Golosnovinua.com

Позначка: Марк Рютте

  • Зеленський: Україна потрібна НАТО не менше, ніж Альянс Україні

    Зеленський: Україна потрібна НАТО не менше, ніж Альянс Україні

    Президент України Володимир Зеленський та генеральний секретар НАТО Марк Рютте під час зустрічі в Києві підтвердили незмінність курсу на майбутнє членство України в Північноатлантичному альянсі. Обидва політики наголосили, що рішення союзників щодо незворотності євроатлантичного шляху України залишається чинним, а співпраця між Києвом і НАТО продовжує поглиблюватися навіть попри відсутність повного консенсусу серед усіх держав-членів Альянсу.

    Заяви прозвучали під час спільної пресконференції після засідання Ради Україна – НАТО, яке відбулося в українській столиці. Питання вступу України до Альянсу стало однією з центральних тем переговорів на тлі триваючої російсько-української війни та дискусій про майбутню архітектуру безпеки в Європі.

    Генеральний секретар НАТО Марк Рютте підкреслив, що рішення, ухвалене союзниками на ювілейному саміті Альянсу у 2024 році, залишається в силі. Тоді країни НАТО підтвердили, що Україна перебуває на незворотному шляху до членства, хоча конкретні терміни вступу визначені не були.

    За словами Рютте, попри політичні дискусії щодо майбутнього розширення Альянсу, практична інтеграція України вже триває. Він наголосив, що українські Збройні сили дедалі активніше переходять на стандарти НАТО, а співпраця між військовими структурами України та держав-членів стає все тіснішою.

    Генсек Альянсу звернув увагу на те, що війна кардинально змінила підхід НАТО до багатьох аспектів сучасної безпеки. За його словами, Україна стала джерелом унікального бойового досвіду, який сьогодні вивчають армії країн-членів. Особливо це стосується використання безпілотних систем, боротьби з дронами, розвитку цифрових технологій на полі бою та адаптації до сучасних форм ведення війни.

    Водночас Рютте підкреслив, що НАТО продовжує допомагати Україні у сферах, де Альянс має додаткові можливості та технологічні переваги. Йдеться про розвиток протиповітряної оборони, авіаційних спроможностей, логістики, підготовки особового складу та інтеграції оборонно-промислових комплексів.

    Президент Володимир Зеленський заявив, що під час засідання Ради Україна – НАТО значна частина союзників відкрито висловила підтримку майбутньому членству України в Альянсі. За його словами, більшість держав уже усвідомлюють стратегічне значення України для безпеки всього євроатлантичного простору.

    Глава держави зазначив, що жодна з країн-учасниць не заявила про небажання бачити Україну в НАТО, хоча окремі партнери утрималися від публічних коментарів з цього питання. Разом із тим Зеленський визнав, що формальної одностайності поки що немає, а саме вона є необхідною умовою для ухвалення остаточного рішення про вступ.

    Президент наголосив, що Україна вже фактично стала важливою частиною європейської системи безпеки. За його словами, українська армія сьогодні є однією з найсильніших на континенті та виконує роль щита, який стримує російську агресію не лише проти України, а й проти всієї Європи.

    Особливий резонанс викликала заява Зеленського про те, що членство України в НАТО потрібне не лише Києву чи самому Альянсу, а навіть Росії. Президент пояснив, що довгострокова стабільність у регіоні можлива лише за наявності чітких гарантій безпеки та зрозумілих правил співіснування.

    За його словами, відсутність України в НАТО може залишити підґрунтя для нових конфліктів у майбутньому, тоді як членство держави в Альянсі стане важливим фактором стримування та передбачуваності. Президент натякнув, що навіть для Росії така модель могла б означати менші ризики нових військових зіткнень у перспективі.

    За інформацією європейських дипломатичних джерел, одним із аргументів Києва є те, що вступ України до НАТО після завершення війни забезпечив би зрозумілу систему гарантій безпеки для всіх сторін та унеможливив би повторення масштабної війни в Європі. В українській владі вважають, що саме невизначеність безпекового статусу України в минулому стала одним із факторів, які Росія використовувала для виправдання своєї агресії.

    Питання членства України в НАТО залишається предметом складних міжнародних дискусій. Раніше Марк Рютте визнавав, що частина союзників продовжує обережно ставитися до перспектив швидкого розширення Альянсу. Серед держав, які висловлювали застереження щодо термінів вступу України, називали Сполучені Штати, Німеччину, Угорщину та Словаччину.

    Водночас навіть країни, які займають стриману позицію щодо політичного рішення про членство, продовжують підтримувати Україну у військовій, фінансовій та гуманітарній сферах. Саме тому співпраця між Києвом та Альянсом продовжує розширюватися незалежно від темпів політичного процесу.

    На сьогодні Україна бере участь у багатьох програмах НАТО, а її оборонна система поступово інтегрується до євроатлантичних структур. Українські військові проходять навчання за стандартами Альянсу, отримують сучасне озброєння від союзників та активно співпрацюють із партнерами у сфері оборонних технологій.

    Експерти зазначають, що повномасштабна війна суттєво змінила ставлення багатьох західних столиць до питання українського членства. Якщо раніше Україну розглядали переважно як партнера НАТО, то нині дедалі більше політиків і військових у країнах Альянсу говорять про неї як про майбутнього повноправного учасника системи колективної безпеки.

    На тлі триваючої війни та зростання загроз у Європі питання вступу України до НАТО залишається одним із ключових елементів міжнародного порядку денного. Київ наполягає, що саме членство в Альянсі є найбільш надійною гарантією безпеки після завершення бойових дій, тоді як союзники продовжують шукати політичний консенсус щодо майбутнього рішення.

  • Україна шукає вихід: Зеленський розповів про нестачу PAC-3 для Patriot

    Україна шукає вихід: Зеленський розповів про нестачу PAC-3 для Patriot

    Україна продовжує відчувати гостру потребу в ракетах для систем протиповітряної оборони Patriot, однак постачання боєприпасів зі Сполучених Штатів не припиняються. Водночас Київ працює над довгостроковим рішенням, яке передбачає не лише закупівлю додаткових комплексів, а й можливість їхнього виробництва спільно з партнерами.

