Golosnovinua.com

Позначка: Медведчук

  • Арештовані картини родини Медведчука передадуть до музею

    Арештовані картини родини Медведчука передадуть до музею

    Національне агентство з розшуку та управління активами (АРМА) ініціювало передачу 149 арештованих творів мистецтва, що належали родині Віктора Медведчука, до Національного художнього музею України. Про це повідомила пресслужба агентства 1 серпня 2025 року.

    Йдеться про картини, ікони та інші художні об’єкти, які у 2024 році пройшли експертну оцінку фахівців Національного художнього музею. Експерти підтвердили, що твори мають значну культурну цінність. Зокрема, серед них є роботи класиків закарпатської школи живопису: Йосипа Бокшая, Гаврила Глюка, Адальберта Ерделі.

    Передача стала можливою завдяки змінам до закону про АРМА, які набули чинності 30 липня 2025 року. Відтепер культурно цінні арештовані активи можуть бути передані до державних музеїв, бібліотек, архівів чи заповідників без проведення конкурсу — лише за рішенням Кабінету Міністрів. АРМА вже звернулося до Уряду з відповідною ініціативою, спираючись на нову статтю 21-1 Закону.

    Усього у справі було арештовано 285 картин. АРМА ініціювало експертизу, аби з’ясувати, які з них становлять історичну та мистецьку цінність. У результаті 149 творів визнано частиною національної культурної спадщини.

    Цей крок є не лише важливим сигналом для суспільства, а й реальним прикладом, як майно, здобуте корупційним шляхом, може повернутися до людей у формі збереженого культурного надбання.

  • Земля судді Жовніра: ділянку за 4 тисячі продав за мільйон

    Земля судді Жовніра: ділянку за 4 тисячі продав за мільйон

    Голова Личаківського районного суду Львова Григорій Жовнір, відомий тим, що у 2022 році закрив судове засідання у справі Віктора Медведчука, несподівано отримав мільйон гривень доходу. Формально — від продажу ділянки в селі Оброшино. Але за цією простою угодою проглядається звична для Львова схема: судді, адвокати, забудовники — і тінь Медведчука.

    У травні 2024 року суддя Жовнір подав повідомлення про зміну майнового стану. Він задекларував дохід у розмірі 1 млн грн від продажу земельної ділянки площею 0,25 га. Цю землю він придбав ще у 2016 році за символічні 4 тисячі гривень. І ось — через вісім років — продав у понад 250 разів дорожче.

    Новою власницею ділянки стала Книшук Ірина. Вона — співвласниця ТОВ «МебЛі», зареєстрованого всього за два місяці до угоди. Її партнеркою по бізнесу є Лариса Потинська — родичка львівського адвоката Андрія Потинського. Саме Потинський десятиліттями представляє інтереси великих забудовників, таких як Григорій Козловський, і пов’язаний зі справами Тараса Козака, соратника Віктора Медведчука.

    Не менш цікаво, що всі ці справи слухаються саме у Личаківському районному суді — і саме під головуванням Жовніра.

    Згідно з даними, покупка не оформлена ані через банківську позику, ані через будь-яке інше джерело фінансування, яке підлягало би контролю. Готівкою? Переказом? Подарунком? Жодних пояснень. Але саме така практика — коли судді отримують великі суми від осіб, пов’язаних із адвокатами, які мають справи у цьому ж суді — і є тим самим “сірим коридором”, через який до судової влади заходять гроші й вплив.

    Цікаво, що вже в день надходження коштів суддя Жовнір купує іншу земельну ділянку в тому ж Оброшині — на цей раз площею 10 соток за 200 тисяч гривень. Отже, частину виручених коштів він одразу ж реінвестує. Виходить, стара ділянка була «золота», нова — вже значно скромніша.

    Усі згадані персонажі — Потинський, Козловський, Козак — тісно переплетені у справах, що регулярно потрапляють у фокус Личаківського суду. Схема проста: адвокати захищають забудовників чи проросійських політиків, справи слухають «свої» судді, а далі — в гру вступає нерухомість, бізнес і контроль за рішеннями.

    І коли суддя, який ухвалював рішення у справі Медведчука, несподівано отримує мільйон від родини адвоката Козака — це вже не просто про “добре продану землю”. Це — черговий сигнал про гнилу кругову поруку у львівському суддівсько-будівельному клані.

  • Колишній посадовець СБУ фігурує у справах про тіньові схеми в Україні

    Колишній посадовець СБУ фігурує у справах про тіньові схеми в Україні

    Майже щотижня Служба безпеки України звітує про затримання такзваних “кротів рф”, які зберегли вплив та мають доступ до правоохоронної системи України. Здебільшу такі зв’язки фіксуються через уже екс-силовиків, які побудували свою кар’єру за часів Медведчука – Януковича.

    Увагу нашого видання привернув корпоративний конфлікт за участі одного з таких силовиків, який вважається людиною зрадника України, кума Путіна – Віктора Медведчука. Мова йде про уродженеця Донецька, генерал-майора СБУ і податкової міліції, екс-голову Запорізької ОДА Костянтина Івановича Бриля та його партнера Сергія Закревського.

