Golosnovinua.com

Позначка: Міністерство закордонних справ

  • Кадрова невизначеність: ситуація навколо очільників Міноборони та МЗС

    Кадрова невизначеність: ситуація навколо очільників Міноборони та МЗС

    Напередодні нового пленарного тижня Верховної Ради питання призначення постійних очільників оборонного та зовнішньополітичного відомств залишається головною кадровою інтригою в кулуарах парламенту.

    Контекст та можливі сценарії розвитку подій

    • Міністерство оборони: Після липневої відставки Михайла Федорова та призначення т.в.о. Євгенія Хмари в суспільстві й політикумі тривали дискусії щодо можливого реваншу чи повернення ексміністра. Попри заяви самого Федорова про готовність працювати лише на цій посаді та акції підтримки, Офіс Президента не поспішає повторно подавати його кандидатуру.
    • Міністерство закордонних справ: Андрій Сибіга продовжує повноцінно виконувати свої обов’язки та керувати дипломатичним корпусом (зокрема, очолював щорічну нараду українських послів на початку серпня 2026 року). Хоча в парламентських колах регулярно виникають чутки про ймовірну ротацію голови МЗС, офіційних заяв про його відставку з боку Офісу Президента чи самого дипломата не лунало.
    • Процедурний момент: Згідно з Конституцією України, призначення голів Міноборони та МЗС належить до виключної прерогативи Президента. Поки подань немає в системі Верховної Ради, депутати не мають юридичних підстав для голосування.

    З повідомлення нардепа Олексія Гончаренка:

    «На цю хвилину в Раду Зеленським не внесене подання на посаду міністра оборони та міністра закордонних справ. Нагадаю, що пленарний тиждень Ради починається післязавтра».

  • Сибігу розглядають на посаду посла у Польщі після виходу з МЗС

    Сибігу розглядають на посаду посла у Польщі після виходу з МЗС

    Посольство України у Варшаві найближчим часом змінить керівника. Після того як Василь Боднар перейде на посаду заступника міністра закордонних справ — про це 3 серпня на нараді послів заявив Володимир Зеленський, — одна з найважливіших дипломатичних місій Києва звільняється. І саме зараз у вузькому колі, яке відстежує кадрові процеси, з’явилася інформація: уже третє незалежне джерело підтверджує, що восени Андрій Сибіга може залишити посаду виконувача обов’язків міністра і вирушити послом до Польщі. Хто його замінить, поки невідомо.

    Сибіга — один із небагатьох українських дипломатів, для яких Варшава не є чужою територією. У 1998–2002 роках він працював другим, потім першим секретарем посольства. У 2008–2012-му — радником-посланником. Володіє польською. Після Туреччини (2016–2021) і посади заступника керівника Офісу президента (2021–2024) він став міністром у вересні 2024-го, замінивши Дмитра Кулебу. Після липневої урядової ротації 2026 року, коли Верховна Рада затвердила новий Кабмін на чолі з Сергієм Корецьким, Сибіга залишився виконувачем обов’язків. Повноцінне призначення міністрів закордонних справ і оборони тоді відклали.

    Польський напрямок для Києва залишається одночасно стратегічним і найскладнішим. Через територію сусідньої держави проходить левова частка логістики для фронту. У Польщі проживають близько двох мільйонів українців. Водночас останні півтора року відносини пройшли через кілька гострих фаз — історичні суперечки, рішення щодо орденів, риторика навколо УПА, антиукраїнські інциденти. Сибіга був одним із тих, хто намагався гасити ескалацію: у червні 2026-го він публічно повернув польську державну нагороду після рішення щодо ордена Зеленського, пізніше передавав Сікорському пакет антикризових кроків і неодноразово підкреслював, що емоції грають на руку лише Москві.

