Позначка: Марина Безрукова

  • Затримки поставок і непрозорі контракти: що не так із закупівлями для ЗСУ?

    Затримки поставок і непрозорі контракти: що не так із закупівлями для ЗСУ?

    Міністерство оборони України завершило аудит діяльності Агенції оборонних закупівель (АОЗ) за перше півріччя 2024 року. Перевірка виявила низку серйозних проблем, які негативно впливають на забезпечення Збройних сил України необхідними ресурсами.

    Про це керівник департаменту Олександр Титковський розповів в ексклюзивному коментарі «Бабелю».

    За даними аудиту, 70% контрактів АОЗ передбачали поставки у 2024 році, ще 30% — у 2025–2026 роках. Однак значна частина товарів, які мали надійти цього року, не була поставлена вчасно. Це викликало серйозні проблеми із забезпеченням фронту необхідними матеріалами.

    Також у Міноборони звернули увагу на відсутність системного підходу до відбору постачальників. АОЗ не має єдиної бази виробників зброї та військової техніки, яка охоплювала б міжнародний ринок. Хоча представники Агенції заявляють, що така база існує, аудитори з’ясували, що вона ведеться у таблицях Excel, а спеціалізованого програмного забезпечення для роботи з постачальниками немає.

    Ще однією серйозною проблемою є неефективна система обліку та аналізу комерційних пропозицій. Через відсутність єдиного механізму оцінки ризикованих постачальників і управління ризиками Міноборони не змогло отримати об’єктивну оцінку компаній, які зірвали поставки, зокрема українського заводу, що не виконав контракт на постачання боєприпасів.

    До того ж відсутність чітких алгоритмів для відбору постачальників і підготовки контрактів призвела до того, що значна частина закупівель здійснювалася через посередників. За даними аудиторів, 45% контрактів АОЗ у першому півріччі 2024 року були укладені з підприємствами-імпортерами, а 24% — з одним спецекспортером, який мав проблемні відносини з Міністерством оборони.

    Окрім системних проблем із постачанням, аудитори виявили, що Агенція закуповувала за державні кошти товари за завищеними цінами. За результатами перевірки Міноборони передало АОЗ свої рекомендації та планує перевірити, чи були вони виконані.

    Ще одна ключова претензія до АОЗ — довготривалий процес підписання контрактів. У 2024 році лише 29% бюджетних коштів Агенція витратила на нові контракти, за якими поставки відбулися цього ж року. 21% коштів пішло на закриття контрактів 2023 року, 44% — на контракти із поставками у 2025 році, 5% — це прострочені контракти без виконаних поставок, а 1% коштів взагалі не було використано та повернуто в бюджет.

    Що зміниться після аудиту?

    Аудит став важливим сигналом для Міноборони щодо необхідності реформування АОЗ. Водночас за даними ЗМІ, у другому півріччі 2024 року ситуація почала змінюватися. Кількість прямих контрактів із виробниками суттєво зросла, зокрема з міжнародними компаніями. Більшість угод із посередниками була укладена ще у 2023 році, до приходу нинішнього керівництва АОЗ.

    Міністерство оборони очікує, що Агенція виконає всі рекомендації аудиту, зменшить затримки у постачанні та запровадить ефективні механізми відбору постачальників. Це має покращити систему оборонних закупівель і забезпечити українську армію необхідним озброєнням у найкоротші терміни.

    Нагадаємо, Міністр оборони України Рустем Умєров оголосив про масштабні кадрові зміни в Міністерстві оборони, які торкнулися заступника міністра Дмитра Кліменкова, голови Агенції оборонних закупівель (АОЗ) Марини Безрукової та представників держави в наглядовій раді агентства. Причиною такого рішення стало незадовільне забезпечення фронту необхідними ресурсами.

    Однак Агенція оборонних закупівель заявила, що продовжить роботу під керівництвом Марини Безрукової, попри рішення міністра оборони.

