Golosnovinua.com

Позначка: Meta

  • Дітям до 13 років — без соцмереж: ЄС готує найжорсткіші правила для платформ

    Дітям до 13 років — без соцмереж: ЄС готує найжорсткіші правила для платформ

    Європейська комісія 17 вересня представила масштабний законодавчий проєкт EU KIDS Act, який має суттєво змінити правила доступу дітей до соціальних мереж, відеоплатформ, онлайн-ігор та сервісів зі штучним інтелектом. Найпомітніша норма — діти до 13 років взагалі не повинні мати акаунтів у соціальних мережах, а самостійно створювати власний профіль у ЄС пропонують дозволяти лише з 15 років.

    Для підлітків від 13 до 15 років передбачений проміжний режим: батьки або опікуни зможуть створити для них спеціальний обмежений акаунт, контролювати контакти та встановлювати максимальний час використання сервісу — до однієї години на день.

    Водночас це ще не чинний закон. Пропозицію Єврокомісії мають розглянути Європейський парламент і Рада ЄС. Лише після переговорів між інституціями та остаточного схвалення нові правила зможуть стати обов’язковими на території Євросоюзу.

    До 13 років — без власного акаунта

    Єврокомісія пропонує побудувати систему поступового доступу дітей до цифрових сервісів залежно від віку.

    Для дітей молодше 13 років власні акаунти у соцмережах мають бути заборонені.

    При цьому ЄС не збирається повністю «відключати» дітей від інтернету. На спеціалізованих дитячих відеоплатформах батьки зможуть дозволяти дитині переглядати контент через власний батьківський акаунт.

    Але й тут діятимуть обмеження: персоналізована стрічка та пошук мають бути вимкнені, а тривалість користування батьки зможуть обмежити максимум однією годиною на добу.

    Тобто ідея Єврокомісії полягає не просто у формальній перевірці дати народження, а в тому, щоб принципово змінити спосіб взаємодії дітей із цифровими платформами.

    Для 13–14-річних — лише «мініакаунти»

    Діти від 13 років і до моменту досягнення 15-річчя зможуть користуватися соцмережами, але лише через спеціальний обмежений профіль.

    Такий акаунт має створювати та контролювати батько, мати або законний опікун.

    Функціональність буде урізаною: батьки контролюватимуть контакти, а щоденне користування конкретним сервісом не повинно перевищувати однієї години.

    А вже з 15 років підліток зможе самостійно відкрити власний акаунт.

    Однак це не означає, що після 15 років для платформ зникають обмеження. До 18-річчя користувача соцмережі та інші цифрові сервіси повинні працювати за принципом safe by design — безпечні за замовчуванням.

    Нескінченну стрічку для дітей хочуть прибрати

    EU KIDS Act спрямований не лише на вікові обмеження.

    Єврокомісія хоче заборонити або серйозно обмежити функції, які можуть навмисно утримувати дитину біля екрана.

    Серед них — нескінченний скролінг, нав’язливі push-сповіщення у години сну, механіки винагороди за постійне повернення до застосунку та алгоритми, що поступово затягують користувача у дедалі екстремальніший або потенційно шкідливий контент.

    Рекомендаційні алгоритми для неповнолітніх мають бути перероблені так, щоб дитина отримувала більше можливостей самостійно контролювати, який контент їй показують.

    Окремо пропонується заборонити неповнолітнім проводити прямі трансляції.

    Акаунти дітей зроблять приватними

    За задумом Єврокомісії, профіль неповнолітнього має бути приватним за замовчуванням.

    Платформи повинні максимально знизити ризик небажаних контактів із незнайомими людьми та дати дитині прості інструменти блокування і вимкнення контактів.

    Окремі обмеження стосуватимуться доступу сервісів до чутливих функцій пристрою.

    За моделлю, яку пропонує Комісія, геолокація та інші потенційно ризиковані функції для дитячих акаунтів мають бути максимально обмежені або вимкнені за замовчуванням.

    Під правила потраплять і ШІ-чатботи

    EU KIDS Act виходить далеко за межі Instagram, TikTok чи Facebook.

    Нові принципи «безпеки за замовчуванням» поширюватимуться також на онлайн-ігри, цифрові сервіси, AI-компаньйонів і чатботи.

    Особливу увагу ЄС приділяє так званим AI companions — системам, які імітують дружні або романтичні стосунки з користувачем.

    Єврокомісія побоюється, що діти можуть формувати емоційну залежність від таких систем.

    Тому чатботи в дитячих застосунках чи іграх не повинні автоматично активуватися, нав’язуватися дитині або спеціально підштовхувати її до тривалої взаємодії. Їх також має бути легко вимкнути.

    Вік користувача доведеться справді перевіряти

    Одне з головних питань — як заборона працюватиме на практиці, якщо дитина просто вкаже іншу дату народження.

    Єврокомісія прямо визнає: нинішня система, коли користувачу достатньо вписати потрібний рік народження, фактично не працює.

    Саме тому EU KIDS Act передбачає значно жорсткіший механізм age assurance — підтвердження віку.

    Платформи та магазини застосунків мають визначати, чи відповідає користувач віковим вимогам.

    При цьому ЄС заявляє, що перевірка повинна розкривати платформі лише необхідну інформацію про вік, а не повні паспортні чи інші персональні дані користувача.

    Тема такої верифікації в Європі готується вже давно.

    Раніше Nenka.info писала про новий європейський інструмент перевірки віку користувачів, який дозволяє підтверджувати досягнення певного віку без передачі платформі повного набору персональних даних. Його тестування починалося у Данії, Франції, Греції, Італії та Іспанії.

    Тепер така технологія може стати одним із ключових інструментів нової загальноєвропейської системи.

    Старі акаунти дітей теж перевірять

    Законопроєкт стосується не лише нових користувачів.

