Golosnovinua.com

Позначка: мікробіом

  • Вчені назвали продукт який може знизити ризик раку кишечника

    Вчені назвали продукт який може знизити ризик раку кишечника

    Звичайний продукт, який часто входить до щоденного сніданку, може відігравати важливу роль у зниженні ризику розвитку раку кишечника. Йдеться про йогурт, регулярне вживання якого, за словами вчених, здатне позитивно впливати на мікрофлору організму і створювати природний захист від хвороби.

    Про це повідомляють британські дослідники, які звертають увагу на тривожну тенденцію — стрімке зростання випадків колоректального раку серед молодих людей. За останні роки кількість пацієнтів віком до 55 років у світі суттєво збільшилася, і однією з причин називають сучасний раціон із великою кількістю ультраоброблених продуктів.

    Професор біомедицини Джастін Стеббінг зазначає, що результати довготривалих досліджень свідчать: регулярне вживання йогурту може зменшити ризик розвитку окремих агресивних форм раку кишечника. Зокрема, йдеться про пухлини правої частини товстої кишки, які зазвичай мають гірший прогноз.

    Механізм цього ефекту пов’язаний із впливом на кишковий мікробіом. Корисні бактерії, які містяться в йогурті, зокрема біфідобактерії, сприяють відновленню здорового середовища в кишечнику. Це, своєю чергою, допомагає знизити запальні процеси та створює бар’єр для розвитку патологічних змін.

    Дослідження, яке тривало кілька десятиліть і охопило понад 150 тисяч учасників, показало, що люди, які споживали щонайменше дві порції йогурту на тиждень, рідше стикалися з агресивними формами колоректального раку.

    Водночас науковці підкреслюють, що йогурт не є універсальним засобом профілактики і не може повністю захистити від онкологічних захворювань. Однак його регулярне вживання може стати одним із важливих факторів підтримки здоров’я кишечника.

    Крім потенційного захисту від раку, цей продукт має й інші корисні властивості. Він є джерелом кальцію, що важливо для кісткової системи, може сприяти нормалізації артеріального тиску та позитивно впливати на обмін речовин.

    Фахівці наголошують, що ключову роль у профілактиці онкологічних захворювань відіграє комплексний підхід — збалансоване харчування, фізична активність і регулярні медичні обстеження.

  • Вчені назвали продукт, що бореться з агресивним колоректальним раком

    Вчені назвали продукт, що бореться з агресивним колоректальним раком

    Нове дослідження, проведене за участю 150 тисяч людей, показало, що регулярне вживання йогурту здатне зміцнити мікробіом кишечника та створити бар’єр для розвитку ракових клітин. Достатньо лише двох порцій йогурту на тиждень, щоб значно знизити ризик колоректального раку, повідомляє Daily Express.

    Професор біомедицини Джастін Стеббінг з Університету Англії Раскін пояснив, що ключовим фактором у профілактиці раку є баланс мікробіому кишківника. Йогурт містить корисні бактерії, які допомагають відновити цей баланс і запобігти розвитку агресивних форм раку товстої кишки.

    Колоректальний рак стає все поширенішим серед молоді і характеризується високим рівнем смертності, особливо при ураженні правої частини товстої кишки. Вчені відзначають, що люди, які з’їдали хоча б дві порції йогурту на тиждень, мали значно нижчий ризик захворювання у порівнянні з тими, хто його не вживав.

    Йогурт також має інші користі для здоров’я: підтримує імунітет, покращує травлення та стабілізує кров’яний тиск. Відомий експерт з харчування Тім Спектор рекомендує вживати йогурт майже щодня як частину здорового раціону.

  • Що станеться з організмом, якщо їсти вівсянку щодня

    Що станеться з організмом, якщо їсти вівсянку щодня

    Вівсяна каша десятиліттями залишається одним із найпопулярніших варіантів здорового сніданку. Її цінують за поживність, доступність і простоту приготування. Дієтологи пояснюють, що регулярне вживання вівса може позитивно впливати на серцево-судинну систему, травлення та контроль ваги.

