Golosnovinua.com

Позначка: медіа

  • У Верховній Раді пропонують нові правила для медіа: журналісти б’ють на сполох

    У Верховній Раді пропонують нові правила для медіа: журналісти б’ють на сполох

    У парламенті зареєстровано законопроєкт №14057, який пропонує внести зміни до Цивільного кодексу України. Ініціаторами документа стала група депутатів на чолі зі спікером парламенту Русланом Стефанчуком.

    Законопроєкт передбачає посилення відповідальності за поширення «недостовірної інформації» та встановлює новий порядок її спростування. Експерти та представники медіа наголошують, що у разі ухвалення документ може серйозно обмежити свободу слова.

    Однією з ключових норм є автоматичне визнання інформації недостовірною, якщо вона не підтверджена обвинувальним вироком суду. Це фактично унеможливить журналістські розслідування щодо корупційних чи кримінальних схем, адже судові процеси в Україні часто тривають роками.

    У проєкті також закріплюється «право на забуття». Це означає, що будь-яка особа може вимагати видалення інформації, навіть правдивої, якщо вона «втратила актуальність» або «суспільний інтерес». Водночас у тексті законопроєкту відсутні чіткі критерії для визначення цих понять, що може створити широке поле для зловживань.

    Окремий розділ стосується компенсацій за моральну шкоду. Ініціатива дозволяє подавати позови навіть через оціночні судження чи «неприємний тон» публікацій, що, на думку юристів, здатне суттєво збільшити тиск на медіа.

    Таким чином, ухвалення законопроєкту №14057 може змінити правила роботи журналістів в Україні та суттєво обмежити свободу слова, викликавши занепокоєння як у медіа-спільноті, так і серед правозахисників.

  • У Києві пропонують законодавчу заборону російської мови

    У Києві пропонують законодавчу заборону російської мови

    В ефірі телеканалу «Новини.Live» викладачка Київського університету імені Б. Грінченка Катерина Никонюк висловила позицію про необхідність законодавчої заборони російськомовного контенту в Україні на час дії воєнного стану.

    За її словами, в медійному просторі спостерігається тривожна тенденція — повернення до російськомовного контенту. Це, на її думку, є тривожним сигналом у період, коли Україна перебуває у стані війни з Росією.

    «Коли ти лідер громадської думки, заробляєш на своїй аудиторії, ти маєш зважено ставитися до того, що кажеш. Селебріті починають казати, що їхні щелепи не налаштовані на українську мову, хоча вже життя прожили в Україні», – зазначила Никонюк.

    Вона також підкреслила, що чимало українських зірок ще з радянських часів вчили українську в школі, читали класиків та перебували в україномовному середовищі. Тому вона вважає, що посилення мовної дискусії зараз — це спроба розбурхати суспільство в момент, коли країна потребує єдності.

    На думку викладачки, рішення про заборону російськомовного контенту має бути тимчасовим і діяти лише на час воєнного стану. Водночас вона наголосила, що це питання слід вирішувати не лише через заборони, а й через системну роботу — зокрема з боку Міністерства культури та мовного омбудсмена.

    «Це має відбуватися не у вигляді заборон, а як популяризація української мови», — додала Никонюк.

    Нагадаємо, у 2024–2025 роках кілька публічних фігур, включаючи музикантів і блогерів, викликали обурення суспільства через відмову говорити українською навіть у публічному просторі. Це знову актуалізувало мовне питання і призвело до нових дискусій щодо законодавчого регулювання контенту в умовах війни.

  • Papa Music вимагає видалити інтервʼю українського співака Wellboy і погрожує судом

    Papa Music вимагає видалити інтервʼю українського співака Wellboy і погрожує судом

    У центрі гучного скандалу — популярний український співак Wellboy (Антон Вельбой), його лейбл Papa Music і редакція медіа HOCHU.ua. Причиною конфлікту стало публічне інтерв’ю артиста для проєкту “Тур зірками”, в якому він відкрито поділився особистими переживаннями, зокрема про розрив з дівчиною, боротьбу з залежністю та реабілітацію. Проте несподівано після виходу новини, що базувалася на його ж словах, лейбл зажадав її негайного видалення.

