Позначка: middle-strike

  • Від фронту до глибокого тилу РФ: як «Омега» знищує десятки вантажівок і працює з СБУ та ГУР

    Від фронту до глибокого тилу РФ: як «Омега» знищує десятки вантажівок і працює з СБУ та ГУР

    Українські спецпризначенці Центру спеціального призначення «Омега» Національної гвардії України в середньому знищують від 30 до 50 російських вантажних автомобілів за добу в межах операцій Middle Strike. При цьому удари по транспортній логістиці — лише один із напрямків роботи підрозділу, який сьогодні діє на землі, у повітрі та на воді, проводить операції на оперативній і стратегічній глибині та в окремих випадках взаємодіє зі Службою безпеки України і Головним управлінням розвідки.

    Про масштаби бойової роботи розповів начальник Центру спеціального призначення «Омега» НГУ генерал-майор Павло Яцюк в інтерв’ю Армія FM. За його словами, саме під час Middle Strike спецпризначенці системно полюють на транспорт, яким російські війська забезпечують свої підрозділи боєприпасами, пальним, особовим складом та іншими ресурсами.

    «Що стосується Middle Strike, скажу так: у середньому за добу ми вибиваємо від 30 до 50 вантажних автомобілів ворога», — заявив Яцюк.

    Він уточнив, що це лише один вузький сегмент бойової роботи й такі завдання виконують усі загони спеціального призначення Центру.

    Ворожу техніку дістають уже за десятки кілометрів від фронту

    Окремий напрямок «Омеги» — удари по цілях, які російські війська намагаються тримати далеко від безпосередньої лінії бойового зіткнення.

    Ще у вересні спецпризначенці підрозділу «Крила Омеги» показували роботу літакових безпілотників по російській техніці на відстані понад 50 кілометрів від фронту. Серед цілей були саме вантажівки, пікапи та броньовані машини.

    Особливістю такого озброєння є можливість працювати по цілях, які ще донедавна могли вважатися відносно захищеними завдяки відстані від переднього краю.

    За інформацією АрміяInform, літакові дрони, які використовують «Крила Омеги», можуть отримувати ціль та самонаводитися на фінальній ділянці польоту. Після захоплення об’єкта противнику складніше врятувати машину простим маневруванням.

    Це змінює саму логіку роботи російського тилу: вантажівка з боєприпасами або пальним може бути уражена не лише біля окопів чи безпосередньо на передовій, а значно раніше — ще на шляху до бойових підрозділів.

    Саме тому боротьба з логістикою має значення далеко за межами кількості спалених автомобілів. Втрата транспорту означає проблеми з доставкою пального, боєприпасів, продуктів, обладнання та резервів, а також змушує противника шукати інші маршрути та способи постачання.

    Middle Strike — лише частина роботи

    «Омега» працює не тільки на середній оперативній глибині.

    Яцюк підтвердив, що Центр також бере участь у Deep Strike — ударах по більш віддалених об’єктах. Окремі такі операції проводяться у взаємодії зі Службою безпеки України та Головним управлінням розвідки.

    Водночас конкретні цілі й результати цієї роботи командування наразі не розкриває.

    «Для того, щоб оприлюднювати конкретні результати, — не на часі зараз», — пояснив начальник Центру.

    Застосування Middle Strike та Deep Strike загалом стало одним із помітних напрямків розвитку українських Сил оборони. Як раніше писала «Ненька інфо», у березні українські сили здійснили близько 350 ударів Middle Strike по складах, пунктах управління та інших об’єктах противника, а засобами Deep Strike було проведено 76 ударів по цілях на території РФ.

    Розвиток таких можливостей дозволяє атакувати не лише війська на передньому краї, але й інфраструктуру, яка забезпечує їхню боєздатність.

    Від п’яти загонів до дев’яти

    Під час повномасштабної війни структура самої «Омеги» також суттєво змінилася.

    Підрозділ був створений ще у 2003 році. До 2022-го існувало п’ять окремих загонів, які були підпорядковані територіальним командуванням. Після початку повномасштабного російського вторгнення було сформовано Центр спеціального призначення «Омега» як окрему військову частину й орган управління.

    Сьогодні до складу Центру входять уже дев’ять загонів.

    Серед них є спеціалізований підрозділ безпілотних систем «Крила Омеги», який відповідає за повітряну компоненту, а також окремий водолазний загін спеціального призначення.

    За словами Яцюка, водолазний підрозділ проводить операції на водних перешкодах і в морі, зокрема виконує завдання, пов’язані з тимчасово окупованим Кримом.