    Головна цінність вівсяної крупи — у вмісті бета-глюкану. Це особливий тип розчинної клітковини, який відіграє ключову роль у зниженні рівня «поганого» холестерину. Під час травлення бета-глюкан зв’язується з жовчними кислотами, що перешкоджає надмірному всмоктуванню жирів. У результаті зменшується концентрація ліпопротеїнів низької щільності, що знижує ризик розвитку серцевих захворювань та інсульту.

    Крім того, вівсянка допомагає стабілізувати рівень цукру в крові. Завдяки повільному засвоєнню вуглеводів і в’язкій структурі клітковини після прийому їжі не виникає різких стрибків глюкози та інсуліну. Це особливо важливо для людей із порушеннями обміну речовин або схильністю до діабету.

    Вівсяна крупа також позитивно впливає на роботу травної системи. При контакті з рідиною розчинна клітковина утворює гелеподібну масу, яка полегшує просування їжі кишечником. Бета-глюкан виконує функцію пребіотика — він живить корисні бактерії кишкового мікробіому, підтримуючи баланс мікрофлори.

    Ще одна перевага — тривале відчуття ситості. Вівсянка повільно перетравлюється, що допомагає уникати перекусів між основними прийомами їжі. Завдяки цьому легше контролювати апетит і підтримувати стабільний рівень енергії протягом дня.

    Втім, фахівці наголошують: важливо правильно обирати продукт і дотримуватися помірності. Оптимальною порцією вважається близько половини склянки сухої крупи на день, хоча потреби можуть варіюватися залежно від віку, рівня фізичної активності та стану здоров’я.

    Перевагу варто надавати традиційним плющеним пластівцям, які потребують варіння. Каші швидкого приготування часто містять доданий цукор і менше клітковини. Домашнє приготування дозволяє додати до страви горіхи, ягоди чи насіння, роблячи сніданок більш збалансованим і корисним.

  • Клітковина як основа здорового раціону: у чому її сила та де шукати

    Клітковина як основа здорового раціону: у чому її сила та де шукати

    Клітковина — один із ключових компонентів здорового харчування, який підтримує травлення, допомагає контролювати рівень цукру в крові та сприяє довшому відчуттю ситості. Вона міститься у фруктах, овочах, бобових, злаках, горіхах і насінні, а регулярне її споживання пов’язують зі зниженням ризику серцево-судинних захворювань і метаболічних порушень.

    Добова норма клітковини для дорослих становить у середньому 25–38 г залежно від віку та статі. Досягти цього показника можна без складних дієт — достатньо додати до раціону чашку вареної квасолі, яблуко зі шкіркою та жменю мигдалю.

    Регулярне споживання понад 25 г клітковини на добу пов’язують зі зниженням ризику серцевих захворювань на 15–30%. Важливо також пити достатню кількість води, адже клітковина працює ефективніше за умов належної гідратації.

    Клітковина поділяється на два основні типи:

    Розчинна — утворює гелеподібну масу, уповільнює всмоктування глюкози та сприяє зниженню рівня холестерину. Її багато у вівсі, яблуках, інжирі, чорносливі та авокадо.

    Нерозчинна — стимулює перистальтику кишківника та запобігає закрепам. Міститься у висівках, капусті, моркві, злаках.

    Поєднання обох типів волокон створює сприятливі умови для мікробіому кишківника, підтримуючи баланс корисних бактерій.

    Найбагатші джерела клітковини

    Бобові: сочевиця та нут — 8–16 г на порцію.
    Ягоди і фрукти: малина — близько 6,5 г/100 г, сушений інжир — майже 10 г/100 г, груша зі шкіркою — понад 3 г/100 г.
    Овочі: броколі, буряк, брюссельська капуста, морква.
    Злаки: вівсяні пластівці — понад 10 г/100 г, гречка — близько 10 г/100 г, пшеничні висівки — до 43 г/100 г.
    Насіння: чіа — понад 30 г/100 г, льон — понад 25 г/100 г.

