Позначка: машинобудування

  • ВВП по 6% щороку та ставка на оборонку: уряд готує нову економічну модель України разом зі Світовим банком

    ВВП по 6% щороку та ставка на оборонку: уряд готує нову економічну модель України разом зі Світовим банком

    Кабінет Міністрів України спільно зі Світовим банком та міжнародними партнерами працює над масштабною економічною стратегією під назвою «Економіка майбутнього», яка має стати основою післявоєнного розвитку держави та забезпечити щорічне зростання ВВП на рівні 6%. Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко під час представлення концепції міжнародній консультативній бізнес-раді під головуванням президента Володимира Зеленського.

    За словами Свириденко, нова стратегія базується на принципах Європейського Союзу та передбачає побудову конкурентної економіки з потужними інституціями, високим рівнем інвестицій та активним приватним сектором. Ключовими напрямами розвитку мають стати оборонні технології, енергетика, аграрний сектор, транспорт, машинобудування, ІТ та критичні мінерали.

    Фактично йдеться про формування нової економічної моделі України, яка повинна замінити довоєнну сировинну орієнтацію та створити умови для технологічного розвитку країни навіть в умовах війни. В уряді розраховують, що реалізація стратегії дозволить не лише збільшити темпи економічного зростання, а й створити нові робочі місця, стимулювати повернення українців з-за кордону та закласти фундамент для інтеграції в європейський економічний простір.

    Одним із головних орієнтирів стратегії стане збільшення продуктивності праці. Якщо зараз середній показник її приросту оцінюється приблизно у 1,3% на рік, то уряд планує довести його до 5%. Окремо ставиться завдання суттєво збільшити частку інвестицій у структурі ВВП — із довоєнних 16% до 24–30% щорічно. Це означає, що Кабмін робить ставку на масштабне залучення приватного капіталу та міжнародних інвесторів у процес відновлення країни.

    Прем’єрка наголосила, що нова модель розвитку повинна враховувати реалії воєнного часу та водночас бути адаптованою до майбутнього членства України в ЄС. Саме тому основу стратегії формують правила європейської економіки — прозорість, конкуренція, підтримка інновацій, розвиток людського капіталу та посилення ролі приватного сектору.

    Важливу роль у підготовці документа відіграє Світовий банк, який уже кілька років залишається одним із ключових фінансових партнерів України. За даними банку, станом на 2026 рік потреби України у відновленні оцінюються у 588 мільярдів доларів.

    Крім фінансової підтримки, Світовий банк бере участь у формуванні довгострокової стратегії економічної трансформації держави. У банку наголошують, що майбутнє відновлення України має бути засноване не лише на фізичній реконструкції зруйнованих об’єктів, а й на створенні нової економіки, орієнтованої на приватний сектор, технології та високу додану вартість.

    Одним із центральних майданчиків для презентації стратегії стане міжнародна конференція з відновлення України URC2026, яка відбудеться 25–26 червня у польському Гданську. Організаторами заходу виступають Україна та Польща. Очікується, що саме там уряд представить флагманські інвестиційні проєкти для міжнародних партнерів та бізнесу.

    URC2026 має стати не просто дипломатичною конференцією, а платформою для запуску конкретних інвестиційних рішень. Серед головних тем заходу — розвиток оборонної промисловості, енергетична стійкість, модернізація логістики, інфраструктури та інтеграція України до європейського ринку. Особливий акцент планують зробити на безпековому компоненті, адже партнери розглядають сильну оборонну індустрію як одну з основ майбутнього економічного розвитку України.

    В уряді також визнають, що реалізація подібної стратегії потребуватиме масштабних реформ. Зокрема, йдеться про реформу судової системи, посилення захисту інвесторів, дерегуляцію, модернізацію державного управління та боротьбу з корупцією. Без цих змін досягнення амбітної мети у 6% зростання ВВП буде практично неможливим.

    Економісти звертають увагу, що для України такий темп зростання є надзвичайно амбітним, але не недосяжним. Для порівняння, подібні темпи економічного розвитку демонстрували країни Центральної та Східної Європи після вступу до ЄС, однак це відбувалося за умов масштабного припливу інвестицій, доступу до європейських ринків та швидкої модернізації промисловості.

    При цьому викликів залишається багато. Війна продовжує створювати ризики для бізнесу та інвесторів, а значна частина української економіки все ще залежить від зовнішнього фінансування. За оцінками Світового банку, рівень бідності в Україні у 2025 році зріс майже до 37%, а мільйони українців залишаються внутрішньо переміщеними особами або перебувають за кордоном.