    Єврокомісія пропонує після початку дії правил дати платформам шість місяців, щоб перевірити вік власників уже існуючих акаунтів.

    Якщо сервіс встановить, що користувачу менше 15 років, або не зможе достовірно визначити його вік, такий звичайний акаунт мають відключити або перевести у відповідний віковий режим.

    Для більшості дорослих користувачів, вік яких платформа вже може визначити з високою впевненістю, повторна перевірка, за задумом ЄК, може взагалі не знадобитися.

    Відповідати тепер мають самі технологічні компанії

    Одна з найважливіших концептуальних змін — перенесення тягаря доказування на платформи.

    Зараз батькам, регуляторам або дослідникам часто доводиться доводити, що певна функція шкодить дітям.

    EU KIDS Act передбачає протилежний підхід: технологічна компанія повинна ще до запуску нової функції перевірити її ризики для дітей і довести, що продукт є безпечним.

    Після запуску сервіс також має продовжувати моніторинг потенційної шкоди.

    За словами президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, технології, якими сьогодні користуються діти, спочатку не створювалися з урахуванням їхнього добробуту, тому відповідальність не можна перекладати виключно на батьків.

    Компаніям можуть загрожувати величезні штрафи

    За даними Reuters, у разі ухвалення пропозиції порушення вимог може каратися штрафами до 6% глобального річного обороту компанії.

    Для корпорацій масштабу Meta, Google чи ByteDance це потенційно мільярди євро.

    Тому нове регулювання може змусити великі платформи суттєво перебудувати не лише систему перевірки віку, а й сам дизайн застосунків для неповнолітніх.

    Чому ЄС вирішив діяти зараз

    Єврокомісія посилається на дедалі більшу кількість досліджень і суспільне занепокоєння щодо кібербулінгу, залежного дизайну, шкідливого контенту, проблем зі сном, тривожності та психологічного здоров’я дітей.

    За даними спеціального Eurobarometer 2026 року, 92% європейців вважають посилення захисту дітей і молоді в інтернеті одним із важливих політичних пріоритетів.

    Перед підготовкою законопроєкту Єврокомісія також зібрала спеціальну групу більш ніж із 60 експертів — представників громадських організацій, молоді, батьків, педагогів, дитячих психіатрів, медиків, неврологів і технологічних фахівців.

    Австралія вже пішла ще далі

    Європа тут не перша.

    У грудні 2025 року Австралія запровадила загальнонаціональну заборону соцмереж для дітей до 16 років.

    Схожі кроки обговорюють або впроваджують інші країни.

    Nenka.info раніше писала про обмеження соцмереж для підлітків у Великій Британії, де влада також орієнтується на австралійський досвід та посилення вікової верифікації.

    А ЄС тепер намагається створити єдине правило для всіх 27 держав, щоб дитина не мала різного рівня захисту залежно від того, у якій країні вона перебуває.

    Є й критики

    Не всі підтримують запропонований підхід.

    Технологічна асоціація CCIA Europe вже попередила, що масова перевірка віку може створити нові ризики для приватності та кібербезпеки, якщо платформи почнуть збирати надмірну кількість інформації про користувачів.

    Саме тому одним із ключових питань під час подальших переговорів стане баланс між захистом дітей та правом усіх користувачів на приватність.

    Коли нові правила почнуть діяти

    Поки що конкретної дати немає.

    17 вересня Єврокомісія лише офіційно внесла законодавчу пропозицію. Це проєкт регламенту Європейського парламенту та Ради — COM(2026) 681.

    Тепер документ має пройти законодавчу процедуру в Європарламенті та Раді ЄС. Під час переговорів окремі норми — вікові межі, механізм перевірки віку, відповідальність компаній чи обмеження функцій — ще можуть змінитися.

    Тому твердження, що в ЄС «вже заборонили соцмережі дітям до 13 років», наразі було б передчасним.

    Точніше: Єврокомісія запропонувала таку заборону і винесла її на розгляд законодавців ЄС.

    Якщо EU KIDS Act ухвалять у близькому до нинішнього вигляді, це може стати одним із наймасштабніших у світі втручань державного регулятора в те, як соцмережі, відеосервіси, ігри та штучний інтелект взаємодіють із дітьми.

  • Штучний інтелект замість асистента: Meta запустила ШІ-агента Muse для самостійного виконання рутинних завдань

    Штучний інтелект замість асистента: Meta запустила ШІ-агента Muse для самостійного виконання рутинних завдань

    Компанія Meta офіційно представила нового персонального агента зі штучним інтелектом Muse, здатного самостійно виконувати повсякденні завдання від імені користувача. Запуск продукту відбувся на тлі нещодавньої згоди корпорації виплатити 18 мільярдів доларів за мировою угодою у справі про шкоду соціальних мереж. Наразі сервіс доступний виключно на території США через спеціальний вебсайт, мобільні застосунки для iOS та Android, а також у месенджері WhatsApp, із подальшою інтеграцією в розумні окуляри Meta.

    На відміну від традиційних чат-ботів, Muse наділений розширеним функціоналом для безпосередньої взаємодії з електронною поштою, календарями, платіжними сервісами, застосунками для здоров’я та системами «розумного дому». Асистент вміє бронювати поїздки, заповнювати онлайн-форми, розсилати запрошення, перетворювати відеорецепти на списки покупок та здійснювати платежі через систему Link від Stripe. У разі наявності відкритого API агент налаштовує пряму інтеграцію за допомогою облікових даних, а за його відсутності працює через звичайний браузер. Незабаром очікується підтримка Shop Pay та 1Password.