    Українські продукти — гречка, буряк, гарбуз, перловка — роблять раціон із високим вмістом клітковини доступним і бюджетним.

    Щоб поступово збільшити споживання клітковини, варто:

    замінити білий хліб на цільнозерновий;
    включати бобові 2–3 рази на тиждень;
    додавати насіння чіа або льону до йогурту чи каші;
    починати обід із салату;
    їсти фрукти разом зі шкіркою.

    Термічна обробка може частково зменшувати кількість волокон, однак користь продуктів зберігається. Головне — різноманітність і регулярність.

    Збалансований раціон із достатньою кількістю клітковини підтримує нормальну роботу травної системи, стабілізує рівень глюкози та холестерину й допомагає формувати здорові харчові звички на довгі роки.

  • Чи справді квашена капуста корисна для травлення і схуднення

    Чи справді квашена капуста корисна для травлення і схуднення

    Квашена капуста справді може вважатися суперфудом, однак користь цього продукту напряму залежить від кількості та стану здоров’я людини. Про це розповіла біохімік, нутриціолог і дієтолог Анастасія Козир.

    За словами фахівчині, квашена капуста позитивно впливає на травлення завдяки процесу ферментації, який відбувається за участі молочнокислих бактерій. Саме вони підтримують здоровий мікробіом кишечника та покращують перистальтику. Водночас експертка наголошує: надмірне споживання продукту може викликати побічні ефекти.

    Козир пояснила, що під час квашення капусти утворюються органічні кислоти, які сприяють кращому перетравленню білкової їжі та підтримують нормальну кислотність шлунка. Розчинна клітковина допомагає виводити зайвий холестерин і покращує роботу жовчного міхура, а вітамін С зміцнює імунну систему.

    Крім впливу на травлення, квашена капуста може бути корисною для гормонального балансу. За словами нутриціологині, жінкам цей продукт допомагає зменшити прояви передменструального синдрому, стабілізувати настрій і покращити стан шкіри. Чоловікам квашена капуста сприяє виведенню надлишкового естрогену та підтримці нормального рівня тестостерону.

    Також продукт може бути корисним для контролю ваги. Через низьку калорійність і високий вміст клітковини квашена капуста забезпечує відчуття ситості та допомагає м’яко контролювати апетит. Водночас експертка застерігає: сам по собі продукт не є засобом для схуднення без збалансованого раціону.

    Оптимальною кількістю квашеної капусти, за рекомендацією фахівчині, є 120–150 грамів на день. Надлишок солі у продукті може негативно впливати на нирки та спричиняти набряки, а велика кількість клітковини й активних бактерій — здуття та дискомфорт у животі.

    Козир також наголошує, що людям із синдромом подразненого кишечника, загостренням гастриту, синдромом надмірного бактеріального росту або гістаміновою чутливістю варто вживати квашену капусту з обережністю або тимчасово відмовитися від неї. У таких випадках продукт слід вводити в раціон лише після стабілізації стану та у мінімальних порціях.

  • Чому контроль за їжею може впливати на тривожність і стрес

    Чому контроль за їжею може впливати на тривожність і стрес

    Харчові обмеження — незалежно від того, є вони вимушеними чи усвідомленим вибором — можуть суттєво впливати не лише на фізичне самопочуття, а й на психологічний стан людини. Контроль за їжею, відмова від звичних продуктів або жорсткі правила харчування здатні змінювати емоції, поведінкові реакції й навіть самооцінку. Разом із клінічною психологинею Марі Ро фахівці пояснюють, у яких випадках харчові обмеження стають небезпечними для психіки та на які сигнали варто звернути увагу.

