бізнесмен Зіновій Козицький.