    Сергій Закревський, відомий бізнесмен і екс-засновник мереж «Домотехніка» та «Ельдорадо», разом із Костянтином Брилем організували масштабну схему ухилення від податків і шахрайства, яка завдає державі багатомільйонних збитків.

    Тіньова імперія нерухомості: Як Сергій Закревський уникає податків

    Сергій Закревський володіє десятками тисяч квадратних метрів комерційної нерухомості по всій Україні. Серед його активів – ТРЦ Plaza Sport Outlet у Києві, офісний центр на вул. Антоновича, 51, ТЦ «Ярмарок» у Житомирі та бізнес-центр «Фаренгейт».

    Ці об’єкти щодня генерують величезні прибутки від оренди, адже майже всі приміщення заповнені орендарями. Проте в офіційній звітності компанії Закревського – «ЗГОДА-6», «ІСТІЛ ХОЛДІНГ», «БЕСТМЕНТ-СЕРВІС» декларують багатомільйонні збитки.

    Як це можливо? Відповідь криється в схемі «бухгалтерії у дві каси». Офіційна звітність для податкової показує мінуси, тоді як реальні прибутки осідають у кишенях власника через неофіційні канали. За оцінками експертів, лише за рік такі маніпуляції коштують державному бюджету сотні мільйонів гривень.

    Шахрайські кол-центри: Грабунок українців під виглядом «інвестицій»

    Окрім схем із нерухомістю, Закревський керує мережею шахрайських кол-центрів, які діють у бізнес-центрі «Фаренгейт». Оператори цих центрів щодня ошукують сотні громадян України та країн Європи, видаючи себе за працівників банків чи фінансових консультантів.

    Схема їхньої роботи проста, але ефективна: жертві телефонують із прихованих номерів і повідомляють, що її банківський рахунок «під загрозою» або пропонують «вигідні інвестиції» з високим прибутком. Людей переконують надати конфіденційні дані — номери карток, CVV-коди, паролі чи SMS-коди. Отримавши доступ, шахраї знімають кошти або переводять їх на підконтрольні рахунки.

    За інформацією джерел, щомісячний дохід від діяльності цих кол-центрів становить від $300 000 до $400 000. Основну частку прибутку отримує Закревський, який інвестує ці кошти не лише в розширення своєї імперії, а й у фінансування проросійських заходів. Зокрема, є свідчення, що частина грошей іде на підтримку проектів, пов’язаних із російською агресією.

    Костянтин Бриль: «Рішала» з російськими зв’язками

    Коли податкова та правоохоронці почали цікавитися діяльністю Закревського, він звернувся до Костянтина Бриля – людини з репутацією «вирішувача проблем». Бриль, екс-голова Запорізької ОДА та колишній співробітник СБУ, відомий своєю участю в рейдерських схемах і тісними зв’язками з Віктором Медведчуком і Тарасом Козаком. Його контакти в СБУ, МВС, Податковій і Нацполі дозволяють йому «закривати» будь-які перевірки чи розслідування.

    Та найнебезпечніше – це зв’язки Бриля з росією. ЗМІ повідомляють про те, що чоловік координується з особами, які перебувають у рф, і використовує «номіналів» із російськими паспортами для управління активами в Україні. Ці структури не лише відмивають кошти, а й збирають інформацію для Москви, що становить пряму загрозу національній безпеці.

    Схема співпраці Закревського та Бриля працює за класичним сценарієм: спочатку Бриль обіцяє захист від правоохоронців, потім отримує доступ до фінансових потоків, а зрештою перебирає контроль над активами. Зараз активи Закревського вже частково переведено на осіб, пов’язаних із рф, а сам бізнесмен опинився в пастці, створеній його ж «рятівником».

    Зв’язки з Кадировим і погрози опонентам

    Ще більш тривожним є те, що Закревський відкрито хизується зв’язками з Рамзаном Кадировим і Тетяною Бакальчук-Кім (власницею російського маркетплейсу Wildberries). Ці контакти він використовує не лише для залякування конкурентів, а й для тиску на тих, хто намагається викрити його діяльність. Наприклад, відомо про спробу фізичного усунення представника однієї з бойових бригад, який намагався привернути увагу до шахрайських схем Закревського. Бізнесмен погрожував «натравити чеченців», щоб «закрити рота» військовослужбовцю.

    Попри численні скарги від громадян і журналістів, діяльність шахрайських кол-центрів і тіньових схем Закревського продовжується. Скарги на діяльність кол-центрів у «Фаренгейті» неодноразово подавалися до силових структур, але жодна з них не призвела до реальних перевірок чи арештів. Наприклад, за нашими матеріалами ТУ Бюро економічної безпеки України у м. Києві було розпочато кримінальне провадження № 62025100110000006 ч.3 ст. 212 КК України, проте слідчі дії і досі не проведено, а винних – не притягнуто до відповідальності.

    Як бачимо, незважаючи на відкриті кримінальні справи “сітка Медведчука” продовжує свою роботу в Україні через екс-силовиків на кшталт Костянтина Бриля.

