За колишню заступницю керівника Офісу президента Ірину Мудру, яку Вищий антикорупційний суд напередодні відправив під варту з альтернативою застави у 20 мільйонів гривень, уже внесли частину необхідної суми. Водночас ані розмір уже сплачених коштів, ані особи заставодавців поки не розкриваються.
Про це 26 серпня повідомив адвокат Мудрої Артем Крикун-Труш у коментарі Суспільному. За словами захисника, гроші внесли кілька заставодавців, однак хто саме погодився профінансувати звільнення колишньої високопосадовиці з-під варти, він не уточнив. Також адвокат не назвав суму, якої зараз бракує до визначених судом 20 мільйонів гривень.
Напередодні, 25 серпня, Вищий антикорупційний суд обрав Мудрій запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб. Суд водночас передбачив можливість внесення 20 мільйонів гривень застави. Після внесення повної суми підозрювана може бути звільнена з-під варти з покладенням на неї визначених судом процесуальних обов’язків.
Сторона обвинувачення просила значно жорсткіші умови. Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури наполягав на заставі у 150 мільйонів гривень. Під час засідання він заявляв, що Мудра нібито може мати активи загальною вартістю понад 250 мільйонів гривень. Суд, однак, визначив заставу у понад сім разів меншому розмірі — 20 мільйонів.
Гучна справа стала частиною операції, яку в публічному просторі називають «Форест Гамп». НАБУ і САП заявляють про викриття злочинної організації, до діяльності якої, за версією слідства, могли бути причетні посадовці, бізнесмени та інші особи.
Правоохоронці підозрюють Мудру в участі у злочинній організації, яка, за матеріалами слідства, могла встановити контроль над державним Sense Bank та використовувати його у приватних інтересах. Серед іншого НАБУ та САП досліджують схему легалізації приблизно 150 мільйонів гривень готівки. Слідство вважає, що кошти могли бути отримані злочинним шляхом, проведені через рахунки підконтрольних компаній та надалі використані, зокрема, для внесення застави за одного з фігурантів іншої резонансної справи — «Мідас».
Саме ця деталь надає нинішній ситуації із заставою за Мудру додаткового резонансу: одна з ліній слідства стосується ймовірної легалізації грошей для внесення застави, тоді як тепер уже за саму ексзаступницю керівника Офісу президента кілька осіб почали вносити визначені судом 20 мільйонів гривень.
Втім, сам по собі факт внесення застави сторонньою особою не свідчить про порушення закону. Українське кримінальне процесуальне законодавство дозволяє внести заставу як самому підозрюваному чи обвинуваченому, так і іншій фізичній або юридичній особі. Питання походження коштів може окремо перевірятися правоохоронцями, якщо для цього виникають відповідні підстави.
Під час розгляду запобіжного заходу за Мудру також пропонували особисту поруку. Головний рабин Києва Йонатан Бін’ямін Маркович повідомляв про готовність поручитися за неї. За його словами, вони знайомі протягом кількох років, а Мудра відвідувала громаду. Загалом, за даними медіа, готовність узяти колишню посадовицю на поруки висловлювали двоє людей.
Події навколо Мудрої розгорнулися стрімко. Вранці 19 серпня НАБУ та САП провели серію обшуків у межах масштабної спецоперації. Слідчі дії, зокрема, відбувалися у Мудрої та народного депутата Вадима Столара. Правоохоронці заявили про викриття організації, яка, за їхньою версією, діяла за участі високопосадовців і бізнесменів.
Того самого дня президент Володимир Зеленський звільнив Мудру з посади заступниці керівника Офісу президента.
Згодом стало відомо, що під час приходу детективів до помешкання Мудрої там перебував бізнесмен та колишній народний депутат Максим Микитась, який також фігурує у матеріалах справи. ВАКС окремо відправив його під варту з можливістю внесення 30 мільйонів гривень застави.
За версією НАБУ, до структури ймовірної злочинної організації могли входити люди, пов’язані з великим бізнесом і державними структурами. У матеріалах слідства фігурує, зокрема, народний депутат Вадим Столар. Сам Столар після обшуків заявляв, що співпрацює зі слідством.
Мудра, зі свого боку, публічно заперечує протиправну діяльність. Усі твердження НАБУ та САП щодо її можливої участі в злочинній організації наразі є позицією слідства і мають бути доведені в суді. Відповідно до принципу презумпції невинуватості, особа вважається невинуватою, доки її провину не встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
Президент Зеленський, коментуючи антикорупційні справи щодо колишніх представників ОП, заявляв, що не має додаткової інформації поза тією, яка вже є у публічному просторі. Він також наголошував, що антикорупційні органи мають самостійно виконувати свою роботу.
Тепер головне питання полягає у тому, чи буде найближчим часом внесена решта застави.
