Golosnovinua.com

Позначка: Мерц

  • «Заплатять високу ціну»: Мерц констатував відмову Кремля від миру після зустрічі в ООН

    «Заплатять високу ціну»: Мерц констатував відмову Кремля від миру після зустрічі в ООН

    Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц офіційно констатував, що Російська Федерація наразі абсолютно не готова до серйозного дипломатичного врегулювання. Таку категоричну заяву очільник німецького уряду зробив після того, як міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров публічно знецінив результати несподіваних переговорів зі своїм німецьким колегою Йоганном Вадефулем. Цей контакт на полях Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку, який відбувся 26 вересня, став першою прямою зустріччю очільників зовнішньополітичних відомств двох держав від початку повномасштабного вторгнення у 2022 році.

    Реакція Москви на спробу відновити дипломатичний канал зв’язку виявилася показово зневажливою. Російський міністр охарактеризував донесену позицію Берліна як таку, що не містить нічого нового. У відповідь німецький канцлер наголосив, що подібна риторика остаточно зриває маски з реальних намірів російського керівництва, тому європейські партнери лише посилюватимуть допомогу українській державі у її боротьбі.

    «Подальша оцінка цієї зустрічі з боку Росії показала, що Росія, вочевидь, абсолютно не зацікавлена в серйозних переговорах на даний момент. Тому ми зробимо все можливе, щоб продовжувати допомагати Україні – не лише військово, а й політично, фінансово та економічно», – заявив Фрідріх Мерц.

    Очільник уряду Німеччини також вкотре чітко окреслив базові та незмінні вимоги європейської спільноти до Кремля. Головними умовами для будь-якого діалогу залишаються негайне припинення збройної агресії проти сусідньої держави, обов’язкова участь європейських представників у будь-яких майбутніх консультаціях щодо завершення конфлікту та гарантоване відкриття шляху до повноправного членства України в Європейському Союзі. Будь-які спроби вирішити долю континенту в обхід цих принципів Берлін вважає безперспективними.

    «Я можу лише ще раз підкреслити, що Росія не виграє цю війну, а сама Росія зазнає значних збитків – зокрема, у своїй економіці. Якщо Росія продовжить цю війну, їй доведеться заплатити за це високу ціну», – підкреслив німецький лідер.

    Безпрецедентна зустріч міністрів відбулася саме за ініціативи німецької сторони. Очільник дипломатичного відомства Німеччини Йоганн Вадефуль пояснив свій несподіваний крок необхідністю прямо заявити представникам Москви про абсолютну неприпустимість подальшої військової ескалації. Крім того, німецький уряд прагнув на практиці продемонструвати, що ведення навіть найскладніших переговорів із державою-агресором не повинно залишатися виключно прерогативою американської дипломатії, і голос об’єднаної Європи має звучати безпосередньо.

     

  • Політична катастрофа Мерца: канцлер Німеччини чіпляється за владу попри історичний розгром власної партії на місцевих виборах

    Політична катастрофа Мерца: канцлер Німеччини чіпляється за владу попри історичний розгром власної партії на місцевих виборах

    Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц опинився в епіцентрі наймасштабнішої політичної кризи за час свого перебування на чолі уряду, проте категорично відмовляється залишати високу посаду. Попри нищівну поразку своєї правоцентристської політичної сили «Християнсько-демократичний союз» вже на других поспіль місцевих виборах, очільник німецького уряду самовпевнено пообіцяв зберегти за собою крісло канцлера. Черговий електоральний удар, який політичні оглядачі вже встигли охрестити справжнім землетрусом, яскраво продемонстрував стрімке падіння рівня довіри населення до чинного керівництва держави та консервативного табору загалом. Ситуація набула безпрецедентної гостроти після оприлюднення шокуючих результатів голосування у федеральній землі Мекленбург-Передня Померанія, де партія влади зазнала історичного фіаско, здатного кардинально змінити розстановку сил у всій країні.

