Позначка: Метрополітен

  • Запуск метро на Виноградар під питанням: у КМДА та метрополітені озвучують різні терміни

    Запуск метро на Виноградар під питанням: у КМДА та метрополітені озвучують різні терміни

    Обіцянка мера Києва Віталія Кличка про запуск метро на Виноградар у 2026 році суперечить прогнозам самого київського метрополітену. На це звернула увагу громадська організація «Пасажири Києва», проаналізувавши виступи транспортних посадовців на засіданні профильної комісії Київради.

    Під час обговорення керівник КП «Київський метрополітен» Віктор Вигівський повідомив, що у 2026 році планується завершити лише основні конструкції станції «Мостицька». Для запуску руху необхідно добудувати ще одну станцію — «Проспект Правди». За його словами, орієнтовний термін введення об’єкта в експлуатацію — 2027 рік, і він може зміститися через фінансові труднощі та воєнний стан.

    Ці слова різко дисонують із заявою міського голови Віталія Кличка, зробленою під час сесії Київради 9 жовтня. Тоді мер запевнив, що вже у 2026 році щонайменше одна станція метро на Виноградарі буде відкрита для пасажирів.

    У «Пасажирах Києва» наголошують: різні позиції посадовців створюють дезінформацію для мешканців та формують нереалістичні очікування. Будівництво продовжує затягуватися, а об’єктивних підтверджень можливості запуску у 2026 році немає.

    Запуск метро на Виноградар залишається одним із ключових інфраструктурних проєктів столиці. Проте через нестабільне фінансування та розбіжності в офіційних заявах люди досі не мають чіткого розуміння, коли нова лінія стане реальністю.

  • Київ витратив у серпні 5,6 мільярда: найбільший контракт уклали зі словенською компанією з російським слідом

    Київ витратив у серпні 5,6 мільярда: найбільший контракт уклали зі словенською компанією з російським слідом

    У серпні 2025 року Київ уклав понад 5,6 тисяч договорів на загальну суму 5,67 млрд грн. Найбільшими статтями витрат стали будівництво та ремонти, закупівля обладнання для комунальних підприємств, а також електроенергія для транспорту. Водночас найдорожчим контрактом місяця стало придбання телекомунікаційного обладнання для метрополітену у словенської компанії, яку нещодавно запідозрили в обхідних поставках до росії.

    Основними витратами Києва вже шостий місяць поспіль залишаються будівельні й ремонтні роботи. У серпні на них спрямували 3,15 млрд грн (55% від усіх закупівель). Серед найбільших проектів — будівництво укриття в школі №186 (195,86 млн грн), реконструкція дамб мулових полів Бортницької станції аерації (147,07 млн грн), встановлення когенераційної установки на об’єкті КП “Київтеплоенерго” (118,91 млн грн).

    Окремо понад 380 млн грн витратили на ремонт дорожньої інфраструктури — від дощової каналізації на вул. Братиславській до протиаварійних заходів на Південному мосту та реконструкції трамвайного шляхопроводу через проспект Шухевича.

    Друга позиція серед найбільших видатків — телекомунікаційне та електротехнічне обладнання (760,82 млн грн). З них понад 316 млн грн скерували на договір із компанією Kontron, d.o.o. на постачання систем для київського метро. Це обладнання необхідне для резервування і розширення систем зв’язку та передачі даних у підземці.

    Саме ця угода стала найбільшою закупівлею серпня. Проте вона викликала питання: договір підписали без конкурсу, а раніше подібні замовлення Київ оформлював з іншими постачальниками. Державні аудитори вже зацікавилися, чому “Київський метрополітен” обрав саме Kontron як «єдиного виробника».

    У травні цього року видання Politico повідомило, що Kontron могла постачати до Росії телекомунікаційні платформи подвійного призначення, які здатні відстежувати й перехоплювати комунікаційний трафік. Словенський підрозділ компанії, за даними журналістів, експортував до РФ продукцію на понад 3,5 млн євро у 2023 році.