Зі слів адвоката відомо лише, що процес уже почався і кошти надходять від кількох осіб. Імена заставодавців та розподіл внесків між ними наразі не оприлюднені.
Якщо загальна сума досягне визначених ВАКС 20 мільйонів гривень і будуть виконані необхідні формальності, Мудра зможе залишити слідчий ізолятор. Проте це не означатиме закриття справи або скасування підозри — розслідування триватиме, а на колишню чиновницю діятимуть процесуальні обмеження, визначені судом.
Уже через добу після рішення ВАКС справа отримала новий поворот: необхідну для звільнення Мудрої суму почали збирати, однак головна інтрига — хто саме платить 20 мільйонів гривень за її вихід із СІЗО — поки залишається без відповіді.
Під час засідання Вищого антикорупційного суду щодо обрання запобіжного заходу екснардепу Максиму Микитасю прокурор САП розкрив подробиці заходів конспірації, до яких вдавалися фігуранти спецоперацій «Форест Гамп» та «Феміда».
Ключові деталі конспірації та матеріали слідства
Спроби дізнатися про обшуки: За даними обвинувачення, фігуранти намагалися використовувати власні зв’язки у правоохоронних та державних органах, щоб завчасно отримати інформацію про готовність слідчих дій.
Знищення доказів: Учасники схеми знищували документацію та носії інформації, які стосувалися протиправних операцій та діяльності підконтрольних підприємств.
Захищений зв’язок: Для комунікації фігуранти використовували закордонні номери телефонів, анонімні акаунти та зашифровані месенджери.
Присутність під час слідчих дій: За даними розслідувачів, Микитась перебував безпосередньо в помешканні експосадовиці ОП Ірини Мудрої, коли туди з обшуками прийшли детективи НАБУ та САП.
З виступу прокурора САП у Вищому антикорупційному суді:
«Фігуранти справи вживали заходи конспірації: намагалися через зв’язки дізнатися про проведення обшуків, знищували документи, що стосувалися справи, використовували закордонні номери телефонів та захищені месенджери».
У Вищому антикорупційному суді під час розгляду питання про запобіжний захід колишньому народному депутату Максиму Микитасю прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури назвав імена осіб, які, за версією сторони обвинувачення, фігурують у матеріалах гучних операцій НАБУ та САП «Форест Гамп» і «Феміда». Для самого Микитася нова підозра стала вже п’ятою, а прокурор просить суд відправити його під варту з можливістю внесення застави.
Про це стало відомо 20 серпня під час засідання ВАКС у справі Микитася. Інформацію із засідання оприлюднило РБК-Україна.
Серед осіб, яких прокурор назвав у контексті матеріалів справ, — колишня заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра, генеральний директор Директорату з питань правової політики ОП Віктор Дубовик, заступниця міністра юстиції Олена Ференс, колишній народний депутат Максим Микитась, народний депутат Вадим Столар та бізнесмен, колишній депутат Дніпропетровської обласної ради Василь Астіон.
Також у переліку прозвучали імена людей, пов’язаних із державним «Сенс Банком»: колишніх голів правління Миколи Гладищенка й Олега Ступака та начальниці одного з департаментів банку Людмили Снігур.
Окремо прокурор назвав Валентина Єлізарова, якого РБК-Україна характеризує як підлеглого Микитася та керівника ТОВ «Метробуд», пов’язаного з Микитасем Микиту Тарковського, а також Єгора Меркулова та Олександра Остапенка. За інформацією видання, Меркулов був водієм Микитася та номінально очолював ТОВ «Монтаж Сервіс», а Остапенко працював його охоронцем і номінально був директором ТОВ «Філософія Девелопмент».
Важливо, що згадування особи в матеріалах розслідування саме по собі не означає доведення її вини. Остаточні висновки щодо кримінальної відповідальності може зробити лише суд.
Для Микитася це вже п’ята підозра
За інформацією РБК-Україна, нова підозра від НАБУ та САП стала для Максима Микитася вже п’ятою. Три справи, в яких йому раніше повідомляли про підозру, вже розглядаються у Вищому антикорупційному суді.
Нинішній епізод пов’язаний із походженням та легалізацією коштів, які, за версією слідства, використовувалися для внесення застави за одного з фігурантів іншого великого антикорупційного розслідування.
НАБУ раніше повідомляло, що в межах операції «Форест Гамп» розслідується схема легалізації 150 млн гривень готівки. За версією слідства, кошти через рахунки підконтрольних компаній вводилися в легальний обіг для сплати застави за одного з учасників злочинної організації у справі «Мідас».
РБК-Україна припускало, що йдеться про колишнього міністра енергетики Германа Галущенка: у записах згадувалося ім’я Герман, а заставу в розмірі 150 млн гривень за Галущенка вносили у червні. Водночас це саме висновок ЗМІ з оприлюднених матеріалів, а не встановлений судом факт щодо конкретного епізоду.
