Golosnovinua.com

Позначка: міграційна політика

  • Рубіо заявив про анулювання понад 600 віз через боротьбу США з «пологовим туризмом»

    Рубіо заявив про анулювання понад 600 віз через боротьбу США з «пологовим туризмом»

    Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що Сполучені Штати за один місяць ініціювали анулювання понад 600 віз іноземних громадян у межах кампанії проти так званого «пологового туризму».

    Про це Рубіо повідомив у соцмережі X.

    За словами американського дипломата, Державний департамент США створив спеціальну робочу групу, яка займається протидією схемам, пов’язаним із приїздом іноземців до США з метою народження дитини, яка за чинними правилами може отримати американське громадянство.

    Рубіо зазначив, що новостворена структура має перевіряти діяльність власників американських віз, виявляти та ліквідовувати мережі, які організовують «пологовий туризм», а також протидіяти використанню американського імміграційного законодавства у спосіб, який адміністрація президента Дональда Трампа вважає зловживанням.

    «Лише за один місяць робоча група з протидії “пологовому туризму” вжила заходів для анулювання понад 600 віз іноземних громадян з усього світу і продовжуватиме захищати нашу країну від цього зловживання», — заявив Рубіо.

    Під «пологовим туризмом» у США зазвичай мають на увазі ситуації, коли іноземці приїжджають до країни насамперед для народження дитини. Тема стала особливо актуальною після повернення Дональда Трампа до Білого дому, оскільки його адміністрація виступає за суттєве обмеження громадянства, яке дитина отримує за фактом народження на території США.

    На початку серпня Трамп підписав два виконавчі накази, спрямовані на обмеження громадянства за правом народження в окремих випадках, а також на посилення федеральних заходів проти організаторів «пологового туризму».

    Ініціатива щодо перегляду принципу громадянства за правом народження не є новою. Ще у грудні 2024 року Трамп заявляв про намір скасувати автоматичне надання громадянства дітям, народженим у США, у випадках, які його адміністрація вважає такими, що не відповідають американському законодавству.

    Водночас питання залишається предметом серйозних юридичних суперечок, оскільки право на громадянство за народженням пов’язане з 14-ю поправкою до Конституції США. У вересні 2025 року адміністрація Трампа зверталася до Верховного суду США з проханням переглянути конституційність указу президента, який обмежує автоматичне надання громадянства за правом народження.

    Таким чином, анулювання сотень віз стало частиною ширшої політики адміністрації Трампа щодо посилення імміграційного контролю. Вашингтон заявляє, що має намір не лише карати окремих порушників, а й ліквідовувати організовані схеми, які використовують американські візи та правила перебування в країні для отримання переваг, пов’язаних із народженням дітей у США.

  • У Польщі відреагували на ідею депортації українців призовного віку

    У Польщі відреагували на ідею депортації українців призовного віку

    У Міністерстві внутрішніх справ та адміністрації Польщі розкритикували пропозицію опозиційної партії «Право і справедливість» (PiS) щодо депортації українських чоловіків призовного віку, які не працюють у країні легально. У відомстві назвали такі заяви «абсурдом і популізмом» та наголосили, що переважна більшість українців призовного віку в Польщі офіційно працюють і сплачують податки.

    Про це повідомила речниця МВС Польщі Кароліна Галецька, пише RMF24.

    Приводом для дискусії стала заява віцепрезидента Право і справедливість та євродепутата Тобіаша Бохенського. Під час програмного з’їзду партії він заявив, що в разі перемоги PiS на парламентських виборах 2027 року одним із перших рішень нового уряду стане депортація українців — чоловіків призовного віку, які не працюють у Польщі легально.

    За словами Бохенського, партія також пропонує створити систему, у якій інформація про порушення з боку українців автоматично передаватиметься відповідним службам. Він стверджував, що після двох правопорушень або невиконання адміністративних чи службових обов’язків має запускатися процедура депортації.

    У польському МВС такі плани категорично розкритикували. Речниця відомства Кароліна Галецька назвала запропонований підхід «суцільним абсурдом і популізмом».

    Вона звернула увагу на статистику працевлаштування українців у Польщі. За даними польської Служби соціального страхування, близько 95% українських чоловіків призовного віку, які перебувають у країні, працюють легально та сплачують податки.

    «Вони тим самим сприяють економічному зростанню країни», — наголосила представниця польського МВС.

    Галецька також зазначила, що для людей, які порушують польське законодавство, вже існують передбачені законом механізми. За її словами, іноземці, які порушують правила перебування або законодавство Польщі, можуть бути депортовані за рішеннями відповідних органів, зокрема прикордонної служби.

    Представниця МВС наголосила, що депортація за порушення закону вже застосовується на практиці, тому для цього не потрібно запроваджувати окремий механізм, орієнтований саме на українських чоловіків призовного віку.

    Галецька також навела статистику депортацій іноземців. За її словами, у 2023 році, коли при владі перебувала партія «Право і справедливість», із Польщі депортували близько 3 тисяч іноземців.