    Призначення досвідченого переговорника з глибоким знанням польського політичного поля на посаду посла виглядає логічним саме зараз, коли Боднар повертається до Києва, а відносини потребують не стільки публічної риторики, скільки щоденної, часто непублічної роботи. Для Банкової це також спосіб зберегти контроль над ключовим напрямом і не допустити різкої зміни курсу: Сибіга вже кілька років працює в одній системі координат з Офісом президента.

    Питання наступника залишається повністю відкритим. У грудні 2025-го в публічному просторі з’являлися чутки, що місце Сибіги може зайняти тодішній перший заступник міністра Сергій Кислиця. Однак від січня 2026-го Кислиця працює першим заступником керівника Офісу президента Кирила Буданова і в переговорних процесах з партнерами. Нових імен, які б активно обговорювалися в контексті повноцінного призначення на посаду міністра закордонних справ, у відкритих джерелах наразі немає. Після липневої ротації президент прямо говорив про необхідність закріпити за окремими людьми конкретні пріоритетні зовнішньополітичні треки — від США і ЄС до сусідів і Близького Сходу. Хто саме візьме на себе загальне керівництво МЗС, стане зрозуміло лише тоді, коли з’явиться офіційна номінація від Банкової.

    Поки міністерство працює в режимі виконувача обов’язків, а посольство у Варшаві готується до ротації, осінній кадровий сценарій, про який говорять джерела, може стати однією з перших видимих ознак того, як саме Банкова розставляє людей на ключових напрямках після липневого оновлення влади.

     

  • Банкова готує кадрові рішення щодо МЗС, імовірність звільнення Сибіги зросла до 70 відсотків

    Банкова готує кадрові рішення щодо МЗС, імовірність звільнення Сибіги зросла до 70 відсотків

    Імовірність звільнення виконувача обов’язків міністра закордонних справ Андрія Сибіги зросла з 50 до 70 відсотків. Про це редакції повідомило джерело, безпосередньо обізнане з кадровими обговореннями на Банковій. За його інформацією, рішення щодо керівництва МЗС та низки ключових дипломатичних призначень мають бути ухвалені до кінця поточного тижня. Водночас на момент підготовки матеріалу жодного остаточного кадрового рішення ще не прийнято.

    Зростання ймовірності відставки безпосередньо пов’язують із появою в публічному просторі інформації про 37 мільйонів гривень, викрадених у системі МЗС. Поширення цих відомостей, за версією співрозмовника, було свідомо спрямоване на те, щоб не допустити повернення до міністерства людей, яких пов’язують із командою колишнього міністра Дмитра Кулеби. У цьому ж контексті під питанням опинилося і подальше перебування Валерія Залужного на посаді посла України у Великій Британії.

    До появи інформації про 37 мільйонів імовірність звільнення Сибіги оцінювалася приблизно у 50 відсотків. Після цього баланс змістився. Співрозмовник характеризує ситуацію як свідомий крок, покликаний посилити політичний тиск і унеможливити кадрове повернення команди Дмитра Кулеби до дипломатичного відомства.

    Усередині МЗС ситуацію сприймають як продовження давнього внутрішнього протистояння. Дмитро Кулеба залишив посаду міністра у вересні 2024 року. Андрій Сибіга, який очолив відомство після нього, тривалий час вважався людиною, близькою до команди Андрія Єрмака. Нинішні кадрові процеси є частиною боротьби за контроль над міністерством і дипломатичною вертикаллю.

    На кону не лише посада очільника МЗС. Йдеться про те, хто формуватиме дипломатичну команду України, хто впливатиме на призначення послів у ключових столицях та хто визначатиме кадрову конфігурацію української дипломатії в найближчий період. При цьому джерело не стверджує, що йдеться про зміну зовнішньополітичного курсу держави. Боротьба точиться насамперед за апаратний контроль над інституцією, через яку цей курс реалізується.

    Конкретних прізвищ людей, яких намагаються не допустити до повернення в МЗС, не називають. Говорять лише про існування кількох центрів впливу, між якими триває боротьба за майбутній склад керівництва міністерства.

