Golosnovinua.com

Позначка: мінімальна пенсія

  • Пенсія у 60 років доступна не всім: скільки стажу потрібно у 2026 році

    Пенсія у 60 років доступна не всім: скільки стажу потрібно у 2026 році

    В Україні право на пенсію за віком залежить не лише від досягнення 60 років, а й від кількості накопиченого страхового стажу. У 2026 році для виходу на пенсію у 60 років потрібно мати щонайменше 33 роки страхового стажу. Якщо стажу менше, виплати можуть призначити пізніше — після досягнення 63 або 65 років залежно від його тривалості.

    Такі правила визначені статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і однаково застосовуються до чоловіків і жінок.

    У Пенсійному фонді нагадують: у 2026 році право на пенсію за віком мають громадяни, які досягли 60 років і мають не менше 33 років стажу, 63 років — за наявності щонайменше 23 років, а 65 років — якщо є мінімум 15 років страхового стажу.

    Якщо 33 років стажу немає

    Відсутність потрібних 33 років у день 60-річчя ще не означає, що людині обов’язково доведеться чекати до 63 років.

    ПФУ окремо пояснює: якщо людині не вистачає, наприклад, кількох місяців стажу, вона може продовжити офіційно працювати й звернутися за пенсією одразу після набуття необхідної тривалості страхового стажу. Тобто право на виплату може виникнути й між 60 та 63 роками.

    Це важливий нюанс, який часто спрощують у заголовках.

    Наприклад, якщо у 60 років людині бракує п’яти місяців до 33 років стажу, після офіційної роботи протягом цих п’яти місяців вона може вже звертатися до Пенсійного фонду, не чекаючи трирічного проміжку.

    Стаж визначають на дату досягнення віку

    Ще одна важлива деталь — кількість необхідного стажу залежить від року, у якому людина досягла відповідного пенсійного віку.

    Якщо 60 років виповнилося ще у 2025 році, але документи людина подає лише у 2026-му, для неї діє норматив саме 2025 року — 32 роки страхового стажу, а не 33.

    Такий самий принцип працює для віку 63 та 65 років. Пенсійний фонд прямо зазначає, що норматив визначають на дату досягнення відповідного віку, а не на день подання заяви.

    У 2027 і 2028 роках вимоги зростуть

    Поріг для виходу на пенсію у 60 років поступово підвищується.

    У 2026 році потрібно мати 33 роки страхового стажу, у 2027 році — вже 34 роки, а з 2028 року — 35 років.

    Для виходу на пенсію у 63 роки вимоги теж посилюватимуться: у 2026 році потрібно щонайменше 23 роки стажу, у 2027-му — 24 роки, а у 2028-му — 25 років.

    Для пенсії у 65 років мінімальний поріг залишатиметься на рівні 15 років страхового стажу.

    Раніше Nenka.info вже детально писала про цей графік у матеріалі «Вихід на пенсію у 2026 році: скільки років стажу потрібно». У ньому також пояснюється, як змінюються вимоги для різних вікових категорій.

    Що буде, якщо до 65 років немає навіть 15 років стажу

    Якщо людина до 65 років не накопичила мінімальних 15 років страхового стажу, права на звичайну пенсію за віком вона не набуває.

    У такому випадку йдеться вже про можливість отримання державної соціальної допомоги за окремими правилами, а не пенсії в межах загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.

    Саме тому в Пенсійному фонді радять завчасно перевіряти, чи всі періоди роботи враховані в реєстрі і чи сплачував роботодавець страхові внески.

    Що взагалі зараховується до страхового стажу

    Після 1 січня 2004 року ключовим є не просто факт роботи, а сплата страхових внесків.

    Страховий стаж — це період, за який за людину сплачено єдиний соціальний внесок у розмірі не нижчому за мінімальний.

    Якщо внесок за певний місяць був меншим за мінімальний, цей період може бути зарахований не повністю.

    Саме тому неофіційна робота або зарплата «в конверті» може мати прямі наслідки через десятиліття: період роботи може просто не потрапити до страхового стажу.

    Де перевірити свій стаж

    Найпростіше це зробити через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України.

    У персональному кабінеті можна побачити інформацію про страховий стаж, нараховану зарплату, сплачені внески та періоди трудової діяльності, які містяться в реєстрі.

    У ПФУ радять не чекати до 60-річчя, а перевіряти інформацію завчасно. Це особливо важливо для людей, які працювали в 1990-х або на початку 2000-х, змінювали багато роботодавців чи мають періоди роботи, щодо яких документи могли не потрапити до електронного реєстру.