    Окремий акцент у стратегії робиться на людському капіталі. Уряд і міжнародні партнери розглядають освіту, медицину, реабілітацію ветеранів та розвиток сучасних навичок як один із головних драйверів економічного зростання. У Світовому банку наголошують, що без масштабних інвестицій у людей відновлення країни буде неможливим.

    Напередодні президент Володимир Зеленський також заявив, що Україна готує комплексний план економічного посилення держави, який має стати одним із ключових елементів післявоєнної трансформації країни. За його словами, головне завдання — створити умови, за яких українці залишатимуться працювати в Україні, а бізнес отримає стимули для розвитку саме всередині країни.

    Наразі уряд не називає конкретних термінів затвердження «Економіки майбутнього», однак ключові положення документа можуть бути представлені вже влітку під час конференції у Гданську.

  • Промисловість Німеччини знову падає

    Промисловість Німеччини знову падає

    Промисловий сектор Німеччини продовжує демонструвати ознаки ослаблення: у березні обсяг промислового виробництва в країні знизився другий місяць поспіль, що стало несподіванкою для ринку та додатково посилило занепокоєння щодо стану найбільшої економіки Європи. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на дані Федерального статистичного управління Німеччини.

    Згідно з оприлюдненою статистикою, промислове виробництво скоротилося на 0,7% у порівнянні з попереднім місяцем. Основний негативний вплив на показник справили скорочення випуску в енергетичному секторі та машинобудуванні — традиційно ключових галузях німецької економіки, які забезпечують значну частку промислового експорту. При цьому більшість економістів, опитаних Bloomberg, очікували протилежної динаміки — помірного зростання, що підкреслює розрив між прогнозами ринку та фактичними даними.

    На тлі падіння виробництва окремі зовнішньоторговельні показники виглядали більш оптимістично. Експорт Німеччини у березні зріс на 0,5%, тоді як імпорт збільшився значно суттєвіше — на 5,1%. Значна частина імпортованих товарів надійшла з Китаю, що вкотре підкреслює глибоку інтеграцію німецької промисловості у глобальні ланцюги постачання та залежність від азійських ринків. Водночас така диспропорція між експортом та імпортом може чинити додатковий тиск на торговельний баланс країни.

    Хоча березневі дані частково охоплюють перший період загострення конфлікту на Близькому Сході, аналітики наголошують, що слабкість у промисловості Німеччини не є короткостроковим явищем. Вона спостерігається вже протягом тривалого часу, а енергоємні підприємства залишаються особливо вразливими до коливань цін на нафту та природний газ. Висока вартість енергоносіїв у поєднанні з нестабільною геополітичною ситуацією створює додатковий тиск на виробничі витрати та інвестиційні рішення бізнесу.

    Окремим фактором невизначеності для промисловості залишається глобальна енергетична ситуація, яка продовжує впливати на собівартість виробництва. Зростання цін на нафту та газ унаслідок геополітичної напруги підсилює ризики для промислових компаній, особливо у секторах із високим рівнем енергоспоживання. Це, за оцінками економістів, може стримувати відновлення виробництва у другому кварталі та зберігати волатильність у статистичних показниках.

    Водночас окремі позитивні сигнали все ж фіксуються у суміжних економічних індикаторах. Так, у березні було зафіксовано суттєве зростання заводських замовлень, яке перевищило очікування ринку. Однак аналітики пояснюють це явище ефектом випередження, коли компанії збільшують закупівлі через побоювання подальшого зростання цін або змін у глобальних постачаннях. Це означає, що частина позитивної статистики може мати тимчасовий характер і не обов’язково свідчить про стійке відновлення попиту.

    Головний економіст Commerzbank Йорг Кремер у коментарі зазначив, що повторне зниження промислового виробництва підтверджує загальну тенденцію стагнації, яка триває в німецькій промисловості приблизно півтора року. За його словами, сектор перебуває у стані бокового руху на відносно низькому рівні без чітких сигналів стабільного зростання або глибокого падіння, що ускладнює прогнозування подальшої динаміки.

    Попри це, загальна економічна картина залишається змішаною. У першому кварталі економіка Німеччини показала зростання на 0,3%, що формально свідчить про відсутність рецесії, однак темпи відновлення залишаються слабкими. Уряд країни вже переглянув середньострокові прогнози, знизивши очікуване зростання на 2026 рік до 0,5%, навіть попри плани збільшення витрат на інфраструктуру та оборону.