  • Схема продажу нафти з Росії в Угорщину через Україну веде до людей Путіна і Медведчука

    Схема продажу нафти з Росії в Угорщину через Україну веде до людей Путіна і Медведчука

    Компанія Normeston Trading, яка активно торгує російською нафтою, виявилася центром складної мережі бізнес-зв’язків між угорським політичним істеблішментом, близькими до Володимира Путіна бізнесменами, колишніми топами «Лукойлу», а також соратниками Віктора Медведчука та Сергія Курченка.

    З угорського боку Normeston Trading контролюється особами, наближеними до уряду Віктора Орбана. А от російський слід веде до друзів Путіна: колишнім власником Normeston був автогонщик Лев Толкачов — діловий партнер топменеджерів Геннадія Тимченка, одного з найближчих друзів Путіна.

    Пізніше власником став Валерій Суботін — ексвіцепрезидент «Лукойлу», напряму пов’язаний як з кремлівським оточенням, так і з Януковичем.

    Після анексії Криму Normeston в п’ять разів збільшив постачання нафти в Європу через нафтопровід «Дружба», що проходить через Україну. Після повномасштабного вторгнення 2022 року — в десять разів. Загалом компанія реалізувала понад 20 мільйонів тонн російської нафти на $10 мільярдів.

    У 2020 році Normeston уклав партнерство зі швейцарською Proton Energy Group (тепер — Epsilon Holding). Normeston гарантувала їй платежі на $18 млн. Її власник — ізраїльський бізнесмен Нісан Моісеєв — називав себе другом кума Путіна Віктора Медведчука. Українські ЗМІ також називали Моісеєва «довіреною особою» Медведчука в енергетичному бізнесі.

    Валерій Суботін також контролював іншу компанію — Eminent Energy, яка мала частку у нафтовому терміналі в бельгійському Антверпені та представництво у Британії (Eminent Energy UK Ltd). Вона була пов’язана з активами Сергія Курченка, олігарха з оточення Януковича, що втік до Росії та перебуває під міжнародними санкціями.

    У документах українських судів Eminent Energy згадується як учасник контрабандних схем Курченка через термінали в Херсоні, арештовані після Революції Гідності. У фінансових звітах компанія вказує, що втратила контроль над активами вартістю $10 млн через «велике розслідування в Україні».

  • Суд повернув державі нафтопровід Медведчука на Закарпатті

    Суд повернув державі нафтопровід Медведчука на Закарпатті

    Українська держава повернула контроль над стратегічним об’єктом — частиною магістрального нафтопродуктопроводу «Самара – Західний напрямок», що знаходиться на Закарпатті. Відповідне рішення ухвалив Господарський суд Закарпатської області.

    Позов подавав Фонд державного майна України. Відповідачами у справі були три компанії: швейцарська International Trading Partners AG, українське ТОВ «Прикарпатзахідтранс» та Південно-Західне акціонерне товариство трубопровідного транспорту нафтопродуктів, зареєстроване в Росії. Відомо, що справу пов’язують з оточенням проросійського політика Віктора Медведчука.

    Суд визнав недійсним договір купівлі-продажу, укладений 4 жовтня 2018 року між ТОВ «Прикарпатзахідтранс» та швейцарською компанією, та зобов’язав повернути у власність держави все майно, що підпадає під цей договір.

    Йдеться про технологічний комплекс трубопроводу, розташований у селі Росош Свалявського району. У перелік переданого майна входять, зокрема, промблоки, насосні станції, резервуари, озонаторна, технологічні колодязі, шлаконакопичувач та підземні стальні резервуари.

    Це рішення є важливим кроком до відновлення контролю над ключовою інфраструктурою, яку раніше контролювали приватні компанії, пов’язані з російськими або офшорними структурами. За оцінками експертів, повернення цього активу є не лише юридичною перемогою, а й значним посиленням енергетичної безпеки України.

    Фонд держмайна продовжує юридичну роботу для повернення інших об’єктів, які раніше могли опинитися під контролем осіб, наближених до проросійських сил.

  • Екс-губернатор Запоріжжя Костянтин Бриль займається “кришуванням” бізнесу через контакти по лінії Медведчука

    Екс-губернатор Запоріжжя Костянтин Бриль займається “кришуванням” бізнесу через контакти по лінії Медведчука

    Стали відомі деталі корпоративного конфлікту бізнесмена Сергія Закревського з партнерами, в ході якого Закревський до “захисту спірних активів” підключив екс-губернатора Запорізької області Костянтина Бриля.

    Сергій Закревський, власник ряду об’єктів комерційної нерухомості, серед яких ТРЦ Plaza Sport Outlet у центрі Києва та ТЦ «Ярмарок» у Житомирі. Хоча всі активи Закревського з метою уникнення оподаткування позиціонуються як збиткові, насправді генерують чималий прибуток.

