Позначка: медалі

  • «Оборона Бахмута» за 1500 грн: в Україні відкрито продають фейкові бойові медалі з посвідченнями

    «Оборона Бахмута» за 1500 грн: в Україні відкрито продають фейкові бойові медалі з посвідченнями

    В українському інтернеті сформувався окремий ринок медалей, орденів і нагрудних знаків, зовні стилізованих під військові нагороди. За кількасот гривень можна придбати пам’ятну відзнаку «за оборону» конкретного міста, а за доплату — отримати її у футлярі разом із бланком так званого посвідчення. При цьому покупцеві необов’язково бути військовослужбовцем, учасником бойових дій чи взагалі мати будь-який стосунок до подій, яким присвячена медаль.

    Ринок таких товарів дослідив «Главком». Видання знайшло на великих українських маркетплейсах десятки відзнак із назвами, пов’язаними з російсько-українською війною: «За оборону рідної держави», «Незламним героям», медалі, присвячені обороні Бахмута, Маріуполя, Харкова, Херсона, Куп’янська та інших міст. Значна частина таких виробів не є державними чи відомчими нагородами і не має жодного офіційного статусу.

    Формально це сувенірна продукція. Але ситуація стає значно суперечливішою, коли до металевої відзнаки додається «посвідчення», а назва чи дизайн наближаються до реально існуючих державних нагород України.

    Медаль можна купити навіть без стосунку до війни

    Найбільша категорія товарів — вигадані приватними виробниками пам’ятні відзнаки.

    Наприклад, одна й та сама базова медаль може продаватися у версіях «за оборону» різних українських міст. Виробник просто змінює напис або накладку з назвою населеного пункту.

    Жодного указу президента, закону чи наказу Міністерства оборони про заснування таких відзнак немає.

    Тому напис «За оборону Бахмута» на медалі сам собою не свідчить, що її власник воював у Бахмуті або був там нагороджений державою чи військовим командуванням.

    У юридичному сенсі це звичайний сувенір.

    Подібна ситуація з медалями «За незламність», «За гідність та патріотизм», «Незламному та сильному духом» або «Волонтер України». Частину з них використовують громадські організації, волонтерські фонди чи місцеві громади для символічного заохочення.

    Проблема виникає тоді, коли людина сприймає таку річ як реальну бойову нагороду або власник навмисно створює таке враження.

    Скільки коштує «героїзм» в інтернеті

    За даними дослідження, прості сувенірні медалі продаються приблизно за 400–700 грн.

    Комплекти з футляром та «посвідченням» коштують переважно 900–1500 грн, а окремі дизайнерські відзнаки — понад 2,5 тис. грн.

    Серед дорожчих пропозицій журналісти знайшли «Зірку пошани» за 2763 грн, «Хрест за звитягу та вірність» за 2700 грн, «Сталевий хрест» за 1767 грн та «Незламному та сильному духом» за 1650 грн.

    Один із варіантів «Козацького хреста» коштує близько 1500 грн.

    Фактично ціна залежить не стільки від «статусу» нагороди — його у неофіційних відзнак немає — скільки від матеріалів, футляра, дизайну та комплекту документів.

    Найцікавіше — «посвідчення»

    Саме документи роблять цей ринок найбільш неоднозначним.

    Продавці пропонують чистий бланк, куди покупець може самостійно вписати ім’я «нагородженого». У деяких випадках продавець готовий надрукувати прізвище, ім’я та по батькові.

    Якщо медаль нібито вручає громадська організація, на документі може з’явитися і її печатка.

    Але навіть акуратно надруковане посвідчення не робить приватну медаль державною нагородою.

    Державний статус виникає лише тоді, коли конкретну нагороду встановлено законом або указом відповідного органу і людину нагороджено у визначеному законодавством порядку.

    У продажу є навіть «За мужність»

    Найбільш чутлива ситуація — коли продавці використовують назви реальних державних нагород.

    Наприклад, орден «За мужність» справді є державною нагородою України.

    Його встановили указом президента у 1996 році. Орден має три ступені та вручається за особисту мужність і героїзм, зокрема під час виконання військового або службового обов’язку в умовах ризику для життя. Нагородження здійснюється виключно указом президента України.

    Тобто куплений на маркетплейсі предмет із написом «За мужність» не перетворює його власника на кавалера ордена.

