Golosnovinua.com

Позначка: міни

  • Зброя, яка думає сама: українські інженери створюють системи, що змінюють поле бою

    Зброя, яка думає сама: українські інженери створюють системи, що змінюють поле бою

    Українська оборонна промисловість за роки повномасштабної війни пройшла шлях від екстреного виробництва FPV-дронів у невеликих майстернях до створення автономних систем, здатних самостійно знаходити повітряні цілі, роботизованих комплексів для розмінування та технологій, у яких штучний інтелект дедалі більше перебирає на себе роботу оператора.

    Саме кільком таким розробкам присвячений новий матеріал NV про український військово-промисловий комплекс. Серед найбільш незвичних рішень — турель із використанням ШІ, яка має автоматично виявляти та знищувати FPV-дрони, а також магнітна система для наземного роботизованого комплексу, здатна провокувати спрацювання певних мін ще до наближення самої машини.

    І це вже не окремі експерименти ентузіастів. Український defense tech фактично сформував окрему екосистему, яка налічує тисячі команд і проєктів.

    За актуальними даними державного оборонного кластера Brave1, у його системі зареєстровано понад 2500 компаній та більш ніж 5000 розробок. Серед них понад 500 виробників безпілотників, понад 300 команд у сфері РЕБ та радіоелектронної розвідки, понад 200 розробників наземних роботизованих комплексів і більш ніж 200 команд, які працюють зі штучним інтелектом. Окремими напрямами вже стали ракети, морські дрони та боєприпаси.

    Тобто йдеться не просто про масштабування виробництва звичайних FPV.

    Війна поступово переходить у фазу, де вирішальними стають автономність, швидкість реакції та мінімізація участі людини в найбільш небезпечних операціях.

    Одним із головних прикладів цього тренду є боротьба з FPV-дронами.

    Невеликі ударні безпілотники стали одним із наймасовіших засобів ураження на фронті. Через їхню дешевизну противник може використовувати десятки апаратів на обмеженій ділянці, а час між виявленням FPV і його ударом часто вимірюється секундами.

    Людина фізично не завжди встигає побачити ціль, оцінити траєкторію, розвернути зброю та відкрити вогонь.

    Тому наступний логічний крок — передати частину цього циклу машині.

    Саме тут з’являються автоматизовані турелі з комп’ютерним зором та алгоритмами розпізнавання об’єктів. Система може постійно контролювати сектор, знаходити невеликі рухомі цілі, супроводжувати їх і допомагати оператору або автоматично наводити зброю.

    Це не означає, що людина повністю зникає з процесу застосування зброї. Рівень автономності залежить від конкретної системи та режиму її використання. Але сама тенденція очевидна: час від виявлення цілі до реакції скорочується максимально.

    Подібні процеси вже відбуваються і в українській протиповітряній обороні.

    У червні український оборонний сектор повідомив про успішні бойові випробування технології, яка автоматизує до 95% процесу перехоплення ударних безпілотників. Фактично оператору вже не потрібно вручну виконувати весь політ дрона-перехоплювача від старту до контакту з ціллю.

    Brave1 паралельно почав стратегічну співпрацю з командуванням Повітряних сил у напрямі так званого «малого ППО». До кластера вже входять понад 100 розробників дронів-перехоплювачів, а одним із ключових напрямів є протидія швидкісним, зокрема реактивним, безпілотникам.

    Інший напрям революції відбувається не в небі, а на землі.

    Наземні роботизовані комплекси дедалі частіше використовують для доставки вантажів, евакуації поранених, встановлення мін, розвідки, вогневої підтримки та інших завдань, де присутність військовослужбовця створює надмірний ризик.

    Але у таких машин є фундаментальна проблема — мінні поля.

    Саме тому команда Trinity Robotics, яку згадує NV, розробила спеціальне магнітне рішення для НРК. Його завдання — створювати магнітне поле попереду роботизованої платформи та провокувати спрацювання окремих мін із магнітними датчиками до того, як безпосередньо до них доїде сам робот.