    Вплив їжі на емоції легко помітити у повсякденному житті. Сильний голод часто супроводжується дратівливістю, зниженням концентрації уваги, різкими перепадами настрою. Це наочний приклад того, як дефіцит їжі або поживних речовин позначається на роботі мозку. Організм постійно використовує те, що ми їмо, як джерело енергії та будівельний матеріал для клітин, зокрема й нервових.

    Одним із ключових механізмів взаємодії харчування та психіки є вісь «кишківник — мозок». Мікробіом кишківника продукує молекули, які впливають не лише на травлення, а й на імунну систему та діяльність нервових клітин. Порушення балансу мікрофлори, яке може виникати через хвороби, надмірне споживання переробленої їжі або прийом певних медикаментів, за даними досліджень, підвищує ризик розвитку тривожності та депресивних станів.

    Мозок потребує регулярного надходження амінокислот, омега-3 жирних кислот, вітамінів групи B та антиоксидантів для синтезу нейромедіаторів — серотоніну, дофаміну та інших речовин, що відповідають за мотивацію, настрій і відчуття стабільності. Коли раціон бідний на ці компоненти, а основу харчування становлять так звані порожні калорії, нервова система працює в умовах постійного дефіциту. Це робить людину більш вразливою до стресу, емоційного вигорання та перепадів настрою.

    Фахівці наголошують, що підтримати психологічний баланс допомагає різноманітний і гнучкий раціон. Додавання до щоденного меню клітковини, овочів, бобових і ферментованих продуктів сприяє зростанню різноманіття корисних бактерій у кишківнику та зниженню рівня запалення в організмі. У довгостроковій перспективі це пов’язано з кращою стресостійкістю, яснішим мисленням і більш стабільним емоційним станом.

    Експерти підкреслюють: харчові обмеження не мають перетворюватися на джерело постійної напруги, провини чи страху. Якщо контроль за їжею починає негативно впливати на настрій, викликати тривогу або зриви, це сигнал переглянути підхід до харчування й, за потреби, звернутися до спеціаліста.

  • Вчені виявили бактерію, здатну повністю знищувати пухлини

    Вчені виявили бактерію, здатну повністю знищувати пухлини

    Вчені з Японії повідомили про відкриття бактерії, яка здатна повністю знищувати пухлини після одноразового введення. Йдеться про мікроорганізм Ewingella americana, виявлений у кишечнику деревних жаб. Результати дослідження продемонстрували повне зникнення пухлин без ушкодження здорових тканин та формування тривалої імунної пам’яті, яка запобігає повторному розвитку раку.

    Науковці зосередили увагу на амфібіях і рептиліях, оскільки у дикій природі пухлини в цих тварин трапляються надзвичайно рідко, навіть з огляду на інтенсивні процеси регенерації та метаморфозу. Під час дослідження було ізольовано 45 штамів бактерій від жаб, тритонів і ящірок. З них відібрали дев’ять найбільш ефективних протипухлинних мікроорганізмів, серед яких Ewingella americana виявилася найрезультативнішою.

    У межах експериментів бактерію вводили внутрішньовенно лабораторним мишам з колоректальним раком. У всіх піддослідних тварин пухлини повністю зникли. Повторне введення ракових клітин не призвело до утворення нових новоутворень, що свідчить про формування довготривалої імунної пам’яті.

    Дослідники пояснюють ефективність бактерії її здатністю активуватися в середовищі з низьким рівнем кисню, характерному саме для пухлин. У таких умовах мікроорганізм стрімко розмножується, збільшуючи свою чисельність у тисячі разів, і виділяє токсини безпосередньо всередині пухлини. Це не лише знищує ракові клітини, а й запускає потужну імунну відповідь організму.

    Окремо вчені наголосили на безпечності такого підходу. Ewingella americana є чутливою до антибіотиків і повністю зникає з крові протягом 24 годин. Запальні реакції минають упродовж 72 годин, а токсичного впливу на внутрішні органи не зафіксовано.