    Водночас у 2025 році, за даними МВС, кількість депортованих зросла приблизно до 10 тисяч людей різних національностей.

    На думку речниці польського відомства, ці цифри свідчать про те, що чинна влада вже проводить жорстку політику щодо іноземців, які порушують польське законодавство.

    «Польща — гостинна, відкрита країна», — підкреслила Галецька. Вона додала, що українці, які перебувають у країні, не обмежуються лише працевлаштованими чоловіками. Серед них є також студенти та інші категорії людей, які живуть у Польщі, навчаються, купують товари й послуги та таким чином також роблять внесок в економіку країни.

    Заява польського МВС прозвучала на тлі дискусій у Польщі щодо перебування українських громадян та умов їхнього тимчасового захисту. Питання українських чоловіків призовного віку останнім часом стало одним із предметів політичних дебатів у країні.

    30 липня Рада Європейського Союзу письмовою процедурою затвердила продовження режиму тимчасового захисту для українців у країнах ЄС. Водночас були передбачені нові умови для громадян України призовного віку, які прибуватимуть до Євросоюзу після набуття чинності відповідними змінами.

    Зокрема, новоприбулі військовозобов’язані українці зможуть претендувати на тимчасовий захист за умови відсутності проблем із військово-обліковими документами.

    Водночас чинний режим тимчасового захисту не означає автоматичної депортації українців, які не мають роботи в Польщі. Питання легальності перебування, працевлаштування та можливого видворення регулюються польським та європейським законодавством.

    Таким чином, польська влада фактично відмежувалася від ідеї масової депортації українських чоловіків лише через їхній статус або відсутність легальної роботи. У МВС наголошують, що відповідальність має наставати за конкретні порушення законодавства, а не за належність людини до певної категорії іноземців.

    Тим часом пропозиція PiS уже стала предметом політичної дискусії в Польщі. Остаточно питання можливих змін у міграційній політиці може бути переглянуте після парламентських виборів 2027 року — залежно від результатів голосування та того, які партії сформують уряд.

  • Іспанія змінила правила для українців: роки тимчасового захисту тепер наближають до постійної резиденції

    Іспанія змінила правила для українців: роки тимчасового захисту тепер наближають до постійної резиденції

    Іспанія внесла важливі зміни до міграційного законодавства, які можуть суттєво вплинути на майбутнє десятків тисяч українців, які перебувають у країні під тимчасовим захистом. Відтепер період проживання за цим статусом офіційно зараховуватиметься до строку легального проживання, необхідного для отримання довгострокової резиденції. Відповідне рішення ухвалило Міністерство соціального забезпечення та міграції Іспанії.

    Нові правила закріплені в інструкціях SEM 2/2026, які були затверджені 22 червня. Документ змінює підхід до обчислення строку легального перебування іноземців у країні та відкриває українцям можливість значно швидше отримати довгостроковий статус резидента.

    Головна новація полягає в тому, що роки, проведені в Іспанії під тимчасовим захистом, тепер офіційно враховуватимуться до п’ятирічного періоду легального проживання, необхідного для оформлення довгострокової резиденції. Раніше цей час фактично не враховувався під час переходу на інші міграційні статуси, тому після отримання нового дозволу люди були змушені починати відлік необхідного строку практично з нуля.

    Завдяки новим правилам українці, які вже кілька років проживають в Іспанії, зможуть використати цей період як частину необхідного стажу для оформлення постійнішого статусу проживання. Це суттєво скорочує шлях до довгострокової резиденції та робить процес інтеграції більш передбачуваним.

    Окрім цього, зміни спрощують процедуру переходу з тимчасового захисту на інші підстави проживання. Українці зможуть подавати документи безпосередньо на території Іспанії без необхідності залишати країну. Це стосується дозволів на проживання, пов’язаних із працевлаштуванням, веденням підприємницької діяльності, навчанням, возз’єднанням із родиною або іншими підставами, передбаченими іспанським міграційним законодавством.

    Інструкції також передбачають можливість оформлення національної довгострокової резиденції за умови виконання всіх вимог законодавства. Таким чином українці отримують більше варіантів для легалізації свого перебування після завершення режиму тимчасового захисту.

    Водночас після отримання нового дозволу на проживання особа повинна буде офіційно відмовитися від статусу тимчасового захисту. Такий механізм передбачений новими правилами, оскільки одночасне користування двома різними міграційними статусами не допускається. Наразі режим тимчасового захисту для українців у країнах Європейського Союзу діє до 4 березня 2027 року.

    Рішення Іспанії стало ще одним кроком до інтеграції українців, які вимушено залишили свої домівки через повномасштабну війну. Після початку російського вторгнення країна прийняла значну кількість громадян України та неодноразово запроваджувала програми підтримки для переселенців.

    Раніше окремі іспанські громади пропонували українцям не лише житло, а й можливості для працевлаштування. Зокрема, невелике селище Аренільяс оголосило про готовність безкоштовно надати житло та роботу тим, хто погодиться переїхати й допомогти розвитку місцевої громади, населення якої становить лише кілька десятків людей.

