Golosnovinua.com

Позначка: Марія Захарова

  • «Катастрофічні наслідки»: Росія пригрозила ударами по британських військових об’єктах через Україну

    «Катастрофічні наслідки»: Росія пригрозила ударами по британських військових об’єктах через Україну

    Росія виступила з однією з найжорсткіших за останній час прямих погроз на адресу Великої Британії. У Москві заявили, що у відповідь на українські удари британською зброєю по цілях на території РФ російські сили нібито можуть атакувати британські військові об’єкти та техніку — причому не лише в Україні, а й «за її межами». Заява пролунала на тлі рішення Лондона відкрити Україні доступ до секретних технологій, необхідних для виробництва далекобійних крилатих ракет Storm Shadow.

    Про можливість ударів 27 серпня заявила офіційна представниця Міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова під час брифінгу в Москві. За інформацією Reuters, вона попередила, що британські військові об’єкти можуть стати цілями у відповідь на застосування Україною британських ракет проти об’єктів у Росії. Агентство звертає увагу, що Москва й раніше виступала з подібними попередженнями, однак цього разу риторика була особливо різкою та терміновою.

    Захарова заявила, що Велика Британія нібито перебуває за «один крок» від того, щоб, за трактуванням Москви, стати юридично причетною до «тероризму» проти російського цивільного населення. Вона також почала погрожувати «неминучими катастрофічними наслідками», якщо британська влада не змінить політику щодо України. Жодних доказів того, що Велика Британія причетна до «тероризму», Москва не навела.

    Особливу увагу привернула географія потенційних цілей, яку окреслила представниця російського МЗС. За її словами, Москва розглядає як можливі цілі британські військові об’єкти та техніку не тільки на території України, але й за її кордонами. Таким чином, російська сторона фактично залишила максимально широке трактування власної погрози.

    Водночас Reuters зазначає важливу деталь: станом на момент публікації матеріалу негайної офіційної реакції британської влади саме на цю заяву Захарової не було. Тому твердження про те, що Лондон уже відповів на нову погрозу Москви, наразі було б передчасним.

    Нова хвиля погроз безпосередньо пов’язана з рішенням Великої Британії суттєво поглибити військово-технологічну співпрацю з Україною. 24 серпня британська сторона оголосила, що надасть Києву доступ до засекреченої технічної інформації щодо британських компонентів ракет Storm Shadow/SCALP. Це має дозволити Україні разом із Францією рухатися до власного виробництва далекобійної зброї.

    Йдеться не просто про чергове постачання готової партії ракет. Саме передавання технологій має значно довгостроковіший ефект, оскільки потенційно дає Україні можливість створити власну виробничу базу для таких систем озброєння. За даними Associated Press, оборонна компанія MBDA має передати українській стороні технічні деталі щодо британських компонентів SCALP/Storm Shadow. Водночас очікується, що ракети українського виробництва не з’являться на озброєнні раніше 2027 року.

    Storm Shadow — далекобійна авіаційна крилата ракета, розроблена Великою Британією та Францією. Французька версія відома як SCALP-EG. Ракети призначені для високоточних ударів по укріплених та інших важливих стаціонарних цілях і мають дальність понад 250 кілометрів. Велика Британія стала першою країною, яка передала Україні Storm Shadow ще у 2023 році.

    Саме перспектива того, що Україна зможе не лише отримувати такі ракети від партнерів, а й поступово налагоджувати їх виробництво, викликала нову різку реакцію Кремля. Захарова звинуватила Велику Британію та Францію у тому, що вони нібито «грають з вогнем», передаючи Києву чутливі ракетні технології. Вона також заявила, що подальше поглиблення британської підтримки України нібито може перевести війну на «принципово новий рівень».

    Російська сторона також намагається представити технологічну допомогу Україні як спосіб Лондона та Парижа дистанціюватися від відповідальності за майбутнє застосування ракет. Москва стверджує, що навіть якщо виробництво частково буде перенесено в Україну, вона все одно вважатиме західних партнерів відповідальними за застосування цієї зброї.

    Нинішня погроза стала продовженням тривалої конфронтації між Москвою та Лондоном через військову підтримку України. Ще в березні 2026 року Кремль звинувачував британських фахівців у причетності до українського удару по Брянську із застосуванням Storm Shadow. Україна тоді заявляла, що атакувала важливий завод, який виробляє компоненти для ракет. Росія стверджувала, що внаслідок удару загинули цивільні, та обіцяла «врахувати» роль Великої Британії.

    Тепер риторика стала ще жорсткішою. Якщо раніше Москва переважно звинувачувала Лондон в ескалації та погрожувала невизначеними «наслідками», то 27 серпня російське МЗС вже прямо заговорило про британські військові об’єкти як потенційні цілі.

    При цьому важливо відокремлювати заяви Москви від підтверджених дій. Наразі йдеться саме про погрозу представниці МЗС РФ, а не про оголошене рішення Росії здійснити удар по Великій Британії. Reuters також не повідомляє про будь-які конкретні британські об’єкти, які Москва нібито визначила як цілі.

