Позначка: MERCEDES-BENZ

  • Росія тричі атакувала завод, який працює на BMW і Mercedes: на Волині зупинили виробництво

    Росія тричі атакувала завод, який працює на BMW і Mercedes: на Волині зупинили виробництво

    На Волині після серії російських атак безпілотниками зупинило роботу підприємство «Кромберг енд Шуберт Україна ЛУ», яке виготовляє електричні кабельні системи для автомобілів BMW, Mercedes-Benz, Volkswagen та інших світових виробників. Завод, розташований поблизу Луцька, є одним із найбільших роботодавців регіону та забезпечує роботою понад п’ять тисяч людей. Протягом 16 жовтня, за повідомленнями місцевих медіа, підприємство тричі опинялося під російськими ударами. Керівництво оголосило про припинення виробництва на невизначений термін.

    Про зупинку підприємства 17 жовтня повідомила компанія «Кромберг енд Шуберт Україна ЛУ» на своїй офіційній сторінці у Facebook. Інформацію також підтвердив Укрінформ.

    У заяві керівництво підприємства наголосило, що головним пріоритетом залишається безпека персоналу. Наразі компанія оцінює ситуацію та визначає подальші кроки.

    Працівників закликали залишатися на зв’язку зі своїми безпосередніми керівниками та чекати офіційної інформації щодо можливого повернення до роботи.

    На момент публікації точних термінів відновлення виробництва компанія не назвала.

    Три атаки протягом однієї доби

    За інформацією місцевого видання «Конкурент», російські війська атакували підприємство тричі протягом 16 жовтня.

    Перший удар відбувся вночі, другий — удень, а третій — увечері.

    За повідомленнями місцевих медіа, для атак використовували безпілотники, зокрема реактивні модифікації.

    Волинська обласна військова адміністрація також підтверджувала повторне ураження підприємства з іноземними інвестиціями, хоча в окремих офіційних повідомленнях його назву не уточнювали.

    Про пошкодження заводу міжнародного виробника автомобільних комплектуючих повідомляло агентство «Інтерфакс-Україна».

    Після атак керівництво підприємства ухвалило рішення зупинити виробничий процес.

    Компанія подякувала співробітникам ДСНС та іншим екстреним службам за оперативне реагування.

    Водночас у відкритій заяві підприємства не зазначено, які саме виробничі корпуси або технологічні лінії постраждали, чи було знищене обладнання та скільки часу знадобиться на відновлення.

    Чим важливий завод для Волині та Європи

    «Кромберг енд Шуберт Україна ЛУ» є частиною міжнародної групи Kromberg & Schubert, яка спеціалізується на виробництві електричних систем для автомобільної промисловості.

    Підприємство розташоване в селі Рованці Луцького району.

    Виробництво на Волині розпочалося у 2006 році. За два десятиліття компанія перетворилася на одного з найбільших роботодавців області.

    За інформацією самого підприємства, на заводі працює понад п’ять тисяч людей.

    Йдеться не просто про окреме виробництво, а про частину міжнародного автомобільного ланцюга постачання.

    На заводі виготовляють кабельні системи, необхідні для роботи електричного та електронного обладнання автомобілів.

    Такі компоненти використовуються для з’єднання різних автомобільних систем, передачі сигналів і живлення електронних пристроїв.

    Продукція групи постачається провідним автовиробникам, серед яких BMW, Mercedes-Benz, Volkswagen, Audi та Porsche.

    Саме тому зупинка українського підприємства потенційно може впливати не лише на місцеву економіку, а й на міжнародні виробничі процеси.

    Однак поки що немає підтверджень, що атаки вже спричинили зупинку автомобільних заводів у Німеччині або інших країнах Європи.

    Під загрозою тисячі робочих місць

    Для Волині підприємство має важливе економічне значення.

    Окрім безпосередньої зайнятості понад п’яти тисяч працівників, діяльність заводу підтримує попит на транспортні, логістичні, ремонтні та інші послуги місцевого бізнесу.

    Виробництво також забезпечує податкові надходження та є частиною експортно орієнтованої промисловості регіону.

    Зупинка такого підприємства створює ризики для доходів працівників та місцевої економіки.

    Проте говорити про масові звільнення наразі передчасно.

