Позначка: miltech

  • Український робот перевершив власні можливості: «Робоноші» вивезли чоловіка вагою 170 кг

    Український робот перевершив власні можливості: «Робоноші» вивезли чоловіка вагою 170 кг

    Українська компанія ARMOLAB провела незвичайні випробування наземного роботизованого комплексу «Робоноші», призначеного для евакуації поранених військовослужбовців. Під час тестування пристрій успішно перевіз чоловіка вагою 170 кілограмів, хоча його заявлена вантажопідйомність становить лише 120 кг. Результат продемонстрували на відео, а сам комплекс уже вдосконалили з урахуванням досвіду використання на фронті.

    Про випробування повідомила компанія ARMOLAB на своїй сторінці у Facebook. Деталі також оприлюднили РБК-Україна та OBOZ.UA.

    Головним учасником експерименту став співробітник компанії Назар, вага якого становить 170 кг. Чоловіка розмістили на роботизованій платформі, після чого комплекс почав рух і успішно перевіз його.

    Таким чином, під час випробування робот витримав навантаження на 50 кг більше за заявлену норму. Однак це не означає офіційного збільшення допустимої вантажопідйомності: виробник і надалі вказує показник 120 кг.

    Український робот перевершив власні можливості: «Робоноші» вивезли чоловіка вагою 170 кг

    «Робоноші» створені для транспортування поранених, потерпілих та людей, які потребують допомоги під час переміщення. Головне завдання комплексу — зменшити необхідність ручного перенесення військових на небезпечних ділянках.

    За технічними характеристиками пристрій важить 60 кг, може розвивати швидкість до 6 км/год із вантажем і долати до 20 км на одному заряді акумуляторів.

    Його дорожній просвіт становить 140 мм, а довжина в розгорнутому стані — 180 см. У складеному вигляді робот займає значно менше місця, що спрощує його транспортування та зберігання.

    Особливість оновленої конструкції полягає в тому, що її вдосконалювали безпосередньо за відгуками військових медиків Куп’янського напрямку.

    Після використання комплексу в бойових умовах розробники змінили систему живлення. Тепер акумуляторний відсік вміщує дві батареї, завдяки чому заявлений запас ходу збільшився з 10 до 20 км.

    Також інженери посилили металеві кріплення та вузли фіксації, щоб зробити конструкцію надійнішою під час руху нерівною місцевістю.

    На шасі встановили широкий допоміжний каток, який має покращити прохідність, стабільність і полегшити складання комплексу.

    Окремо модернізували місце для транспортування пораненого. На несучій платформі з’явилася спеціальна подушка, покликана зменшувати вібраційне навантаження та ризик порушення дихання під час евакуації.

    Панель керування й індикатори заряду перенесли до торцевої частини подушки. Це дозволяє оператору зручніше контролювати роботу системи.

    Наземні роботи поступово стають важливим інструментом евакуації поранених на українському фронті.

    Раніше «Ненька інфо» розповідала про бійця 66-ї механізованої бригади, який під час евакуації непритомного побратима на наземному роботизованому комплексі відбив атаку трьох російських FPV-дронів.

    Цей випадок показав, наскільки небезпечним може бути порятунок військових безпосередньо поблизу бойових позицій.

    Використання роботизованих платформ дозволяє скорочувати час перебування евакуаційних груп у небезпечних районах та зменшувати фізичне навантаження на медиків.

    Водночас ефективність таких засобів залежить від рельєфу місцевості, стабільності зв’язку, заряду акумуляторів і бойової обстановки.

    Випробування «Робонош» із навантаженням 170 кг стало демонстрацією запасу міцності української розробки. Проте для визначення її можливостей у реальних умовах необхідно враховувати не лише вагу вантажу, а й тривалість руху, прохідність і безпеку транспортування постраждалого.

    Модернізація комплексу триває, а досвід військових медиків залишається одним із головних чинників його подальшого вдосконалення.

  • Італійський оборонний гігант придивляється до українських стартапів: можливі інвестиції та поглинання

    Італійський оборонний гігант придивляється до українських стартапів: можливі інвестиції та поглинання

    Італійський оборонно-аерокосмічний концерн Leonardo посилює присутність в Україні та розглядає українські військово-технологічні компанії не лише як потенційних партнерів, а й як об’єкти для інвестицій або придбання. Створений у Києві підрозділ Leonardo Ukraine має стати для компанії своєрідною точкою входу в українську оборонну екосистему, яка за роки повномасштабної війни перетворилася на один із найдинамічніших майданчиків військових інновацій у Європі.