    Редакція HOCHU.ua отримала офіційне звернення від Papa Music з вимогою прибрати матеріал. У листі йдеться про шкоду для репутації виконавця, а також про порушення авторських прав на фото й торгову марку Wellboy. Ба більше, компанія висунула ультиматум: у разі невидалення матеріалу протягом 24 годин вона звернеться до суду.

    Важливо зазначити, що інтерв’ю було взяте публічно, добровільно, без тиску, і в ньому артист самостійно ділився деталями свого особистого життя. Незважаючи на це, у листі Papa Music наголошує, що питання журналіста були провокаційними та націленими на дискредитацію артиста, а сам матеріал — наклепом.

    На запит журналістів щодо тиску Wellboy відповів коротко: “Я проти, щоб ви це публікували”. Але не повідомив, чи відчував примус під час інтерв’ю. Ситуація залишає багато питань без відповідей — і в першу чергу щодо меж публічності для артиста, який добровільно дає інтерв’ю, і прав медіа висвітлювати публічно озвучену інформацію.

    Цей інцидент виходить за межі однієї історії з артистом. Він став лакмусовим папірцем для перевірки того, наскільки в Україні поважаються права медіа та чи можуть артисти або їх представники впливати на редакційну політику через погрози судом. Зрештою, питання не в тому, що сказав Wellboy, а в тому, хто має право вирішувати, що з цього оприлюднювати, коли мова йде про публічну заяву.

  • Нацрада з ТБ і радіо закликає медіа до коректного висвітлення теми мобілізації

    Нацрада з ТБ і радіо закликає медіа до коректного висвітлення теми мобілізації

    Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення закликала українські медіа до більш відповідального і коректного висвітлення теми мобілізації та роботи територіальних центрів комплектування (ТЦК). В умовах війни, коли питання мобілізації викликає широкий суспільний резонанс, важливо дотримуватись принципів об’єктивності та етики в журналістиці.

    У Нацраді закликають подавати інформацію тільки з офіційних і достовірних джерел, перевіряти джерела, зокрема під час цитування зарубіжних ЗМІ.

    «Розуміти, що більшість повідомлень про неприємні факти надходять із соцмереж, де важко перевірити і сам факт, і тим паче обставини того, що сталося, особливо з урахуванням активності ворога. Навіть у разі висвітлення будь-якого суперечливого випадку затримання людини представниками ТЦК слід максимально обережно використовувати цитати, бо емоційні висловлювання в таких випадках є природними, але їхня поява в медіа з розповсюдженням спотворюється та надає їм перебільшеного значення», – йдеться в повідомленні.

    Заявлено, що це є «важливим аспектом захисту національної безпеки», оскільки РФ спекулює на темі та намагається сформувати в суспільства негативний образ ТЦК, зірвавши мобілізацію.

  • Газета «Голос України» перестає існувати як медіа з 1 квітня: лишаються лише офіційні закони

    Газета «Голос України» перестає існувати як медіа з 1 квітня: лишаються лише офіційні закони

    Парламентське видання “Голос України” припинить своє існування як незалежне медіа з 1 квітня, повідомив в.о. директора видання Сергій Демський в інтерв’ю для Детектора медіа. Згідно з новим законом “Про медіа”, газета перестане функціонувати як друковане видання та набуде статусу лише офіційного джерела для парламентських документів, таких як ухвалені закони та постанови.

    “Голос України” до 31 березня 2024 року мав статус друкованого медіа на підставі свідоцтва про державну реєстрацію і виходив як офіційне друковане видання. Однак, після закінчення терміну, редакція не матиме права випускати друковане видання без державної реєстрації. Оскільки за новим законодавством “Голос України” повинен стати лише офіційним друкованим виданням, його перепрофілюють виключно на публікацію офіційної інформації на веб-сайті.