    Керівництво компанії не оголошувало про скорочення персоналу або остаточне закриття виробництва.

    Йдеться саме про припинення роботи до з’ясування обставин та ухвалення подальших рішень.

    Росія вже атакувала інший завод концерну

    Нинішній випадок не став першим ударом по українських підприємствах Kromberg & Schubert.

    9 серпня 2026 року російські війська атакували завод компанії в Житомирській області.

    Тоді було пошкоджено виробничі потужності та інфраструктуру підприємства, а серед працівників зафіксували постраждалих.

    Про наслідки обстрілу раніше повідомляла «Ненька інфо» у матеріалі про руйнування німецького підприємства на Житомирщині.

    За інформацією видання, тоді постраждали щонайменше троє людей, одну з яких госпіталізували з опіками.

    Після серпневої атаки житомирське виробництво тимчасово призупиняло роботу.

    Згодом, 22 та 26 вересня, російські удари по підприємству повторилися.

    Таким чином, протягом кількох місяців під атаками опинилися виробничі об’єкти одного міжнародного концерну у двох областях України.

    Що означають удари для іноземного бізнесу

    Повторні російські атаки по промислових підприємствах посилюють ризики для компаній, які продовжують працювати в Україні під час війни.

    Для виробників автомобільних комплектуючих особливо важливими залишаються стабільне електропостачання, логістика та безперервна робота технологічних ліній.

    Пошкодження обладнання або виробничих приміщень можуть спричиняти не лише прямі фінансові втрати, а й додаткові витрати на відновлення та виконання контрактів.

    Водночас наразі немає офіційної оцінки збитків заводу в Рованцях.

    Також не повідомлялося, чи планує компанія тимчасово перерозподіляти замовлення між іншими підприємствами міжнародної групи.

    Станом на 17 жовтня 2026 року робота «Кромберг енд Шуберт Україна ЛУ» залишається зупиненою.

    Керівництво обіцяє повідомити працівникам про подальші рішення через внутрішні канали зв’язку.

    Атаки на підприємства Kromberg & Schubert у Луцьку та Житомирі демонструють, що російські удари створюють загрозу не лише українській енергетиці та житловій інфраструктурі, а й великим виробництвам з іноземними інвестиціями, які забезпечують тисячі робочих місць і працюють на міжнародні ринки.

  • Мільйон доларів на дронах: посадовець ДПСУ отримав нову підозру у гучній справі НАБУ

    Мільйон доларів на дронах: посадовець ДПСУ отримав нову підозру у гучній справі НАБУ

    Гучна справа про можливий мільйонний хабар на закупівлі безпілотників для Державної прикордонної служби отримала нове продовження. 23 вересня НАБУ і САП повідомили про нові підозри посадовцю ДПСУ та власнику приватної компанії, яких ще навесні викрили у провадженні щодо вимагання $1 млн за безперешкодне укладення та виконання контракту на постачання дронів. Тепер слідство говорить не лише про вимагання грошей, а й про окремий епізод передачі неправомірної вигоди та можливу легалізацію незаконних доходів через криптовалюту й придбання дорогого автомобіля.

    За даними НАБУ, історія почалася ще в серпні 2025 року, коли одна з військових частин ДПСУ розпочала закупівлю партії безпілотних авіаційних комплексів. До переговорної процедури допустили приватну компанію, яка спочатку запропонувала поставити техніку за 825 млн грн.

    У процес втрутився власник іншої компанії-виробника дронів. За версією слідства, він переконував конкурента не знижувати ціну, посилаючись на нібито попередні домовленості з Адміністрацією ДПСУ і очікуючи, що саме його компанія отримає контракт.

    Однак конкурент таки подав дешевшу пропозицію і виграв закупівлю.

    Саме після цього, стверджують НАБУ і САП, сценарій змінився: власник компанії, яка програла, у змові з представниками прикордонної служби нібито почав вимагати від переможця $1 млн за те, щоб із укладенням договору та прийманням техніки не виникало проблем.

    Для переконливості директору компанії-переможця навіть організували телефонну розмову з представником ДПСУ. За версією детективів, той заявив, що вимоги щодо передачі грошей нібито погоджені з Адміністрацією відомства.