    Про такі плани генеральний директор Leonardo Лоренцо Маріані розповів Bloomberg. Видання винесло матеріал із промовистим заголовком про український підрозділ як потенційний «форпост для придбань».

    Маріані звернув особливу увагу на українські малі та середні компанії й стартапи, які працюють у сфері оборонних технологій. За його оцінкою, війна дала українським розробникам унікальну можливість створювати технології, швидко перевіряти їх у бойових умовах, отримувати зворотний зв’язок від військових і так само швидко вдосконалювати продукцію.

    «Українська екосистема малих і середніх компаній та стартапів отримала можливість і продемонструвала винахідливість у створенні особливо інноваційних та перевірених рішень», — заявив керівник Leonardo. Його слова також наводить українське профільне видання «Мілітарний».

    На практиці це означає, що Leonardo готова розглядати різні формати співпраці — від технологічного партнерства та спільних розробок до інвестицій у перспективні українські компанії. Bloomberg повідомляє, що в перспективі не виключаються й придбання окремих активів. Водночас про конкретні українські підприємства, які вже стали предметом переговорів щодо купівлі, наразі публічно не повідомлялося.

    Leonardo вже створила окрему компанію в Україні

    Інтерес італійського концерну до України вже вийшов за межі заяв. У 2026 році Leonardo створила в Києві окрему дочірню компанію Leonardo Ukraine.

    За даними італійської Agenzia Nova, юридичну особу зареєстрували 20 травня 2026 року. Вона повністю контролюється Leonardo International. Формально основним видом діяльності визначено дослідження та експериментальні розробки у природничих і технічних науках, однак перелік напрямів значно ширший і охоплює програмне забезпечення, інженерію, виробництво комунікаційного обладнання, навігаційних та вимірювальних систем, ремонт і обслуговування електронного та оптичного обладнання.

    Італійська Milano Finanza також повідомляла, що нова структура на 100% належить групі Leonardo та має зосередитися, зокрема, на безпілотних системах і військових технологіях.

    Тобто йдеться не просто про представництво для продажу готової італійської продукції. Компанія створила структуру, яка потенційно може займатися дослідженнями, розробками, інтеграцією українських технологій і співпрацею з місцевими виробниками.

    У Euronews зазначали, що Leonardo прагне використати досвід України у війні безпілотників і перенести частину отриманих тут знань у майбутні європейські оборонні програми.

    Україна стала унікальною лабораторією військових технологій

    Одна з причин такого інтересу очевидна: українські розробники працюють у середовищі, яке практично неможливо відтворити на звичайному військовому полігоні.

    Нові дрони, засоби радіоелектронної боротьби, навігаційні системи, наземні роботизовані платформи чи засоби перехоплення можуть проходити шлях від прототипу до бойового застосування за місяці або навіть тижні.

    Reuters у червні повідомляв про стрімке зростання українського сектору defence tech. Інвестиції в українські оборонні стартапи, за наведеними виданням даними, збільшилися приблизно з $1,1 млн у 2023 році до $105 млн у 2025-му. Серед напрямів, які розвиваються найшвидше, — морські та наземні безпілотники, автономні системи, ударні БПЛА та рішення, стійкі до радіоелектронної боротьби.

    Саме швидкість циклу «розробка — поле бою — удосконалення» дедалі більше приваблює великих західних виробників озброєння.

    Для традиційних оборонних корпорацій створення нового виробу часто займає роки. Українська модель значно гнучкіша: невеликі компанії можуть швидше змінювати конструкцію, програмне забезпечення чи тактико-технічні характеристики відповідно до того, як змінюється російська тактика.

    Leonardo фактично хоче отримати прямий доступ до цієї екосистеми.

    В Україні тестуватимуть Michelangelo Dome

    Ще одним ключовим напрямом роботи Leonardo в Україні стане випробування нової багаторівневої системи оборони Michelangelo Dome.

    Це одна з найбільш амбітних нових програм італійської компанії. Michelangelo Dome має об’єднувати в єдину мережу радари, оптико-електронні сенсори, системи командування й управління, штучний інтелект, засоби радіоелектронної боротьби та різні системи ураження.

