Golosnovinua.com

Позначка: медична допомога

  • Росія зруйнувала склад ВООЗ у Дніпрі: там зберігали медичну допомогу для прифронтових лікарень

    Росія зруйнувала склад ВООЗ у Дніпрі: там зберігали медичну допомогу для прифронтових лікарень

    Російські війська обстріляли та зруйнували гуманітарний склад Всесвітньої організації охорони здоров’я у Дніпрі, де зберігалися медичні товари для українських медичних закладів. Унаслідок атаки склад зазнав значних руйнувань. Про загиблих або постраждалих наразі не повідомляється.

    Про це заявив генеральний директор ВООЗ Тедрос Аданом Гебреїсус.

    За його словами, удар по гуманітарному об’єкту стався минулої п’ятниці. На складі зберігалися медичні товари, призначені для забезпечення українських лікарень та медичних установ, які працюють поблизу зони бойових дій.

    Безпосередньо перед атакою співробітники ВООЗ намагалися врятувати частину гуманітарного вантажу. Раніше того ж дня на території складу перебували представник організації та водії, які допомагали з евакуацією медичних запасів.

    Команді вдалося вивезти 130 із приблизно 300 піддонів із гуманітарними товарами. Після цього працівники залишили територію, і вже згодом об’єкт був атакований російськими військами.

    Таким чином, значну частину медичних запасів вдалося врятувати, однак сам склад був зруйнований. Точний обсяг знищеної допомоги наразі не уточнюється.

    За інформацією ВООЗ, на об’єкті зберігалися гуманітарні медичні товари, які мали бути передані українським медичним установам. Переважно це були набори ВООЗ для надання екстреної медичної допомоги.

    Такі комплекти використовуються медиками для роботи в умовах надзвичайних ситуацій та під час масових надходжень поранених. В умовах повномасштабної війни подібна допомога має особливе значення для лікарень, які приймають постраждалих унаслідок російських атак.

    Гендиректор ВООЗ засудив удар по гуманітарному об’єкту та наголосив на необхідності дотримання міжнародних норм, які передбачають захист медичних працівників, медичних установ та гуманітарної допомоги під час збройних конфліктів.

    «Навіть у війнах є правила. Одне з них полягає в тому, що здоров’я має бути захищене», — заявив Тедрос Гебреїсус.

    Він також наголосив, що атаки на медичні об’єкти та інфраструктуру не повинні продовжуватися, оскільки їхнім наслідком стає обмеження доступу цивільного населення до життєво необхідної допомоги.

    У ВООЗ не повідомили про жертви внаслідок удару по складу. За попередньою інформацією, люди, які перебували на об’єкті для евакуації запасів, встигли залишити територію до атаки.

    Дніпро залишається одним із ключових гуманітарних та медичних центрів України. Через близькість до районів активних бойових дій місто відіграє важливу роль у прийомі поранених, забезпеченні лікарень та розподілі гуманітарної допомоги між регіонами.

    Удар по складу ВООЗ став черговим випадком пошкодження гуманітарної інфраструктури міжнародних організацій у Дніпрі. Російські атаки вже неодноразово зачіпали об’єкти, які використовувалися для зберігання та розподілу допомоги для українців.

    Зокрема, у липні російські безпілотники протягом однієї доби чотири рази атакували склад Всесвітньої продовольчої програми ООН у Дніпрі. Тоді повідомлялося, що це був уже сьомий випадок за три місяці, коли чітко марковані об’єкти ВПП в Україні зазнавали пошкоджень.

    Новий удар по складу ВООЗ демонструє ризики, з якими стикаються міжнародні гуманітарні організації під час роботи в Україні. Навіть об’єкти, призначені виключно для зберігання медичної допомоги, залишаються в зоні небезпеки через регулярні російські обстріли.

    Знищення такого складу може мати наслідки не лише для гуманітарної інфраструктури, а й для медичних закладів, які очікували на отримання необхідних препаратів, обладнання та наборів для екстреної допомоги.

    Попри атаку, частину вантажу вдалося врятувати. Із близько 300 піддонів співробітники ВООЗ та водії встигли евакуювати 130 до того, як склад був уражений.