    Через корпоративний конфлікт з партнерами навколо прав власності на об’єкти комерційної нерухомості, Сергій Закревський долучив до “вирішення питання”  Костянтина Бриля. Але замість обіцяного “захисту”, Закревський отримав нову порцію проблем. За інформацією джерел, наразі всі ключові активи Закревського знаходяться під контролем Бриля.

    Костянтин Бриль – екс-губернатор Запорізької області, звільнений після гучного скандалу з незадекларованими доходами, отриманими явно злочинним шляхом. До губернаторства Бриль працював на керівних посадах в СБУ, Податковій та Митниці.

    Костянтин Бриль в Україні вважається частиною мережі впливу звинувачуваного у державній зраді Віктора Медведчука. За інформацією наших джерел, з початком повномасштабного вторгнення Бриль та Медведчук продовжують підтримувати тісний зв’язок. Зокрема, через Бриля проходять оперативні контакти біглого Медведчука з українськими елітами. Фактично має місце зв’язка: “Бриль – Медведчук – Козак”.

    За інформацією наших джерел, довірена особа Костянтина Бриля – Колтунов Євгеній Вікторович, який являється громадянином РФ, знаходиться на території України та  курує мережу кол-центрів, що працюють на обнал і виведення коштів, частково фінансують ворожі медіа та проєкти РФ.

  • Львівський бізнесмен допомагає підсанкційному депутату виводити гроші за кордон

    Львівський бізнесмен допомагає підсанкційному депутату виводити гроші за кордон

    Олег Михасяк — львівський підприємець і тіньовий партнер ексдепутата від ОПЗЖ Тараса Козака, який перебуває у розшуку з 2021 року за підозрою у державній зраді. Використовуючи низку підставних компаній, Михасяк, за даними джерел, забезпечує виведення коштів за кордон для свого кума Козака, котрий нині переховується від українських правоохоронців.

    До пулу компаній, через які здійснювалися сумнівні фінансові операції, входять:

    • ТОВ “Логістика імпекс” (ЄДРПОУ 45246164)

    • ТОВ “Експрес логістика захід” (45636148)

    • ТОВ “Текстильна група” (44671490)

    • ТОВ “Піркар” (42195107)

    • ТОВ “Текстиль імпекс” (44942444)

    Крім того, в орбіті діяльності Михасяка фігурують ще кілька компаній: “Еверест”, “Компанія спорт-інвест” та “Компанія ЕмДжіЕм Енерджі”. За даними джерел, у цих схемах також бере участь Максим Музика — колишній кандидат у депутати від “Європейської Солідарності” на місцевих виборах 2020 року.

    Паралельно російські правоохоронні органи розглядають можливість відкриття кримінального провадження проти самого Тараса Козака. Йдеться про відмивання 600 мільйонів доларів США, виведених із Московського кредитного банку через офшорні компанії в Гонконгу та Дубаї з подальшою легалізацією коштів у Туреччині.

    Ключовим спільником Козака в цій схемі був азербайджанський бізнесмен із британським паспортом Фуад Хусейнлі. У березні 2023 року він був засуджений у Росії до 1,5 років позбавлення волі за розтрату в особливо великих розмірах. Хусейнлі визнав свою вину та компенсував збитки банку.

    Нагадаємо, Тарас Козак — наближений соратник Віктора Медведчука, який також перебуває під санкціями. Козак був співвласником медіахолдингів “112 Україна”, ZIK та NewsOne, через які, за даними СБУ, в Україні поширювалися меседжі Кремля.

  • Соратник Медведчука нардеп Вадим Столар забудовує Дубай разом із Дмитром Давтяном. ЗМІ

    Соратник Медведчука нардеп Вадим Столар забудовує Дубай разом із Дмитром Давтяном. ЗМІ

    Соратник Віктора Медведчука нардеп Вадим Столар, розпочав ряд масштабних будівельних проектів у  Дубаї, імовірно, на кошти від продажу активів Віктора Медведчука, які йому все таки вдалось легалізувати, попри відкриті кримінальні справи та обшуки СБУ.

    Також не випадково вибране Вадимом Столаром місце для масштабних інвестицій в будівельний бізнес. Об’єднані Арабські Емірати завжди були лояльні до “російських капіталів”, тобто до легалізованих коштів “кума Путіна” в Дубаї однозначно буде менше запитань, чим в Лондоні.

    Детально цю ситуацию описала американська газета New York Times:  “завсідниками ОАЕ тепер є декілька категорій — від підсанкційних мультимільярдерів до представників середнього класу. По-перше, це російські магнати. Російський мільярдер Андрій Мельниченко, чиїм бізнесом є видобуток та переробка вугілля та виробництво мінеральних добрив, переїхав в Об’єднані Арабські Емірати минулого року — після того, як санкції змусили його залишити давній “прихисток”, дім у Швейцарії”.

    В Україні Вадим Столар мав репутацію “смотрящего за будівельним ринком Києва” та зв’язок із декількома будівельними компаніями, одна з яких Enso group. І хоча Столар тривалий час заперечував зв’язок з українською Enso group, в Дубаї зареєструвана компанія з такою ж назвою.