    Про це заявили президент України Володимир Зеленський та генеральний секретар НАТО Марк Рютте під час спільної пресконференції в Києві.

    Питання посилення української протиповітряної оборони залишається одним із ключових на тлі постійних російських ракетних та дронових атак. Особливу роль у захисті українського неба відіграють американські системи Patriot, які здатні перехоплювати балістичні ракети. Саме вони стали основним інструментом протидії російським ударам “Іскандерами”, “Кинджалами” та іншими видами високоточної зброї.

    Генеральний секретар НАТО Марк Рютте наголосив, що ракети-перехоплювачі PAC-2 і PAC-3 залишаються критично важливими для оборони України. За його словами, попри значне навантаження на оборонну промисловість союзників та високу інтенсивність бойових дій, поставки ракет зі США тривають на постійній основі.

    Він назвав це позитивним сигналом для України та підтвердив, що американські перехоплювачі надходять регулярно.

    За словами Рютте, українська система ППО демонструє високу ефективність, але масштаби російських атак залишаються надзвичайно великими. Саме тому потреба в додаткових ракетах і комплексах залишається актуальною. Генсек НАТО зазначив, що союзники продовжують фінансувати програму PURL, через яку забезпечуються поставки ракет для української армії.

    Водночас він визнав, що тривалі військові конфлікти неминуче створюють ризики для наявних запасів озброєння. Саме тому країни НАТО вже працюють над збільшенням обсягів виробництва ракет і систем протиповітряної оборони, щоб підтримувати як власну безпеку, так і потреби України.

    Президент Володимир Зеленський підтвердив, що проблема нестачі ракет PAC-3 існує вже певний час. За його словами, на початку повномасштабної війни та протягом наступних років Україна отримувала від партнерів необхідні обсяги таких боєприпасів. Однак ситуація почала змінюватися після загострення конфлікту на Близькому Сході.

    Глава держави пояснив, що скорочення поставок не було пов’язане з нестачею коштів. Україна знаходила фінансування, проводила переговори та була готова купувати необхідні ракети. Проте навіть за наявності фінансового ресурсу обсяги постачань почали зменшуватися.

    За словами президента, це стосувалося не лише ракет для Patriot, а й інших видів озброєння, які стали більш затребуваними через нові міжнародні безпекові виклики. Частину дефіциту Україна змогла компенсувати завдяки розвитку власного виробництва безпілотників, засобів ураження та окремих елементів озброєння. Однак створити аналог ракети PAC-3 в короткі терміни наразі неможливо через складність технологій.

    Зеленський зазначив, що Україна була змушена шукати додаткові механізми забезпечення протиповітряної оборони. Зокрема, Київ укладав міжнародні угоди про співпрацю у сфері безпілотних технологій, а також проводив як відкриті, так і непублічні переговори щодо отримання засобів для боротьби з балістичними ракетами.

    Окрему увагу президент приділив перспективі локалізації виробництва Patriot. За його словами, Україна вже тривалий час веде переговори зі Сполученими Штатами щодо отримання відповідних ліцензій. Такі консультації відбувалися ще з попередньою американською адміністрацією і продовжуються нині.

    Глава держави наголосив, що Україна зацікавлена у створенні виробничих потужностей як на власній території, так і спільно з країнами НАТО. На його переконання, це дозволило б не лише зміцнити українську систему ППО, а й підвищити оборонні можливості всієї Європи.

    Президент також звернув увагу на те, що така ініціатива відповідає сучасному курсу США щодо посилення оборонної самостійності європейських союзників. Він підкреслив, що Європа має достатній технологічний та промисловий потенціал для виробництва сучасних систем захисту, а співпраця у сфері Patriot могла б стати одним із найбільш показових прикладів такого підходу.

    Заяви Зеленського та Рютте пролунали на тлі попереджень Повітряних сил ЗСУ про суттєве скорочення запасів ракет для Patriot, NASAMS та IRIS-T. Українські військові неодноразово наголошували, що саме системи Patriot залишаються єдиним ефективним засобом боротьби з російськими балістичними ракетами, які дедалі частіше застосовуються під час атак по українських містах.

    Напередодні Зеленський також повідомив про досягнення політичної домовленості щодо придбання додаткових комплексів Patriot. Водночас реалізація цих домовленостей поки що затримується через фінансові, технічні та юридичні процедури. Президент уже доручив прискорити роботу над контрактами та попередив відповідальних посадовців про персональну відповідальність за результат.

    Таким чином, попри наявний дефіцит ракет-перехоплювачів, Україна продовжує отримувати допомогу від союзників і водночас намагається створити власні довгострокові механізми забезпечення протиповітряної оборони. У Києві розраховують, що поєднання міжнародної підтримки, нових закупівель та майбутнього спільного виробництва дозволить посилити захист українського неба від російських атак.

  • Медведєв пригрозив Європі новими атаками дронів

    Медведєв пригрозив Європі новими атаками дронів

    Заступник голови Ради безпеки Російської Федерації та колишній президент РФ Дмитро Медведєв виступив із черговими різкими погрозами на адресу країн Європейського Союзу після інциденту з російським ударним безпілотником, який під час атаки на Україну врізався в житловий будинок у румунському місті Галац. У своїй заяві російський посадовець не лише відкинув критику з боку європейських держав, а й фактично пригрозив новими подібними випадками на території Європи, заявивши, що громадяни країн ЄС «не зможуть спати спокійно», доки триває війна.

    Черговий допис Медведєва з’явився в його Telegram-каналі невдовзі після того, як Румунія оголосила про дипломатичні заходи у відповідь на падіння російського безпілотника на своїй території. У публікації російський чиновник використав образливу лексику щодо європейських лідерів та різко розкритикував реакцію Євросоюзу на інцидент. Він висміяв занепокоєння європейських урядів через удар російського дрона по житловому будинку в Румунії та заявив, що країни Заходу нібито не мають морального права висловлювати претензії до Москви.