    Надалі дослідницька команда планує перевірити ефективність бактерії при інших типах онкологічних захворювань, зокрема раку молочної залози, підшлункової залози та меланоми, а також вивчити можливість поєднання цього підходу з хіміотерапією та імунотерапією. Науковці вважають, що відкриття може закласти основу для нового класу протиракових методів лікування, заснованих на мікробіомі нижчих хребетних.

  • Запалення, дисбактеріоз і імунітет: як погана гігієна рота шкодить усьому організму

    Запалення, дисбактеріоз і імунітет: як погана гігієна рота шкодить усьому організму

    Кефір, кімчі, комбуча, про- та пребіотики — останніми роками тема мікробіому стала ледь не мейнстримом. Але, як нагадує Real Simple, здоров’я кишківника починається не у животі, а значно вище — у ротовій порожнині. Саме щоденні звички з догляду за зубами й яснами можуть впливати на імунітет, травлення та рівень запалення сильніше, ніж будь-які ферментовані продукти.

    Гігієна рота — це не лише профілактика карієсу. У ротовій порожнині живуть трильйони бактерій, що формують цілу екосистему, тісно пов’язану з кишківником. Мікроби вільно переміщуються між цими зонами: бактерії з рота можуть потрапляти до шлунка, кишківника та навіть у кров, а дисбаланс кишкової флори здатен впливати на стан ясен.

    Коли обидві системи у рівновазі — рівень запалення в організмі знижується. Але варто одній із них «вийти з ладу», як ланцюгова реакція зачіпає іншу.

    Як погана гігієна рота шкодить кишківнику

    Надлишок шкідливих бактерій у роті, зокрема Porphyromonas gingivalis, пов’язаної із захворюваннями ясен, може змінювати баланс мікробів у кишківнику. Це призводить до здуття, кислотного рефлюксу, загострення симптомів СРК і погіршення бар’єрної функції кишкової стінки.

    Запалені ясна провокують системне запалення — постійне надходження запальних молекул у кров. Такий стан негативно впливає на серцево-судинну систему, рівень цукру та імунітет, а разом із тим — на нормальну роботу травлення.

    Крім того, зубний біль або чутливість ясен змінюють харчові звички: люди обирають м’якшу, більш оброблену їжу та уникають продуктів із клітковиною. А саме клітковина — ключовий фактор здорового мікробіому.

    Як кишківник впливає на ротову порожнину

    Зв’язок працює і навпаки. Дисбактеріоз, харчова нестерпність, діабет чи хронічне запалення в кишківнику підвищують ризик гінгівіту та пародонтиту. При порушеному кишковому мікробіомі слизові тканини ротової порожнини гірше чинять опір бактеріям, утворюючи «порочне коло»: кишківник — рот — ще більше запалення.

    Що робити

    Експерти радять дотримуватися простих, але системних правил:

    Чистити зуби двічі на день по 2 хвилини. Це — найефективніший спосіб контролю бактеріального нальоту.
    Користуватися флосом щодня: саме міжзубні проміжки стають головним джерелом запалення.
    Пити достатньо води — волога порожнина рота підтримує стабільний мікробіом.
    Споживати більше клітковини: овочі, бобові, злаки, горіхи.
    Обмежувати цукор, який живить шкідливі бактерії.
    Регулярно відвідувати стоматолога.
    Стежити за рівнем глюкози, оскільки діабет і хвороби ясен тісно пов’язані.

    Наш організм — це система, де кожна частина впливає на іншу. І ротова порожнина в цій системі — відправна точка. Доглядаючи за нею щодня, ми не просто зберігаємо здорові зуби, а й зменшуємо системне запалення, стабілізуємо мікробіом, покращуємо травлення та зміцнюємо імунітет.