    Спочатку партійні функціонери та аналітики боязко сподівалися, що хоча результати цих виборів і стануть найгіршими за всю історію існування політичної сили в регіоні, вони все ж не позбавлять консерваторів законного місця у місцевому парламенті. Однак уже за кілька годин після закриття виборчих дільниць оновлені дані екзитполів завдали нищівного удару по амбіціях ХДС. Статистика невблаганно продемонструвала, що кількість відданих за партію Мерца голосів стрімко опустилася нижче критичного п’ятивідсоткового бар’єра, який є обов’язковою умовою для отримання парламентських мандатів. Такий розвиток подій став абсолютним шоком для політичного істеблішменту Німеччини, адже виліт однієї з найстаріших та найвпливовіших партій країни з місцевого законодавчого органу є подією екстраординарного масштабу. Сам Фрідріх Мерц був змушений публічно визнати неймовірну глибину падіння, відверто назвавши такі результати волевиявлення абсолютною «катастрофою» для своєї політичної сили.

    На тлі грандіозного провалу центристів справжній електоральний тріумф відкрито святкують представники радикального політичного крила. За попередньою неофіційною інформацією щодо підсумків волевиявлення, впевнене перше місце з феноменальним результатом у 33,3 відсотка голосів виборців здобуває ультраправа партія «Альтернатива для Німеччини». Такий стрімкий злет популярності правих популістів на тлі катастрофічного обвалу рейтингів традиційних політичних еліт свідчить про глибоку розчарованість німецького суспільства діями чинного уряду. Громадяни відкрито демонструють своє обурення економічною стагнацією, міграційною кризою та внутрішніми чварами у владних кабінетах, віддаючи перевагу радикальним гаслам. Для консерваторів втрата представництва у земельному парламенті є не просто прикрою статистичною невдачею, а глибоким ідеологічним ударом, який ставить під сумнів саму спроможність керівництва адекватно реагувати на суспільні запити.

    У зв’язку з цими гучними провалами тиск на Фрідріха Мерца як на лідера держави посилюється з кожним днем. Його особисті рейтинги схвалення продовжують невпинно падати, досягаючи критично низьких позначок, а у політичних кулуарах дедалі гучніше лунають розмови про можливу дострокову відставку. Чутки про те, що впливові партійні лідери можуть спробувати замінити непопулярного очільника ще до завершення його офіційного терміну, поступово перетворюються на цілком реалістичний сценарій. Проте канцлер продовжує демонструвати політичну впертість, відчайдушно сподіваючись утримати владу всупереч катастрофічним сигналам від виборців. Намагаючись зберегти власне крісло в умовах тотального розгрому, очільник уряду ризикує остаточно поховати будь-які політичні перспективи своєї партії на наступних загальнонаціональних виборах.

  • Ціновий шок на німецьких заправках: дизель побив історичний рекорд на тлі війни в Ірані та розколу в уряді Мерца

    Ціновий шок на німецьких заправках: дизель побив історичний рекорд на тлі війни в Ірані та розколу в уряді Мерца

    Німецький автомобільний ринок та пересічні водії зіткнулися з безпрецедентним фінансовим ударом, оскільки вартість автомобільного пального на автозаправних станціях країни злетіла до абсолютного історичного максимуму. Шістнадцятого вересня середня вартість літра дизельного пального досягла приголомшливої позначки у 2,453 євро, що в еквіваленті становить близько 125 гривень, перевершивши всі попередні цінові піки за всю історію спостережень. Стрімке подорожчання не оминуло й популярний бензин марки E10, середня ціна якого також піднялася до рекордних 2,314 євро або орієнтовно 118 гривень за один літр, змушуючи бізнес і громадян суттєво переглядати свої щомісячні транспортні бюджети.

    Головним каталізатором нинішньої кризи на паливному ринку стало масштабне загострення воєнного конфлікту в Ірані, яке миттєво спровокувало масштабні збої та параліч міжнародного судноплавства у стратегічній Ормузькій протоці. Цей ключовий морський коридор, через який традиційно транспортується значна частина світової нафти, опинився у зоні бойових ризиків, що викликало миттєву паніку на біржових ринках і призвело до злету гуртових цін на нафтопродукти. Якщо порівнювати з довоєнним періодом, то кожен літр дизельного пального в Німеччині подорожчав приблизно на 0,71 євро, тоді як бензин додав у вартості близько 0,54 євро.