    В основі сервісу лежить фірмова ШІ-модель Muse Spark, а всі завдання виконуються на ізольованому віртуальному комп’ютері Muse Secure VM. Базовий доступ надається безкоштовно з певними лімітами, тоді як для активних клієнтів передбачені тарифи Power за 20 доларів та Maximum за 100 доларів на місяць. Окремо компанія пропонує пільговий тариф Contributor зі знижкою близько 95% для тих, хто добровільно погодиться надати свої запити та відповіді системи для навчання майбутніх ШІ-моделей. Розробники стверджують, що базова система не має доступу до паролів чи платіжних даних, а розмови не використовуються рекламними алгоритмами Meta.

    Попри гарантії безпеки, головним викликом для інноваційного продукту залишається рівень довіри аудиторії після низки гучних розслідувань. Раніше журналісти викрили факти несанкціонованого доступу підрядників Meta до приватних листувань, медичних даних, банківської інформації та інтимних матеріалів користувачів під час навчання алгоритмів. Ці інциденти вже стали приводом для серйозних судових позовів у Сполучених Штатах, тому успіх агента Muse залежатиме від здатності компанії довести реальну захищеність персональних даних.

  • Цензура чи помилка Meta? В Албанії блокують Instagram-акаунти противників проєкту Кушнера

    Цензура чи помилка Meta? В Албанії блокують Instagram-акаунти противників проєкту Кушнера

    В Албанії набирає обертів скандал навколо блокування десятків Instagram-акаунтів активістів, журналістів та опозиційних політиків. Обмеження відбуваються на тлі майже 100-денних протестів проти будівництва розкішного курорту на південному узбережжі країни, пов’язаного з Джаредом Кушнером — зятем президента США Дональда Трампа.

    Про ситуацію повідомило Politico. За даними видання, Instagram став одним із ключових каналів поширення інформації про протести, однак протягом останніх тижнів десятки сторінок людей, які висвітлювали або підтримували акції, були заблоковані чи отримали суттєві обмеження.

    Користувачам переважно повідомляли про ймовірні порушення авторських прав. Самі власники сторінок заперечують такі порушення та стверджують, що публікували власні фотографії, відео й інші матеріали. Саме збіг блокувань із протестною активністю породив в Албанії підозри щодо можливого використання механізмів модерації соцмережі для придушення критики. Водночас доказів того, що албанська влада або представники курортного проєкту безпосередньо стоять за блокуваннями, наразі немає.

    Протести пов’язані з масштабним туристичним проєктом на півдні Албанії. Курорт асоціюють із Джаредом Кушнером — чоловіком Іванки Трамп та засновником інвестиційної компанії Affinity Partners. Суперечки навколо його інвестиційних планів на Балканах виникали й раніше, зокрема через заплановану забудову прибережних територій.

    За інформацією Politico, нинішні акції в Албанії тривають уже майже сто днів. Почавшись як протести проти курортного проєкту, вони поступово набули ширшого політичного характеру — частина учасників тепер вимагає відставки уряду прем’єр-міністра Еді Рами.

    Особливого значення в цій ситуації набули соціальні мережі. Саме Instagram активісти використовували для трансляцій із протестів, поширення відео, координації та привернення уваги до конфлікту. Тому масові проблеми з акаунтами людей, безпосередньо залучених до протестної кампанії, стали окремою темою суспільної дискусії.

    Серед тих, хто зіткнувся з блокуванням, опинився депутат парламенту та лідер опозиційної партії Mundësia Агроном Шехай. Політик припустив, що недостатньо прозорі правила роботи соціальних платформ можуть створювати можливості для цензури політичних опонентів. Це, однак, його оцінка ситуації, а не встановлений факт.

    Перевіркою випадків зайнялася організація Repro Uncensored. За наведеними Politico даними, вона проаналізувала сотні випадків і заявила, що не знайшла порушень правил Instagram, які могли б пояснити застосовані санкції.

    У Meta, якій належить Instagram, заявили, що перевіряють ситуацію. Компанія вже визнала, що принаймні частина акаунтів була заблокована помилково, та відновила їх. Проте проблема цим не вичерпалася: деякі користувачі після відновлення доступу, за повідомленнями, все ще мають обмеження щодо прямих трансляцій або спільних публікацій, а охоплення їхнього контенту могло скоротитися.

    Ситуація особливо чутлива через те, що алгоритмічна модерація великих соціальних платформ може безпосередньо впливати на політичну комунікацію. Якщо Instagram є одним із головних каналів поширення інформації про протест, навіть тимчасове блокування сторінки журналіста, політика чи активіста може обмежити його можливість звертатися до аудиторії саме в момент активних подій.

    Водночас наразі немає підтвердження, що блокування були частиною скоординованої кампанії.

    Прем’єр-міністр Албанії Еді Рама категорично відкинув припущення про причетність уряду. За його словами, албанська влада не має технічних можливостей здійснювати такі операції в Instagram.

    Представники компанії SAZAN Coast, пов’язаної з курортним проєктом, також заперечили будь-який вплив на рішення Meta. Водночас представник компанії охарактеризував протести як «скоординовану опозиційну кампанію» та позитивно оцінив боротьбу Meta з активністю, яку він назвав «бот-рухами». Ці твердження є позицією компанії й самі по собі не доводять, що заблоковані акаунти справді були ботами.

    Саме тому історія вийшла далеко за межі суперечки навколо одного курорту. Вона порушує ширше питання про те, наскільки прозорими є механізми модерації Instagram та інших великих платформ у ситуаціях політичних протестів. Якщо рішення про блокування ухвалюються автоматично після скарг на авторські права, залишається ризик, що систему скарг можуть використовувати для масового обмеження небажаного контенту.

    При цьому ситуація поки що не дає підстав однозначно стверджувати, що саме це сталося в Албанії. Meta говорить про помилки та проводить перевірку, уряд заперечує втручання, а компанія, пов’язана з курортом, також відкидає причетність. Активісти й опозиція, своєю чергою, вимагають пояснити, чому під обмеження потрапила значна кількість критиків проєкту.