    Також Вадим Столар зазначив, що компанія Enso investment L.L.C. позичила йому 1,5 млн доларів та 2,6 млн дирхамів, що за курсом складає 716 тис. доларів.

    Офіс Enso investment L.L.C. розташований в найбільш респектабельному районі Дубаї  – в Даунтауні. Про це зауважується на офіційному сайті Enso investment. Журналісти отримали фотографії будівлі, де працює компанія Вадима Столара. Це Boulevard plaza 2, вікна якої виходять на найвищу будівлю світу Бурдж Халіфу.

    За даними сайтів нерухомості в Дубаї, орендувати офіс в Boulevard plaza 2 залежно від площі можна за ціною від 450 000 до 950 000 доларів на рік.

    За даними офіційного сайту Enso investment L.L.C. директорами компанії є Дмитро Давтян, Джанак Чандраканс та Прасанна Вісвамурсі.

    Дмитро Давтян – колишній заступник голови Київської міської державної адміністрації. На цій посаді він працював з 2017 по листопад 2019 року. Являється сином відомого  харківського бізнесмена Олександра Давтяна, який також очолює вірменську громаду, до якої зокрема входить екс міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.

    Цікаво, що на дубайському сайті Enso investment Давтян вказав своє ім’я з російської транслітерації, мабуть так зрозуміліше для потенційних покупців – багатих росіян, більшість з яких підтримують режим Путіна та такзване “СВО”.

    В його профілі на LinkedIN зазначено, що він є представником DAD Investment Group. Це компанія його батька – Олександра Давтяна. Однак “Дмітрій” постійно вподобає публікації від Enso investment в Дубаї

    Enso investment L.L.C. пропонує клієнтам нерухомість у двох будівлях – Enso Jade та Enso Amber. Обидва вони розташовані в мікрорайоні Jumeirah garden city, що в декількох сотнях метрів від Музею майбутнього.

    У розпорядженні українських журналістів появились ексклюзивні фото з двох ділянок, на яких компанія Вадима Столара планує побудувати перші свої будинки. Поки що будівництво не розпочате і ділянки навіть на огороджені та не мають паспорту будівництва. Але сумнівів в тому, що Enso будуватимуть саме на них, немає, адже фірма зробила відповідний геотег на Google-мапі.

    На одній з ділянок Столар з бізнес-партнерами планує побудувати десятиповерховий комплекс Enso Jade. Згідно з рендерами будівля матиме квартири з однією, двома та трьома спальнями. Найбільші з них окрім спалень також матимуть залу та аж чотири санвузли. В будівлі буде два басейни, тренажерний зал та дитяча кімната.

    З вікон квартир мешканці будівлі Enso Jade зможуть дивитись на найвищий готель у світі Gevora.

    На іншій ділянці розміститься Enso Amber. Будівля буде схожа на першу і матиме також десять поверхів. Клієнтам пропонують від однієї спальні з півтора санвузлами до трьох спалень з чотирма ванними кімнатами та головною залою.

    Про те, що народний депутат Вадим Столар України осів в Дубаї, також свідчить інформація про відкриті ним рахунки в банках ОАЕ та оформлена страховка. За законами Еміратів відкривати рахунки у тамтешніх банківських установах можуть тільки резиденти, тож очевидно, що Столар має резидентство Дубая.

    Судячи з усього родина Столара також переїхала в Дубай, оскільки він декларує великі суми, позичені йому колишньою дружиною Інною Майструк у валюті ОАЕ.

  • Таємниці обмінів: як “Собачник” Кузнецов заробляв на полонених

    Таємниці обмінів: як “Собачник” Кузнецов заробляв на полонених

    У лютому 2021 року Юрій Бутусов опублікував аудиозапис на якому помічник президента Росії Владислав Сурков, а за сумісництвом ідеолог партії Порошенко та помічник президента України – Віктор Медведчук у грудні 2014 році обговорювали питання обміну полоненими на Донбасі.

    Що цікаво, Медведчук на той час не мав жодних владних повноважень і ніяк не міг приймати жодних рішень, все, що він міг було узгоджено президентом Порошенком зі своїм колегою з Росії.

    Про це повідомляє редакція сайту 360UA NEWS

    Тим не менше Медведчук, витягнутий у 2014 році Петром Порошенком з політичного небуття, стає єдиним узгодженим з Путинім переговорником з Росією по полоненим.

    Не дивлячись на те, що процес обміну вже триває і займаються ним інші люди, зокрема Володимир Рубан. У липні 2014 року в Дніпропетровську був створений Центр звільнення полонених, переговорники якого сприяли звільненню понад 600 полонених.

    Як розповідають родичі звільнених полонених, така діяльність Рубана була не безкоштовною. Називають цифру в $7000.

    Тим не менше, мандат переговорника Медведчук отримав 23 грудня 2014 року з рук начальника Антитерористичного центру при СБУ Василя Грицака.

    Саме Грицак призначив Віктора Медведчука та його помічника Юрія Тандіта спеціальними представниками СБУ.

