Golosnovinua.com

Позначка: Марко Рубіо

  • Мовчати стало небезпечніше, ніж сваритися: NYT розкрила нову тактику Зеленського щодо Трампа

    Мовчати стало небезпечніше, ніж сваритися: NYT розкрила нову тактику Зеленського щодо Трампа

    Президент України Володимир Зеленський змінив підхід до спілкування з американським лідером Дональдом Трампом і почав відкритіше критикувати рішення Вашингтона, які, на думку української сторони, ставлять під загрозу обороноздатність країни. Після місяців обережної дипломатії Київ вирішив публічно говорити про проблеми з американською військовою допомогою, розвідданими та супутниковим зв’язком. Як пише The New York Times, українське керівництво дійшло висновку, що подальше мовчання може виявитися небезпечнішим за відкриту суперечку з президентом США. Водночас обидві сторони продовжують переговори та демонструють готовність зберігати співпрацю.

    Про це йдеться в матеріалі The New York Times від 20 жовтня, присвяченому загостренню відносин між Києвом і Вашингтоном.

    За оцінкою американського видання, останні рішення адміністрації Дональда Трампа змусили українську владу переглянути звичну тактику дипломатичного спілкування.

    Якщо раніше Київ намагався уникати публічних конфліктів із Білим домом, то тепер Зеленський дедалі частіше відкрито заявляє про розбіжності.

    Чому Зеленський вирішив більше не мовчати

    Один із високопосадовців України порівняв ситуацію з необхідністю попередити людей про наближення цунамі.

    За його словами, навіть до нинішнього дипломатичного загострення Україна перебувала у складному становищі.

    Російські атаки поступово послаблювали енергетичну інфраструктуру, система протиповітряної оборони потребувала додаткових ракет, а попереду залишався складний зимовий період.

    На цьому тлі Київ зіткнувся з новими суперечностями із Вашингтоном.

    Адміністрація Трампа послабила окремі санкційні обмеження на російський дизель, вимагала скорочення українських ударів по нафтопереробних заводах РФ та продовжувала наполягати на швидкому дипломатичному врегулюванні війни.

    Водночас українська сторона повідомляла про проблеми з постачанням американських ракет-перехоплювачів, передачею розвідувальної інформації та роботою військових супутникових сервісів.

    Саме сукупність цих обставин, за оцінкою NYT, спонукала українське керівництво до відкритішої позиції.

    Розвіддані, ракети Patriot і Starshield стали причинами напруження

    Одним із найгостріших питань у відносинах двох країн стало забезпечення української протиповітряної оборони.

    Зеленський повідомляв, що Україна не отримувала своєчасного попередження про деякі російські ракетні атаки.

    Особливе занепокоєння викликала відсутність інформації про запуски балістичних ракет, оскільки такі попередження можуть допомагати цивільним швидше дістатися укриттів.

    Крім того, українська сторона заявляла про затримки з передачею ракет для систем Patriot.

    Окремою проблемою стали обмеження в роботі Starshield — військового супутникового сервісу компанії SpaceX.

    За повідомленнями українських посадовців, перебої вплинули на виконання окремих військових завдань.

    Водночас американські представники заперечували, що адміністрація Трампа цілеспрямовано припинила допомогу Україні.

    Держсекретар США Марко Рубіо також не погодився зі звинуваченнями в навмисному блокуванні важливої військової підтримки.

    За інформацією Associated Press, Зеленський згодом підтвердив відновлення передачі попереджень про російські ракетні удари.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про відновлення обміну американськими розвідданими.

    Попри це, питання стабільності постачання американського озброєння та супутникового зв’язку залишаються важливими для української оборони.

    Угода Трампа з Путіним щодо дизеля поглибила суперечності

    Ще однією причиною дипломатичного загострення стала домовленість США та Росії щодо постачання дизельного пального.

    Вашингтон тимчасово послабив визначені санкційні обмеження на операції з російським дизелем.

    Американська адміністрація пояснювала це прагненням стабілізувати міжнародний паливний ринок і стримати зростання цін.

    Однак Київ розкритикував таке рішення, оскільки додаткові енергетичні доходи можуть посилити фінансові можливості Росії.

    Водночас Трамп неодноразово закликав Україну припинити удари по російських нафтопереробних заводах.

    Українське керівництво наполягало на взаємності: Київ готовий розглядати припинення атак по російській нафтовій інфраструктурі, якщо Москва зупинить удари по українській енергетиці.

    Раніше «Ненька інфо» розповідала про домовленість Трампа з Путіним та розбіжності щодо українських ударів по НПЗ.

    За оцінкою NYT, саме ці суперечності стали частиною ширшої кризи довіри між Києвом і Вашингтоном.

    Заяви Трампа про Росію викликали нову хвилю критики

    Особливе обурення української сторони спричинили висловлювання американського президента щодо дій Москви.

    20 жовтня Reuters повідомило, що Трамп заявив, нібито Росія загалом поводилася щодо України прийнятно.

    Американський президент також розкритикував Зеленського та висловив думку, що Україні може знадобитися інший представник для переговорів.

    Ці слова пролунали на тлі нових російських атак на українські міста та енергетичні об’єкти.

    За інформацією Reuters, саме загострення відносин із Вашингтоном стало одним із ключових чинників нових дипломатичних контактів в Осло.

    Водночас важливо розуміти, що оцінки Трампа не змінюють факту продовження Росією повномасштабної війни проти України.

    Чому Київ раніше уникав конфліктів із Білим домом

    Після публічної суперечки Зеленського і Трампа в Овальному кабінеті у лютому 2025 року українська сторона намагалася максимально обережно вибудовувати відносини з американською адміністрацією.

    Київ неодноразово наголошував на вдячності США за підтримку та підкреслював необхідність спільних зусиль для завершення війни.

    Така дипломатична стратегія була пов’язана з високою залежністю української оборони від окремих видів американського озброєння та технологій.

    Зокрема, системи Patriot і відповідні ракети-перехоплювачі відіграють важливу роль у захисті від балістичних загроз.

    Однак, за оцінкою The New York Times, нове загострення змусило Україну відкритіше говорити про рішення Вашингтона, з якими вона не погоджується.

    Чому Зеленський не розриває відносин із Трампом

    Попри різку риторику, українська влада продовжує підтримувати контакти з американською адміністрацією.

    19 жовтня Зеленський провів телефонну розмову з державним секретарем США Марко Рубіо.

    Наступного дня в Осло відбулися переговори за участю Зеленського, американського спецпосланця Стіва Віткоффа, президента Фінляндії Александра Стубба та прем’єр-міністра Норвегії Йонаса Гара Стьоре.