    Водночас експерти наголошують, що попри нові можливості життя в країнах Європи залишається пов’язаним із низкою викликів. Витрати на проживання, пошук роботи та адаптація до нових умов залишаються актуальними для багатьох українців, які продовжують будувати своє життя за кордоном.

  • ЄС уточнив: зміни щодо тимчасового захисту не стосуються українців, які вже виїхали

    ЄС уточнив: зміни щодо тимчасового захисту не стосуються українців, які вже виїхали

    Європейський Союз уточнив, що запропоновані зміни до механізму тимчасового захисту для громадян України не матимуть зворотної дії та не вплинуть на тих українців, які вже перебувають на території держав-членів ЄС і користуються відповідним правовим статусом. Йдеться про військовозобов’язаних чоловіків, щодо яких у нових пропозиціях Єврокомісії 26 червня було передбачено окремі підходи, однак вони не стосуватимуться осіб, які виїхали з України до моменту набуття чинності оновлених правил.

    Про це повідомив єврокомісар з питань міграції Магнус Бруннер. За його словами, ключовим принципом залишається збереження стабільності правового статусу для тих громадян України, які вже перебувають під захистом у Європейському Союзі, працевлаштовані, навчаються або користуються соціальними гарантіями в країнах перебування.

    Бруннер наголосив, що нові положення не передбачають перегляду або анулювання вже наданого тимчасового захисту, а стосуються виключно майбутніх випадків, які виникатимуть після можливого набуття чинності оновленої директиви. Він підкреслив, що принцип правової визначеності для мільйонів українців, які були змушені залишити країну через повномасштабну війну, залишається незмінним, і жодних автоматичних змін статусу для цієї категорії осіб не планується.

    Як повідомлялося раніше, Європейська комісія представила пропозицію щодо продовження дії Директиви про тимчасовий захист, яка була активована у березні 2022 року після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Цей механізм став одним із ключових інструментів швидкого реагування ЄС на масовий наплив біженців, дозволивши мільйонам українців отримати право на проживання, роботу, освіту та доступ до базових соціальних послуг без необхідності проходження індивідуальних процедур отримання притулку.

    У новій пропозиції Єврокомісії передбачено продовження дії директиви ще на один рік — до 4 березня 2028 року. Водночас у документі також містяться уточнення щодо окремих категорій осіб, зокрема тих, хто залишає Україну з обставин, які можуть бути пов’язані з ухиленням від військової служби, що й стало предметом додаткових роз’яснень з боку європейських посадовців.

    Подальша доля пропозиції залежить від розгляду та погодження державами-членами Європейського Союзу у межах Ради ЄС. Саме цей орган має ухвалити остаточне рішення щодо продовження режиму тимчасового захисту та його фінальних умов. Очікується, що обговорення статусу українців у ЄС триватиме впродовж наступних місяців, оскільки чинна директива вже неодноразово продовжувалася через тривалу війну та відсутність безпекових умов для масового повернення громадян України.

    У Брюсселі наголошують, що головним пріоритетом залишається баланс між гуманітарною підтримкою українців та довгостроковим врегулюванням їхнього правового статусу в ЄС, аби уникнути правової невизначеності у випадку затяжного характеру війни.

  • ЄС готує зміни для українців: Рада Європи попереджає про ризики

    ЄС готує зміни для українців: Рада Європи попереджає про ризики

    Комісар Ради Європи з прав людини Майкл О’Флаєрті закликав європейські держави не поспішати зі згортанням механізмів тимчасового захисту та програм соціальної підтримки для громадян України, які були змушені виїхати за кордон через повномасштабну війну. Відповідну заяву оприлюднила пресслужба Ради Європи, наголосивши, що нинішній етап розвитку ситуації в Україні не дозволяє говорити про безпечне та стабільне повернення мільйонів людей у короткостроковій перспективі.

    У своєму розгорнутому спостережному коментарі О’Флаєрті зазначив, що станом на березень 2026 року в країнах Європейського Союзу перебуває близько 4,3 мільйона українців, які отримали статус тимчасового захисту після початку російського вторгнення у 2022 році. Цей механізм був запроваджений як надзвичайний інструмент швидкого реагування на безпрецедентний міграційний потік, однак із часом він став основою для довгострокового перебування мільйонів людей у європейських державах, забезпечуючи їм доступ до житла, медицини, освіти та ринку праці.

    Комісар звернув увагу на те, що у низці країн ЄС дедалі активніше ведуться політичні дискусії щодо перегляду або поступового згортання цієї системи підтримки. Серед пропозицій, які обговорюються на рівні окремих урядів, фігурують ідеї обмеження продовження захисту для окремих категорій українців, зокрема чоловіків призовного віку або осіб, які походять із регіонів, що вважаються відносно менш небезпечними. О’Флаєрті застеріг, що такі підходи можуть призвести до фрагментації правового статусу українців у Європі та створити нерівність у доступі до базових гарантій захисту.