    Пенсійна система готується до більших змін

    Поступове підвищення вимог до стажу — не єдина зміна, яка очікує українців.

    Уряд паралельно готує масштабнішу реформу пенсійної системи.

    Як раніше писала Nenka.info у матеріалі «Пенсії по-новому: уряд готує масштабну реформу, яка змінить правила для мільйонів українців», один із напрямів — сильніше прив’язати розмір майбутньої виплати до тривалості стажу та сплачених внесків. При цьому офіційний пенсійний вік влада наразі не планує підвищувати — він залишається на рівні 60 років, але фактичний момент виходу дедалі більше залежить від стажу.

    У 2027 році зросте й мінімальна пенсійна база

    Окремо уряд заклав у проєкт Держбюджету-2027 підвищення прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, до 2878 грн. Саме цей показник використовується як один із базових орієнтирів для мінімальних пенсійних виплат.

    Раніше Nenka.info писала про це в матеріалі «На ці гроші вижити неможливо: Марченко визнав проблему прожиткового мінімуму».

    Там же зазначалося, що уряд паралельно працює над відв’язкою частини соціальних виплат від прожиткового мінімуму та новою моделлю пенсійного забезпечення.

    Головне для тих, кому скоро 60

    Отже, у 2026 році сам факт досягнення 60 років не гарантує автоматичного призначення пенсії.

    Для цього потрібно мати щонайменше 33 роки страхового стажу. Якщо стажу менше, людина може продовжувати працювати й оформити пенсію після накопичення необхідного показника або отримати право на неї пізніше — у 63 чи 65 років.

    У 2027 році вимога для 60-річних зросте до 34 років, а у 2028 році — до 35.

    Тому людям, які наближаються до пенсійного віку, варто вже зараз перевірити свій страховий стаж у Пенсійному фонді, особливо якщо були періоди неофіційної роботи, підприємницької діяльності або проблеми зі сплатою ЄСВ.

  • Мінімалка зросте майже до 10 тисяч: що заклали в Держбюджет-2027

    Мінімалка зросте майже до 10 тисяч: що заклали в Держбюджет-2027

    В Україні з 1 січня 2027 року планують підвищити мінімальну заробітну плату до 9546 гривень на місяць. Це на 899 гривень, або приблизно на 10,4%, більше за чинний у 2026 році показник у 8647 гривень. Одночасно уряд передбачає зростання прожиткового мінімуму та інших базових соціальних стандартів, від яких залежать окремі виплати, податки, штрафи та видатки бюджетних установ.

    Такі параметри закладені у бюджетному плануванні на 2027 рік. Народний депутат Ярослав Железняк повідомив, що у проєкті державного бюджету на наступний рік мінімальну зарплату передбачено саме на рівні 9546 грн. Водночас ця цифра не з’явилася несподівано: ще у червні Кабінет Міністрів схвалив Бюджетну декларацію на 2027–2029 роки, в якій уже був закладений аналогічний орієнтир. Офіційні прогнози, які використовують органи місцевого самоврядування під час складання бюджетів, також передбачають мінімальну зарплату 9546 грн у 2027 році, 10 377 грн у 2028-му та 11 114 грн у 2029-му.

    Для порівняння, із 1 січня 2026 року мінімальна зарплата в Україні становить 8647 грн. Таким чином, заплановане підвищення наступного року становитиме майже 900 грн. Урядовий прогноз передбачає, що мінімальна зарплата зростатиме дещо швидше за інфляцію. Саме таку логіку було закладено у Бюджетну декларацію на 2027–2029 роки.

    Разом із мінімальною зарплатою у 2027 році мають зрости й прожиткові мінімуми. Загальний прожитковий мінімум на одну особу планують збільшити з нинішніх 3209 грн до 3559 грн. Для працездатних осіб він має становити 3691 грн, а для людей, які втратили працездатність, — 2878 грн. Останній показник фактично використовується як базовий орієнтир для мінімальної пенсії. За середньостроковим прогнозом, у 2028 році загальний прожитковий мінімум має зрости до 3876 грн, а у 2029 році — до 4151 грн.

    Також у бюджетному плануванні закладено підвищення посадового окладу працівника першого тарифного розряду Єдиної тарифної сітки. У 2027 році він має становити 3819 грн, у 2028 році — 4151 грн, а у 2029 році — 4446 грн. Цей показник має значення для формування зарплат у бюджетній сфері, зокрема для частини працівників освіти, культури, соціальної сфери та інших установ, де оплата праці залежить від тарифної сітки.