    За словами Медведєва, держави Європейського Союзу стали «прямими учасниками війни» через масштабну військову, фінансову та політичну підтримку України. Він стверджував, що європейські країни постачають Києву озброєння, боєприпаси, компоненти для виробництва безпілотників, системи зв’язку, засоби протиповітряної оборони та розвідувальну інформацію. Саме тому, на його думку, вони нібито повинні нести відповідальність за наслідки війни так само, як і Україна.

    Подібна риторика повністю відповідає одному з основних пропагандистських наративів Кремля, який російська влада активно використовує від початку повномасштабного вторгнення в Україну. Москва систематично намагається представити війну не як агресію проти суверенної держави, а як глобальне протистояння між Росією та Заходом. У Кремлі регулярно заявляють, що Росія нібито воює не лише з Україною, а з усім НАТО, яке використовує українську територію як майданчик для боротьби з Москвою.

    Саме в цьому контексті Медведєв пояснив свою погрозу на адресу Європейського Союзу. Він заявив, що інциденти на території європейських держав будуть повторюватися, оскільки війна триває. Російський чиновник фактично дав зрозуміти, що випадки потрапляння російських безпілотників або інших засобів ураження на територію країн-членів НАТО можуть не бути поодинокими.

    Особливу увагу привернули слова Медведєва про те, що громадяни держав ЄС повинні усвідомити наслідки підтримки України своїми урядами. Таким чином він фактично переніс відповідальність за ризики безпеці європейського населення з Росії на самі країни Заходу. Подібна риторика дедалі частіше використовується російськими посадовцями, які намагаються переконати західну аудиторію, що військова допомога Україні робить Європу стороною конфлікту.

    Заява Медведєва пролунала на тлі серйозного міжнародного скандалу, який виник після подій ночі проти 29 травня. Того дня Росія здійснила чергову масштабну атаку на територію України із застосуванням ударних безпілотників типу Shahed та інших засобів повітряного нападу. Під час цієї атаки один із російських дронів перетнув державний кордон Румунії та врізався в багатоквартирний житловий будинок у місті Галац.

    Галац розташований неподалік українського кордону та є одним із найбільших міст східної Румунії. Через близькість до Одеської області місцеві жителі вже неодноразово ставали свідками російських атак на українську інфраструктуру. Однак цього разу наслідки війни безпосередньо торкнулися території держави-члена НАТО.

    Безпілотник влучив у дах десятиповерхового житлового будинку, спричинивши масштабну пожежу. Вогонь швидко охопив верхні поверхи споруди, а рятувальникам довелося терміново евакуювати мешканців. За офіційними даними румунської влади, постраждали двоє людей. Один із потерпілих зазнав травм від уламків конструкцій, інший постраждав від отруєння продуктами горіння. Загалом було евакуйовано близько 70 мешканців будинку.

    Румунські служби цивільного захисту та пожежники кілька годин працювали на місці події. Після ліквідації пожежі експерти розпочали оцінку пошкоджень. Частина квартир виявилася непридатною для проживання, а деякі мешканці були змушені тимчасово переселитися до інших місць.

    Інцидент викликав різку реакцію румунської влади. Міністерство закордонних справ країни назвало дії Росії серйозною та безвідповідальною ескалацією ситуації. У заяві Бухареста наголошувалося, що порушення повітряного простору Румунії та удар по житловому об’єкту становлять неприйнятну загрозу для безпеки громадян країни.

    У відповідь на подію до МЗС Румунії було викликано російського посла Володимира Липаєва. Йому вручили офіційну ноту протесту та вимогу надати пояснення щодо дій Росії. Крім того, румунська влада оголосила генерального консула Росії в Констанці Андрія Косіліна персоною нон грата. Також було ухвалено рішення про закриття генерального консульства РФ у Констанці.

    Ці кроки стали одними з найжорсткіших дипломатичних заходів Бухареста щодо Москви за останні роки. Румунська влада наголосила, що подібні дії Росії не можуть залишатися без відповіді, особливо з огляду на те, що йдеться про удар по цивільному об’єкту на території держави-члена НАТО.

    На тлі інциденту Румунія звернулася до союзників по Альянсу із проханням прискорити посилення систем захисту від безпілотників на східному фланзі НАТО. У Бухаресті зазначають, що регулярні російські атаки поблизу румунського кордону створюють дедалі більші ризики для безпеки цивільного населення.

    Окрему увагу події приділило керівництво НАТО. Генеральний секретар Альянсу Mark Rutte заявив, що Росія несе повну відповідальність за небезпечні інциденти, які виникають унаслідок її агресивних дій проти України. Він наголосив, що НАТО уважно стежить за розвитком ситуації та продовжує координувати свої дії з румунською владою.

    Рютте підкреслив, що Альянс готовий захищати кожен сантиметр території своїх членів і не допустить створення загроз безпеці союзників. Його заява пролунала на тлі дискусій про можливість додаткового посилення систем протиповітряної оборони на східному фланзі НАТО.

    Останні висловлювання Медведєва також вписуються в загальну тенденцію посилення агресивної риторики російського керівництва. Після початку повномасштабного вторгнення він перетворився на одного з найбільш радикальних представників російської влади. Якщо під час свого президентства Медведєв намагався створювати образ поміркованого політика, то після 2022 року його заяви дедалі частіше містять погрози на адресу Заходу, НАТО та окремих держав.

    У різний час Медведєв заявляв про можливість застосування ядерної зброї, погрожував країнам Балтії, Польщі, Великій Британії та Сполученим Штатам, а також попереджав про ризик прямого зіткнення Росії з НАТО. Значна частина його заяв сприймається західними аналітиками як елемент інформаційно-психологічного тиску, спрямованого на залякування суспільств країн Заходу та підрив підтримки України.

    Втім, експерти звертають увагу, що навіть якщо подібні висловлювання мають пропагандистський характер, вони відображають загальний тон російської політики щодо Заходу. Саме тому кожна нова погроза з боку високопосадовців РФ привертає значну увагу міжнародної спільноти.