    Окремо він звернув увагу на поступове скорочення соціальних програм у частині країн ЄС, які стосуються виплат, житлових субсидій та інтеграційної підтримки для українців, а також на зростання політичного тиску, спрямованого на стимулювання повернення біженців до України. У цьому контексті комісар також згадав про суспільні настрої в деяких державах, які дедалі частіше описуються як «втома від українських біженців», що, на його думку, може впливати на формування державної політики.

    «Зараз час для більшої солідарності, а не меншої… Поточна реальність на місці в Україні не відповідає умовам для безпечного та гідного повернення», — наголосив Майкл О’Флаєрті, підкреслюючи, що будь-які рішення щодо згортання захисту мають ґрунтуватися не на політичній кон’юнктурі, а на реальній безпековій ситуації.

    Він підкреслив, що передчасне припинення або істотне обмеження тимчасового захисту може мати серйозні соціально-правові наслідки для мільйонів українців. Серед потенційних ризиків він назвав втрату стабільного статусу проживання, ускладнення доступу до ринку праці, проблеми з медичним обслуговуванням, а також можливе вимушене повернення людей в Україну не через добровільне рішення, а через відсутність альтернативних правових механізмів перебування в ЄС.

    О’Флаєрті також наголосив, що застосування узагальнених критеріїв для обмеження захисту, таких як регіон походження чи військовозобов’язаний статус, може суперечити базовим стандартам міжнародного права у сфері прав людини. Він підкреслив, що навіть західні області України періодично зазнають ракетних і дронових атак, а рівень загроз для цивільного населення залишається непередбачуваним по всій території країни.

    Окрему увагу комісар приділив ризикам, пов’язаним із прив’язкою продовження захисту до таких факторів, як працевлаштування, тривалість перебування або рівень інтеграції. На його думку, подібні підходи можуть створити додатковий тиск на найбільш уразливі групи українців, включно з одинокими матерями, людьми похилого віку, особами з інвалідністю та тими, хто не має стабільного доступу до роботи.

    У підсумковій частині своєї заяви комісар Ради Європи закликав держави-члени організації забезпечити збереження тимчасового захисту або впровадження альтернативних довгострокових механізмів легального перебування доти, доки повернення в Україну не стане безпечним, добровільним і гідним. Він також рекомендував утримуватися від політик, які прямо або опосередковано стимулюють примусове повернення, та забезпечити індивідуальний підхід до кожного випадку без застосування автоматичних або групових обмежень.

    Як відомо, дискусії щодо майбутнього статусу українців у Європейському Союзі активізувалися на тлі тривалості війни та навантаження на соціальні системи окремих країн. Зокрема, раніше Данія заявила про намір припинити надання тимчасового захисту чоловікам призовного віку, що викликало широку дискусію серед правозахисних організацій та політиків.

    Директива про тимчасовий захист, ухвалена ЄС у березні 2022 року, стала безпрецедентним інструментом колективної відповіді на міграційну кризу, спричинену війною, і дозволила мільйонам українців швидко отримати легальний статус без проходження індивідуальних процедур надання притулку. Наразі її дію продовжено до березня 2027 року, а остаточні рішення щодо подальшої моделі перебування українців у ЄС очікуються у 2026 році.

  • Скандальний екс-міністр оборони Олексій Резніков повертається в публічне поле

    Скандальний екс-міністр оборони Олексій Резніков повертається в публічне поле

    Фігурант низки корупційних скандалів екс-міністр оборони Олексій Резніков намагається повернутись в політику.

    Зокрема, нещодавно Олексій Резніков виступив на полях конференції з безпеки GLOBSEC у Празі, де фігурант “скандалу яйця по 17” розмірковував про переломні моменти великої війни та розвиток українського ВПК. Водночас, велике комплементарне інтерв’ю з Олексієм Резніковим публікує видання Радіо Свобода, що може свідчити про наміри Резнікова повернутись у велику гру.

    Інтерв’ю на Радіо Свобода, не перша спроба екс-міністра відмежуватись від корупційних скандалів на українській оборонці.

    Напередодні видання Апостроф опублікували матеріал з елементами “джинси”, де зазначається, що Резніков перебуває в Україні, не планує виїжджати за кордон та не має жодного процесуального статусу у кримінальних справах відкритих правоохоронцями за фактах корупції в МО, а проходить лише “як свідок”.

    Водночас, на фоні охолодження відносин між Україною та Польщею, з’являються нові факти про корупцію в Міноборони до якої причетний Олексій Резніков.

    Зокрема, стало відомо, що через польську компанію-прокладку із статутним фондом в розмірі трохи більше 1 000 Євро  PS8 Sp. z o.o. у 2022–2023 роках відмивалися гроші Міноборони та ГУР, а до корупції через цю компанію може бути причетний особисто екс-міністр оборони Олексій Резніков.

    Також через компанію PS8 Sp. z o.o. могли здійснюватися операції з продажу на Африканський континент техніки, яка була передана американцями для України на безоплатній основі.