    Водночас Центр протидії корупції (ЦПК) подав заяву до НАБУ щодо дій Рустема Умєрова, звинувативши його у зловживанні владою та втручанні в діяльність Наглядової ради АОЗ.

    Зрештою, Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) відкрило кримінальне провадження проти міністра оборони, що викликало резонанс у політичних колах.

    Проте пізніше Міністерство юстиції України виправило реєстраційні зміни щодо керівництва ДП “Агенція оборонних закупівель” (АОЗ) після звернення Міністерства оборони. Відповідно до ухваленого рішення, Марина Безрукова залишається директоркою, але відстороненою від посади на час службового розслідування, а Арсен Жумаділов офіційно виконує обов’язки керівника з відповідним обмеженням.

  • Чому НАБУ відкрило справу проти міністра Умєрова

    Чому НАБУ відкрило справу проти міністра Умєрова

    Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) зареєструвало кримінальне провадження стосовно міністра оборони України Рустема Умєрова. Заяву до НАБУ подало “Центр протидії корупції” (ЦПК), який є одним із головних гравців в антикорупційній боротьбі країни. Цей крок є реакцією на дії звільненої голови Агентства оборонних закупівель Марини Безрукової, яка, за даними джерел, має підтримку керівництва ЦПК, зокрема його очільника Віталія Шабуніна.

    Наразі НАБУ тільки зареєструвало справу, але це не означає, що міністр оборони стане підозрюваним або буде мати будь-який процесуальний статус. Також невідомо, чи буде справа активно розслідуватися в майбутньому. Проте вже зараз зрозуміло, що Безрукова та її союзники не мають наміру зупинятися на цьому етапі.

    Незважаючи на відсутність формальних підозр, ця справа вже активно підігрівається в медійному полі. Оскільки маркується як ще один потенційний скандал в українській владі, можна очікувати, що ЗМІ, зокрема ті, що підтримують проамериканську лінію, почнуть розгортати кампанію проти Умєрова. У свою чергу, це може вплинути на його політичну позицію, не виключено, що через тиск на нову адміністрацію Білого дому.

    Проте, варто зазначити, що для досягнення результату у вигляді “спіймання” міністра, Безруковій та Шабуніну, ймовірно, доведеться вивести на поверхню конкретні корупційні схеми, пов’язані з діяльністю Умєрова. Якщо їм вдасться це зробити, ситуація може перерости в серйозний політичний та медіа-скандал.

    Усі ці події ще раз підкреслюють, як складно розплутувати корупційні інтриги в українській владі, де навіть звільнення однієї з ключових осіб в оборонному секторі може стати початком великих протистоянь.

  • Агенція оборонних закупівель продовжить роботу попри рішення міністра оборони

    Агенція оборонних закупівель продовжить роботу попри рішення міністра оборони

    Агенція оборонних закупівель (АОЗ) заявила, що продовжить свою діяльність під керівництвом Марини Безрукової, незважаючи на рішення міністра оборони Рустема Умєрова. У своїй заяві АОЗ наголосила, що наглядова рада агенції залишається правочинною.

    Увечері 24 січня Марина Безрукова заявила, що відповідно до законодавства, залишається чинною очільницею відомства, попри відмову Міноборони продовжувати з нею контракт. Про це вона сказала в ефірі Суспільного.

    Безрукова наголосила, що її позиція відповідає законодавству, оскільки Наглядова рада прийняла рішення про продовження з нею контракту. І проєкт рішення надсилався Міністерству оборони.

    “Всі документи належним чинам оформлено. Тому моя позиція є незмінною: АОЗ функціонує у відповідності до законодавства і до потреб ЗСУ”, — зазначила Безрукова.

    Вона також зазначила, що була шокована оприлюдненою інформацією міністра оборони Рустема Умєрова про непродовження контракту. За словами Безрукової, “виглядає це як спроба зґвалтувати всі реформи, які були анонсовані й обіцяні суспільству”.

