Golosnovinua.com

Позначка: Міністерство енергетики

  • Україна знову продаватиме газ за кордон: хто заробить мільйони та чи вистачить палива взимку

    Україна знову продаватиме газ за кордон: хто заробить мільйони та чи вистачить палива взимку

    Україна вперше від початку повномасштабного російського вторгнення дозволила приватним газовидобувним компаніям експортувати частину власного природного газу. Уряд встановив обмеження на рівні 15% щомісячного видобутку та запровадив спеціальний механізм контролю. У галузевій асоціації переконані, що рішення принесе державі додаткову валюту, збільшить податкові надходження та допоможе відновлювати газову інфраструктуру після російських атак. Водночас виникає питання, чи не загрожуватиме продаж газу за кордон енергетичній безпеці України напередодні зими.

    Про економічні переваги нового механізму 14 жовтня повідомила Асоціація газовидобувних компаній України (АГКУ). Представники галузі наголосили, що контрольований експорт дозволить приватним підприємствам отримати додаткові кошти, частину яких можна спрямувати на розвиток внутрішнього видобутку.

    Відповідне рішення уряд ухвалив 7 жовтня постановою №1251. Як повідомляє Українська енергетична біржа, продаж газу за кордон здійснюватиметься через спеціалізовані відкриті біржові аукціони.

    Головне обмеження — приватні виробники зможуть експортувати не більше 15% обсягів газу, видобутих за попередній місяць.

    Водночас експорт дозволений лише протягом визначеного періоду — з 1 березня до 30 листопада. Із початку грудня до кінця лютого продаж українського газу за кордон за цим механізмом не здійснюватиметься.

    Це має забезпечити пріоритет внутрішнього ринку саме під час найхолодніших місяців.

    Додаткові податки та валютна виручка

    За оцінкою АГКУ, нові правила можуть збільшити надходження до державного й місцевих бюджетів. Компанії отримають можливість продавати частину продукції за європейськими цінами, які наразі перевищують внутрішні.

    Окрім валютної виручки, держава розраховує на додаткові рентні платежі, пов’язані з експортованими обсягами газу.

    За даними Асоціації, відповідні платежі розраховуватимуть із прив’язкою до європейських цінових індикаторів.

    Водночас точну суму майбутніх бюджетних надходжень поки не названо. Вона залежатиме від фактичних обсягів експорту, біржових цін та активності приватних виробників.

    Ще один важливий аргумент — інвестиції в українську газову галузь.

    Через російські удари частина газовидобувних підприємств зазнала пошкоджень. Компанії змушені витрачати значні кошти на ремонти, посилення фізичного захисту обладнання й забезпечення безперебійної роботи.

    За словами виконавчого директора АГКУ Артема Петренка, відкриття додаткового ринку збуту дозволить спрямувати більше ресурсів на буріння нових свердловин, геологорозвідку та відновлення пошкоджених об’єктів.

    Водночас через скорочення роботи промислових підприємств попит на газ усередині країни зменшився, що ускладнює реалізацію продукції приватних виробників.

    Чи залишиться Україна без газу взимку

    Саме це питання викликає найбільшу увагу на тлі постійних російських атак по енергетиці.

    У Міністерстві енергетики запевняють, що рішення ухвалювали з урахуванням газового балансу та прогнозованих потреб країни в опалювальний сезон 2026–2027 років.

    За офіційними даними Міненерго, в українських підземних сховищах накопичено майже 15,8 млрд кубометрів газу.

    Це на 2,6 млрд кубометрів більше за мінімально необхідний обсяг і на 1,2 млрд кубометрів перевищує цільовий прогнозований показник.

    Уряд також передбачив можливість оперативного призупинення експорту у разі виникнення загрози дефіциту або кризової ситуації на внутрішньому ринку.

    Таким чином, дозвіл не означає необмеженого продажу українського газу за кордон.

    Україна може посилити свої позиції на європейському енергетичному ринку

    За оцінкою галузевої асоціації, український газ може стати додатковим ресурсом для європейських споживачів, особливо в умовах скорочення залежності ЄС від Росії.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що Норвегія обігнала Росію за обсягами експорту трубопровідного газу. Це стало одним із наслідків перебудови європейського енергетичного ринку після повномасштабного вторгнення РФ в Україну.

    Водночас Україна продовжує розвивати співпрацю з іншими постачальниками енергоресурсів. Зокрема, «Ненька інфо» раніше писала про переговори з Азербайджаном щодо можливого постачання газу та використання українських газосховищ у регіональній енергетичній торгівлі.

    Попри відкриття експорту, пріоритетом уряду залишається забезпечення українських споживачів. Саме тому продаж газу обмежили за обсягами, сезонами та процедурами державного контролю.

    Наразі немає підстав стверджувати, що нове рішення автоматично призведе до підвищення тарифів на газ для населення. Механізм стосується контрольованого продажу частини приватного видобутку, а не зміни побутових тарифів.

    В АГКУ переконані, що за належного контролю експорт може стати додатковим джерелом інвестицій, валютних надходжень і податків, водночас сприяючи збереженню власного газовидобутку України.