    До такого роду операцій міг бути дотичний екс-міністр оборони Олексій Резніков, Кирило Буданов та окремі представники Демпартії США, про що відомо адміністрації Дональда Трампа.

    За інформацією інсайдерів, найближчим часом довкола польської прокладки PS8 Sp. z o.o. може виникнути гучний міжнародний скандал, який вдарить в першу чергу по Олексію Резнікову, та в результаті якого екс-міністр може стати фігурантом нового, уже міжнародного корупційного скандалу.

    Нагадаємо, ситуація довкола дотичності Олексія Резнікова до роботи польської прокладки PS8 Sp. z o.o. розвивається на фоні репутації Резнікова як міністра, який обкрадав українську армію під час війни.

    “Яйця по 17 гривень”: скандал, який підірвав довіру

    У січні 2023 року журналістське розслідування оприлюднило контракти Міністерства оборони на закупівлю харчів для військових. Документи свідчили про ціни, що суттєво перевищували ринкові. Найбільш символічним прикладом стали яйця, вартість яких у документах становила 17 гривень за одиницю. НАБУ і САП оголосили підозру посадовцю Міноборони та постачальникам у справі про розкрадання 733 млн грн на закупівлях продуктів для ЗСУ у 2022-2023 роках.

    Скандал миттєво став національною темою. Поки українці збирали останні кошти на дрони та автомобілі для фронту, суспільство побачило ознаки того, що сотні мільйонів бюджетних гривень могли витрачатися за схемами, характерними для довоєнної корупційної епохи.

    В даному контексті показовою виявилась реакція самого Олексія Резнікова, який назвав публікації “маніпуляцією та помилкою в документах”. Нагадаємо, пізніше інформація про масштабні розкрадання на харчах для ВСУ повністю підтвердилась.

    “Золоті куртки” для армії

    Не встиг вщухнути скандал із харчами для українських військових, як журналісти оприлюднили нові факти щодо корупції на закупівлях зимового одягу для військових.

    Розслідувачі заявили про можливе багаторазове завищення вартості курток, закуплених через іноземних посередників. За версією журналістів, одяг, який декларувався як дешевий товар, після перетину кордону раптово зростав у ціні в кілька разів.

    Олексій Резніков, як і в кейсі “яйця по 17” вчергове відкинув усі звинувачення, але репутаційні втрати для відомства виявилися колосальними.

    Водночас, кожне нове розслідування корупції при закупівлях для ВСУ ставило дедалі гостріше питання: чи міг міністр не знати про процеси, що відбувалися в одному з ключових департаментів його відомства?

    До літа 2023 року скандали навколо Міноборони стали постійним джерелом іміджевих втрат для влади. Західні партнери дедалі частіше наголошували на необхідності посилення антикорупційних механізмів навіть в умовах війни.

    У вересні 2023 року Президент Володимир Зеленський оголосив про заміну міністра оборони. Формально це пояснювалося необхідністю “нових підходів”, однак для більшості політичних спостерігачів було очевидно: серія корупційних скандалів стала вирішальним фактором відставки Олексія Резнікова з посту міністра оборони.

    В контексті серії ранніх корупційних скандалів та можливого резонансу довкола корупційних кейсів за участі польської прокладки PS8 Sp. z o.o. намагання Олексія Резнікова повернутись в медіаполе може стати черговим іміджевим ударом по Україні, що негативно скажеться на отримані міжнародної допомоги в боротьбі з агресором.

     

  • Макрон кинув виклик більшості в ЄС через нові правила для мігрантів

    Макрон кинув виклик більшості в ЄС через нові правила для мігрантів

    Президент Франції Емманюель Макрон відкрито виступив проти нових міграційних правил Європейського Союзу, які передбачають можливість створення так званих «центрів повернення» у третіх країнах для мігрантів, яким було відмовлено в наданні притулку на території ЄС. Свою позицію французький лідер озвучив після завершення саміту Європейського Союзу, де питання міграції стало одним із найбільш дискусійних і суперечливих серед лідерів держав-членів.

    Коментуючи ухвалені рішення, Макрон наголосив, що Франція підтримує необхідність посилення контролю над міграційними потоками та підвищення ефективності процедур повернення осіб, які не мають права залишатися на території Євросоюзу. Водночас він категорично поставив під сумнів ідею створення спеціальних центрів за межами ЄС, куди могли б направляти мігрантів після відмови у притулку.

    За словами президента Франції, досвід попередніх років не дає підстав вважати, що подібна практика є дієвою. Макрон заявив, що не бачив жодного прикладу, коли такі центри демонстрували б реальний успіх у вирішенні міграційної проблеми або суттєво знижували навантаження на країни, які стикаються з великим напливом мігрантів. На його думку, Європа повинна зосередитися на створенні ефективної системи повернення нелегальних мігрантів та співпраці з країнами походження, а не переносити відповідальність на треті держави.

    Особливу увагу французький президент приділив моральному та політичному аспекту цієї ініціативи. Він наголосив, що питання міграції не можна розглядати виключно через призму безпеки або адміністративного контролю. На переконання Макрона, будь-які рішення мають відповідати цінностям, на яких будувався Європейський Союз протягом десятиліть.