    Згідно з офіційними матеріалами Leonardo, система має захищати критичну інфраструктуру, території та стратегічні об’єкти від широкого спектра загроз — від безпілотників і їхніх роїв до крилатих, балістичних і навіть гіперзвукових ракет.

    Перші компоненти Michelangelo Dome для України вже перебувають у виробництві.

    Під час презентації промислового плану Leonardo у березні 2026 року керівництво компанії повідомило, що перший компонент системи будується саме для України, а його випробування мають провести у реальному середовищі до кінця року.

    У дорожній карті проєкту Україна окремо зазначена як майданчик для розгортання Michelangelo Dome. Leonardo також повідомляє, що веде переговори щодо системи більш ніж із 20 країнами.

    У вересні Euronews із посиланням на Маріані підтвердив, що перші оперативні випробування системи в Україні планують провести до кінця 2026 року.

    Це робить Україну не просто потенційним покупцем нової системи, а важливим елементом її практичного розвитку.

    Спершу — протидронний та артилерійський компоненти

    Одним із головних напрямів Michelangelo Dome буде боротьба з безпілотниками — загрозою, яка за останні роки стала центральною для сучасної війни.

    Leonardo вже працює над інтеграцією засобів виявлення та ураження малорозмірних цілей. В офіційних документах компанія прямо називає counter-drone технології серед пріоритетних напрямів досліджень і розвитку.

    Український досвід тут особливо важливий. Росія щодня застосовує проти України різні типи ударних і розвідувальних безпілотників, тоді як українська сторона розвиває власні дрони-перехоплювачі, засоби РЕБ, мобільні вогневі групи та інші дешевші способи боротьби з масовими повітряними цілями.

    Тому тестування нової системи саме в Україні дозволяє Leonardo перевірити її не проти умовної навчальної цілі, а в умовах сучасної багатокомпонентної повітряної війни.

    Leonardo вже будує мережу європейських оборонних альянсів

    Поява українського підрозділу вписується у ширшу стратегію Leonardo — компанія дедалі активніше створює міжнародні партнерства замість самостійної розробки всього спектра озброєнь.

    З німецьким Rheinmetall Leonardo створила спільне підприємство для розробки та виробництва нового основного бойового танка і бойових машин піхоти для європейського ринку.

    Ще один великий союз компанія створила з турецьким виробником Baykar. Спільне підприємство LBA Systems належить сторонам у рівних частках і займається розробкою, виробництвом та обслуговуванням безпілотних авіаційних систем. Leonardo надає електроніку, сенсори, корисне навантаження й технології інтеграції, тоді як Baykar — свої напрацювання у сфері безпілотних платформ.

    Європейський ринок безпілотної бойової авіації, ударних дронів і систем далекого ураження сам Leonardo оцінює приблизно у $100 млрд на найближчі десять років.

    Українські компанії в цій конфігурації потенційно можуть стати ще одним джерелом технологій.

    Західні оборонні гіганти все активніше заходять в Україну

    Leonardo — далеко не перша велика європейська оборонна компанія, яка вирішила створити постійну присутність в Україні.

    Німецький Rheinmetall ще у 2023 році створив спільне підприємство з «Українською оборонною промисловістю». Rheinmetall володіє 51% компанії, українська сторона — 49%. Підприємство займається обслуговуванням та ремонтом військової техніки, а співпраця передбачає також спільне виробництво окремих систем в Україні.

    Це демонструє ширшу тенденцію: великі оборонні корпорації поступово переходять від постачання Україні готового озброєння до локалізації виробництва, спільних розробок та інтеграції українських технологій у власні продукти.

    Для України такий процес може мати подвійний ефект.

    З одного боку, він відкриває українським стартапам доступ до капіталу, великих виробничих потужностей і глобальних ринків. Малий український виробник, який сьогодні створює сотні або тисячі одиниць певної системи, у партнерстві з міжнародним концерном потенційно може масштабувати виробництво значно швидше.

    З іншого — інтерес до придбання українських підприємств порушує питання про те, кому в перспективі належатимуть технології, створені українськими командами під час війни. Публічно Leonardo поки не оголошувала конкретних угод щодо поглинання українських defence-tech компаній, тому говорити про вже погоджені продажі некоректно.