    Ситуація набуває особливого значення через те, що Велика Британія є членом НАТО. Будь-яка реальна атака Росії на територію держави-члена Альянсу створила б принципово іншу безпекову ситуацію, ніж нинішня війна РФ проти України. Саме тому формулювання Москви про можливі удари «за межами України» привернуло увагу міжнародних медіа.

    Водночас погрози Кремля поки не змусили Лондон відмовитися від курсу на посилення українських далекобійних можливостей. Рішення передати Києву технологічну інформацію щодо Storm Shadow є частиною ширшого переходу західних партнерів від простого постачання готового озброєння до допомоги у створенні виробничих потужностей безпосередньо в Україні. The Wall Street Journal повідомляв, що Велика Британія та Франція погодилися поділитися секретними ракетними технологіями, а західні оборонні компанії дедалі активніше співпрацюють з українською промисловістю.

    Тож протистояння навколо Storm Shadow виходить далеко за межі питання про одну систему озброєння. Для України йдеться про можливість поступово зменшити залежність від окремих поставок далекобійних ракет із-за кордону. Для Росії — про перспективу появи в України стабільнішого джерела високоточної далекобійної зброї. А для Великої Британії та Франції — про новий рівень оборонної інтеграції з Україною.

    Саме на цьому тлі Москва різко підвищує ставки у своїй публічній риториці. Поки що це залишається погрозою, однак формулювання про можливість атакувати британські військові об’єкти «за межами України» робить заяву 27 серпня однією з найбільш різких, адресованих Лондону останнім часом. Reuters характеризує її як попередження, зроблене з помітно більшою риторичною силою та терміновістю, ніж попередні подібні заяви Москви.

  • Сікорський: Росія намагається посварити Польщу та Україну через історію

    Сікорський: Росія намагається посварити Польщу та Україну через історію

    Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що Росія зацікавлена у загостренні польсько-українських історичних суперечок і цілеспрямовано використовує їх для послаблення відносин між двома країнами. За його словами, Кремль активно підживлює емоції навколо складних сторінок спільної історії, використовуючи для цього інформаційні кампанії, мережі інтернет-тролів та публічні заяви російських посадовців.

    Про це очільник польської дипломатії сказав в ефірі радіостанції RMF FM.

    За словами Сікорського, польська влада добре усвідомлює, що історичні питання залишаються чутливою темою як для польського, так і для українського суспільства. Саме тому Росія, яка вже багато років веде гібридну війну проти України та намагається послабити єдність західних союзників Києва, використовує ці теми для створення конфліктів між державами, які сьогодні є стратегічними партнерами.

    Глава МЗС Польщі повідомив, що останнім часом Варшава вела переговори з українською стороною щодо одного із питань, яке викликало дискусію в польському суспільстві. Йдеться про український військовий підрозділ, названий на честь Героїв Української повстанської армії.

    За словами Сікорського, польська дипломатія протягом двох тижнів намагалася переконати президента України Володимира Зеленського переглянути назву цього підрозділу.

    Він визнав, що ці переговори не принесли бажаного для польської сторони результату.

    «На жаль, успіху не вдалося досягти. Але це роздмухування таких емоцій навколо історичних трагедій – ми бачимо, що російська агентура буквально намагається розпалити польсько-українські пристрасті. Ці мільйони тролів в інтернеті теж роблять свою справу, і ми знаємо, хто з цього радіє. Пан Медведєв, пані Захарова нас до цього підбурюють. Тож пропоную задуматися, адже з XVII століття суперечки, злочини чи польсько-українські конфлікти завжди слугували нашому ворогу», – заявив Радослав Сікорський.

    Очільник польської дипломатії наголосив, що Кремль намагається скористатися будь-якими суперечками між Києвом і Варшавою, щоб підірвати взаємну довіру та послабити співпрацю між державами, яка значно зміцнилася після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

    За словами Сікорського, особливу роль у цих інформаційних операціях відіграють соціальні мережі. Саме там, як стверджує польський міністр, працюють величезні мережі ботів і тролів, які поширюють маніпулятивні повідомлення, історичні фейки, емоційні дописи та провокаційний контент.

    Він зазначив, що діяльність таких інформаційних мереж не є хаотичною. Навпаки, вона має чітку мету — створити атмосферу взаємної недовіри між поляками та українцями, змусити суспільства концентруватися на історичних образах замість сучасної співпраці та спільної протидії російській агресії.

    Сікорський також звернув увагу, що останнім часом до інформаційного нагнітання активно долучаються і високопосадовці Російської Федерації.

    Зокрема, він прямо згадав заступника голови Ради безпеки РФ Дмитра Медведєва та офіційну представницю Міністерства закордонних справ Росії Марію Захарову.

    За словами польського міністра, саме ці російські посадовці регулярно коментують польсько-українські історичні питання, намагаючись посилити напруженість між двома державами.

    Сікорський наголосив, що подібна активність Кремля свідчить про його зацікавленість у конфліктах між союзниками України.

    Міністр закликав поляків критично ставитися до інформації, яка поширюється навколо історичних тем, та пам’ятати, кому вигідне погіршення відносин між Варшавою і Києвом.

    Він підкреслив, що польсько-українські конфлікти протягом кількох століть неодноразово використовувалися зовнішніми силами для досягнення власних геополітичних цілей.