    Окремо і особливо гостро стоїть питання щодо Валерія Залужного. Колишній головнокомандувач Збройних сил України обіймає посаду посла у Великій Британії з 2024 року. Його фігура залишається однією з найбільш політично чутливих у всій системі державної влади. Будь-яке рішення стосовно нього автоматично виходить далеко за межі звичайної дипломатичної кадрової ротації і матиме резонанс як усередині країни, так і серед міжнародних партнерів.

    Посада Залужного зараз також перебуває в зоні ризику. Які саме варіанти обговорюються — залишається невідомим. Співрозмовник лише констатує факт, що питання його подальшого перебування в Лондоні є частиною ширших кадрових розрахунків на Банковій. Це додає ще один відчутний шар напруги до вже й без того складної ситуації навколо МЗС. Поки немає ясності ні щодо майбутнього міністерства, ні щодо одного з найбільш помітних і символічно значущих українських послів.

  • Донати на Україну перетворили на готівку: НАБУ викрило схему на 37 мільйонів у МЗС

    Донати на Україну перетворили на готівку: НАБУ викрило схему на 37 мільйонів у МЗС

    Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про підозру чотирьом учасникам організованої групи, яких слідство вважає причетними до заволодіння пожертвами іноземних громадян і міжнародних донорів, призначеними для підтримки України. За версією правоохоронців, кошти спрямовували на рахунок підконтрольної громадської організації, після чого виводили через приватних підприємців, юридичних осіб і конвертаційні центри.

    Слідство наразі встановило легалізацію понад 37 млн гривень. За курсом на момент імовірного вчинення злочинів ця сума становила приблизно 1,28 млн доларів. Водночас правоохоронці продовжують з’ясовувати повний обсяг коштів, які могли пройти через схему, та встановлювати інших можливих учасників.

    За даними НАБУ, до організованої групи входили колишній державний секретар Міністерства закордонних справ, який обіймав цю посаду у 2020–2024 роках, колишній керівник його апарату, котрий і надалі працює у дипломатичній системі, радник колишнього очільника МЗС та бухгалтер підконтрольної громадської організації. Організатором схеми слідство називає саме колишнього державного секретаря.

    Антикорупційні органи офіційно не оприлюднили імені ексчиновника. Водночас у відкритих документах Міністерства закордонних справ зазначено, що в цей період посаду державного секретаря обіймав Олександр Баньков. Документи МЗС за 2024 рік містять його ім’я та підпис як державного секретаря, а в грудні 2024 року уряд звільнив Банькова, призначивши на його місце Олександра Карасевича. Отже, медіа припускають, що в повідомленні НАБУ може йтися саме про Банькова, однак правоохоронці цього офіційно не підтвердили.

    За версією слідства, схема починалася із залучення міжнародної допомоги. Державний секретар нібито використовував свій службовий статус і контакти, щоб переконувати іноземних донорів, благодійників та працівників українських дипломатичних установ за кордоном переказувати пожертви не безпосередньо на рахунки держави, а на банківський рахунок визначеної громадської організації.

    Зовні такі перекази могли виглядати як звичайна благодійна підтримка України. Однак проведена у справі експертиза, як стверджує НАБУ, встановила, що отримані громадською організацією гроші юридично набували статусу цільових бюджетних коштів спеціального фонду Міністерства закордонних справ. Відповідно, вони мали використовуватися виключно за визначеним призначенням і перебували під особливим режимом контролю.

    Правоохоронці вважають, що замість фінансування передбачених потреб учасники групи організували багаторівневий механізм виведення коштів. Гроші з рахунку громадської організації перераховували підконтрольним фізичним особам-підприємцям та компаніям нібито як оплату послуг або виконання грантових проєктів.