«Форест Гамп»: що розслідують НАБУ та САП
Масштабна спецоперація «Форест Гамп» стала публічною вранці 19 серпня. НАБУ та САП заявили про викриття злочинної організації, яка, за версією слідства, діяла під керівництвом чинного та колишнього народних депутатів, а серед її учасників були високопосадовці Офісу президента та інші особи.
Антикорупційне бюро почало публікувати записи розмов ймовірних учасників схеми. На них обговорювалися гроші, Офіс президента та інші питання, які стали предметом розслідування.
За версією НАБУ, у справі про 150 млн гривень використовували рахунки підконтрольних підприємств та державний «Сенс Банк». Слідство стверджує, що схема мала дозволити провести значну суму готівки через фінансову систему та використати її для внесення застави.
Ще 19 серпня РБК-Україна з посиланням на власні джерела повідомляло, що серед фігурантів розслідування можуть бути Ірина Мудра, Вадим Столар та Максим Микитась. На той момент правоохоронні органи офіційно не підтверджували причетність конкретно цих осіб до описаних епізодів.
Столар того ж дня підтвердив проведення слідчих дій у нього вдома та заявив, що співпрацює з представниками НАБУ і не перешкоджає їхній роботі.
У справі з’явився ще один напрям — «Феміда»
Паралельно 20 серпня НАБУ та САП розкрили подробиці ще однієї операції під назвою «Феміда».
Цей напрям стосується вже не походження грошей для застави, а ймовірної масштабної рейдерської схеми.
За інформацією НАБУ, учасники злочинної організації могли незаконно заволодівати нерухомістю та іншими активами юридичних осіб. Серед механізмів, які досліджують правоохоронці, — несанкціоноване втручання в інформаційні системи Міністерства юстиції.
Повідомлялося, що до схеми могли бути залучені чинний і колишній народні депутати, посадовці Офісу президента та Міністерства юстиції, судді й хакери.
Таким чином, оприлюднені в суді прізвища суттєво розширюють публічне уявлення про коло осіб, яких слідство згадує у матеріалах двох операцій.
Справа зачепила й Офіс президента
Операція «Форест Гамп» уже спричинила політичні наслідки.
19 серпня стало відомо про звільнення Ірини Мудрої з посади заступниці керівника Офісу президента. До цього ЗМІ повідомляли про проведення у неї слідчих дій.
Окремий резонанс викликали оприлюднені НАБУ записи, які, за даними РБК-Україна, можуть свідчити про наміри окремих посадовців ОП вплинути на майбутній конкурс на посаду керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. У розмовах фігурантів ішлося про перспективу того, що нинішній керівник САП Олександр Клименко може залишитися на посаді ще на один термін.
Ще один наслідок скандалу стосується «Сенс Банку». Через інформацію про можливе використання державного банку у схемі Верховна Рада викликала голову Національного банку Андрія Пишного для пояснень.
Розслідування «Форест Гамп» та «Феміда» тривають, а оприлюднення прокурором прізвищ у ВАКС не означає автоматичного встановлення вини всіх названих осіб. Ключовими тепер стануть процесуальні рішення суду, зміст повідомлених підозр та докази, які НАБУ і САП представлять під час подальшого розгляду справ.
Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура оприлюднили деталі масштабної спецоперації «Форест Гамп», яка стосується легалізації 150 млн грн готівки для внесення застави за одного з фігурантів резонансної справи «Мідас». За версією слідства, гроші передавали кількома траншами, частину спрямовували до так званої «пральні», а для введення коштів у легальний обіг використовували рахунки підконтрольних компаній та можливості державного Sense Bank.
У матеріалах розслідування фігурують високопосадовець Офісу президента, чинний і колишній народні депутати, довірені особи та представники керівництва банку. Детективи оприлюднили записи розмов, під час яких, як стверджує НАБУ, обговорювали рух коштів, проведення платежів та питання фінансового моніторингу.
Після слідчих дій справа вже спричинила політичні наслідки. Ірина Мудра 19 серпня була звільнена з посади заступниці керівника Офісу президента, а згодом сама підтвердила, що в неї відбулися обшуки, після яких їй повідомили про підозру та вручили клопотання про обрання запобіжного заходу. Водночас Мудра наголосила, що її не затримували і вона разом із захистом готується до суду.
Що таке операція «Форест Гамп»
Про масштабні слідчі дії НАБУ та САП стало відомо вранці 19 серпня 2026 року. Антикорупційні органи повідомили про проведення спецоперації з викриття ймовірної злочинної організації, до якої, за даними слідства, могли бути причетні представники високого політичного та державного рівня.
Пізніше НАБУ розкрило ключову частину справи. За версією детективів, група осіб організувала та забезпечила легалізацію 150 млн грн, отриманих злочинним шляхом.
