Golosnovinua.com

Позначка: Міноборони Естонії

  • РФ могла тимчасово зменшити удари для накопичення ракет — оцінка Естонії

    РФ могла тимчасово зменшити удари для накопичення ракет — оцінка Естонії

    Інтенсивність російських повітряних ударів по території України могла тимчасово знизитися не через нестачу засобів ураження, а в межах свідомої тактики накопичення ресурсів для подальших масованих атак. Про це попередив очільник відділу оборонної готовності Міністерства оборони Естонії Герт Каю в коментарі для естонського мовника ERR, оцінюючи поточну динаміку російських ударів і можливі подальші сценарії їх розвитку.

    За його словами, дані оборонного відомства Естонії свідчать, що протягом минулого тижня Росія застосувала приблизно 900 безпілотників і 12 ракет для атак по Україні. Водночас, як зазначив Каю, це приблизно на 35% менше за кількістю дронів і на 84% менше за кількістю ракет у порівнянні з попередніми періодами. На перший погляд, така динаміка може виглядати як зниження інтенсивності бойових дій у повітрі, однак естонські військові аналітики розглядають її радше як можливу оперативну паузу.

    Каю наголосив, що подібні періоди зменшення активності вже спостерігалися раніше і нерідко передували новим хвилям масованих комбінованих атак. За його оцінкою, Росія може цілеспрямовано накопичувати ракети та дрони, щоб у подальшому одночасно застосувати велику кількість засобів повітряного нападу. Така тактика, за його словами, має на меті перевантажити українську систему протиповітряної оборони, ускладнивши перехоплення цілей і підвищивши ймовірність ураження критичної інфраструктури.

    Естонський представник звернув увагу, що сучасна російська стратегія повітряних ударів може бути гнучкою і залежати від темпів виробництва озброєнь, логістики, а також від оцінки ефективності української ППО. У цьому контексті навіть тимчасове зменшення інтенсивності ударів не обов’язково означає ослаблення можливостей РФ, а може бути елементом підготовки до більш концентрованого застосування сили в майбутньому.

    Окремо Каю прокоментував вплив українських далекобійних ударів по території Росії, зазначивши, що кампанія діпстрайків створює для Кремля складні дилеми у сфері оборони. За його словами, Росія змушена обирати, які об’єкти захищати в першу чергу, оскільки наявні системи протиповітряної оборони не здатні забезпечити одночасне прикриття всіх стратегічно важливих напрямків. Це, як зазначає він, призводить до ситуації, коли частина інфраструктури залишається менш захищеною і потенційно вразливою до ураження.

    За оцінкою естонського оборонного відомства, така ситуація змушує російське керівництво розподіляти ресурси між фронтом, глибоким тилом і критичною інфраструктурою, що ускладнює загальну систему оборони. Водночас це створює додатковий тиск на російську військову логістику та змушує ухвалювати рішення про пріоритети захисту в умовах обмежених можливостей.

    У ширшому контексті експерти зазначають, що повітряна кампанія Росії проти України залишається динамічною і може змінюватися хвилеподібно — періоди зменшення активності часто змінюються різким зростанням інтенсивності атак. Це робить прогнозування подальших ударів складним, а ситуацію навколо української критичної інфраструктури — вразливою до різких ескалацій.

    На тлі цього українські сили продовжують зміцнювати систему протиповітряної оборони та розвивати засоби виявлення і знищення повітряних цілей, одночасно завдаючи ударів по військовій інфраструктурі Росії, що, за оцінками аналітиків, також впливає на розподіл російських ресурсів і темпи підготовки нових атак.

  • Естонія зробила вибір: 67% громадян підтримують Україну, а 81% готові воювати за свою країну

    Естонія зробила вибір: 67% громадян підтримують Україну, а 81% готові воювати за свою країну

    Переважна більшість жителів Естонії продовжує підтримувати Україну у війні проти російської агресії. Як повідомляє ERR, нове загальнонаціональне дослідження, проведене на замовлення Міністерства оборони Естонії, показало, що 67% громадян виступають за подальшу допомогу Україні. Показово, що цей рівень підтримки залишається стабільним уже протягом року, попри затяжний характер війни, економічні виклики та активну російську пропаганду.