    Для середньостатистичного європейського автовласника ці цифри обернулися суттєвими додатковими витратами з сімейного гаманця. Зокрема, водій бензинового автомобіля, який щомісяця долає стандартну дистанцію близько 800 кілометрів із середніми показниками споживання пального, нині змушений переплачувати понад 34 євро на місяць. Для власників дизельних транспортних засобів, які зазвичай проїжджають близько 1400 кілометрів щомісяця через дальні поїздки чи службові обов’язки, щомісячне фінансове навантаження зросло на відчутні 69 євро.

    Різкий стрибок цін викликав серйозну політичну кризу всередині правлячої коаліції, де виникли гострі суперечки щодо методів порятунку споживачів. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц публічно пообіцяв, що уряд обов’язково відреагує на необґрунтоване завищення вартості на заправках, проте конкретних механізмів державного регулювання чи субсидування досі не оприлюднив. Тим часом Християнсько-демократичний союз та його коаліційний партнер – Соціал-демократична партія – демонструють діаметрально протилежне бачення виходу з колапсу. Соціал-демократи наполягають на невідкладному запровадженні спеціального податку на надприбутки нафтових корпорацій, які спекулюють на геополітичній кризі, однак очільник уряду навідріз відкидає цю ініціативу, побоюючись відтоку капіталу.

    Ситуація додатково ускладнюється тим, що попередній інструмент підтримки у вигляді тимчасового двомісячного зниження податку на пальне, запроваджений у першій половині року, остаточно втратив чинність ще наприкінці червня. За відсутності нових урядових пільг та на тлі триваючої блокади близькосхідних торговельних шляхів німецька промисловість і логістичний сектор готуються до подальшого зростання інфляційного тиску, що ризикує перекинутися на ціни на продукти харчування та базові споживчі товари.

  • Шокуючий реверанс Трампа: президент США відкрито підтримав ультраправих Німеччини після перемоги на виборах

    Шокуючий реверанс Трампа: президент США відкрито підтримав ультраправих Німеччини після перемоги на виборах

    Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп публічно привітав ультраправу партію «Альтернатива для Німеччини» («АдГ») із тріумфом на виборах до ландтагу федеральної землі Саксонія-Ангальт, які відбулися 6 вересня. Американський лідер відкрито пов’язав успіх правопопулістів із масштабним суспільним обуренням через міграційну політику офіційного Берліна та висловив переконання, що цей радикальний рух стрімко набирає сили в Європі.

    Гасло MGGA та демонстративна підтримка популістів

    У своєму виступі глава Білого дому дав зрозуміти, що уважно стежить за політичними процесами в європейських країнах і солідаризується з місцевими євроскептиками.

    «Вау, у популістської партії в Німеччині була дійсно успішна ніч», – написав Дональд Трамп на своїй сторінці у соціальних мережах у середу, 9 вересня.

    Президент США вирішив не називати німецьку партію прямо, однак контекст його заяви не залишив жодних сумнівів щодо адресата привітань. За словами очільника Вашингтона, виборці та прихильники цієї політичної сили просто втомилися від «абсолютно жахливих правил у сфері імміграції».

    «Вони знаходяться на підйомі і більше не будуть цього терпіти», – підкреслив американський президент.

    Наприкінці свого повідомлення Дональд Трамп використав скорочення «MGGA!!!», яке за прямою аналогією з його власним фірмовим гаслом розшифровується як заклик «Зробимо Німеччину знову великою». Цікаво, що ще в ніч підрахунку бюлетенів він оприлюднив скриншот із попередніми даними голосування в Саксонії-Ангальт, де чітко фіксувалося впевнене лідерство ультраправих.

