Golosnovinua.com

Позначка: Міністерство освіти

  • Формат Першого вересня: МОН дозволило школам самостійно вирішувати долю урочистостей залежно від рівня ризиків

    Формат Першого вересня: МОН дозволило школам самостійно вирішувати долю урочистостей залежно від рівня ризиків

    Міністерство освіти і науки України роз’яснило порядок проведення заходів до початку нового навчального року. Навчальні заклади ухвалюватимуть рішення про доцільність проведення масових урочистостей 1 вересня самостійно, спираючись на оцінку безпекової ситуації в конкретній громаді.

    Ключові деталі та безпековий алгоритм

    • Автономія шкіл: Заклади освіти отримали право самостійно визначати формат відзначення Дня знань, зважаючи на безпекову обстановку в регіоні.
    • Оцінка через дашборд: Для аналізу рівня загроз керівники закладів та місцева влада можуть скористатися спеціально розробленим інтерактивним дашбордом безпекових ризиків.
    • Пріоритет захисту дітей: У громадах із високим рівнем небезпеки рекомендовано утриматися від масових зібрань та лінійок, віддавши перевагу безпечнішим альтернативним або онлайн-форматам.

    З роз’яснення Міністерства освіти і науки України:

    «Рішення про масові урочистості 1 вересня заклади ухвалюватимуть самостійно, орієнтуючись на рівень безпекового ризику у своїй громаді — перевірити його можна на спеціальному дашборді».

     

  • Лісовий поставив крапку в дискусії: чи будуть спрощувати НМТ під час війни

    Лісовий поставив крапку в дискусії: чи будуть спрощувати НМТ під час війни

    Міністр освіти і науки України Оксен Лісовий заявив, що Міністерство освіти не планує спрощувати Національний мультипредметний тест для вступників. Попри складні умови війни, повітряні тривоги, дистанційне навчання та освітні втрати, НМТ залишається базовим інструментом оцінювання знань абітурієнтів і забезпечення справедливого доступу до вищої освіти.

    Про це очільник МОН повідомив у коментарі журналістам, відповідаючи на запитання щодо можливого перегляду складності тестування через воєнний стан.

    За словами Лісового, ключовим принципом проведення НМТ є рівність умов для всіх учасників. Саме тому будь-які зміни у складності завдань можуть стосуватися всіх вступників однаково, але не окремих категорій учасників.

    «Тест рівний для всіх. Він може бути легший для всіх, він може бути складніший для всіх, але це не скасовує можливості конкуренції за місця. Вступ до університету має передбачати певний поріг базових знань», — наголосив міністр.

    Він зазначив, що статистика проведення НМТ за останні роки свідчить про достатню доступність тесту для більшості українських випускників. За даними Міністерства освіти, частка учасників, які не долають мінімальний пороговий бал, залишається відносно невисокою.

    «Відсоток дітей, які не склали НМТ на мінімальний прохідний бал, коливається до 20% залежно від року. Це означає, що переважна більшість учасників успішно проходить тестування і має можливість вступати до закладів вищої освіти», — пояснив Лісовий.

    Заява міністра пролунала на тлі активних дискусій серед освітян, батьків та випускників щодо впливу війни на якість підготовки школярів. Частина експертів вважає, що через тривалі повітряні тривоги, перебої з електроенергією, евакуацію сімей та дистанційний формат навчання багато учнів опинилися в нерівних умовах і потребують додаткових механізмів підтримки під час вступної кампанії.

    Водночас у Міністерстві освіти наголошують, що головною метою НМТ залишається об’єктивна оцінка рівня знань випускників. Саме результати тестування дозволяють забезпечити прозорий конкурсний відбір до українських університетів.

    Нагадаємо, що Національний мультипредметний тест був запроваджений у 2022 році як тимчасова альтернатива зовнішньому незалежному оцінюванню через повномасштабне вторгнення Росії. Формат НМТ дозволив проводити вступну кампанію навіть в умовах війни, забезпечуючи безпеку учасників та гнучкість організації тестування.

    У 2026 році вступники складають НМТ із кількох предметів, серед яких обов’язковими залишаються українська мова, математика та історія України. Додатково учасники можуть обирати предмет залежно від спеціальності, на яку планують вступати.