    Ідея проста лише на перший погляд.

    Сучасні протитанкові міни можуть реагувати не тільки на безпосередній фізичний тиск. Частина боєприпасів має магнітні датчики, які фіксують зміну магнітного поля під час наближення великої металевої техніки.

    Якщо штучно створити потрібний сигнал на безпечній відстані перед платформою, міну теоретично можна змусити спрацювати раніше.

    У такій логіці робот фактично отримує своєрідний «електромагнітний щуп».

    Водночас це не універсальний засіб розмінування: різні міни мають різні принципи спрацювання, захист від саперних методів та алгоритми протидії. Але для наземних роботів навіть часткове зменшення ризику на мінованій ділянці може мати велике значення.

    Особливо важливо, що подібні технології народжуються не в лабораторіях, відірваних від фронту.

    Українська модель оборонних інновацій передбачає дуже короткий цикл: військові формують потребу — компанія створює прототип — виріб тестується — отримує відгуки з бойових підрозділів — конструкцію переробляють — і цикл повторюється.

    Саме швидкість цього процесу стала однією з причин, через які український досвід активно вивчає НАТО.

    Заступниця генерального секретаря Альянсу Радміла Шекерінська в липні прямо заявила, що Україна перетворилася з отримувача допомоги на «постачальника безпеки». За її словами, країни НАТО та ЄС уже не просто допомагають Києву, а переймають український досвід, знання та технологічні рішення.

    В Альянсі навіть створено окремий центр JATEC у Польщі, де українські військові та експерти разом із представниками НАТО систематизують уроки війни та адаптують їх до майбутніх доктрин Альянсу.

    І це відбувається на тлі колосального зростання самого українського ВПК.

    Лише у 2025 році Міністерство оборони допустило до експлуатації понад 1300 нових українських зразків озброєння та військової техніки — на 25% більше, ніж роком раніше. Найбільшу групу становили безпілотні авіаційні комплекси — понад 550 зразків. Ще понад 270 припало на різні боєприпаси.

    У 2026 році темпи не знизилися.

    Лише протягом травня Міноборони допустило до експлуатації 175 нових зразків, причому майже 93% із них були створені українськими виробниками.

    Brave1 водночас розширив фінансування найперспективніших технологій. У липні кластер разом із Силами оборони визначив 53 технологічні пріоритети у дев’яти напрямках, а максимальний грант для окремої розробки збільшено до 8 млн грн.

    Ще показовіші масштаби накопиченого фінансування. За перші три роки роботи Brave1 профінансував майже 1000 грантів на суму понад 5,8 млрд грн.

    Причому технологічний пошук ведеться одразу у кількох критичних напрямах.

    Навесні Міноборони тестувало нове покоління українських дронів-бомберів зі збільшеною дальністю, більшою вантажопідйомністю та захищеним каналом зв’язку.

    У квітні Brave1 випробував нові FPV-системи, спеціально створені для роботи в умовах активної російської радіоелектронної боротьби. У тестах брали участь одразу вісім українських виробників.

    Паралельно розвиваються перехоплювачі, роботизовані наземні системи, автономна навігація, комп’ютерний зір і системи прийняття рішень на основі ШІ.

    По суті, Україна зараз намагається вирішити одну фундаментальну проблему сучасної війни: як максимально прибрати військового з тієї точки, де його може вбити противник.

    Якщо вантаж можна доставити наземним роботом — людина не повинна їхати під FPV.

    Якщо дрон здатен сам знайти Shahed — оператору не потрібно вручну вести перехоплювач десятки кілометрів.

    Якщо автоматична турель реагує на FPV за секунди — військовому не треба самому стояти біля кулемета і чекати на дрон.

    Якщо міну можна підірвати перед наземною платформою — до неї не потрібно відправляти сапера.

    У цьому й полягає головна зміна українського defense tech: це вже не просто створення більшої кількості зброї. Це поступовий перехід до роботизованого та алгоритмічного поля бою, де людина визначає завдання, а дедалі більшу частину небезпечної роботи виконують машини.

