Позначка: Міністерство освіти і науки України

  • Виплати дітям ВПО під загрозою через вимогу очного навчання

    Виплати дітям ВПО під загрозою через вимогу очного навчання

    Сотні тисяч дітей із родин внутрішньо переміщених осіб можуть опинитися під ризиком втрати щомісячних державних виплат через вимогу навчання за місцем фактичного проживання. Про це заявив голова робочої групи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань житла для ВПО Максим Ткаченко.

    Йдеться про державну допомогу у розмірі 3 тисяч гривень на дитину, яку уряд відновив для підтримки сімей внутрішньо переміщених осіб. Ця виплата не прив’язана до доходу родини, однак серед ключових умов її отримання є вимога, щоб дитина навчалася у закладі освіти за місцем фактичного проживання.

    Найбільший ризик виникає для дітей, які продовжують дистанційне навчання, зокрема для школярів із тимчасово окупованих територій або з регіонів, де офлайн-освіта ускладнена або неможлива. Частина таких учнів навчається у релокованих школах, що працюють онлайн і зберігають українські освітні програми для дітей, які не можуть фізично повернутися до своїх громад.

    За словами Максима Ткаченка, проблема може стосуватися сотень тисяч дітей по всій країні. Він навів приклад Маріуполя, де близько 5 тисяч школярів продовжують навчання дистанційно в межах української системи освіти.

    Фактично нова вимога ставить під загрозу отримання виплат тими сім’ями, які не мають можливості забезпечити офлайн-навчання через безпекові або логістичні причини.

    Ткаченко звернув увагу, що така норма може створити додатковий соціальний тиск на родини ВПО, які і так перебувають у складних умовах через втрату житла, роботи та стабільного місця проживання. Він також поставив питання, чи було належним чином прораховано наслідки впровадження цієї вимоги та чи узгоджували її з Міністерством освіти і науки.

    Окремо наголошується, що для частини родин виплати у 3 тисячі гривень є суттєвою підтримкою бюджету, особливо в умовах нестабільного доходу та додаткових витрат на оренду житла, переселення чи лікування.

    У парламенті пропонують переглянути підхід до надання виплат. Зокрема, Максим Ткаченко закликав запровадити перехідний період, який дозволив би уникнути різкого припинення допомоги.

    За його словами, оптимальним рішенням могло б стати збереження виплат щонайменше до вересня, щоб родини мали час адаптуватися до нових правил і, за можливості, перейти на очну форму навчання.

    Питання соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб залишається одним із ключових викликів державної політики під час повномасштабної війни. Механізми допомоги неодноразово переглядалися, зокрема з метою їх адресності та ефективності, однак зміни часто викликають дискусії через ризик обмеження доступу до виплат для найбільш вразливих категорій.

    Особливо гостро це стосується дітей, які через війну втратили можливість стабільного навчання в очному форматі та змушені залишатися у дистанційних або змішаних освітніх програмах.

    Наразі питання умов виплат перебуває на етапі обговорення, а можливі зміни ще можуть бути доопрацьовані у взаємодії між парламентом, урядом та профільними міністерствами.

  • Корупційні схеми на впровадженні шкільної програми “Захист України” за участі Оксена Лісового, Інни Совсун та Олени Шиян

    Корупційні схеми на впровадженні шкільної програми “Захист України” за участі Оксена Лісового, Інни Совсун та Олени Шиян

    Уроки Захисту України від початку були частиною загальної шкільної програми, та викладались у кожній школі окремо. Згодом було прийнято рішення перенести викладання у так звані “осередки”, а сама програма стала “експериментальною”, що відкрило шлях для корупційних схем за участі Міністра освіти Оксена Лісового, депутатки від “Голосу” Інни Совсун та професійної грантоїдки Олени Шиян.

    Для розуміння порядку цифр про які йде мова, варто відзначити, що тільки у 2023 році на впровадження шкільної програми “Захист України” з державного бюджету було виділено 1,7 мільярдів гривень. Додатково, з місцевих бюджетів були виділені кошти кожним містом та областю.