    На цьому тлі інцидент у Галаці став одним із найсерйозніших випадків безпосереднього впливу війни на територію НАТО за останній час. Він продемонстрував, що російські атаки поблизу українських кордонів несуть ризики не лише для України, а й для сусідніх держав Альянсу. Саме тому питання захисту повітряного простору східного флангу НАТО та посилення систем боротьби з безпілотниками дедалі частіше стає предметом обговорення серед союзників.

    Попри погрози з боку Медведєва, європейські країни продовжують заявляти про готовність підтримувати Україну. Більшість держав ЄС і НАТО наголошують, що російська агресія не змінить їхньої позиції щодо допомоги Києву, а будь-які спроби залякування лише підтверджують необхідність подальшого зміцнення європейської та євроатлантичної безпеки.

  • Румунія закриває консульство РФ і висилає дипломата після падіння дрона в Галаці

    Румунія закриває консульство РФ і висилає дипломата після падіння дрона в Галаці

    Президент Румунії Нікушор Дан після екстреного засідання Вищої ради національної оборони оголосив про радикальні дипломатичні кроки у відповідь на інцидент із російським безпілотником, який упав на території країни. Зокрема, Бухарест вирішив закрити генеральне консульство Російської Федерації в Констанці та оголосити російського консула персоною нон ґрата з подальшою висилкою з Румунії.

    Рішення ухвалили після подій у місті Галац, де в ніч проти 29 травня під час чергової російської атаки на Україну один із безпілотників типу “Герань-2” врізався у житловий багатоповерховий будинок. Внаслідок удару в 10-поверховій будівлі виник вибух і масштабна пожежа у квартирі на верхніх поверхах, кілька людей отримали поранення, а близько 70 мешканців були евакуйовані. Інцидент викликав широкий суспільний резонанс у Румунії та став підставою для скликання Ради національної безпеки.

    Після засідання Нікушор Дан заявив, що вся відповідальність за подію лежить на Російській Федерації, оскільки безпілотник є частиною її військових дій проти України, які мають транскордонні наслідки для безпеки країн НАТО. Він наголосив, що інцидент у Галаці є одним із найсерйозніших випадків порушення безпеки на території Румунії з початку повномасштабної війни.

    Окремо президент підкреслив, що питання цивільного захисту та реагування на подібні загрози вже було розглянуте на рівні уряду та силових структур. Міністерство внутрішніх справ, за його словами, оперативно збільшило присутність служб реагування в потенційно небезпечних районах і посилило заходи безпеки для цивільного населення.

    Румунська влада також повідомила про координацію дій із НАТО. Президент зазначив, що провів переговори з генеральним секретарем Альянсу Марк Рютте, який висловив повну солідарність із Румунією та підтвердив готовність НАТО захищати територію всіх країн-членів. У Бухаресті підкреслили, що інцидент став черговим сигналом про ризики ескалації війни поблизу кордонів Альянсу.

    Паралельно виконувач обов’язків прем’єр-міністра Румунії Іліє Боложан заявив, що уряд розглядає додаткові заходи у відповідь, включно з можливими санкціями щодо російських дипломатів. Міністерство закордонних справ Румунії раніше вже назвало падіння дрона на житловий будинок у Галаці серйозною ескалацією з боку Росії та викликало російського посла для пояснень.

    У Румунії нагадують, що це не поодинокий випадок: від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну на території країни вже десятки разів фіксували уламки або фрагменти безпілотників. Однак інцидент у Галаці став першим, коли російський дрон безпосередньо пошкодив житлову багатоповерхівку, що й призвело до найжорсткішої дипломатичної реакції з боку Бухареста за останні роки.

  • НАТО сперечається через гроші для України: союзники не можуть погодити новий план допомоги перед самітом в Анкарі

    НАТО сперечається через гроші для України: союзники не можуть погодити новий план допомоги перед самітом в Анкарі

    У Північноатлантичному альянсі тривають складні та напружені дискусії щодо майбутньої військової підтримки України напередодні саміту НАТО в Анкарі, який має відбутися вже за шість тижнів. Головним предметом суперечок стала ініціатива генерального секретаря Альянсу Марка Рютте щодо запровадження фіксованого внеску для держав-членів на допомогу Києву у розмірі 0,25% від ВВП.

    Про це заявила голова Місії України при НАТО Альона Гетьманчук в ефірі телемарафону.

    За її словами, підтримка України офіційно увійшла до трійки ключових тем майбутнього саміту. Саме тому всередині Альянсу зараз тривають активні переговори щодо того, яким має бути механізм фінансування української оборони та як забезпечити довгострокову й стабільну допомогу Києву.

    Гетьманчук наголосила, що наразі лише сім країн НАТО вже досягли або перевищили рівень у 0,25% ВВП на військову підтримку України. Саме ці держави підтримали пропозицію Марка Рютте, однак частина союзників виступає проти жорсткого закріплення конкретних фінансових зобов’язань.

    «Є країни, які хотіли б мати більше гнучкості та не фіксувати підтримку України у вигляді конкретних цифр чи відсотків. Вони шукають альтернативний варіант», — пояснила дипломатка.

    Водночас вона підкреслила, що сама ініціатива генсека НАТО вже дала поштовх до важливої дискусії всередині Альянсу. За словами посолки, зараз головне завдання — створити механізм, який зробить допомогу Україні сталою, передбачуваною та довгостроковою.

    «Навіть якщо цифра 0,25% у нинішньому вигляді не буде підтримана всіма, ця пропозиція змусила союзників серйозно обговорювати питання системної підтримки України. Йдеться про те, щоб допомога була оцифрована та закріплена на роки вперед», — зазначила Гетьманчук.

    Дипломатка також звернула увагу на нерівномірний розподіл фінансового навантаження між союзниками. За її словами, цього року майже половину всієї задекларованої військової допомоги Україні забезпечують лише дві країни-члени НАТО. Аналогічна ситуація спостерігається і в межах програми PURL — механізму довгострокової підтримки України, де менше десяти держав фактично несуть основний фінансовий тягар.

    Саме через це питання розподілу витрат стало одним із найчутливіших у переговорах перед самітом в Анкарі.