    Саме тому український досвід сьогодні цікавить НАТО.

    Шекерінська наголошувала, що союзники вже використовують уроки України у питаннях безпілотних систем, радіоелектронної боротьби, швидкої адаптації та ухвалення рішень. Підтримка України, за її словами, одночасно допомагає самим країнам Альянсу вдосконалювати власне стримування та оборону.

    Тобто за чотири роки великої війни відбулася принципова зміна.

    На початку вторгнення Україна критично залежала від того, яку техніку партнери погодяться передати зі своїх запасів.

    У 2026 році ситуація вже інша: західні компанії інвестують в українську оборонну промисловість, НАТО вивчає українські технологічні рішення, а українські інженери створюють системи, яких ще кілька років тому не існувало навіть як окремої категорії озброєння.

    І саме турель, яка сама бачить FPV, чи робот із магнітом-сапером найкраще демонструють, у який бік рухається війна майбутнього: менше людей у зоні прямої небезпеки, більше роботів, сенсорів, алгоритмів і штучного інтелекту.

  • Нова небезпека через спеку: у Європі почали вибухати боєприпаси часів світових воєн

    Нова небезпека через спеку: у Європі почали вибухати боєприпаси часів світових воєн

    Масштабні лісові пожежі, які охопили Європу влітку 2026 року, виявили ще одну небезпечну проблему. Вогонь та екстремально високі температури оголюють боєприпаси часів Першої та Другої світових воєн, які десятиліттями залишалися під землею. Частина старих бомб, мін і снарядів уже детонувала через сильний жар. Про такі випадки повідомляли у Франції, Бельгії, Німеччині та Нідерландах.

    Про нову загрозу пише Associated Press. Нерозірвані боєприпаси особливо небезпечні для пожежників та інших екстрених служб: через ризик вибуху рятувальники не завжди можуть наблизитися до осередків займання і змушені боротися з вогнем із безпечнішої відстані.

    Пожежі змушують «прокидатися» боєприпаси, що пролежали в землі десятиліттями

    Під час двох світових воєн на території Європи залишилися величезні обсяги боєприпасів. Особливо багато їх на місцях колишніх масштабних боїв, військових полігонів та бомбардувань.

    Частина снарядів, авіабомб і мін не вибухнула та залишилася в ґрунті. Через понад 80 років після завершення Другої світової війни такі знахідки досі регулярно фіксують у різних країнах Європи.

    Але нинішні масштабні пожежі створили додатковий ризик. Полум’я знищує рослинність, яка десятиліттями приховувала боєприпаси, а висока температура може безпосередньо спровокувати детонацію вибухівки.

    Представник німецької землі Північний Рейн-Вестфалія Йонас Тепе пояснив AP, що нерозірвані боєприпаси стають особливо небезпечними саме під час лісових пожеж, оскільки сильний жар здатний привести вибухівку в дію.

    Вибухи старих боєприпасів на тлі пожеж цього літа вже фіксували у Франції, Бельгії, Німеччині та Нідерландах. У деяких небезпечних районах до роботи доводиться залучати спеціалістів зі знешкодження вибухонебезпечних предметів.

    Особливо небезпечно на місцях великих битв

    Одним із проблемних районів стали Високі Фени — природний регіон на території Бельгії неподалік кордону з Німеччиною. Саме тут у роки Другої світової війни точилися запеклі бої.

    Ліси регіону досі приховують міни, бомби, снаряди та інші вибухонебезпечні залишки війни. Після капітуляції Німеччини в 1945 році такі боєприпаси продовжували становити смертельну загрозу: за даними місцевого історика Бернара Коллара, протягом перших чотирьох післявоєнних років вони забрали життя шістьох цивільних.

    У серпні Бельгія зіткнулася з найбільшою лісовою пожежею в сучасній історії країни. У Високих Фенах вогонь охопив близько 3 тисяч гектарів, а до боротьби зі стихією залучали сотні пожежників, військових, фермерів та авіацію. Особливу складність становлять торфовища: вогонь може проникати глибоко під поверхню й тліти протягом тривалого часу.