    До дипломатичних контактів також долучився Джаред Кушнер.

    За повідомленням Reuters, сторони обговорювали можливі рамки мирного врегулювання, гарантії безпеки та подальшу підтримку України.

    Президент Фінляндії позитивно оцінив результати зустрічі, зазначивши, що переговори допомогли просунутися в обговоренні мирних ініціатив.

    Водночас жодного остаточного мирного договору чи погоджених усіма сторонами умов припинення війни не було оголошено.

    Портников пояснив ризики нової тактики Зеленського

    Український публіцист і політичний оглядач Віталій Портников, позицію якого наводить The New York Times, звернув увагу на складність становища українського президента.

    На його думку, публічне загострення з Вашингтоном створює ризики, однак мовчання щодо проблем із військовою підтримкою також може мати серйозні наслідки.

    Портников відзначив важливість розмови Зеленського з Марко Рубіо.

    На його думку, готовність держсекретаря США продовжувати діалог свідчить про те, що американська адміністрація не відмовилася від співпраці з Україною.

    Крім того, Київ активно контактує з американськими законодавцями обох партій.

    Такі переговори дозволяють українській стороні пояснювати свою позицію не лише Білому дому, а й Конгресу США.

    Що зміниться у відносинах України та США

    The New York Times звертає увагу, що позиція Дональда Трампа щодо України вже неодноразово змінювалася.

    Періоди різких суперечностей чергувалися з відновленням дипломатичних контактів.

    Тому нинішнє загострення не обов’язково означає остаточне погіршення відносин між державами.

    Водночас воно демонструє складність становища Києва, який прагне одночасно відстоювати власні безпекові інтереси та зберігати американську підтримку.

    Головний висновок аналізу NYT полягає в тому, що Зеленський обрав відкритішу й жорсткішу риторику щодо Трампа, але не відмовився від дипломатичного діалогу зі США.

    Українське керівництво намагається поєднати критику окремих рішень Вашингтона з продовженням переговорів про зброю, розвідку, гарантії безпеки та завершення війни.

    Наскільки результативною виявиться ця тактика, залежатиме від наступних рішень американської адміністрації та фактичного виконання домовленостей щодо підтримки України.

  • Гроші з «українського» пакета пішли не туди: Трамп перенаправив $52 млн військової допомоги

    Гроші з «українського» пакета пішли не туди: Трамп перенаправив $52 млн військової допомоги

    Адміністрація президента США Дональда Трампа вирішила перенаправити $52 млн військової допомоги, раніше запланованої для Словаччини, Північної Македонії, Тунісу та Іраку, на підтримку Панами, Перу, Еквадору та Колумбії. Про це повідомила The Washington Post із посиланням на трьох американських посадовців, обізнаних із рішенням.

    Особливу суперечку у Вашингтоні викликали кошти для Словаччини та Північної Македонії. За даними видання, вони були включені Конгресом до додаткового пакета, пов’язаного з підтримкою України та європейських партнерів після повномасштабного вторгнення Росії. Демократи в Конгресі стверджують, що виконавча влада не може вільно перенаправляти ці гроші на цілі, не пов’язані з початковим призначенням.

    У вересні Держдепартамент повідомив Конгрес про намір перерозподілити фінансування. Після цього сенаторка-демократка Джин Шахін та конгресмен Грегорі Мікс наклали процедурне блокування на цей крок. Однак наприкінці вересня адміністрація повідомила законодавців, що все одно рухатиметься вперед із перенаправленням коштів.

    У листі до держсекретаря Марко Рубіо Шахін та Мікс заявили, що Конгрес виділяв гроші для чітко визначеної мети — підтримки України та європейських союзників після російського вторгнення. За їхньою оцінкою, адміністрація не має необмежених повноважень змінювати кінцевих отримувачів таких коштів. Це позиція законодавців-демократів; сама адміністрація трактує свої повноваження інакше.

    Держдепартамент пояснює рішення новим акцентом американської зовнішньої політики на Західній півкулі. Представники відомства заявляли, що кошти в Латинській Америці мають піти на боротьбу з наркотероризмом, посилення безпеки Панамського каналу та протидію стратегічному впливу суперників США у регіоні.

    Йдеться про програму Foreign Military Financing — механізм, через який іноземні партнери можуть закуповувати американське військове обладнання коштом США. Перенаправлення $52 млн не означає повного припинення допомоги Словаччині, Північній Македонії, Тунісу чи Іраку, але Вашингтон не повідомив, скільки саме фінансування залишиться для кожної з цих держав після перерозподілу.

    Рішення вписується у ширший перегляд американських пріоритетів. Адміністрація Трампа дедалі більше переносить увагу на Латинську Америку та Карибський басейн, зокрема на боротьбу з наркотрафіком, міграцією та впливом Китаю і Росії. TIME повідомляв, що Білий дім прямо пов’язує збільшення військової підтримки регіону з прагненням не допустити посилення стратегічних конкурентів США у Західній півкулі.

    Для Панами додаткове фінансування пов’язують передусім із безпекою Панамського каналу. Для Колумбії, Еквадору та Перу — із посиленням силових структур і спільними антинаркотичними операціями. У 2026 році військова участь США в регіоні вже помітно зросла: Вашингтон розширює використання безпілотників, розвідки та спільних операцій проти наркотрафіку.

    Водночас критики цього курсу в США застерігають, що скорочення військової підтримки європейських союзників може поступово послаблювати оборонні зв’язки Вашингтона з НАТО. Колишні посадовці Пентагону, яких цитує TIME, вважають, що постійне перекидання ресурсів із Європи може негативно впливати на довіру союзників до США. Це експертна оцінка, а не офіційна позиція американської влади.

    Найчутливішим аспектом залишається саме походження частини коштів. The Washington Post наголошує: фінансування для Словаччини та Північної Македонії було схвалено в межах законодавства, пов’язаного з наслідками війни Росії проти України. Саме тому законодавці вважають їхнє перенаправлення окремим юридичним питанням, а не звичайною зміною географії військової допомоги.

    При цьому некоректно говорити, що Трамп «забрав $52 млн безпосередньо в України». Йдеться не про кошти, які мали бути передані Києву напряму, а про військове фінансування для чотирьох інших країн. Частина цих грошей, однак, справді була виділена Конгресом у контексті підтримки держав, що зазнали наслідків російської війни проти України.

    Сам Білий дім подає рішення як частину нової стратегії: більше ресурсів мають залишатися ближче до кордонів США та використовуватися для регіональної безпеки. Держдепартамент заявив The Washington Post, що використання коштів у Західній півкулі має зміцнити партнерства США у сфері безпеки й протидіяти військовому впливу противників у регіоні.