    Нагадаємо, 24 січня, наглядова рада АОЗ продовжила контракт з Мариною Безруковою ще на рік. Там зазначали, що відповідно до закону “Про управління об’єктами державної власності”, до виключної компетенції наглядової ради належить затвердження умов контракту з керівником. І пояснили, що відповідно і строк дії контракту є однією з його умов, яку уповноважена переглядати наглядова рада. При цьому, чинна редакція статуту АОЗ не зобов’язує погоджувати свої рішення про зміну умов контракту керівника (зокрема пролонгацію угоди) з Міноборони.

    У вересні 2024 року Умєров заявляв, що закупівельні агентства Міноборони — Агентство оборонних закупівель (АОЗ) і Державний оператор тилу (ДОТ) — об’єднають.

  • Агентство оборонних закупівель: у “Голосі” йде битва за крісло керівника

    Агентство оборонних закупівель: у “Голосі” йде битва за крісло керівника

    Агентство оборонних закупівель (АОЗ), яке відіграє ключову роль у забезпеченні української армії під час війни, стало об’єктом посиленої уваги з боку партії “Голос”. Причиною цього є завершення контракту керівниці Марини Безрукової наприкінці січня.

    Спочатку нардепка від партії «Голос» Олександра Устінова у своєму блозі на «УП» звинуватила АОЗ у тому, що на його рахунках «десятки мільярдів гривень висять по кілька місяців, пропозиції від торговців озброєнням десь «губляться», а закупівлі відбуваються через треті-четверті руки — прокладок, кожна з яких заробляє на війні власний відсоток».

    «Гроші «освоювали», як могли, під кінець року, розуміючи, яким скандалом це може

    закінчитись. Саме тому ви будете дуже здивовані, коли дізнаєтесь, хто у нас є фаворитом-постачальником зброї, і ні — це не компанії виробники, це посередники», — пише нардепка.

    «Чи агенція свідомо саботує швидкі закупівлі за нижчими цінами, чи просто через профнепридатність», — задається питанням О.Устінова. І нагадує, що нинішня очільниця АОЗ була призначена саме за пропозицією «антикорупційної громадськості». А далі вже М.Безрукова відпрацьовувала довіру: розробляла структуру та формувала свою команду.

    До речі, за даними О.Устінової, наразі в АОЗ працює майже 300 людей, а річний бюджет на цю команду сягає 450 млн грн., тобто в середньому по 1,5 млн грн. на кожного. Звісно, у керівництва й доходи вищі: М.Безрукова у листопаді отримала майже 400 тис. грн. Що це, як не мародерство під час війни?!

    З огляду на такі цифри, не важко здогадатися, чому антикорупційне оточення накинулося на такі викриття у непрофесійності своєї протеже.

    «Бажаюча заняти її крісло однофракційка Умєрова випустила абсолютно помийний текст», — обурюється у своєму пості ще один борець за «Наші гроші» Юрій Ніколов. Мовляв, бреше пані Устінова, що «відповідно до звіту, 61% постачальників – це українські виробники, які в 2023 році становили нуль закупівель АОЗ… Але пізніше я зрозуміла, в чому маніпуляція – рахували не кількість грошей перерахованих, а кількість контрактів укладених. Тобто 9 контрактів умовно по мільйону гривень з українськими виробниками FPV і один на мільярд з посередником — дасть вам 90% контрактів з виробниками».

    «Я спитав у «Агенції» і отримав просту відповідь: «Це брехня». Бо рахували саме в грошах… Розумні люди таку фігню не роблять. І не розуміють, як інші розумні люди можуть публікувати такий брєд від себе. Жодного критичного мислення», — нищить Ю.Ніколов колишню колегу по антикорупційній боротьбі, а тепер, як виявилося — конкурентку.