    У МОН підкреслюють, що система тестування постійно аналізується та вдосконалюється. Водночас кардинального спрощення змісту завдань або зниження прохідних вимог наразі не передбачено.

    Освітні експерти зазначають, що відмова від спрощення НМТ має на меті зберегти якість вищої освіти та не допустити зниження академічних стандартів. Адже університети повинні отримувати студентів із достатнім рівнем базової підготовки для успішного навчання.

    Під час нинішньої вступної кампанії основна сесія НМТ триває в Україні та за кордоном. Для учасників, які з поважних причин не змогли скласти тест у визначений день, передбачено проведення додаткових сесій.

    Таким чином, позиція Міністерства освіти залишається незмінною: Національний мультипредметний тест і надалі буде основним механізмом вступу до українських вишів, а його складність визначатиметься не воєнними обставинами, а необхідністю забезпечення рівних правил гри та якісного відбору майбутніх студентів.

  • Уряд терміново виділив 2,3 млрд грн освіті: школи, коледжі та виші готують до нової зими

    Уряд терміново виділив 2,3 млрд грн освіті: школи, коледжі та виші готують до нової зими

    Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про виділення 2,3 млрд грн на підтримку шкіл, коледжів та університетів. Кошти спрямують на підготовку закладів освіти до опалювального сезону 2026/2027 років, забезпечення енергонезалежності, оплату комунальних послуг, відновлення пошкодженої інфраструктури та облаштування укриттів.

    Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко. За її словами, головна мета рішення — гарантувати безперервний освітній процес навіть в умовах можливих атак на енергетичну інфраструктуру та зберегти стабільну роботу навчальних закладів протягом зимового періоду.

    Найбільшу увагу уряд приділяє підвищенню енергетичної стійкості закладів освіти. Російські атаки на енергетичну систему України у попередні роки показали необхідність створення резервних джерел живлення для шкіл та університетів. Саме тому значна частина фінансування буде спрямована на закупівлю генераторів, акумуляторів, сонячних електростанцій та систем накопичення електроенергії.

    Загалом майже 500 млн грн передбачено для шкіл. За ці кошти планують придбати системи резервного живлення, сонячні панелі, акумуляторні станції та інше обладнання, яке дозволить продовжувати навчальний процес навіть під час аварійних відключень електроенергії.

    Окремий пакет підтримки отримають заклади фахової передвищої освіти. Для коледжів уряд виділив 417 млн грн. Із цієї суми 217 млн грн буде використано для оплати комунальних послуг, а ще 200 млн грн спрямують на підготовку понад 80 найбільших коледжів країни до нового опалювального сезону та посилення їхньої енергетичної автономності.

    Суттєве фінансування передбачене й для закладів вищої освіти. Українські університети отримають 600 млн грн на встановлення когенераційних установок, будівництво сонячних електростанцій та впровадження сучасних систем накопичення енергії. Додатково ще 275 млн грн буде спрямовано на покриття витрат на комунальні послуги.

    Окремим напрямом фінансування стане відновлення освітньої інфраструктури, яка постраждала внаслідок війни. На ці потреби уряд виділив ще 500 млн грн. Кошти підуть на ремонт пошкоджених університетів, облаштування укриттів, закупівлю необхідного обладнання та створення безпечних умов для навчання студентів і викладачів.

    За даними Міністерства освіти і науки, від початку повномасштабного вторгнення Росії тисячі освітніх об’єктів зазнали пошкоджень або були повністю зруйновані. Частина закладів вже відновлена за рахунок державного бюджету та міжнародної допомоги, однак потреба у фінансуванні залишається значною.

    Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко наголосила, що уряд прагне забезпечити стабільну роботу всієї освітньої системи незалежно від безпекових ризиків та можливих проблем в енергосистемі.

    «Усі школи, коледжі та університети мають бути належним чином підготовлені до опалювального сезону 2026/2027 років, щоб забезпечити безперебійний навчальний процес», – зазначила глава уряду.

    Рішення про додаткове фінансування освіти ухвалене на тлі масштабної державної програми посилення енергетичної стійкості соціальної інфраструктури. Останніми роками школи, лікарні та університети активно переходять на альтернативні джерела енергії, що дозволяє зменшувати залежність від централізованих мереж та забезпечувати стабільну роботу навіть під час кризових ситуацій.

