Golosnovinua.com

Позначка: Маргус Тсахкна

  • Путін хоче втягнути Європу в переговори — МЗС Естонії

    Путін хоче втягнути Європу в переговори — МЗС Естонії

    Міністр закордонних справ Маргус Тсахкна заявив, що президент Володимир Путін намагається залучити Європу до потенційних переговорів щодо завершення війни проти Україна, оскільки це може бути вигідним для Росії з точки зору затягування часу та послаблення санкційного тиску. Про це повідомляє ERR.

    За словами естонського міністра, нинішня конфігурація міжнародних контактів навколо війни вже суттєво змінилася, а Сполучені Штати більше не відіграють тієї ключової координуючої ролі, яку мали на початкових етапах. На цьому тлі, як вважає Тсахкна, Росія намагається переформатувати переговорний процес і активніше залучити європейські держави.

    “По суті, у колишньому вигляді вони (переговори, – ред.) завершилися. Тепер усі розуміють, що бажання Путіна полягає в тому, щоб втягнути Європу в переговори”, – зазначив міністр.

    Тсахкна наголосив, що попередні дипломатичні контакти, які тривали тривалий час, фактично дозволяли Росії вигравати час без реального просування до миру. Він вважає, що нині Москва продовжує цю тактику, але вже через спроби розширити коло учасників переговорів за рахунок європейських країн.

    На його думку, ключовий інтерес Кремля полягає не в досягненні швидкої мирної угоди, а в перегрупуванні сил і послабленні зовнішнього тиску, зокрема санкційного.

    Окремо міністр підкреслив, що санкційна політика Європейського Союзу вже має відчутний вплив на російську економіку. Він назвав чинні обмеження “далекобійними” та такими, що поступово посилюють тиск на ключові сектори, включно з енергетикою, логістикою та фінансовими операціями.

    За словами Тсахкни, одним із найбільш чутливих елементів майбутнього санкційного пакета може стати повна заборона морських послуг у межах ЄС. Він зазначив, що саме такі заходи є критично важливими для Росії, яка значною мірою залежить від морської логістики для експорту енергоносіїв.

    “Там є одна дуже болюча річ, якої Путін боїться: повна заборона морських послуг на території всього Європейського Союзу та цілий ряд інших санкцій”, – заявив він.

    Тсахкна також наголосив, що Європа не повинна поспішати брати на себе роль посередника у потенційних переговорах між Україною та Росією. На його думку, функція посередника передбачає нейтральність, тоді як стратегічний інтерес ЄС полягає у формуванні майбутньої архітектури безпеки в Європі та підтримці України.

    Він додав, що оптимальним підходом для Європи наразі є збереження стратегічної паузи та подальший тиск на Росію, аби створити умови, за яких Москва буде змушена погодитися на реальні переговори, а не імітацію діалогу.

    “Роль посередника означає нейтральну позицію для пошуку компромісу. Це не є нашою метою. Наша мета — сформулювати європейську архітектуру безпеки”, – підкреслив міністр.

    У Європейському Союзі наразі тривають дискусії щодо можливих форматів майбутньої участі ЄС у потенційних переговорах. Очікується, що це питання буде обговорено на неформальній зустрічі міністрів закордонних справ ЄС на Кіпрі 27–28 травня, де також розглядатимуть можливі кандидатури представника Європи.

    На цьому тлі у політичних колах ЄС обговорюються різні варіанти можливого уповноваженого для участі в переговорах із Росією. Серед потенційних кандидатів раніше згадувалися колишні високопосадовці європейських країн, зокрема Ангела Меркель та Маріо Драгі, а також чинні лідери, які мають досвід міжнародної дипломатії.

    Паралельно президент Александр Стубб заявив про готовність представляти Європу на можливих переговорах із Росією за умови офіційного запиту та наявності режиму припинення вогню.

    Аналітики зазначають, що дискусія навколо можливого європейського представника відображає ширшу тенденцію в ЄС — пошук ролі Європи у майбутніх дипломатичних процесах щодо завершення війни. Водночас експерти підкреслюють, що ключовою передумовою будь-яких переговорів залишається реальне припинення бойових дій, без якого дипломатичні ініціативи залишатимуться обмеженими.