    У травні 2026 року посадовцю прикордонної служби та власнику компанії повідомили перші підозри. Тоді дії фігурантів кваліфікували в межах статей про одержання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі.

    Про цю справу раніше детально писала і «Ненька інфо»:

    $1 мільйон за контракт на дрони: суд арештував посадовця ДПСУ та виробника безпілотників у гучній корупційній справі

    Тоді Вищий антикорупційний суд обрав підозрюваним запобіжні заходи. За даними «Ненька інфо», посадовця ДПСУ взяли під варту з альтернативою застави у 4 млн грн, а для підприємця визначили значно більшу заставу — понад 44 млн грн.

    Але на цьому справа не зупинилася.

    Слідство знайшло ще один переказ — $50 тисяч у криптовалюті

    23 вересня НАБУ повідомило, що детективи встановили додатковий епізод передачі неправомірної вигоди.

    За версією слідства, власник приватної компанії переказав посадовцю ДПСУ 50 тисяч USDT — криптовалюти Tether, прив’язаної до долара США.

    За курсом НБУ на відповідний момент це становило понад 2,1 млн грн.

    Саме цей епізод став підставою для нової кваліфікації дій фігурантів. Тепер у справі йдеться, зокрема, про надання неправомірної вигоди за ч. 2 ст. 369 Кримінального кодексу.

    А щодо посадовця ДПСУ слідство пішло ще далі.

    15,4 млн грн перевели в USDT

    НАБУ заявляє, що прикордонник міг неодноразово отримувати незаконні доходи та приховувати їх у криптоактивах.

    За даними Бюро, у період із січня по квітень 2026 року він перевів у Tether кошти на суму понад 15,4 млн грн.

    Детективи проаналізували транзакції і дійшли висновку, що частину криптовалюти надалі конвертували у готівку.

    Один із криптогаманців правоохоронці, за інформацією НАБУ, виявили під час обшуку за місцем проживання посадовця.

    Саме тому йому додатково інкримінують легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом за ч. 2 ст. 209 КК України.

    Із крипти — у Mercedes

    Ще одна яскрава деталь нового епізоду — автомобіль.

    За версією НАБУ, частину грошей, які були виведені з криптовалюти у готівку, використали для придбання Mercedes-Benz GLC 300.

    Автомобіль при цьому оформили не на самого посадовця, а на його дружину.

    Саме цей ланцюжок — можливі незаконні доходи, криптовалюта, переведення в готівку і подальша купівля майна на близьку особу — слідство розглядає як один із епізодів потенційної легалізації коштів.

    Водночас НАБУ не називає прізвища посадовця чи підприємця у своєму офіційному повідомленні, тому пов’язувати справу з конкретними особами без додаткового підтвердження некоректно.

    Контракт на сотні мільйонів перетворився на мільйонний хабар

    Особливого резонансу історії додає сама логіка закупівлі.

    Компанія, яка зрештою виграла тендер, за даними слідства, зробила те, що за нормальної конкуренції мало б бути вигідним державі — знизила ціну.

    У попередньому матеріалі «Ненька інфо» йшлося, що закупівля стосувалася 270 безпілотних авіаційних комплексів, а після зниження ціни вартість контракту могла становити близько 760 млн грн замість початкових 825 млн.

    Саме після того, як дешевша пропозиція зруйнувала попередній сценарій, за версією слідства, і виникла вимога заплатити $1 млн за подальше безперешкодне виконання контракту.

    Тобто фактично йдеться про ситуацію, коли компанія виграла закупівлю завдяки нижчій ціні, але потім могла зіткнутися з вимогою заплатити окремо за те, щоб державний контракт узагалі нормально запрацював.

    Справи навколо закупівлі дронів множаться

    Це не єдине велике антикорупційне провадження навколо безпілотників.

    У серпні НАБУ і САП повідомили про нові підозри у справі Держспецзв’язку щодо закупівлі дронів у 2023 році. За даними слідства, загальна сума збитків у тому провадженні зросла з 90 млн до 254 млн грн, а ціни на техніку могли завищуватися на 60–90%.