    Отже, суперечка навколо $52 млн фактично стала ще одним проявом ширшого конфлікту між адміністрацією Трампа та частиною Конгресу щодо контролю над зовнішньою допомогою. Білий дім прагне швидше переорієнтувати ресурси на власні стратегічні пріоритети, тоді як законодавці наполягають, що гроші, вже схвалені Конгресом для конкретної мети, не можна безперешкодно перенаправляти в інші регіони.

    Для України це важливо не через пряме скорочення її пакета допомоги, а як сигнал зміни американських пріоритетів: Вашингтон дедалі активніше відводить частину військових ресурсів від Європи та Близького Сходу на користь Латинської Америки.

  • «Зробив би все так само»: Трамп відмовився шкодувати про війну з Іраном, яка б’є по його рейтингах

    «Зробив би все так само»: Трамп відмовився шкодувати про війну з Іраном, яка б’є по його рейтингах

    Президент США Дональд Трамп заявив, що не шкодує про рішення розпочати військову кампанію проти Ірану, попри затягування конфлікту, зростання цін на енергоносії та ризики для Республіканської партії напередодні проміжних виборів до Конгресу. В інтерв’ю Fox News американський лідер сказав, що за аналогічних обставин ухвалив би те саме рішення, а також знову спрогнозував завершення війни одразу після виборів у листопаді.

    «Я не вірю в слово “жаль”. Завжди можна трохи поставити собі запитання. Якби мені довелося зробити це знову, я зробив би все точно так само», — заявив Трамп в ефірі програми The Ingraham Angle, відповідаючи на запитання ведучої Лори Інгрем про політичну ціну війни.

    Президент США також відкинув припущення, що тривалий конфлікт деморалізував частину його прихильників, серед яких ще до початку війни були сильні ізоляціоністські настрої. На думку Трампа, його виборці, навпаки, підтримують курс адміністрації.

    «Я думаю, вони дуже пишаються тим, що я не дозволяю Ірану мати ядерну зброю», — заявив глава Білого дому. При цьому Іран ядерної зброї не має і наполягає, що його програма зі збагачення урану має мирний характер. Одним із заявлених Вашингтоном завдань війни Трамп називає саме ослаблення ядерних можливостей Тегерана.

    Американсько-ізраїльська кампанія проти Ірану розпочалася 28 лютого 2026 року. Тегеран відповів ударами по Ізраїлю та державах Перської затоки, на території яких розташовані американські військові об’єкти. За даними Reuters, унаслідок американських та ізраїльських ударів по Ірану, а також бойових дій у Лівані загинули тисячі людей, мільйони були змушені залишити домівки.

    Особливо примітною стала ще одна фраза Трампа. Він знову заявив, що очікує завершення війни після проміжних виборів до Конгресу США.

    «Все закінчиться одразу після виборів», — сказав президент.

    Проміжні вибори відбудуться 3 листопада і визначать контроль над Палатою представників та Сенатом. Республіканці зараз мають вузькі більшості, а зростання невдоволення війною та економічними проблемами перетворюється для партії Трампа на дедалі серйозніший ризик.

    Сам Трамп звинувачує Іран у спробі вплинути на американські вибори. За його версією, Тегеран зацікавлений у поразці республіканців, оскільки очікує м’якшої політики від демократів.

    При цьому в тому самому інтерв’ю президент зробив ще одну показову заяву. Коли ведуча запитала, чому він не погоджується на заклики прихильників жорсткішої лінії завдати по Ірану ще масштабніших ударів, Трамп допустив, що одним із факторів можуть бути саме вибори.

    «Можливо, я не роблю цього через вибори», — сказав він.

    Таким чином, президент фактично визнав, що внутрішньополітична ситуація може впливати щонайменше на масштаби подальшої ескалації.

    Причини для занепокоєння у республіканців справді є. Опитування Reuters/Ipsos, завершене наприкінці серпня, показало, що роботу Трампа на посаді президента схвалюють лише 33% американців — це один із найнижчих показників за всю його політичну кар’єру. Війну проти Ірану підтримували 36% опитаних. Водночас 71% американців були незадоволені тим, як президент справляється зі зростанням вартості життя.

    Ще гірший для Білого дому результат дало окреме опитування Reuters/Ipsos на початку вересня. Лише 25% американців заявили, що вважають війну з Іраном вартою її ціни. За рівнем підтримки затяжного конфлікту ці показники вже порівнюють із суспільним ставленням до воєн США в Афганістані та Іраку.

    Одним із найвідчутніших наслідків війни для пересічних американців стали ціни на пальне. Бойові дії, обмеження судноплавства через Ормузьку протоку та атаки на нафтову інфраструктуру суттєво скоротили постачання сировини з регіону.

    11 вересня Brent подорожчала до приблизно $108,44 за барель, а американська WTI — до $103,17. За тиждень нафта додала майже 13%, а обидва ключові сорти вперше з травня можуть завершити тиждень вище $100 за барель. Одночасно середня ціна дизельного пального у США перевищила $6 за галон — рекордний показник.

    Ринок особливо нервує через ситуацію в Ормузькій протоці. До війни через цей маршрут проходила приблизно п’ята частина світових потоків нафти та газу. Хоча судноплавство повністю не припинилося, потоки залишаються істотно нижчими за довоєнні рівні. Нові атаки на танкери лише посилюють побоювання щодо постачання.

    На цьому тлі заявлена Трампом перспектива швидкого завершення війни дедалі сильніше розходиться з оцінками частини його власної адміністрації.

    The Wall Street Journal повідомила, що віцепрезидент Джей Ді Венс, держсекретар Марко Рубіо та інші високопосадовці обговорювали з президентом сценарій, за якого Іран здатний продовжувати спротив роками. За найбільш песимістичного розвитку подій конфлікт може тривати до завершення другого президентського терміну Трампа — тобто до січня 2029 року.

    Причина — здатність Тегерана адаптуватися до американського військового й економічного тиску. Зокрема, 10 вересня стало відомо, що Іран відновив обмежене виробництво балістичних ракет із компонентів, які залишилися в його розпорядженні. Частина виробництва переміщена на підземні об’єкти.

    Затяжна війна створює проблеми й для американських військових ресурсів. Reuters Breakingviews повідомляв, що високопоставлені військові попереджали міністра оборони Піта Гегсета про дефіцит критично важливих боєприпасів і перенапруження військ. Пентагон на 2027 рік запросив оборонний бюджет у $1,5 трлн, серед іншого для фінансування операцій проти Ірану та поповнення виснажених запасів ракет і боєприпасів.