    Обурення в Бундестазі та вимога жорсткої відповіді

    Подібні компліменти з-за океану на адресу німецьких праворадикалів викликали хвилю гострого несприйняття серед провідних політичних сил Німеччини. Перший парламентський керуючий справами фракції Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПГ) у бундестазі Дірк Візе заявив, що публічні привітання глави Сполучених Штатів викликають крайнє нерозуміння. Політик наголосив, що агресивна тарифна та торговельна політика нинішнього очільника Білого дому завдає потужних ударів по експортній німецькій економіці, тоді як місцеві популісти закривають на це очі.

    «І АдГ сидить у нього на колінах», – заявив Дірк Візе під час коментаря журналістам.

    Представник соціал-демократів окремо звернувся до канцлера Федеративної Республіки Німеччина Фрідріха Мерца із закликом не мовчати та під час найближчої зустрічі з американським президентом чітко й жорстко озвучити позицію Берліна щодо неприпустимості подібного політичного втручання.

    Зближення праворадикалів із Вашингтоном

    Після офіційного повернення Дональда Трампа до Білого дому в січні 2025 року контакти між німецькими ультраправими та представниками нової американської влади вийшли на безпрецедентно тісний рівень. Співголова «АдГ» Аліс Вайдель неодноразово називала Трампа взірцем для наслідування, а партійні функціонери були присутні на заходах під час інавгурації у Вашингтоні.

    Подальший розвиток ця співпраця отримала в лютому 2025 року, коли віцепрезидент США Джей Ді Венс провів особисту зустріч із лідеркою партії на полях Мюнхенської конференції з безпеки. Тоді американський віцепрезидент публічно виступив проти німецького «брандмауера» – принципової відмови системних демократичних партій від будь-яких коаліцій з ультраправими. Такі заяви тоді спричинили значний резонанс і хвилю критики в європейських дипломатичних колах. Наразі американська адміністрація продовжує впроваджувати масові депортації нелегалів усередині своєї країни, регулярно використовуючи міграційні труднощі європейських країн для виправдання власного жорсткого курсу.

  • Рішення, яке вплине на світову нафту: ЄС анонсував місію в Ормузькій протоці

    Рішення, яке вплине на світову нафту: ЄС анонсував місію в Ормузькій протоці

    Німеччина, Франція, Велика Британія та Італія оголосили про готовність підтримати відновлення стабільного та безпечного судноплавства в Ормузькій протоці після повідомлень про досягнення домовленостей між Сполученими Штатами та Іраном. Йдеться про один із найважливіших морських маршрутів у світі, через який проходить значна частина глобальних поставок нафти та газу.

    Про це йдеться у спільній заяві канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, президента Франції Емманюеля Макрона, прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера та прем’єр-міністерки Італії Джорджі Мелоні, яку оприлюднило агентство dpa.

    У спільному документі лідери чотирьох країн наголосили, що відновлення повної свободи судноплавства в Ормузькій протоці є критично важливим для глобальної економічної стабільності та міжнародної безпеки.

    Вони підкреслили необхідність забезпечення «безумовної та необмеженої свободи судноплавства» в регіоні, який протягом останніх років залишався одним із найбільш напружених у світовій геополітиці через конфлікти та загрози блокування морських шляхів.

    Європейські лідери заявили про готовність у разі необхідності долучитися до міжнародних зусиль із забезпечення безпеки морського трафіку.

    Йдеться про потенційну суто оборонну та незалежну місію, яка може включати супровід торгових суден, моніторинг ситуації в регіоні та операції з розмінування морських шляхів.

    «Ми готові зробити все від нас залежне для досягнення цієї мети – відповідно до наших конституційних вимог – зокрема шляхом проведення суто оборонної та незалежної місії з метою забезпечення безпеки торгового судноплавства та проведення операцій з розмінування», — зазначається у заяві.

    За словами авторів документа, така ініціатива розглядається як інструмент стабілізації ситуації та запобігання новим ескалаціям у регіоні Перської затоки.