    У травні 2015 Рубан зробив велику помилку, заявивши, що незадоволений роботою Віктора Медведчука як представника України з гуманітарних питань у тристоронній контактній групі. З цього моменту Рубана було вирішено замістити, але так просто це зробити не вдалось.

    Лише 8 березня 2018 року Володимир Рубан був затриманий на лінії розмежування в зоні АТО з великою кількістю зброї та боєприпасів.За даними слідства, Рубан планував замах на президента Петра Порошенка, керівників силових структур та інших державних діячів.

    Що цікаво, після затримання Рубана звільнення українців з полону ДНР/ЛНР не проводилось Порошенком  аж до кінця його каденції. Лише у грудні 2019-го команда Зеленського провела перший обмін 14 військових, разом із цивільними (усього 81 особу).

    Людиною яка допомогла провести обмін була той самою, що допомогла Рубану сісти за грати, і не заважати робити бізнес на полонених – генерал СБУ Геннадій Кузнецов.

    “Собачник”

    “Собачником” в СБУ прозвали Геннадія Івановича Кузнецова сослуживці тому, що за фахом він кінолог, і до ніякої іншої роботи непридатний, через свою ганебну пристрасть до грошей.

    Кузнецова двічі виганяли з СБУ за вчинення корупційних проступків, але кожного разу він поновлювався на «комерційних засадах». Зокрема 24 лютого 2011 року за недбале ставлення до військової служби Геннадій Кузнецов в справі №1-1-173/11, був засуджений за недбале ставлення до військової служби.

    Кузнецов людина з церкви Олександра Турчинова. Виконуючи обов’язки президента, Турчинов повернув Кузнецова до СБУ й 7 березня 2014 року, і попри судимість призначив начальником Центру спеціальних операцій.

    Наприкінці січня 2015 року, тодішній керівник Антитерористичного центру (АТЦ) при СБУ Василь Грицак, який з липня 2014 року очолював проведення АТО, відзначився організацією операцій в Іловайську та Дебальцеві, а також передачею контролю над Донецьким аеропортом бойовикам. З метою посилення АТЦ при СБУ він вирішив залучити перевірені кадри. Свого давнього знайомого Кузнєцова, який до того часу працював в підрозділі “Альфа”, Грицак призначив начальником штабу АТЦ. Формально наказ підписав голова СБУ Наливайченко, але фактичне рішення приймалося першим заступником – Грицаком.

    На новій посаді Геннадій Іванович зразу ж вирішив взяти під контроль господарський сектор, щоби можна було державним коштом заправляти власний автомобіль та використовувати службове авто для поїздок дружини й тещі.

    Цікавий епізод був з особистим водієм тещі начальника штаба АТЦ – старшого лейтенанта Давиденко який фактично був домашньою обслугою Кузнецова, за рахунок українських платників податків. Навесні 2018 року в цього Давиденка поліція вилучила посвідчення водія за керування службовим автомобілем в стані алкогольного сп’яніння. Після службового розслідування, Давиденко був переведений з водіїв на посаду ситуативного координатора з графіком роботи доба через три з метою залучення до домашніх робіт у садибі Геннадія Івановича, і все.

    Справи “Собачника”

    На початку 2019 року Головне управління внутрішньої безпеки СБУ провело дві службові перевірки щодо Кузнецова. За підсумками першої службової перевірки було встановлено, що Кузнецов протягом 2016 – 2018 років під виглядом антитерористичних навчань забезпечував охоронні заходи на концертах Святослава Вакарчука.

    Для охорони концертів Кузнецов незаконно залучав своїх підлеглих, яким оформлював відрядження в зону АТО й підробляв документи, на підставі яких цим офіцерам на час відрядження в два рази збільшувалась зарплатня та встановлювався перерахунок до вислуги років за коефіцієнтом 1 до 3. Але в дійсності в зону АТО ці офіцери не виїздили, ніякого бойового завдання не виконували, натомість обслуговували концерти Вакарчука, а за це Вакарчук виплачував Кузнецову гроші «у конверті».

    У ході другого службового розслідування  було встановлено, що Кузнецов разом з сім’єю виїжджав під час відпустки на відпочинок до Європи на службовому автотранспорті.

    Про те, як Кузнецов розкрадав зарплатню підлеглих, підробляв бухгалтерські документи, закупляв для потреб АТЦ при СБУ у свого товариша по пляшці безпілотні комплекси «Фурія» чи понад рік, чекаючи на відкати, оснащував засобами зв’язку придбаний для АТЦ при СБУ автомобіль «Renault Master», слідчі інформацію не знайшли.

    В результаті Кузнецову вдалось “домовитись” з тодішнім головою СБУ Василем Грицаком, який приховав матеріали службового розслідування від Головної військової прокуратури. У підсумку  за розкрадання коштів державного бюджету, підробку документів та охорону концертів Вакарчука Кузнецову лише було оголошено попередження про неповну службову відповідність.