    «І ця «спеціалістка» реально хотіла очолити АОЗ з подачі міністра Умєрова, який перейшов в уряд саме з фракції «Голос». Яку Офіс президента через Окружний суд зберіг від тотального розпаду і її очолила саме Устінова. Попомніть моє слово, коли цю команду гнатимуть, то у неї не буде навіть такої підтримки як у Резнікова», — пророкує журналіст долю якоїсь команди, хоча і не до кінця зрозуміло, якої саме.

    Прикметно, що серед підписників Ю.Ніколова такий наїзд на «своїх» викликав певний подив. Адже, як зазначалося, О.Устінова є вихідцем із команди «ЦПК», яке очолює Віталій Шабунін. Пояснюючи таку метаморфозу, Ю.Ніколов зазначає: «Ті, що самі заробили, можливо… а ті, що дорвалися до кормушки… самі бачите, що з ними робиться». Хоча й мовчить про те, на яку «кормушку» сам присів.

    Невдовзі свій голос проти колишньої співробітниці подала і ще одна співзасвновниця «ЦПК» Дар’я Каленюк. Вона пригадала, що ще у вересні 2024 року міністр оборони Рустем Умєров «оголосив нам своє рішення звільнити і Марину Безрукову, і свого заступника Дмитра Кліменкова, бо «погано справляються». Натомість, він запропонував призначити директором АОЗ Устінову».

    «Для мене така пропозиція від міністра (якого, до речі, в «ЦПК» нахвалювали як кандидата на посаду й просили призначити. — Прим. авт.) і готовність Саші, моєї ексколеги, її прийняти, були шоком», — ділиться враженнями про ту зустріч Д.Каленюк. Тобто шоком, як слідує із поста, стала сама готовність ексколеги зайняти посаду замість людини, яка, на думку міністра, не порається зі своїми обов’язками?! Тобто нехай фронт недополучить дрони, озброєння чи снаряди через тяганину в ОАЗ із закупівлями, але на посаді залишиться «своя людина?!

    Не дивно, що, як пригадує Д.Каленюк, «така наша позиція Олександру сильно засмутила». Проте навряд чи здивує тепер така інформаційна атака з боку колишніх колег на її викриття щодо результатів роботи АОЗ під керівництвом М.Безрукої.

    До речі, це не один такий кадровий провал у роботі «ЦПК» та антикорупційного середовища. Адже не так давно ще один виходець із числа активістів — засновник StateWatch Гліб Каневський — також був викритий на непрофесіоналізмі. І знову, за дивним збігом — на воєнних закупівлях.

    Нагадаємо у двох словах: після тривалого ухилення від військової служби він працевлаштувався в Міністерство оборони, в підрозділ, що займається закупівлями. Але з його приходом Департамент політики закупівель Міноборони опинився в епіцентрі численних корупційних скандалів за фактами розкрадань.

    Зокрема, через халатне ставлення Г.Каневського до своїх обов’язків на посаді в.о. директора департаменту для фронту були придбані армійські фляги за ціною, що втричі вища, за звичайну. Такі обставини були викриті журналістами NGL Media, які опублікували відповідне розслідування.

    Прикметно, що Г.Канєвський, з його ж слів, знав про проблеми з документацією, вирішення яких дозволило б зекономити значні кошти для держави, проте приховував її та всупереч службовим обов’язкам не вживав заходів для їх вирішення та підвищення ефективності оборонних закупівель. Публічно про наявну проблему з документацією він заявив лише після викриття журналістами-розслідувачами.

    Та й взагалі не все добре в «антикорупційному домі». Бо дедалі частіше там лунають скандали із взаємними звинуваченнями у лобізмі, опортунізмі чи протекціонізмі. То закони колишні співробітники «ЦПК» Галина Янченко та Анастасія Радіна приймають неправильні, то поправки протягують на догоду корупціонерів… А потім викривачів же — як-от бойового медика В.Шабуніна — й викривають у брехні…

    Своєрідний підсумок зробив Олексій Фролов у коменті під постом Д.Каленюк: «Оце паноктипум у «ЦПК». То Янченко. Тепер Устинова. Ви впевнені що ви там з корупцією боретеся?».