    Експерти зазначають, що інвестиції в енергонезалежність освітніх закладів мають довгостроковий ефект. Встановлення сонячних електростанцій і систем накопичення енергії не лише допомагає пережити можливі відключення електроенергії, а й дозволяє скорочувати витрати на комунальні послуги у майбутньому.

    Водночас підтримка коледжів та університетів є важливою складовою державної політики збереження людського капіталу. Саме система освіти забезпечує підготовку майбутніх фахівців для відновлення економіки країни та розвитку ключових галузей після завершення війни.

    Уряд розраховує, що виділені 2,3 млрд грн дозволять суттєво підвищити стійкість освітньої інфраструктури вже до початку опалювального сезону та створити умови для стабільного навчання мільйонів українських школярів і студентів незалежно від викликів воєнного часу.

  • Школи перевірятимуть військовий облік: що змінилося для 17-річних учнів і чи потрібен паперовий документ

    Школи перевірятимуть військовий облік: що змінилося для 17-річних учнів і чи потрібен паперовий документ

    З українських шкіл почали надходити повідомлення про перевірку військово-облікових документів у старшокласників, що викликало хвилю запитань серед учнів і батьків. У Міністерстві оборони України офіційно роз’яснили: заклади освіти дійсно мають право перевіряти наявність військово-облікових документів у призовників, однак вимагати виключно паперовий варіант — незаконно. Йдеться насамперед про електронний військово-обліковий документ (е-ВОД), який нині має повноцінну юридичну силу.

    Згідно з чинним законодавством, а саме постановою Кабінету Міністрів №1487, школи зобов’язані вести персональний військовий облік учнів призовного віку. Це означає, що адміністрація навчального закладу повинна перевіряти, чи перебуває учень на обліку, і зберігати відповідну інформацію в його особовій справі. Найчастіше такі перевірки проводяться під час зарахування до старших класів або напередодні вступу до закладів вищої освіти.

    У Міністерстві оборони підкреслюють: сучасна система військового обліку передбачає цифровий формат. Електронний військово-обліковий документ, доступний через застосунок Резерв+ або портал Дія, є повноцінною альтернативою паперовому приписному. Ба більше, він має таку ж юридичну силу, як і традиційний документ.

    Е-ВОД містить усі необхідні дані з державного реєстру, включно з персональною інформацією та унікальним QR-кодом для перевірки. Саме цей код використовують у школах для підтвердження дійсності документа. Якщо технічної можливості для сканування немає, допускається роздрукована копія електронного документа, яку підшивають до особової справи учня.

    Важливо, що термін дії електронного документа становить один рік із моменту формування. Після цього його потрібно оновити, щоб дані залишалися актуальними. У Міноборони наголошують: якщо учень уже має е-ВОД, вимога надати паперовий документ є порушенням законодавства.

    Окрему увагу приділяють процедурі взяття на військовий облік. У 2026 році громадяни чоловічої статі, яким виповнюється 17 років, зобов’язані стати на облік у період з 1 січня до 31 липня. Це можна зробити двома способами: або особисто звернувшись до територіального центру комплектування, або дистанційно — через електронні сервіси.

    У більшості випадків, якщо реєстрація здійснюється через цифрові платформи, особиста явка до ТЦК не є обов’язковою. Після внесення даних до реєстру електронний документ автоматично з’являється в системі, і його можна одразу використовувати.

    Водночас ігнорування обов’язку стати на військовий облік може мати правові наслідки. Закон передбачає відповідальність за порушення правил обліку, тому в Міноборони закликають учнів та їхніх батьків не відкладати процедуру.

    Впровадження електронного військового обліку є частиною ширшої цифровізації державних послуг. Україна активно переходить до використання цифрових документів, що дозволяє спростити процедури, зменшити бюрократію та мінімізувати необхідність особистих візитів до державних установ.

    Паралельно змінюється і підхід до військової підготовки молоді. У Міністерство освіти і науки України раніше повідомляли, що у вищих навчальних закладах планують запровадити нову обов’язкову дисципліну — «Основи національного спротиву». Її вивчатимуть усі студенти незалежно від статі, що свідчить про комплексний підхід держави до питань оборони та безпеки.