    Втім, ці цифри поки що не слід сприймати як остаточно затверджені. Урядовий проєкт держбюджету має пройти розгляд у Верховній Раді, де депутати можуть вносити поправки. Остаточні параметри мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму будуть закріплені лише після ухвалення закону про Державний бюджет України на 2027 рік і його підписання президентом. У попередні роки вже траплялися ситуації, коли показники Бюджетної декларації та фінального закону про бюджет незначно відрізнялися. Наприклад, для 2026 року на етапі середньострокового планування фігурувала мінімальна зарплата 8688 грн, але в остаточному законі закріпили 8647 грн.

    Міністерство фінансів ще на початку року визначило календар бюджетного процесу. До 8 вересня проєкт Держбюджету-2027 мав бути переданий на розгляд Кабміну, а до 15 вересня — після схвалення урядом — внесений до Верховної Ради. Уже 16 вересня бюджетний комітет парламенту запланував представлення проєкту закону про Державний бюджет України на 2027 рік.

    При цьому бюджет на 2027 рік формують в умовах дуже напруженої ситуації з державними фінансами. Прем’єр-міністр Сергій Корецький 14 вересня заявив, що ситуація наблизилася до критичної через ризики із зовнішнім фінансуванням. Уряд закликав Верховну Раду швидко ухвалити низку законопроєктів, виконання яких пов’язане з отриманням міжнародної допомоги.

    Для України міжнародне фінансування залишається одним із ключових джерел покриття бюджетного дефіциту. Власні доходи держави значною мірою спрямовуються на сектор безпеки й оборони, тоді як значну частину цивільних видатків — соціальні програми, пенсії, освіту, медицину та інші напрямки — допомагають фінансувати партнери.

    Саме через це підвищення соціальних стандартів відбувається досить обережно. Зростання мінімальної зарплати на 10,4% приблизно відповідає прогнозованому рівню інфляції та не означає такого самого реального збільшення купівельної спроможності населення. У Бюджетній декларації уряд закладав інфляцію у 2027 році на рівні близько 8,9%, тобто значну частину номінального підвищення мінімалки фактично може «з’їсти» зростання цін.

    Водночас підвищення мінімальної зарплати автоматично впливає не тільки на доходи тих працівників, які отримують мінімалку. До її розміру прив’язані окремі виплати та компенсації, а також частина розрахунків роботодавців. У 2026 році, наприклад, після підвищення мінімальної зарплати до 8647 грн змінилися максимальні виплати допомоги по безробіттю та низка компенсацій роботодавцям за працевлаштування певних категорій громадян.

    Зміна прожиткового мінімуму також впливатиме на низку соціальних показників. Особливо важливим є прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: його підвищення з 2595 грн до 2878 грн означатиме відповідне зростання мінімальної пенсійної бази, якщо фінальні параметри бюджету залишаться такими самими.

    Водночас сам прожитковий мінімум уже багато років критикують за те, що він не відповідає реальним витратам українців. Навіть після запланованого підвищення загальний показник у 3559 грн залишається значно нижчим за фактичну вартість продуктів, комунальних послуг, транспорту та інших базових потреб. Тому його роль сьогодні здебільшого полягає у використанні як розрахункової величини для державних виплат та бюджетних показників.

    Уряд паралельно продовжує працювати над середньостроковою бюджетною моделлю. Бюджетна декларація на 2027–2029 роки передбачає поступове скорочення дефіциту, збереження оборони головним пріоритетом та обережне підвищення соціальних стандартів. Кабмін наголошує, що метою є одночасне забезпечення обороноздатності, фінансової стабільності та підтримки найбільш вразливих груп населення.

    Отже, якщо Верховна Рада не змінить запропоновані цифри, вже з 1 січня 2027 року мінімальна зарплата зросте з 8647 до 9546 грн, загальний прожитковий мінімум — з 3209 до 3559 грн, для працездатних осіб — до 3691 грн, а для людей, які втратили працездатність, — до 2878 грн. Остаточно ці суми стануть гарантованими лише після ухвалення Держбюджету-2027 парламентом.

  • Мінімальна пенсія зросте до 6 тисяч гривень — міністр соціальної політики

    Мінімальна пенсія зросте до 6 тисяч гривень — міністр соціальної політики

    В Україні готуються до запуску пенсійної реформи, перший етап якої може розпочатися вже цього або наступного року. Загалом повне перезавантаження пенсійної системи триватиме близько 13 років, повідомив міністр соціальної політики, сім’ї та національної єдності Денис Улютін.