    Раніше британське видання The Telegraph повідомляло, що одразу кілька великих країн НАТО — зокрема Велика Британія, Франція, Іспанія, Італія та Канада — заблокували пропозицію Марка Рютте щодо обов’язкового виділення 0,25% ВВП на підтримку України.

    За інформацією видання, частина держав побоюється, що закріплення конкретного відсотка може створити додатковий політичний тиск усередині країн та викликати дискусії щодо збільшення оборонних витрат на тлі економічних проблем.

    Водночас Альона Гетьманчук вважає позитивним те, що жорстке закріплення показника 0,25% наразі не підтримали остаточно, адже це могло б стати умовною «стелею» для держав, які вже зараз допомагають Україні значно більше.

    «Нам важливо не демотивувати країни, які вже виділяють понад 0,25% ВВП. Бо саме ці держави залишатимуться ключовими донорами військової допомоги для України й надалі», — пояснила вона.

    За словами посолки, саме тому Київ зацікавлений не лише у фіксованих цифрах, а й у механізмах, які дозволять союзникам нарощувати підтримку залежно від ситуації на фронті та потреб української армії.

    Саміт НАТО в Анкарі проходитиме на тлі посилення російських атак по Україні та дедалі жорсткіших дискусій у Європі щодо майбутньої архітектури безпеки на континенті. Одним із головних очікувань Києва є не лише нові пакети військової допомоги, а й закріплення довгострокових механізмів фінансування української оборони.

    Українська сторона наполягає, що війна переходить у фазу виснаження, а тому підтримка союзників має бути системною та гарантованою, а не залежати від внутрішньополітичної ситуації в окремих країнах НАТО.

    Окрім допомоги Україні, серед головних тем саміту в Анкарі також очікуються питання збільшення оборонних бюджетів країн Альянсу, посилення східного флангу НАТО, виробництва озброєння та реагування на гібридні загрози з боку Росії.

  • П’ять країн НАТО зірвали план про гарантовану військову допомогу Україні – The Telegraph

    П’ять країн НАТО зірвали план про гарантовану військову допомогу Україні – The Telegraph

    П’ять провідних держав НАТО – Велика Британія, Франція, Італія, Іспанія та Канада – заблокували ініціативу генерального секретаря НАТО Марка Рютте щодо довгострокового збільшення військової допомоги Україні. Йшлося про пропозицію, за якою країни-члени Альянсу мали б щорічно спрямовувати на підтримку Києва щонайменше 0,25% власного ВВП.

    Про це повідомляє The Telegraph із посиланням на джерела серед дипломатів та чиновників НАТО.

    За інформацією видання, Рютте намагався зробити фінансування України більш системним та передбачуваним, закріпивши мінімальний рівень військової підтримки для всіх союзників. Ініціатива мала стати частиною ширшої стратегії Альянсу з довгострокового забезпечення української оборони на тлі затяжної війни з Росією та можливого скорочення американської участі у підтримці Києва в майбутньому.

    Генсек НАТО сподівався винести це питання на затвердження під час майбутнього саміту Альянсу в Анкарі, однак, як зазначає The Telegraph, вже зараз стало зрозуміло, що необхідного консенсусу досягти не вдасться. У НАТО всі ключові рішення ухвалюються лише за одностайної підтримки всіх членів, а позиція п’яти великих держав фактично заблокувала просування пропозиції.

    За даними журналістів, підтримку ідеї Рютте висловили щонайменше сім країн НАТО, які вже сьогодні витрачають на військову допомогу Україні понад 0,25% свого ВВП. Серед них Польща, Нідерланди, а також держави Балтії та Північної Європи. Ці країни вважають, що підтримка України має бути не тимчасовою політичною ініціативою, а постійним стратегічним зобов’язанням для всього Альянсу.

    Водночас найбільший спротив, за словами співрозмовників видання, надійшов від Франції, Італії, Іспанії та Канади. Окремо увагу журналісти звертають на позицію Велика Британія, яка традиційно вважалася одним із найактивніших союзників України у сфері безпеки.

    Одне з джерел у НАТО охарактеризувало ставлення цих держав до ініціативи коротко: “Вони не в захваті від цієї ідеї”.

    The Telegraph називає ситуацію “подвійним ударом” по репутації Лондона. Видання нагадує, що британський уряд нещодавно погодив тимчасові винятки, які дозволяють закуповувати авіаційне пальне та дизель, вироблені з російської сировини у третіх країнах. На цьому тлі небажання підтримати новий механізм допомоги Україні викликало додаткове невдоволення серед східноєвропейських та скандинавських союзників.

    Попри те, що Британія залишається третім за обсягом постачальником військової допомоги Україні серед країн НАТО, її внесок становить приблизно 0,1% британського ВВП – значно менше за запропонований рівень.

    Особливе роздратування серед прихильників ініціативи викликає те, що деякі найбільші економіки Європи, на думку дипломатів, мають можливість робити значно більше для підтримки України, однак не демонструють відповідної політичної готовності. Йдеться насамперед про Францію, Італію та Іспанію, чий рівень допомоги Києву часто критикують як недостатній у порівнянні з економічним потенціалом цих країн.

    Згідно з відкритими даними Кільського інституту світової економіки, саме країни Балтії, Північної Європи, а також Польща та Нідерланди наразі є серед лідерів за часткою ВВП, яку вони спрямовують на підтримку України.

    Сам Рютте останніми місяцями неодноразово наголошував, що військова допомога Україні розподілена між союзниками нерівномірно. За його словами, частина держав НАТО “витрачає недостатньо”, хоча публічно декларує підтримку Києва.

    Генсек також просуває ідею більшої відповідальності європейських союзників за безпеку континенту. На його думку, Європа повинна бути готовою підтримувати Україну навіть у разі зміни політичної ситуації у США або скорочення американської військової допомоги.

    Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон публічно підтримав ідею збільшення внесків союзників. Коментуючи дискусії всередині НАТО, він заявив, що хотів би бачити більше країн, які “не лише гарно говорять про Україну, а й підкріплюють свої слова реальними грошима”.