    На третьому місці за видатками — електроенергія для КП “Київпастранс” (256,44 млн грн). Також серед замовлень серпня — 12 самоскидів для “Київавтодору” (145,44 млн грн), система томографії для міського онкоцентру (80 млн грн), харчування школярів (81 млн грн), а також оцифрування документів щодо права власності на нерухомість (11,16 млн грн).

    Серед замовників лідером стало КП “Київтеплоенерго”, яке підписало 354 угоди на майже 660 млн грн. Найбільші витрати — встановлення когенераційних установок і реконструкція котельні на Кудрявському узвозі.

    Таким чином, серпневі видатки столиці вкотре підтвердили: основні кошти йдуть на ремонти, транспортну інфраструктуру та комунальні послуги. Водночас найбільша закупівля у компанії з неоднозначною репутацією може стати предметом окремих перевірок.

  • Екс-керівник Київського метрополітену Віктор Брагінський втік з країни за підробленим висновком ВЛК

    Екс-керівник Київського метрополітену Віктор Брагінський втік з країни за підробленим висновком ВЛК

    Поліція Києва розпочала кримінальне провадження та проводить слідчі дії у відношенні колишнього керівника КП “Київський метрополітен” Віктора Брагінського. Чоловік покинув країну, використавши підроблений висновок лікарської комісії (ВЛК), згідно з яким він був виключений з військового обліку через нібито невиліковну хворобу.

    За інформацією поліції, обшук наразі проводиться у службових приміщеннях підприємства. Проте подробиці розслідування обіцяють повідомити пізніше.

    Цей інцидент став частиною більшого розслідування щодо екскерівника метрополітену, який також є фігурантом справи про підтоплення та розгерметизацію тунелів на “синій гілці” київського метро. У справі про службову недбалість уже було висунуто підозру на його адресу.

    Поліція оголосила Віктора Брагінського в розшук, оскільки він виїхав з України, скориставшись підробленим документом. Відомо, що за цей час колишній очільник метрополітену не дав жодних коментарів щодо інциденту.

  • Екс-керівнику Київського метрополітену висунули підозру в службовій недбалості через підтоплення тунелів

    Екс-керівнику Київського метрополітену висунули підозру в службовій недбалості через підтоплення тунелів

    Київська міська прокуратура повідомила про підозру колишньому керівнику КП “Київський метрополітен” у службовій недбалості, яка призвела до масштабного підтоплення тунелів між станціями “Деміївська” та “Либідська” на Оболонсько-Теремківській лінії метро. Розслідування встановило, що його неналежне виконання обов’язків стало причиною руйнівних наслідків для столичного метрополітену та завдало значних збитків міському бюджету.

    Згідно зі слідчими матеріалами, колишній керівник не забезпечив належної оцінки ризиків для об’єктів метро і не ініціював регулярних перевірок технічного стану тунельних конструкцій. Це призвело до руйнації окремих елементів тунелів, появи тріщин у стінах, а також порушення гідроізоляції, що викликало підтоплення та утворення сталактитів. Внаслідок цієї ситуації 8 грудня 2023 року довелося призупинити рух поїздів на відрізку між станціями “Либідська” та “Деміївська”.

    Розрахунки показали, що за три місяці простою Оболонсько-Теремківська лінія завдала бюджету Києва збитків на суму понад 138,5 млн грн, а також призвела до недоотримання доходів підприємства в розмірі близько 26 млн грн. Під час досудового розслідування було проведено низку експертиз, зокрема пожежно-технічну, будівельно-технічну та економічну, які підтвердили неналежний технічний стан тунелю.

    Передісторія скандалу та відставка керівника

    Віктор Брагінський, який керував Київським метрополітеном майже 10 років, потрапив у центр уваги після розслідування журналістів Bihus.info. Виявилося, що його мати, пенсіонерка, володіє дорогими квартирами, а колишня дружина будує дачу в елітному передмісті, що не відповідало офіційним деклараціям. Після заклику мера Києва Віталія Кличка Брагінський подав у відставку 15 березня 2024 року.

    Подільська окружна прокуратура міста Києва висунула колишньому керівнику обвинувачення за ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за службову недбалість з тяжкими наслідками. Оскільки він не з’явився на виклик, підозра була надіслана на його офіційну адресу, а правоохоронні органи проводять заходи для встановлення його місцеперебування.