    За словами Сікорського, історія демонструє, що будь-яке загострення між поляками та українцями зрештою приносило користь третім сторонам.

    Саме тому, переконаний глава польської дипломатії, сучасні історичні дискусії мають вестися відповідально, без політичних маніпуляцій та під впливом емоцій.

    Заява Сікорського пролунала на тлі активних дипломатичних контактів між Україною та Польщею, які останніми тижнями були спрямовані на зниження напруженості навколо історичних тем.

    Напередодні президент України Володимир Зеленський провів зустріч із президентом Польщі Каролем Навроцьким під час саміту НАТО в Анкарі.

    Після переговорів Зеленський назвав зустріч важливою та конструктивною, зазначивши, що сторони обговорили подальший розвиток двостороннього співробітництва, питання безпеки та підтримку України у протистоянні російській агресії.

    Крім того, 3 липня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга здійснив робочий візит до Варшави, де провів переговори зі своїм польським колегою Радославом Сікорським.

    Під час зустрічі українська сторона запропонувала пакет антикризових заходів, спрямованих на зменшення напруги у двосторонніх відносинах та створення механізмів для конструктивного врегулювання історичних суперечок.

    Історичні питання останнім часом знову стали однією з найбільш обговорюваних тем у польсько-українських відносинах. Зокрема, дискусії точаться навколо оцінки діяльності Української повстанської армії, подій Волинської трагедії та політики історичної пам’яті.

    Попри це керівництво обох держав неодноразово наголошувало, що стратегічне партнерство між Україною та Польщею має залишатися пріоритетом в умовах триваючої російської агресії.

    Польща є одним із ключових союзників України від початку повномасштабного вторгнення Росії, надаючи Києву військову, гуманітарну, фінансову та політичну підтримку. Варшава також залишається одним із головних логістичних центрів для постачання західної допомоги Україні.

    Саме тому, як зазначив Радослав Сікорський, будь-які спроби розпалити конфлікти між поляками та українцями насамперед працюють на інтереси Кремля, який прагне послабити єдність європейських держав та міжнародну підтримку України.

  • Захарова звинуватила НАТО у підготовці ударів по РФ

    Захарова звинуватила НАТО у підготовці ударів по РФ

    Речниця Міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова заявила, що НАТО нібито бере участь у підготовці озброєння, яке Україна може використати для масованих ударів по російських аеродромах та авіабазах, зокрема по об’єктах, розташованих у глибині території РФ. Відповідний коментар Захарової був оприлюднений пресслужбою російського Міністерства закордонних справ.

    За словами представниці російського зовнішньополітичного відомства, Альянс нібито спільно з Україною працює над створенням озброєнь, які мають на меті завдати масштабної шкоди російській авіаційній інфраструктурі. Захарова стверджує, що йдеться про засоби ураження, здатні не лише атакувати військові аеродроми, а й надовго вивести їх з ладу, що, за її словами, може суттєво вплинути на можливості російської військової авіації.

    При цьому жодних доказів на підтвердження своїх тверджень російська сторона не надала. У заяві також не уточнюється, про які саме види озброєння або проєкти йдеться, які країни НАТО нібито беруть участь у такій співпраці чи на яких даних ґрунтуються ці звинувачення.

    Захарова також заявила, що подібні дії України та країн-членів НАТО нібито створюють для російських військових додаткові підстави приділяти особливу увагу підприємствам, які займаються розробкою, виробництвом та модернізацією озброєння, що використовується українською армією. За її словами, Москва розглядатиме діяльність таких об’єктів крізь призму військової загрози.

    «Саме з цих позицій ми й будемо оцінювати як нинішню ситуацію, так і перспективи її подальшого ескалаційного розвитку», – заявила речниця МЗС РФ, фактично давши зрозуміти, що Росія може використати подібні звинувачення для виправдання своїх подальших дій.

    Крім того, Захарова виступила з черговою серією звинувачень на адресу Північноатлантичного альянсу. Вона заявила, що НАТО нібито втратило «залишки раціональності» та продовжує рухатися до «зони підвищеного ризику». За її словами, політика Альянсу начебто лише сприяє загостренню ситуації в Європі та збільшує ризик прямого зіткнення між Росією і західними державами.

    Окремо речниця російського МЗС повторила один із ключових наративів російської пропаганди, заявивши, що українська влада нібито прагне втягнути НАТО у прямий військовий конфлікт із Росією. На її думку, таким чином Київ хоче покращити свої позиції на полі бою та забезпечити подальше нарощування військової допомоги з боку західних партнерів. Водночас жодних підтверджень цим твердженням російська сторона також не надала.

    Подібні заяви російських посадовців лунають на тлі активізації співпраці України із західними союзниками у сфері оборони. Країни НАТО продовжують надавати Києву військову допомогу, однак неодноразово наголошували, що Альянс не є стороною війни та не бере безпосередньої участі у бойових діях. Представники держав-членів НАТО також неодноразово заявляли, що підтримка України спрямована на реалізацію її законного права на самооборону відповідно до міжнародного права після повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році.