    Президент Франції прямо заявив, що не впевнений, чи відповідає практика створення центрів повернення фундаментальним принципам Європи. За його словами, ЄС був створений як проєкт, заснований на повазі до людської гідності, верховенстві права та захисті прав людини, тому будь-які нові механізми міграційної політики мають оцінюватися не лише з точки зору ефективності, а й з точки зору відповідності цим принципам.

    Позицію Парижа підтримав прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес, який також виступив проти створення таких центрів. Водночас Санчес визнав, що Іспанія наразі перебуває серед меншості держав ЄС, які не підтримують цей підхід. Більшість країн-членів схиляються до жорсткішої міграційної політики на тлі зростання кількості нелегальних перетинів кордонів та посилення суспільного запиту на контроль міграційних процесів.

    Дискусія розгорнулася після того, як Європейський Парламент схвалив нове законодавство, яке дозволяє державам-членам направляти мігрантів, що отримали відмову в наданні притулку, до спеціальних центрів у третіх країнах. Прихильники цієї моделі переконані, що вона допоможе прискорити процедури депортації, скоротити витрати на утримання мігрантів у Європі та стане додатковим стримувальним фактором для нелегальної міграції.

    Однак критики попереджають, що реалізація таких планів може супроводжуватися значними юридичними, гуманітарними та політичними ризиками. Правозахисні організації вже висловили занепокоєння щодо можливого порушення міжнародного права, умов перебування людей у подібних центрах та механізмів контролю за дотриманням прав мігрантів. Експерти також зазначають, що успішність такої системи значною мірою залежатиме від готовності третіх країн співпрацювати з ЄС та приймати на своїй території осіб, які не отримали права на притулок.

    Суперечки навколо нових міграційних правил вкотре продемонстрували глибокі розбіжності всередині Європейського Союзу щодо того, якою має бути спільна міграційна політика. Частина держав наполягає на посиленні контролю та обмежувальних заходах, тоді як інші вважають, що боротьба з міграційною кризою не повинна відбуватися коштом базових прав людини та європейських цінностей.

    На тлі зростання міграційного тиску з регіонів Африки, Близького Сходу та Азії питання реформування міграційної системи залишається одним із найскладніших викликів для Європейського Союзу. Саме тому заява Макрона може стати початком нової дискусії про межі жорсткості міграційної політики та про те, якою мірою Європа готова змінювати свої підходи заради контролю над міграційними потоками.

  • Угорщина урізає трудову міграцію: кого торкнулося нове рішення

    Угорщина урізає трудову міграцію: кого торкнулося нове рішення

    Угорщина з 5 червня призупинила видачу нових робочих віз громадянам Грузії, Вірменії та Філіппін, що стало першим практичним кроком у межах заявленого урядом курсу на посилення контролю за припливом іноземної робочої сили. Про це повідомляє Reuters із посиланням на речника уряду країни. Рішення стосується насамперед нових заявників і передбачає перегляд спрощеного механізму працевлаштування громадян країн поза межами Європейського Союзу, який раніше активно використовувався угорським бізнесом для покриття дефіциту кадрів у ключових галузях економіки.

    За словами речника уряду, відтепер оформлення робочих віз для громадян зазначених трьох країн призупиняється в рамках зміни підходу до трудової міграції. Йдеться про корекцію чинних правил, які дозволяли компаніям швидко залучати працівників із третіх країн за спрощеною процедурою. У Будапешті наголошують, що цей крок є частиною ширшої політики, спрямованої на більш жорстке регулювання доступу іноземців до ринку праці Угорщини.

    Водночас влада уточнила, що запроваджені обмеження не поширюються на іноземних працівників, які вже перебувають і працюють на території Угорщини. Вони зможуть і надалі подавати заявки на продовження дозволів на проживання та працевлаштування відповідно до чинних правил, тобто масового перегляду вже виданих документів наразі не передбачається.

    За офіційними даними, іноземні працівники становлять приблизно 2% від загальної кількості зайнятих в Угорщині. Однак у низці секторів економіки, зокрема в промисловості, виробництві та сфері послуг, їхня частка значно вища, оскільки саме ці галузі найбільше залежать від додаткової робочої сили. Протягом останніх років саме іноземні працівники частково компенсували нестачу кадрів, спричинену демографічними змінами та трудовою міграцією угорців до інших країн ЄС.

    Рішення уряду пояснюється економічними та соціальними факторами. У Будапешті заявляють, що надмірна доступність іноземної робочої сили, яка в окремих випадках погоджується працювати за нижчу оплату, може створювати тиск на внутрішній ринок праці та стримувати зростання заробітних плат для громадян Угорщини. Саме тому влада прагне переглянути баланс між потребами бізнесу та захистом національного ринку праці.