    Одну з таких операцій раніше детально описувала «Ненька інфо». У липні спецпризначенці «Омеги» заявили про знищення російського Су-24М на аеродромі «Саки» у Криму двома ударними дронами. За даними Нацгвардії, літак атакували перед запланованим бойовим вильотом.

    В «Омезі» з’явився окремий іноземний підрозділ

    Ще однією зміною стало створення дев’ятого загону, який укомплектовується переважно іноземними військовослужбовцями.

    Раніше «Омега» не мала права приймати іноземців на службу через встановлені обмеження, однак правила змінилися.

    За словами Яцюка, кандидатів перевіряють ще на етапі рекрутингу. Перевірки проводяться за участю українських силових і правоохоронних структур, а також іноземних партнерів. Застосовується й поліграф.

    Основні групи іноземців — англомовні та іспаномовні військовослужбовці.

    При цьому командування наголошує, що йдеться не просто про набір добровольців, а про відбір людей, які відповідають вимогам підрозділу спеціального призначення.

    «Омега» входить до найрезультативніших за застосуванням мідлстрайків

    У Національній гвардії раніше повідомляли, що Центр «Омега» входить до трійки найбільш результативних підрозділів Сил оборони за застосуванням ударних дронів Middle Strike.

    Основними цілями таких засобів називали командні пункти, логістику, військову техніку та особовий склад російських військ.

    Безпілотні системи при цьому використовуються не лише для ударів. Вони виконують розвідувальні завдання, допомагають із забезпеченням позицій і навіть можуть використовуватися для логістики там, де пересування звичайного транспорту стало надто небезпечним.

    Тобто нинішня модель роботи «Омеги» — це вже далеко не класичний спецназ у традиційному розумінні. У структурі одночасно поєднані оператори безпілотних систем, бойові водолази, спеціальні групи та підрозділи, здатні діяти на значній глибині.

    28 Героїв України у складі підрозділу

    Окремо Павло Яцюк розповів і про втрати та нагороджених військовослужбовців Центру.

    За його словами, 28 спецпризначенцям «Омеги» присвоєно звання Героя України. Восьмеро з них живі, ще 20 отримали звання посмертно.

    Сам Яцюк наголосив, що для нього показником успішності операції є не лише кількість знищених цілей.

    Найкращою він назвав операцію, після якої українські військові повернулися без загиблих та поранених.

    На тлі цифр про десятки знищених машин щодня це важливе уточнення: командування «Омеги» публічно робить акцент не лише на масштабі уражень, а й на збереженні власного особового складу.

    Про бойову роботу «Омеги» вже зняли фільм

    1 жовтня у всеукраїнський прокат вийшов документальний фільм «Омега», присвячений спецпризначенцям Центру.

    У стрічці показана одна з бойових груп під командуванням військового з позивним «Художник». Автори відмовилися від традиційної побудови з великою кількістю пояснювальних інтерв’ю й зосередилися на реальних епізодах бойової роботи, взаємодії військових і їхньому житті поза виконанням завдань. Фільм демонструють у 96 кінотеатрах України до 14 жовтня.

    Яцюк пояснював, що частина показаних у фільмі операцій навмисно залишається без детального пояснення — глядач не отримує інформації про точне місце, завдання чи обставини окремих епізодів.

    І це фактично відображає нинішню публічну картину роботи «Омеги»: частина результатів уже відома — зокрема 30–50 знищених російських вантажівок у середньому за добу, — але значний масив операцій на більшій глибині залишається закритим.

    На практиці це означає, що боротьба з російською логістикою давно вийшла за межі переднього краю. Вантажівки, склади, пункти управління й інша тилова інфраструктура стають цілями за десятки кілометрів від фронту, а в окремих операціях — і значно далі.

     

  • «Більше сказати не можу»: Федоров заінтригував прогнозом щодо Криму

    «Більше сказати не можу»: Федоров заінтригував прогнозом щодо Криму

    Тимчасово окупований Крим може найближчим часом опинитися фактично в ізоляції через системні удари українських безпілотників по російській логістиці. Про це заявив міністр оборони України Михайло Федоров, коментуючи результати нової стратегії Сил оборони щодо блокування транспортних маршрутів окупантів на півдні.

    За словами міністра, Україна вже досягла значного прогресу в реалізації так званого «логістичного локдауну» російських військ, а кількість далекобійних ударів по критично важливих об’єктах окупантів продовжує зростати.