    Проте сама готовність одного з найбільших оборонних концернів Європи розглядати такі угоди показує, наскільки змінилася роль українського оборонно-промислового сектору.

    Ще кілька років тому Україна передусім шукала у західних компаній готове озброєння. Тепер самі європейські оборонні гіганти створюють офіси в Києві, вивчають українські розробки, тестують тут власні системи та оцінюють можливість інвестувати у місцеві компанії.

    І Leonardo фактично підтверджує: бойовий досвід українського miltech перетворився на актив, за який найбільші гравці світового оборонного ринку вже готові конкурувати.

  • В Україні створюють симулятори для операторів бойових роботів: що вони вмітимуть

    В Україні створюють симулятори для операторів бойових роботів: що вони вмітимуть

    В Україні розробляють симулятори нового покоління для підготовки операторів наземних роботизованих комплексів (НРК). Нові тренажери мають максимально точно відтворювати умови сучасного бою, що дозволить військовим безпечно відпрацьовувати управління роботизованими системами та оцінювати ефективність різних тактичних сценаріїв.

    Про це повідомив засновник екосистеми L7 Simulators Ігор Бєлов. За його словами, проєкт уже перебуває на стадії MVP (мінімально життєздатного продукту), а першу демонстрацію розробники планують провести найближчим часом.

    Основна ідея симулятора полягає у створенні цифрового середовища, максимально наближеного до реальних бойових умов. У ньому можна буде моделювати як уже проведені операції для їх аналізу, так і майбутні сценарії для підготовки військових та перевірки нових тактик.

    Окрім підготовки операторів наземних роботів, екосистема охоплюватиме й інші важливі напрямки. До неї планують інтегрувати засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ), артилерійські системи та сервіси, які поєднуватимуть усі елементи навчального процесу в єдину платформу.

    За словами Бєлова, проєкт базується на реальному досвіді сучасної війни в Україні, а не на застарілих навчальних методиках. Саме бойовий досвід українських військових і виробників роботизованих систем стане основою для формування сучасних програм підготовки. Це дозволить створити єдину базу методологій, яка допоможе стандартизувати навчання операторів та швидше впроваджувати нові тактичні рішення.

    Розробники також планують зробити платформу відкритою для українських виробників симуляторів, щоб у майбутньому об’єднати різні навчальні рішення в єдину екосистему. У перспективі проєкт планують масштабувати й за межі України, запропонувавши його міжнародним партнерам.

    Раніше L7 Simulators уже презентувала VR-тренажер для технічного обслуговування військової техніки. Першою моделлю для навчання стала 122-мм гармата Д-30, а нові симулятори мають стати наступним етапом розвитку українських військових технологій.

    Розвиток таких систем відповідає загальній тенденції автоматизації сучасного поля бою, де наземні роботизовані комплекси дедалі активніше використовуються для логістики, евакуації поранених, інженерних робіт і виконання бойових завдань, зменшуючи ризики для військовослужбовців.

  • Україна готує “ракетний сюрприз” для Росії: що відомо про нову RUTA, власні КАБи та майбутній щит Європи

    Україна готує “ракетний сюрприз” для Росії: що відомо про нову RUTA, власні КАБи та майбутній щит Європи

    Український військово-промисловий комплекс виходить на новий рівень розвитку. На тлі затяжної війни, масованих атак Росії та постійної потреби у далекобійній зброї Україна разом із західними партнерами розробляє нові типи озброєння, які можуть суттєво змінити баланс сил не лише на фронті, а й у всій системі європейської безпеки, повідомляють ЗМІ.

    Одним із найгучніших проєктів останніх місяців стала спільна українсько-німецька розробка нової крилатої ракети RUTA. Її створюють у співпраці з німецьким оборонним гігантом Rheinmetall, а перші випробування планують провести вже у 2027 році.

    За попередніми даними, ракета матиме дальність польоту до 2000 кілометрів, що фактично дозволить Україні уражати стратегічні цілі далеко в тилу Росії. Експерти наголошують: йдеться не просто про черговий далекобійний засіб, а про нову філософію ударних систем, створених з урахуванням досвіду сучасної війни та боротьби з потужною російською ППО.