    Ормузька протока є вузьким морським коридором, який з’єднує Перську затоку з Індійським океаном. Через неї проходить значна частина світового експорту нафти та скрапленого газу, що робить її критично важливою для енергетичної безпеки багатьох країн.

    Будь-які загрози для судноплавства в цьому регіоні традиційно викликають різке зростання напруги на світових ринках, зокрема коливання цін на нафту та газ, а також посилення політичного тиску на учасників конфлікту.

    У заяві також наголошується, що Ірану не повинно бути дозволено отримати ядерну зброю. Європейські лідери підкреслили необхідність продовження дипломатичних зусиль щодо контролю над ядерною програмою Тегерана.

    Вони висловили готовність підтримати подальші переговори, а також можливе поступове зняття санкцій у майбутньому — за умови, що Іран виконає всі перевірені та підтверджені зобов’язання щодо своєї ядерної діяльності.

    «Зараз надзвичайно важливо завершити детальні переговори та швидко й повною мірою реалізувати цю угоду. Ми готові підтримати ці зусилля», — йдеться у заяві.

    Заява європейських лідерів пролунала після повідомлень президента США Дональда Трампа про досягнення мирної угоди з Іраном і намір відновити повноцінне судноплавство в Ормузькій протоці.

    Водночас ці домовленості наразі не супроводжуються оприлюдненням повного тексту угоди, а офіційна позиція Тегерана залишається невідомою або обмеженою коментарями.

    Додатково зазначається, що Рада Європейського Союзу вже схвалила нові санкції проти окремих фізичних та юридичних осіб з Ірану, яких звинувачують у порушенні свободи судноплавства в Ормузькій протоці.

    Ці заходи розглядаються як частина ширшої політики ЄС щодо стримування загроз морській безпеці та підтримки міжнародного права у стратегічних регіонах.

    Аналітики відзначають, що у разі реалізації заявлених ініціатив йдеться про можливе формування нового формату міжнародної присутності в регіоні Перської затоки.

    Це може вплинути як на стабільність енергетичних ринків, так і на загальну архітектуру безпеки в Близькосхідному регіоні, де інтереси провідних світових держав традиційно перетинаються.

    Подальший розвиток ситуації залежатиме від того, чи буде підписана та імплементована домовленість між США та Іраном, а також від готовності сторін виконувати її положення на практиці.

  • Франція і Німеччина готують ядерні навчання і нову «парасольку» для Європи

    Франція і Німеччина готують ядерні навчання і нову «парасольку» для Європи

    Франція та Німеччина переходять до нового етапу координації у сфері ядерного стримування, який передбачає не лише політичні консультації, а й практичні спільні навчання та формування більш структурованої моделі європейської «ядерної парасольки». Про це повідомляє Der Spiegel із посиланням на джерела, обізнані з перебігом закритих переговорів між Парижем і Берліном.

    За інформацією видання, французько-німецька робоча група з питань ядерного стримування готується провести перші спільні навчання вже цієї осені. Вони мають стати першим практичним кроком у рамках нової моделі співпраці, яка передбачає відпрацювання сценаріїв дій у разі потенційної ядерної загрози або надзвичайних ситуацій, пов’язаних із безпекою в Європі.

    Ключовим елементом підготовки до цього етапу стали переговори на високому рівні між Францією та Німеччиною. Як зазначає Der Spiegel, радник німецького канцлера з питань безпеки Гюнтер Зауттер цього тижня відвідав Париж, де відбувся перший раунд розширених консультацій із французькими партнерами. У цих обговореннях також брали участь представники інших європейських держав, які долучені до формування загальноєвропейської концепції ядерного стримування.

    Наступний раунд переговорів запланований до літніх канікул у Німеччині, і очікується, що він буде присвячений деталізації майбутніх навчань та розподілу ролей між учасниками. Йдеться про формування базових процедур взаємодії, включно з координацією повітряних сил, систем спостереження та механізмів кризового реагування.