  • Естонія звинуватила Росію у навмисному спрямуванні дронів у повітряний простір НАТО

    Естонія звинуватила Росію у навмисному спрямуванні дронів у повітряний простір НАТО

    Росія навмисно використовує безпілотники як інструмент тиску на країни НАТО, спрямовуючи їх у повітряний простір держав Альянсу, щоб послабити міжнародну підтримку України та створити додаткову напругу всередині Заходу. Про це заявив міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна перед засіданням глав МЗС країн НАТО у Швеції 22 травня.

    За словами естонського міністра, останні тижні характеризуються зростанням кількості інцидентів із дронами у країнах Балтії та на східному фланзі НАТО. Він наголосив, що ці випадки не є випадковими, а є наслідком повномасштабної війни Росії проти України та загальної ескалації безпекової ситуації в регіоні.

    Тсахкна підкреслив, що відповідальність за появу безпілотників у повітряному просторі НАТО лежить на Росії, оскільки саме її військові дії створюють умови, за яких українські дрони можуть опинятися за межами бойової зони.

    «Протягом останніх кількох тижнів на нашу територію залітає дедалі більше дронів — це українські дрони, але відповідальність за це несе Росія. Адже саме Росія веде загарбницьку війну проти України», — заявив він.

    Окремо міністр звернув увагу на те, що такі інциденти Москва намагається використати у власній інформаційній та політичній кампанії. За його словами, мета Кремля полягає у тому, щоб посіяти сумніви серед союзників, зменшити рівень військової допомоги Україні та змусити західні країни до політичного тиску на Київ.

    Водночас Тсахкна наголосив, що країни НАТО мають зберігати єдність і посилювати підтримку України, а не реагувати на російські інформаційні маніпуляції.

    Він також відзначив роль систем протиповітряної оборони Альянсу на східному фланзі, які вже демонструють здатність реагувати на подібні загрози. Зокрема, він згадав інцидент 19 травня, коли над територією Естонії було збито безпілотник, що став одним із перших випадків застосування ППО в таких умовах у регіоні.

    Подібні інциденти, за словами естонського міністра, демонструють необхідність подальшого зміцнення оборонних можливостей НАТО, зокрема систем раннього виявлення та протидії безпілотникам.

    «Путін намагається розколоти єдність Заходу та змусити нас чинити тиск на Україну. Але правильний шлях — це посилення тиску на Росію», — наголосив глава МЗС Естонії.

    Він також підтвердив позицію Таллінна щодо права України завдавати ударів по військових об’єктах на території Росії, які безпосередньо забезпечують ведення війни проти української держави. Водночас він зазначив, що українська сторона має діяти максимально обережно, враховуючи ризики ескалації та складність бойових умов.

    На тлі цих заяв стало відомо, що президент України Володимир Зеленський провів переговори з прем’єр-міністром Естонії Крістеном Міхалом, під час яких обговорювалися питання безпеки в регіоні та інциденти з безпілотниками у повітряному просторі країн НАТО.

    Раніше повідомлялося, що 19 травня румунський винищувач у повітряному просторі Естонії збив ударний безпілотник, який, імовірно, міг бути українським. Інцидент став першим відомим випадком знищення БпЛА над територією країни НАТО в умовах повітряної тривоги.

    Після цього Міністерство закордонних справ України висловило співчуття та перепросило Естонію за інциденти з безпілотниками, назвавши їх ненавмисними.

    У НАТО, своєю чергою, заявляють про посилення моніторингу повітряного простору на східному фланзі Альянсу та продовження адаптації систем ППО до нових типів загроз, пов’язаних із масовим використанням безпілотних технологій у сучасній війні.

  • У НАТО обговорюють щорічну військову допомогу Україні

    У НАТО обговорюють щорічну військову допомогу Україні

    У Північноатлантичному альянсі розпочалося обговорення ініціативи щодо створення довгострокового механізму військової підтримки України, який передбачає щорічне виділення державами-членами НАТО коштів у розмірі 0,25% їхнього валового внутрішнього продукту. Ідею, яку впродовж кількох років активно просувала Естонія, виніс на рівень загальноальянсової дискусії генеральний секретар НАТО Марк Рютте.

    Про це перед початком зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО у Швеції заявив глава МЗС Естонії Маргус Тсахкна.