    В іншому провадженні НАБУ вже завершило слідство щодо закупівель БПЛА та засобів РЕБ, де правоохоронці підозрюють групу посадовців і бізнесменів у системному заволодінні бюджетними коштами, які органи місцевого самоврядування направляли на потреби Сил оборони.

    На «Ненька інфо» також виходили матеріали про інші скандали навколо ринку безпілотників.

    Зокрема:

    Виробник дронів «Генерал Черешня» погрожував БФ «Твій Крок» через відмову купувати продукцію за завищеними цінами

    А ще:

    Мер Чернівців Роман Клічук опинився у центрі скандалу через закупівлю дронів із переплатою

    Є й окрема справа вже всередині самої прикордонної служби:

    Продав військові дрони, купив Lexus: на Одещині викрили начальника складу прикордонників

    Там, щоправда, йдеться про інше кримінальне провадження і не пов’язаних із нинішньою справою осіб.

    Що далі

    Після нових підозр історія з мільйоном доларів фактично перестала бути лише справою про ймовірне вимагання хабаря за контракт.

    Тепер детективи відстежують криптовалютні перекази, походження десятків мільйонів гривень, конвертацію USDT у готівку та придбання дорогого майна.

    При цьому НАБУ наголошує, що слідство ще триває і правоохоронці продовжують встановлювати інших осіб, які могли бути причетними до схеми.

    Тож справа, яка навесні почалася з підозри у вимаганні $1 млн за «безперешкодне» постачання дронів, до осені обросла новими епізодами — 50 тисячами USDT, понад 15,4 млн грн у криптовалюті та Mercedes-Benz, оформленим на дружину посадовця.

    І це може бути ще не фінал: НАБУ прямо зазначає, що коло можливих учасників продовжують встановлювати.

    Водночас усі описані обставини є версією слідства. Відповідно до Конституції України, підозрювані вважаються невинуватими, доки їхню вину не буде доведено в законному порядку обвинувальним вироком суду.

  • Під Єкатеринбургом підірвали директора “Уралдронзаводу”

    Під Єкатеринбургом підірвали директора “Уралдронзаводу”

    У Свердловській області Росії підірвали автомобіль генерального директора компанії “Уралдронзавод”, яка виробляє FPV-дрони “Упирь”, та автора провоєнного Telegram-каналу “Повернутые на войне” Володимира Ткачука. За даними російських ЗМІ, його охоронець загинув, а сам Ткачук перебуває у важкому стані.

    Про це повідомляють російські ЗМІ.

    За попередньою інформацією, вибух стався вранці 5 серпня у селищі Великий Істок Сисертського округу поблизу Єкатеринбурга. Російські медіа стверджують, що під автомобілем Mercedes-Benz було закладено вибуховий пристрій, який здетонував.

    Повідомляється, що водій-охоронець загинув на місці. Самого Володимира Ткачука госпіталізували, зараз він нібито перебуває в реанімації у важкому стані.

    Водночас російські ЗМІ зазначають, що Ткачук не встиг сісти до автомобіля в момент вибуху, що, ймовірно, і врятувало йому життя.

    Після інциденту російські правоохоронні органи порушили кримінальну справу за статтею про замах на вбивство. Офіційної інформації про можливих виконавців чи мотиви вибуху наразі немає.

    Володимир Ткачук очолює компанію “Уралдронзавод”, яка займається виробництвом FPV-дронів “Упирь”, що використовуються російськими військовими. Крім того, він є автором провоєнного Telegram-каналу “Повернутые на войне”, де регулярно публікуються матеріали на підтримку російської агресії проти України.

    Нагадаємо, у липні в місті Рильськ Курської області Росії на міні підірвався автомобіль зі співробітниками місцевої адміністрації. Російська сторона тоді заявляла про нібито “сплановану операцію”. Раніше також повідомлялося про вибух автомобіля в Московській області, внаслідок якого загинув російський полковник, пов’язаний із забезпеченням армії боєприпасами.

  • Сенат США схвалив жорсткі обмеження проти китайського автопрому: під загрозою опинився навіть Mercedes-Benz

    Сенат США схвалив жорсткі обмеження проти китайського автопрому: під загрозою опинився навіть Mercedes-Benz

    Комітет Сенату США з питань торгівлі схвалив законопроєкт, який суттєво посилює обмеження для автовиробників із китайським капіталом. Документ передбачає нові вимоги до структури власності компаній і може закрити американський ринок не лише для китайських брендів, а й для окремих європейських виробників. Серед потенційно постраждалих опинився німецький концерн Mercedes-Benz, який має значну частку китайських інвестицій. Про це повідомляє Reuters.