    Вашингтон одночасно посилює економічний тиск. Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що адміністрація наступного тижня оголосить санкції проти неназваного великого банку за зв’язки з Іраном. Від початку війни Білий дім уже розширив обмеження проти нафтового, транспортного, фінансового та оборонного секторів Тегерана.

    Сам Трамп, однак, демонструє, що змінювати ключовий курс не збирається. Попри зростання нафтових цін, падіння рейтингу, неоднозначне ставлення американців до війни та попередження власних радників про можливий багаторічний конфлікт, президент публічно наполягає: рішення про початок кампанії було правильним.

    Тепер політичний тест для цієї позиції настане вже за кілька тижнів. Якщо високі ціни на пальне, інфляційні ризики та невдоволення війною збережуться до 3 листопада, іранська кампанія може стати одним із ключових факторів проміжних виборів. І саме тоді стане зрозуміло, чи поділяють американські виборці впевненість Трампа в тому, що він «зробив би все так само».

  • США поставили імміграційні візи на паузу по всьому світу: що сталося і кого торкнеться рішення Трампа

    США поставили імміграційні візи на паузу по всьому світу: що сталося і кого торкнеться рішення Трампа

    Адміністрація президента США Дональда Трампа призупинила або почала переносити співбесіди для заявників на імміграційні візи в американських дипломатичних представництвах по всьому світу. Зміни відбуваються на тлі масштабного посилення імміграційної політики Вашингтона і вже можуть призвести до затримок для людей, які перебувають на завершальних етапах процедури переїзду до Сполучених Штатів на постійне проживання. Водночас говорити про повну зупинку видачі американських віз некоректно: нововведення стосуються передусім імміграційного процесу та проведення відповідних консульських співбесід.

    Про глобальні зміни в роботі американських консульств 26 серпня повідомило агентство Reuters із посиланням на представника Державного департаменту США. У Вашингтоні пояснюють ситуацію масштабною програмою навчання консульських працівників, яку запустили на початку серпня в американських посольствах і консульствах. Через необхідність провести поглиблену підготовку персоналу дипломатичні установи коригують графіки надання візових послуг, а частина вже призначених співбесід переноситься.

    За інформацією Financial Times, деякі заявники вже почали отримувати електронні повідомлення про скасування або перенесення раніше призначених співбесід. При цьому в окремих випадках нову дату людям одразу не повідомляють, а лише обіцяють призначити її пізніше. Саме невизначеність із термінами зараз стає однією з головних проблем для потенційних іммігрантів. Державний департамент не оголосив єдиної дати, коли звичайний графік проведення співбесід має бути повністю відновлений у всіх дипломатичних представництвах США, а також не повідомив, скількох людей у світі вже торкнулися зміни.

    При цьому причина масштабного навчання американських консульських офіцерів має значно ширший контекст, ніж просте технічне оновлення процедур. Вашингтон готується до ретельнішого застосування норм, пов’язаних із так званим принципом public charge. Це поняття американського імміграційного законодавства стосується оцінювання того, наскільки ймовірно, що потенційний іммігрант після переїзду до США може стати залежним від певних форм державної допомоги.

    Консульські працівники повинні оцінювати обставини кожної конкретної справи, зокрема фінансове становище заявника та інші передбачені законодавством фактори. Держдепартамент заявляє, що нинішнє навчання має допомогти його співробітникам проводити такі перевірки більш комплексно та послідовно. Таким чином, тимчасове коригування графіків фактично збіглося з підготовкою консульських служб до жорсткішого контролю за тим, хто претендує на право постійно жити у Сполучених Штатах.

    Адміністрація Трампа не приховує, що прагне зменшити ризик потрапляння до країни людей, які, на думку американської влади, після переїзду можуть суттєво залежати від державної підтримки. Водночас повних деталей нових інструкцій для консульських працівників, а також усіх критеріїв, за якими здійснюватимуться перевірки після завершення навчання, публічно не розкрили.

    Для заявників принципово важливо й те, що нинішня ситуація не означає припинення видачі всіх американських віз. Імміграційні та неімміграційні візи — це різні категорії. Імміграційні візи призначені для іноземців, які планують переїхати до США на постійне місце проживання. До них належать, зокрема, різні сімейні та робочі категорії. Натомість туристичні візи B1/B2, студентські та низка інших віз належать до неімміграційних. Тому нинішні повідомлення не варто трактувати як автоматичне припинення оформлення туристичних або студентських віз для всіх заявників.

    Це уточнення особливо важливе для українців. Людина, яка планує туристичну або короткострокову поїздку до Сполучених Штатів, не повинна сприймати новину як оголошення Вашингтоном загальної візової блокади. Окремого рішення про припинення видачі всіх категорій віз громадянам України у зв’язку з нинішніми змінами не оголошували.

    Найскладнішою ситуація може виявитися для тих людей, які вже пройшли значну частину тривалого імміграційного процесу та чекали на особисту співбесіду. Часто така зустріч є одним із фінальних і найважливіших етапів розгляду справи. Заявники заздалегідь збирають документи, проходять необхідні процедури та медичні огляди, планують поїздку до дипломатичної установи, купують квитки, бронюють житло або беруть відпустку на роботі.

    Через це навіть адміністративне перенесення співбесіди може мати для людини цілком реальні фінансові наслідки. Імміграційна юридична компанія Fragomen звернула увагу, що скасування зустрічей в останній момент здатне серйозно порушити особисті та професійні плани заявників, особливо якщо вони вже понесли витрати, готуючись до консульської процедури.

    Водночас саме перенесення співбесіди не означає, що людині відмовили в імміграційній візі. Наразі йдеться про зміну графіків роботи дипломатичних представництв на період навчання співробітників. Тому заявникам, які отримали повідомлення про перенесення, варто орієнтуватися насамперед на інструкції конкретного американського посольства чи консульства та чекати інформації про нову дату.

    Особливу увагу привертає й політичний момент, у який Вашингтон запроваджує зміни. Незадовго до появи інформації про глобальне перенесення співбесід федеральний суд завдав адміністрації Трампа удару в іншій справі, пов’язаній із легальною імміграцією. Reuters повідомляв, що суд заблокував політику, яка передбачала призупинення видачі імміграційних віз заявникам із десятків країн. Суддя дійшов висновку, що такий підхід виходив за межі відповідних повноважень державного секретаря Марко Рубіо.