Це була готівка, яку через низку рахунків підконтрольних компаній нібито ввели в легальний фінансовий обіг. Кінцевою метою операції, стверджує слідство, було внесення застави за одного з учасників злочинної організації, що проходить у справі «Мідас».
Саме рух цих 150 млн грн став центральним епізодом «Форест Гамп».
50 млн: перший транш і «конвертаційний центр»
НАБУ детально відтворило маршрут грошей. За даними слідства, спочатку до офісу колишнього народного депутата доставили 50 млн грн готівкою. Після цього гроші розділили. 15 млн грн, як стверджують правоохоронці, отримала довірена особа колишнього парламентаря. Ще 35 млн грн спрямували до так званого конвертаційного центру.
Після отримання першої партії готівки учасники схеми, за даними НАБУ, почали обговорювати подальший розподіл коштів і механізм їхнього проведення через фінансову систему.
Фактично слідство описує багатоступеневу операцію: готівка мала змінити форму, пройти через юридичних осіб і зрештою опинитися на рахунку, з якого її вже можна було офіційно використати для застави.
Ще 10 млн того самого дня
На першому транші схема, за версією НАБУ, не завершилася. Того ж дня до того самого офісу нібито привезли ще 10 млн грн. Учасники операції підтверджували отримання коштів та обговорювали подальші дії. Таким чином, після перших двох передач загальна сума готівки вже становила 60 млн грн.
Однак найбільша одноразова партія була ще попереду.
70 млн і «пральня»
Наступний транш становив одразу 70 млн грн.
За матеріалами НАБУ, його також доставили до офісу колишнього народного депутата. Після цього гроші знову розділили.
20 млн грн отримала довірена особа. Ще 50 млн грн, за формулюванням, наведеним у матеріалах слідства, передали до «пральні».
Цей епізод став одним із найрезонансніших у всій історії, оскільки йдеться вже не просто про передачу великих сум готівки, а про ймовірно організований механізм їх легалізації.
Останній транш становив ще 20 млн грн і, за даними слідства, був проведений за аналогічною схемою.
У підсумку чотири партії — 50 млн + 10 млн + 70 млн + 20 млн = 150 млн грн.
Саме така сума згодом була використана для внесення застави.
Чому у справі з’явився Sense Bank
Окремий і потенційно найбільш небезпечний для держави епізод розслідування стосується Sense Bank.
Це принципово важливо, адже банк перебуває у державній власності.
За версією НАБУ, для проведення операцій використовувалися рахунки підконтрольних підприємств і банківська інфраструктура. На оприлюднених записах фігуранти, як повідомляють медіа з посиланням на матеріали Бюро, обговорюють фінансовий моніторинг, проведення платежів та погодження операцій.
Саме тому «Форест Гамп» виходить далеко за межі історії про походження застави.
Слідство фактично перевіряє, чи могла інфраструктура державного банку використовуватися для введення великої суми готівки сумнівного походження в легальний фінансовий обіг.
Водночас до остаточних судових рішень твердження НАБУ залишаються версією сторони обвинувачення, а причетність конкретних осіб має бути доведена в суді.
Фінмоніторинг став одним із центральних питань
Окрему увагу привернули розмови про фінансовий моніторинг.
Для банків операції на десятки мільйонів гривень не є звичайними побутовими транзакціями. Фінансові установи мають перевіряти ризикові операції, джерела походження коштів та низку інших обставин.
У матеріалах «Форест Гамп» питання фінмоніторингу, за даними оприлюднених НАБУ записів, обговорюється безпосередньо учасниками операцій. Саме цей фрагмент породив гостру політичну дискусію щодо того, хто і на якому рівні міг знати про рух грошей.
Утім, на цьому етапі важливо не ототожнювати саме проведення платежу з доведеною участю банку як установи у злочині. Предметом розслідування є дії конкретних людей та механізм операцій, а остаточні юридичні висновки має зробити суд.
Застава веде до справи «Мідас»
НАБУ офіційно не назвало у своєму первинному повідомленні ім’я людини, для якої були призначені 150 млн грн, зазначивши лише, що йдеться про одного з учасників злочинної організації у справі «Мідас».
Водночас сума практично одразу привернула увагу журналістів.
У червні Вищий антикорупційний суд зменшив альтернативну заставу для колишнього міністра енергетики Германа Галущенка з 200 млн до 150 млн грн. Згодом журналісти повідомили, що всю суму за нього внесли.
За інформацією «Схем», повні 150 млн грн застави за Галущенка були внесені коштами від чотирьох компаній.
Апеляційна палата ВАКС наприкінці липня залишила розмір застави без змін.