    За його словами, без реформування країна неминуче зіткнеться з колапсом пенсійної системи. Водночас нині для старту змін існує фінансове вікно завдяки високим надходженням єдиного соціального внеску (ЄСВ) від військовослужбовців.

    Головна мета реформи — підвищення виплат у солідарній системі пенсій. «Наша пропозиція — ми менше як 6 тисяч платити нікому не будемо», — підкреслив міністр у коментарі РБК-Україна.

    У Міністерстві соціальної політики вже підрахували фінансовий ресурс на 2026 рік і вважають його достатнім для старту реформ. Зараз тривають консультації з Міністерством фінансів, яке наполягає на детальніших розрахунках за різними сценаріями та по кожному пенсіонеру окремо.

    За словами Улютіна, Пенсійний фонд наразі перестав бути дефіцитним, що стало можливим завдяки високим внескам ЄСВ від військових. Пенсії виплачуються без додаткових вливань із держбюджету, а бюджетні трансфери спрямовуються переважно на спеціальні пенсії.

    У межах вирівнювання солідарної системи спецпенсії не зменшуватимуть, проте їхнє зростання буде обмежене. Мінімальна пенсія на рівні 6 тисяч гривень дозволить зменшити потребу пенсіонерів у додатковій соціальній допомозі, зокрема субсидіях, і суттєво покращить рівень життя.

    Реформа насамперед торкнеться солідарної системи, а найбільше зростання виплат очікується для бюджетників та громадян із низькими зарплатами протягом тривалого часу — це близько третини всіх пенсіонерів. За задумом уряду, система пенсійних виплат стане трирівневою замість однорівневої.

  • Мінімальна пенсія в Україні у 2025 році: хто і скільки гарантовано отримає

    Мінімальна пенсія в Україні у 2025 році: хто і скільки гарантовано отримає

    В Україні пенсія не може бути нижчою за визначену державою межу. Базою для цієї межі є прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність. У 2025 році він становить 2 361 гривню, і саме ця сума є юридичною мінімальною пенсією за віком. Але на практиці більшість людей отримує більше, ніж цей мінімум, завдяки доплатам за вік і стаж, які держава встановила для окремих категорій пенсіонерів. Про це повідомляють у Федерації профспілок України.

    Механіка виглядає так. Держава фактично створила кілька гарантованих «порогів», нижче яких виплата падати не може. Вони залежать від віку людини, її страхового стажу та того, чи працює пенсіонер офіційно. Чим старша людина і чим більший стаж, тим вищим є цей гарантований мінімум.

    Найвищий рівень гарантують пенсіонерам старшого віку зі стажем. Якщо людині виповнилося 65 років і вона має повний трудовий стаж (30 років для жінок і 35 років для чоловіків), то її щомісячна виплата не може бути меншою за 3 758 гривень. Такий самий поріг застосовують і до людей віком від 80 років, але для них вимагають дещо менший стаж — 20 років у жінок і 25 років у чоловіків. Це найбільш захищена група: держава визнає, що в цьому віці люди зазвичай уже не працюють і потребують стабільної підтримки.

    Для наступної вікової групи — від 70 до 79 років — гарантований розмір пенсії дещо нижчий. Якщо людина не працює і має повний страховий стаж, їй нараховують не менше 3 613 гривень на місяць. Ідеться про тих, хто формально ще не досяг порогу у 80+, але вже має підвищені вікові витрати на лікування, ліки, догляд.

    Ті, хто ще не дотягнув до 70 років, але має достатній стаж або належить до осіб з інвалідністю І групи, теж не залишаються на «голій» базі в 2 361 гривню. Для них держава встановила свій нижній рівень — 3 323 гривні на місяць. Окрема планка існує і для інших непрацюючих пенсіонерів, які не входять у перелічені категорії. Для них мінімальною фактичною сумою виплати у 2025 році визначено 3 038 гривень.

    Водночас є категорія людей, для яких ці підвищені гарантії не спрацьовують. Йдеться про працюючих пенсіонерів. Вони юридично залишаються прив’язаними саме до базового прожиткового мінімуму. Для них мінімальний розмір пенсії у 2025 році — ті ж самі 2 361 гривню. Логіка держави тут проста: якщо людина продовжує працювати, вона має додаткове джерело доходу, тож не отримує частину надбавок, які нараховують непрацюючим пенсіонерам старшого віку.