  • Чи вистачить Україні газу взимку: Шмигаль зробив важливу заяву перед початком осені

    Чи вистачить Україні газу взимку: Шмигаль зробив важливу заяву перед початком осені

    Україна достроково сформувала запас природного газу, необхідний для базового сценарію проходження опалювального сезону 2026/2027 років. У підземних сховищах уже накопичено 14,6 млрд кубометрів газу — саме такий обсяг уряд раніше визначив цільовим на початок холодного сезону. Виконати план вдалося приблизно на місяць раніше запланованого терміну.

    Про це повідомив перший віцепрем’єр-міністр — міністр енергетики України Денис Шмигаль.

    За його словами, у частині формування запасів природного газу Україна вже готова до осінньо-зимового періоду 2026/2027 років.

    «Україна накопичила газ, необхідний для базового сценарію проходження зими. В українських підземних сховищах наразі 14,6 млрд куб. м газу. Ми досягли цільового показника наповненості ПСГ на місяць раніше від плану», — повідомив Шмигаль.

    Міністр подякував українським видобувним компаніям, Оператору газотранспортної системи України, «Нафтогазу» та працівникам паливно-енергетичного комплексу, які забезпечили накопичення необхідного ресурсу.

    Водночас заява про сформований запас газу не означає, що Україна повністю завершила підготовку до майбутньої зими або що опалювальний сезон гарантовано мине без проблем.

    Шмигаль наголосив, що необхідні роботи за іншими напрямами продовжуються.

    Цифра у 14,6 млрд кубометрів з’явилася не випадково. Ще навесні уряд затвердив прогнозний баланс надходження та розподілу природного газу на 2026/2027 рік.

    Відповідно до базового сценарію саме 14,6 млрд кубометрів газу планувалося накопичити у підземних сховищах до початку опалювального сезону.

    Тоді ж Міненерго визначило ще один важливий показник — 13,2 млрд кубометрів.

    Цей обсяг уряд назвав критично необхідним мінімумом природного газу, який повинен перебувати у сховищах на старті опалювального сезону.

    За оцінкою Міненерго, запас у 13,2 млрд кубометрів має дозволити стабільно пройти зиму навіть за низьких температур та масованих російських атак.

    Натомість 14,6 млрд кубометрів — це вже цільовий показник базового сценарію, якого Україна тепер досягла достроково.

    Темпи накопичення газу протягом останніх тижнів залишалися високими. Ще 21 серпня Шмигаль повідомляв, що в українських підземних сховищах знаходиться 14,3 млрд кубометрів природного газу.

    Отже, менш ніж за тиждень запаси збільшилися ще приблизно на 300 млн кубометрів і досягли запланованої урядом позначки.

    Важливою складовою підготовки став імпорт. Станом на 21 серпня «Нафтогаз» уже законтрактував понад 2,09 млрд кубометрів імпортного газу. Приблизно 2 млрд кубометрів із цього обсягу фізично надійшли в Україну протягом січня-липня.

    Водночас Україна має значний технічний потенціал для подальшого імпорту у разі необхідності.

    За даними, які раніше озвучував Шмигаль, сукупний потенціал постачання природного газу через Польщу, Словаччину, Угорщину та Румунію оцінюється приблизно у 20 млрд кубометрів на рік.

    Це не означає, що Україні необхідно імпортувати весь цей обсяг. Йдеться про доступні потужності маршрутів, які можуть бути використані залежно від ситуації.

    Саме диверсифікацію маршрутів імпорту Міненерго раніше називало одним із ключових завдань підготовки до опалювального сезону.

    Ще одним завданням є закупівля газу в періоди найбільш сприятливих ринкових цін.

    Необхідність значних запасів особливо важлива через воєнні ризики.

    Росія систематично атакує українську енергетичну інфраструктуру, причому під ударами опиняються не лише електростанції та підстанції, а й об’єкти газовидобутку та газової інфраструктури.

    Саме тому базовий прогноз на зиму може коригуватися залежно від інтенсивності російських атак, температури повітря, рівня споживання та стану енергетичних об’єктів.

    Ще у квітні Шмигаль попереджав, що майбутня зима, ймовірно, проходитиме у таких самих складних обставинах, як попередня.

    Тому накопичення 14,6 млрд кубометрів газу є важливим елементом підготовки, але не єдиним.

    Паралельно Україна проводить масштабні ремонти генеруючих потужностей.

    За останніми даними Міненерго, які Шмигаль озвучував у Верховній Раді, в Україні вже відремонтовано близько 4,8 ГВт генеруючих потужностей.

    Ще приблизно 4 ГВт перебувають у ремонті. Загалом протягом 2026 року планується відновити та побудувати понад 10 ГВт потужностей. Окремим напрямом стала розподілена генерація.

    Україна намагається створити так звану систему «енергетичних сот» — мережу невеликих генеруючих об’єктів, які можуть працювати автономно та зменшувати залежність окремих територій від великих енергетичних вузлів.

    Станом на серпень уже працює приблизно 1,8 ГВт розподіленої газової генерації. До кінця 2026 року уряд вважає реалістичним додатково запустити ще близько 800 МВт. Понад 280 відповідних установок перебувають на стадії монтажу або будівництва.