Низка українських медіа та політиків прямо пов’язали гроші з «Форест Гамп» саме із заставою Галущенка. Однак для юридичної точності слід розмежовувати ці дані: НАБУ говорить про заставу за фігуранта «Мідаса», тоді як ідентифікація Галущенка спочатку з’явилася в медіа та заявах політиків.
Обшуки дійшли до Офісу президента
Особливого політичного резонансу операція набула через появу в матеріалах високопосадовця Офісу президента.
19 серпня стало відомо про слідчі дії у тодішньої заступниці керівника ОП Ірини Мудрої.
Того самого дня президент Володимир Зеленський звільнив її з посади.
ФОТО: Ірина Мудра
Пізніше ситуацію прокоментувала сама Мудра.
За її словами, вранці у неї провели обшуки, після чого повідомили про підозру та вручили клопотання про обрання запобіжного заходу.
При цьому вона окремо спростувала інформацію про затримання.
Ексзаступниця керівника ОП заявила, що разом з адвокатами готується до судового засідання та має намір захищати свою позицію у правовий спосіб.
Це важливе уточнення: обшуки та повідомлення про підозру не означають доведення вини. Відповідно до презумпції невинуватості, особа вважається невинуватою, доки її провину не встановить обвинувальний вирок суду.
У фігурантів знайшли план «антикризової комунікації»
Але на 150 млн грн історія не закінчилася.
Під час обшуків детективи НАБУ та прокурори САП виявили ще один документ, який може стати окремим напрямом розслідування.
Йдеться про план антикризової комунікації щодо діяльності Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради.
НАБУ повідомило про знахідку окремо.
Сам факт існування такого документа не доводить злочину. Однак для слідства він може мати значення у встановленні того, як фігуранти реагували на парламентський контроль та чи координували інформаційні дії навколо ситуації.
Цей епізод додав «Форест Гамп» ще один вимір: справа тепер стосується не лише походження грошей і банківських операцій, але й можливого політичного та комунікаційного супроводу подій.
Хто ще фігурує в інформації про справу
НАБУ спочатку не розкрило повного переліку прізвищ.
У повідомленнях Бюро йшлося про групу, до якої входили або могли бути причетними чинний та колишній народні депутати, високопосадовець Офісу президента, довірені особи та представники банківського менеджменту.
У медіа серед можливих фігурантів називали народного депутата Вадима Столара, а також колишнього народного депутата та забудовника Максима Микитася.
ФОТО: з ліва на право народний депутат Вадим Столар, колишній народний депутат та забудовник Максим Микитась, Ірина Мудра.
Проте тут також принципово важливо відокремлювати офіційні повідомлення правоохоронців від журналістських даних і політичних заяв. Сам факт згадування людини в медіа або проведення обшуку не є доказом її вини.
Що відбувається навколо керівництва Sense Bank
Після появи матеріалів НАБУ справа отримала й управлінське продовження.
Увечері 19 серпня з’явилася інформація про рішення влади щодо відсторонення представників керівництва державного Sense Bank на тлі спецоперації.
Пізно ввечері 19 серпня Кабмін відсторонив від виконання обов’язків голову наглядової ради державного Sense Bank Миколу Гладишенка та ініціював відсторонення голови правління Олексія Ступака
Це особливо чутливий момент, оскільки банк належить державі, а будь-які підозри щодо можливого використання його інфраструктури у схемі легалізації коштів створюють не тільки кримінально-правові, а й репутаційні ризики.
Водночас сама поява банку у матеріалах слідства не означає проблем із коштами клієнтів чи автоматичного встановлення порушень усією фінансовою установою. Розслідування стосується конкретних операцій і дій конкретних посадових осіб.
Чому справа може стати однією з найгучніших у 2026 році
«Форест Гамп» об’єднала одразу кілька надзвичайно чутливих для української політики тем.
По-перше, це 150 млн грн готівки, походження якої НАБУ вважає злочинним.
По-друге, гроші пов’язують із заставою за фігуранта іншого масштабного антикорупційного розслідування — «Мідас».
По-третє, у матеріалах з’являється державний банк.
По-четверте, слідчі дії торкнулися Офісу президента.
По-п’яте, серед згаданих у контексті справи людей є чинні та колишні народні депутати.
Нарешті, детективи отримали документ щодо антикризової комунікації навколо парламентської ТСК.
Саме поєднання цих факторів перетворює «Форест Гамп» із чергового кримінального провадження на потенційно велику політичну справу.
Що буде далі
Найближчим важливим етапом стане розгляд клопотань про запобіжні заходи підозрюваним. Зокрема, Мудра вже підтвердила отримання відповідного клопотання та підготовку до судового засідання.
Не менш важливо, чи оприлюднять НАБУ та САП нові фрагменти записів, повний перелік підозрюваних і докладнішу інформацію про роль посадовців державного банку.