    Законопроєкт встановлює новий поріг допустимої участі китайського капіталу. Якщо понад 15% акцій автомобільної компанії належить китайським інвесторам, вона не зможе вести діяльність на американському ринку. За даними Reuters, близько 20% акцій Mercedes-Benz перебувають у власності китайських інвесторів, що потенційно підпадає під дію нових правил.

    Сенатор-республіканець Тед Круз визнав, що нові вимоги можуть створити серйозні труднощі для німецького автовиробника. Водночас сенатор Берні Морено зазначив, що компанія матиме перехідний період до 2030 року. За цей час Mercedes-Benz зможе або змінити структуру власності, зменшивши частку китайського капіталу, або звернутися до американської влади з проханням про спеціальний виняток із нових вимог.

    Під час обговорення документа в Сенаті відкрито звучали заяви про вплив великих американських автовиробників на просування законодавчої ініціативи. Зокрема, General Motors підтримує посилення обмежень, оскільки це може зміцнити конкурентні позиції її преміального бренду Cadillac на американському ринку.

    Разом із тим автори законопроєкту наголошують, що його головною метою є не боротьба з окремими виробниками, а захист національної безпеки та підтримка американської промисловості. Тед Круз також заявив, що повна заборона діяльності Mercedes-Benz у США не є самоціллю і навряд чи буде реалізована без можливості знайти компромісне рішення.

    Втім, законопроєкт містить і ще одну суперечливу норму. Він передбачає, що окремі автовиробники можуть бути зобов’язані використовувати акумуляторні батареї виробництва General Motors. За оцінками законодавців, це здатне збільшити вартість кожного автомобіля приблизно на 5 тисяч доларів. Очікується, що додаткові витрати зрештою будуть покладені на кінцевих покупців.

    Нові правила можуть суттєво вплинути й на інші автомобільні компанії. Найбільший тиск уже відчуває виробник електромобілів Polestar, який входить до китайського холдингу Geely. За інформацією Reuters, продаж автомобілів бренду на американському ринку може припинитися вже починаючи з модельного року 2027.

    Водночас шведський виробник Volvo Cars, який також пов’язаний із Geely, наразі перебуває у більш сприятливому становищі. Компанія отримала дозвіл продовжити роботу у США, однак повинна довести відповідність усієї модельної лінійки новим вимогам законодавства.

    Окремий блок законопроєкту присвячений питанням кібербезпеки. Американські законодавці вважають, що сучасні автомобілі збирають значні обсяги інформації про своїх власників через цифрові системи. Саме тому під посилений контроль можуть потрапити модулі Bluetooth, Wi-Fi, стільникового зв’язку, супутникової навігації та інше програмне забезпечення, яке потенційно здатне передавати дані за межі США. У Вашингтоні побоюються, що подібні технології можуть використовуватися для збору інформації про американських громадян.

    Нові правила вже впливають на виробничі стратегії великих компаній. General Motors оголосила про намір повернути виробництво моделі Buick Envision зі своїх китайських підприємств до США до 2028 року. Ford також погодився локалізувати випуск окремих моделей Lincoln, які раніше вироблялися в Китаї. Крім того, підрозділ Google Waymo, що займається безпілотними автомобілями, вирішив відмовитися від використання платформ китайського холдингу Geely на користь автомобілів американських виробників із Детройта.

    Ініціатива Сенату є частиною ширшої політики Сполучених Штатів, спрямованої на зменшення залежності від китайських технологій і виробництва у стратегічно важливих галузях. Якщо законопроєкт буде остаточно ухвалений, він може суттєво змінити конкурентне середовище на американському автомобільному ринку та змусити міжнародні концерни переглянути структуру власності й виробничі ланцюги.