    Крім того, стартував конкурс на спорудження 1,5 ГВт нової високоманеврової газової генерації. Не менш важливим питанням залишається фізичний захист енергетичних об’єктів. За даними Міненерго, станом на кінець серпня завершено будівництво приблизно 200 споруд другого рівня захисту.

    У регіонах також реалізуються комплексні плани стійкості. На відповідні заходи уряд уже спрямував на місця понад 35 млрд гривень. Кошти мають використовуватися, зокрема, для підвищення захищеності енергетичної та критичної інфраструктури.

    Підготовка стосується не лише газу.

    Запаси вугілля на українських електростанціях, за даними Міненерго, також перевищують планові показники. Разом із запланованими поставками уряд оцінює наявний ресурс як достатній для проходження опалювального сезону за базовим сценарієм.

    При цьому в Міненерго не приховують головного ризику — нових масованих російських атак. Енергосистема станом на кінець серпня працює стабільно, планові відключення електроенергії не застосовуються. Проте Шмигаль прямо попереджав, що ситуація може змінюватися залежно від інтенсивності російських ударів.

    Саме тому повідомлення про накопичення 14,6 млрд кубометрів газу варто розглядати передусім як виконання одного з ключових пунктів підготовки до зими.

    Україна достроково виконала базовий план із наповнення підземних сховищ і вже перевищила визначений раніше критично необхідний мінімум у 13,2 млрд кубометрів.

    Водночас підготовка до опалювального сезону триває: ремонтується генерація, будується розподілена газова генерація, створюється фізичний захист енергетичних об’єктів, накопичується вугілля та зберігаються можливості для додаткового імпорту газу.

    Тому головний висновок заяви Міненерго обережно позитивний: необхідний для базового сценарію запас газу Україна вже сформувала, причому раніше запланованого. Але остаточний сценарій проходження зими залежатиме не лише від кількості газу в сховищах, а й від температури, рівня споживання та, насамперед, від масштабів російських атак на українську енергетику.

  • Червоноградська збагачувальна фабрика під загрозою зупинки

    Червоноградська збагачувальна фабрика під загрозою зупинки

    Міністерство енергетики України має активніше долучитися до ситуації навколо Червоноградської збагачувальної фабрики та консолідувати позицію державних кредиторів підприємства. Від вирішення питання управління фабрикою залежить можливість повноцінного відновлення її роботи та стабільного постачання вугілля із шахт Львівсько-Волинського басейну на державну теплову генерацію.

    Про це заявив народний депутат України Михайло Бондар.

    За його словами, нині ситуація навколо підприємства фактично залежить від судового процесу та призначення арбітражного керуючого. Наступне судове засідання, за його інформацією, очікується 19 серпня.

    Бондар наголосив, що саме питання управління підприємством залишається одним із ключових факторів, які не дозволяють перейти до повноцінного запуску Червоноградської збагачувальної фабрики. За його словами, Міністерство енергетики має зайняти більш активну позицію та об’єднати державних кредиторів навколо спільного рішення.

    «Я думаю, що Міністерство енергетики має активно включитися, консолідувати десь всіх державних кредиторів і вирішити питання з незалежним арбітражем, з незалежною людиною, яка буде працювати на користь держави», — заявив народний депутат.

    За словами парламентаря, серед кредиторів підприємства є як державні, так і приватні структури. Між ними триває конфлікт, зокрема щодо кандидатури керуючого санацією. Через це процедура оздоровлення підприємства залишається ускладненою, а можливість стабілізувати роботу фабрики відкладається.

    Бондар підкреслив, що без врегулювання питання управління підприємством неможливо забезпечити його повноцінний запуск.

    «Тому питання з Червоноградською фабрикою обов’язково треба вирішити», — наголосив нардеп.

    Проблеми Червоноградської збагачувальної фабрики виникли не вперше. Підприємство тривалий час перебуває у складній фінансовій та управлінській ситуації на тлі процедури санації ПАТ «Львівська вугільна компанія». Серед основних проблем, які впливають на роботу підприємства, називають значну заборгованість, проблеми з управлінням, борги із заробітної плати та фактичне припинення повноцінних виробничих процесів.

    Червоноградська збагачувальна фабрика має важливе значення для вугільної галузі Львівсько-Волинського басейну. Через підприємство проходить процес підготовки та збагачення вугілля, яке видобувають державні шахти регіону. Тому тривала зупинка фабрики може створювати проблеми не лише для самого підприємства, а й для всієї виробничої ланки, пов’язаної з видобутком та використанням вугілля.

    Особливого значення це питання набуває напередодні нового опалювального сезону. Українська енергосистема продовжує працювати в умовах масштабних викликів, пов’язаних із війною та систематичними атаками Росії на енергетичну інфраструктуру. У таких умовах стабільна робота державної теплової генерації та наявність необхідного палива є одним із важливих елементів енергетичної безпеки.

    Саме тому проблеми з постачанням вугілля можуть мати наслідки далеко за межами окремого підприємства. Якщо шахти Львівсько-Волинського басейну не матимуть можливості стабільно передавати підготовлене вугілля споживачам, це потенційно може ускладнити підготовку теплової генерації до періоду максимального зимового навантаження.