    У рамках цього процесу обговорюється можливість часткового залучення Бундесверу до французьких ядерних навчань. Це не означатиме доступу Німеччини до ядерної зброї, однак може включати участь у допоміжних операціях — таких як супровід бойових літаків, дозаправка в повітрі, логістична підтримка та інтеграція в системи планування спільних операцій.

    Також розглядається можливість доступу німецьких військових до окремих об’єктів інфраструктури Франції, пов’язаних із ядерним стримуванням. За оцінками експертів, це може стати безпрецедентним кроком у розвитку оборонної інтеграції всередині Європейського Союзу, оскільки питання ядерної безпеки традиційно залишалося виключною компетенцією національних держав.

    Перші спільні маневри отримали робочу назву «Покер» і, за попередніми даними, можуть відбутися у вересні цього року. На початковому етапі Німеччина, ймовірно, виступить у ролі спостерігача, однак надалі її участь може бути розширена до активнішої взаємодії, яка не передбачає прямого використання ядерного озброєння, але включає підтримувальні військові функції.

    Аналітики зазначають, що ці кроки є частиною ширшої трансформації європейської безпекової архітектури. На тлі зростання глобальної нестабільності та переосмислення ролі США у гарантуванні безпеки Європи дедалі більше держав ЄС розглядають варіанти посилення власних оборонних можливостей, включно з ядерним компонентом.

    Важливим фактором у цьому процесі є позиція Франції як єдиної ядерної держави в Європейському Союзі. Президент Франції Емманюель Макрон раніше заявляв, що Париж готовий відігравати більш активну роль у європейському ядерному стримуванні та розглядати можливість розширення партнерських форматів із союзниками.

    Макрон також наголошував, що французький ядерний потенціал може бути елементом ширшої європейської безпеки, а не виключно національним інструментом. У цьому контексті він допускав можливість посилення співпраці з країнами ЄС, які зацікавлені в спільних механізмах стримування.

    Зі свого боку канцлер Німеччини Фрідріх Мерц неодноразово підкреслював, що потенційна європейська «ядерна парасолька» не повинна замінювати гарантії безпеки Сполучених Штатів, а має доповнювати існуючу систему НАТО. Такий підхід, за його словами, дозволяє зберегти стратегічну стабільність і водночас посилити автономність Європи у сфері оборони.

    Експерти вважають, що запуск спільних навчань і формування постійної робочої групи між Францією та Німеччиною може стати першим практичним кроком до створення більш інтегрованої європейської оборонної політики у сфері ядерного стримування. Водночас вони наголошують, що цей процес потребуватиме тривалих політичних узгоджень, оскільки зачіпає одні з найбільш чутливих питань національного суверенітету.

    Таким чином, ініціатива Парижа і Берліна фактично відкриває новий етап дискусії про роль Європи у власній безпеці, де ядерний компонент поступово перестає бути виключно національним інструментом Франції і починає розглядатися як потенційний елемент спільної оборонної системи Європейського Союзу.

  • «Частина територій може бути втрачена»: Мерц озвучив жорсткий сценарій миру для України

    «Частина територій може бути втрачена»: Мерц озвучив жорсткий сценарій миру для України

    Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що в межах можливих мирних переговорів між Україною та Росією Києву, ймовірно, доведеться погодитися на втрату частини територій. За його словами, такий сценарій може стати ціною припинення війни та подальшого руху України до Європейського Союзу.

    Мерц припустив, що у певний момент Україна може підписати угоду про припинення вогню, а згодом — і мирний договір із Росією. У цьому контексті він зазначив, що частина територій може залишитися поза контролем України. Водночас він підкреслив, що такі рішення мають отримати підтримку українського суспільства.

    На його думку, у разі ухвалення подібних домовленостей влада повинна винести питання на загальнонаціональний референдум. Він також зазначив, що одночасно з таким рішенням українське керівництво могло б представити його як крок до європейської інтеграції.

    Окремо Мерц звернув увагу на перспективи вступу України до ЄС. Він застеріг від надмірно оптимістичних очікувань щодо швидких термінів, наголосивши, що під час війни членство в Євросоюзі є неможливим.