    Те обмеження також було пов’язане з концепцією public charge та побоюваннями адміністрації щодо потенційної залежності нових іммігрантів від державної допомоги. Однак нинішній механізм суттєво відрізняється: замість прямої заборони для громадян конкретного переліку держав Держдепартамент проводить глобальне навчання консульських працівників, через що й коригуються графіки співбесід.

    У ширшому контексті нововведення вкладається в загальний курс адміністрації Дональда Трампа на різке посилення американської імміграційної політики. Після повернення Трампа до Білого дому Вашингтон посилив контроль не лише за нелегальною міграцією, а й за низкою механізмів легального в’їзду та перебування в країні. Імміграційна політика стала одним із центральних напрямів роботи адміністрації, а Білий дім пояснює жорсткіші заходи питаннями національної безпеки, дотримання американського законодавства та захисту державних ресурсів.

    На цьому тлі навіть формально технічне пояснення нинішньої паузи навчанням консульських працівників набуває значно більшого значення. Фактично йдеться про підготовку дипломатичної системи до того, щоб по-новому або ретельніше оцінювати людей, які хочуть отримати право на постійне проживання у США.

    Для українських заявників ситуація наразі не передбачає якихось окремо оголошених правил. Тому твердження про те, що США нібито «перестали видавати візи українцям», не відповідає змісту оприлюдненої інформації. Якщо громадянин України проходить процедуру отримання саме імміграційної візи і вже має призначену співбесіду, доцільно особливо уважно перевіряти електронну пошту та повідомлення дипломатичної установи, яка розглядає справу. Актуальну інформацію щодо різних категорій американських віз також публікує офіційний візовий портал Державного департаменту США.

    Головне питання станом на 26 серпня залишається відкритим: коли саме американські посольства та консульства по всьому світу повернуться до звичайного графіка проведення імміграційних співбесід. Єдиної глобальної дати Держдепартамент поки не назвав. Через це заявники, чиї справи вже наблизилися до завершальної стадії, можуть опинитися в ситуації очікування без чіткого розуміння, наскільки довго триватиме затримка.

    Таким чином, говорити про повне «закриття Америки» чи припинення видачі всіх американських віз не варто. Але для людей, які планують саме постійну імміграцію до США, зміни можуть бути відчутними: співбесіди переносять, строки стають менш прогнозованими, а консульських офіцерів тим часом готують до ретельнішої перевірки потенційних іммігрантів. І все це відбувається на тлі значно ширшої кампанії адміністрації Трампа, спрямованої на посилення контролю над тим, хто і на яких умовах може отримати право жити у Сполучених Штатах.

  • Демократи США вимагають пояснень від Трампа через паузу в санкціях проти Росії

    Демократи США вимагають пояснень від Трампа через паузу в санкціях проти Росії

    Двоє впливових демократів у Сенаті США закликали адміністрацію президента Дональда Трампа пояснити, чому Вашингтон фактично призупинив запровадження нових санкцій проти Росії та її партнерів, які допомагають Москві обходити міжнародні обмеження.

    Як повідомляє Reuters, відповідний лист державному секретарю США Марко Рубіо та міністру фінансів Скотту Бессенту направили сенаторка Елізабет Воррен, яка є провідною демократкою у Банківському комітеті Сенату, та сенатор Крістофер Кунс.

    Законодавці звернули увагу на те, що цілеспрямовані санкції проти компаній, фінансових структур та інших суб’єктів, які сприяють Росії в обході обмежень, не застосовувалися протягом тривалого часу. На їхню думку, така пауза викликає особливе занепокоєння з огляду на те, що Росія продовжує війну проти України, а Москва, як вважають сенатори, активно використовує механізми обходу санкцій.

    Останній масштабний пакет американських санкцій проти Росії, за даними Reuters, був запроваджений у жовтні 2025 року. Тоді Міністерство фінансів США внесло до санкційного списку найбільші російські нафтові компанії «Роснефть» і «Лукойл». Однак Воррен і Кунс вважають, що цей крок радше був окремим рішенням, ніж початком системної політики регулярного посилення санкційного тиску на Москву.

    Сенатори наголосили, що за відсутності нових обмежень Росія отримує додаткові можливості для адаптації до вже запроваджених санкцій. Зокрема, йдеться про використання посередників, альтернативних фінансових каналів, компаній у третіх країнах та інших механізмів для підтримки торгівлі й експорту російських енергоносіїв.

    У Міністерстві фінансів США у відповідь нагадали про вже запроваджені санкції проти російського нафтового сектору. Представники відомства заявили, що адміністрація Трампа ухвалюватиме подальші рішення з урахуванням інтересів національної безпеки Сполучених Штатів та прагнення до мирного завершення війни в Україні.

    У Державному департаменті США водночас відмовилися коментувати можливі майбутні санкційні рішення.

    Воррен і Кунс у своєму зверненні також нагадали про позицію Скотта Бессента, яку він озвучував під час виступу перед Конгресом у лютому. Тоді міністр фінансів пояснював відсутність нових масштабних санкцій необхідністю спочатку оцінити розвиток мирних переговорів між Україною та Росією.

    Однак, на думку сенаторів, ця аргументація нині втратила актуальність. Вони звернули увагу на те, що американська адміністрація в цей самий період продовжувала застосовувати санкційні заходи проти інших держав, зокрема Ірану та Куби, попри наявність переговорних процесів із цими країнами.

    Окремо законодавці згадали заяву Марко Рубіо від травня. Тоді держсекретар визнав, що переговори між Україною та Росією не демонструють необхідного прогресу, а сам переговорний процес фактично не відбувався.

    На цьому тлі Воррен і Кунс поставили під сумнів доцільність подальшого очікування результатів переговорів як причини для стримування санкційного тиску на Москву.

    Сенатори також навели статистику санкційної політики попередньої адміністрації. За їхніми словами, від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року до повернення Дональда Трампа на посаду президента США у січні 2025 року Вашингтон запровадив проти Росії 111 пакетів санкцій.

    Тепер законодавці хочуть отримати від адміністрації Трампа чітке пояснення щодо причин тривалої паузи. Воррен і Кунс попросили Рубіо та Бессента надати відповідь до 28 серпня.

    Зокрема, сенатори хочуть зрозуміти, чому Сполучені Штати не повернулися до регулярного застосування санкцій проти Росії, якщо переговорний процес, який раніше використовувався як аргумент для паузи, фактично зупинився кілька місяців тому.

    На думку демократів, посилення санкційного тиску може не лише завдати додаткових економічних втрат Росії, а й зміцнити переговорні позиції Вашингтона у спробах домогтися справедливого та тривалого миру для України.