    Історія навколо курорту Кушнера перетворилася одночасно на земельний, політичний та інформаційний конфлікт. І тепер питання полягає вже не тільки в тому, що побудують на албанському узбережжі, а й у тому, хто і за якими правилами контролює цифрові майданчики, через які суспільство може протестувати проти таких рішень.

  • Човен залишився без пального посеред Аляски, яхта Цукерберга була поруч та не допомогла

    Човен залишився без пального посеред Аляски, яхта Цукерберга була поруч та не допомогла

    Суперяхта засновника Meta Марка Цукерберга Launchpad, вартість якої оцінюють приблизно у $300 млн, опинилася в центрі незвичайної історії біля узбережжя Аляски. Неподалік від неї невеликий 21-футовий човен Hewescraft залишився без пального та звернувся до Берегової охорони США по допомогу. Попри те, що Launchpad перебувала ближче до човна, її екіпаж на радіозапит не відповів. Зрештою на допомогу прийшов круїзний лайнер Wilderness Legacy, який змінив курс, відбуксирував човен до безпечної затоки та допоміг його заправити. Представники Цукерберга наполягають: екіпаж яхти нікого свідомо не ігнорував — він просто не почув початковий виклик. Про це пишуть Guardian та Associated Press.

    Інцидент стався ввечері 3 серпня 2026 року на південному сході Аляски. За даними Берегової охорони США, приблизно о 21:32 екіпаж 21-футового Hewescraft зв’язався з рятувальниками на VHF-каналі 16 — основній міжнародній частоті для викликів і повідомлень про безпеку на морі. Човен перебував поблизу Point Highland, між Петербургом та Джуно.

    Спочатку ситуація могла виглядати тривожно, однак приблизно через 25 хвилин Берегова охорона з’ясувала, що люди на борту не перебувають у безпосередній небезпеці. Причина зупинки виявилася доволі буденною — у човна просто закінчилося пальне. Після цього виклик класифікували не як повноцінний сигнал лиха, а як запит на морську допомогу.

    Саме ця юридична деталь згодом стала ключовою для оцінки поведінки екіпажу Launchpad.

    Яхта Цукерберга була ближче

    Історія могла б залишитися звичайним епізодом морської взаємодопомоги, якби не особа власника одного із суден поблизу.

    У районі перебувала Launchpad — 118-метрова суперяхта Марка Цукерберга. За даними профільних ресурсів, судно побудувала нідерландська верф Feadship та передала власнику у 2024 році. Довжина яхти становить приблизно 118 метрів, або 387 футів, а її максимальна швидкість сягає близько 24 вузлів. Вартість судна різні джерела оцінюють приблизно у $300 млн.

    За даними The Verge, інформація системи AIS, яка відстежує рух суден, показувала, що Launchpad перебувала ближче до човна, який потребував допомоги, ніж Wilderness Legacy. При цьому яхта залишалася на місці, тоді як круїзне судно змінило свій маршрут і попрямувало до Hewescraft.

    Саме це згодом і викликало найбільший резонанс.

    Пасажир Wilderness Legacy Майкл Лав розповів у соцмережі Bluesky, що капітан їхнього судна повідомив пасажирам: Берегова охорона намагалася зв’язатися з яхтою Цукерберга, яка перебувала ближче, але відповіді нібито не отримала. За словами Лава, після цієї інформації пасажири лайнера практично одностайно освистали ситуацію.

    Втім, твердження про те, що екіпаж Launchpad «відмовився» допомагати, згодом оскаржили представники власника яхти.

    Що відповіли представники Цукерберга

    Речник Марка Цукерберга та його дружини Прісцилли Чан Браян Бейкер заявив, що подружжя взагалі не перебувало на борту Launchpad у момент інциденту.

    За його версією, команда яхти працювала на іншому радіоканалі й не почула початкового повідомлення Берегової охорони. Коли моряки згодом переглянули інформацію про запит, допомога вже була організована іншим судном.

    Тому представники Цукерберга заперечують, що команда свідомо залишила людей напризволяще.

    Ця версія водночас викликала додаткові питання у морських експертів. Юрист із морського права Ян Ралбі зазначив Associated Press, що для суден нормально постійно контролювати канал 16, оскільки саме ним передаються сигнали лиха та важливі повідомлення. Водночас Берегова охорона може попросити судна перейти на інший канал, щоб не перевантажувати аварійну частоту детальними переговорами.

    Тобто сам факт того, що Launchpad не почула конкретний запит, не доводить навмисного ігнорування, але пояснення щодо різних каналів породило дискусію серед спостерігачів.

    Хто насправді прийшов на допомогу

    Рятівником маленького човна стало значно скромніше судно — Wilderness Legacy, яке належить компанії UnCruise Adventures.

    Це невеликий експедиційний круїзний лайнер, пристосований для подорожей віддаленими районами Аляски. За даними оператора, корабель розрахований приблизно на 86 пасажирів та має великі відкриті палуби і спеціальне обладнання для експедиційних подорожей.

    Wilderness Legacy прибув до Hewescraft приблизно через годину після того, як Берегова охорона передала запит на допомогу. Екіпаж узяв невеликий човен на буксир і доставив його до Farragut Bay, де людям допомогли поповнити запас пального. Після цього ситуацію було повністю врегульовано. Ніхто не постраждав.

    Саме через те, що Wilderness Legacy перебував далі, але все одно прийшов на допомогу, історія й отримала настільки широкий розголос.

    Чи була яхта Цукерберга зобов’язана допомогти

    І тут виникає важливий нюанс.

    У морському праві існує чіткий обов’язок допомагати людям, які перебувають у реальному лиху, якщо це можна зробити без серйозного ризику для власного судна та екіпажу. Але ситуація з Hewescraft не була класифікована Береговою охороною як distress — тобто безпосередня загроза життю.