    Водночас у Європі дедалі частіше висловлюють занепокоєння не щодо дій НАТО, а через можливі подальші кроки самої Росії. За оцінками європейських розвідувальних служб, континент уже перебуває у так званій «сірій зоні» між війною та миром, коли поряд із відкритими бойовими діями активно використовуються гібридні методи впливу, кібератаки, диверсії, інформаційні кампанії та інші інструменти тиску.

    У низці європейських столиць припускають, що після завершення активної фази війни проти України Кремль може спробувати вдатися до обмежених військових або гібридних дій проти однієї з держав-членів НАТО. Особливе занепокоєння викликає безпекова ситуація в Балтійському регіоні. Йдеться насамперед про Естонія, Латвія та Литва, які регулярно згадуються у російській риториці. Президент РФ Володимир Путін та інші російські посадовці неодноразово робили заяви щодо цих країн, що викликало занепокоєння серед союзників по НАТО.

    Раніше британське видання The Guardian повідомляло з посиланням на власні джерела, що Росія може готувати як військові, так і гібридні провокації на східному фланзі НАТО. Європейські експерти з безпеки наголошують, що Альянс уже адаптує свою оборонну політику до потенційних ризиків, пов’язаних із можливими агресивними діями Кремля, водночас продовжуючи підтримувати Україну у її протидії російській агресії.

  • Захарова звинуватила Румунію в “поглинанні Молдови” і знову виправдала дії РФ проти України

    Захарова звинуватила Румунію в “поглинанні Молдови” і знову виправдала дії РФ проти України

    У Міністерстві закордонних справ Російської Федерації зробили чергову різку заяву щодо ситуації в Румунії та Молдові, звинувативши Бухарест у нібито “давніх планах поглинання” сусідньої держави та одночасно протиставивши ці події міжнародній критиці на адресу Росії за дії щодо України. Відповідні коментарі пролунали під час брифінгу речниці МЗС РФ Марії Захарової, яка традиційно озвучує публічну позицію російського зовнішньополітичного відомства.

    Підставою для заяви стала ситуація у нижній палаті парламенту Румунії, де законодавча ініціатива, що стосувалася можливого об’єднання з Молдовою, була формально визнана такою, що пройшла етап розгляду без голосування. Це сталося через завершення регламентних строків, у межах яких документ мав бути винесений на голосування, що в румунській практиці означає автоматичне просування або відхилення ініціативи без прямого волевиявлення депутатів залежно від процедури.

    Реагуючи на це, Захарова заявила, що в Бухаресті нібито “давно виношують плани щодо поглинання Молдови”, і підкреслила, що Росія, за її словами, “неодноразово попереджала” про подібні процеси. Вона стверджувала, що румунські політичні кола нібито системно впливають на внутрішньополітичні процеси в Молдові та просувають ідеї об’єднання двох держав у суспільному дискурсі, що, за її інтерпретацією, виходить за межі легітимного політичного діалогу.

    Окрему увагу речниця приділила саме процедурному характеру ухвалення законопроєкту в Румунії, назвавши ситуацію “курйозною” і такою, що, на її думку, демонструє особливості функціонування демократичних інститутів у Європі. Вона стверджувала, що документ начебто пройшов стадію розгляду не через політичне голосування, а через регламентні обмеження, що, як вона висловилася, “ставить під сумнів реальне волевиявлення навіть законодавців”.

    У своїх подальших коментарях Захарова розвинула тезу про нібито подвійні стандарти західних країн у трактуванні міжнародного права та політичних процесів. Вона заявила, що поняття “об’єднання” між державами, на її думку, має застосовуватися лише тоді, коли існує взаємна згода сторін і формалізований механізм, зокрема через плебісцит або референдум. У цьому контексті вона протиставила потенційні процеси в Румунії та Молдові діям Росії щодо українських територій, які в міжнародній практиці та значною частиною держав і організацій розглядаються як анексія.

    Захарова при цьому заявила, що термін “анексія”, який часто використовується в західних медіа та політичних заявах щодо Росії, на її переконання, є “політизованим” і не відображає юридичної реальності. Вона повторила офіційну позицію Москви, згідно з якою територіальні зміни, пов’язані з Кримом та окремими районами півдня і сходу України, нібито стали результатом “волевиявлення населення” та були здійснені відповідно до внутрішніх процедур, які Росія вважає легітимними. Водночас ці твердження не визнаються більшістю держав світу, а також міжнародними організаціями, які кваліфікують відповідні дії як порушення міжнародного права.

    У межах своєї заяви речниця МЗС РФ також наголосила, що, на її думку, якщо західні країни послідовно застосовують термінологію щодо “анексії” у контексті російських дій, то вони мають використовувати однакові підходи і до інших ситуацій, які, як вона стверджує, можуть містити елементи політичного чи територіального зближення держав. Таким чином вона спробувала поставити в один контекст різні геополітичні процеси в Європі, зокрема дискусії щодо можливого об’єднання Румунії та Молдови.