  • Вижив після фронту, але помер у лікарні: у Києві розслідують загадкову смерть бійця

    Вижив після фронту, але помер у лікарні: у Києві розслідують загадкову смерть бійця

    У Києві правоохоронці розпочали кримінальне провадження за фактом смерті військовослужбовця 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади Сергія Кузнєцова, який помер у столичній лікарні після лікування бойових поранень. Справу відкрито після публічних заяв про можливу неналежну медичну допомогу та ймовірну халатність з боку працівників медичного закладу.

    Про це повідомила поліція Києва.

    За інформацією правоохоронців, кримінальне провадження розслідується одразу за двома статтями Кримінального кодексу України: частиною першою статті 115 (умисне вбивство) та частиною першою статті 140 (неналежне виконання медичним працівником професійних обов’язків). Саме така практика є типовою для подібних випадків, коли необхідно провести повне та неупереджене розслідування обставин смерті людини.

    Наразі слідчі призначили комплекс експертиз, які мають встановити безпосередню причину смерті військового, а також з’ясувати, чи були допущені порушення під час надання медичної допомоги.

    Резонанс навколо цієї історії виник після публікації волонтерки Оксани Корчинської, яка повідомила подробиці перебування Сергія Кузнєцова у Київській міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги.

    За її словами, військовий отримав кілька осколкових поранень під час виконання бойових завдань. Зокрема, йшлося про поранення ніг, живота та спини. Після евакуації та госпіталізації боєць перебував при свідомості, проходив лікування та, за словами близьких, демонстрував позитивну динаміку одужання.

    Однак згодом стан військового почав погіршуватися. Волонтерка стверджує, що сам Сергій неодноразово скаржився на сильний біль у спині та просив лікарів звернути увагу на це поранення. Подібні зауваження медикам нібито висловлювала і його мати, яка повідомляла про підвищення температури тіла у сина та інші тривожні симптоми.

    За словами Корчинської, коли військовий скаржився на погіршення самопочуття, його переводили до реанімаційного відділення та застосовували медикаментозний сон. При цьому родичі та волонтери вважають, що справжню причину погіршення стану так і не було своєчасно встановлено.

    Особливо болісними стали останні дні життя військового. Волонтерка розповіла, що на світанку одного із днів Сергій зателефонував матері та повідомив, що почувається дуже погано. Він говорив про тривожні передчуття, скаржився на стан здоров’я та хвилювався за своїх домашніх улюбленців, які залишилися у зоні бойових дій.

    У понеділок, за словами родини, військовому зробили кардіограму. Лікарі, як стверджує мати, повідомили, що серце працює нормально і причин для занепокоєння немає. Проте вже наступного дня вранці Сергій Кузнєцов помер.

    Саме ця послідовність подій стала підставою для численних запитань з боку родини, волонтерів та побратимів військового.

    Окрему увагу привернули заяви про те, що подібні скарги на якість медичної допомоги у цьому закладі вже лунали раніше. За словами Оксани Корчинської, ще у квітні представники понад 80 служб супроводу військових зверталися до Командування Медичних сил України із проханням переглянути маршрутизацію поранених бійців та припинити направлення частини пацієнтів до цього медичного закладу.

    Водночас офіційних висновків щодо роботи лікарні наразі немає. Саме тому правоохоронці наголошують: говорити про наявність провини медичних працівників передчасно до завершення всіх слідчих дій та отримання результатів експертиз.

    Експертам належить встановити, чи існує причинно-наслідковий зв’язок між діями або бездіяльністю медичного персоналу та смертю військовослужбовця. Також буде перевірено, чи відповідали дії лікарів чинним протоколам лікування бойових травм і чи були проведені всі необхідні діагностичні процедури.

    Смерть Сергія Кузнєцова викликала широкий суспільний резонанс. У соціальних мережах українці закликають провести максимально відкрите та неупереджене розслідування, адже йдеться про військового, який отримав поранення під час захисту країни.

    Правоохоронці запевняють, що всі обставини трагедії будуть ретельно перевірені. Остаточні висновки щодо причин смерті та можливих порушень з боку медичного персоналу стануть відомі після завершення судово-медичних та інших експертиз.

    Наразі розслідування триває. Поліція, прокуратура та експертні установи працюють над встановленням усіх деталей справи, яка вже стала однією з найрезонансніших медичних історій останніх тижнів у столиці.