    Експерт із морського права Ян Ралбі пояснив Associated Press різницю дуже просто: це приблизно як відмінність між дзвінком до екстреної служби 911 та викликом дорожньої допомоги через розряджений акумулятор. В обох випадках допомога потрібна, але юридичні зобов’язання оточення кардинально різняться.

    Колишній капітан Берегової охорони Аарон Девенпорт, який понад 30 років займався морськими операціями, був ще категоричнішим. За його словами, якщо човен просто залишився без пального і не перебуває в небезпечній ситуації, сусіднє судно юридично не зобов’язане його буксирувати.

    Водночас Девенпорт наголосив, що серед моряків допомога у таких ситуаціях є звичайною практикою та питанням професійної солідарності.

    А на Алясці ситуація може змінитися особливо швидко. Через холодну воду, віддаленість берегів, мінливу погоду та скелясте узбережжя звичайна нестача пального потенційно здатна перетворитися на аварійну ситуацію, якщо човен почне дрейфувати або погіршаться погодні умови.

    Чому історія стала настільки гучною

    Формально ніякої трагедії не сталося. Люди були в безпеці, судно не тонуло, погода не створила негайної загрози, а Wilderness Legacy успішно виконав буксирування.

    Однак публічний резонанс значною мірою пояснюється різким контрастом між двома суднами.

    З одного боку — невеликий човен завдовжки близько 6,4 метра, який просто залишився без бензину.

    З іншого — 387-футова суперяхта одного з найбагатших людей світу, яка, за даними відстеження суден, була ближчою до місця події, але не стала учасником операції.

    Launchpad сама по собі є надзвичайно масштабним судном. Її валова місткість перевищує 5,5 тисячі GT, дальність плавання оцінюється приблизно у 6000 морських миль, а на борту можуть працювати десятки членів екіпажу.

    Тому історія швидко перетворилася із локального морського епізоду на дискусію про багатство, морську етику та обов’язок допомагати іншим.

    «Відмовилися» чи просто не почули — що відомо достовірно

    Найважливіше в цій історії — не змішувати підтверджені факти та припущення.

    Достовірно відомо, що 3 серпня Hewescraft залишився без пального, зв’язався з Береговою охороною, а згодом отримав допомогу від Wilderness Legacy. Берегова охорона встановила, що човен не перебував у безпосередньому лиху.

    Також підтверджено, що Launchpad перебувала неподалік та не відповіла на початковий запит про допомогу.

    А от твердження, що команда яхти свідомо відмовилася допомагати, не підтверджене. Воно походить від переказу пасажира Wilderness Legacy. Представники Цукерберга натомість заявляють, що команда не чула звернення, оскільки працювала на іншій частоті.

    Сам Цукерберг і Прісцилла Чан на борту в той момент не перебували.

    Юридичних претензій до команди Launchpad також немає: Берегова охорона не класифікувала ситуацію як морську катастрофу чи сигнал лиха, який створював би безумовний обов’язок для всіх сусідніх суден реагувати.

    У підсумку човен успішно доставили до Farragut Bay, заправили, а всі люди залишилися неушкодженими. Проте випадок уже перетворився на один із найбільш обговорюваних епізодів літнього сезону на Алясці — значною мірою через просте питання, яке поставили користувачі соцмереж: як так сталося, що маленький круїзний лайнер прийшов на допомогу, а величезна суперяхта за сотні мільйонів доларів, яка була ближче, — ні?

  • ШІ під забороною: як заяви про ризики обернулися проблемами для одного з лідерів галузі

    ШІ під забороною: як заяви про ризики обернулися проблемами для одного з лідерів галузі

    Одна з найвідоміших компаній у сфері штучного інтелекту Anthropic опинилася в центрі масштабної дискусії щодо майбутнього регулювання ШІ-технологій. Як з’ясувало видання Financial Times, у своїх публічних комунікаціях компанія значно частіше за конкурентів наголошувала на ризиках, загрозах та необхідності державного контролю над штучним інтелектом. Частина представників технологічної індустрії вважає, що саме така стратегія могла вплинути на рішення влади США обмежити використання найновіших моделей Anthropic за межами країни.

    За даними Financial Times, у 2026 році Anthropic використовувала терміни, пов’язані з ризиками, небезпеками, обмеженнями та регулюванням штучного інтелекту приблизно у вісім разів частіше, ніж OpenAI. Видання проаналізувало офіційні заяви компаній, блоги, інтерв’ю керівників, публікації в соціальних мережах та інші відкриті матеріали.

    Результати дослідження показали помітну різницю у підходах до комунікації. Якщо в матеріалах Anthropic на кожну тисячу слів припадало близько п’яти згадок про ризики, регулювання або обмеження, то в OpenAI цей показник становив лише 0,6 згадки.

    Для аналізу журналісти використали спеціальний перелік ключових слів, серед яких були терміни «ризик», «небезпечний», «вразливість», «шкідливий», «запобіжник» та інші подібні формулювання.

    Зокрема, лише слово «ризик» у публічних матеріалах Anthropic за 2026 рік згадувалося 336 разів. Для порівняння, в OpenAI цей показник становив лише 30 згадок. Термін «запобіжник» компанія Даріо Амодеї використала 121 раз, тоді як OpenAI – 33 рази. Слово «вразливість» з’являлося у комунікаціях Anthropic 128 разів проти лише десяти випадків у конкурентів.

    Після того як Міністерство торгівлі США запровадило експортні обмеження щодо новітніх моделей Anthropic – Mythos і Fable – частина експертів почала відкрито звинувачувати компанію у тому, що вона сама сприяла появі таких заборон.

    Найгучніше висловився один із піонерів сучасного штучного інтелекту, головний науковий співробітник Meta Ян ЛеКун. Він розкритикував керівництво Anthropic за надмірне наголошення на потенційних загрозах технології та назвав таку риторику «нагнітанням страхів».