    Генерал по “обмінах”

    25 березня 2019 року, у день професійного свята співробітників СБУ, колишній офіцер цієї служби, підполковник Василь Прозоров, провів прес-конференцію в Москві. Він повідомив, що з травня 2014 року працював у штабі Антитерористичного центру (АТЦ) при СБУ під керівництвом генерала Геннадія Кузнецова. Протягом цього часу Прозоров передавав російським спецслужбам інформацію про дії українських силових структур, особливо в зоні проведення АТО.

    Незважаючи на зрадницьку діяльність Прозорова, голова СБУ Баканов не тільки не покарав Кузнецова, а й надав йому право одноосібно вирішувати питання щодо “обміну полонених”. 11 лютого 2020 року президент Зеленський своїм указом ввів Кузнецова до Мінської тристоронньої контактної групи, замінивши Валерію Лутковську. А 24 березня 2020 року Кузнецов був нагороджений орденом Данила Галицького, попри його засудження за службовий злочин.

    Бізнес Кузнецова на полонених мав специфічний характер: українська сторона нібито продавала місця в списках на обмін не тільки військовим, але й бізнесменам. Схема працювала так: коли в тюрмах на окупованих територіях перебували українські військовослужбовці, яких бойовики готові були обміняти на своїх, Кузнецов вирішував, що солдати можуть ще залишитися в полоні. Натомість у списки на обмін вносилися бізнесмени, які могли заплатити за своє звільнення.

    Бойовики затримували підприємців на окупованих територіях не просто так – це було зроблено для того, щоб вони змушені були платити за внесення до списків обміну. Вартість місця в такому списку варіювалася від 30 до 80 тисяч доларів. У результаті обміну, який відбувся 29 грудня 2019 року, кожен другий з тих, кого Україна звільнила з в’язниць так званих ДНР/ЛНР, заплатив за своє повернення.

    Завдяки цій схемі зі “звільнення полонених” Кузнецов значно збагатився. Він побудував маєток на березі Дніпра в Осокорках, де збудував будинок площею 550 квадратних метрів. У його володінні також перебуває елітний Land Rover, катер та інші активи, які не відображені в офіційній декларації.

    Кого “звільнив” генерал обмінів?

    Під час обміну полоненими, організованого генерал-майором СБУ Геннадієм Кузнецовим у грудні 2019 року, значна частина звільнених осіб складалася з бізнесменів, які заплатили за внесення їх до списку, що формувався під керівництвом Кузнецова. Крім того, серед осіб, яких було звільнено, опинилися злочинці, зокрема Євгеній Бражников. Перебуваючи у тюрмі «Ізоляція» на непідконтрольній Україні території, Бражников знущався з інших ув’язнених, відбирав у них продукти харчування та одяг, зокрема катував журналіста Станіслава Асєєва, який також був звільнений 29 грудня 2019 року.

    Подібні випадки не були поодинокими. У 2017 році Кузнецов сприяв звільненню колишнього бойовика Олексія Кускова, який, перебуваючи у тюрмі на окупованій території, разом із Бражниковим катував в’язнів, завдавши тяжких тілесних ушкоджень, зокрема Асєєву. В обмін на таких осіб українська сторона передала так званій “ДНР” Галину Черникову, яка брала участь у бойових діях проти України на окупованому Донбасі.

    До списків на обмін також були включені колишні співробітники спецпідрозділу «Беркут», яких судили за участь у розстрілах під час протестів у лютому 2014 року, а також Володимир Цемах, якого вважали важливим свідком у справі про збиття малайзійського літака рейсу MH17 у 2014 році. Цемах був вивезений з окупованої території в результаті спецоперації, під час якої загинув український розвідник Олександр Колодяжний.

    Крім бізнесменів, до списків на обмін потрапляли навіть позаштатні співробітники СБУ, яких затримали спецслужби Росії. Наприклад, за звільнення Дениса Секацького було сплачено 32 тисячі доларів. У квітні 2020 року під час наступного обміну Кузнецов включив до списку осіб, яких Україна мала забрати з ОРДЛО, Олександра Садівського, засудженого за вбивство вагітної жінки під час розбійного нападу. Крім того, Садівський, перебуваючи в ув’язненні на окупованій території, організував злочинне угруповання, яке здійснювало шахрайські операції на території України через розсилку повідомлень про блокування банківських карток та фальшиві виграші.

    Після обміну Садівський був затриманий Шевченківським районним судом Києва. Разом із ним 16 квітня 2020 року був звільнений також Володимир Карась, колишній співробітник поліції на окупованих територіях. Із 20 осіб, звільнених під час так званого «пасхального обміну», лише троє були захисниками територіальної цілісності України: двоє військовослужбовців Микола Гриненко та Віктор Шайдов, а також студент Сергій Русинов, засуджений окупаційною владою за коментарі у соціальних мережах. Решта 17 осіб були або пособниками бойовиків, або учасниками так званого “комерційного обміну”.

    Водночас українська сторона передала до “ДНР” осіб, яких судили за тяжкі злочини проти України, зокрема Дмитра Якоба, обвинуваченого в замаху на народного депутата Антона Геращенка, та Леоніда Харитонова, підозрюваного у спробі здійснення диверсії на військовому аеродромі в Черкасах.