  • Медикам на передовій додадуть грошей: уряд ухвалив рішення, яке чекали тисячі лікарів

    Медикам на передовій додадуть грошей: уряд ухвалив рішення, яке чекали тисячі лікарів

    Уряд України продовжив програму додаткового фінансування медичних закладів, які працюють на територіях активних бойових дій. Відповідне рішення дозволить лікарням і надалі отримувати додаткові кошти для виплати заробітних плат медикам, які щодня рятують життя українців у прифронтових громадах.

    Про це 4 червня повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко. За її словами, дія програми мала завершитися 30 червня 2026 року, однак Кабінет Міністрів ухвалив рішення продовжити її до кінця року.

    Таким чином, у другому півріччі 2026 року заклади охорони здоров’я, які надають спеціалізовану медичну допомогу на територіях активних бойових дій, щомісяця отримуватимуть додаткове державне фінансування для формування фонду оплати праці.

    За словами Свириденко, українські медики залишаються одним із ключових елементів стійкості держави в умовах війни. Саме лікарі та медичний персонал забезпечують надання допомоги цивільному населенню та військовим у регіонах, які постійно перебувають під загрозою російських обстрілів.

    Прем’єр-міністерка наголосила, що держава повинна не лише вимагати від медичних працівників професійності та самовідданості, а й створювати умови для їхньої роботи. Саме тому уряд вирішив продовжити фінансову підтримку медичних установ у прифронтових районах.

    Наразі система підтримки медичних закладів на територіях бойових дій включає одразу кілька механізмів. Один із них стосується первинної медичної допомоги. Такі медичні заклади отримують підвищене фінансування від Національної служби здоров’я України. Зокрема, за кожну декларацію з пацієнтом вони отримують на 20% більше коштів порівняно з медичними установами в безпечніших регіонах країни.

    Окремим напрямом підтримки залишається екстрена медична допомога. Через постійні обстріли, евакуації населення та значне навантаження на бригади швидкої допомоги держава збільшила фінансування цього сектору. Це дозволяє забезпечувати роботу медичних бригад, оновлювати обладнання та підтримувати кадровий потенціал системи охорони здоров’я.

    Питання фінансування медичної галузі залишається одним із найважливіших під час війни. За даними Міністерства охорони здоров’я, найбільше навантаження сьогодні несуть лікарні Донецької, Харківської, Запорізької, Херсонської, Сумської та частини Дніпропетровської областей. Саме ці регіони регулярно зазнають російських атак і водночас змушені забезпечувати безперервне надання медичних послуг.

    Від початку повномасштабного вторгнення Росії сотні медичних закладів були пошкоджені або повністю зруйновані. За даними МОЗ, лише протягом останніх років ворог завдав тисячі ударів по об’єктах медичної інфраструктури. Частину лікарень вдалося відновити, однак багато медиків продовжують працювати в складних умовах, часто під загрозою повторних обстрілів.

    Саме тому уряд регулярно переглядає механізми підтримки медичних установ. У Кабміні наголошують, що головне завдання — не допустити відтоку кваліфікованих кадрів із прифронтових територій та гарантувати доступ людей до якісної медичної допомоги навіть поблизу лінії фронту.

    Рішення про продовження програми також збігається із загальним збільшенням державних видатків. Раніше Міністерство фінансів повідомляло, що у січні-квітні 2026 року видатки загального фонду державного бюджету України зросли на 13,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Водночас суттєво збільшилися витрати на оборону, соціальну сферу та підтримку критичної інфраструктури.

    Попри складну фінансову ситуацію та зростання навантаження на бюджет, уряд продовжує фінансувати пріоритетні напрямки, серед яких медицина залишається одним із ключових. За словами представників Кабміну, стабільна робота лікарень у прифронтових регіонах напряму впливає на безпеку населення та здатність держави витримувати виклики війни.

    Експерти у сфері охорони здоров’я позитивно оцінюють рішення уряду. Вони наголошують, що додаткові виплати допомагають утримувати лікарів у громадах, які перебувають під постійною загрозою обстрілів. Без такої підтримки багато медичних закладів могли б зіткнутися з кадровим дефіцитом та ризиком скорочення обсягів медичної допомоги.

    Рішення Кабінету Міністрів про продовження додаткового фінансування до кінця 2026 року має забезпечити стабільну роботу лікарень у зоні бойових дій та підтримати тисячі медичних працівників, які продовжують виконувати свою роботу в найскладніших умовах війни. Для багатьох прифронтових громад це означає збереження доступу до медичних послуг і впевненість у тому, що лікарі залишаться поруч навіть у найважчі моменти.