    Ба більше, сьогодні державні укази про нагородження цим орденом регулярно публікуються офіційно із зазначенням прізвища військовослужбовця та ступеня відзнаки. Наприклад, такі нагородження містяться в президентських указах і у 2025–2026 роках.

    Не кожен кавалер «За мужність» отримує спеціальні виплати

    Тут важливо уточнити поширену помилку.

    Сам факт отримання одного ордена «За мужність» будь-якого ступеня не означає автоматичного набуття статусу особи з особливими заслугами перед Батьківщиною.

    Чинне законодавство відносить до цієї категорії, зокрема, осіб, які від 2014 року були нагороджені орденом «За мужність» усіх трьох ступенів.

    Отже, сувенірний орден із маркетплейсу тим більше не дає жодних прав на державні виплати, пільги чи статус.

    «Захиснику Вітчизни» — також справжня державна медаль

    Ще один приклад — медаль «Захиснику Вітчизни».

    Вона входить до системи державних нагород України. Закон передбачає її вручення ветеранам війни та іншим громадянам за особисту мужність і відвагу у захисті державних інтересів та зміцненні обороноздатності України.

    Тому слід чітко розрізняти справжню медаль, отриману законним шляхом, та виготовлений приватною майстернею муляж або репліку.

    Зовнішня схожість ще не підтверджує справжність.

    А що із «Козацькими хрестами»

    Окрема група товарів маскується під історичну або військову традицію.

    На маркетплейсах продають «Козацький хрест» першого, другого і третього ступенів, різні знаки «ООС України» та стилізовані військові хрести.

    Сам факт використання слова «хрест», «ООС», назви роду військ чи української символіки не робить відзнаку офіційною.

    В Україні існують державні нагороди, відзнаки президента, Міністерства оборони, Головнокомандувача ЗСУ та інших державних органів. Але кожна така відзнака має конкретний нормативний акт про її заснування, положення, опис і порядок нагородження.

    Якщо такого документа немає, покупець фактично отримує приватний сувенір.

    Найчастіше купують навіть не медалі

    За словами одного з продавців, з яким поспілкувалися журналісти, абсолютним хітом є військові коїни — пам’ятні металеві монети із символікою конкретних підрозділів.

    Попитом користуються вироби із символікою «Азову», 3-ї окремої штурмової бригади, Десантно-штурмових військ та ГУР. Їх купують військові, родичі, волонтери або просто колекціонери.

    Друга популярна категорія — готові нагородні набори з медаллю, футляром та чистим бланком посвідчення.

    Третя — нагрудні знаки, стилізовані під відзнаки конкретних родів військ.

    Для оптових замовлень продавці навіть пропонують знижки — фондам, підрозділам та громадським організаціям.

    Тобто йдеться вже не про кілька випадкових оголошень, а про повноцінний комерційний сегмент.

    Чи законно продавати такі медалі

    З вигаданими сувенірними відзнаками ситуація відносно проста.

    Якщо виробник створив власний дизайн і власну назву, не видає товар за справжню державну нагороду та прямо продає його як сувенір чи пам’ятну відзнаку, сама така торгівля не прирівнюється до продажу державної нагороди.

    Зовсім інша ситуація — обіг справжніх державних нагород.

    Українське законодавство окремо захищає державні нагороди, оскільки вони є найвищою формою відзначення громадян за заслуги перед державою.

    Тому продаж оригінального ордена чи медалі, отриманого державним шляхом, не можна прирівнювати до продажу декоративної копії.

    Водночас межа може ставати складнішою, якщо репліка максимально точно відтворює державну нагороду, комплектується документом, схожим на офіційне посвідчення, і пропонується так, що покупець може бути введений в оману щодо її справжності.

    Тоді юридична оцінка залежатиме вже від конкретних обставин: що саме виготовлено, як це рекламується, який вигляд має документ і з якою метою покупець використовує такий комплект.

    Чому проблема не лише юридична

    Навіть якщо частина таких товарів формально є законними сувенірами, існує етичний аспект.

    Бахмут, Маріуполь, Авдіївка, Іловайськ та інші назви на військових відзнаках — не декоративні бренди. За ними стоять загиблі, поранені, полонені та військові, які місяцями перебували на найважчих ділянках фронту.