    «Відбувається ізоляція Криму дронами. І в найближчий час, виглядає так, що Крим перетвориться в острів. І це може призвести до дуже несподіваних наслідків для росіян», – заявив Федоров в інтерв’ю YouTube-каналу PRESSING.

    Водночас глава Міноборони відмовився розкривати додаткові деталі майбутніх операцій, зазначивши лише, що українська стратегія вже починає давати результати.

    Одним із ключових факторів зміни ситуації на фронті, за словами Федорова, стало масштабне збільшення закупівель безпілотників класу Middle Strike – ударних дронів середньої дальності, які активно використовуються для атак по військовій логістиці РФ.

    Міністр повідомив, що лише за перші чотири місяці 2026 року Міністерство оборони законтрактувало таких безпілотників на 300% більше, ніж за весь 2025 рік.

    Саме ці системи сьогодні регулярно працюють по об’єктах у Приазов’ї, на окупованих територіях Запорізької області, Херсонщини та в Криму.

    За словами Федорова, ще наприкінці минулого року Україна почала вкладати значні ресурси в розвиток напрямку ударних дронів, і тепер ці рішення починають приносити конкретний результат на полі бою.

    «Те, що ми зробили тоді, зараз починає приносити результат», – наголосив міністр.

    Окремо Федоров пояснив суть стратегії, яку українська сторона називає логістичним локдауном.

    Йдеться про системне знищення транспортних маршрутів, складів боєприпасів, пунктів забезпечення, переправ та інших елементів тилової інфраструктури, від яких залежить постачання російського угруповання на окупованих територіях.

    Для цього держава не лише закуповує великі партії дронів, а й виділяє додаткове фінансування бойовим підрозділам, які мають найбільший досвід використання таких систем.

    «Ми анонсували логістичний локдаун. Це додаткові прямі кошти підрозділам, які використовують дрони Middle Strike. Ми, роблячи закупівлю сотень тисяч Middle Strike, паралельно даємо гроші на підрозділи, які вміють швидко використовувати і закуповувати», – пояснив глава Міноборони.

    На переконання Федорова, саме поєднання масового виробництва безпілотників та ефективного застосування на фронті створює для російської армії дедалі серйозніші проблеми.

    Останніми місяцями Крим залишається однією з головних цілей українських далекобійних ударів.

    Сили оборони регулярно атакують військові аеродроми, склади боєприпасів, системи ППО, радіолокаційні станції, пункти базування Чорноморського флоту та транспортні вузли, через які здійснюється постачання окупаційного угруповання.

    Особливу роль у забезпеченні російських військ відіграють Керченський міст, автомобільні маршрути через окупований південь України та залізничне сполучення між Кримом і материковою частиною РФ.

    Українські військові аналітики неодноразово наголошували, що порушення цих логістичних ланцюгів може суттєво вплинути на можливості російської армії вести активні наступальні дії.

    Саме тому слова Федорова про можливе перетворення Криму на «острів» багато експертів розглядають як сигнал про продовження кампанії зі знищення транспортної інфраструктури окупантів.

    Найгучнішою частиною заяви міністра стали слова про наслідки нової української стратегії для російської армії.

    «Для росіян починається пекло, з яким дуже важко впоратися. І це вікно можливостей у нас є. Логістика перерізається, Крим ізолюється», – заявив Федоров.

    Він також наголосив, що удари по логістиці вже безпосередньо впливають на ситуацію на фронті.

    За його словами, між ефективністю українських атак по тилових маршрутах та активністю російських штурмових дій існує пряма залежність.

    «Є пряма кореляція між тим, скільки ми б’ємо по логістиці, і тим, скільки штурмових дій відбувається на першій лінії», – пояснив міністр.

    На його думку, чим більше проблем виникає у російських військ із доставкою боєприпасів, пального та підкріплень, тим складніше їм підтримувати високий темп наступальних операцій.

    Ізоляція Криму давно вважається одним із ключових елементів української військової стратегії.

    Півострів є головним тиловим хабом російських військ на південному напрямку, через який проходить значна частина забезпечення окупаційних сил у Херсонській та Запорізькій областях.

    У разі суттєвого обмеження транспортного сполучення між Кримом та материковою частиною Росії окупаційне угруповання може зіткнутися з дефіцитом ресурсів, що вплине як на оборонні можливості, так і на наступальний потенціал армії РФ.

    Саме тому українська сторона продовжує нарощувати виробництво безпілотників та розширювати масштаби ударів по військовій логістиці окупантів, розглядаючи цей напрямок як один із найефективніших способів послаблення російської армії.