Також залишається питання, яким саме був механізм перетворення готівкових 150 млн грн на кошти чотирьох компаній, якими в червні була сплачена застава, і чи доведе слідство прямий зв’язок між цими операціями.
Якщо версія НАБУ отримає достатню доказову базу в суді, «Форест Гамп» може стати однією з найбільш резонансних антикорупційних справ року — через масштаб суми, рівень можливих фігурантів та використання державної фінансової інфраструктури.
Наразі ж ключове формулювання залишається незмінним: описана схема є версією НАБУ і САП, а винуватість кожного з підозрюваних може бути встановлена виключно судом.
Фонд державного майна України продовжує процес приватизації активів компанії “Укрбуд”, проте продаж бізнес-центрів уже оголошено, хоча процедура формально не завершена. Загальна площа об’єктів становить від 4,4 до 14,6 тисяч квадратних метрів, а ціни коливаються від 3,5 до 11,7 млн доларів.
Результати тендеру наразі оскаржуються в суді. Спочатку ФДМУ визначив переможця, але згодом через службову записку одного з департаментів компанію дискваліфікували. Як наслідок, “Укрбуд” дісталося фірмі, що може бути пов’язана з колишнім очільником компанії Максимом Микитасем.
Хоча найуспішніші часи “Укрбуду” вже позаду, до складу компанії входить 10 дочірніх підприємств із балансовою вартістю понад 255 млн грн станом на кінець 2024 року. До активів належать проєктні інститути, навчально-курсові комбінати, об’єкти нерухомості у різних містах, частину яких уже здано в оренду. Загалом приватизація включає 88 будівель та споруд, 17 земельних ділянок у Києві, Львові, Харкові, Одесі та Дніпрі.
Переможцем первинного тендеру стала компанія “Петро Ойл Енд Кемікалс”, яка запропонувала ціну втричі вищу за стартову. Основним конкурентом була компанія “Техно-онлайн”, яку потім дискваліфікували. Після скасування тендеру серед власників “Техно-онлайн” з’явилася компанія “Біларт” зі співвласниками Василем та Євгеном Астіонами – підприємцями з Дніпра, пов’язаними з агробізнесом і фінансами.
Другий співвласник “Техно-онлайн” – 31-річна Марина Айаб, яка почала бізнес у 2024 році та придбала частку у березні 2025-го. В її платіжках фігурують підписи Максита Тарковського, партнера Наталі Микитась, дружини Максима Микитася, колишнього власника “Укрбуду”. Через це у ЗМІ Айаб називають підставною особою, а ФДМУ і судові процеси поки що не визначили остаточного переможця.
Ситуація залишається непевною: компанія “Петро Ойл Енд Кемікалс” подала позов до Господарського суду Києва з вимогою визнати їх переможцем, що може ще змінити результати приватизації.
Максим Микитась роками вибудовував багаторівневі сценарії рейдерського захоплення державних і приватних активів. Ключовим елементом цих схем був прямий тиск на власників, який у поєднанні з ручними реєстраторами, номінальними фігурантами та підконтрольними судами відкривав шлях до перерозподілу майна на користь вузького кола осіб.
З часом ці схеми перестали бути поодинокими епізодами й перетворилися на системну модель, яка глибоко вразила державний сектор та стратегічну інфраструктуру України. Державні кошти у цій конструкції фактично ставали приватним ресурсом, а формальні корпоративні оболонки використовувалися для приховування реальних бенефіціарів.
Одним із показових прикладів є діяльність ПрАТ «Метробуд», яке протягом років отримувало мільярдні контракти у сфері енергетичного будівництва. Компанія фактично монополізувала доступ до великих державних проєктів, зокрема на об’єктах Дністровської та Дніпровської гідроакумулюючих електростанцій. Загальний обсяг фінансових потоків на цих об’єктах перевищив шість мільярдів гривень.
У структурі власності «Метробуду» через іноземну компанію приховувався громадянин Російської Федерації Сергій Кияшко. Це дозволяло оточенню Микитася обходити формальні безпекові обмеження, зберігаючи контроль над грошовими потоками. Для виведення коштів використовувався консорціум «НВО Укргідроенергобуд», який виконував роль технічної оболонки, через яку бюджетні мільярди розчинялися в ланцюгах підрядників.
Паралельно зі схемами на державних підрядах Микитась реалізовував рейдерські сценарії у приватному секторі. Разом із Василем Астіоном він брав участь у захопленні ТОВ «Філософія Девелопмента» — компанії з активами орієнтовною вартістю понад 560 мільйонів гривень. Після того як законні власники відмовилися передавати корпоративні права, було задіяно класичний набір інструментів примусу та маніпуляцій.