    На його думку, саме постійні заяви про небезпеку надпотужного ШІ могли вплинути на рішення американських регуляторів обмежити поширення моделей компанії за кордоном.

    До критиків такого підходу раніше приєднувався і глава OpenAI Сем Альтман. Під час одного з подкастів він іронічно коментував заяви про надзвичайну небезпечність нових моделей штучного інтелекту.

    За словами Альтмана, повідомлення в стилі «ми створили бомбу і зараз скинемо її вам на голову» можуть бути ефективним маркетинговим інструментом, однак не завжди допомагають формувати збалансоване бачення технології.

    Anthropic, своєю чергою, давно будує власну репутацію саме навколо безпеки штучного інтелекту. Компанія була заснована колишніми співробітниками OpenAI та з перших днів роботи наголошувала на необхідності відповідального розвитку ШІ.

    Генеральний директор компанії Даріо Амодеї регулярно виступає із закликами до більш активного державного контролю над галуззю. Anthropic також систематично публікує дослідження про потенційні ризики надпотужних моделей та можливі наслідки їхнього використання.

    За кілька днів до введення експортних обмежень Амодеї оприлюднив великий блог, у якому критикував повільну реакцію регуляторів на стрімкий розвиток штучного інтелекту.

    У своєму матеріалі він зазначив, що останні місяці продемонстрували як величезний потенціал нових моделей, так і їхню здатність створювати реальні загрози для кібербезпеки, фінансової системи, критичної інфраструктури та національної безпеки.

    Особливу увагу він приділив моделі Mythos, яку компанія позиціонує як один із найпотужніших інструментів для виявлення критичних кіберзагроз і складних вразливостей у програмному забезпеченні.

    Саме Mythos разом із моделлю Fable опинилися під дією нових американських обмежень.

    Наприкінці минулого тижня Міністерство торгівлі США заборонило доступ до цих систем для іноземних громадян. Рішення викликало значний резонанс у технологічній спільноті та стало предметом активних дискусій щодо майбутньої політики Вашингтона у сфері штучного інтелекту.

    Особливість ситуації полягає в тому, що спочатку сама Anthropic добровільно обмежувала доступ до Mythos через потенційні ризики використання моделі. Компанія співпрацювала з державними структурами США та тестувала систему в обмеженому режимі для окремих організацій.

    Лише на початку червня доступ було частково розширено, однак невдовзі уряд США запровадив уже офіційні експортні обмеження.

    Аналітична платформа AlphaSense назвала Mythos однією з найбільш обговорюваних моделей штучного інтелекту у світі цього року. Пік інтересу до неї спостерігався після презентації у квітні та вдруге – після оголошення про заборону експорту.

    Ситуацію додатково ускладнює те, що відносини між Anthropic та американською владою залишаються напруженими вже кілька місяців. Раніше між сторонами виникали суперечки щодо використання ШІ у сфері державного спостереження та автономних бойових систем.

    У лютому Пентагон навіть включив компанію до переліку ризиків для національної безпеки в окремих ланцюгах постачання. Наразі Anthropic оскаржує це рішення у судовому порядку.

    Попри критику, компанія продовжує наполягати, що питання безпеки повинні залишатися головним пріоритетом у розвитку штучного інтелекту. Водночас історія з Mythos і Fable демонструє, наскільки складним стає баланс між інноваціями, безпекою та державним регулюванням у нову епоху розвитку ШІ.

  • Трамп пригрозив Франції 100% митами на вино

    Трамп пригрозив Франції 100% митами на вино

    Президент США Дональд Трамп заявив про можливість запровадження 100% мит на імпорт французьких вин і шампанського, якщо Франція не скасує податок на цифрові послуги, який зачіпає американські технологічні компанії. Йдеться про чергове загострення давнього торговельного конфлікту між Вашингтоном і Парижем, який знову вийшов на політичний рівень напередодні саміту G7.

    Про це повідомляє The New York Post.

    За словами Трампа, він уже порушував це питання у розмові з президентом Франції Еммануелем Макроном. Американський лідер наполягає, що Франція має відмовитися від 3% податку на цифрові послуги, який стягується з доходів великих технологічних компаній, що працюють на французькому ринку. Під дію цього збору підпадають такі корпорації, як Google, Amazon, Meta та Apple.

    Трамп заявив, що у разі збереження цього податку США будуть змушені вдатися до жорстких заходів у торгівлі, зокрема до запровадження повного мита на один із ключових символів французького експорту — вино та шампанське. За його словами, це буде відповіддю на «несправедливе оподаткування американських компаній» і спробою захистити економічні інтереси США.

    Він підкреслив, що рішення є умовним і може бути скасоване, якщо Франція перегляне свою податкову політику щодо цифрових корпорацій. У своїх коментарях Трамп фактично пов’язав торговельні обмеження з вимогою демонтувати чинну систему цифрового оподаткування.

    Французький цифровий податок, який часто називають податком GAFAM, діє з 2019 року і був запроваджений як відповідь на те, що великі технологічні компанії сплачують непропорційно низькі податки у країнах, де фактично отримують прибутки. Франція стверджує, що цей механізм дозволяє вирівняти податкове навантаження та забезпечити справедливіші умови для національних економік Європи.

    Натомість у США цей податок неодноразово критикували, вважаючи його дискримінаційним щодо американських компаній. Саме ця суперечність уже кілька років є одним із джерел напруги у трансатлантичних економічних відносинах і періодично призводить до загострень на рівні торговельної політики.

    Поточна заява Трампа прозвучала напередодні саміту G7, який проходить у французькому Евіані. Там лідери провідних економік світу обговорюють глобальні правила торгівлі, цифрового регулювання та оподаткування транснаціональних корпорацій. У цьому контексті погрози нових мит можуть ускладнити переговори між США та європейськими партнерами.