    Військовий експерт та засновник фонду «Реактивна пошта» Павло Нарожний пояснив, що RUTA має принципово інше компонування, ніж уже відома українська ракета «Фламінго». Якщо у «Фламінго» двигун винесений зовні, то у новій ракеті він інтегрований у корпус. Це значно покращує аеродинаміку та дозволяє використовувати різні типи двигунів без суттєвого перепроєктування конструкції.

    За словами Нарожного, RUTA буде значно дорожчою за «Фламінго», однак і значно потужнішою та технологічнішою. Особливу увагу розробники приділяють системі навігації та стійкості до російських засобів радіоелектронної боротьби.

    Експерт наголошує, що сучасна крилата ракета не може покладатися лише на супутникову навігацію, адже GPS-сигнали активно глушаться. Тому, найімовірніше, RUTA використовуватиме систему навігації за рельєфом місцевості — технологію, коли камера сканує поверхню та звіряє її із заздалегідь завантаженими картами.

    Ще одна ключова особливість — повітряний запуск. Ракету планують запускати з літаків, що дозволить значно збільшити дальність та гнучкість застосування. Водночас саме ця складність робить проєкт дорожчим і технологічно вимогливішим.

    На думку військовослужбовця Сил ТрО ЗСУ Олександра Мусієнка, спільний українсько-німецький проєкт може стати початком формування нового європейського «ракетного щита» неядерного стримування.

    За його словами, у Європі дедалі краще усвідомлюють: дипломатія без сильної зброї більше не працює. Саме тому Німеччина, Нідерланди та інші країни зацікавлені у створенні власних високоточних ракетних систем, здатних стримувати Росію без використання ядерної зброї.

    Мусієнко зазначає, що сьогодні жодна європейська країна фактично не має власних неядерних балістичних ракет, а багато держав змушені закуповувати американські ATACMS. Співпраця з Україною, яка отримала унікальний бойовий досвід, може змінити ситуацію.

    Фактично формується новий оборонний союз технологій: український досвід фронту поєднується з європейськими фінансами, промисловістю та доступом до глобальних технологічних ринків.

    Паралельно Україна працює і над іншими типами озброєння. Одним із головних проривів може стати створення власних керованих авіабомб — аналогів російських КАБів, які останні два роки залишаються однією з найбільших загроз для українських позицій та прифронтових міст.

    Генерал-лейтенант у відставці Ігор Романенко заявив, що українські КАБ уже проходять активну стадію розробки за підтримки західних партнерів, зокрема Франції. За попередньою інформацією, перші моделі матимуть бойову частину вагою близько 250 кілограмів, однак надалі потужність можуть збільшити.

    Військові експерти вважають, що поява українських високоточних авіабомб може суттєво змінити ситуацію на фронті, особливо у питаннях контрбатарейної боротьби та ураження укріплених позицій противника.

    Ще одним перспективним напрямком стали реактивні дрони-перехоплювачі. Українські інженери вже працюють над системами, здатними знищувати не лише «Шахеди», а й російські КАБи та інші повітряні цілі.

    Такі системи можуть стати відповіддю на одну з головних проблем сучасної війни — масоване використання дешевих ударних засобів, які перевантажують класичну ППО.

    Водночас український miltech продовжує масштабувати виробництво дронів. Компанія Vyriy Industries нещодавно презентувала новий метод серійного виробництва безпілотників, який дозволяє значно збільшити обсяги випуску.

    А компанія PG Robotics активно просуває безпілотник Lucky Strike-2 — ударний дрон нового покоління, створений спеціально під реальні потреби фронту.

    Крім того, в Україні дедалі частіше говорять про можливу появу власної балістичної ракети вже у 2026 році. Якщо цей проєкт буде реалізований, Україна вперше отримає власний інструмент стратегічного стримування такого рівня.

    Паралельно тривають роботи над українським аналогом ракет для систем Patriot. У цьому напрямку Києву допомагають європейські партнери, зацікавлені у створенні незалежної від США системи протиповітряної оборони.

    Фактично війна стала каталізатором безпрецедентного розвитку українського ВПК. Якщо ще кілька років тому Україна здебільшого залежала від імпорту західного озброєння, то тепер дедалі більше переходить до моделі спільного виробництва та власних високотехнологічних розробок.

    Експерти зазначають: головна перевага українського оборонного сектору — унікальний бойовий досвід, якого сьогодні немає жодна інша країна світу. Саме тому українські ракети, дрони та системи ППО дедалі частіше розглядаються не лише як зброя для фронту, а й як потенційна основа нової архітектури безпеки Європи.