    Раніше Михайло Бондар уже звертав увагу на необхідність відновлення ефективного державного управління підприємствами вугільної галузі. За його оцінкою, затягування проблеми з Червоноградською збагачувальною фабрикою створює додаткові ризики для підготовки України до опалювального сезону та загальної енергетичної безпеки.

    На необхідності термінового втручання держави у ситуацію навколо фабрики також наголошувала народна депутатка, голова підкомітету Верховної Ради з питань енергетичної безпеки Вікторія Гриб. Вона заявляла, що підприємство потребує уваги Міністерства енергетики та системного рішення щодо подальшої роботи.

    Наразі одним із ключових етапів має стати судовий розгляд, у межах якого повинно бути вирішене питання подальшого управління підприємством. Наступне засідання очікується 19 серпня. Від його результатів та подальших рішень щодо арбітражного керуючого значною мірою залежатиме, чи зможе підприємство перейти до стабілізації своєї роботи.

    Водночас для держави питання Червоноградської збагачувальної фабрики має не лише господарське, а й стратегічне значення. Підприємство є частиною ланцюга забезпечення української теплової генерації паливом, а тому його стабільна робота може мати значення для проходження майбутнього опалювального сезону.

    За словами Михайла Бондара, держава має не допустити, щоб конфлікт між кредиторами та неврегульоване питання управління блокували роботу підприємства. На його думку, саме Міністерство енергетики має відіграти ключову роль у координації державних кредиторів та пошуку незалежного арбітражного керуючого, який зможе забезпечити відновлення роботи фабрики в інтересах держави.

    Подальший розвиток ситуації залежатиме від рішення суду, позиції кредиторів та готовності Міністерства енергетики долучитися до врегулювання конфлікту. Якщо питання управління буде вирішено, підприємство зможе перейти до наступного етапу — відновлення виробничої діяльності та стабілізації роботи.

  • НКРЕКП підняла тариф «Укренерго» на 25%: чи подорожчають товари та послуги вже з серпня

    НКРЕКП підняла тариф «Укренерго» на 25%: чи подорожчають товари та послуги вже з серпня

    Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), ухвалила рішення про підвищення тарифу НЕК «Укренерго» на передачу електроенергії для бізнесу. Нові ставки почнуть діяти вже з 1 серпня 2026 року. Регулятор пояснює необхідність перегляду тарифу потребою у фінансуванні відновлення енергетичної інфраструктури, покритті збільшених витрат компанії та підготовці енергосистеми до нового осінньо-зимового періоду. Водночас представники бізнесу попереджають, що подорожчання передачі електроенергії може позначитися на собівартості продукції та послуг, а отже – стати одним із факторів майбутнього зростання цін.

    Відповідно до рішення НКРЕКП, тариф на послуги з передачі електроенергії для користувачів системи, за винятком підприємств «зеленої» електрометалургії, зросте на 25% – із 742,91 грн до 928,45 грн за МВт·год без урахування ПДВ. Для підприємств «зеленої» електрометалургії тариф збільшиться одразу на 50% – до 563,26 грн за МВт·год без ПДВ. Саме такі показники були остаточно затверджені під час відкритого засідання регулятора 28 липня.

    Необхідність перегляду тарифу в «Укренерго» пояснюють суттєвими змінами у роботі енергосистеми після численних російських атак на критичну інфраструктуру. Під час засідання НКРЕКП член правління компанії Іван Юрик заявив, що за останній рік істотно змінилася топологія магістральних мереж, що призвело до збільшення технологічних втрат під час передачі електроенергії. Крім цього, на фінансовий стан оператора системи передачі вплинули девальвація гривні, зростання витрат на виконання спеціальних обов’язків із підтримки виробників електроенергії з відновлюваних джерел, а також збільшення витрат, пов’язаних із системними обмеженнями та диспетчеризацією.

    За словами представників компанії, додаткові кошти необхідні насамперед для забезпечення стабільної роботи магістральної мережі, виконання міжнародних фінансових зобов’язань, своєчасних розрахунків із виробниками електроенергії з альтернативних джерел та реалізації програм відновлення енергетичної інфраструктури, яка продовжує зазнавати пошкоджень внаслідок російських атак. Також тариф має забезпечити накопичення необхідних ресурсів для проходження осінньо-зимового максимуму навантаження.

    Підготовка до перегляду тарифу розпочалася ще на початку липня. 7 липня НКРЕКП схвалила проєкт відповідної постанови та винесла його на громадське обговорення. Після цього регулятор оприлюднив таблицю узгоджених позицій та доопрацював документ з урахуванням отриманих зауважень. Остаточне рішення було ухвалене 28 липня на відкритому засіданні комісії.

    Підвищення стосується виключно тарифу на передачу електроенергії, який сплачують комерційні споживачі та інші користувачі системи передачі. Безпосередньо для населення тариф на електроенергію цим рішенням не змінюється. Міністерство енергетики раніше наголосило, що ціни на електроенергію та природний газ для побутових споживачів залишатимуться незмінними до завершення дії воєнного стану. У відомстві також спростували інформацію про нібито автоматичне підвищення тарифів для населення відповідно до домовленостей із Міжнародним валютним фондом.

