Golosnovinua.com

Позначка: Мінцифра

  • «Дія» готує велике літнє оновлення: українці зможуть розлучатися онлайн, оформлювати ДТП і показувати документи в ЄС

    «Дія» готує велике літнє оновлення: українці зможуть розлучатися онлайн, оформлювати ДТП і показувати документи в ЄС

    У застосунку «Дія» вже цього літа мають з’явитися одразу кілька нових сервісів, які раніше вимагали паперової тяганини, особистих візитів до держустанов і тривалого очікування. Йдеться про онлайн-розлучення, оформлення європротоколу після ДТП, програму «єЯсла» для батьків, розвиток ШІ-помічника Дія.AI та подальшу інтеграцію українських цифрових документів із європейськими системами. Водночас у Міністерстві цифрової трансформації наголошують: виборів у «Дії» не буде, адже голосування через смартфон наразі не відповідає вимогам щодо таємниці волевиявлення.

    Про це в інтерв’ю РБК-Україна розповіла заступниця міністра цифрової трансформації Валерія Коваль. За її словами, літо 2026 року має стати одним із найактивніших періодів для запуску нових сервісів у «Дії». Частина з них уже перебуває на фінальній стадії розробки або готується до бета-тестування.

    Одним із найбільш очікуваних сервісів стане онлайн-розлучення. Бета-тестування послуги планують розпочати наприкінці червня або на початку липня, а повноцінний запуск орієнтовно очікується до кінця літа. Скористатися сервісом зможуть лише ті пари, які не мають спільних неповнолітніх дітей і розлучаються за взаємною згодою. Уся процедура відбуватиметься у застосунку за участі обох партнерів, а рішення ухвалюватиме відділ ДРАЦС. Зазвичай це триватиме до 30 днів. Заяву можна буде відкликати до моменту ухвалення рішення.

    Ще один важливий запуск — електронний європротокол. У Мінцифрі орієнтуються на середину літа. Новий сервіс дозволить водіям оформити ДТП без виклику поліції, якщо немає постраждалих, у пригоді брали участь лише два автомобілі, обидва водії тверезі, мають чинні страхові поліси та погоджуються з обставинами аварії. Один із водіїв формуватиме повідомлення в «Дії», застосунок автоматично підтягуватиме частину даних, після чого потрібно буде додати фото з місця події, схему ДТП і час. Другий учасник підтверджуватиме інформацію зі свого телефону, а обидва водії підписуватимуть заяву через «Дія.Підпис».

    Окремий блок новинок стосується батьків. У першій половині літа в «Дії» планують запустити оформлення програми «єЯсла». Послугою зможуть скористатися мати, батько або законний опікун дитини віком від одного до трьох років, якщо вони офіційно працевлаштовані та працюють повний робочий день. Розмір допомоги становитиме 8 тисяч гривень щомісяця на кожну дитину. Для дитини з інвалідністю сума збільшуватиметься до 12 тисяч гривень. Виплати надходитимуть на спеціальний рахунок «Дія.Картки» і матимуть цільове призначення.

    Також у Мінцифрі продовжують розвивати Дія.AI — штучного інтелектуального помічника в екосистемі державних послуг. За словами Валерії Коваль, лише за першу добу після запуску новим помічником скористалися 100 тисяч українців, а за два тижні кількість користувачів зросла майже до 2 мільйонів. Наразі Дія.AI може консультувати щодо послуг, допомагати з оплатою штрафів та формуванням окремих документів. У найближчих планах — голосовий функціонал, завдяки якому користувачі зможуть ставити запитання голосом і отримувати відповідь у такому ж форматі.

    Мінцифра також розвиває концепцію так званої агентивної держави. Її суть полягає в тому, що держава має не змушувати людину шукати потрібну послугу, а сама пропонувати рішення залежно від життєвої ситуації. Наприклад, після народження дитини система може автоматично запропонувати батькам комплексний сервіс «єМалятко», соціальні виплати або інші доступні послуги без необхідності самостійно вивчати десятки сайтів і процедур.