  • Українську компанію просять захистити судно в Ормузькій протоці

    Українську компанію просять захистити судно в Ормузькій протоці

    Українська оборонна компанія TAF Industries отримала запит від іноземного судновласника на надання послуг із забезпечення безпеки судна під час проходження через Ормузьку протоку — один із ключових і водночас найнебезпечніших морських маршрутів у світі. Йдеться про формат військового консалтингу, а не про прямий експорт озброєння.

     

  • Зеленський розкрив, на що піде перший транш кредиту ЄС на 90 млрд євро

    Зеленський розкрив, на що піде перший транш кредиту ЄС на 90 млрд євро

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що перший транш у межах кредитної програми Європейського Союзу обсягом 90 млрд євро буде спрямований на посилення обороноздатності держави та захист критичної енергетичної інфраструктури. Про це він повідомив у Telegram, окресливши ключові пріоритети використання міжнародного фінансування.

    За словами глави держави, Україна розглядає цей пакет не лише як фінансову допомогу, а як стратегічний інструмент для довгострокового зміцнення оборонних і енергетичних спроможностей у період війни.

    Основним напрямком першого траншу стане розвиток українського оборонно-промислового комплексу. Йдеться про системне нарощування внутрішнього виробництва озброєння, що дозволить зменшити залежність від зовнішніх поставок і швидше реагувати на потреби фронту.

    Зокрема, фінансування буде спрямоване на:

    • масштабування виробництва безпілотних літальних апаратів;
    • розвиток технологій військового призначення (miltech);
    • розширення виробничих потужностей оборонних підприємств;
    • підтримку інновацій у сфері високоточної зброї та систем спостереження.

    Окремо підкреслюється роль дронів, які стали одним із ключових елементів сучасних бойових дій. Україна планує збільшити виробництво як ударних, так і розвідувальних систем, а також морських безпілотників і засобів радіоелектронної боротьби.

    Президент наголосив, що безпілотні технології є одним із найдинамічніших напрямків українського оборонного сектору. Вони дозволяють компенсувати перевагу противника у важкій техніці та забезпечують гнучкість на полі бою.

    Україна вже активно використовує дрони для розвідки, коригування вогню та ураження цілей, і планує значно масштабувати ці можливості за рахунок державного та міжнародного фінансування.

    Другим ключовим напрямком стане зміцнення енергетичної системи України, яка залишається однією з головних цілей російських атак.

    Зеленський наголосив, що до наступного опалювального сезону держава має максимально посилити захист критичної інфраструктури, зокрема:

    • об’єктів електрогенерації;
    • підстанцій і мереж розподілу;
    • теплових електростанцій та котелень;
    • систем резервного живлення.

    Частину коштів планують спрямувати на фізичний захист об’єктів, модернізацію обладнання та створення резервних потужностей, які дозволять швидше відновлювати енергопостачання у разі атак.

    Президент повідомив, що розподіл коштів узгоджується з європейськими партнерами. Деталі фінансування обговорювалися під час міжнародних консультацій, зокрема на Кіпрі.

    Україна наголошує, що цей пакет є частиною довгострокової європейської підтримки, спрямованої не лише на відновлення, а й на підвищення стійкості держави в умовах затяжної війни.

    23 квітня Європейська Рада погодила безпрецедентний фінансовий пакет для України обсягом 90 млрд євро. Його особливістю є механізм погашення: кредит передбачається повертати за рахунок майбутніх російських репарацій.

    Очікується, що перші транші можуть почати надходити вже у травні, що дозволить Україні оперативно запускати оборонні та енергетичні проєкти.

    В українському уряді зазначають, що підхід до використання міжнародного фінансування змінюється. Якщо раніше основний акцент робився на відновленні зруйнованої інфраструктури, то зараз пріоритетом стає підвищення стійкості держави до нових атак.

    Йдеться про створення системи, яка здатна не лише відновлюватися після ударів, а й ефективно їх витримувати.

    Розподіл першого траншу кредиту ЄС демонструє стратегічний курс України на розвиток власного оборонного виробництва та посилення енергетичної безпеки. У центрі уваги — технологічна незалежність, масове виробництво дронів і підготовка енергосистеми до нових викликів воєнного часу.