    Після цього кошти, за даними слідства, надходили до конвертаційних центрів, де їх переводили у готівку. Отримані гроші учасники схеми начебто розподіляли між собою. Таким чином пожертви, які іноземці спрямовували на допомогу Україні, могли фактично опинитися у приватному розпорядженні посадовців та пов’язаних із ними осіб.

    Окрему роль у схемі, за версією НАБУ, відігравала документальна легалізація операцій. Щоб створити видимість законної діяльності громадської організації, підозрювані нібито виготовляли фіктивні офіційні листи, готували грантові угоди та вносили до них недостовірні відомості.

    Такі документи мали пояснювати походження платежів і підтверджувати, що гроші начебто витрачалися на реалізацію суспільно важливих програм. Насправді ж, як вважає слідство, значну частину коштів могли переводити компаніям і підприємцям, які не надавали реальних послуг або використовувалися лише як транзитна ланка.

    Дії підозрюваних кваліфікували одразу за кількома статтями Кримінального кодексу України. Йдеться про шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою, привласнення чи розтрату майна шляхом зловживання службовим становищем, а також легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом.

    Зокрема, у повідомленні зазначені частина четверта статті 190, частина п’ята статті 191 та частина третя статті 209 Кримінального кодексу. Ці положення передбачають відповідальність за особливо тяжкі корупційні та майнові злочини. Остаточну кваліфікацію дій кожного фігуранта, як і питання їхньої вини, визначатиме суд.

    Під час розслідування детективи також використовували матеріали Державної аудиторської служби України. Це може свідчити, що підставою для кримінального провадження стали не лише оперативні матеріали правоохоронців, а й виявлені аудиторами фінансові порушення або невідповідності у використанні коштів.

    Олександр Баньков до роботи у центральному апараті МЗС мав тривалий дипломатичний досвід. У 2017–2020 роках він був послом України в Румунії, після чого очолив адміністративний апарат Міністерства закордонних справ як державний секретар. На цій посаді він відповідав, зокрема, за організацію роботи міністерства, бюджетні та кадрові процеси. У відкритих матеріалах МЗС він фігурував як державний секретар щонайменше до осені 2024 року.

    Важливо, що саме перебування особи на відповідній посаді у зазначений НАБУ період не є самостійним доказом причетності до злочину. Офіційне повідомлення антикорупційного бюро не містить прізвищ, а отже, називати конкретного дипломата підозрюваним без прямого підтвердження правоохоронців юридично некоректно.

    Наразі слідство триває. Детективи мають встановити повний рух пожертв, перевірити договори громадської організації, з’ясувати роль кожного учасника та визначити, чи були до виведення грошей залучені інші посадовці, підприємці або працівники дипломатичних установ.

    Після оголошення підозр антикорупційні органи можуть звернутися до Вищого антикорупційного суду з клопотаннями про обрання запобіжних заходів. Інформації про рішення суду щодо підозрюваних на момент оприлюднення повідомлення не було.

    НАБУ нагадує, що відповідно до Конституції України кожна особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в суді та встановлено обвинувальним вироком, який набрав законної сили.

  • Німеччина хоче отримати пояснення щодо кадрових змін у ЗСУ

    Німеччина хоче отримати пояснення щодо кадрових змін у ЗСУ

    Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль заявив, що найближчим часом планує обговорити з виконувачем обов’язків міністра закордонних справ України Андрієм Сибігою останні кадрові зміни у вищому військовому керівництві держави. За словами очільника німецької дипломатії, Берлін прагне краще розуміти рішення української влади, оскільки залишається одним із ключових партнерів України. Про це повідомляє dpa через портал web.de.

    Виступаючи під час пресконференції в столиці Нігерії Абуджі, Йоганн Вадефуль наголосив, що має намір порушити під час розмови не лише питання кадрових рішень, а й загальну безпекову ситуацію в Україні. Він підкреслив, що Німеччина продовжує надавати Києву масштабну політичну, фінансову, економічну та військову підтримку, тому зацікавлена в розумінні процесів, які відбуваються всередині українських державних інституцій.