    Важливим напрямом залишається і міжнародне визнання українських електронних документів. Україна інтегрується в європейський цифровий гаманець European Digital Identity Wallet. За даними Мінцифри, наразі тестуються чотири документи: електронне посвідчення водія, цифрова довідка про місце проживання, картка платника податків та електронне посвідчення ідентифікаційних даних. Найімовірнішим першим документом для повноцінного використання в ЄС може стати цифрове водійське посвідчення, адже воно має зрозумілі міжнародні стандарти та високий попит серед українців за кордоном.

    Окремо в Мінцифрі спростували популярний міф про можливі вибори у «Дії». Валерія Коваль наголосила, що такі плани не розглядаються. По-перше, для цього немає законодавчої бази. По-друге, Конституція України гарантує таємницю голосування, а в умовах голосування через смартфон неможливо забезпечити той самий рівень захисту волевиявлення, який існує у фізичній кабінці для голосування. Тому станом на зараз вибори через «Дію» є неможливими.

    У Мінцифрі також пояснюють, що цифрові документи не можна перевіряти «на око». Зображення на екрані смартфона теоретично можна підробити, тому справжність документа має підтверджуватися через QR-код або вбудовані механізми перевірки в застосунку «Дія». Саме це робить цифровий документ юридично значущим і захищеним від фальсифікацій.

    До кінця року в «Дії» очікують понад десять нових сервісів. Серед них — ветеранські та соціальні послуги, електронна черга перетину кордону легковими авто, виконавчий документ суду, нові категорії Міжнародного реєстру збитків, інструменти для ведення військового обліку працівників підприємств, а також окремий функціонал для іноземців, які зможуть користуватися частиною державних послуг в Україні.

    «Дія» продовжує перетворюватися з цифрового гаманця документів на повноцінну платформу взаємодії громадянина з державою. Найближчі місяці мають показати, наскільки швидко українці зможуть перейти від паперових процедур до послуг, які оформлюються просто зі смартфона — без черг, кабінетів і зайвої бюрократії.

  • Закупівлі без конкуренції: чому армія може залишитися без дронів

    Закупівлі без конкуренції: чому армія може залишитися без дронів

    Закупівлі безпілотних літальних апаратів для Збройних сил України у 2024–2025 роках були інтегровані в систему, яка з самого початку залишалася закритою від публічного контролю та конкурентних процедур. У підсумку це створило реальний ризик нестачі дронів на передовій у критичний період.

    Йдеться про прямі контракти Агентства оборонних закупівель з українськими виробниками ударних БПАК, FPV-дронів на радіоканалі та оптоволокні, а також мультироторних систем. Такі угоди укладаються поза системою Prozorro, попри те що їхні обсяги вимірюються мільярдами гривень і суттєво перевищують цивільні закупівлі. Формально допустима маржинальність для виробників становить до 25 відсотків, однак учасники ринку вказують, що реальна вартість продукції нерідко формується з урахуванням неофіційних складових.

    Тривожним сигналом для ринку стала нещодавня термінова комунікація з боку АОЗ, яке почало з’ясовувати у виробників можливість постачання великих партій дронів у лютому–березні. З урахуванням того, що постачання ключових компонентів з Китаю займає до півтора місяця, такі строки є реалістичними лише для компаній, які заздалегідь знали про майбутні замовлення і підготували виробничі запаси. У 2024 році за схожою схемою один із виробників отримав замовлення на мільярди гривень на FPV-дрони, які виявилися дорогими та не отримали підтримки з боку військових через низьку якість.

    Ситуація ускладнюється відсутністю системного стратегічного планування. У 2025 році Генеральний штаб і Міністерство оборони так і не змогли чітко сформувати замовлення на 2026 рік — з визначенням конкретних типів дронів, їхньої кількості та технічних характеристик. З одного боку, спостерігається лобіювання дорогих і високоприбуткових виробів із сумнівною бойовою ефективністю. З іншого — існує рейтинг дронів, сформований командою Мінцифри, який базується на реальному досвіді військових і показує, які системи справді працюють на фронті. Ці позиції часто не збігаються з дронами, що просуваються в межах закритих контрактів.