  • Тендер на будівництво метро в Києві, скарги зупинили торги з Максимом Шкілем і «Autostrada»

    Тендер на будівництво метро в Києві, скарги зупинили торги з Максимом Шкілем і «Autostrada»

    На 13 травня 2024 року Комунальне підприємство «Київський метрополітен» оголосило процедуру закупівлі на суму 13,9 млрд гривень на будівництво дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену від станції «Сирець» до станції «Проспект Правди». Роботи мають бути завершені до 30 грудня 2026 року.

    Початково тендер був запланований на 17 червня цього року. Згідно з інформацією, перемогу у торгах мав здобути забудовник Максим Шкіль, представляючи компанію «Autostrada», з пропозицією на підряд на суму майже 14 млрд гривень. Однак ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-ТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО «МІСЬКБУД ІНВЕСТ» звернулося з офіційними скаргами до Антимонопольного комітету України, що призвело до тимчасової призупинення торгів.

    На офіційному сайті Prozorro, ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-ТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО «МІСЬКБУД ІНВЕСТ» подало скаргу, в якій висловило незгоду з умовами тендеру, оголошеного замовником. Компанія вважає, що рішення замовника про умови закупівлі порушує законодавство України про публічні закупівлі. Вони просили внести зміни до тендерної документації для захисту своїх прав, або, у випадку неможливості виправлення порушень, скасувати тендер за відповідним пунктом закону.

    Нагадаємо, що засновник компанії «Autostrada» Максим Шкіль раніше отримав підряд на капітальний ремонт тунелю між станціями метро «Деміївська» – «Либідська» без проведення відповідних тендерних процедур. З 8 грудня минулого року ремонтні роботи не були завершені.

  • Корупційний скандал у Київському метрополітені: сумнівні угоди та родинні зв’язки

    Корупційний скандал у Київському метрополітені: сумнівні угоди та родинні зв’язки

    Управління столичного метрополітену, під керівництвом Віктора Брагінського, вчинило крок, що викликав сумніви громадськості. Згідно з інформацією, КП «Київський метрополітен» уклав контракт на капітальний ремонт «червоної гілки» метрополітену на суму 1,5 млрд гривень з компанією, що належить родичці бізнес-партнера Брагінського. Ця родичка, за останніми даними, викладає класичну хореографію в академії танцю.

    Контракт був укладений 23 грудня 2022 року між КП «Київський метрополітен» та ТОВ «КБ «Теплоенергоавтоматика» для капітального ремонту тунелів Святошинсько-Броварської лінії. Цей контракт був загрифований як “для службового користування”, що викликало питання щодо його призначення та вибору підрядника. Проте на запит щодо обгрунтування такої дії та вибору конкретної компанії, в управлінні метрополітену відмовили в розголошенні інформації.

    За звітами самого метрополітену, загальна вартість угоди становить 1,58 млрд гривень, з яких підряднику вже сплачено близько мільярда. Журналісти встановили, що контракт може містити завищені ціни на матеріали та обладнання. В 2023 році компанія «Теплоенергоавтоматика» придбала кабелі у компанії ТОВ «Тамерлайн» за значно вищою ціною, ніж інші постачальники, що може призвести до переплати метрополітену на значну суму.

    Тетяна Белецька, яка є головним власником ТОВ «КБ «Теплоенергоавтоматика» з 2020 року, має віддалені зв’язки з галуззю метрополітену. Вона відома як балерина та викладач класичної хореографії. За даними, вона ймовірно є тещею давнього колеги та бізнес-партнера Віктора Брагінського.

    Крім того, існують підозри щодо зв’язків Кирила Кривця, бізнес-партнера Брагінського, з компаніями-підрядниками метрополітену, які можуть вказувати на конфлікт інтересів та недопущення правил закупівель.

    У зв’язку з цими виявленнями, було висловлено вимоги щодо відсторонення Віктора Брагінського від виконання обов’язків директора столичного метрополітену та проведення відповідних розслідувань правоохоронними органами. Внаслідок цього, Брагінський подав заяву на звільнення, яке було оголошено на сайті КМДА без вказівки конкретних причин.