    Суть афери в тому, програму “Захист України” трансформують зі “звичайної” в “експериментальну”, змусивши усі адміністрації та освітні управління написати від себе запит на участь. Відповідно до “експерименту”, який розтягується на 2 роки, навчання буде здійснюватись не в кожній школі окремо, а в так званих “осередках”: тобто усе фінансування на реалізацію програми буде проходити централізовано через “одні руки”.

    Створення так званих “осередків”, це не тільки виділення бюджету на підготовку викладачів курсу, але й кошти на закупівлю необхідного інвентарю та обладнаднання осередків.

    Показово, що немає чітких прописаних рекомендацій по закупівлі обладнання осередків, а освітянам рекомендують купувати це обладнання без оголошення тендерів. Згідно заяві МОН, осередки планують оснастити в тому числі комп’ютерними симуляторами управління дронами, інтерактивними лазерними стрілецькими тренажерами та інструментами для опанування правил домедичної допомоги. За інформацією наших джерел, рекомендації проводити закупівлі без тендерів  не випадковість: уже визначене коло пов’язаних з МОН постачальників, а в ціні врахований  “відкат”.

    З приводу бюджетів, виділених на підготовку викладачів курсу, зі слів Оксена Лісового наприкінці 2023 року на перенавчання вчителів “Захисту України” було виділено 100 мільйонів гривень. Пізніше в роз’яснені на сайті МОН щодо впровадження програми, ми зустрічаємо цифру в “понад 100 підготовлених тренерів”. Наразі важко сказати однозначно, яка саме кількість вчителів була підготовлена за 100 мільйонів гривень, і чи буде надалі збільшуватись бюджет на їх підготовку.

    Автором і науковим керівником програми “Захист України” значиться міністр Оксен Лісовий, він же підписав Наказ міністерства. Але на додатку з’являються ще підпис представника швейцарсько-українського фонду DECIDE Антоніни Макаревич та професора Львівського обласного інституту післядипломної освіти педагогічної освіти Олени Шиян, яка вже понад 10 років працює з грантами.

    У 2024 році Міністерство освіти до реалізації програми залучили швейцарсько-українську організацію DECIDE, яка спеціалізується на освітніх проектах в Україні за гроші Швейцарії. Серед партнерів DECIDE значиться  Громадська організація DOCCU, в якій з 2016 по 2018 рік Олена Шиян виступала координатором Швейцарсько-українського проекту “Розвиток громадянських компетентностей в Україні”.

    Що цікаво, чоловік Олени –  Роман Шиян є автором концепції “Нова українська школа”, яку було перероблено з російської програми “Наша новая школа”. Концепцію російської програми “Наша новая школа” розробляв рідний брат Романа Шияна – кандидат психологічних наук, доцент московського МГПУ Ігор Шиян.

    Не виключаємо, що частина наративів розроблена Ігорем Шияном для шкіл РФ, могла перейти також до програми “Захист України”, адже Роман Шиян входить до Команди підтримки реформ у Міністерстві освіти і науки України.

    У цій же історії з грантами зав’язана нардепка від партії  “Голос”  Інна Совсун, яка також являється одним із співавторів навчальної програми “Захист України”. Як повідомляють наші джерела в парламенті – ця програма чистий розпил грантових грошей протягом наступних двох років.

    З приводу реальної користі від впровадження експериментальної програми “Захист України”, приведемо думку Засновника Всеукраїнської асоціації освітніх проектів, екс-заступник Міністра економіки Андрія Близнюка, якою від поділився на своєму Фейсбук:

    “З цього року вони вирішили скасувати предмет “Захист України” в звичайних школах і ввести лише в окремих школах – Осередках, які обираються в територіальних громадах з розрахунку 80- 1999 учнів 10-11 класів на 1 осередок. І всі ці учні раз на місяць повинні їхати в ці Осередки, щоб вивчати Захист України там протягом дня (6 уроків,  що робити тим, хто хворіє і пропускає всі 6 уроків, не уточнюється. Якщо відпрацювати дистанційно, не зрозумілий сенс проекту. Якщо їхати оффлайн з іншою школою, в інший день, це величезний додатковий стрес для дитини).