Державний реєстратор Качковська внесла до реєстру неправдиві відомості, вписавши номінального власника з Узбекистану Каюмджона Саматова. Згодом його замінили на іншого номінала — Меркулова. Завершальним етапом стала ініціація процедури банкрутства через підконтрольне ТОВ «Каса народної допомоги». Це дозволило закріпити результат рейдерської атаки через судове рішення, ухвалене в Господарському суді Києва.
Окрему увагу привертає історія з приватизацією державного акціонерного товариства «Укрбуд». Протягом років ця структура використовувалася Микитасем як фінансовий ресурс, а після доведення компанії до фактичного колапсу та зупинки будівництв держава була змушена виставити 100 відсотків акцій на аукціон.
Переможцем торгів стало ТОВ «Техно-Онлайн» зі статутним капіталом усього 22 тисячі гривень. Це стало можливим після сумнівної дискваліфікації іншого учасника — ТОВ «Петро Ойл енд Кемікалс». Представником компанії-переможця виявився Микита Тарковський, особа, напряму пов’язана з родиною Максима Микитася. Цей факт свідчить про спробу екснардепа повернути контроль над державним забудовником через підставні структури.
У сукупності ці епізоди демонструють не окремі зловживання, а цілісну систему, в якій рейдерство, державні підряди, номінали, реєстратори й суди працюють як єдиний механізм. Саме така модель роками дозволяла виводити мільярди гривень із державного сектору, маскуючи приватні інтереси під формальні юридичні процедури.
Народний депутат України VIII скликання Максим Микитась, ексдепутат Дніпровської обласної ради, голова ради директорів і співзасновник групи компаній «Dnipro Agro Group» Василь Астіон, а також низка посадових осіб Міністерства юстиції України, суду та реєстраційної системи фігурують у матеріалах про можливу організацію масштабної протиправної схеми з відчуження корпоративних прав і нерухомого майна.
Йдеться про ТОВ «ФІЛОСОФІЯ ДЕВЕЛОПМЕНТА» (ЄДРПОУ 42088061), яке, за наявною інформацією, втратило контроль над корпоративними правами та майновим комплексом на території колишнього заводу «Арсенал» у Печерському районі Києва. Орієнтовна вартість цього активу перевищує 563,7 млн гривень.
За даними заяви, ключовим мотивом інтересу до компанії стали містобудівні умови, видані КМДА, які дозволяють реконструкцію одного з корпусів заводу «Арсенал» під адміністративну будівлю з паркінгом. Саме цей актив, як стверджується, став предметом рейдерського захоплення, організованого за попередньою змовою між бізнесменами, політиками та посадовцями.
Серед осіб, яких пов’язують із реалізацією схеми, називають міністра юстиції України Галущенка Г.В., заступників директора департаменту приватного права Мін’юсту Рудницьку М.В. та Лещенка А.О., суддю Господарського суду міста Києва Стасюка С.В., приватного нотаріуса Дуднік І.В. і державного реєстратора Качковську О.В. Їхні рішення та дії, за версією заявників, створили юридичні підстави для втрати власниками контролю над майном.
Водночас спроби оскаржити ці обставини в межах кримінального провадження наразі не дали результату. Слідчий суддя Печерського районного суду Києва Сергій Вовк ухвалою №757/56345/25-к від 3 грудня 2025 року відмовив у задоволенні скарги щодо невнесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Фактично це заблокувало старт повноцінного слідства на початковому етапі.
Окремим блоком у матеріалах фігурує інформація про діяльність подружжя Олександра та Галини Герег — власників мереж «ЕПІЦЕНТР К» і «НОВА ЛІНІЯ 1». За наявними даними, після окупації частини територій України їхні торговельні центри на ТОТ нібито не припинили роботу, а лише формально змінили бренд на «Галактика», зберігши операційну модель, формат і внутрішні стандарти «Епіцентру».
У 2014–2022 роках, за твердженнями заяви, управління цими активами здійснювалося через підконтрольні юридичні структури. Координацію роботи мережі «Галактика» нібито забезпечував громадянин України Геннадій Гальчук, який взаємодіяв з окупаційною адміністрацією та отримував винагороду за підтримку безперебійного функціонування бізнесу.
Така схема, за твердженнями авторів матеріалів, дозволяла приховувати реальних бенефіціарів, зберігати контроль над торговельною мережею та водночас забезпечувати надходження коштів до бюджету Російської Федерації через діяльність об’єктів на тимчасово окупованих територіях.
Описані факти потребують ретельної перевірки з боку правоохоронних органів, однак на сьогодні ключові епізоди, пов’язані як із рейдерським захопленням майна в центрі Києва, так і з діяльністю великого бізнесу на ТОТ, залишаються поза межами повноцінного кримінального розслідування.
Скандальний забудовник Максим Микитась знову опинився у центрі суспільного резонансу — цього разу через публічні погрози суддям. У своєму Telegram-каналі він звернувся до судді Апеляційного господарського суду з прізвищем Барсук, звинувативши її у нібито зв’язках із росіянами та пообіцявши «з’ясувати все особисто на суді».