    Попри це економісти звертають увагу, що для бізнесу електроенергія є важливою складовою виробничих витрат. Зростання тарифу на передачу не означає автоматичного підвищення кінцевих цін на всі товари чи послуги, однак може збільшити витрати підприємств промисловості, аграрного сектору, логістики, сфери торгівлі та послуг. Частина компаній може компенсувати додаткові витрати шляхом оптимізації виробництва, однак інші можуть частково перекласти їх на кінцевого споживача через поступове коригування цін.

    Окрему увагу регулятор приділив підприємствам «зеленої» електрометалургії, для яких встановлюється спеціальний тариф. Попри те, що він також зростає, його рівень залишається нижчим за загальний тариф для інших користувачів системи передачі. Такий підхід застосовується з урахуванням особливостей роботи енергоємних підприємств і необхідності підтримки окремих галузей промисловості.

    Підвищення тарифу відбувається на тлі масштабної підготовки української енергосистеми до нового опалювального сезону. Після кількох хвиль атак на енергетичну інфраструктуру «Укренерго» та інші енергетичні компанії продовжують ремонти магістральних мереж, підстанцій та високовольтного обладнання. Частина робіт фінансується за рахунок міжнародної допомоги, однак значний обсяг витрат покривається власними коштами компаній, що також враховується під час формування тарифів.

    У НКРЕКП наголошують, що перегляд тарифу є одним із механізмів забезпечення фінансової стійкості оператора системи передачі та гарантування безперебійної роботи української енергосистеми в умовах війни. Регулятор вважає, що економічно обґрунтований тариф дозволить своєчасно фінансувати ремонти, підтримувати надійність мереж і виконувати міжнародні зобов’язання України перед партнерами у сфері енергетики. Водночас вплив нового тарифу на економіку та ціни для кінцевих споживачів залежатиме від того, наскільки бізнес зможе адаптуватися до збільшення витрат у найближчі місяці.

  • Мінус 50 мільйонів: суд пішов назустріч ексміністру енергетики Галущенку

    Мінус 50 мільйонів: суд пішов назустріч ексміністру енергетики Галущенку

    Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про зменшення застави для колишнього міністра енергетики України Германа Галущенка. Відтепер сума застави становить 150 мільйонів гривень замість раніше визначених 200 мільйонів. Рішення стало черговим етапом у резонансній справі, яка останніми місяцями перебуває в центрі уваги українського суспільства та міжнародних спостерігачів.

    Про зміну запобіжного заходу повідомила адвокатка ексміністра Сусанна Тірзікян. За її словами, захист розцінює рішення суду як позитивний сигнал, однак наголошує, що боротьба за повне виправдання підозрюваного триває.

    «Це важливий проміжний результат. Водночас ми розглядаємо це рішення лише як перший крок на шляху до справедливості. Попереду ще багато роботи, і ми продовжимо використовувати всі передбачені законом механізми для захисту прав нашого клієнта», – заявила адвокатка.

    У команді захисту переконані, що звинувачення проти Галущенка не мають достатнього підґрунтя. Саме тому адвокати планують і надалі оскаржувати позицію сторони обвинувачення та доводити невинуватість свого підзахисного.

    Справа Галущенка стала однією з найгучніших антикорупційних справ останнього часу. Колишнього міністра енергетики затримали детективи Національного антикорупційного бюро України в межах так званої справи «Мідас». Після затримання ВАКС обрав для нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб із правом внесення застави у розмірі 200 мільйонів гривень.

    Така сума одразу привернула значну увагу експертів та громадськості, оскільки стала однією з найбільших застав, призначених українськими судами для колишніх високопосадовців. У захисті неодноразово заявляли, що розмір застави є надмірним і не відповідає ані ризикам, ані фактичним обставинам справи.

    Додатковий резонанс ситуації надало втручання міжнародних правозахисних структур. Зокрема, раніше повідомлялося, що за перебігом процесу почала спостерігати міжнародна організація IAC ISHR. Після аналізу судового розгляду її представники заявили про низку зауважень щодо дотримання прав підозрюваного.

    У своєму попередньому висновку експерти організації звернули увагу на окремі процедурні моменти та висловили сумніви щодо достатності доказової бази, представленої стороною обвинувачення. Водночас офіційних юридичних наслідків такі висновки не мають, однак можуть використовуватися стороною захисту як додатковий аргумент під час подальших судових засідань.

    На цей момент деталі обвинувачень у межах справи «Мідас» продовжують досліджуватися судом. Остаточного рішення щодо винуватості або невинуватості Германа Галущенка не ухвалено. Відповідно до Конституції України та норм кримінального процесуального законодавства, він вважається невинуватим, доки його провину не буде доведено в законному порядку та підтверджено обвинувальним вироком суду.

    Експерти зазначають, що рішення про зменшення застави не означає зміни суті обвинувачень або перегляду позиції слідства. Йдеться лише про коригування запобіжного заходу з урахуванням аргументів сторін та оцінки ризиків, які аналізує суд.