    У результаті було ухвалене негласне рішення не укладати довгострокові системні контракти, що призвело до зриву планових постачань. Тепер новій команді Мінцифри доводиться в авральному режимі намагатися компенсувати цей провал, щоб уникнути фактичного дефіциту безпілотників у бойових підрозділах.

    За інформацією журналістів, окрім термінових двомісячних контрактів, Агентство оборонних закупівель готується провести опитування виробників щодо їхніх можливостей постачання дронів на шестимісячний період. Такий горизонт дозволив би компаніям завчасно закуповувати комплектуючі та пропонувати більш конкурентні ціни. Водночас відмова від укладання шестимісячних контрактів може свідчити про те, що короткі термінові замовлення розподіляються між заздалегідь визначеним колом виробників.

    Підстави для таких підозр пов’язані із закритістю процесу формування потреб армії. Запити надходять із підрозділів до Генштабу, де обмежене коло посадовців разом із Міністерством оборони визначає типи дронів, обсяги та цінові параметри. Фактичну вартість продукції пропонує сам виробник, отримуючи формальний висновок про «ринковість», після чого до неї додається офіційна маржа. Хто саме затверджує остаточну номенклатуру і ціни при контрактах на мільярди гривень, публічно не розкривається.

    Оцінка якості дронів і відповідності заявленим характеристикам здійснюється різними комісіями. За даними джерел, одні й ті самі вироби можуть бути відхилені через невідповідність технічним параметрам, але паралельно схвалені іншими структурами без додаткових зауважень. Компанії, які не мають можливості вести неформальні переговори, ризикують бути витісненими з ринку незалежно від фактичної ефективності їхніх розробок на фронті.

    На цьому тлі деякі іноземні донори, за інформацією джерел, надають допомогу ЗСУ, обходячи державну систему закупівель. Фінансування спрямовується напряму українським виробникам тих дронів, які реально використовуються бойовими підрозділами. Попит у таких випадках формується не формальними звітами, а безпосереднім спілкуванням з військовими та поїздками на передову.

  • Геннадій Новіков став новим тіньовим регулятором грального ринку України

    Геннадій Новіков став новим тіньовим регулятором грального ринку України

    Геннадій Новіков стрімко став однією з ключових фігур у гральній сфері України, хоча формально майже не фігурує в публічній політиці. Очоливши державне підприємство «ПлейСіті», створене як нібито прозорий наступник ліквідованої КРАІЛ та інструмент очищення ринку азартних ігор, він отримав контроль над мільярдними грошовими потоками. Натомість суспільство бачить знайому картину: гучні заяви про «боротьбу з нелегальним ринком» при фактичній імітації дій, порожню декларацію при видимих ознаках заможного життя та тісні зв’язки з політичними групами, пов’язаними з Мінцифри й одеськими елітами.

    ДП «ПлейСіті» подали як інструмент детінізації грального ринку після дискредитації КРАІЛ. Формально – це мала бути нова модель регулювання, яка зробить ринок прозорим, а нелегальні казино – минулим. Проте очолив цю структуру чиновник із показово «порожньою» декларацією: без задекларованих квартир, авто чи заощаджень.

    При цьому саме через Новікова зійшлися зв’язки керівництва Мінцифри та одеських політичних груп. Його дружина, Іуліанія Мушурова, працює в Мінцифрі і раніше була залучена до розробки проєкту «Дія.City». Це пояснює, чому саме Новіков отримав посаду людини, яка де-факто контролює найбільш грошонасичений сегмент державного ринку – азартні ігри в онлайні.

    Перші реальні кроки «ПлейСіті» за керівництва Новікова показали, що мова йде не про очищення ринку, а про концентрацію впливу. Підприємство публічно звітує про «масові обмеження доступу» до нелегальних сайтів, але технічні перевірки демонструють інше: такі платформи, як 1win, Parik24 та десятки інших ресурсів, продовжують працювати практично без перешкод.