    Небезпека старих боєприпасів додатково ускладнює роботу рятувальників.

    Проблема для Бельгії далеко не нова. За інформацією AP, у країні щороку надходять понад 3 тисячі повідомлень про знайдені боєприпаси минулих воєн. Спеціалісти знешкоджують приблизно 200–250 тонн таких вибухонебезпечних предметів на рік.

    У Німеччині через боєприпаси пожежі доводиться гасити дистанційно

    Схожа проблема виникла й у Німеччині. Особливо небезпечними залишаються ліси, де під час Другої світової війни проходили великі битви або розташовувалися військові об’єкти.

    Через ризик детонації боєприпасів звичайні методи боротьби з вогнем там можуть бути надто небезпечними. У деяких районах Німеччини для гасіння пожеж застосовують дистанційно керовані машини з водяними гарматами, щоб не наражати пожежників на ризик вибуху.

    Цього літа в районі Гюртгенського лісу пожежа вже призводила до евакуації приблизно двох тисяч людей. Роботу рятувальників ускладнювали саме нерозірвані боєприпаси часів Другої світової війни.

    Небезпеку приховує не лише земля

    Сильна спека та посуха створюють ще одну проблему. Через падіння рівня води в європейських річках на поверхні з’являються предмети, які залишалися прихованими десятиліттями.

    Зокрема, посуха вже допомагала виявляти залишки німецьких військових кораблів, військову техніку та боєприпаси. У Будапешті владі доводилося перекривати міст Маргіт після того, як біля його основи через низький рівень води виявили бомбу часів Другої світової війни.

    Таким чином, екстремальна погода фактично повертає на поверхню небезпечну спадщину двох світових воєн — як із землі, так і з водойм.

    Європа переживає надзвичайно важкий сезон пожеж

    Проблема старих боєприпасів виникла на тлі одного з найважчих сезонів лісових пожеж у Європі.

    За даними Reuters станом на середину серпня, протягом 2026 року в Європі вигоріло понад 576 тисяч гектарів територій — площа, яка приблизно вдвічі перевищує площу Люксембургу.

    Великі пожежі цього літа фіксували у Франції, Іспанії, Португалії, Німеччині, Бельгії, Греції, Хорватії та інших країнах. Вони призводили до загибелі людей, масштабних евакуацій і знищення будинків.

    У Бельгії пожежа у Високих Фенах охопила близько 3 тисяч гектарів. У Хорватії через одну з великих пожеж евакуювали близько тисячі людей. Значні площі вигоріли також в Іспанії.

    Тепер до звичних ризиків — полум’я, задимлення, руйнування будинків та евакуації — додається ще одна загроза: вибухи боєприпасів, які залишилися в європейській землі після воєн XX століття.

    Фахівці попереджають, що проблема може зберігатися ще багато років. Повністю очистити величезні території колишніх полів бою від усіх вибухонебезпечних предметів надзвичайно складно. А дедалі спекотніші й сухіші літні періоди підвищують імовірність того, що пожежі діставатимуться до місць, де старі снаряди та бомби залишалися недоторканими десятиліттями.

  • В’їзд у Куп’янськ закритий, жителі евакуюються пішки

    В’їзд у Куп’янськ закритий, жителі евакуюються пішки

    У Харківській області в’їзд у Куп’янськ наразі повністю закритий, включно для волонтерів. Про це повідомила журналістка Анна Черненко в ефірі «Громадського радіо». За її словами, мешканці, які прагнуть евакуюватися, змушені виходити з міста пішки або просити допомоги у військових та правоохоронців, які мають можливість потрапити в населений пункт.

    За офіційними даними, у Куп’янську наразі перебуває близько 650 людей. Ситуація ускладнюється тим, що в місті немає медиків, а отже, місцеві жителі не можуть отримати необхідну медичну допомогу.