    Перевірка військово-облікових документів у школах є не нововведенням, а частиною чинної системи обліку. Водночас ключова зміна полягає у переході до електронного формату, який значно спрощує процес як для учнів, так і для навчальних закладів. Головне, що підкреслюють у Міноборони, — жоден учень не зобов’язаний надавати паперовий документ, якщо має чинний електронний аналог.

    Ситуація також демонструє, як війна та безпекові виклики впливають на освітню систему та державні процеси загалом. Україна поступово адаптує свої інституції до нових умов, поєднуючи цифровізацію з посиленням обороноздатності.

  • Міністр Лісовий заявив, що російська мова стала приводом для агресії РФ

    Міністр Лісовий заявив, що російська мова стала приводом для агресії РФ

    Російська мова використовується проти України як інструмент агресії, а її поширення стало одним із приводів для повномасштабного вторгнення. Про це заявив міністр освіти і науки Оксен Лісовий в інтерв’ю програмі «Рандеву».

    За його словами, система освіти має стати середовищем, яке допоможе зросійщеним громадянам повернутися до української мови та усвідомити причинно-наслідкові зв’язки між культурною політикою Росії та воєнною агресією.

    Міністр наголосив, що частина суспільства не проводить паралелі між використанням російської мови та ракетними ударами з боку РФ. На його переконання, це свідчить про проблеми з формуванням світоглядних орієнтирів.

    «Якщо у людей не корелюється приліт ракети з російською мовою, то в неї є певні проблеми з причинно-наслідковими зв’язками. І це питання освіти», — заявив Лісовий.

    Він також зазначив, що відповідальність за мовну ситуацію в закладах освіти лежить не лише на педагогах, а й на органах місцевого самоврядування, які призначають керівників шкіл. На його думку, вибір громадян під час місцевих виборів також впливає на кадрові рішення у сфері освіти.

    Міністр звернув увагу на те, що українці часто обурюються присутністю російськомовних викладачів у школах, однак не завжди пов’язують це з рішеннями місцевої влади.

    «І це теж проблема з причинно-наслідковими зв’язками», — підкреслив очільник МОН.

  • Винницький: країні потрібні не блогери, а лікарі, вчителі й інженери

    Винницький: країні потрібні не блогери, а лікарі, вчителі й інженери

    Україна переживає серйозний дисбаланс на ринку праці — країні бракує фахівців у критично важливих галузях. Міністерство освіти і науки визначило перелік спеціальностей, які є пріоритетними у контексті відновлення держави. Про це заявив заступник міністра Михайло Винницький в ефірі Українського радіо.

    За словами Винницького, першочергова потреба — це фахівці, які працюють з людьми:

    • Лікарі різних профілів

    • Педагоги на всіх рівнях освіти

    • Реабілітологи та терапевти, що допомагають населенню оговтатися після травм і стресу

    • Психологи, особливо у сфері терапевтичної підтримки

    Ці професії залишаються складними для здобуття, мають високі конкурсні пороги, однак, за словами посадовця, саме вони мають визначальне значення для повоєнної відбудови України.

    Другий важливий напрям — інфраструктура:

    • Інженерні спеціальності, включаючи механіку, енергетику, автомобільний транспорт

    • Архітектура та будівництво

    • Авіація та інженерія безпілотників, яка стає все більш актуальною в умовах війни

    Щоб мотивувати вступників обирати саме ці галузі, МОН збільшує кількість бюджетних місць і розширює програми грантової підтримки для контрактників.

    Окремо Винницький звернув увагу на занепад інтересу до фундаментальних наук:

    «На жаль, ми спостерігаємо дуже низький рівень зацікавленості у таких базових спеціальностях, як фізика, хімія, біологія, геодезія та екологія», — підкреслив заступник міністра.

    МОН закликає абітурієнтів зважати не лише на популярність або моду, а й на реальні потреби країни. Обрання суспільно значущої професії — це внесок у стійкість, безпеку та відбудову держави.