    Саме тому можливість за кілька кліків купити «медаль за оборону Бахмута» людині, яка ніколи там не була, закономірно викликає питання.

    Особливо якщо вона отримує ще й бланк «посвідчення», який можна заповнити власноруч.

    При цьому неофіційні нагороди самі по собі не обов’язково є проблемою. Підрозділи, громади, ветеранські організації та волонтерські фонди можуть використовувати власні пам’ятні знаки як форму подяки.

    Ключове — не створювати ілюзію, що людина отримала державну бойову нагороду або має офіційний статус, якого насправді немає.

    Саме ця межа сьогодні виявилася доволі розмитою: поряд із цілком очевидними сувенірами в інтернеті можна побачити відзнаки, назви яких майже або повністю повторюють справжні державні медалі та ордени.

    І поки покупець готовий заплатити 500, 1500 чи навіть 2700 гривень, ринок пропонує йому практично будь-яку «нагороду» — від медалі волонтера до «оборони Бахмута». Тільки справжній подвиг, державний статус і право називатися кавалером нагороди придбати разом із доставкою все ж неможливо.

  • Україна бере перше «золото» Євро-2026: Лівач розгромила суперницю у фіналі

    Україна бере перше «золото» Євро-2026: Лівач розгромила суперницю у фіналі

    Збірна України з боротьби успішно стартувала на чемпіонаті Європи-2026, здобувши першу золоту медаль турніру. Її володаркою стала Оксана Лівач, яка впевнено перемогла у ваговій категорії до 50 кг і втретє у кар’єрі стала чемпіонкою Європи.

    Континентальна першість з боротьби цього року зібрала найсильніших спортсменів Європи, а для української команди турнір розпочався з позитивного сигналу — вже у перші дні вдалося не лише потрапити до фіналів, а й здобути «золото». Саме виступ Лівач став ключовим моментом старту змагань для України.

    Українська борчиня впевнено пройшла турнірну дистанцію, демонструючи високий рівень техніки та фізичної підготовки. У фіналі їй протистояла досвідчена суперниця — Evin Demirhan з Туреччини, яка є бронзовою призеркою чемпіонату світу 2025 року. Поєдинок між спортсменками очікувався як один із найнапруженіших у цій ваговій категорії, однак Лівач зуміла повністю контролювати перебіг сутички.

    Фінал розпочався з обережної боротьби, проте вже після перших результативних дій українка захопила ініціативу. Вона грамотно працювала як у стійці, так і в партері, не залишаючи суперниці шансів на камбек. У підсумку поєдинок завершився достроково з розгромним рахунком 11:0 на користь Лівач, що стало переконливим підтвердженням її домінування у цьому фіналі.

    Це «золото» стало третім у кар’єрі Оксани Лівач на чемпіонатах Європи. Раніше вона перемагала на континентальній першості у 2019 та 2025 роках. Окрім цього, у її доробку є ще дві срібні нагороди — 2020 та 2023 років, що підкреслює її стабільність на найвищому рівні міжнародних змагань. Таким чином, Лівач продовжує залишатися однією з ключових постатей у жіночій боротьбі не лише в Україні, а й у Європі загалом.

    Перемога Лівач принесла Україні першу золоту медаль Євро-2026 з боротьби та стала важливим психологічним поштовхом для всієї команди. Загалом станом на початок турніру українська збірна вже має п’ять нагород: одне «золото», одне «срібло» та три «бронзи». Срібну медаль здобула Лілія Маланчук у ваговій категорії до 55 кг. Бронзові нагороди вибороли Ярослав Фільчаков (87 кг), Михайло Вишнивецький (130 кг) та Владлен Козлюк (97 кг).

    Такий результат демонструє, що українська команда представлена сильними спортсменами у різних вагових категоріях і має потенціал для подальшого поповнення медальної скарбнички. Важливо й те, що медалі здобувають як досвідчені борці, так і молодші спортсмени, що свідчить про системність підготовки та розвиток боротьби в Україні.

    Перше «золото» на турнірі традиційно має велике значення, адже воно задає тон подальшим виступам команди. Успіх Лівач може стати додатковою мотивацією для інших українських спортсменів, які ще продовжують виступи на чемпіонаті Європи. З огляду на вже здобуті нагороди, Україна має всі шанси поборотися за високі позиції у загальному медальному заліку.