    За його словами, навіть попередньо озвучені дати вступу є нереалістичними. Він підкреслив, що Україна повинна відповідати суворим критеріям, зокрема у сферах верховенства права та боротьби з корупцією.

    Як альтернативу швидкому членству Мерц запропонував розглянути проміжні формати інтеграції. Серед них — участь України як спостерігача в окремих інституціях Європейського Союзу. Такий підхід, за його словами, вже отримав підтримку частини європейських лідерів.

    Водночас питання майбутнього України в ЄС залишається відкритим. За наявною інформацією, передумови для початку переговорів про вступ уже сформовані, і вони можуть розпочатися найближчим часом. Проте чіткі строки повноправного членства досі не визначені.

    Паралельно в Європі обговорюються альтернативні формати співпраці у сфері безпеки. Зокрема, йдеться про можливість інтеграції України до європейських оборонних структур, що дозволило б посилити взаємодію з партнерами ще до повноцінного вступу до ЄС або НАТО.

    Заява Мерца викликала резонанс, оскільки вона фактично окреслює один із найскладніших сценаріїв завершення війни — компроміс, пов’язаний із територіальними втратами. Експерти зазначають, що подібні оцінки відображають реалістичний, але політично чутливий підхід до можливих переговорів.

    У підсумку слова німецького канцлера підкреслюють складність майбутніх рішень для України. Баланс між територіальною цілісністю, завершенням війни та європейською інтеграцією залишається одним із ключових викликів для держави.

  • Німеччина не планує передавати Україні ракети TAURUS: Мерц пояснив позицію

    Німеччина не планує передавати Україні ракети TAURUS: Мерц пояснив позицію

    Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що наразі не вважає доцільним постачання Україні крилатих ракет TAURUS. Про це він повідомив під час виступу в Бундестазі, відповідаючи на запитання депутатів щодо своєї попередньої позиції.

    За словами Мерца, раніше він допускав можливість передачі ракет за умови достатньої кількості боєздатного озброєння у Бундесвері. Однак ситуація змінилася. Канцлер наголосив, що Україна вже має у своєму розпорядженні власне далекобійне озброєння, частково створене за підтримки партнерів, яке, за його оцінкою, є більш ефективним, ніж обмежена кількість ракет TAURUS, яку могла б надати Німеччина.

    Він також підкреслив, що на сьогодні Україна є краще озброєною, ніж раніше, однак стикається з серйозними фінансовими труднощами. Саме тому, на думку Мерца, подальше збільшення поставок озброєння не вирішить ключових проблем.

    Окремо канцлер прокоментував ситуацію із заблокованим пакетом фінансової допомоги Європейського Союзу для України на суму 90 мільярдів євро. Він висловив сподівання, що це питання вдасться вирішити у середньостроковій перспективі, але визнав, що переговори залишаються складними.

    При цьому Мерц не озвучив альтернативних варіантів фінансової підтримки на випадок, якщо позиція Угорщини залишиться незмінною після парламентських виборів.

  • Мерц за, але Пісторіус проти: Німеччина не визначилась із ракетами для України

    Мерц за, але Пісторіус проти: Німеччина не визначилась із ракетами для України

    Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що ймовірність передачі Україні крилатих ракет Taurus залишається під питанням. Про це він повідомив під час конференції Соціал-демократичної партії у Ганновері, передає Tagesschau.

    За словами міністра, хоча є «вагомі аргументи» на користь передачі цих далекобійних ракет, існують також не менш переконливі аргументи проти. При цьому, частину з них неможливо обговорювати публічно.

    «Дійсно, деякі причини підтримки передачі ракет зрозумілі. Але так само є багато аспектів, які змушують сумніватися в доцільності цього кроку. І не всі ці аргументи можуть бути предметом відкритої дискусії», — зазначив Пісторіус.

    Заклики надати Україні ракети Taurus останнім часом знову посилилися. Так, лідер Християнсько-демократичного союзу та ймовірний майбутній канцлер Фрідріх Мерц нещодавно заявив, що Німеччина повинна надати ці ракети, однак виключно в координації з європейськими партнерами.