    Краще і не скажеш.

  • Україна закупила протитанкові міни часів Другої світової війни за 200 мільйонів євро: експерти мають сумніви щодо їх якості

    Україна закупила протитанкові міни часів Другої світової війни за 200 мільйонів євро: експерти мають сумніви щодо їх якості

    Агенція оборонних закупівель України підписала контракт на суму понад 200 мільйонів євро для придбання протитанкових мін M6A2, виготовлених ще в 1941 році. Ця угода викликала суспільний резонанс, адже йдеться не лише про значну вартість, але й про сумнівну якість товару, що вже майже 80 років перебуває в обігу.

    Про це у своєму матеріалі пише директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express.

    Агенція оборонних закупівель (АОЗ) розпочала процес закупівлі протитанкових мін, які були виготовлені ще 80 років тому. Як заявив фахівець у галузі оборони Олег Згурець, на ці міни витратять понад 200 мільйонів євро, і в експертному середовищі виникає сумнів щодо їхньої технічної придатності.

    “Міни M6A2, які ми збираємося купити, мають бути виготовлені ще у 1941 році. Сама по собі ця інформація вже викликає занепокоєння”, — каже Згурець.

    Відповідно до контракту, укладеного з болгарською компанією-посередником, Агенція оборонних закупівель планує придбати сотні тисяч мін M6A2 з підривниками за ціною близько 600 євро за одиницю. Цей контракт було ініційовано після офіційного запиту керівниці АОЗ, Марини Безрукової, до Міністерства оборони України. Міністерство погодило закупівлю, зазначивши, що ці міни відповідають вимогам щодо потреб Збройних сил України. Але це рішення викликає серйозні питання серед військових експертів.

    “Ми всі чудово розуміємо, що ці міни були виготовлені ще в середині ХХ століття. За цей час багато чого могло змінитися в їхньому стані. Це може бути дуже небезпечно, якщо міна не спрацює як належить, адже надійність старих боєприпасів завжди під питанням”, — зазначає Згурець.

    Міни M6A2 — це американська розробка часів Другої світової війни, виготовлені для знищення танків через натискну дію. Проте вже в 1960-х роках ці міни були виведені з арсеналу США через свою низьку ефективність. Проте багато з них було передано країнам Азії, Південної Америки та Африки, де вони зберігаються донині.

    “У нас є інформація, що ці міни на складах в третіх країнах просто іржавіють. Це може бути серйозною проблемою, адже не можна бути впевненим у здатності цих мін спрацювати, якщо їх підривачі вже давно вийшли з ладу або пошкоджені корозією”, — стверджує один з фахівців.

    Попри це, деякі військові інженери зазначають, що навіть старі міни можуть бути корисними за умови ретельного технічного огляду.

    “Якби нам ці міни передали десь по долару за штуку, ми б їх прийняли, навіть незважаючи на їхній вік. Але тут є проблема з підривниками, які можуть бути в незадовільному стані через довгий термін зберігання. Тому необхідно провести лабораторні випробування, перш ніж ми зможемо сказати, чи справді ці міни зможуть виконати свою задачу”, — пояснює інженер.

    Своєю чергою, фахівці наголошують на тому, що термін служби вибухових речовин, таких як тротил, може становити до 35-60 років, але в умовах тривалого зберігання і корозії металевого корпусу мін, їх ефективність може значно знизитися.

    “Питання про придатність таких мін для використання — це не просто теоретичні розмови. Це серйозне питання для наших збройних сил. І ми маємо розуміти, що без відповідних технічних тестів і гарантій ми ризикуємо отримати неефективні чи навіть небезпечні боєприпаси”, — підсумовує Згурець.