Позначка: медична інфраструктура

  • БЕБ попередило втрату 2,4 млн грн на відбудові медзакладу в Київській області

    БЕБ попередило втрату 2,4 млн грн на відбудові медзакладу в Київській області

    У Київській області вдалося запобігти неефективному використанню 2,4 млн грн, які були передбачені на відновлення медичної інфраструктури. Кошти виділялися в межах державної програми відбудови України за фінансової підтримки Європейського інвестиційного банку.

    Про це повідомили у Бюро економічної безпеки України.

    Фахівці Територіального управління БЕБ у Київській області провели аналітичне дослідження тендерної документації щодо капітального ремонту одного з медичних закладів регіону. Під час перевірки було встановлено ризики завищення вартості будівельних матеріалів, закладених у кошторисі.

    З метою недопущення можливих фінансових втрат БЕБ офіційно поінформувало розпорядника бюджетних коштів і надало рекомендації переглянути рішення про закупівлю послуг.

    У результаті замовник розірвав укладений договір із підрядною організацією. Наразі процедуру закупівлі оголошено повторно. Вона перебуває на фінальному етапі — триває укладення договору з визначеним учасником.

    У БЕБ зазначають, що завдяки оперативному реагуванню аналітиків та за підтримки керівництва Київської обласної державної адміністрації вдалося запобігти неефективному використанню бюджетних коштів, спрямованих на ремонт медичного закладу.

    Нагадаємо, раніше аналітики Територіального управління БЕБ в Одеській області викрили схему мінімізації податку на додану вартість під час імпорту товарів народного споживання. За даними слідства, загальний обсяг операцій перевищив 1,6 млрд грн, з яких 269 млн грн становив ПДВ.

  • Реконструкція підстанції швидкої за 81,5 млн грн: як у кошторисі з’явилися мільйони “повітря”

    Реконструкція підстанції швидкої за 81,5 млн грн: як у кошторисі з’явилися мільйони “повітря”

    Десятки мільйонів гривень на бетон і цеглу в умовах війни вже стали звичною реальністю. Проте кейс із реконструкцією підстанції екстреної медичної допомоги вартістю 81,5 мільйона гривень виходить за межі звичних бюджетних апетитів і потребує окремого юридичного та фінансового аналізу.

    Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф уклав договір на реконструкцію двоповерхової будівлі за адресою вулиця Злагоди, 11 з компанією ТОВ «СК Пантеон». Формально йдеться про комплексне оновлення об’єкта — від покрівлі до інженерних мереж. Однак аналіз кошторисної документації показує системні аномалії у ціноутворенні, які важко пояснити ринковою логікою або інфляцією.

    Найбільш показовою є позиція силікатної цегли. У кошторисі її вартість закладено на рівні 19 гривень за штуку, тоді як середня ринкова ціна на аналогічну продукцію коливається близько 13 гривень. З урахуванням обсягів робіт така різниця автоматично формує ймовірну переплату на рівні одного мільйона гривень лише на цьому матеріалі.

    Не менше запитань викликає квадратний металевий профіль, який у кошторисі зазначений по 57 тисяч гривень за тонну. Водночас ринкові пропозиції на аналогічну продукцію стартують від 38 400 гривень. Різниця у ціні додає до загальної вартості проєкту ще близько 830 тисяч гривень, які не мають очевидного економічного обґрунтування.

    Ще більш контрастною виглядає ситуація з профнастилом марки Н44-05. Його вартість у документації завищена майже вдвічі — 630 гривень за квадратний метр замість реальних 300 гривень. За підрахунками, це означає додаткове навантаження на бюджет у розмірі близько 650 тисяч гривень.

    Навіть на оздоблювальних матеріалах, зокрема лінолеумі, вдалося виявити істотні розбіжності. У кошторисі його ціна закладена на рівні 1 630 гривень за метр, при тому що аналогічні матеріали з чіткими характеристиками у великих будівельних мережах коштують значно дешевше. Орієнтовна переплата за цією позицією становить близько 190 тисяч гривень.

    Загалом лише на кількох базових позиціях попередній аналіз вказує на можливу переплату майже 3 мільйони гривень. Це кошти, які в умовах війни могли б бути спрямовані на закупівлю медичного обладнання, укомплектування бригад швидкої допомоги або підвищення безпеки персоналу.

    Поки країна значною мірою тримається на волонтерах і донатах, подібні кошторисні “аномалії” в проєктах, що фінансуються з бюджету, виглядають не просто сумнівно, а потенційно небезпечно з точки зору довіри до системи управління публічними коштами. Питання в цій історії стосуються не лише підрядника, а й замовника, який погодив такі ціни та визнав їх економічно обґрунтованими.

  • Ексдепутат ОПЗЖ Рябко може очолити всю психіатричну систему Харківщини

    Ексдепутат ОПЗЖ Рябко може очолити всю психіатричну систему Харківщини

    У Харківській області розгортається процес централізації медичних установ, який може призвести до концентрації всієї психіатричної та наркологічної інфраструктури регіону в руках однієї особи — колишнього депутата від ОПЗЖ Володимира Рябка. Про це повідомив військовослужбовець і журналіст Павло Федосенко.

    Обласна рада формує ліквідаційні комісії для приєднання Обласної наркологічної лікарні та Обласного психоневрологічного диспансеру №3 до психіатричної лікарні №3, яку очолює Рябко. До складу комісії з реорганізації включено й самого Рябка, як голову процесу, а також представників апарату облради.

    Це рішення викликає обґрунтовані побоювання в медичному і громадському середовищі. Експерти вказують на ризики монополізації чутливої сфери психіатричної допомоги, яка вимагає не лише медичного, а й суспільного контролю, особливо під час війни.

    Скандальності ситуації додає і політичне минуле Рябка — він був депутатом від проросійської партії ОПЗЖ. В умовах російської агресії до таких осіб і без того підвищена увага, а передача їм контролю над медичною інфраструктурою — додатковий виклик для безпеки та етики.

    Станом на зараз процес реорганізації ще триває. Громадськість та низка фахівців вимагають прозорості ухвалення рішень і залучення незалежних експертів до аналізу ситуації.