    За словами естонського міністра, питання довгострокового фінансування української оборони стало одним із ключових у нинішніх дискусіях усередині Альянсу на тлі затяжної війни Росії проти України та необхідності забезпечити Києву стабільну військову підтримку на роки вперед.

    «Я дуже радий, що зараз генеральний секретар Рютте виніс на обговорення — як і Естонія, яка запропонувала це вже кілька років тому — довгострокове зобов’язання для союзників щодо військової підтримки України у розмірі 0,25% ВВП», — заявив Тсахкна.

    За його словами, йдеться не лише про політичний жест підтримки України, а про спробу сформувати системну та передбачувану модель допомоги, яка не залежатиме від зміни урядів, виборчих циклів або короткострокових політичних рішень у країнах Заходу.

    В Естонії вважають, що нинішній формат підтримки України потребує переходу від ситуативних пакетів допомоги до постійного механізму, який дозволить українським Силам оборони планувати закупівлі, виробництво озброєнь, мобілізаційні ресурси та оборонні операції в довгостроковій перспективі.

    Маргус Тсахкна наголосив, що головною причиною такої ініціативи є оцінка безпекової ситуації в Європі. За його словами, Росія залишатиметься стратегічною загрозою для регіону ще тривалий час, незалежно від поточної динаміки бойових дій в Україні.

    «Росія залишатиметься загрозою ще надовго. І ми не бачимо, що Путін дуже скоро змінить свою мету», — заявив глава естонської дипломатії.

    Ініціатива передбачає, що кожна держава-член НАТО щороку виділятиме на військову підтримку України суму, еквівалентну 0,25% власного ВВП. У практичному вимірі це може означати постійне фінансування постачання боєприпасів, систем ППО, бронетехніки, дронів, засобів зв’язку, навчальних програм та розвитку українського оборонно-промислового комплексу.

    У країнах Балтії наголошують, що такий механізм також міг би частково зняти проблему нерівномірного розподілу допомоги між союзниками. Останніми роками значна частина витрат на підтримку України припадала на окремі держави, тоді як деякі члени Альянсу демонстрували значно меншу активність.

    На цьому тлі генеральний секретар НАТО Марк Рютте 22 травня відкрито висловив невдоволення тим, що лише 6–7 європейських країн активно закуповують американське озброєння для передачі Україні. За його словами, більшість союзників мають значно активніше долучатися до спільних зусиль із підтримки Києва.

    Дискусія про 0,25% ВВП для України також пов’язана із загальним збільшенням оборонних витрат у НАТО. Після початку повномасштабної війни Росії проти України країни Альянсу почали поступово нарощувати військові бюджети та переглядати підходи до колективної безпеки.

    Аналітики зазначають, що запропонований механізм може стати своєрідною «архітектурою довгострокової підтримки України», яка функціонуватиме незалежно від перебігу війни та політичної ситуації у США чи Європі. Фактично йдеться про створення окремого постійного каналу оборонного фінансування для України всередині євроатлантичної системи безпеки.

    Водночас питання реалізації такої ініціативи може викликати дискусії між союзниками. Частина держав НАТО традиційно обережно ставиться до формалізації фінансових зобов’язань, особливо на тлі внутрішніх економічних труднощів, інфляції та зростання власних оборонних витрат.

    Попри це, країни Балтії продовжують активно просувати ідею довгострокового фінансування української оборони. Естонія, Латвія та Литва ще раніше взяли на себе зобов’язання щороку спрямовувати на військову підтримку України не менше 0,25% свого ВВП.

    Крім того, у грудні 2025 року тодішній міністр оборони України Денис Шмигаль під час засідання у форматі «Рамштайн» закликав міжнародних партнерів закріпити аналогічний підхід на ширшому рівні. У Києві тоді наголошували, що довгострокова прогнозованість військової допомоги є критично важливою для планування оборонної стратегії країни.

    На тлі триваючої війни та зростання напруженості між Росією і НАТО тема стабільної військової підтримки України дедалі більше перетворюється на один із центральних елементів європейської системи безпеки. У союзницьких столицях дедалі частіше визнають, що підтримка України розглядається не лише як допомога окремій державі, а як інвестиція у стримування Росії та стабільність усього євроатлантичного простору.