    Передумовою нинішньої ініціативи стала пропозиція, озвучена ще у грудні 2025 року тодішнім міністром оборони України Денисом Шмигалем під час зустрічі у форматі “Рамштайн”. Тоді українська сторона закликала партнерів закріпити довгострокове фінансування оборонних потреб України на рівні не менше 0,25% ВВП.

    Першими на таке зобов’язання погодилися Естонія, Латвія та Литва. Згодом цю ідею почали активно просувати країни східного флангу НАТО, які вважають перемогу України критично важливою для власної безпеки та стримування Росії.

  • НАТО у метро Лондона відпрацьовує сценарій “глибокого удару” по Росії

    НАТО у метро Лондона відпрацьовує сценарій “глибокого удару” по Росії

    Корпус швидкого реагування НАТО розгорнув підземний командний центр у лондонському метро для проведення масштабних навчань, під час яких відпрацьовується сценарій потенційного конфлікту з Росією. Як повідомляє The Independent, військові альянсу використовують занедбану платформу станції Чаринг-Крос як штаб для моделювання бойових дій у разі нападу РФ на одну з країн Балтії.

    Навчання проходять у межах операції “Аркадний удар” і спрямовані на перевірку здатності НАТО вести сучасну високотехнологічну війну проти противника, який має значний військовий потенціал, великі резерви та досвід масштабних бойових дій. Особливу увагу під час маневрів приділяють концепції так званого “глибокого удару” — нанесення ударів по тилових районах противника, його логістиці, системах зв’язку та управління ще до того, як основні сили зможуть розгорнути повноцінний наступ.

    Підземний штаб був облаштований на старій платформі станції Чаринг-Крос, яка не використовується для пасажирських перевезень. Саме там військові та командування Корпусу швидкого реагування НАТО координують дії, аналізують сценарії та моделюють реагування альянсу на умовне вторгнення Росії до Балтійського регіону.

    У межах навчань НАТО відпрацьовує використання систем радіоелектронної боротьби, спрямованих на придушення російських засобів зв’язку, навігації та координації. Також моделюється нейтралізація безпілотників, які стали одним із ключових елементів сучасної війни після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

    Командувач британського Корпусу швидкого реагування НАТО генерал-лейтенант Майк Елвісс пояснив, що головна мета маневрів — навчитися швидко виявляти та знищувати війська противника ще на етапі їхнього пересування.

    За його словами, сучасна війна вимагає максимально швидкого циклу реагування — від збору розвідданих до нанесення удару. Саме тому НАТО приділяє особливу увагу інтеграції розвідки, дронів, електронної боротьби та високоточної зброї в єдину систему.

    Елвісс наголосив, що Росія потенційно має дві серйозні переваги у разі конфлікту. Перша — можливість швидко концентрувати великі сили в конкретній точці наступу. Друга — здатність самостійно визначати момент початку атаки, тоді як НАТО змушене підтримувати готовність до оборони по всьому східному флангу альянсу.

    Він підкреслив, що нинішні навчання мають не лише оперативне, а й демонстраційне значення.

    “Ми репетируємо це не лише для того, щоб добре впоратися, а й тому, що супротивник спостерігає, і ми хочемо, щоб він знав, що ми готові до виклику”, — заявив генерал.

    У НАТО дедалі частіше говорять про необхідність прискореної підготовки до можливого великого конфлікту в Європі. Голова Сухопутного командування НАТО генерал Крістофер Донах’ю заявив, що альянс більше не може розраховувати на старі моделі мобілізації та повільного нарощування сил.

    “Місія готова до 2030 року — це не гасло, це те, що ми повинні зробити”, — сказав він, наголосивши, що часу на адаптацію до нових загроз стає дедалі менше.

    За словами Донах’ю, війна в Україні докорінно змінила уявлення про сучасні бойові дії. Тепер вирішальне значення мають швидкість ухвалення рішень, стійкість систем зв’язку, масове використання безпілотників та здатність миттєво адаптуватися до змін на полі бою.

    Верховний головнокомандувач об’єднаних сил НАТО в Європі генерал Алексус Гринкевич також заявив, що нездатність швидко засвоювати уроки сучасної війни може поставити під загрозу не лише оборонні плани альянсу, а й сам механізм стримування Росії.

    На тлі цих заяв у Великій Британії посилюється дискусія щодо реального стану обороноздатності країни. Джерела у британському оборонному секторі повідомляють, що запасів безпілотників у країни вистачить лише приблизно на тиждень інтенсивних бойових дій. Це особливо контрастує з українським досвідом, де дрони використовуються тисячами щодня і стали критично важливим елементом фронту.

    Крім нестачі дронів, експерти вказують на проблеми з боєприпасами, модернізацією техніки та фінансуванням. Хоча британський уряд заявляє, що витрачає на оборону близько 2,5% ВВП або майже 80 млрд фунтів стерлінгів, критики зазначають, що в цю суму включені не лише військові видатки, а й пенсії, витрати на розвідку та інші непрямі статті.

    Колишній міністр безпеки Том Тугендгат назвав обіцянки уряду щодо збільшення оборонних витрат до 3% ВВП “фіктивними”, заявивши, що країна фактично не готова до тривалого масштабного конфлікту.

    Автори Стратегічного огляду оборони — колишній генсек НАТО лорд Джордж Робертсон та аналітикиня Фіона Гілл — також виступили з критикою нинішнього стану британської оборони. Вони заявили, що країна залишається “недостатньо підготовленою та незахищеною” перед новими загрозами.

    Додаткове занепокоєння викликає дефіцит фінансування оборонних програм. За даними Міноборони Британії, нестача коштів на модернізацію техніки та озброєння вже сягнула приблизно 28 млрд фунтів стерлінгів. Через це публікацію нового Плану інвестицій в оборону відклали на кілька місяців.

    Навчання НАТО в Лондоні проходять на тлі нових військових маневрів Росії в Білорусі, де Москва проводить масштабні ядерні навчання із залученням сухопутних військ, авіації та флоту. Це додатково посилює напруження між Росією та Заходом і змушує НАТО прискорювати підготовку до потенційних кризових сценаріїв.