    Натомість справами військовослужбовців Збройних Сил України, які перебувають у полоні бойовиків, займаються менш активно. Наприклад, позаштатний співробітник СБУ Засипко, який був поранений і зазнав катувань, залишається в ув’язненні, проте Кузнецов стверджує, що “факт незаконного утримання Засипка не підтверджено”.

    Що ми маємо у підсумку?

    12 квітня 2024 року в Москві було здійснено вибух автомобіля Василя Прозорова. Хоча він вижив, цей День космонавтики назавжди залишиться в його пам’яті. Підполковник Прозоров, який у 2015 році служив у штабі Антитерористичного центру при СБУ, безперешкодно відвідував Москву для зустрічей зі своїм куратором. Після його повернення до Києва жодних питань з боку генерала Геннадія Кузнецова, тодішнього начальника штабу, не виникло. Аналогічно, контррозвідка також не мала претензій ні до Прозорова, ні до його командира.

    За поданням лейтенанта Баканова (фактично ж – за рекомендацією бригадного генерала Наумова), Кузнецова було нагороджено Орденом Данила Галицького від президента Зеленського. Причина такої прихильності Баканова (або ж Наумова) до Кузнецова стала зрозумілою після затримання начальника ГУ СБУ в АРК Крим Олега Кулініча, який також виявився російським агентом. У телефонних розмовах із Володимиром Сівковичем, який придбав для Кулініча посаду через Баканова, Кулініч називав Кузнецова “Охотніком” через його любов до мисливських собак. У цих розмовах також обговорювалася заміна керівника АТЦ при СБУ Руслана Баранецького на Геннадія Кузнецова, яку погоджували з Москвою.

    Незважаючи на те, що Кулініча судять за державну зраду, а Наумов намагається уникнути екстрадиції з Сербії, Кузнецов, відомий також як «Охотнік» або «Собачник», тихо звільнився з СБУ. Наразі він проживає у своїй садибі на Осокорках, яку придбав за кошти, зароблені на схемах із обміну полоненими. Служба безпеки України не турбує Кузнецова, і жодних замахів на його життя не відбувається.

  • Як Олена Дума та АРМА втрапили в скандал з яхтою Медведчука і “Гулівером”

    Як Олена Дума та АРМА втрапили в скандал з яхтою Медведчука і “Гулівером”

    Останнім часом Агентство з розвитку і менеджменту активів (АРМА) опинилося в епіцентрі низки скандалів, що не вщухають у медіапейзаже. Підозри в корупційних зв’язках, дивна бездіяльність і корпоративні війни стали об’єктом пильної уваги громадськості та правоохоронців.

    Найгучнішим скандалом стало питання про яхту екснардепа-зрадника Віктора Медведчука. Згідно з останніми повідомленнями, Олена Дума, очільниця АРМА, потрапила в центр критики через те, що Україна ледь не втратила цю яхту. Її бездіяльність або ж потенційна діяльність на користь Медведчука викликала обурення. Хоча деякі експерти вважають це недбалістю, інші припускають свідомі дії проти національних інтересів. Правоохоронні органи мають розібратися в цій ситуації.

    Наразі АРМА намагається отримати під своє управління столичний бізнес-центр “Гулівер”. Відомо, що навколо цього активу триває справжня корпоративна боротьба. Нещодавно на сайті Кабміну з’явилася петиція з пропозицією націоналізувати “Гулівер” та перетворити його на реабілітаційний центр для ветеранів. Цю петицію ініціювали особи, пов’язані з колишнім міністром Олександром Клименком, який, як і Медведчук, підозрюється у державній зраді.

    Експерти припускають, що за допомогою петиції з темою реабілітаційного центру може приховуватися справжня мета — через підставну компанію отримати контроль над “Гулівером”. Ця гра ведеться на різних рівнях і може бути частиною більшого плану з контролю над важливими активами в Україні.

    Зокрема, розслідувачі стверджують, що Олена Дума є одним з головних гравців у цій історії. Її відомство, яке управляє активами зрадників і колаборантів, стикається з серйозними звинуваченнями в корупції та зловживаннях. Блогери вже звинуватили Думу в тому, що вона використовує своє службове становище для передачі “Гуліверу” структурами, пов’язаними з Клименком, маскуючи ці дії під “захист державних інтересів”.

    Минулого року “Трансперенсі Інтернешнл Україна” попереджала про ризики, пов’язані з призначенням Олени Думи на посаду керівника АРМА, вказуючи на можливу політичну заангажованість та недоліки в кваліфікації. Ці побоювання зросли після нових скандалів, що підсилили недовіру до Думи. Вона також була звинувачена в контактах з підозрілими особами, такими як Олег Кулініч і Сем Кіслін.

    Як би не були справедливі ці звинувачення, наразі АРМА і Олена Дума опинилися під ретельним наглядом. Виникають справедливі питання: чи дійсно Олена Дума діє в інтересах держави, чи вона просто підіграє своїм колишнім клієнтам і потенційним вигодоотримувачам? Питання, на яке варто шукати відповіді в найближчому майбутньому.