  • Смертельний політ Mercedes у Києві: водій із Херсонщини влетів у підземний перехід і вбив чотирьох людей

    Смертельний політ Mercedes у Києві: водій із Херсонщини влетів у підземний перехід і вбив чотирьох людей

    У Києві розслідують одну з найжахливіших дорожньо-транспортних пригод останнього часу. На Чоколівському бульварі автомобіль Mercedes-Benz на великій швидкості вилетів з дороги, збив людей біля підземного переходу та фактично заїхав усередину переходу. Унаслідок аварії загинули четверо людей, серед них — 12-річний хлопчик. Ще троє постраждалих отримали тяжкі травми, за їхні життя борються лікарі.

    За попередніми даними Київської міської прокуратури, за кермом Mercedes-Benz перебував 49-річний чоловік, який приїхав до столиці з Херсонської області. Слідство встановлює всі обставини аварії, однак уже зараз відомо, що водій рухався з великою швидкістю та не впорався з керуванням.

    Машину винесло з проїжджої частини на пішохідну зону. Далі автомобіль на швидкості влетів у людей, які перебували поблизу підземного переходу, після чого опинився у самому переході. Від удару авто отримало значні пошкодження, а його водія довелося деблокувати із салону за допомогою спеціального інструменту.

    На місці трагедії загинули двоє чоловіків, жінка та 12-річний хлопчик. Ще троє людей отримали важкі тілесні ушкодження. Постраждалих госпіталізували, наразі медики надають їм необхідну допомогу.

    Кадри з камер спостереження, які з’явилися в мережі після аварії, демонструють моторошний момент ДТП. На відео видно, як легковик майже без гальмування рухається на великій швидкості, втрачає керування та влітає у пішохідну зону. Саме ці кадри стали одним із ключових доказів у справі та викликали хвилю обурення серед киян.

    Окрему увагу слідчі приділяють особі водія. За інформацією прокуратури, чоловіка раніше неодноразово притягували до адміністративної відповідальності за перевищення швидкості. Крім того, він уже був учасником чотирьох дорожньо-транспортних пригод, дві з яких сталися цього року.

    Саме ці факти можуть мати важливе значення для слідства, адже вони свідчать про систематичне нехтування правилами дорожнього руху. Правоохоронці мають з’ясувати, чи перебував водій у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння, з якою саме швидкістю рухався автомобіль та чи була технічно справною машина.

    За процесуального керівництва Київської міської прокуратури розпочато досудове розслідування за частиною 3 статті 286 Кримінального кодексу України. Йдеться про порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило загибель кількох осіб. Санкція цієї статті передбачає до 10 років позбавлення волі.

    Слідчі дії тривають. Правоохоронці опитують свідків, аналізують відео з камер спостереження, призначають експертизи та встановлюють точну траєкторію руху автомобіля перед зіткненням. Окремо вивчається питання, чи мав водій можливість уникнути наїзду та чи намагався він гальмувати.

    Трагедія на Чоколівському бульварі знову гостро підняла питання безпеки на дорогах столиці. Київ неодноразово стикався з резонансними аваріями через перевищення швидкості, однак ДТП із такою кількістю загиблих у пішохідній зоні стала особливо болючою для міста.

    Експерти з безпеки дорожнього руху наголошують, що систематичне перевищення швидкості є однією з головних причин смертельних аварій. Особливо небезпечними є ділянки поблизу підземних переходів, зупинок громадського транспорту, шкіл, лікарень та великих транспортних розв’язок, де завжди є велика кількість пішоходів.

    Після цієї ДТП у соцмережах кияни знову закликали посилити контроль за швидкістю руху в місті, встановлювати більше камер автофіксації та фізичних обмежувачів швидкості на небезпечних ділянках. Також лунають вимоги жорсткіше карати водіїв, які системно порушують правила та створюють загрозу для інших учасників дорожнього руху.

    Наразі головне завдання слідства — встановити всі деталі трагедії та дати правову оцінку діям водія. Для родин загиблих цей день став непоправною втратою, а для столиці — черговим болісним нагадуванням про те, що одна мить безвідповідальності на дорозі може забрати одразу кілька людських життів.