    Водночас сама справа залишається важливою не лише для енергетичної галузі, а й для всієї антикорупційної системи України. В умовах війни та масштабної міжнародної фінансової підтримки питання прозорості управління державними ресурсами перебувають під особливою увагою як українського суспільства, так і міжнародних партнерів.

    Подальший перебіг процесу може мати значний вплив на суспільну дискусію щодо роботи антикорупційних органів, стандартів доказування у справах проти високопосадовців та практики застосування застав як альтернативи триманню під вартою.

    Наразі Герман Галущенко та його захист продовжують відстоювати свою позицію в суді. Водночас слідство наполягає на обґрунтованості висунутих підозр. Остаточну крапку в резонансній справі має поставити суд після повного дослідження всіх доказів та аргументів сторін.

  • Лікарні переходять на власну енергію: як сонячні станції змінюють медицину України вже зараз

    Лікарні переходять на власну енергію: як сонячні станції змінюють медицину України вже зараз

    Україна продовжує системно посилювати енергетичну незалежність критичної інфраструктури, і одним із ключових напрямків цього процесу стає забезпечення лікарень власною генерацією електроенергії. Від початку 2026 року в країні вже введено в експлуатацію сонячні електростанції для медичних закладів загальною потужністю 590 кВт. Йдеться про перші результати масштабного проєкту, який має стратегічне значення не лише для енергетики, а й для безпеки системи охорони здоров’я в умовах війни.

    Як повідомили в Міністерстві енергетики України, з січня до кінця квітня цього року сім закладів охорони здоров’я вже розпочали власну генерацію електроенергії. Це означає, що вони можуть частково або повністю забезпечувати себе електрикою незалежно від зовнішніх мереж, що є критично важливим в умовах постійних атак на енергетичну інфраструктуру.

    Реалізація цих проєктів відбувається в межах ініціативи «Промінь надії» — спільної програми, яку впроваджують за участі Європейська комісія, українського уряду та міжнародних партнерів. Проєкт стартував ще у 2023 році й став частиною ширшого механізму підтримки енергетичного сектору України. Координацію забезпечує Енергетичне Співтовариство, що об’єднує країни Європи у сфері енергетичної інтеграції.

    Сонячні електростанції для лікарень — це не просто екологічна ініціатива, а відповідь на реальні виклики війни. Протягом останніх років українська енергосистема зазнавала масованих атак, які призводили до перебоїв у постачанні електроенергії. У таких умовах лікарні змушені покладатися на генератори, які потребують пального, мають обмежений ресурс і не завжди можуть забезпечити стабільну роботу обладнання. Власна сонячна генерація дозволяє зменшити ці ризики.

    За даними Міністерства енергетики, наразі роботи зі встановлення сонячних електростанцій тривають ще на 89 об’єктах, причому на трьох із них проєкти вже перебувають на фінальній стадії. Крім того, 126 медичних закладів знаходяться на етапі розробки технічних рішень. Це свідчить про масштабність програми та її поступове розширення по всій країні.

    Експерти підкреслюють, що навіть відносно невеликі потужності, як-от 590 кВт, можуть суттєво вплинути на роботу лікарень. Сонячні панелі забезпечують живлення для базових потреб — освітлення, роботу частини медичного обладнання, систем зв’язку та зберігання даних. У поєднанні з акумуляторами такі системи можуть підтримувати критичні процеси навіть у разі повного знеструмлення.

    Водночас розвиток розподіленої генерації в Україні не обмежується лише медичними закладами. Уряд уже ухвалив рішення про спрямування 3 млрд грн із резервного фонду державного бюджету на встановлення 247 блочно-модульних котелень загальною потужністю 1,3 ГВт. Паралельно запускається механізм державної підтримки для бізнесу, який інвестує у власну генерацію — держава компенсуватиме різницю між ринковою та пільговою ставкою кредитування.

    Ці кроки формують нову модель енергетичної системи України — більш децентралізовану та стійку до зовнішніх загроз. Якщо раніше країна значною мірою залежала від великих електростанцій, то тепер акцент робиться на локальних джерелах енергії, які складніше вивести з ладу одночасно.

    Особливу роль у цьому процесі відіграє міжнародна підтримка. Європейські партнери не лише фінансують проєкти, а й надають технічну допомогу, обладнання та експертну підтримку. Це дозволяє пришвидшити впровадження сучасних технологій і адаптувати їх до українських реалій.

    У довгостроковій перспективі розвиток сонячної генерації для лікарень має ще один важливий ефект — економічний. Зменшення витрат на електроенергію дозволяє медичним закладам спрямовувати більше ресурсів на лікування пацієнтів, закупівлю обладнання та підвищення якості послуг. Крім того, це сприяє зниженню навантаження на загальну енергосистему.

    Водночас залишається низка викликів. Серед них — необхідність інтеграції нових систем у існуючу інфраструктуру, забезпечення стабільної роботи в зимовий період, а також підготовка персоналу для обслуговування обладнання. Проте ці питання поступово вирішуються завдяки комплексному підходу та залученню міжнародних партнерів.