  • Естонія відповіла на заяви Зеленського про загрозу РФ: що кажуть союзники про можливу атаку на Балтію

    Естонія відповіла на заяви Зеленського про загрозу РФ: що кажуть союзники про можливу атаку на Балтію

    Заяви президента України Володимира Зеленського про можливу підготовку Росії до атаки не лише проти України, а й проти країн Балтії викликали критику з боку естонських політиків. У Таллінні вважають, що такі оцінки не відповідають їхнім розвідданим і можуть ускладнювати співпрацю між союзниками.

    Про це повідомляють естонські медіа з посиланням на офіційні коментарі представників влади. Зокрема, міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна заявив, що в країні не бачать ознак підготовки Росії до нападу на держави НАТО або Балтійського регіону.

    За його словами, естонська сторона має власні розвідувальні оцінки, які відрізняються від озвучених українським президентом. «Ми не спостерігаємо концентрації російських військ чи інших сигналів, які свідчили б про підготовку нападу на НАТО або країни Балтії», — наголосив Маргус Тсахкна.

    Він також підкреслив, що Росія наразі перебуває у складному становищі через війну проти України — як у військовому, так і в економічному вимірі. Саме тому, на думку естонської сторони, сценарій швидкої ескалації на нових напрямках виглядає малоймовірним.

    Заяви Зеленського прозвучали напередодні в інтерв’ю, де він припустив, що Росія може готувати нову хвилю мобілізації та потенційно розширювати фронт бойових дій, зокрема за межі України. Президент також поставив під сумнів готовність НАТО автоматично застосувати п’яту статтю у разі нападу на країни Балтії.

    Ці слова викликали занепокоєння серед естонських політиків. Голова комітету закордонних справ парламенту (Рійгікогу) Марко Міхкельсон зазначив, що подібні публічні заяви можуть мати негативні наслідки для інформаційного простору та гри на користь російської пропаганди.

    «Такі меседжі можуть створювати враження, що Європа слабшає, а Росія — навпаки набирає силу. Це небезпечно в контексті інформаційної війни», — заявив Марко Міхкельсон.

    Він також наголосив, що подібні питання мають обговорюватися в межах закритих дипломатичних каналів між союзниками, а не в публічному просторі. На його думку, заяви через медіа часто перетворюються на спекуляції і можуть підірвати довіру між партнерами.

    Окремі політики в Естонії висловили ще більш критичні оцінки. Лідер консервативної партії EKRE Мартін Хельме заявив, що риторика про загрозу Балтії використовується для посилення страху та мобілізації міжнародної підтримки.

    Водночас він визнав, що країни Балтії самі частково сприяли формуванню подібного дискурсу, наголошуючи на загрозах з боку Росії з початку повномасштабної війни.

    Попри критику, естонська сторона підтверджує свою незмінну підтримку України. У Таллінні наголошують, що співпраця з Києвом залишається стратегічно важливою, однак комунікація між партнерами має бути зваженою та узгодженою.

    Особливу увагу в дискусії приділено ролі НАТО. Міністр закордонних справ Естонії підкреслив, що Альянс здатний ефективно реагувати на будь-які загрози, а п’ята стаття про колективну оборону залишається дієвим механізмом захисту.

    Водночас він визнав, що політичні заяви, зокрема з боку президента США Дональд Трамп, які інколи критикують союзників, можуть впливати на сприйняття єдності Альянсу. Проте це не означає, що НАТО не виконає свої зобов’язання.

    На тлі цих дискусій експерти зазначають, що тема потенційної загрози для Балтії регулярно з’являється у публічному просторі з 2022 року. Україна неодноразово попереджала, що агресивна політика Росії може поширитися на інші країни, якщо її не зупинити.

    З іншого боку, країни Балтії, зокрема Естонія, Латвія та Литва, активно зміцнюють власну обороноздатність і співпрацю в межах НАТО. Вони також збільшують військові бюджети та розширюють присутність союзницьких сил на своїй території.

    Ситуація навколо заяв Зеленського демонструє складність комунікації між союзниками в умовах війни. З одного боку — необхідність привертати увагу до потенційних загроз, з іншого — важливість узгодженості позицій і збереження єдності.

    Наразі обидві сторони наголошують на важливості співпраці, однак інцидент став сигналом про те, що інформаційна політика також відіграє ключову роль у міжнародних відносинах під час війни.