    Результати опитування, проведеного соціологічною компанією Kantar Emor у березні 2026 року, свідчать про високий рівень солідарності естонського суспільства з Україною. У дослідженні взяли участь 1372 мешканці країни віком від 15 до 74 років. Опитування охоплювало питання безпеки, оборони, ставлення до НАТО та підтримки України.

    Згідно з результатами, двоє з трьох жителів Естонії вважають, що підтримка України має продовжуватися незалежно від тривалості війни. Особливо високий рівень підтримки зафіксовано серед етнічних естонців – 80% респондентів цієї категорії виступають за подальшу допомогу Києву. Водночас серед представників інших національностей, переважно російськомовного населення, цей показник становить 41%.

    Аналітики зазначають, що розрив у поглядах між різними етнічними групами зберігається з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Проте навіть серед неетнічних естонців рівень підтримки України залишається вищим, ніж у багатьох країнах Західної Європи.

    Дослідження також продемонструвало високий рівень усвідомлення безпекових ризиків у самій Естонії. Близько 81% респондентів переконані, що країна повинна чинити збройний опір у випадку військового нападу. Це один із найвищих показників за всю історію подібних соціологічних досліджень у державі.

    Понад 60% опитаних заявили, що готові особисто долучитися до захисту країни відповідно до своїх можливостей та навичок. Йдеться не лише про службу у війську, а й про волонтерську діяльність, цивільну оборону, логістичну підтримку та інші форми спротиву.

    Окремо соціологи дослідили ставлення громадян до оборонного бюджету. Дві третини естонців переконані, що нинішній рівень фінансування оборони потрібно зберегти або навіть збільшити. Така позиція пояснюється зростанням занепокоєння через безпекову ситуацію у Балтійському регіоні та агресивну політику Російської Федерації.

    Ці результати корелюють з іншим дослідженням, оприлюдненим того ж дня. Згідно з ним, 82% громадян підтримують членство Естонії в НАТО. Таким чином, Альянс залишається інституцією з найвищим рівнем суспільної довіри серед естонців.

    Після початку повномасштабної війни Естонія стала одним із найактивніших союзників України серед усіх країн Європи. За часткою допомоги відносно ВВП Таллінн стабільно входить до числа світових лідерів. Естонія передала Україні військову техніку, артилерійські системи, боєприпаси, засоби зв’язку, автомобілі, обладнання для кібербезпеки та гуманітарну допомогу.

    Крім військової підтримки, естонський уряд послідовно виступає за посилення санкцій проти Росії, конфіскацію заморожених російських активів на користь України та прискорення вступу України до Європейського Союзу й НАТО.

    Президент Естонії та представники уряду неодноразово наголошували, що доля України безпосередньо пов’язана з безпекою всієї Європи. На думку естонського керівництва, перемога України є ключовою умовою для стримування подальшої агресії Кремля.

    Експерти відзначають, що стабільний рівень підтримки України серед естонців є особливо показовим на тлі втоми від війни, яка спостерігається в окремих європейських країнах. В Естонії ж переважає переконання, що допомога Україні є не лише актом солідарності, а й інвестицією у власну безпеку.

    Соціологи також звертають увагу на те, що підтримка України в Естонії залишається високою навіть попри економічні труднощі, інфляційний тиск та зростання витрат на оборону. Це свідчить про глибоке розуміння суспільством безпекових викликів, які створює російська агресія для всього регіону Балтійського моря.

    Таким чином, результати нового опитування підтверджують: Естонія залишається одним із найпослідовніших союзників України у Європі. Більшість громадян підтримує продовження допомоги Києву, готова інвестувати більше коштів у власну оборону та вважає необхідним чинити опір будь-якій потенційній агресії. На тлі триваючої війни такі настрої демонструють високий рівень національної єдності та усвідомлення спільних загроз для всієї Європи.