  • Милованов хоче викупити Києво-Могилянську академію, щоб повернути їй “велич і вплив”

    Милованов хоче викупити Києво-Могилянську академію, щоб повернути їй “велич і вплив”

    Президент Київської школи економіки (KSE) Тимофій Милованов виступив з ініціативою викупити Києво-Могилянську академію у Міністерства освіти, заявивши, що поточне державне управління навчальним закладом є збитковим. Про це він повідомив на своїй сторінці в Facebook.

    Милованов, який є випускником Києво-Могилянської академії, запевняє, що не погоджується з поширеним стереотипом, що “Могилянка вже не та”. За його словами, для того, щоб підвищити її “велич і вплив”, необхідно змінити підхід до її управління.

    “Для Міністерства освіти цей навчальний заклад збитковий, тоді як KSE зможе керувати ним більш ефективно, як приватна освітня фундація”, – пояснив Милованов.

    Президент KSE запевнив, що після зміни управління умови для студентів не погіршаться, а навпаки, покращаться. З метою уникнення впливу бізнесу, олігархів чи іноземних фондів, Милованов запропонував зібрати кошти на викуп Києво-Могилянської академії “народним способом”, посилаючись на досвід збору коштів для придбання супутника для ЗСУ.

    Милованов оцінив вартість академії у 10-50 млн доларів. Він оголосив, що збір коштів для викупу планується розпочати вже 13 січня.

    “Якщо ви думаєте, що я жартую, як Трамп із Гренландією, то ні! Я серйозно хочу купити Могилянку”, – наголосив він у своєму дописі.

    Наразі Міністерство освіти офіційно не коментувало цю пропозицію.

  • З нового року запрацює новий закон про освіту: що зміниться для батьків

    З нового року запрацює новий закон про освіту: що зміниться для батьків

    З 1 січня 2025 року в Україні починає діяти новий Закон України “Про дошкільну освіту”, що стане основою для реформування та покращення якості дошкільної освіти в державі. Міністерство освіти і науки України повідомило про важливі зміни, які закон передбачає для вихователів, батьків, закладів освіти та органів влади.

    Закон передбачає оптимізацію робочого навантаження для вихователів та встановлення нових стандартів їх праці. Окрім цього, вихователі отримають право на 56 днів щорічної відпустки, що значно покращить умови праці. Також будуть встановлені вищі доплати та надбавки для педагогів, що дозволить підвищити мотивацію та забезпечити більш справедливі умови для працівників дошкільних установ.

    Закон також спрямований на підвищення доступності дошкільної освіти для дітей. Батьки отримають можливість вибирати форму навчання для своїх дітей: очну, мережеву або дистанційну. Крім того, передбачено створення нових типів організації освітнього процесу, таких як мобільні садочки, сімейні заклади або мінісадки, що дозволить адаптувати освіту до потреб різних регіонів та сімей.

    Важливою частиною нового законодавства є увага до інклюзивної освіти. Заклади дошкільної освіти повинні створювати відповідні умови для дітей з особливими освітніми потребами. Це забезпечить рівні можливості для всіх дітей, незалежно від їх фізичних чи інтелектуальних можливостей, що стане кроком до соціальної рівності.

    Згідно з новим законодавством, місцева влада та засновники дошкільних закладів будуть нести відповідальність за забезпечення необхідних ресурсів для садочків та за забезпечення доступності дошкільної освіти для всіх дітей. Також вони повинні будуть гарантувати справедливу оплату праці вихователів, що є важливим кроком для підвищення якості освіти та залучення кваліфікованих педагогів.

    Міністерство освіти і науки зазначає, що наразі триває розробка додаткових нормативно-правових актів, які допоможуть ефективно впровадити ці зміни на практиці. Загалом планується прийняти ще 28 нових нормативно-правових актів, що регламентуватимуть роботу дошкільних закладів та педагогічної спільноти.

  • МОН змінив умови вступу на магістратуру

    МОН змінив умови вступу на магістратуру

    Міністерство освіти і науки (МОН) України оголосило про нові умови вступу до магістратури, які набудуть чинності з 2025 року. Проєкт уже виставлено на громадське обговорення, а основні положення стосуються змін у процедурі подання заявок, іспитів і особливих умов для певних категорій вступників.