    Водночас у самій Румунії пояснюють ситуацію з законопроєктом суто процедурними нормами парламентської роботи. Румунські політичні сили зазначають, що автоматичне завершення розгляду ініціативи без голосування є наслідком регламентних термінів і не означає політичного рішення на користь або проти об’єднання. У Бухаресті також наголошують, що подібні ініціативи періодично з’являються в політичному полі, однак не мають широкої підтримки серед основних парламентських сил і не є частиною офіційної державної політики.

    Питання можливого зближення або навіть об’єднання Румунії та Молдови загалом періодично виникає в публічних дискусіях обох країн. У Молдові частина політичного спектра підтримує ідеї уніонізму, аргументуючи їх культурною та історичною близькістю держав. Водночас інша частина політикуму наголошує на необхідності збереження суверенітету та пріоритетності європейської інтеграції в рамках незалежної державності.

    Президентка Мая Санду раніше заявляла, що у разі проведення референдуму щодо об’єднання з Румунією вона особисто підтримала б таке рішення, однак підкреслювала, що подібні процеси можливі лише за умови чіткого волевиявлення громадян. Окремі представники уряду Молдови також припускали, що питання зближення з Румунією може набувати актуальності в разі ускладнення або блокування європейської інтеграції країни, зокрема на шляху до членства в Європейському Союзі.

    На цьому тлі заява російського МЗС стала черговим елементом ширшої інформаційної та дипломатичної полеміки між Росією та країнами Європейського Союзу, в якій сторони взаємно звинувачують одна одну у порушенні міжнародних норм, політичному впливі та різному трактуванні принципів суверенітету і територіальної цілісності держав.

  • Виступала перед Путіним і хвалила Росію: МЗС Румунії відреагувало на Шошоаке

    Виступала перед Путіним і хвалила Росію: МЗС Румунії відреагувало на Шошоаке

    У Міністерстві закордонних справ Румунії різко відреагували на участь румунської ультраправої євродепутатки Діани Шошоаке у Петербурзькому міжнародному економічному форумі, який проходив за участі російського правителя Володимира Путіна. У Бухаресті заявили, що присутність окремих європейських політиків на заходах, організованих Кремлем під час війни проти України, не свідчить про підтримку Росії з боку Європи, а навпаки дискредитує самих учасників та використовується російською владою виключно як інструмент пропаганди.

    Про це повідомляє News.ro.

    Заява румунського дипломатичного відомства пролунала після того, як Шошоаке стала однією з небагатьох політиків із країн Європейського Союзу, які взяли участь у Петербурзькому міжнародному економічному форумі. Колись цей захід вважався однією з головних міжнародних економічних подій Росії та часто порівнювався зі Всесвітнім економічним форумом у Давосі. До початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну форум регулярно відвідували керівники великих міжнародних корпорацій, інвестори, представники урядів та впливові політики з усього світу.

    Однак після лютого 2022 року ситуація кардинально змінилася. Західні компанії масово залишили російський ринок, а більшість політичних і бізнесових лідерів демократичних держав припинили участь у російських міжнародних заходах. Через це Петербурзький форум поступово втратив статус глобальної економічної платформи і дедалі більше перетворюється на політичний інструмент Кремля, покликаний демонструвати, що Росія нібито не перебуває в міжнародній ізоляції.

    Саме на цьому акцентувало увагу Міністерство закордонних справ Румунії. Речник відомства наголосив, що Росія активно використовує присутність окремих іноземних гостей для створення потрібної інформаційної картинки. За його словами, серед понад 450 мільйонів громадян Європейського Союзу завжди знайдуться окремі політики чи громадські діячі, які готові брати участь у подібних заходах, однак вони не представляють позицію своїх держав і не мають права говорити від імені європейських суспільств.

    У Бухаресті наголосили, що політичні цінності сучасного Європейського Союзу принципово несумісні з тим, що сьогодні являє собою Росія. Румунські дипломати звернули увагу на те, що Москва веде війну проти України, порушує міжнародне право, здійснює атаки проти цивільної інфраструктури та продовжує політику, яка суперечить фундаментальним принципам демократії та прав людини. На цьому тлі будь-які спроби представити форум як майданчик міжнародного діалогу виглядають, на думку Бухареста, спробою приховати реальний рівень ізоляції Кремля.

    У заяві МЗС особливо підкреслюється, що присутність кількох іноземних гостей не змінює загальної картини. Речник румунської дипломатії зазначив, що ефект від таких поїздок є протилежним до того, на який розраховує Москва. Замість демонстрації міжнародного авторитету Росії вони лише підкреслюють її залежність від символічної підтримки окремих маргінальних політиків та політичних сил.

    Скандальність ситуації посилилася через зміст виступу самої Шошоаке на форумі. У своїй промові вона фактично повторила низку тез російської пропаганди та зробила заяви, які прямо суперечать офіційній позиції Румунії як держави-члена ЄС і НАТО. Політикиня запевняла присутніх, що румуни нібито не відчувають ворожості до Путіна, прагнуть миру з Росією та не хочуть допомагати Україні. Крім того, вона назвала Росію “найвеличнішою країною світу” та стверджувала, що румуни захоплюються нею.