    Додатковий тиск на економічні перспективи Німеччини створює і глобальна геополітична нестабільність, зокрема війна на Близькому Сході, яка впливає на енергетичні ринки та міжнародну торгівлю. За оцінками Міністерства фінансів Німеччини, країна може недоотримати десятки мільярдів євро податкових надходжень у середньостроковій перспективі через економічні наслідки конфліктів і коливання світових ринків.

    У сукупності ці фактори формують для німецької промисловості складне середовище, де одночасно діють структурні проблеми, енергетичні ризики та зовнішньополітична нестабільність. Аналітики відзначають, що найближчі місяці стануть ключовими для розуміння того, чи зможе промисловий сектор Німеччини перейти до стабільного відновлення, чи залишиться у фазі тривалої стагнації.

  • Держава повертає гроші бізнесу: як компенсації за українську техніку стимулюють ринок і що це означає для економіки

    Держава повертає гроші бізнесу: як компенсації за українську техніку стимулюють ринок і що це означає для економіки

    Українські підприємці, які інвестують у вітчизняну промислову техніку, отримують від держави фінансову підтримку — і цей механізм уже демонструє відчутні результати. За підсумками березня 2026 року бізнесу компенсують 15,6 млн грн за придбання українських кранів, автобусів та іншого обладнання. Програма, яка працює в межах політики «Зроблено в Україні», поступово стає одним із ключових інструментів стимулювання внутрішнього виробництва та оновлення технічної бази підприємств.

    Про це повідомляє Ненька Інфо з посиланням на Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України.

    Йдеться про часткову компенсацію вартості техніки — держава повертає покупцям 15% ціни кожної одиниці (без ПДВ). За один лише березень українські компанії придбали 41 одиницю промислової техніки на загальну суму 125,1 млн грн. Це майже на 52% більше, ніж за аналогічний період минулого року, що свідчить про зростання довіри бізнесу до державних програм підтримки та поступове відновлення інвестиційної активності.

    Як пояснив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Віталій Кіндратів, другий рік поспіль спостерігається стабільне зростання попиту на українську промислову техніку. За його словами, це прямий результат державної політики, спрямованої на розвиток внутрішнього виробництва: бізнес активніше оновлює обладнання, а українські підприємства отримують нові замовлення.

    У програмі беруть участь десятки виробників з різних галузей машинобудування. Серед них — Черкаський автобус, який постачає транспорт для внутрішнього ринку, Крюківський вагонобудівний завод, що виробляє вагони та цистерни, а також Еверласт, який спеціалізується на транспорті для перевезення нафтопродуктів і газів. У списку також підприємства, що виготовляють крани, ліфти, навантажувачі та спеціалізовану техніку.

    Географія попиту також показова. Найбільше техніки придбали підприємства Київської області — 31 одиницю. Далі йдуть Волинська область (9 одиниць), Кіровоградська та Чернігівська (по 7), а також Львівська й Одеська області (по 6). Це свідчить про те, що програма працює не лише у великих промислових центрах, а й охоплює регіони.

    Загалом із грудня 2025 року, коли стартував поточний етап програми, українські підприємства продали 94 одиниці техніки на суму 291,4 млн грн. Держава компенсувала покупцям 36,4 млн грн. Ці цифри демонструють не лише обсяг підтримки, а й реальний економічний ефект: кошти повертаються в економіку через нові замовлення, виробництво та зайнятість.

    Механізм отримання компенсації досить простий. Підприємець купує техніку з офіційного переліку Міністерства економіки через один із уповноважених банків, після чого подає заявку з підтверджувальними документами. Після перевірки держава повертає частину витрат на банківський рахунок. Важливою умовою є локалізація виробництва — не менше 40% комплектуючих мають бути українського походження. Це стимулює не лише кінцеве виробництво, а й розвиток суміжних галузей.

    Станом на квітень 2026 року до переліку програми входять 514 позицій від 34 машинобудівних підприємств. Це означає, що бізнес має широкий вибір техніки — від автобусів і вагонів до високотехнологічного обладнання, зокрема лазерних верстатів.

    Важливо, що ця програма є частиною більш масштабної економічної політики. У 2026 році держава передбачила близько 37 млрд грн на підтримку вітчизняних виробників у межах різних програм. Зокрема, понад 5,6 млрд грн було спрямовано ще на початку року, а майже пів мільярда — саме на компенсацію вартості промислової техніки.