    Застосоване DNS-блокування легко обходиться за лічені хвилини через VPN або зміну DNS на Google чи інші публічні сервіси. Жодних системних інструментів – IP-блокування, відлов і закриття дзеркал, комплексної взаємодії з провайдерами – не впроваджується. На папері фіксується «активна боротьба», у реальності – повна імітація, яка дозволяє нелегальним гравцям ринку й далі заробляти.

    Біографія Новікова та його майновий «профіль» лише підсилюють підозри у конфлікті інтересів. Він народився в Криму, його батьки досі живуть на окупованому півострові й мають російські паспорти. Сам Новіков і його дружина зареєстровані в Одесі, але фактично користуються нерухомістю та автомобілями, оформленими на інших осіб. Йдеться про приватний будинок в Одесі, квартири в Києві та Одесі, а також авто класу преміум – Lexus та Acura.

    У декларації – нулі, на практиці – стандартний набір ознак забезпеченого чиновника з доступом до ресурсів. Такий розрив між офіційними даними і реальним стилем життя є класичною ознакою тіньового збагачення та використання підставних власників для маскування майна.

    Окремий блок питань викликають бізнес-зв’язки Новікова. Він має прямі контакти з бізнес-структурами, пов’язаними з екскерівником Мінцифри Олександром Борняковим. Зокрема, Новіков інвестував у компанію «Інжур» через інвестиційні сертифікати. Це створює очевидний конфлікт інтересів: посадовець, який контролює ринок цифрових і азартних сервісів, одночасно має приватні фінансові інтереси у пов’язаних сферах.

    У підсумку, фігура Новікова виглядає не як «сторожовий пес» держави на гральному ринку, а як людина, для якої регуляторний інструментарій – це важіль впливу на потоки, а не механізм захисту суспільних інтересів.

    Фактично «ПлейСіті» за Новікова перетворюється на власну вертикаль впливу. Замість реальних кроків із детінізації – формальні звіти, замість ефективного блокування нелегальних казино – показушні обмеження, які легко обходяться, замість прозорих правил гри – концентрований контроль над мільярдними потоками у руках чиновника з порожньою декларацією та непрозорими зв’язками.

    Для держави це означає, що ринок азартних ігор і далі живе за законами тіньового капіталізму: формально існує регулятор, а реально – «тіньовий регулятор» у вигляді Геннадія Новікова та пов’язаних із ним політичних і бізнес-груп.

  • Нардеп Федієнко розповів, як тепер оформлюватимуть відстрочку

    Нардеп Федієнко розповів, як тепер оформлюватимуть відстрочку

    Народний депутат України Олександр Федієнко розвіяв чутки про нібито скасування відстрочок від мобілізації та закликав українців не піддаватися на маніпуляції адвокатів у соцмережах. За його словами, у законодавстві жодних змін щодо відстрочок не відбулося, а всі наявні норми продовжують діяти.

    Федієнко зазначив, що останніми тижнями у соцмережах активізувалася велика кількість адвокатів, які публікують дописи про «чергову зраду» та заявляють, що відстрочки нібито більше не працюють. Мета цих повідомлень, за словами політика, — заплутати українців, аби вони зверталися за платними консультаціями.

    «Суспільство вимагало реформ у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, та боротьби з корупцією. Тому Міністерство оборони України разом із Міністерством цифрової трансформації намагаються максимально все оцифрувати. Всі відстрочки, які перелічені в законі про мобілізацію, так і зберігаються! Тобто жодних законодавчих змін у ці норми не вносилось», — наголосив народний депутат.

    За словами Федієнка, головна зміна стосується цифровізації процесів. Раніше громадяни, які мали право на відстрочку, змушені були кожні три місяці особисто приходити до територіального центру комплектування (ТЦК) і приносити довідку для підтвердження цього права.

    Причина — відсутність взаємодії між державними реєстрами. Внаслідок цього Міністерство оборони не мало доступу до баз даних інших установ і не могло автоматично перевірити статус людини.