    Особливе здивування викликала її заява про те, що в Румунії нібито “немає президента”. Такі слова багато оглядачів сприйняли як чергову провокацію, яка мала привернути увагу російської аудиторії та медіа. Румунські політичні коментатори наголошують, що подібні висловлювання не мають нічого спільного з реальною політичною ситуацією в країні та є частиною епатажного стилю, яким Шошоаке користується вже багато років.

    Додатковий резонанс викликала її активність у соціальних мережах під час перебування в Санкт-Петербурзі. Євродепутатка опублікувала фотографії з речницею російського МЗС Марією Захаровою, яка є однією з найвідоміших представниць російської державної пропаганди та регулярно коментує міжнародні події з позицій Кремля.

    Також Шошоаке продемонструвала свої зустрічі з молдовським олігархом-втікачем Іланом Шором та його соратницею Мариною Таубер. Обидва політики пов’язані з проросійськими силами в Молдові та фігурували у гучних кримінальних справах. Шор був засуджений у Молдові у справі про масштабні фінансові махінації, відомій як “крадіжка мільярда”, тоді як Таубер також неодноразово опинялася в центрі розслідувань та судових процесів.

    Аналітики звертають увагу, що подібні зустрічі демонструють прагнення Кремля використовувати Петербурзький форум не лише як економічний захід, а й як майданчик для консолідації політичних сил, які виступають проти європейської інтеграції, підтримки України та політики санкцій щодо Росії. Саме тому російські державні медіа приділяють особливу увагу таким гостям, намагаючись створити враження наявності впливових союзників у країнах Заходу.

    Для самої Шошоаке це далеко не перший подібний скандал. Політикиня давно відома своїми радикальними заявами, критикою Європейського Союзу, НАТО та підтримки України. Вона неодноразово виступала проти санкцій щодо Росії та поширювала тези, які збігалися з російськими інформаційними наративами. Через це її регулярно критикують як представники румунської влади, так і значна частина політичного спектра країни.

    Останніми роками її ім’я неодноразово з’являлося в центрі політичних і юридичних скандалів. У квітні цього року Європейський парламент підтримав запит румунської влади щодо зняття депутатського імунітету з Шошоаке. Рішення було ухвалене після звернення правоохоронних органів Румунії, які розслідують низку справ за її участю. Цей крок став черговим свідченням того, наскільки суперечливою фігурою вона залишається навіть у власній країні.

    На тлі триваючої війни Росії проти України реакція румунського МЗС демонструє прагнення Бухареста чітко дистанціюватися від заяв і дій євродепутатки. Румунія залишається одним із ключових партнерів України в регіоні Чорного моря, підтримує санкційну політику ЄС щодо Росії та бере активну участь у зміцненні східного флангу НАТО. Саме тому в румунській дипломатії наголошують, що участь окремих політиків у кремлівських заходах жодним чином не відображає офіційну позицію держави і не змінює загального курсу країни на підтримку України та протидію російській агресії.

  • ЄС викликав російського дипломата через погрози “системних” ударів по Києву

    ЄС викликав російського дипломата через погрози “системних” ударів по Києву

    Європейський Союз відреагував на чергову хвилю погроз Росії щодо можливого переходу до так званих “системних” ударів по українській столиці, ініціювавши дипломатичні заходи у відповідь та викликавши тимчасового повіреного у справах Російської Федерації для офіційних пояснень. У Брюсселі наголосили, що подібні заяви є неприйнятною ескалацією та черговою спробою тиску не лише на Україну, а й на іноземні дипломатичні представництва, які продовжують працювати в умовах повномасштабної війни.

    Про це заявила речниця Європейської комісії Аніта Хіппер у соцмережі X, коментуючи останні заяви російських посадовців щодо можливого посилення ударів по Києву. За її словами, рішення ЄС викликати російського дипломата є прямою реакцією на риторику, яка містить елементи залякування та фактичні заклики до евакуації іноземних громадян і дипломатичних місій із території України.

    У Єврокомісії підкреслили, що такі дії Росії суперечать базовим принципам міжнародного права та дипломатичної практики, а також створюють додаткові ризики для безпеки цивільного населення. У Брюсселі заявили, що заклики до “евакуації дипломатів” із Києва розглядаються як форма психологічного тиску, спрямованого на створення атмосфери невизначеності та страху в українській столиці Київ.

    Європейський Союз окремо наголосив, що представництво ЄС в Україні продовжує повноцінно функціонувати в Києві і не планує змінювати свій режим роботи попри погрози. У Брюсселі підкреслюють, що присутність дипломатичних місій у столиці України є принциповим елементом підтримки держави, яка протистоїть російській агресії, а також важливим сигналом про незмінність політичної та фінансової допомоги з боку ЄС.

    Підставою для такої реакції стали заяви російських офіційних осіб, які останніми днями публічно говорили про можливість посилення ударів по Києву. Зокрема, представниця Міністерства закордонних справ РФ Марія Захарова заявляла, що атаки на українську столицю “завдавалися і будуть завдаватися”, фактично підтверджуючи намір продовжувати ескалацію бойових дій проти цивільної інфраструктури.

    Згодом міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров під час телефонної розмови з держсекретарем США Марко Рубіо також озвучив попередження про можливі нові удари по Києву та порушив питання евакуації дипломатичного персоналу. Ці заяви викликали різку реакцію не лише в Європейському Союзі, а й серед українських офіційних осіб та міжнародних аналітичних структур.