    Наразі в редакції газети працює близько 80 осіб, з яких 58 – журналісти. Після припинення видання більшість працівників залишиться без роботи, а деяким журналістам доведеться змінити свої посади.

    “Голос України” виходив із 1 січня 1991 року п’ять разів на тиждень, з вівторка по суботу. За цей період найбільший наклад становив 800 000 примірників, однак на сьогоднішній день ця цифра скоротилась до 3600.

  • Законодавці хочуть заборонити військовослужбовцям поширювати в медіа та інтернеті певну інформацію

    Законодавці хочуть заборонити військовослужбовцям поширювати в медіа та інтернеті певну інформацію

    Верховна Рада України прийняла за основу законопроєкт № 10313, який вводить обмеження на розповсюдження певного типу інформації військовослужбовцями.

    Стаття законопроєкту, під назвою “Реалізація права військовослужбовців на інформацію”, передбачає заборону солдатам та офіцерам розголошувати в медіа, інтернеті та інших загальнодоступних телекомунікаційних мережах певні дані, які можуть бути використані російськими окупантами для аналізу та використання.

    Зокрема, обмеження стосується інформації, що дозволяє визначити місцеположення військових об’єктів, діяльність військових частин та деталі їхніх завдань. У пояснювальній записці до законопроєкту наголошується, що такі заходи мають забезпечити безпеку військових та унеможливити можливість використання інформації противником.

    Експерт Інституту масової інформації, Іванка Мельник, висловила занепокоєння щодо широти формулювання обмежень, вказаних у законопроєкті. За її словами, таке формулювання може призвести до необґрунтованих обмежень для військовослужбовців, у той час як більш конкретна заборона була б ефективнішою.

    Експертка надіється, що під час остаточного формулювання закону, народні депутати врахують ці побоювання, особливо з урахуванням суспільного контролю над цим питанням.

  • НЦУ заблокувало сайти декількох медіа. Список

    НЦУ заблокувало сайти декількох медіа. Список

    Держспецзвʼязку України 16 грудня 2023 року видало розпорядження щодо блокування деяких інтернет-ресурсів.

    До переліку заборонених доменних імен потрапили такі ресурси:

    1. Skelet.Info: Цей сайт публікує досьє, біографії та компромат на українських чиновників, бізнесменів та політиків. У реєстрі фейків України його описують як “викривальний каталог досьє”, що публікує надумані матеріали на активних мешканців України.
    2. Politeka: Це новинний інтернет-ресурс, який, за словами моніторингу Інституту масової інформації (ІМІ), порушує стандарти журналістики. Дослідження вказують, що Politeka активно просуває “хороших росіян” в українському YouTube.
    3. Голос.UA: Ця інформаційна агенція, власницею якої є дружина Петра Симоненка Оксана Ващенко, вважається працюючою за кордоном. Після російського вторгнення в Україну вона створила “проукраїнський контент”.
    4. СПЖ (Спілка православних журналістів): Це новинний ресурс про Православ’я в Україні та світі. Його звинувачують у цитуванні заяв ієрархів Російської Православної Церкви, які схвалюють російську агресію проти України.
    5. БЕЗцензор: Це джерело альтернативних новин, яке було пов’язане з поширенням фейкових новин, таких як “Байден: Зеленський мене обдурив і скоро за це заплатить”.
    6. УКРРУДПРОМ: Цей інформаційно-аналітичний портал має співзасновника, відомого українського кіберсквотера Олега Богатова.
    7. СТІНА, Акценты, UA Reporter, МРІЯ, From.ua: Ці ресурси також увійшли до переліку заборонених, проте конкретні деталі про них не надані.

    Це рішення призначене для запобігання поширенню дезінформації та інших негативних впливів в інтернеті.