    Паралельно в альянсі тривають дискусії щодо різкого збільшення оборонних витрат. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте вже заявляв про необхідність обговорення нової планки витрат на рівні 3,5% ВВП замість нинішніх 2%. Водночас президент США Дональд Трамп закликав союзників витрачати на оборону до 5% ВВП, аргументуючи це загрозою нових глобальних конфліктів.

    Усе це свідчить про те, що НАТО дедалі серйозніше розглядає ризик прямого протистояння з Росією і поступово переходить від теоретичних сценаріїв стримування до практичного відпрацювання масштабних бойових операцій у Європі.

  • У НАТО обговорюють щорічну військову допомогу Україні

    У НАТО обговорюють щорічну військову допомогу Україні

    У Північноатлантичному альянсі розпочалося обговорення ініціативи щодо створення довгострокового механізму військової підтримки України, який передбачає щорічне виділення державами-членами НАТО коштів у розмірі 0,25% їхнього валового внутрішнього продукту. Ідею, яку впродовж кількох років активно просувала Естонія, виніс на рівень загальноальянсової дискусії генеральний секретар НАТО Марк Рютте.

    Про це перед початком зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО у Швеції заявив глава МЗС Естонії Маргус Тсахкна.

    За словами естонського міністра, питання довгострокового фінансування української оборони стало одним із ключових у нинішніх дискусіях усередині Альянсу на тлі затяжної війни Росії проти України та необхідності забезпечити Києву стабільну військову підтримку на роки вперед.

    «Я дуже радий, що зараз генеральний секретар Рютте виніс на обговорення — як і Естонія, яка запропонувала це вже кілька років тому — довгострокове зобов’язання для союзників щодо військової підтримки України у розмірі 0,25% ВВП», — заявив Тсахкна.

    За його словами, йдеться не лише про політичний жест підтримки України, а про спробу сформувати системну та передбачувану модель допомоги, яка не залежатиме від зміни урядів, виборчих циклів або короткострокових політичних рішень у країнах Заходу.

    В Естонії вважають, що нинішній формат підтримки України потребує переходу від ситуативних пакетів допомоги до постійного механізму, який дозволить українським Силам оборони планувати закупівлі, виробництво озброєнь, мобілізаційні ресурси та оборонні операції в довгостроковій перспективі.

    Маргус Тсахкна наголосив, що головною причиною такої ініціативи є оцінка безпекової ситуації в Європі. За його словами, Росія залишатиметься стратегічною загрозою для регіону ще тривалий час, незалежно від поточної динаміки бойових дій в Україні.

    «Росія залишатиметься загрозою ще надовго. І ми не бачимо, що Путін дуже скоро змінить свою мету», — заявив глава естонської дипломатії.

    Ініціатива передбачає, що кожна держава-член НАТО щороку виділятиме на військову підтримку України суму, еквівалентну 0,25% власного ВВП. У практичному вимірі це може означати постійне фінансування постачання боєприпасів, систем ППО, бронетехніки, дронів, засобів зв’язку, навчальних програм та розвитку українського оборонно-промислового комплексу.

    У країнах Балтії наголошують, що такий механізм також міг би частково зняти проблему нерівномірного розподілу допомоги між союзниками. Останніми роками значна частина витрат на підтримку України припадала на окремі держави, тоді як деякі члени Альянсу демонстрували значно меншу активність.

    На цьому тлі генеральний секретар НАТО Марк Рютте 22 травня відкрито висловив невдоволення тим, що лише 6–7 європейських країн активно закуповують американське озброєння для передачі Україні. За його словами, більшість союзників мають значно активніше долучатися до спільних зусиль із підтримки Києва.

    Дискусія про 0,25% ВВП для України також пов’язана із загальним збільшенням оборонних витрат у НАТО. Після початку повномасштабної війни Росії проти України країни Альянсу почали поступово нарощувати військові бюджети та переглядати підходи до колективної безпеки.

    Аналітики зазначають, що запропонований механізм може стати своєрідною «архітектурою довгострокової підтримки України», яка функціонуватиме незалежно від перебігу війни та політичної ситуації у США чи Європі. Фактично йдеться про створення окремого постійного каналу оборонного фінансування для України всередині євроатлантичної системи безпеки.

    Водночас питання реалізації такої ініціативи може викликати дискусії між союзниками. Частина держав НАТО традиційно обережно ставиться до формалізації фінансових зобов’язань, особливо на тлі внутрішніх економічних труднощів, інфляції та зростання власних оборонних витрат.

    Попри це, країни Балтії продовжують активно просувати ідею довгострокового фінансування української оборони. Естонія, Латвія та Литва ще раніше взяли на себе зобов’язання щороку спрямовувати на військову підтримку України не менше 0,25% свого ВВП.

    Крім того, у грудні 2025 року тодішній міністр оборони України Денис Шмигаль під час засідання у форматі «Рамштайн» закликав міжнародних партнерів закріпити аналогічний підхід на ширшому рівні. У Києві тоді наголошували, що довгострокова прогнозованість військової допомоги є критично важливою для планування оборонної стратегії країни.

    На тлі триваючої війни та зростання напруженості між Росією і НАТО тема стабільної військової підтримки України дедалі більше перетворюється на один із центральних елементів європейської системи безпеки. У союзницьких столицях дедалі частіше визнають, що підтримка України розглядається не лише як допомога окремій державі, а як інвестиція у стримування Росії та стабільність усього євроатлантичного простору.

  • Зеленський терміново зібрав Ставку через загрозу наступу РФ на Київ і Чернігів: Україна готує відповіді на «п’ять сценаріїв»

    Зеленський терміново зібрав Ставку через загрозу наступу РФ на Київ і Чернігів: Україна готує відповіді на «п’ять сценаріїв»

    Президент України Володимир Зеленський провів спеціальне засідання Ставки Верховного головнокомандувача через загрозу можливого нового наступу російських військ на півночі України. За словами глави держави, українська розвідка зафіксувала підготовку Росії до можливих наступальних дій на Чернігівському та Київському напрямках.

    Про це Зеленський повідомив у своїх соцмережах після завершення засідання Ставки.