    «Зараз усе спростилось. Якщо ви є у цьому реєстрі, вам вже не потрібно нікуди йти — системи працюють між собою і самі підтягнуть цю інформацію у ваш особистий кабінет. Так, я не виключаю, що можуть бути технічні збої, або якась інформація може не збігатися. І тоді дійсно доведеться один раз прийти до ЦНАПу з заявою, щоб підтвердити, що у вас все добре», — пояснив політик.

    Міністерство оборони спільно з Мінцифрою продовжують модернізацію системи військового обліку, відстрочок і перетину кордону. Більшість процесів планують перевести у повністю цифровий формат, щоб мінімізувати корупційні ризики та зменшити навантаження на громадян.

    Таким чином, із 1 листопада українці, які мають законну відстрочку від мобілізації, можуть не хвилюватися — їхні права залишаються чинними, а підтвердження статусу відбуватиметься автоматично через інтегровані державні системи.

  • Штучний інтелект у «Дії» допомагатиме безробітним українцям знайти нову роботу

    Штучний інтелект у «Дії» допомагатиме безробітним українцям знайти нову роботу

    Кабінет Міністрів України ухвалив постанову про створення цифрової екосистеми зайнятості «Обрій», яка стане частиною застосунку та порталу «Дія». Новий сервіс покликаний зробити процес працевлаштування, перекваліфікації та отримання допомоги безробітним максимально зручним і прозорим.

    Завдяки «Обрію» українці зможуть у кілька кліків зареєструвати статус безробітного, оформити грошову допомогу, офіційно звільнитися навіть із тимчасово окупованих територій, подати заявку на навчальний грант або підтвердження професійної кваліфікації — усе онлайн.

    Як повідомили в Міністерстві цифрової трансформації, «Обрій» стане спільною платформою для державних структур, навчальних закладів і місцевої влади. Вона забезпечить автоматичну перевірку інформації через Пенсійний фонд, Державний центр зайнятості та інші офіційні реєстри.

    У перспективі екосистема отримає підтримку штучного інтелекту. ШІ допомагатиме користувачам із профорієнтацією, підбором професій і навчальних курсів, а також аналізуватиме ситуацію на ринку праці й прогнозуватиме попит на фахівців.

    Основна цільова аудиторія «Обрію» — повнолітні українці, які втратили роботу через війну, планують змінити професію або хочуть підтвердити свій рівень кваліфікації. Таким чином держава створює сучасний інструмент, який допоможе громадянам швидше повернутися до економічної активності та знайти себе у нових професійних умовах.

  • Канада виділяє 92 млн грн на зміцнення кіберстійкості України

    Канада виділяє 92 млн грн на зміцнення кіберстійкості України

    Канада надасть Україні 92 мільйони гривень на розвиток цифрової безпеки та захист критичної інфраструктури. Про це повідомили у Міністерстві цифрової трансформації України.

    Фінансування буде спрямовано на реалізацію стратегічних ініціатив, спрямованих на підвищення рівня кіберстійкості держави. Зокрема, кошти використають для:

    • захисту критичної інфраструктури,

    • протидії кібератакам і загрозам,

    • створення систем раннього виявлення та реагування на інциденти,

    • закупівлі сучасного обладнання для кіберзахисту.

    У МЗС Канади наголосили, що під час війни стабільна робота цифрових державних сервісів і критичної інфраструктури має вирішальне значення.

    «Канада підтримує Україну в багатьох сферах, зокрема у сфері кібербезпеки. Ця допомога — не лише реакція на теперішні виклики, а й інвестиція в довгострокову цифрову стійкість України», — зазначили в канадському уряді.

    Канада вже визначила шість пріоритетних проєктів для фінансування. Серед них — підтримка Державної судової адміністрації України, Чорнобильської АЕС та Державної прикордонної служби України.

    З початку повномасштабного вторгнення Україна постійно зазнає кібератак, спрямованих на державні установи, енергетичну та військову інфраструктуру. Міжнародна підтримка допомагає посилити цифрову оборону та запровадити сучасні технології кіберзахисту.