    Водночас питання посилення санкцій проти Москви залишається на порядку денному американського Конгресу. Нещодавно Сенат США схвалив законопроєкт про так звані «пекельні санкції» проти Росії та Ірану. Документ передбачає можливість запровадження первинних санкцій проти російського керівництва, його найближчого оточення, банків, державних енергетичних проєктів і суден так званого «тіньового флоту».

    Крім того, законопроєкт передбачає можливість встановлення мит у розмірі до 500% на імпорт товарів із Росії. Тепер документ має пройти розгляд у Палаті представників США.

    В Україні розраховують, що Сполучені Штати можуть перейти до нового етапу санкційного тиску вже у вересні 2026 року. Українська влада очікує, що потенційний американський пакет обмежень може бути значно жорсткішим за низку нинішніх санкційних заходів Європейського Союзу.

    Таким чином, у Вашингтоні одночасно тривають два процеси: частина американських законодавців вимагає від адміністрації Трампа активніше застосовувати санкції проти Росії, тоді як Білий дім продовжує пов’язувати свою політику з дипломатичними цілями та можливістю завершення війни. Відповідь Рубіо та Бессента до кінця серпня може дати більше розуміння того, чи готова адміністрація США відновити системне посилення санкційного тиску на Москву.

  • Рубіо заявив про анулювання понад 600 віз через боротьбу США з «пологовим туризмом»

    Рубіо заявив про анулювання понад 600 віз через боротьбу США з «пологовим туризмом»

    Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що Сполучені Штати за один місяць ініціювали анулювання понад 600 віз іноземних громадян у межах кампанії проти так званого «пологового туризму».

    Про це Рубіо повідомив у соцмережі X.

    За словами американського дипломата, Державний департамент США створив спеціальну робочу групу, яка займається протидією схемам, пов’язаним із приїздом іноземців до США з метою народження дитини, яка за чинними правилами може отримати американське громадянство.

    Рубіо зазначив, що новостворена структура має перевіряти діяльність власників американських віз, виявляти та ліквідовувати мережі, які організовують «пологовий туризм», а також протидіяти використанню американського імміграційного законодавства у спосіб, який адміністрація президента Дональда Трампа вважає зловживанням.

    «Лише за один місяць робоча група з протидії “пологовому туризму” вжила заходів для анулювання понад 600 віз іноземних громадян з усього світу і продовжуватиме захищати нашу країну від цього зловживання», — заявив Рубіо.

    Під «пологовим туризмом» у США зазвичай мають на увазі ситуації, коли іноземці приїжджають до країни насамперед для народження дитини. Тема стала особливо актуальною після повернення Дональда Трампа до Білого дому, оскільки його адміністрація виступає за суттєве обмеження громадянства, яке дитина отримує за фактом народження на території США.

    На початку серпня Трамп підписав два виконавчі накази, спрямовані на обмеження громадянства за правом народження в окремих випадках, а також на посилення федеральних заходів проти організаторів «пологового туризму».

    Ініціатива щодо перегляду принципу громадянства за правом народження не є новою. Ще у грудні 2024 року Трамп заявляв про намір скасувати автоматичне надання громадянства дітям, народженим у США, у випадках, які його адміністрація вважає такими, що не відповідають американському законодавству.

    Водночас питання залишається предметом серйозних юридичних суперечок, оскільки право на громадянство за народженням пов’язане з 14-ю поправкою до Конституції США. У вересні 2025 року адміністрація Трампа зверталася до Верховного суду США з проханням переглянути конституційність указу президента, який обмежує автоматичне надання громадянства за правом народження.

    Таким чином, анулювання сотень віз стало частиною ширшої політики адміністрації Трампа щодо посилення імміграційного контролю. Вашингтон заявляє, що має намір не лише карати окремих порушників, а й ліквідовувати організовані схеми, які використовують американські візи та правила перебування в країні для отримання переваг, пов’язаних із народженням дітей у США.

  • Кремль висунув новий ультиматум щодо завершення війни: Москва відкинула «замороження»

    Кремль висунув новий ультиматум щодо завершення війни: Москва відкинула «замороження»

    Росія не погодиться на «замороження» війни проти України без виконання власних політичних вимог, які Москва називає «усуненням першопричин конфлікту». Таку заяву зробив заступник міністра закордонних справ РФ Михайло Галузін, вкотре повторивши позицію Кремля щодо можливого дипломатичного врегулювання війни.

    За словами російського дипломата, Москва не розглядає варіант припинення бойових дій лише по нинішній лінії фронту, якщо не будуть виконані умови, які Кремль висуває від початку повномасштабної війни.

    «Без усунення першопричин цієї кризи жодне “замороження” неможливе», — заявив Галузін.

    Термін «першопричини», який постійно використовує російська влада, офіційно не має єдиного юридичного визначення. У різних заявах Кремля та МЗС РФ під ним зазвичай маються на увазі вимоги щодо нейтрального статусу України, відмови від вступу до НАТО, визнання російського контролю над окупованими територіями та інші політичні умови, які Україна неодноразово відкидала.

    Кремль знову послався на «анкориджські домовленості»

    Окремо Галузін заявив, що дипломатичне врегулювання можливе лише з урахуванням так званих «анкориджських розумінь» (або «духу Анкориджа»), на які останніми місяцями регулярно посилаються російські чиновники.

    Москва стверджує, що під час зустрічі президента РФ Володимира Путіна та президента США Дональда Трампа в Анкориджі у 2025 році були досягнуті певні домовленості щодо принципів завершення війни. Проте Вашингтон публічно заперечує існування будь-якої укладеної угоди.

    Державний секретар США Марко Рубіо раніше прямо заявив, що під час зустрічі в Анкориджі не було жодної угоди щодо України.

    «Була пропозиція, але не було жодної угоди», — наголосив Рубіо.

    Саме тому російські заяви про «анкориджські домовленості» залишаються позицією Кремля і не підтверджуються американською стороною.

    У Москві також розкритикували США

    Під час виступу Галузін окремо звинуватив Сполучені Штати у «суперечливій політиці». За його словами, останні заяви Вашингтона нібито не відповідають прагненню до мирного врегулювання.

    Зокрема, російський дипломат послався на слова Марко Рубіо про те, що США не розглядають себе як нейтрального посередника у війні Росії проти України.

    Раніше Рубіо пояснював, що Сполучені Штати готові сприяти переговорам між сторонами, однак не вважають себе стороною, яка може одноосібно визначати умови завершення війни.