    «Це рішення має бути узгоджене. І якщо партнери підтримають передачу, Німеччина має брати в цьому участь», — підкреслив Мерц.

    Втім, Пісторіус скептично відреагував на цю заяву, зауваживши, що не знає жодної європейської країни, яка має Taurus на озброєнні, тож питання координації залишається незрозумілим.

    Крім того, генеральний секретар СДПН Маттіас Мірш цього ж дня висловив думку, що Мерц зрештою відмовиться від ідеї надсилання Taurus в Україну.

    Ракети Taurus дозволяють уражати цілі на великій відстані — до 500 км — і є одним із найсучасніших озброєнь такого типу у Німеччини. Україна неодноразово закликала Берлін надати ці ракети для зміцнення оборони та ураження критичних військових цілей РФ.

    Однак уряд Німеччини довго уникав остаточного рішення, пояснюючи це як політичними, так і технічними причинами.

  • Шольц проти Мерца: як політика щодо України стала полем битви в німецькій політиці

    Шольц проти Мерца: як політика щодо України стала полем битви в німецькій політиці

    У Німеччині розгортається політична боротьба між канцлером Олафом Шольцем і лідером опозиційного блоку ХДС/ХСС Фрідріхом Мерцом щодо визначення курсу країни у питаннях допомоги Україні. Як повідомляє Spiegel , замість конструктивного діалогу політики зосередилися на взаємних звинуваченнях, намагаючись продемонструвати суспільству, чия політика краща.

    Німецькі політики напередодні виборів до Бундестагу 23 лютого використовують війну в Україні як один зі способів передвиборчої боротьби. Як пише Der Spiegel, канцлер Німеччини Олаф Шольц і кандидат у канцлери від ХДС/ХСС Фрідріх Мерц змагаються за те, чия політика щодо України виявиться більш переконливою.

    Як зазначає видання, результат війни в Україні визначить безпеку Німеччини та Європи на десятиліття вперед, тому німецькі громадяни хочуть зрозуміти, як потенційний канцлер має намір вплинути на перебіг війни.

    Однак замість того, щоб чітко пояснити, як вони мають намір зміцнювати обороноздатність Європи, Шольц і Мерц “застрягли в колі взаємних звинувачень”, пише видання.

    “Канцлер пишається тим, що відмовив Україні в постачанні крилатих ракет, а Мерц дистанціюється від Шольца, вселяючи Києву надії на отримання такого озброєння. Кому це вигідно? Українцям точно ні. Їм значно більше потрібні системи протиповітряної оборони, боєприпаси та інвестиції в оборонну промисловість”, – зазначає Spiegel.

    На думку видання, Берліну необхідно чітко визначити, чим Німеччина може сприяти завершенню війни, включно з постачанням зброї та можливим направленням миротворчих військ.

    “Майбутній канцлер Німеччини повинен буде взяти на себе лідерську роль, об’єднати європейців і переконати американців також узяти на себе зобов’язання щодо захисту України – або шляхом розміщення наземних військ, або наданням повітряного прикриття”, – пише видання.

    Водночас і Шольц, і Мерц однаково ухильно висловилися про можливе введення військ – Шольц заявив, що “в нинішній ситуації” це виключено, Мерц також сказав, що це питання “поки що” не стоїть.

    “Такі ухильні заяви викликають занепокоєння і недовіру. Той, хто претендує на керівництво країною, повинен мати сміливість говорити людям правду, особливо якщо він прагне отримати їхні голоси”, – підсумовує Spiegel.

    Німеччина і війна в Україні

    Раніше Мерц пропонував дати Москві добу на припинення обстрілів цивільних українців. Якщо вона не погодиться, то Україна отримає дозвіл на далекобійні удари по Російській Федерації та німецькі крилаті ракети Taurus.

    Водночас Шольц розкритикував Мерца за бажання висунути ультиматум ядерній державі. Він також заявив, що Мерц “грає в російську рулетку” з безпекою Німеччини.