  • Переповнені камери, брак медицини та пожежна небезпека: проблеми Київського СІЗО

    Переповнені камери, брак медицини та пожежна небезпека: проблеми Київського СІЗО

    ГО «Україна без тортур» оприлюднила підсумки пілотного проєкту «Систематичний моніторинг дотримання прав людини в державній установі “Київський слідчий ізолятор”». Перевірка виявила низку системних порушень, що впливають на права та гідність осіб, які утримуються в установі.

    За висновками моніторингу, проблеми охоплюють кілька ключових напрямів:

    • Переповненість камер і брак простору. У більшості приміщень не витримується норма площі на одну особу, що спричиняє антисанітарні умови, підвищений ризик конфліктів і поширення хвороб.

    • Неналежний санітарний і технічний стан. Камери потребують ремонту; фіксуються пліснява, зношені меблі, пошкоджені вікна, проблеми з освітленням і вентиляцією; в частині приміщень відсутній доступ до чистої питної води.

    • Порушення температурного режиму. Узимку приміщення недостатньо опалюються, улітку — відсутня адекватна вентиляція.

    • Невідповідне роздільне тримання. Ув’язнених з різним процесуальним статусом та категоріями злочинів утримують разом, що суперечить закону і створює додаткові ризики.

    • Проблеми з трудовими та соціальними правами. Особи, залучені до робіт, не завжди отримують спецодяг та належні умови праці згідно з вимогами.

    • Обмеження приватності і особистого простору. Відсутність перегородок у санвузлах, постійний нагляд і переповненість камер позбавляють осіб базових умов приватності.

    • Дискримінаційні практики. Встановлено практики поділу ув’язнених за «ієрархією», що призводить до стигматизації та порушень прав окремих осіб.

    • Недотримання пожежної та технічної безпеки. Фіксуються доступи до оголених електродротів та відсутність належних заходів протипожежного захисту.

    • Непристосованість інфраструктури для людей з інвалідністю. Прогулянкові дворики і приміщення для побачень не відповідають вимогам інклюзивності.

    • Перешкоди в доступі до медичної допомоги. Ув’язнені не завжди мають можливість потрапити на прийом до лікаря; медчастина не відповідає стандартам.

    ГО «Україна без тортур» називає ці порушення системними і повʼязаними з хронічним недофінансуванням та бездіяльністю, що ставить під загрозу життя та здоровʼя сотень людей, за яких держава несе повну відповідальність. У результаті проєкту організація підготувала та передала адміністрації установи 22 рекомендації щодо усунення виявлених проблем.

  • Американські хірурги безкоштовно оперують у Львові: стартувала Reconstruction Mission

    Американські хірурги безкоштовно оперують у Львові: стартувала Reconstruction Mission

    У неділю, 18 травня, у Львові розпочалася чергова міжнародна хірургічна місія Reconstruction Mission, яку координує Благодійний фонд «Християнська медична асоціація України» (ХМА). До міста прибула команда з восьми провідних хірургів зі США, які упродовж тижня надаватимуть високоспеціалізовану медичну допомогу.

    Перші консультації відбулися того ж дня у відділенні невідкладної медичної допомоги дитячої лікарні святого Миколая. Прийом пацієнтів розпочався о 14:00 і тривав до останнього відвідувача — без попереднього запису. Увага медиків зосереджена на пацієнтах із важкими випадками, зокрема дітьми з уродженими вадами та постраждалими від війни.

    До 23 травня американські хірурги проводитимуть безкоштовні операції спільно з українськими лікарями в чотирьох львівських медзакладах:

    • КНП ЛОР «Центр дитячої медицини»;

    • лікарня святого Миколая Першого ТМО Львова;

    • лікарня святого Луки Першого ТМО Львова;

    • Львівський обласний госпіталь ветеранів війн та репресованих імені Юрія Липи.

    Основний напрям місії – реконструктивна, пластична, ЛОР- та щелепно-лицева хірургія. Працюють як із пораненими внаслідок війни, так і з пацієнтами, які потребують складних операцій, недоступних у звичайному режимі через нестачу вузьких фахівців або обладнання.