«Пані суддя апеляційного суду — Барсук! Завтра особисто на суді з’ясую, скільки ти грошей у росіян узяла, що за це маєш зробити, і в очі твої подивлюся», — писав Микитась.
Хоча дописи згодом були видалені, скандал набув публічності. Забудовник навіть натякнув на власні «зв’язки» у Вищій раді правосуддя, через які він нібито може впливати на вручення підозр суддям.
Цей випадок особливо показовий з огляду на минуле Микитася. У 2019 році він став фігурантом справ про махінації, рейдерство та викрадення, зокрема юриста у центрі Києва. Його ім’я нерозривно пов’язане з історією занепаду державної компанії «Укрбуд». Під його керівництвом один із найбільших забудовників країни перетворився на приклад масштабних зловживань, залишивши десятки тисяч інвесторів без житла.
У 2024 році «Укрбуд» було приватизовано — 100% акцій придбала компанія «ТЕХНО-ОНЛАЙН», яка має мінімальні фінансові обіги, але, за журналістськими розслідуваннями, пов’язана з російським бізнесом. Це породило нові питання про прозорість процесу та вплив олігархічних груп.
Ключову роль у схемах відчуження активів відіграє юрист Тарковський, представник дружини Микитася. Через компанії-прокладки «Метробуд», T&A Industries та «Київметробуд» простежується зв’язок із російським бізнесменом Кияшком, колишнім керівником «Вагонмашу», прописаним у Москві до 2017 року.
Приватизація «Укрбуду», публічний тиск на суддів та залучення осіб із впливом у вищих ешелонах влади створюють враження про цілеспрямовану кампанію Микитася з уникнення відповідальності. Тим часом тисячі ошуканих інвесторів залишаються без житла, а стратегічні активи фактично відходять у руки людей зі сумнівною репутацією.
Контрольний пакет одного з найбільших українських забудовників, корпорації «Укрбуд», тепер належить маловідомій фірмі «Техно-Онлайн». У середині липня компанія виграла аукціон, запропонувавши 805 мільйонів гривень за 66% частки. Однак фактичний розрахунок поки не відбувся через судові спори та арешти активів.
До аукціону фірма «Техно-Онлайн» належала 29-річній Марині Айаб із Жовтих Вод. Журналісти відзначають, що вона є класичним фіктивним власником без бізнесового бекграунду та активів для участі у приватизації на сотні мільйонів гривень.
Фінансову документацію підписувала Айаб разом із Микитою Тарковським — юристом, пов’язаним із дружиною колишнього нардепа та забудовника Максима Микитася. Тарковський має стосунок до низки компаній у будівельній сфері, ймовірно афілійованих із Микитасем.
Вже 5 серпня, менш ніж за місяць після аукціону, 66% «Техно-Онлайн» перепродали фірмі ТОВ «Біларт», засновниками якої є брати Василь та Євген Астіони. Їхній батько Микола Астіон раніше очолював київське управління по боротьбі з організованою злочинністю (УБОЗ), зокрема під час розслідування справи Гонгадзе, а згодом обіймав керівні посади в обласних УВС.
Брати Астіони є власниками аграрного холдингу «Дніпро Агро Груп» і тепер контролюють стратегічного забудовника, який залишив після себе десятки недобудов та тисячі ошуканих інвесторів.
Експерти відзначають, що формально операція виглядає як ринкова приватизація, але на практиці це класичний приклад переведення активів через фіктивні компанії та старі зв’язки при мовчазній участі державних органів.
Максим Микитась, колишній народний депутат і підозрюваний у низці корупційних справ, фактично стане новим власником державного «Укрбуду». Пов’язана з ним компанія ТОВ «Техно-Онлайн» виграла аукціон, запропонувавши 805 мільйонів гривень за об’єкти нерухомості збанкрутілого державного забудовника.
Фірма-«переможець» оформлена на фіктаря — 29-річну Марину Айаб. А документи на торги від її імені підписував адвокат Микита Тарковський — юрист, який представляє інтереси дружини Микитася у судах та пов’язаний з іншими структурами, афілійованими з екснардепом.
Ще один учасник торгів, компанія “Петро Ойл енд Кемікалс”, пов’язана з проросійським олігархом з Грузії Давідом Бежуашвілі, запропонувала на 1 тисячу гривень більше. Однак її було дискваліфіковано за рішенням Фонду держмайна України (ФДМУ), що відкрило шлях до перемоги «Техно-Онлайн».
Таким чином, активи «Укрбуду», колись найбільшого державного забудовника, можуть опинитися в руках особи, яку правоохоронці підозрюють у розкраданні сотень мільйонів під час інших будівельних схем.
Наразі угода ще не завершена, але переможець уже визначений.