    «Німеччина є — і залишатиметься — одним із найбільших прихильників України політично, економічно та фінансово. Тому ми, звісно, вкрай зацікавлені знати, що саме там відбувається», — заявив глава МЗС Німеччини.

    Водночас Вадефуль висловив упевненість, що рішення, ухвалені українським керівництвом, матимуть зрозуміле пояснення для міжнародних партнерів, а курс на проведення реформ в Україні буде збережений.

    Заява німецького міністра пролунала на тлі масштабних кадрових змін у секторі безпеки та оборони України. Після відставки уряду Юлії Свириденко, яку Верховна Рада підтримала 14 липня, свої посади залишили й окремі високопосадовці. Згодом стало відомо про конфлікт між колишнім міністром оборони Федоровим і тодішнім головнокомандувачем Збройних сил України Олександром Сирським. Президент Володимир Зеленський назвав цей конфлікт однією з причин кадрового рішення щодо міністра оборони.

    Сам Сирський публічно заявив, що не був обізнаний про існування такого конфлікту, хоча визнав, що у своїй роботі іноді дотримується жорсткого стилю керівництва.

    Кадрові перестановки викликали широкий суспільний резонанс. У Києві та низці інших українських міст уже кілька днів тривають акції протесту, учасники яких виступають проти звільнення Федорова та водночас закликають до відставки Сирського. На цьому тлі президент України провів серію зустрічей із керівництвом Збройних сил, зокрема з командувачем Об’єднаних сил Михайлом Драпатим.

    За інформацією Bloomberg, українська влада розглядала понад десять кандидатур на посаду головнокомандувача ЗСУ, а одним із головних претендентів вважався саме Драпатий. Зрештою 22 липня президент Володимир Зеленський офіційно призначив його новим головнокомандувачем Збройних сил України.

    У Берліні підкреслюють, що кадрові зміни в українському військовому керівництві не впливають на стратегічну підтримку України з боку Німеччини. Водночас німецька сторона прагне отримати безпосередні роз’яснення від українського керівництва щодо причин ухвалених рішень та їхнього впливу на подальше реформування сектору оборони і безпеки.

  • Брат Залужного за час війни заробив мільйони в Міноборони, а нещодавно став радником в МЗС

    Брат Залужного за час війни заробив мільйони в Міноборони, а нещодавно став радником в МЗС

    Брат посла у Великобританії, колишнього Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного Артур також змінив військову службу на дипломатичну. Рідний брат Залужного працює радником у Міністерстві закордонних справ. На цю посаду його було призначено у 2024 році.

    Про це пише видання 360ua.news.

    Згідно даних декларації Артура Залужного, його зарплата у Міноборони склала  склала 1 228 357 гривень за рік. Ще 3 191 103 гривень Артур Залужний отримав як “компенсацію під час перебування у довготерміновому відрядженні”.

    А за пів року з початку повномасштабного вторгнення, у вересні 2022-го, Артур Залужний став власником позашляховика VOLKSWAGEN ATLAS.

    Також, згідно даних декларації Артура Залужного за 2023 рік, він не має жодного рахунку в українських банках. Натомість в декларації вказаний закордонний рахунок в бельгійському ING Belgium (Брюссель) із задекларованою сумою у розмірі 14 000 євро.

    Відкритим лишається питання, чи дійсно у громадянина України Артура Залужного відсутні рахунки в українських банках, чи то молодший Залужний навмисно “забув” вказати їх у своїй декларації.

    ФОТО: Фрагмент декларації рідного брата екс-главкома Артура Залужного за 2023 рік
  • Україна не планує створювати ядерну зброю — офіційне спростування від МЗС

    Україна не планує створювати ядерну зброю — офіційне спростування від МЗС

    Речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий спростував інформацію британського видання The Times, яке повідомило про можливість України створити “елементарну ядерну зброю” за кілька місяців. За словами Тихого, ці заяви не відповідають дійсності, і Україна дотримується своїх міжнародних зобов’язань, зокрема в рамках Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ).