    Проєкт реалізується спільно кількома міжнародними партнерами:

    • LEAP Global Missions – формування команди хірургів;

    • Ed’s Friends та RAZOM for Ukraine – фінансування;

    • БФ «ХМА» – логістика, координація, інтеграція з українською медичною системою.

    З початку реалізації програми Reconstruction Mission медичну допомогу отримали понад 800 пацієнтів. Це переважно діти й дорослі з мінно-вибуховими травмами, важкими опіками та складними ураженнями обличчя.

    Організатори вже анонсували наступні візити хірургів до України в рамках місії — дати обіцяють оголосити найближчим часом.

  • У Хмельницькому ТЦК чоловік стрибнув із другого поверху, очікуючи на висновок ВЛК

    У Хмельницькому ТЦК чоловік стрибнув із другого поверху, очікуючи на висновок ВЛК

    У Хмельницькому чоловік, який проходив військово-лікарську комісію у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (ТЦК), вистрибнув із вікна другого поверху, намагаючись утекти. Подія сталася 7 травня і одразу викликала резонанс у соцмережах, де з’явилося відео інциденту.

    За інформацією обласного ТЦК, чоловік перебував у приміщенні після проходження ВЛК та очікував на її рішення. Під час перебування в установі він раптово стрибнув із вікна другого поверху. Постраждалому оперативно надали медичну допомогу та госпіталізували.

    У ТЦК наголосили, що жодного фізичного чи психологічного насильства до військовозобов’язаного не застосовувалося. Установа також підкреслила, що жодна адміністративна процедура не є підставою для таких радикальних вчинків.

    На відео, поширеному у соцмережах, видно, як чоловік лежить на плитці під будівлею і не може самостійно підвестися. Поруч перебувають люди, які намагаються допомогти.

    Обставини події з’ясовуються. Правоохоронні органи перевіряють усі деталі інциденту.

  • Скандал у КМДА: розкрадання бюджетних коштів на медичну допомогу тяжкохворим

    Скандал у КМДА: розкрадання бюджетних коштів на медичну допомогу тяжкохворим

    У Києві триває розслідування одного з найбільших скандалів, пов’язаних із розкраданням бюджетних коштів. Затримання заступника директора Департаменту охорони здоров’я КМДА Геннадія Лепського стало лише початком великої кримінальної справи, у якій фігурують високопосадовці столичної влади, а також їх спільники в органах державної влади.

    За даними правоохоронців, ключову роль у схемі розкрадання бюджетних коштів відігравала заступниця голови КМДА, кураторка Департаменту соціальної та ветеранської політики Марина Хонда. Саме вона, як вважають слідчі, особисто контролювала розкрадання грошей, виділених на медичну допомогу тяжкохворим. Сума, що стала предметом злочину, складає 149 мільйонів гривень, частина з яких була вкрадена.

    Кошти, призначені для надання паліативної допомоги хворим, були виділені на рівні 55 тисяч гривень на місяць для кожного пацієнта. Проте насправді, пацієнти отримували лише 5 тисяч, а решта грошей йшла на покупку елітних автомобілів та нерухомості для чиновників. Один з автомобілів, Porsche Cayenne, який формально був зареєстрований для перевезення тяжкохворих, насправді використовували самі фігуранти справи. Цей автомобіль, разом із іншими активами, став частиною незаконного збагачення високопосадовців.

    Зловмисники уклали договір на суму 149 мільйонів гривень з підрядною компанією, але третину цієї суми було вкрадено, замість того щоб витратити гроші на закупівлю ліків, медичне обслуговування та продукти харчування для хворих. Це спричинило серйозні наслідки для медичної допомоги, якою повинні були забезпечувати тяжкохворих людей, і викликало широкий суспільний резонанс.

    На даний момент підозри висунуто чотирьом учасникам злочинної схеми. Це включає заступницю директора департаменту соціальної політики Людмилу Ріяко, Галину Довганчин (яка раніше керувала управлінням державних цільових програм та закупівель у Міністерстві охорони здоров’я), а також Геннадія Лепського. Останній, окрім своєї участі у розкраданні коштів, також фігурує в схемі із закупівлею швидких автомобілів за завищеними цінами.

    Окрім того, встановлено, що один з фігурантів справи, власник підрядної компанії, безпідставно отримав інвалідність 2 групи, що дозволило йому уникати мобілізації, виїжджати за кордон і отримувати пенсійні виплати за рахунок бюджету.