    Окрім боротьби, українські спортсмени демонструють високі результати і в інших видах спорту на міжнародній арені, що підкреслює загальну конкурентоспроможність країни у спортивному середовищі Європи. Водночас саме боротьба традиційно залишається одним із найуспішніших видів спорту для України, і виступ на Євро-2026 лише підтверджує цей статус.

    Чемпіонат Європи триває, і попереду ще низка фіналів, у яких українські спортсмени матимуть можливість поборотися за нові нагороди. Якщо поточна динаміка збережеться, «синьо-жовті» можуть завершити турнір із вагомим медальним доробком та вкотре заявити про себе як про одну з провідних борцівських націй континенту.

  • У фінальний день Паралімпіади в Парижі українські паралімпійці здобули 12 медалей 

    У фінальний день Паралімпіади в Парижі українські паралімпійці здобули 12 медалей 

    В останній день Паралімпіади в Парижі українські спортсмени продемонстрували вражаючі результати, завоювавши 12 медалей, серед яких 5 золотих, 3 срібні та 4 бронзові. Цей значний успіх підкреслив високий рівень підготовки та відданість українських паралімпійців.

    Про це повідомив Президент України Володимир Зеленський і подякував паралімпійцям за кожну перемогу.

    “У 10-й день Паралімпійських ігор у Парижі Україна здобула ще 12 медалей: 5 золотих, 3 срібні та 4 бронзові.

    Ігор Цвєтов, Віктор Дідух, Анастасія Гарник, Олександр Назаренко, Андрій Трусов, Марина Литовченко, Денис Остапченко, Євгенія Бреус, Наталія Морквич, Надія Дьолог, Олена Федота-Ісаєва, Микола Синюк, Юрій Бабинець, Ігор Німченко, Сергій Паламарчук – дякуємо за кожну перемогу!” – повідомив Зеленський.

    Він наголосив, що сьогодні – завершальний день змагань.

    “Вболіваємо за наших паралімпійців, їхню стійкість та силу духу!” – резюмував Глава держави.

    Наразі Україна має в своєму активі 81 медаль і знаходиться на 7-му місці загального медального заліку.

  • Українські спортсмени отримають збільшені премії за медалі Олімпіади-2024

    Українські спортсмени отримають збільшені премії за медалі Олімпіади-2024

    Голова Національного олімпійського комітету України Вадим Гутцайт оголосив про значне підвищення премій для українських спортсменів, які здобудуть медалі на Олімпійських іграх 2024 року в Парижі.

    Згідно з новими стандартами, українські олімпійці отримають наступні суми за медалі:

    • Золота медаль — 125 тисяч доларів.
    • Срібна медаль — 100 тисяч доларів (раніше було 80 тисяч доларів).
    • Бронзова медаль — 80 тисяч доларів (замість 55 тисяч доларів).

    З урахуванням усіх бонусів і медалей українські спортсмени зароблять:

    – 205 тисяч доларів: Ольга Харлан (фехтування, на фото);
    – 125 тисяч доларів: Олександр Хижняк (бокс), Ярослава Магучіх (стрибки у висоту), Юлія Бакастова, Аліна Комащук, Олена Кровацька (всі – фехтування);
    – 100 тисяч доларів: Парвіз Насібов (греко-римська боротьба), Людмила Лузан і Анастасія Рибачок (обидві – веслування), Ірина Коляденко (вільна боротьба), Сергій Куліш (стрільба), Ілля Ковтун (спортивна гімнастика);
    – 80 тисяч доларів: Жан Беленюк (греко-римська боротьба), Ірина Геращенко (стрибки у висоту), Михайло Кохан (метання молота).

    Загальна сума виплат – 1,67 мільйона доларів.

    Найбільші виплати на Олімпіаді у Китаю – по 770 тисяч доларів і безкоштовний проїзд громадським транспортом до кінця життя.

  • Україна завершує виступи на Олімпіаді з 12 медалями

    Україна завершує виступи на Олімпіаді з 12 медалями

    Україна успішно завершила свої виступи на Олімпійських іграх 2024 року в Парижі, здобувши 12 медалей, серед яких три золоті. Цей результат став найкращим за останні 12 років для української команди на Олімпійських змаганнях.

     

    Image