    Економісти відзначають, що такі інструменти мають мультиплікативний ефект. По-перше, вони стимулюють попит усередині країни, що особливо важливо в умовах війни та обмеженого експорту. По-друге, підтримують виробників, які можуть втрачати зовнішні ринки. По-третє, сприяють модернізації підприємств, що в перспективі підвищує їхню конкурентоспроможність.

    Водночас існують і виклики. Основний із них — забезпечити стабільне фінансування програм і прозорість їх реалізації. Бізнес очікує прогнозованих правил гри, адже інвестиції в техніку — це довгострокові рішення. Також важливим залишається питання розширення переліку техніки та залучення нових виробників.

    Попри це, поточна динаміка свідчить: програма працює і вже дає результат. Зростання попиту на 52% — це не лише цифра, а індикатор того, що український бізнес готовий інвестувати у власний розвиток, якщо отримує підтримку.

    У підсумку державна компенсація стає не просто фінансовим інструментом, а частиною стратегії економічного відновлення. І якщо тенденція збережеться, українське машинобудування може отримати новий імпульс — навіть в умовах війни.

  • Компанія екснардепа отримала контракт «Одеської залізниці» на десятки мільйонів без конкуренції

    Компанія екснардепа отримала контракт «Одеської залізниці» на десятки мільйонів без конкуренції

    Регіональна філія «Укрзалізниці» — «Одеська залізниця» — уклала контракт на постачання спеціалізованого колесотокарного верстата загальною вартістю 55,44 мільйона гривень. Закупівлю провели за процедурою відкритих торгів, однак участь у них узяв лише один учасник.

    Переможцем стало приватне акціонерне товариство «Краматорський завод важкого верстатобудування», з яким і було підписано договір. Інші компанії на тендер не подалися, тож контракт уклали фактично без конкуренції.

    Під час підготовки закупівлі представник французького виробника обладнання заявляв про готовність запропонувати альтернативні умови оплати та постачання. Втім замовник повідомив, що діє відповідно до внутрішнього порядку закупівель «Укрзалізниці» в умовах воєнного стану, затвердженого правлінням компанії, і не має підстав для зміни процедури.

    Власником ПрАТ «Краматорський завод важкого верстатобудування» є колишній народний депутат Максим Єфімов, який у 2023 році достроково склав депутатський мандат. Після цього він зосередився на бізнес-діяльності, зокрема у сфері важкого машинобудування.

    Закупівля дороговартісного обладнання без конкуренції вкотре порушує питання прозорості та ефективності витрачання коштів у структурі державної компанії, особливо в умовах воєнного стану та обмежених бюджетних ресурсів.

  • Україна ризикує втратити чверть промислового потенціалу через відсутність державної підтримки

    Україна ризикує втратити чверть промислового потенціалу через відсутність державної підтримки

    Економічні експерти та представники промислових асоціацій передбачають про серйозну загрозу скорочення промислового потенціалу України. За їхніми оцінками, без належної державної підтримки країна може втратити до 25% своєї промисловості.

    Україна стикалася з проблемою деіндустріалізації і до 2022 року, однак наслідки військового конфлікту загрожують скоротити промислові можливості країни щонайменше на 20-25%. З 2012 року в 5 разів впало споживання газу для промисловості – з 20 до 4 млрд куб. м. Тепер можна буде говорити про остаточні похорони серйозної промисловості.

    Військовий конфлікт, звісно ж, вдарив по поточному розвитку і перспективам української економіки. Найсильніший обвал показників за окремими секторами економіки у 2022 році: у металургії – мінус 66,5%, у машинобудуванні – 43,1%, у будівництві – 35,2%. Промвиробництво в Україні 2022 року скоротилося на 36,7%.

    Також Україна падає і в інвестиційну прірву, демонструючи тотальне недоінвестування: капітальні інвестиції в Україні у 2022 році порівняно з попереднім роком впали на 48,7%, а у 2023 році порівняно з 2021 – на 56,2%.

    Близькі до олігархів дослідницькі організації б’ють на сполох: без сильного промислового базису Україна не зможе розвиватися і не відновиться після закінчення бойових дій. До того ж, замість розконсервування своїх фінансових запасів на Заході олігархи простягають руку до держави і проситимуть гроші в уряду.