    Фінансова картина виходить нерівною, але пояснюваною. Дві людини можуть одночасно бути пенсіонерами і при цьому отримувати абсолютно різні виплати, і обидві суми будуть «мінімальними» в юридичному сенсі. Наприклад, 66-річна жінка зі стажем 30 років, яка не працює, не повинна опускатися нижче 3 758 гривень. А чоловік 60 років, який уже на пенсії, але продовжує працювати, може отримувати на рівні 2 361 гривні — і формально держава свої зобов’язання перед ним виконує.

    Окремо слід сказати про верхню межу. В Україні діє обмеження на максимальну пенсію: зараз стеля зафіксована на рівні 23 610 гривень на місяць. Це десятикратний прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, і така планка, за нинішнім підходом уряду, збережеться щонайменше до 2027 року.

    У підсумку картина така. Формально мінімальна пенсія — 2 361 гривня. Фактично — для більшості літніх людей, які вже не можуть працювати, мінімум значно вищий і стартує від 3 тисяч гривень. Найбільш захищені — це люди похилого віку з великим стажем, яким держава гарантує не менше 3,7 тисяч гривень на місяць. Але ті, хто продовжує працювати після виходу на пенсію, залишаються внизу цієї шкали й не отримують надбавок за вік.

  • Судді та прокурори отримують пенсії до 390 тисяч, а більшість українців виживає на 5800

    Судді та прокурори отримують пенсії до 390 тисяч, а більшість українців виживає на 5800

    Офіційна середня пенсія в Україні сьогодні становить близько 5800 гривень. Але цей показник не розкриває справжньої картини — під красивою статистикою ховається глибока несправедливість, де обрані отримують сотні тисяч, а мільйони — борються за виживання.

    Судді

    Найбільші пенсії отримують судді. За офіційними даними, розмір їхніх виплат може сягати 390 тисяч гривень на місяць. Навіть найменші з пенсій у топ-20 — це щонайменше 320 тисяч гривень. Ці суми виплачуються довічно, за рахунок платників податків.

    Прокурори

    Пенсії екс-прокурорів коливаються від 119 до 219 тисяч гривень на місяць. Серед рекордсменів:

    • Станіслав Муратов — колишній заступник керівника Харківської обласної прокуратури, за інформацією з відкритих джерел має одну з найбільших прокурорських пенсій в країні.

    • Андрій Кравченко — у 2023 році задекларував понад 1 мільйон гривень пенсійних виплат.

    • Володимир Лимар — отримав 714 тисяч гривень пенсії за рік, тобто майже 60 тисяч щомісяця.

    Народні депутати

    Хоча пенсії більшості екс-нардепів не дотягують до суддівських чи прокурорських, вони також значно вищі за середні по країні. Один з колишніх депутатів отримує 245 тисяч гривень на місяць. У більшості — виплати від 21 до 60 тисяч.

    Шахтарі та інші працівники небезпечних професій

    Максимальна пенсія шахтаря, який усе життя провів у підземеллі, становить 29 тисяч гривень. Це менше за мінімальні виплати екс-прокурорам. А більшість пенсіонерів в Україні отримують не більше 7000 гривень щомісяця.

    Формально держава декларує соціальну справедливість і рівність, однак пенсійна система фактично закріплює кастовий поділ. Найбільші виплати дістаються тим, хто мав владу і доступ до ресурсів, тоді як прості працівники — медики, вчителі, шахтарі — отримують у десятки разів менше.

    Це не виняток, а системна політика, яка десятиліттями працює на користь еліт. Питання не лише в сумах, а у принципах: пенсійна система перестала бути інструментом підтримки тих, хто справді її потребує.

  • Старість на межі виживання: чверть пенсіонерів в Україні отримують копійки

    Старість на межі виживання: чверть пенсіонерів в Україні отримують копійки

    Українці, які досягли пенсійного віку, мають право на пенсійні виплати, проте реальність цих виплат свідчить про велику соціальну нерівність серед пенсіонерів. За даними аналітики Опендатабот, станом на кінець 2024 року середній розмір пенсії в Україні становив 5 789 грн, а вже у 2025-му — 2 759 грн, якщо рахувати усереднений показник з урахуванням різних видів виплат.

    Особливо тривожить статистика щодо мінімальних пенсій. Громадяни без достатнього трудового стажу змушені виживати на 2 361 грн на місяць. Більше того, 26% пенсіонерів, тобто приблизно 2,68 мільйона осіб, отримують менше ніж 3 000 грн на місяць.