    Гігієна рота — це не дрібна рутина, а перший крок до збалансованого організму.

  • Пити розумно: скільки води справді потрібно щодня

    Пити розумно: скільки води справді потрібно щодня

    Вода — базова «система охолодження» і транспорт для всього організму: допомагає травленню, терморегуляції, роботі серця й мозку та виведенню продуктів обміну. Міф про «вісім склянок» зручний, але занадто грубий. Реальна потреба залежить від маси тіла, активності, клімату й стану здоров’я. Для більшості дорослих комфортний діапазон — близько 2–2,5 літра на день, але точніше орієнтуватися на 30–40 мл на кілограм ваги: людині у 70 кг зазвичай потрібно приблизно 2,1–2,8 літра рідини на добу, з урахуванням напоїв і води з їжі. Якщо тренуєтеся або працюєте на спеці, підливайте ще пів літра — літр і робіть це рівномірно протягом дня, невеликими порціями.

    Найпростіший «лакмус» — колір сечі: світлий, майже прозорий відтінок зазвичай означає, що все гаразд. Коли води бракує, частішають головні болі й млявість, шкіра втрачає еластичність, травлення «гальмує». Щоб цього не було, тримайте пляшку під рукою, робіть кілька ковтків під час їжі — це не заважає травленню, а навпаки допомагає — і частіше обирайте «водянисті» продукти на кшталт огірків, кавуна, яблук та листових салатів. Солодкі напої та алкоголь не замінюють воду і можуть посилювати зневоднення, тож їх краще обмежувати.

    Є винятки. Під час вагітності й грудного вигодовування, за хвороб нирок або серця, а також при прийомі діуретиків обсяг пиття варто узгоджувати з лікарем. У решті випадків працює проста логіка: пийте регулярно, підлаштовуйте обсяг під погоду й навантаження, дивіться на сигнали тіла. Так легше тримати енергію, ясну голову і шкіру в тонусі без зайвої математики.

  • 6 смачних добавок, що покращують травлення

    6 смачних добавок, що покращують травлення

    Приправи та прості харчові добавки можуть працювати не гірше за «суперфуди»: ферментовані продукти, джерела клітковини й навіть гострі спеції підтримують мікробіом, травлення, імунітет і настрій. Ось шість варіантів, які варто частіше додавати до щоденного меню.

    Ферментовані мариновані овочі. Ферментація полегшує засвоєння поживних речовин і збагачує їжу корисними мікроорганізмами. Дієтологи радять тримати під рукою червону цибулю, огірки чи інші ферментовані овочі й підкидати їх щонайменше до двох прийомів їжі — у тако, роли, сендвічі.

    Квашена капуста. Класичне джерело пробіотиків і клітковини. Додавайте до бутербродів, салатів або зернових боулів — і смак яскравіший, і кишківник задоволений.

    Кімчі. Подвійна користь: пробіотики з ферментації плюс клітковина з овочів. Ложка-дві — у тости, тако, сендвічі, фарш або замість сальси — і страва оживає.

    Перець чилі. Капсаїцин допомагає знижувати чутливість кишкових нервових закінчень і може послаблювати хронічний біль. Додавайте гостроту поступово та регулярно — у соуси, супи, м’ясо чи овочі.

    Хумус. Нутова паста — це пребіотична клітковина для «годування» корисних бактерій. Простий лайфхак: міняйте майонез у сендвічах на хумус — отримуєте кремову текстуру й кращий склад.

    Грецький йогурт. Джерело пробіотиків для підтримки мікробіома й полегшення проблем на кшталт здуття чи закрепів. Використовуйте замість сметани або майонезу, а для компромісу змішуйте майонез і йогурт 50/50.

    Маленькі щоденні додавання працюють краще за «разові марафони»: тримайте в холодильнику ферментовані овочі, баночку кімчі та грецький йогурт, а в шафці — хумус і чилі, й ваш мікробіом скаже «дякую».