    Москва повторює незмінну переговорну позицію

    Заяви Галузіна фактично повторили позицію, яку останніми тижнями озвучували глава МЗС РФ Сергій Лавров, помічник президента РФ Юрій Ушаков та інші представники російського керівництва.

    У липні Лавров також заявляв, що Росія має намір досягти своїх цілей «за будь-яких обставин», навіть якщо дипломатичний процес не просуватиметься. Водночас Москва стверджує, що готова до політичного врегулювання, але лише на умовах, які сама вважає прийнятними.

    Україна просуває інший підхід

    Українська влада останнім часом неодноразово заявляла про готовність до окремих гуманітарних домовленостей, зокрема щодо припинення ударів по енергетичній інфраструктурі та цивільних об’єктах.

    Також представники України говорили про можливість окремих домовленостей щодо безпеки в повітрі або тимчасового режиму припинення вогню за окремими напрямками.

    Водночас Київ неодноразово наголошував, що не погоджується на вимоги Росії щодо визнання окупованих територій російськими чи будь-які інші політичні поступки як умову припинення війни.

    Чому ця заява важлива

    Останні заяви російського МЗС демонструють, що Кремль і надалі не змінює своїх базових переговорних вимог, попри міжнародні заклики до припинення бойових дій.

    Фактично Москва вкотре підтвердила, що не розглядає варіант простого припинення вогню або «замороження» лінії фронту без виконання власних політичних умов. Це свідчить про збереження максималістської переговорної позиції Росії.

    При цьому посилання російських посадовців на так звані «анкориджські домовленості» залишаються предметом суперечок. Кремль продовжує говорити про їх існування, тоді як Сполучені Штати офіційно заявляють, що жодної угоди під час саміту в Анкориджі укладено не було.

  • США готують нову спробу мирних переговорів між Україною та РФ

    США готують нову спробу мирних переговорів між Україною та РФ

    Сполучені Штати найближчими тижнями можуть здійснити нову спробу відновити переговорний процес між Україною та Росією щодо завершення війни. Вашингтон готовий використати будь-яку можливість для просування дипломатичного врегулювання, якщо для цього з’являться відповідні передумови.

    Про це заявив державний секретар США Марко Рубіо в інтерв’ю Fox News.

    За його словами, президент США Дональд Трамп від початку своєї каденції наголошував, що Сполучені Штати можуть відіграти важливу роль у припиненні російсько-української війни. Саме тому американська адміністрація приділяла цьому питанню значну увагу протягом першого року роботи, однак досягти прориву поки не вдалося.

    “Сполучені Штати можуть відіграти роль у припиненні цієї війни. Ми й надалі будемо досліджувати такі можливості”, – заявив Рубіо.

    Держсекретар зазначив, що, на його думку, саме Дональд Трамп є єдиним світовим лідером, який здатен посадити представників України та Росії за стіл переговорів і сприяти пошуку шляхів завершення війни.

    Водночас Рубіо наголосив, що за останні місяці ситуація на полі бою змінилася. За його словами, Україна значно розширила свої можливості щодо завдання далекобійних ударів по території Росії, через що наслідки війни дедалі більше відчувають і російські регіони.

    Саме ця нова військово-політична динаміка, за словами держсекретаря, може створити додаткові передумови для повернення сторін до дипломатичного діалогу.

    “Ми хочемо з’ясувати, чи відкрила ця нова динаміка шлях до певного переговорного врегулювання”, – пояснив він.

    Марко Рубіо повідомив, що вже найближчими тижнями США можуть активізувати дипломатичні контакти та зробити нові кроки, спрямовані на відновлення переговорного процесу між Києвом і Москвою.

    Разом із тим він визнав, що досягнення компромісу залишається надзвичайно складним завданням. За словами держсекретаря, як Україна, так і Росія мають власні принципові позиції та так звані “червоні лінії”, які суттєво ускладнюють пошук взаємоприйнятного рішення.

    “Ми розуміємо, що обидві сторони мають досить жорсткі червоні лінії. Поки нам не вдасться хоч трохи зблизити ці позиції, досягти домовленостей не вийде”, – зазначив Рубіо.

    Він також повідомив, що Дональд Трамп доручив своїй команді використовувати будь-яку нагоду для просування дипломатичних ініціатив.

    За словами держсекретаря, президент США переконаний, що будь-яку реальну можливість для започаткування або пожвавлення мирного процесу необхідно використовувати.

    “Президент сказав своїй команді: якщо ви побачите можливість стати силою, яка надасть мирним переговорам нового імпульсу, зробіть це. Він завжди віддає перевагу дипломатії, а не війні, і миру, а не бойовим діям”, – підсумував Рубіо.

    Україна неодноразово заявляла, що готова до переговорів із Росією, однак наголошує: вони повинні бути спрямовані на досягнення реального припинення вогню та справедливого миру. Водночас українська влада неодноразово підкреслювала, що не погодиться на умови, які суперечать суверенітету та територіальній цілісності держави.

    Росія, зі свого боку, представила власні умови припинення війни у меморандумі, який був переданий українській делегації 2 червня під час переговорів у Стамбулі. У Києві цей документ назвали ультиматумом, зазначивши, що запропоновані вимоги є неприйнятними.

    Крім того, результати соціологічних опитувань свідчать, що переважна більшість українців виступає проти виконання вимог Кремля як умови завершення війни, підтримуючи курс на захист державного суверенітету та національних інтересів.

  • «Найближчі тижні покажуть усе»: Рубіо анонсував нову спробу відновити переговори України та Росії

    «Найближчі тижні покажуть усе»: Рубіо анонсував нову спробу відновити переговори України та Росії

    Сполучені Штати найближчими тижнями планують активізувати дипломатичні зусилля, щоб з’ясувати, чи існує реальна можливість повернути Україну та Росію до змістовних переговорів про завершення війни. Про це заявив державний секретар США Марко Рубіо, водночас визнавши, що позиції Києва та Москви залишаються суттєво віддаленими одна від одної.

    В ефірі Fox News Рубіо повідомив, що Вашингтон готує нові кроки, які мають показати, чи є політичний простір для відновлення переговорного процесу.

    «Протягом найближчих кількох тижнів ви станете свідками певних зусиль, спрямованих на те, щоб з’ясувати, чи вдасться нам відновити переговори між Росією та Україною й покласти край цій війні», — заявив американський держсекретар.

    При цьому Рубіо не став створювати враження, що домовленість уже близька. За його словами, головною проблемою залишаються принципові розбіжності між сторонами, які стосуються ключових умов можливого завершення бойових дій.

    Американський дипломат назвав ці позиції «червоними лініями» та наголосив, що без їхнього хоча б часткового зближення перейти до реального компромісу буде надзвичайно складно.