    Встановлення сонячних електростанцій у лікарнях стає не лише технічним рішенням, а частиною ширшої стратегії енергетичної безпеки України. І хоча поточні показники — лише початок, вони вже демонструють напрямок, у якому рухається країна: до більш стійкої, незалежної та сучасної енергетичної системи, здатної забезпечити безперебійну роботу навіть у найскладніших умовах.

  • Нардеп Железняк розповів про зрив закупівлі енергоблоків для ХАЕС

    Нардеп Железняк розповів про зрив закупівлі енергоблоків для ХАЕС

    Закупівлю енергоблоків для Хмельницької атомної електростанції у Болгарії вдалося зірвати в останній момент через зміну положень законопроєкту. Про це заявив народний депутат Ярослав Железняк, оприлюднивши деталі цієї історії у відео, яке він назвав однією з найрезонансніших спроб реалізації корупційної схеми у сфері енергетики.

    За словами парламентаря, голосування за закон щодо закупівлі обладнання для Хмельницької АЕС стало одним із найбільш суперечливих рішень Верховної Ради за останній рік. Йшлося про придбання енергоблоків радянського зразка, які тривалий час зберігалися на складах у Болгарії, орієнтовною вартістю близько 1 млрд доларів.

    Железняк стверджує, що ці енергоблоки планували використати як основу для масштабного атомного будівництва в Україні, загальна вартість якого могла сягнути сотень мільярдів гривень. За його оцінками, мова йшла про 130–140 млрд грн бюджетних коштів. Прибутки учасників схеми, за версією депутата, мали формуватися на кількох етапах — від закупівлі обладнання через посередників до постачання та подальшого будівництва.

    Народний депутат заявив, що ідея проєкту з’явилася ще у 2024 році. Тоді уряд схвалив законопроєкт про добудову двох нових енергоблоків ХАЕС, оскільки чинне законодавство вимагає ухвалення окремого закону для кожного нового атомного об’єкта. Документ подали до парламенту 3 квітня 2024 року, однак його тривалий час блокували.

    Згодом, за словами Железняка, стало зрозумвая, що ключовим інтересом ініціаторів була не стільки добудова станції, скільки саме закупівля обладнання у Болгарії. У результаті було запропоновано компромісне рішення — дозволити купівлю енергоблоків без права їх встановлення чи використання без ухвалення окремого закону.

    Відповідну правку внесли до іншого законопроєкту. Вона передбачала можливість прямого контракту на купівлю обладнання, але водночас забороняла його розміщення або застосування без нового рішення Верховної Ради. Як стверджує Железняк, ці зміни були внесені в останній момент, а представники Міністерства енергетики нібито не звернули на них належної уваги.

    Після ухвалення документа, за словами депутата, в Офісі президента усвідомили, що закон не містить механізмів для запуску масштабного атомного будівництва. Документ тривалий час не підписували, а згодом, у березні, він усе ж набув чинності. Після цього болгарська сторона заявила про відмову від продажу енергоблоків, оскільки запропонована формула втратила для неї привабливість.

    Железняк також наголосив, що президент України публічно підтримував ідею закупівлі енергоблоків, у зв’язку з чим, на його думку, залишаються відкритими питання щодо того, чи змінилася позиція глави держави після зриву угоди.

  • 1,8 мільярда з повітря: як команда Галущенка і Кучеренка зачистила ринок вентиляції під одну компанію

    1,8 мільярда з повітря: як команда Галущенка і Кучеренка зачистила ринок вентиляції під одну компанію

    Під прикриттям державного регулювання та технічної безпеки Міністерство енергетики у 2025 році фактично монополізувало ринок перевірки димових і вентиляційних каналів (ДВК) в багатоповерхівках по всій країні. Ключовим виконавцем схеми стала маловідома фірма ТОВ «СПЕЦГАЗ», пов’язана з народним депутатом від «Батьківщини» Олексієм Кучеренком.

    За лаштунками — міністр енергетики Герман Галущенко, його перший заступник Юрій Шейко, посадовці НКРЕКП, Держенергонагляду та Держспецзв’язку. А головний інструмент — наказ Міненерго №402, який набув чинності у лютому 2025 року.

    Згідно з новими вимогами, будь-яка компанія, яка хоче обслуговувати димові й вентиляційні канали, мусить створити власну інформаційно-комунікаційну систему (ІКС) з атестованим захистом даних, пройти експертизу в Держспецзв’язку і погодження в Держенергонагляді.

    У реальності виконати ці вимоги можуть одиниці — і жодна з компаній, які працювали на ринку до цього, не змогла пройти бюрократичне та технічне сито. Крім однієї — ТОВ «СПЕЦГАЗ».

    Вже наступного дня після набуття чинності наказом саме ця компанія отримала всі дозволи, а згодом — ексклюзивне право працювати по всій країні.

    ТОВ «СПЕЦГАЗ» — це компанія зі штатом 8 працівників і збитками за минулий рік. Але лише за березень–травень 2025 року вона отримала замовлень на 3,77 млн грн. Її представники вже розсилають повідомлення в ОСББ і ЖЕКи про необхідність повторної оплати перевірки ДВК, навіть якщо у мешканців є чинні довідки від інших виконавців.