    В Україні такі висловлювання розцінили як елемент інформаційно-психологічного тиску. Керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко наголосив, що фактично йдеться про публічне анонсування терору проти цивільного населення, що має на меті посіяти паніку та змусити міжнародних партнерів України переглянути рівень підтримки.

    У свою чергу аналітики Інституту вивчення війни ISW зазначають, що подібна риторика Росії не є прямою відповіддю на дії України, а радше відображає внутрішні проблеми Кремля, включно з військовими невдачами та потребою демонструвати силу на міжнародній арені. На їхню думку, погрози щодо “системних ударів” є частиною ширшої стратегії інформаційного тиску, яка супроводжує військову кампанію Росії проти України.

    Попри заяви Москви, дипломатичні представництва ЄС та інших західних країн продовжують роботу в Києві. Європейські столиці наголошують, що жодні погрози не вплинуть на їхню політику підтримки України та не змінять позицію щодо необхідності припинення вогню та початку реальних переговорів, які мають ґрунтуватися на повному та безумовному припиненні бойових дій.

    Таким чином, ситуація навколо нових російських заяв лише посилила дипломатичну напругу між Росією та Європейським Союзом, водночас підкресливши незмінність позиції Брюсселя щодо підтримки України та відмови від будь-яких форм тиску або шантажу в міжнародних відносинах.

  • МЗС РФ назвало “провокацією” затримання митрополита РПЦ у Чехії

    МЗС РФ назвало “провокацією” затримання митрополита РПЦ у Чехії

    Міністерство закордонних справ Росії заявило, що затримання в Чехії митрополита Російської православної церкви Іларіона через перевезення невідомої речовини є нібито “інсценованою провокацією”, яка має політичний характер і спрямована проти Росії та православної церкви загалом. У Москві вимагають негайного звільнення священнослужителя та припинення будь-яких процесуальних дій у його справі.

    Про це йдеться в коментарі речниці МЗС РФ Марії Захарової, оприлюдненому на офіційному ресурсі російського зовнішньополітичного відомства.

    У заяві російська сторона наполягає, що дії чеських правоохоронців є “неприйнятним самоуправством” і не мають належного юридичного обґрунтування. У Москві стверджують, що справа проти митрополита нібито є сфабрикованою та спрямованою на дискредитацію як самого Іларіона, так і православ’я загалом.

    Російське МЗС також заявило, що найближчим часом до відомства буде викликано керівника дипломатичної місії Чехії в Москві, якому планують висловити офіційний протест у зв’язку з діями чеської сторони. У Кремлі розцінюють інцидент як серйозний дипломатичний сигнал і наполягають на його негайному врегулюванні.

    “Вимагаємо безумовного негайного звільнення митрополита Іларіона та припинення сфабрикованого розгляду”, — заявила Марія Захарова, коментуючи позицію російського зовнішньополітичного відомства.

    У Москві також стверджують, що під час затримання були порушені процедурні норми. За версією російської сторони, автомобіль, у якому перебував митрополит Іларіон, був зупинений двома поліцейськими патрулями в Чехії. Далі, як заявляє МЗС РФ, відбувся обшук транспортного засобу, який нібито проводився без фото- та відеофіксації та без залучення понятих. У багажному відділенні, за словами російської сторони, було виявлено “невідому речовину”, яку офіційно не ідентифіковано.

    Також у заяві йдеться, що в поліції Чехії був проведений особистий огляд митрополита та водія, а також тест на наявність наркотичних речовин в організмі, який, за твердженням Москви, дав негативний результат.

    Попри це, російське МЗС наполягає, що інцидент має ознаки заздалегідь спланованої політичної акції. У відомстві заявили, що розцінюють подію як цілеспрямовану провокацію, спрямовану на дискредитацію Російської православної церкви та православ’я як такого, а також на загострення відносин між Москвою та Прагою.

    У заяві окремо підкреслюється, що, на думку російської сторони, в останній період у Чехії нібито посилилися “прояви тиску” на православні структури, що, як стверджують у МЗС РФ, є частиною ширшої антиросійської політики.

    Інцидент стався 24 травня, коли чеські правоохоронці зупинили автомобіль із митрополитом Іларіоном, який очолює чеську гілку РПЦ. Під час перевірки транспортного засобу поліція виявила кілька невеликих контейнерів із речовиною білого кольору невідомого походження, що й стало підставою для подальших слідчих дій та перевірок.

    За даними чеських ЗМІ, справа перебуває на стадії перевірки, а правоохоронці з’ясовують походження виявленої речовини та можливе її призначення. Водночас у Чехії раніше вже обговорювалася можливість внесення Іларіона до національного санкційного списку через його діяльність та зв’язки.

    Ситуація навколо інциденту вже викликала дипломатичну реакцію Москви, яка заявляє про “непропорційні дії” чеської сторони та вимагає пояснень. У Празі офіційних розширених коментарів щодо позиції МЗС РФ наразі не оприлюднювали, обмежуючись інформацією про триваюче розслідування.