    Водночас бізнес-спільнота та частина міжнародних інвесторів уже висловили занепокоєння таким рішенням. Вони попереджають, що різке обмеження доступу до іноземної робочої сили може призвести до дефіциту працівників у промисловості та сервісному секторі, а також ускладнити реалізацію інвестиційних проєктів. На думку представників бізнесу, це може негативно вплинути на конкурентоспроможність угорської економіки та темпи її зростання.

    Рішення Будапешта ухвалене на тлі загальноєвропейських дискусій щодо міграційної та трудової політики, у межах яких країни ЄС намагаються знайти баланс між потребою в робочій силі та політичним запитом на обмеження міграції. Угорщина останніми роками послідовно посилює контроль у цій сфері, поєднуючи економічні аргументи із внутрішньополітичними міркуваннями.

    На цьому тлі також варто зазначити, що цього тижня у відносинах між Угорщиною та Україною з’явилися сигнали про можливе потепління. У Міністерстві закордонних справ України заявили про відкриття «нової сторінки» у двосторонніх відносинах із Будапештом, а прем’єр Угорщини Петер Мадяр повідомив про досягнення попередніх домовленостей між Києвом і Будапештом щодо питань захисту прав національних меншин. Це може свідчити про спроби сторін зменшити напругу в політичному діалозі, попри наявність складних внутрішніх рішень Угорщини в інших сферах, зокрема у сфері трудової міграції.

  • ЄС може закрити двері для частини українців: чоловіків призовного віку хочуть виключити із системи захисту

    ЄС може закрити двері для частини українців: чоловіків призовного віку хочуть виключити із системи захисту

    У Європейському Союзі розпочалася нова дискусія щодо майбутнього мільйонів українських біженців, які перебувають у країнах блоку за програмою тимчасового захисту. За інформацією Euractiv, яку підтверджують документи Ради ЄС, серед варіантів, що нині обговорюються на рівні європейських урядів, є можливе виключення українських чоловіків призовного віку з оновленої системи тимчасового захисту після її наступного продовження.

    Йдеться про Директиву про тимчасовий захист (Temporary Protection Directive), яку Європейський Союз активував у березні 2022 року після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Саме ця система дозволила понад чотирьом мільйонам українців легально проживати, працювати, отримувати медичну допомогу та соціальну підтримку в країнах ЄС без проходження стандартних процедур надання притулку. Наразі дія програми офіційно продовжена до березня 2027 року.

    Однак війна триває вже понад чотири роки, а в Брюсселі дедалі частіше говорять про необхідність реформування механізму. Як повідомляє Euractiv із посиланням на внутрішню записку Ради ЄС, одним із можливих сценаріїв є продовження програми тимчасового захисту, але зі звуженням кола осіб, які зможуть нею скористатися надалі. Серед запропонованих варіантів — виключення чоловіків призовного віку та осіб, які залишили Україну з порушенням правил виїзду.

    Водночас наразі жодного остаточного рішення не ухвалено. Обговорення перебувають лише на етапі консультацій між державами-членами та інституціями Євросоюзу. Очікується, що подальшу долю системи тимчасового захисту міністри внутрішніх справ і міграції обговорять уже найближчими днями на засіданні Ради ЄС із питань юстиції та внутрішніх справ. Якщо країни-члени погодяться із необхідністю змін, тоді Європейська комісія повинна буде підготувати офіційну законодавчу пропозицію.

    Важливо, що ймовірні обмеження наразі стосуються лише нових заявників, які звертатимуться за тимчасовим захистом у майбутньому. Для українців, які вже отримали цей статус, правила поки що залишаються незмінними. Саме на цьому раніше наголошували представники Європейської комісії.

    Ще наприкінці лютого речник Єврокомісії Маркус Ламмерт заявляв, що чинне рішення про тимчасовий захист до березня 2027 року однаково поширюється на всіх українців незалежно від статі чи віку. За його словами, нинішні правила не передбачають жодних винятків для чоловіків призовного віку.

    Попри це, окремі країни вже почали порушувати питання перегляду підходів до українських біженців. Одним із найбільш активних прихильників жорсткіших правил стала Чехія. Раніше лідер чеської ультраправої партії SPD Томіо Окамура заявив про консультації щодо можливого припинення тимчасового захисту для українських чоловіків призовного віку. Політик стверджував, що значна частина українців регулярно повертається до України та виїжджає назад до ЄС, що, на його думку, ставить під сумнів необхідність подальшого захисту. Ці заяви викликали гостру дискусію як у Чехії, так і серед української громади.

    Додатковим фактором стала ситуація у країнах Північної Європи. Наприклад, Норвегія вже ухвалила рішення обмежити надання колективного захисту для українських чоловіків віком від 18 до 60 років. Відтепер такі заявники не отримуватимуть автоматичного статусу й повинні будуть проходити індивідуальну процедуру розгляду клопотань про притулок. Норвезький уряд пояснив своє рішення необхідністю посилення контролю над міграційними потоками.