    Президент заявив, що учасники засідання детально проаналізували інформацію, отриману українськими спецслужбами щодо планів Росії на північному напрямку.

    «По кожному можливому варіанту дій ворога готуємо відповіді, якщо росіяни дійсно наважаться розширити свою агресію», — наголосив Зеленський.

    За словами президента, Україна вже ухвалила рішення щодо посилення оборони північних регіонів. Йдеться насамперед про Київський та Чернігівський напрямки, які залишаються потенційно небезпечними через близькість до території Білорусі та РФ.

    Глава держави також повідомив, що Міністерство закордонних справ отримало доручення підготувати «додаткові заходи дипломатичного впливу щодо Білорусі».

    Крім того, Зеленський заявив про нові завдання для українських спецслужб, однак деталей не розкрив.

    «Відповідні непублічні завдання є і для українських розвідувальних служб», — зазначив він.

    Окремо президент згадав про підготовку Росії до нових мобілізаційних заходів. За даними української розвідки, Кремль може розглядати сценарій додаткового залучення до війська ще близько 100 тисяч осіб.

    Втім, Зеленський висловив сумнів у тому, що Росія наразі має достатній внутрішній ресурс для прихованої мобілізації такого масштабу.

    «Вважаємо, що станом на сьогодні такий потенціал для прихованої мобілізації в Росії відсутній, отже, варто очікувати російські політичні рішення іншого формату», — пояснив президент.

    За його словами, одним із можливих елементів тиску Кремля можуть стати нові дії навколо невизнаного Придністровського регіону Молдови.

    Також Зеленський анонсував розширення географії українських далекобійних ударів. Президент не уточнив, про які саме напрямки йдеться, однак останніми тижнями українські дрони регулярно атакують військову інфраструктуру, нафтопереробні заводи та логістичні об’єкти в глибині території РФ.

    Під час звернення глава держави заявив, що Україна вже прорахувала кілька сценаріїв можливої ескалації з боку Росії.

    «Жоден із п’яти російських сценаріїв розширення війни через північ України не спрацює», — підкреслив Зеленський.

    Заява президента пролунала на тлі посилення дискусій про можливу активізацію Росії та Білорусі на північному напрямку. Останніми тижнями українська влада неодноразово повідомляла про зростання активності поблизу кордону.

    Ще на початку травня Зеленський заявляв, що українська розвідка зафіксувала «специфічну активність» на білорусько-українському кордоні.

    Крім того, самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко нещодавно анонсував проведення точкової мобілізації у країні. На цьому тлі українські військові та аналітики дедалі частіше обговорюють ризики нового загострення на півночі.

    Напередодні головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський також заявив, що загроза нового наступу з території Білорусі є реальною. За його словами, у разі такого розвитку подій лінія фронту може суттєво збільшитися.

    Раніше в Офісі президента повідомляли, що українська розвідка перехопила переговори між Володимиром Путіним та Олександром Лукашенком щодо можливої подальшої участі Білорусі у війні проти України.

    На цьому тлі РФ і Білорусь оголосили про проведення масштабних військових навчань, які, за даними західних аналітиків, можуть включати відпрацювання сценаріїв із застосуванням тактичної ядерної зброї.

    Паралельно НАТО посилює увагу до східного флангу Альянсу. Після інцидентів із дронами у країнах Балтії та заяв Кремля про «ядерні навчання» генсек НАТО Марк Рютте попередив Росію про «руйнівну відповідь» у разі подальшої ескалації.

    Експерти зазначають, що Київський напрямок залишається для Росії стратегічно важливим із політичної та психологічної точки зору. Водночас більшість військових аналітиків сумніваються, що РФ зараз має достатній ресурс для масштабного повторного наступу на столицю України.

    Попри це українське військово-політичне керівництво демонструє готовність реагувати на будь-який розвиток подій.

  • НАТО попередило Кремль про жорстку відповідь на ядерні погрози Росії та пояснило інциденти з українськими дронами

    НАТО попередило Кремль про жорстку відповідь на ядерні погрози Росії та пояснило інциденти з українськими дронами

    Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Альянс готовий до рішучої та пропорційної відповіді на провокації Росії, зокрема на ядерні погрози та спільні російсько-білоруські навчання із застосуванням ядерних боєприпасів.

    Заяву Рютте поширив телеканал «Freeдом».

    Рютте також прокоментував інциденти з українськими безпілотниками, які останніми днями фіксували у повітряному просторі країн НАТО. За його словами, такі випадки не означають, що Україна навмисно спрямовує дрони до Латвії, Литви чи Естонії. Причиною подібних інцидентів він назвав повномасштабну агресію Росії проти України та дії російських засобів радіоелектронної боротьби.

    Генсек НАТО наголосив, що Альянс реагує на такі ситуації спокійно, рішуче та пропорційно. Він нагадав, що румунський винищувач F-16, який виконує місію повітряного патрулювання НАТО в Балтії та базується у Литві, збив безпілотник у повітряному просторі Естонії.

    За словами Рютте, саме до таких сценаріїв НАТО готувалося заздалегідь, тому дії Альянсу були частиною відпрацьованого механізму реагування.

    Окремо генсек відкинув російські заяви про те, що країни НАТО нібито дозволяють Україні використовувати свою територію для атак по Росії. Він підкреслив, що безпілотники опиняються у повітряному просторі країн Альянсу не через наміри України, а через війну, яку Росія розпочала проти України у 2014 році та розширила до повномасштабного вторгнення у 2022 році.

    На тлі цього Рютте також заявив, що у разі гіпотетичного застосування Росією ядерної зброї проти України реакція Альянсу буде руйнівною для Кремля.

    Раніше повідомлялося, що 19 травня у повітряному просторі Естонії було збито український дрон, який, за попередніми даними, летів у напрямку цілей на території Росії, але міг збитися з курсу через роботу російських систем РЕБ. Міністр оборони України Михайло Федоров перепросив за інцидент.

    Водночас МЗС Естонії наголосило, що НАТО продемонструвало ефективність системи протиповітряної оборони, а Україна має право завдавати ударів по військових об’єктах Росії в межах самооборони.