    За словами Рубіо, у Вашингтоні розуміють, що обидві сторони мають чіткі вимоги, від яких поки що не готові відмовлятися. Саме тому майбутні дипломатичні контакти мають насамперед показати, чи готові Київ і Москва рухатися від максималістських позицій у напрямку практичного переговорного процесу.

    Заява держсекретаря пролунала на тлі затяжної паузи у спробах досягти політичного прориву. Україна неодноразово заявляла, що готова до переговорів, але наполягає на повному та безумовному припиненні вогню як базовій передумові для змістовної дипломатії.

    Київ також виступає за припинення ударів по цивільній та критичній інфраструктурі, повернення полонених, цивільних та викрадених Росією українських дітей, а також за перехід переговорів на рівень лідерів держав.

    Подібну позицію українська сторона озвучувала і під час попередніх раундів переговорів у Стамбулі. Тоді Київ наголошував, що готовий до припинення вогню фактично негайно, якщо відповідне політичне рішення ухвалить Москва. Українська делегація також пропонувала організувати зустріч Володимира Зеленського і Володимира Путіна за участю міжнародних партнерів.

    Водночас попередні переговори не дали масштабного політичного результату. Найвідчутнішим практичним досягненням стали домовленості щодо обмінів військовополоненими та гуманітарних питань.

    У попередніх раундах сторони погоджували великі обміни, обговорювали повернення тяжкопоранених та тіл загиблих військових, але в питанні повного припинення вогню прориву не сталося.

    Українська сторона звинувачувала Москву в тому, що замість реалістичних пропозицій російська делегація продовжує висувати вимоги, які фактично мають ультимативний характер.

    Серед головних розбіжностей залишаються територіальні питання, майбутні гарантії безпеки для України, чисельність і статус Збройних сил, санкції проти Росії та політичні умови припинення війни.

    Попередні раунди переговорів у Стамбулі показали, що навіть питання припинення вогню сторони трактують по-різному. Україна наполягає на повному та безумовному припиненні бойових дій на суші, в повітрі й на морі, тоді як російська сторона раніше пропонувала короткі локальні паузи або висувала додаткові політичні умови.

    Туреччина водночас продовжує наполягати на збереженні стамбульського формату. У липні глава турецького МЗС Хакан Фідан заявляв, що продовження таких контактів було б корисним навіть за відсутності негайного прориву. За його словами, Анкара працює над новими підходами, які могли б допомогти вивести переговорний процес із глухого кута.

    США також намагаються зберігати роль ключового посередника. Рубіо раніше наголошував, що Вашингтон не відмовляється від спроб сприяти завершенню війни, навіть попри складність переговорного процесу та значну дистанцію між позиціями Москви та Києва.

    Нова заява американського держсекретаря важлива ще й тому, що він фактично назвав часовий горизонт, протягом якого Вашингтон хоче перевірити життєздатність нового дипломатичного раунду. Йдеться не про оголошення конкретної дати переговорів, а про кілька тижнів активних консультацій та спроб з’ясувати готовність сторін до компромісу.

    При цьому жодних подробиць щодо формату майбутніх контактів Рубіо не розкрив. Наразі невідомо, чи йдеться про новий раунд прямих переговорів України та Росії, окремі консультації США з Києвом і Москвою або підготовку ширшої міжнародної зустрічі.

    Не оголошено також місце можливих переговорів. Стамбул залишається одним із очевидних варіантів через попередню роль Туреччини як посередника, однак офіційного рішення з цього приводу немає.

    Для України головним залишається питання реального припинення вогню, а не самого факту переговорів. Київ неодноразово підкреслював, що дипломатія має призводити до практичного зменшення бойових дій, а не використовуватися Росією для затягування часу або перегрупування військ.

    Саме тому найближчі кілька тижнів можуть показати, чи зможе адміністрація США знайти формулу, яка хоча б частково зблизить позиції сторін. Заява Рубіо поки що не свідчить про досягнуті домовленості або неминуче відновлення переговорів. Вона радше сигналізує про нову спробу Вашингтона перевірити, чи з’явилося достатньо політичного простору для повернення України та Росії до діалогу.

    Поки ж ключове питання залишається незмінним: чи готова Росія перейти від ультимативних вимог до переговорів про реальне припинення війни. Україна заявляє, що готова до дипломатії та повного припинення вогню, а США тепер мають намір у найближчі тижні з’ясувати, чи можливо перетворити ці заяви на новий переговорний процес.

  • Лавров після переговорів із Рубіо зробив нову заяву про мирну угоду щодо України

    Лавров після переговорів із Рубіо зробив нову заяву про мирну угоду щодо України

    Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що будь-яка потенційна мирна угода щодо завершення війни в Україні, на думку Москви, має обов’язково містити елемент компромісу. Таку заяву він зробив після переговорів із державним секретарем США Марко Рубіо, які відбулися на тлі нових дипломатичних контактів між Вашингтоном і Москвою.

    Про це повідомляють російські державні ЗМІ.

    За словами Лаврова, компроміс є необхідною складовою будь-яких домовленостей щодо України.

    “Будь-яка домовленість щодо України має містити невід’ємний елемент компромісу”, — заявив очільник російського МЗС.

    Під час спілкування з журналістами Лавров також прокоментував слова Марко Рубіо про провал переговорів між президентом США Дональдом Трампом та російським диктатором Володимиром Путіним, які відбулися на Алясці.

    Глава російської дипломатії поставив під сумнів таку оцінку, заявивши, що спершу необхідно визначити, хто саме, на його думку, зазнав невдачі.

    “Якщо є пропозиція, є згода, то, напевно, узгоджені результати в Анкориджі були? Були. Президент Трамп, не відкрию великої таємниці, неодноразово говорив, що наша пропозиція частково є компромісною. Ми це прийняли: це компромісна пропозиція, і будь-яка домовленість, напевно, має містити невід’ємний елемент компромісу”, — сказав Лавров.

    Крім того, міністр закордонних справ РФ вкотре розкритикував західних союзників України, зокрема Сполучені Штати, за продовження військової допомоги Києву та постачання озброєння українській армії.

    Заява Лаврова прозвучала після його переговорів із Марко Рубіо, під час яких сторони обговорювали перспективи дипломатичного врегулювання війни. Раніше держсекретар США заявив, що переговорний процес між Дональдом Трампом і Володимиром Путіним на Алясці не дав очікуваного результату. Водночас у Вашингтоні також повідомляли, що США розглядають нові підходи до мирного врегулювання війни, якщо для цього виникнуть відповідні умови.