    У самому ЄС аргументи прихильників жорсткішого підходу базуються переважно на двох тезах. Перша — кадрові проблеми України під час війни та необхідність збереження мобілізаційного ресурсу держави. Друга — підготовка до майбутньої відбудови країни, яка потребуватиме значної кількості працездатного населення. Деякі уряди вважають, що механізм тимчасового захисту має поступово трансформуватися із надзвичайного гуманітарного інструменту у більш вибіркову систему.

    Разом із тим правозахисники та експерти з міграційної політики попереджають про ризики дискримінації. На їхню думку, виключення цілої категорії людей лише за віком і статтю може суперечити принципам європейського права та створити численні судові спори. Крім того, значна частина чоловіків, які перебувають у ЄС, мають законні підстави для виїзду з України, працюють, сплачують податки та інтегрувалися у країнах перебування.

    За останніми даними Eurostat, станом на березень 2026 року статус тимчасового захисту в країнах ЄС мали понад 4,33 млн громадян України. Найбільше українців перебуває у Німеччині, Польщі та Чехії. Дорослі чоловіки становлять близько 26,6% усіх отримувачів цього статусу.

    Водночас спеціальна представниця ЄС з питань українців Ільва Йоганссон раніше заявляла, що очікує продовження системи тимчасового захисту щонайменше до 2028 року. Однак формат такого продовження залишається відкритим питанням. У Брюсселі вже визнають, що початковий механізм, який задумувався як короткострокове рішення, поступово перетворюється на довгострокову міграційну політику для мільйонів українців.

    Саме тому найближчі рішення Євросоюзу можуть стати одними з найважливіших для українських громадян за кордоном від початку повномасштабної війни. Поки що мова йде лише про політичні дискусії та робочі документи, однак сам факт появи таких пропозицій свідчить: питання майбутнього тимчасового захисту в Європі входить у нову фазу.

  • Чехія посилює правила для частини українців із тимчасовим захистом

    Чехія посилює правила для частини українців із тимчасовим захистом

    Уряд Чехії схвалив пакет змін до законодавства щодо українських біженців, які перебувають у країні на підставі тимчасового захисту. Нові правила передбачають посилення контролю за перебуванням, отриманням гуманітарної допомоги та використанням окремих соціальних механізмів. Про це повідомляє видання Novinky.

    Як заявив міністр внутрішніх справ Чехії Любомір Метнар, зміни не спрямовані проти працюючих українців, які дотримуються законів країни, і не змінюють базових гарантій для тих, хто інтегрувався в ринок праці. За його словами, головна мета реформи — запобігти зловживанням системою підтримки та перекрити можливості для нелегальних схем отримання допомоги.

    Однією з ключових новацій стане жорсткіший контроль за виїздами за межі країни. Згідно з поправками, українці можуть втратити статус тимчасового захисту, якщо перебуватимуть за межами Шенгенської зони понад 30 днів. Влада пояснює, що це правило має забезпечити реальне проживання отримувачів статусу в Чехії, а не його формальне використання.

    Також змінюються правила надання гуманітарної допомоги. Відтепер отримувачі виплат повинні перебувати на території Чехії щонайменше 16 днів у місяці, за який нараховується допомога. Уряд стверджує, що це дозволить уникнути ситуацій, коли фінансова підтримка надається особам, які фактично не проживають у країні або регулярно перебувають за кордоном.

    Водночас у законопроєкті передбачені винятки для короткострокових поїздок. Українці з тимчасовим захистом зможуть виїжджати за кордон для відвідування родичів, вирішення особистих або робочих питань без автоматичної втрати права на допомогу, якщо не порушують встановлених часових обмежень.

    Чеська влада також посилається на дані про навантаження на соціальну систему. За інформацією уряду, станом на березень у Чехії перебуває близько 385 040 українських біженців, з яких приблизно 90 тисяч отримують гуманітарну допомогу. Міністр внутрішніх справ заявив, що лише з початку року було виявлено кілька сотень випадків зловживань, а поліція відкрила понад 40 кримінальних проваджень, пов’язаних із шахрайством у цій сфері. Загальні збитки оцінюються більш ніж у 18 мільйонів крон.

    Окремо поправки передбачають нові вимоги для частини власників автомобілів з українською реєстрацією. Їх можуть зобов’язати зареєструвати транспортні засоби у чеському державному реєстрі, що, за задумом уряду, має посилити контроль за переміщенням і використанням авто на території країни. Ця норма ще потребує погодження на рівні Європейського Союзу.

    Якщо поправки пройдуть парламент Чехії і будуть підписані президентом, вони набудуть чинності з 1 січня 2027 року. Частина положень, зокрема щодо транспорту, залежатиме від рішень ЄС і може бути впроваджена пізніше.

    Паралельно в Європейському Союзі тривають дискусії щодо продовження дії директиви про тимчасовий захист для українців ще на один рік. Документ, ухвалений у березні 2022 року після початку повномасштабного вторгнення Росії, дав змогу мільйонам українців отримати право на проживання, роботу та соціальний захист у країнах ЄС без проходження стандартної процедури отримання притулку. Наразі його дія продовжена до 4 березня 2027 року, однак подальша модель підтримки біженців залишається предметом обговорень у Брюсселі.