  • Дрони з ШІ змінюють хід війни: як Україна прориває ППО і логістику РФ

    Дрони з ШІ змінюють хід війни: як Україна прориває ППО і логістику РФ

    Міноборони України повідомляє про суттєве підвищення ефективності ударів по російській військовій інфраструктурі на оперативній глибині, яке за останні місяці зросло приблизно в чотири рази. У відомстві пов’язують це з активним впровадженням технологій штучного інтелекту у сучасні безпілотні системи, що застосовуються Силами оборони.

    Про це йдеться в повідомленні пресслужби Міністерства оборони України.

    За даними відомства, нове покоління ударних безпілотників, які виконують так звані middle strike місії, дедалі частіше оснащується бортовими обчислювальними модулями та системами комп’ютерного зору. Це дозволяє апаратам діяти автономніше та зберігати ефективність навіть в умовах інтенсивної протидії російських засобів радіоелектронної боротьби.

    У Міноборони зазначають, що особливо складною для навігації є зона на відстані понад 50 кілометрів від лінії фронту. Саме там російські системи РЕБ активно придушують або підміняють супутникові сигнали, що ускладнює точне наведення традиційних безпілотників. Для подолання цих викликів застосовуються алгоритми штучного інтелекту, які поєднують навігацію за зображенням місцевості та аналіз супутникових даних.

    Фактично, як пояснюють у відомстві, дрон у польоті постійно сканує підстильну поверхню — дороги, рельєф, річки, інфраструктурні об’єкти — і порівнює отриману картинку з попередньо завантаженими високоточними супутниковими знімками. Це дає змогу визначати своє місцеположення навіть за відсутності стабільного сигналу GPS або при його навмисному спотворенні.

    Окремий етап роботи штучного інтелекту починається на фінальній ділянці польоту, коли безпілотник входить у зону безпосереднього ураження цілі. У цей момент система переходить у режим автономного аналізу відеопотоку з камер, використовуючи нейромережі для розпізнавання військових об’єктів.

    За інформацією Міноборони, алгоритми навчено розрізняти характерні силуети військової техніки, зокрема елементи систем протиповітряної оборони, радіолокаційні станції, транспортні засоби та об’єкти логістичної інфраструктури. Після ідентифікації цілі система автоматично формує “маркер захоплення” та коригує траєкторію польоту для максимально точного ураження.

    Окремо зазначається, що сучасні нейромережі здатні відрізняти справжню військову техніку від макетів і імітаційних конструкцій. Для цього аналізуються геометричні параметри, текстура поверхні, а також можливі теплові сигнатури, що дозволяє підвищити точність ударів і зменшити вплив хибних цілей.

    Крім наведення, штучний інтелект активно використовується і на етапі планування місії. Перед запуском дрона система обробляє дані розвідки, включно з інформацією про розташування російських систем ППО, і формує оптимальний маршрут польоту.

    Такі маршрути не є прямолінійними: вони враховують рельєф місцевості, висоти, можливі “сліпі зони” радарів і радіус дії засобів ППО противника. За даними відомства, це дозволяє значно знизити ризики втрати безпілотника ще до моменту виходу на ціль.

    У Міноборони підкреслюють, що максимальна дальність таких місій може сягати до 200 кілометрів, а ключовою метою є ураження логістичних вузлів, складів, техніки та командних пунктів противника, розташованих у глибині окупованих територій.

    За оцінкою військових, саме синергія штучного інтелекту, розвідувальних даних і дронових технологій стала одним із факторів різкого зростання ефективності ударів по російській логістиці, зокрема на південному напрямку, де проходять ключові маршрути постачання до окупованого Криму.

    Окремо у матеріалі нагадується, що українські сили останніми місяцями посилили тиск на транспортну інфраструктуру РФ на півдні, включно з дорогами, мостами та залізничними вузлами, які забезпечують сполучення з Кримським півостровом. Це вже призвело до ускладнення постачання російських військ та перегляду маршрутів військової логістики.

    У відомстві підкреслюють, що розвиток таких технологій є частиною ширшої трансформації сучасної війни, де вирішальну роль дедалі більше відіграють автоматизовані системи, дані розвідки та штучний інтелект, а не лише традиційні засоби ураження.

  • Зеленський прибув до Берліна: переговори з Мерцом і підготовка до “Рамштайну”

    Зеленський прибув до Берліна: переговори з Мерцом і підготовка до “Рамштайну”