    Тобто під час війни вивчення такого предмету, як Захист України, скорочується до 1 разу на місяць і учні мають їхати за десятки кілометрів до осередку, щоб це зробити.

    Навіщо? Бо виділено 1.5 млрд грн субвенцій на покращення вивчення цього предмету, і це – покращення.

    Осередки зможуть закупити додаткове обладнання і підвищити кваліфікацію вчителів своєї школи з цих предметів. Всі інші школи мають скасувати цей предмет у себе, бо його викладання не буде оплачуваним.

    Якщо експеримент виявиться невдалим, все ніби має повернутися взад, але це не точно, і після 2026 року, коли авторів експерименту вже не буде, як і субвенції.

    В зв’язку з цим у мене декілька питань до МОН:

    1. Чи можливо забезпечити безпеку життя та здоров’я близько 500 тис учнів, які в умовах тривог, блекаутів, бездоріжжя та інших воєнних ризиків розпочнуть масовий ранковий і вечірній рух до та з Осередків?

    Хто буде супроводжувати і відповідати за життя дітей(30 дітей в класі, 2-3 класи 10 і стільки ж 11, тобто сумарно майже 200 дітей від кожної школи їдуть або шкільними автобусами, якщо є, або громадським транспортом)? Наскільки доцільно організовувати такий рух у воюючій країні, і як ці стреси відобразяться на психоемоційному стані дітей, особливо, коли поруч приліт, чи громадський транспорт висадив їх тупо посеред дороги чи мосту під час тривоги?

    1. Чи не стануть осередки військової підготовки дітей військовою ціллю для ворога під час війни і ракетних обстрілів? Може Україна має зайві засоби ППО, щоб захистити кожен з цих Осередків, в кожному місті та селищі?
    2. Чи ефективно навчати учнів будь-якому предмету протягом одного дня на місяць, і чому б тоді не зробити це зі всіма предметами?
    3. Чому не можна обладнати всі школи необхідним обладнанням (до війни в Україні було 16 тис державних шкіл, зараз без врахування окупованих чи знищених, буде не більше 12 тис, тобто 1.5 млрд грн, це близько 100 -125 тис грн на кожну школу).”

    Як бачимо, з практичної точки зору введення експериментальної освітньої програми “Захист України” на базі так званих “осередків” не витримує критики. А ось що стосується “розпилу коштів” на програмах патріотичного шкільного виховання міністром та його найближчим оточенням – цим питанням мають зацікавитись детективи НАБУ.

  • У Запорізькій області побудують перші п’ять підземних шкіл

    У Запорізькій області побудують перші п’ять підземних шкіл

    У Запорізькій області планується будівництво перших п’яти підземних шкіл, з яких три розмістяться у місті Запоріжжі, а ще дві — у Запорізькому районі.

    Голова Запорізької обласної державної адміністрації Іван Федоров оголосив це сьогодні, 1 травня.

    За його словами, Міністерство освіти і науки України затвердило перші проекти обласної команди. Загальна сума субвенції від держави становить до 500 мільйонів гривень.

    Федоров зауважив, що ці школи стануть освітньою платформою для дітей кількох районів обласного центру та кількох населених пунктів області.

    Тендери на будівництво будуть оголошені вже цього тижня.

    Нагадаємо, що першу підземну школу почали будувати у Харкові. Передбачалося, що її матимуть змогу відвідувати 450 дітей, або 900 у разі навчання у дві зміни. Міський голова Ігор Терехов спрогнозував, що навчання розпочнеться вже у березні. Однак будівництво закінчили лише на початку квітня. Зараз тривають останні підготовчі роботи перед відкриттям.