    Водночас 27% пенсіонерів продовжують працювати після виходу на пенсію — для багатьох це не бажання, а вимушена необхідність.

    Найвищі пенсії в Україні традиційно отримують жителі столиці — у 2025 році середній розмір пенсій у Києві сягнув 8 708 грн, що майже на 700 грн більше, ніж у 2024-му. Для порівняння, в Київській області середня пенсія становить 6 671 грн.

    На другому та третьому місцях за розміром пенсій опинилися Донецька (7 814 грн) та Луганська (7 314 грн) області. У п’ятірці також Дніпропетровська область із середнім показником у 7 082 грн.

    А от найменші пенсії отримують у Тернопільській області — 4 931 грн, попри зростання з минулорічних 4 485 грн. До трійки найнижчих також увійшли Чернівецька (5 100 грн) та Закарпатська (5 175 грн) області.

    Варто пам’ятати, що деякі категорії пенсіонерів мають право на пільги: звільнення від оплати за комунальні послуги, а також на безкоштовне пальне для печей і газ.

    Також важливо, щоб громадяни, які виходять на пенсію, вчасно подали документи до Пенсійного фонду. Якщо цього не зробити протягом трьох місяців, виплати за попередні місяці можуть просто “згоріти”.

  • Пенсії в Україні в березні зростуть

    Пенсії в Україні в березні зростуть

    На початку весни українських пенсіонерів очікує традиційна індексація пенсійних виплат. Якщо не буде змін у законодавстві, підвищення пенсій має відбутися 1 березня 2025 року.

    Хто отримає надбавку?

    Під індексацію потраплять всі види пенсій – за віком, по інвалідності, за вислугу років, а також спеціальні виплати для військових та держслужбовців. Остаточне рішення щодо відсотка підвищення ухвалює уряд у лютому.

    Наскільки зростуть пенсії?

    За словами адвоката Івана Хомича, минулого року пенсії зросли на 7,96%, у 2023-му – на 19,7%. У 2025 році очікуване зростання може скласти близько 10%.

    Проте варто враховувати обмеження: навіть якщо розрахована надбавка перевищує 1 500 гривень, пенсіонер все одно отримає не більше цієї суми. Мінімальне підвищення традиційно становить 100 гривень.

    Мінімальна пенсія та «дотяжки»

    Держава забезпечує пенсіонерам виплату не менше 2 361 грн, що відповідає прожитковому мінімуму. Якщо розрахований розмір пенсії нижчий, держава додає необхідну суму.

    Таким чином, пенсіонери можуть очікувати підвищення виплат уже з березня, однак точні цифри будуть відомі після відповідної постанови уряду.

  • Чи підвищать пенсії у 2025 році? Нові вимоги до стажу і виплат

    Чи підвищать пенсії у 2025 році? Нові вимоги до стажу і виплат

    У 2025 році система пенсійного забезпечення в Україні зазнає певних змін, але не в усіх аспектах. Більшість соціальних виплат, включно з пенсіями, залишаться без змін, як це передбачено державним бюджетом. Однак є кілька важливих деталей, які слід знати.

    Як зазначено в Держбюджеті, мінімальна пенсія, мінімальна зарплата та прожитковий мінімум залишаться на рівні 2024 року до 2028 року. Наразі ці показники такі:

    • Мінімальна пенсія: 2361 гривня (для людей без необхідного стажу).
    • Прожитковий мінімум: 2920 гривень.
    • Мінімальна зарплата: 8000 гривень.

    Це означає, що базові показники для розрахунку соціальних виплат не будуть переглядатися.

    Індексація пенсій

    Попри те, що розмір прожиткового мінімуму не зміниться, планується індексація пенсій у березні 2025 року. Лідія Ткаченко, експертка Інституту демографії та соціальних досліджень, прогнозує підвищення пенсій на 10-12%.

    Для багатьох пенсіонерів такі зміни не стануть суттєвими. Наприклад, при розмірі пенсії в 3000 гривень індексація на 12% збільшить виплати лише на 360 гривень.

    Вимоги до страхового стажу у 2025 році

    У 2025 році збільшаться вимоги до мінімального страхового стажу для виходу на пенсію:

    • У 60 років потрібно буде мати не менше 32 років стажу.
    • У 63 роки – від 22 до 32 років.
    • У 65 років – мінімум 22 роки стажу.

    Чим довше людина працює, тим вищими будуть її пенсійні виплати. Відстрочення виходу на пенсію може бути вигідним для тих, хто хоче отримати більший розмір грошової допомоги.