  • У Росії знову погрожують Україні “ударами у відповідь”

    У Росії знову погрожують Україні “ударами у відповідь”

    У Міністерстві закордонних справ Росії заявили про намір і надалі завдавати ударів по території України, зокрема по Києву, називаючи їх “ударами у відповідь”. Про це повідомила офіційна представниця російського зовнішньополітичного відомства Марія Захарова, передають російські державні пропагандистські медіа, зокрема агентство ТАСС.

    За її словами, такі “удари у відповідь” нібито вже здійснювалися раніше і продовжаться надалі, без уточнення їхнього характеру, масштабів чи потенційних цілей. У російському МЗС також заявили, що найближчим часом планують оприлюднити окрему спеціальну заяву, яка, за словами російської сторони, буде містити звернення до західного дипломатичного корпусу та так звані “попередження”.

    Жодних деталей щодо змісту цієї заяви, можливих вимог або формату її оприлюднення у російському зовнішньополітичному відомстві наразі не надали. Водночас сама риторика Москви вкладається у попередні публічні заяви російського керівництва, які супроводжують ескалацію бойових дій проти України та масовані ракетно-дронові атаки.

    Нові погрози пролунали після чергового масштабного удару Росії по Києву, який призвів до руйнувань у різних районах столиці та постраждалих серед цивільного населення. Українська влада та міжнародні партнери неодноразово наголошували, що подібні атаки мають системний характер і спрямовані насамперед на цивільну інфраструктуру, що є порушенням міжнародного гуманітарного права.

    Попри це, російська сторона продовжує публічно виправдовувати удари як “відповідь” на дії України, не надаючи при цьому конкретних доказів чи підтверджених фактів щодо заявлених причин ескалації. Аналітики зазначають, що подібні заяви часто використовуються Москвою як елемент інформаційного тиску та спроба легітимізувати подальші атаки.

    На тлі цих заяв у міжнародному середовищі тривають обговорення щодо подальшого посилення санкційного та дипломатичного тиску на Росію, а також щодо посилення протиповітряної оборони України у відповідь на регулярні масовані удари.

  • Москва не налаштована на мир і готує інформаційний зрив переговорів

    Москва не налаштована на мир і готує інформаційний зрив переговорів

    У керівництва Росії немає реального наміру йти на врегулювання війни проти України. Натомість кремлівські посадовці цілеспрямовано шукають інформаційні зачіпки, які дозволили б вийти з будь-якого мирного процесу, не беручи на себе відповідальність за його зрив. Про це йдеться в аналітичному звіті Інституту вивчення війни.

    Аналітики зазначають, що Москва робить ставку на висування максималістичних, по суті ультимативних вимог, які свідомо унеможливлюють досягнення компромісу. Такі заяви використовуються як інструмент для створення формального приводу відмовитися від мирної угоди, зберігаючи при цьому риторику нібито готовності до переговорів.

    Одним із прикладів такої тактики стали чергові заяви офіційної представниці російського МЗС Марії Захарової щодо можливого розміщення західних військових контингентів у післявоєнній Україні. Йдеться, зокрема, про ініціативи на кшталт так званої коаліції охочих, які Москва називає для себе «категорично неприйнятними».

    У Росії стверджують, що присутність іноземних військ нібито створюватиме загрозу її безпеці, та повторюють погрози розглядати такі сили як законні військові цілі. Захарова також заявила, що завершення війни, з погляду Кремля, неможливе без усунення вигаданих у Москві «корінних причин» конфлікту, які Росія, за її словами, має намір ліквідовувати «військовими або політичними засобами».

    Аналітики ISW наголошують, що формулювання «корінні причини» є узагальненим прикриттям ключових вимог Кремля. Серед них — вимога повернення НАТО до меж розширення станом на 1997 рік, фактична ліквідація українських збройних сил, а також усунення демократично обраної влади в Україні з подальшою заміною її режимом, лояльним до Москви.

    Додатковим підтвердженням небажання Росії припиняти війну стала заява прессекретаря Кремля Дмитра Пєскова від 4 лютого. Він прямо зазначив, що Росія не припинятиме бойові дії доти, доки українська влада, за його формулюванням, «не ухвалить відповідних рішень». Фактично Москва дала зрозуміти, що має намір продовжувати агресію до моменту повного прийняття своїх вимог Україною.

    У тому ж ключі виступив і Віктор Медведчук, який 4 лютого заявив, що дискусії про можливе розміщення західних військ в Україні нібито заводять переговорний процес у глухий кут. Аналітики нагадують, що саме Медведчука російське керівництво розглядало як потенційну заміну чинному президентові України після початку повномасштабного вторгнення.

    Медведчук також заявив, що Росія «ніколи не дозволить» розміщення коаліції охочих на території України. Схожі заяви публічно озвучували й інші депутати Державної думи РФ, які регулярно транслюють офіційну позицію Кремля, зокрема про неприйняття будь-яких післявоєнних гарантій безпеки для України.

    В ISW підсумовують, що сукупність таких заяв свідчить не про пошук миру, а про спробу заздалегідь закласти інформаційні підстави для зриву будь-яких домовленостей і продовження війни.