    Усі чотири підозрювані наразі перебувають під слідством, і їм загрожує до 12 років позбавлення волі за тяжкими статтями Кримінального кодексу України, включаючи розкрадання бюджетних коштів та зловживання службовим становищем.

    Слідство триває, і від результатів цієї справи залежатиме, чи зможуть українці побачити реальні зміни у медицині, де розкрадання коштів вже стало звичним явищем для деяких чиновників.

  • Платні послуги в державних лікарнях: деталі нововведення з січня 2025 року

    Платні послуги в державних лікарнях: деталі нововведення з січня 2025 року

    З 1 січня 2025 року в Україні державні та комунальні медичні заклади отримують можливість надавати платні медичні послуги. Це нововведення послуг, які не покриваються програмою медичних гарантій, а також додаткового сервісу для потреб.

    Які послуги стануть платними?

    відповідно до постанови Кабінету Міністрів №781, ухваленої у липні 2024 року, медичні заклади державної та комунальної форми власності на користь:

    • Надати платні послуги, які не входять до програми медичних гарантій.
    • Пропонувати додаткову послугу за бажанням пацієнта, навіть якщо основна послуга безкоштовна.

    Приклади платних послуг:

    1. Медичні консультації без направлення лікаря (крім звернення, де це не вимагається).
    2. Послуги за договорами з юридичними особами.
    3. Надання медичних послуг у закладах, що належать до сфери безпеки і оборони, пацієнтам, які не належать до прикріпленого контингенту.
    4. Інші послуги, які не покриваються програмою медичних гарантій.

    Що пацієнти додатково оплачувати?

    Навіть якщо основна медична послуга покриває вартість програми медичних гарантій, пацієнт може оплатити:

    • Виїзд лікаря додому за бажанням пацієнта, а не через медичні показання.
    • Можливість звернення конкретного лікаря у стаціонарних умовах.
    • Перебування в палатах із підвищеним комфортом.

    Чи залишитися безкоштовні послуги?

    Так, первинна та екстрена медична допомога залишаються безкоштовними. Також пацієнти можуть без направлення звернутися до таких фахівців, як:

    • Акушер-гінеколог.
    • Психіатр.
    • Нарколог.
    • Стоматолог.
    • педіатр.
    • Лікар, який веде пацієнта з хронічним захворюванням.

    Усі платні послуги оформлюються через підтверджувальні документи, а інформація про них вноситься до електронної системи охорони здоров’я. Оплата також виконується у безготівковій формі.

    Для іноземців та осіб без громадянства, які тимчасово перебувають в Україні, вартість медичних послуг визначається самостійно кожним медичним закладом. Оплата також виконується в національній валюті та у безготівковій формі.

    Нововведення дозволяє медзакладам краще адаптуватися до потреби, пропонуючи додаткові послуги. Водночас програма медичних гарантій продовжить забезпечувати доступ до базового переліку безкоштовних медичних послуг для всіх громадян України.

    Запровадження платних послуг у державних і комунальних лікарнях із 2025 року — це не єдиний спосіб підвищити рівень обслуговування, але й крок до більшої прозорості у фінансуванні медичної системи. Пацієнти отримують вибір: користуються безкоштовними послугами в межах програми медичних гарантій або замовляють додатковий сервіс за оплату.

  • Безкоштовні хірургічні операції для українців: як скористатися цією послугою

    Безкоштовні хірургічні операції для українців: як скористатися цією послугою

    У 2024 році українцям, які потребують хірургічних операцій, гарантовано надається безкоштовний комплекс медичної допомоги, включаючи і планові операції. Для отримання планової операції безоплатно, пацієнти повинні звернутися до лікарні, яка має договір із Національною службою здоров’я України (НСЗУ) за пакетом “Хірургічні операції дорослим та дітям у стаціонарних умовах” чи “Хірургічні операції дорослим та дітям в умовах стаціонару одного дня”. Важливо мати електронне направлення від сімейного лікаря або лікуючого лікаря та дотримуватися правил медичного закладу.

    Список безкоштовних послуг при госпіталізації включає первинний огляд, лабораторні та інструментальні дослідження, знеболення, анестезію, саму операцію, ліки з Нацпереліку та інші медичні послуги. Наголошується, надавати квитанцію про сплату благодійного внеску чи приносити медикаменти за списком є не правилом, а порушенням прав пацієнта.