    “Україна не володіє, не розробляє і не має наміру створювати ядерну зброю. Ми тісно співпрацюємо з Міжнародним агентством з атомної енергії (МАГАТЕ) і повністю прозорі для їх моніторингу, що унеможливлює використання ядерних матеріалів у військових цілях”, — заявив Тихий.

    Згідно з повідомленням The Times, Україна нібито має можливість створити ядерну зброю, зокрема бомбу з плутонію за технологією, подібною до тієї, що була використана для бомби “Товстун”, яку США скинули на Нагасакі у 1945 році. Однак ці твердження не підтверджуються офіційними заявами уряду України.

    Зокрема, The Times зазначило, що в разі відсутності військової допомоги від США, Україні могло б бути доцільно використовувати плутоній, отриманий із відпрацьованих паливних стрижнів ядерних реакторів, замість збагачення урану. Однак такі припущення не знаходять підтримки серед українських посадовців.

    Президент України Володимир Зеленський неодноразово підкреслював, що Україна не має наміру повернути собі ядерну зброю. Він наголошував, що для забезпечення безпеки країни Київ очікує на “безпекову парасольку”, що включає в себе можливість вступу до НАТО. Цю позицію він нещодавно повторив під час переговорів з обраним президентом США Дональдом Трампом.

  • Офіс Президента працює над тим, щоб скасувати виплати українцям за кордоном

    Офіс Президента працює над тим, щоб скасувати виплати українцям за кордоном

    За інформацією з джерел в Офісі Президента України, Банкова доручила Міністерству закордонних справ активізувати зусилля щодо скасування соціальних виплат для українців, які виїхали за кордон з початку військового конфлікту. Офіс Президента розглядає цей напрямок як пріоритетний, оскільки він має допомогти розв’язати одразу кілька стратегічних питань, важливих для країни.

    По-перше, ініціатива спрямована на повернення українських чоловіків, які покинули країну в часи військової мобілізації. Обмеження соціальних виплат може стимулювати їхнє повернення та активізацію участі в економіці та обороні України. Крім того, такий крок може утримати громадян усередині країни, створюючи менш привабливі умови для еміграції.

    Другим важливим мотивом є збереження та підтримка потоку грошових переказів з-за кордону, які залишаються значною частиною економіки України. Як зазначають джерела, скорочення цих переказів через тривале перебування українців за кордоном може послабити фінансовий стан країни, особливо в умовах війни. Політика щодо обмеження соціальної підтримки за кордоном може спонукати громадян до повернення, що в підсумку позитивно позначиться на грошових потоках до України.

  • Сибіга їде в Будапешт щоб налагодити відносини з Угорщиною

    Сибіга їде в Будапешт щоб налагодити відносини з Угорщиною

    У Будапешті очільник українського Міністерства закордонних справ Андрій Сибіга зустрінеться з угорським міністром закордонних справ Петером Сійярто. Під час двосторонніх переговорів планується обговорити ряд важливих питань, пов’язаних із розвитком добросусідських відносин.

    На зустрічі буде акцентовано на реалізації спільних проєктів у сферах економіки, прикордонної інфраструктури та захисту прав національних меншин. Сибіга і Сійярто також планують обговорити євроінтеграційний курс України, питання її вступу до НАТО, а також формулу миру, яка могла б стати шляхом до завершення російської агресії.

    Візит Сибіги до Будапешта є частиною його регіонального турне, метою якого є зміцнення добросусідських відносин і просування України на шляху до членства в Європейському Союзі та НАТО. Після завершення переговорів очільники МЗС зроблять заяви для преси, щоб підсумувати результати зустрічі.

    Варто зазначити, що перед візитом міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто анонсував зустріч, підкресливши наявність незавершеної суперечки з українською стороною, яка стосується прав угорської меншини в Україні.