    У Жмеринці, Очакові, Чернігові, Ужгороді та інших містах — одна й та сама схема: попередні перевірки «анулюються», єдина допущена компанія — «СПЕЦГАЗ».

    Ціни варіюються від 60 до 120 грн за один канал, тобто за одне житлове приміщення — від 240 до 480 грн з квартири. При 10 мільйонах квартир по Україні — це ринок у 1,8 млрд грн. І він уже монопольно належить одній компанії.

    За даними НАЗК, власники «СПЕЦГАЗу» пов’язані з народним депутатом Олексієм Кучеренком через:

    • спільний бізнес у минулому,

    • співзасновників і керівників,

    • оренду приміщень в одних офісних центрах,

    • родинні зв’язки з близьким оточенням депутата.

    Сам Кучеренко — колишній міністр ЖКГ, нині активно просуває тематику енергоефективності, безпеки будинків та вентиляцій. Він регулярно з’являвся в публічному просторі, обґрунтовуючи необхідність централізованого контролю над перевірками вентиляції.

    Формально схема виглядає як посилення безпеки. Але по суті — це штучне створення технічного бар’єру, який усуває всіх гравців з ринку, крім одного — пов’язаного з ініціаторами реформи.

    Наказ №402 — небезпечно прецедентний документ. Він узаконив відбір по «технічному критерію», який контролюється тими самими людьми, хто виграє від результату. Інші компанії або не мають ресурсів створити сертифіковану ІКС, або блокуються на етапі експертизи.

    Суть схеми — не в перевірках димоходів. Суть — у створенні законного механізму для витіснення конкурентів і повного контролю над ринком, який може приносити сотні мільйонів щороку, бо оплата йде з кишень українців. Законно. Але не чесно.

  • Державний бюджет постраждав на 1,5 млрд грн: колишні посадовці Міністерства енергетики в центрі скандалу

    Державний бюджет постраждав на 1,5 млрд грн: колишні посадовці Міністерства енергетики в центрі скандалу

    До Вищого антикорупційного суду (ВАКС) передано справу проти колишнього міністра енергетики та вугільної промисловості Ігоря Насалика та колишнього керівника нафтогазового департаменту Міністерства енергетики. За даними слідства, їхні дії зробили державному бюджету збитків на суму 1,5 мільярда гривень.

    Як повідомили в Офісі генерального прокурора, обвинувачені змінили умови договорів експлуатації газорозподільчих систем, що дозволило комерційним структурам незаконно отримувати прибутки за використання державного майна.

    Зокрема, договори з операторами газорозподільних систем були укладені з протоколами розбіжностей, зміст яких не відповідав реальній меті договірних відносин. Це дало змогу приватним компаніям уникати сплати коштів за експлуатацію державного майна, внаслідок чого бюджет недоотримав 1,5 млрд гривень.

    За даними слідства, угоди були укладені в інтересах структур відомого бізнесмена, що призвело до значних фінансових втрат держави.

    Посадовцям інкримінують зловживання службовим становищем за попередньою змовою (ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України).

    Наразі справа передана до Вищого антикорупційного суду, де судді розглянуть докази та ухвалять рішення щодо відповідальності обвинувачених.

    Нагадаємо, 1 лютого 2023 року Державне бюро розслідувань повідомило про підозру ексміністру енергетики Ігорю Насалику. Згодом підозру змінили та повідомили про нові обставини справи, що стосуються зловживання владою.Після цього правоохоронці оголосили підозру також колишньому керівнику нафтогазового департаменту Міненерго, якого підозрюють у сприянні реалізації корупційної схеми.

  • Італія надасть Україні 13 мільйонів євро для відновлення енергетики

    Італія надасть Україні 13 мільйонів євро для відновлення енергетики

    Україна та Італія підписали важливу угоду про внесок Італії до Фонду підтримки енергетики України в розмірі 13 мільйонів євро. Цей фонд, створений у квітні 2022 року, був ініційований Міністром енергетики України, Германом Галущенком, та Єврокомісаром з питань енергетики, Кадрі Сімсон, на базі Секретаріату Енергетичного Співтовариства.

    Як повідомляє пресслужба Міністерства енергетики України, угоду було підписано 28 лютого. Цей внесок Італії стане важливим кроком у зміцненні енергетичної стійкості України, яка продовжує стикатися з постійними атаками з боку російських військ. Міністр енергетики України, Роман Андарак, подякував Італії за підтримку, зазначивши, що ці кошти дозволять закупити необхідне обладнання і допоможуть відновлювати пошкоджені енергооб’єкти.

    Фонд підтримки енергетики України став важливим інструментом для надання міжнародної допомоги в енергетичній сфері. На даний момент він отримав анонсовані внески на суму понад 1 мільярд євро від державного та приватного секторів понад 30 країн, включаючи країни-члени ЄС, Великобританію та США. Завдяки цьому фонду українські енергетики можуть оперативно відновлювати енергетичну інфраструктуру, що була пошкоджена в результаті атак з боку російських військ.