  • Посадовець Офісу генпрокурора під час війни користується преміальним Volvo: що в декларації

    Посадовець Офісу генпрокурора під час війни користується преміальним Volvo: що в декларації

    Начальник одного з управлінь Офісу генерального прокурора Іван Невідомий, якого пов’язують із посередницькими схемами в системі Харківської обласної прокуратури, під час війни користується автомобілем преміумкласу та володіє значним майном. Відповідні дані містяться в його декларації.

    За рік посадовець отримав грошове забезпечення на суму 1,46 млн грн. Його дружина Оксана Андріївна Ломакіна задекларувала 748,6 тис. грн заробітної плати від Київської міської прокуратури, а також 596 тис. грн пенсійних виплат від управління Пенсійного фонду в Харківській області.

    Раніше подружжя працювало в Харківській обласній прокуратурі, а згодом переїхало до столиці.

    У декларації зазначено кілька об’єктів нерухомості. Зокрема, у власності декларанта — навіс із погребом на земельній ділянці площею 1627,8 м² у Харківській області. Також родина користується квартирою площею 102,3 м² у Харкові. Дружині належить будинок на 264,4 м² та дві земельні ділянки у Харкові. Крім того, з 2023 року сім’я має право користування квартирою площею 109 м² у Києві, яка оформлена на іншу особу.

    Окрему увагу привертає автопарк родини. Дружина володіє Mercedes-Benz GLA 250 2016 року випуску, придбаним за 725 тис. грн. Сам Невідомий із 2024 року користується кросовером Volvo XC90 2023 року, який належить іншій громадянці.

    Серед заощаджень посадовець задекларував 7,5 тис. доларів і 1 тис. євро готівкою, його дружина — 15 тис. доларів та 115 тис. грн.

    Таким чином, сукупні доходи родини, нерухомість у двох містах та користування автомобілем преміумкласу на тлі воєнного часу можуть викликати додаткові запитання щодо відповідності рівня життя офіційним доходам.

  • Mercedes-Benz колишнього директора заводу «ЛОРТА» потрапив у ДТП: винуватиця втекла

    Mercedes-Benz колишнього директора заводу «ЛОРТА» потрапив у ДТП: винуватиця втекла

    У центрі Львова сталася ДТП за участю дружини колишнього директора Львівського державного заводу «ЛОРТА» Володимира Чауса Валентини Денисової. За інформацією патрульної поліції та місцевих телеграм-каналів, інцидент стався у суботу, 3 січня, на вулиці Кобилянської.

    Очевидці повідомляють, що жінка на автомобілі Mercedes-Benz E250 2015 року в’їхала у паркан, знесла секцію та спробувала залишити місце події. Через кілька метрів вона повернулася, щоб забрати номерний знак, який потрапив на камери. Зараз патрульна поліція розшукує Валентину Денисову для складання протоколу про правопорушення.

    Автомобіль належав Володимиру Чаусу і був зазначений у його декларації за 2021 рік із вартістю 1,6 млн грн. За даними відкритих джерел, у вересні 2023 року авто було переоформлено на дружину за договором дарування. Судові документи свідчать, що Чаус переписав частину майна на Валентину Денисову, щоб уникнути арешту автомобіля в межах кримінального провадження за підозрою у розкраданні запчастин до комплексів ППО. Збитки державі оцінюються приблизно у 2,4 млн грн.

    Варто зазначити, що Валентину Денисову вже судили у 2017 році за ДТП на тому ж Mercedes-Benz E250, тоді Франківський районний суд оштрафував її на 340 грн.

    Володимир Чаус очолював Львівський державний завод «ЛОРТА» з 2018 до грудня 2022 року. Слідство у його справі про розкрадання запчастин до ППО досі триває.

  • НАЗК ініціювало конфіскацію майна судді Києво-Святошинського райсуду на понад 3 млн грн

    НАЗК ініціювало конфіскацію майна судді Києво-Святошинського райсуду на понад 3 млн грн

    Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК), спираючись на матеріали Служби безпеки України, через Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру (САП) ініціювало позов до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) щодо конфіскації майна судді Києво-Святошинського районного суду Київської області, ймовірно Віталія Нікушина.

    Під час моніторингу способу життя НАЗК виявило, що у 2022–2023 роках суддя придбав три автомобілі за значно заниженими цінами:

    • Mercedes-Benz G 350 TD (2013) — за 10 тис. грн при ринковій вартості понад 2,1 млн грн;

    • Mercedes-Benz G 500 (2013) — за 529 тис. грн замість майже 685 тис. грн;

    • Renault ZOE (2017) — за 5 тис. грн при експертній оцінці 431,5 тис. грн.