    Основні зміни у вступі до магістратури

    1. Базова вимога
      Вступати на магістратуру можуть випускники, які вже мають ступінь бакалавра або магістра.
    2. Іспити та порогові бали
      • Вступники складатимуть єдиний вступний іспит (ЄВІ) з іноземної мови та єдине фахове вступне випробування (ЄФВВ).
      • Мінімальний прохідний бал для ЄВІ — 5, для ЄФВВ — 35.
      • Додатково враховуватимуть мотиваційний лист.
    3. Процес подання заявок
      • Реєстрація електронних кабінетів стартує 1 липня 2025 року.
      • Подання документів можливе до 20 жовтня, з опцією завантаження кількох документів про попередню освіту.
      • Заклади вищої освіти можуть встановлювати окремі дедлайни для контрактного навчання.
    4. Формула конкурсного балу
      Конкурсний бал складатиметься з оцінок:

      • за тест із іноземної мови;
      • за тест загальної навчальної компетентності;
      • за фаховий іспит.
    5. Особливі умови для пільговиків
      • Учасники Революції Гідності, військовослужбовці та вступники з інвалідністю зможуть замість іспитів пройти співбесіду.

    Нові правила спрямовані на підвищення прозорості та уніфікацію вступу. Запровадження електронних кабінетів спрощує процес подання заявок, тоді як порогові бали гарантують базовий рівень підготовки вступників.

    Заклади вищої освіти отримують більше гнучкості, встановлюючи власні терміни для подання заявок на контрактне навчання. Це дозволить студентам, які не встигли подати заяви в основний період, мати додаткові шанси на вступ.

    Реформа у сфері освіти — це не лише інструмент для підвищення якості підготовки магістрів, але й можливість адаптувати систему освіти до сучасних викликів, — зазначили в МОН.

  • Гранти чи держзамовлення: які зміни чекають на вищу освіту в Україні

    Гранти чи держзамовлення: які зміни чекають на вищу освіту в Україні

    В Україні не планують скасовувати систему державного замовлення на здобуття вищої освіти, незважаючи на запуск пілотного проєкту грантової системи, яка покликана частково покривати витрати студентів на контрактне навчання. Обидві системи – гранти та державне замовлення – існуватимуть паралельно, за словами Сергія Бабака, голови Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій.

    За словами Бабака, державне замовлення зберігається, оскільки є певні спеціальності, де держава виступає монополістом як роботодавець. Це, зокрема, стосується вчителів, частини медиків і працівників атомної енергетики, які працюють на державу. Вони повинні готуватися за бюджетні кошти, адже держава потребує саме таких фахівців.

    Паралельно з держзамовленням почав діяти пілотний проєкт із грантами, які покривають частину витрат на навчання за контрактом. Вступники можуть отримати гранти на суму від 15 до 25 тисяч гривень залежно від спеціальності. Це має мотивувати абітурієнтів обирати більш важливі для економіки країни напрямки, зокрема природничі та технічні спеціальності.

    Бабак зазначає, що через ризик втрати важливих спеціалістів для держави, зокрема в таких сферах, як атомна енергетика та високоточні технології, повна заміна системи державного замовлення грантами наразі не є доцільною. Водночас гранти можуть стати стимулом для майбутніх фахівців, щоб обирати спеціальності, яких бракує на ринку праці.

    Законопроєкт №10399, який запроваджує перехідний період, ухвалили у першому читанні. Під час цього перехідного етапу залишатиметься система держзамовлення, водночас паралельно вводитимуться гранти. Важливою частиною експерименту є аналіз того, як зміни впливають на вибір спеціальностей серед абітурієнтів. Якщо гранти будуть ефективними, то на майбутнє уряд розгляне можливість подальшого розвитку цієї системи.

    Що далі?

    На даний момент триває обробка даних щодо результатів пілотного проєкту. Важливим аспектом є мотивація студентів вибирати спеціальності, які мають високий попит в економіці та забезпечують стабільну кар’єру. Проте повне ухвалення змін до законодавства, яке передбачає впровадження грантової системи, може затягнутися до початку вступної кампанії 2025 року.

    Таким чином, хоча система державного замовлення в освіті збережеться, гранти на навчання можуть стати важливим інструментом для реформування освітнього процесу в Україні, стимулюючи правильний вибір майбутніх фахівців.