    Економічний вимір конфлікту є суттєвим, оскільки Сполучені Штати залишаються одним із найбільших ринків для французького вина. Щороку Франція експортує до США продукції виноробної галузі на понад два мільярди доларів, і саме цей сегмент може стати найбільш вразливим у разі запровадження 100% мит.

    Французька сторона поки офіційно не відповіла на нові заяви американського президента, однак подібні торговельні суперечки між Парижем і Вашингтоном вже виникали раніше і неодноразово завершувалися тимчасовими компромісами після переговорів на рівні урядів або в межах Європейського Союзу.

    Ситуація навколо цифрового податку залишається одним із ключових пунктів розбіжностей у глобальній економічній політиці, оскільки різні країни намагаються знайти баланс між оподаткуванням цифрових гігантів і збереженням інвестиційної привабливості. Заява Трампа лише підсилю

  • Іран пригрозив узяти під контроль підводні інтернет-кабелі між Європою та Азією

    Іран пригрозив узяти під контроль підводні інтернет-кабелі між Європою та Азією

    Іран заявив про намір посилити контроль над підводною інтернет-інфраструктурою, яка проходить через Ормузьку протоку та Перську затоку, і фактично пригрозив світу масштабними наслідками у разі конфронтації навколо цього питання. У Тегерані хочуть запровадити нові правила для міжнародних технологічних компаній та операторів кабельних систем, а також отримати фінансовий і технічний контроль над частиною глобального цифрового трафіку.

    Про це повідомляє CNN. За інформацією телеканалу, іранська влада планує змусити найбільші світові IT-компанії, серед яких Google, Microsoft, Meta та Amazon, сплачувати кошти за використання підводних кабелів, що проходять через регіон Перської затоки та поблизу іранських територіальних вод.

    Ініціатива прозвучала на тлі різкого загострення відносин між Іраном і Заходом та зростання напруги навколо Ормузької протоки — одного з ключових стратегічних вузлів не лише для світової енергетики, а й для глобальної цифрової інфраструктури. Через цей регіон проходять важливі підводні комунікаційні системи, які забезпечують передачу інтернет-трафіку, фінансових даних, хмарних сервісів та міжнародних телекомунікацій між Європою, Азією і країнами Близького Сходу.

    Речник іранських військових сил Ібрагім Зольфагарі раніше прямо заявив, що Тегеран “введе плату за інтернет-кабелі”. За його словами, міжнародні компанії мають підкорятися іранському законодавству, якщо використовують кабельну інфраструктуру, що проходить через регіон. Крім того, Іран планує вимагати ліцензійні збори від операторів кабелів та фактично монополізувати роботи з ремонту й технічного обслуговування таких систем, передавши ці повноваження виключно місцевим компаніям.

    Аналітики зазначають, що подібний підхід означає спробу Ірану отримати політичний та економічний важіль впливу на міжнародні цифрові комунікації. Фактично йдеться не лише про фінансові претензії, а й про прагнення встановити частковий контроль над стратегічною інтернет-інфраструктурою, через яку проходить значна частина світового трафіку.

    За даними CNN, у регіоні Перської затоки розташовано десятки підводних кабелів, однак безпосередньо через територіальні води Ірану проходять щонайменше два великі канали зв’язку — Falcon та Gulf Bridge International (GBI). Водночас навіть непрямий вплив на інші лінії зв’язку або загроза їх пошкодження може спричинити серйозні глобальні наслідки.

    Експерти наголошують, що сучасна світова економіка критично залежить від підводної кабельної мережі. Саме через такі кабелі проходить переважна більшість міжнародного інтернет-трафіку, банківських операцій, біржових угод, корпоративних даних та роботи глобальних хмарних сервісів. Пошкодження навіть кількох ключових ліній може призвести до масштабних перебоїв у роботі цифрової економіки.

    Особливу тривогу викликає той факт, що країни Перської затоки останніми роками стали важливими центрами розміщення датацентрів та серверної інфраструктури міжнародних корпорацій. Зокрема, у регіоні активно розвиває свою цифрову інфраструктуру Amazon. У разі порушення роботи кабелів значна частина цих датацентрів може втратити стабільний зв’язок із глобальною мережею.

    За оцінками експертів, наслідки можуть зачепити не лише Близький Схід. Одним із найбільш уразливих напрямків називають Індію, яка є одним із найбільших світових центрів IT-аутсорсингу та обробки цифрових даних. Перебої у передачі трафіку між Азією та Європою можуть паралізувати роботу міжнародних сервісів, кол-центрів, фінансових платформ та технологічних компаній, які працюють через індійську інфраструктуру.

    Крім того, серйозний удар може бути завданий світовій фінансовій системі. Підводні кабелі забезпечують роботу міжнародних банківських мереж, біржових майданчиків і платіжних систем. Навіть короткочасне порушення зв’язку здатне вплинути на швидкість транзакцій, фінансову торгівлю та роботу глобальних ринків.

    У матеріалі CNN також згадується ризик можливого залучення союзників Ірану — єменських хуситів. На Заході побоюються, що вони можуть повторити сценарій атак на кабельну інфраструктуру в Червоному морі. У 2024 році подібні диверсії вже призвели до пошкодження кількох кабелів, через що, за оцінками операторів, постраждало близько 25% світового інтернет-трафіку.

    Тоді наслідки відчули користувачі та компанії в Європі, Азії та Африці, а міжнародні телекомунікаційні оператори були змушені екстрено перенаправляти трафік через резервні маршрути. Цей інцидент став одним із найбільших попереджень про вразливість глобальної цифрової інфраструктури перед геополітичними конфліктами.

    Попри жорсткі заяви Тегерана, експерти зазначають, що реалізація плану з примусовими виплатами для міжнародних корпорацій виглядає складною через американські санкції проти Ірану. Більшість західних компаній не мають права здійснювати фінансові операції з іранськими структурами. Водночас аналітики побоюються, що у разі подальшої ескалації Тегеран може використати загрозу фізичного пошкодження кабелів як елемент політичного тиску на Захід і глобальний бізнес.