    САП подала до ВАКС позов про стягнення Mercedes-Benz G 350 TD, частини вартості Renault ZOE та грошових коштів на рахунках судді. Загальна сума необґрунтованих активів, які підлягають конфіскації, перевищує 3,3 млн грн.

    Раніше НАЗК наголошувало на необхідності контролю за способами життя суддів, аби виявляти невідповідність між доходами та майновим станом посадовців.

  • Директор Укрпатенту задекларував Mercedes дружини, 4 квартири та 120 тисяч доларів готівкою

    Директор Укрпатенту задекларував Mercedes дружини, 4 квартири та 120 тисяч доларів готівкою

    Генеральний директор Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» (Укрпатент) Іван Юрійович Чернявський задекларував значні статки та майно за 2024 рік. Серед основного майна родини — Mercedes GLS, що належить дружині, чотири квартири та 120 тис. доларів готівкою.

    За минулий рік Чернявський отримав 1,5 млн грн зарплати в Укрпатенті та 40 тис. грн за сумісництвом у Національному університеті біоресурсів і природокористування. Крім того, посадовець отримав 53 тис. грн соціальних виплат від Київського міського центру розрахунків. Дружина Олена Миколаївна Чернявська отримала 74 тис. грн від ФОП Нездоі Ольги Олександрівни.

    У родини значна кількість нерухомості: квартира площею 96,1 м² у Києві належить Чернявському, квартира 36,2 м² у Києві — дружині, 45,3 м² у Білій Церкві — 50% спільно з дружиною та 50% з громадянкою Катериною Лабахою, 69,9 м² у Білій Церкві — спільна з дружиною та двома іншими особами, 72,9 м² у селі Тальянки (Черкаська обл.) — спільна з дружиною, братом та батьком. Також у власності Чернявського незавершене будівництво квартири 39,95 м² у Києві.

    Окрім Mercedes-Benz GLS 450 (2016) на дружину, у Чернявського є мотоцикл IZh Yupiter 5 (1989). Родина зберігає 120 тис. доларів готівкою: 80 тис. у посадовця та 40 тис. у дружини. Інших цінних паперів, корпоративних прав, рухомого майна чи фінансових зобов’язань у декларації не вказано.

  • Київгаз витрачає мільйони на новий мінівен для керівництва

    Київгаз витрачає мільйони на новий мінівен для керівництва

    АТ «Київгаз» 3 листопада уклав договір з ТОВ «Автомобільний дім Укравто Україна» на придбання легкового автомобіля Mercedes-Benz V-Class Avantgarde V 300 d extra long 2025 року випуску вартістю 5,13 млн грн (106 тис. євро). Постачання автомобіля заплановане до 30 квітня 2026 року.

    Мінівен буде оснащений дизельним двигуном об’ємом 2,0 л та потужністю 237 к.с., 9-ступінчастою автоматичною коробкою передач, повним приводом, сучасними системами безпеки та комфорту, включаючи шторки безпеки, камери кругового огляду, асистенти сліпих зон та утримання в смузі руху, підігрів передніх сидінь та шкіряне кермо з підігрівом, зсувний панорамний дах та зимовий пакет. Гарантія становить два роки або 200 тис км пробігу.

    Закупівлю провели без торгів після того, як тендер було скасовано через відсутність пропозицій. Аванс 20% буде сплачено у день отримання рахунку, решту суми – після поставки, а ціна прив’язана до курсу євро на дату оплати.

    Акціонерами «Київгазу» є ПрАТ «Компанія Київенергохолдинг» (60%), громада Києва (28,5%), а також Андрій Вінграновський і Едуард Швидкий (по 5,5%). Керівництво «Київгазу» раніше належало родині Льовочкіних, пов’язаній із колишніми депутатами «ОПЗЖ».

    Дилер автомобіля – київська компанія «Автомобільний дім Укравто Україна», що входить до групи «Укравто» Таріела Васадзе. З 2017 року фірма отримала підрядів на понад 118 млн грн.