    На цьому тлі міжнародні експерти дедалі частіше говорять про необхідність посилення захисту підводної інфраструктури, адже сучасна цифрова економіка дедалі більше залежить від мережі кабелів, прокладених на дні океанів і морів, які залишаються однією з найменш захищених критичних систем світу.

  • Держагентство PlayCity заблокувало десятки TikTok-акаунтів за рекламу азартних ігор

    Держагентство PlayCity заблокувало десятки TikTok-акаунтів за рекламу азартних ігор

    Державне агентство PlayCity заблокувало 33 профілі в TikTok, які просували азартні ігри та порушували українське законодавство. Сумарна аудиторія цих акаунтів становила понад 365 тисяч підписників. Про це повідомили на сайті Міністерства цифрової трансформації та підтвердили в самому агентстві.

    Ще 20 акаунтів із сукупною аудиторією понад 625 тисяч користувачів наразі проходять перевірку. У разі підтвердження порушень їм також загрожує блокування. За словами голови PlayCity Геннадія Новікова, зараз співпраця з TikTok стала значно оперативнішою: «Ми подаємо скаргу до TikTok — і за кілька діб акаунт блокується. До вересня це були лише поодинокі випадки, і наші заявки розглядалися дуже довго. Зараз ми вже налагодили процес і маємо дієвий інструмент протидії незаконній рекламі азартних ігор і на цій платформі».

    Мінцифра та PlayCity прямо називають TikTok одним із ключових майданчиків, через які «сіра» гральна реклама намагається дотягнутися до молодшої аудиторії. На більшості цих сторінок просували онлайн-казино та ставки під виглядом «легкого заробітку», «швидких грошей» або «партнерських посилань на перевірені майданчики».

    Це не перший фронт. Паралельно PlayCity працює з Meta: за даними агентства, уже заблоковано 54 Instagram-сторінки, які так само рекламували азартні ігри без ліцензій і з порушенням вимог українського закону.

    Нагадаємо, за останні місяці PlayCity стало масштабно публічним гравцем на ринку регулювання азартних ігор: агентство замінило стару КРАІЛ і тепер відповідає за політику у сфері грального бізнесу та лотерей. Водночас держава паралельно готує нові обмеження — від лімітів на витрати гравців до технічних механізмів самообмеження, щоб зменшити залежність і прибрати агресивний таргетинг азарту на вразливі групи.

  • Блогерку з Instagram оштрафували на 4,8 млн грн за рекламу онлайн-казино

    Блогерку з Instagram оштрафували на 4,8 млн грн за рекламу онлайн-казино

    Популярну українську блогерку Даріану Корецьку (officialdori_) оштрафували на 4,8 мільйона гривень за незаконну рекламу онлайн-казино. Сторінкою жінки в Instagram, де слідкують 370 тисяч користувачів, активно користувалися для просування азартних ігор.

    За даними державного агентства з питань регулювання азартних ігор та лотерей “ПлейСіті”, Корецька у Stories заявляла, що азартні ігри “підіймають настрій” через гормони щастя, демонструвала $200 буцімто виграних у казино та додавала активне посилання на сайт для реєстрації. Перевірка показала, що реального акаунту для виграшів не існувало, тобто реклама була вдаваною.

    Виявити системні порушення вдалося завдяки моніторингу командою PlayCity та скаргам користувачів, а особу встановили завдяки оперативній роботі Територіального управління Бюро економічної безпеки у Києві.

    Це не поодинокий випадок: у серпні в Україні заблокували 7 Instagram-акаунтів за систематичну рекламу онлайн-казино, серед них — сторінка блогерки Сімбочки. У країні наголошують, що співпраця з Meta триває, а боротьба з нелегальним азартом лише посилюватиметься.

    В Україні діють жорсткі правила щодо реклами азартних ігор. Вона дозволена лише у визначених місцях, таких як нічний ефір телебачення, спеціалізовані видання для дорослих та офіційні сайти ліцензованих операторів. Усі рекламні матеріали повинні містити позначку 21+, рекламуються можуть лише легальні бренди, заборонено використання неповнолітніх, військових, медиків та волонтерів, а також відомих осіб (крім спортсменів). Крім того, оголошення не повинні обіцяти легкі гроші чи бонуси, а щонайменше 15% площі має містити попередження про ризик ігрової залежності.

  • Популярну інфлюенсерку оштрафували майже на 5 млн грн за рекламу онлайн-казино

    Популярну інфлюенсерку оштрафували майже на 5 млн грн за рекламу онлайн-казино

    Популярна блогерка «Сімбочка», відома своїми відео в Instagram, стала фігуранткою гучного скандалу. Державне агентство «ПлейСіті» оштрафувало її на 4,8 мільйона гривень за незаконне рекламування онлайн-казино.

    Як встановили регулятори, інфлюенсерка з мільйонною аудиторією систематично публікувала контент із демонстрацією ігрового процесу та закликами до реєстрації на платформі азартних ігор. Хоча акаунт, який вона нібито створювала у своїх роликах, був інсценованим і не справжнім, це не звільнило її від відповідальності.

    У «ПлейСіті» пояснили, що подібні дії мають ознаки маніпулятивної реклами, яка формує у підписників ілюзію легкого виграшу. Такі практики особливо небезпечні, коли їх просувають публічні особи з великою кількістю фанів.

    Регулятор підкреслив, що штраф має стати сигналом для інших медійних фігур: просування заборонених продуктів, особливо онлайн-казино, каратиметься фінансово.

    Нагадаємо, ще в серпні 2025 року за ініціативою PlayCity та компанії Meta було заблоковано акаунти сімох блогерів, серед яких і «Сімбочка». Її сторінка містила прямі посилання на казино та ролики з вигаданими «легкими виграшами».