    Будь-які переміщення у місті та на його околицях є небезпечними, оскільки російські війська встановлюють міни на дорогах. Це створює додаткові ризики як для цивільних, так і для тих, хто намагається організувати евакуацію.

  • Дніпропетровщина готується до оборони: як область укріплює рубежі перед загрозою вторгнення рф

    Дніпропетровщина готується до оборони: як область укріплює рубежі перед загрозою вторгнення рф

    На тлі загрози нових наступів російської армії, Дніпропетровська область серйозно зміцнює свої оборонні позиції. Як повідомляє аналітичний проєкт Deepstate, регіон активно готується до потенційного бойового зіткнення, зосередивши зусилля на інженерних укріпленнях, підземних позиціях і багаторівневій лінії оборони.

    Протитанкові рови, міни та “зуби дракона”

    Оборонні рубежі передбачають класичні, але ефективні елементи інженерного захисту:

    • Протитанкові рови та “зуби дракона” мають зупинити важку техніку ворога;

    • Розставлені мінні поля та “ягоза” (спіралі Бруно) ускладнюють прорив піхоти;

    • Частину позицій спеціально маскують, щоб ускладнити виявлення з дронів.

    Захист від FPV-дронів: позиції під землею

    Враховуючи нові загрози сучасної війни, вогневі точки та укриття зводять під землею, щоб максимально убезпечити особовий склад від атак FPV-дронів, які активно застосовує ворог. Цей підхід враховує досвід боїв на східному фронті, де дрони стали одним із головних інструментів ураження.

    Три лінії оборони

    Система оборони побудована за трирівневою структурою:

    • Перша лінія — бойові бригади, які першими зустрінуть ворога;

    • Друга лінія — укріплення, створені військовими інженерами;

    • Третя лінія — найпотужніша, зосереджена на стратегічній глибині та перебуває під посиленою відповідальністю.

    Аналітики Deepstate підкреслюють, що оборона організована максимально відповідально і професійно.

    Стратегічна важливість регіону

    Дніпропетровщина є ключовою тиловою і логістичною ланкою для оборони Сходу та Півдня. Її втрата означала б прорив до центральної України, тому посилення оборони регіону — питання національної безпеки.

  • Міноборони закуповує міни у виробника, який провалив попередні контракти

    Міноборони закуповує міни у виробника, який провалив попередні контракти

    Міністерство оборони України планує закупити у державного виробника 300 тисяч 120-мм мін, попри те, що ця компанія не виконала попередні контракти. Громадська антикорупційна рада при МО України попереджає: такі закупівлі можуть поставити під загрозу забезпечення фронту боєприпасами та призвести до чергового скандалу.

    На цю ситуацію звернув увагу військовий експерт Сергій Згурець, який повідомив, що Міністерство оборони збирається знову працювати з підприємством, яке вже мало проблеми з виконанням державного замовлення.

    За даними Громадської антикорупційної ради, проблема полягає у тому, що Міноборони концентрує замовлення на одному виробнику, який вже продемонстрував неспроможність виконати попередні контракти. Хоча через режим секретності деталі угод не розголошуються, антикорупційні активісти заявляють: така схема ставить під загрозу стабільні поставки боєприпасів на фронт.

    ГАР МО вже неодноразово звертала увагу на цю проблему, але жодної реакції від керівництва оборонного відомства не було. В результаті, рада вирішила вийти у публічний простір, щоб привернути увагу до ситуації.

    Раніше стало відомо, що деякі з 120-мм мін, виготовлених державними підприємствами, були визнані неякісними. Міністр із питань стратегічних галузей промисловості Герман Сметанін заявив, що проблема полягає у порохах, які використовуються для виготовлення боєприпасів. Однак, за іншими даними, виробник застосовував неправильні підривачі – від танкових снарядів замість тих, що призначені для мінометів. В результаті міни просто не вибухали.

    Наразі Мінстратегпром уже визнав брак 24 тисяч мін, значну частину з яких довелося замінити. Однак проблема не вирішена – і Міноборони продовжує замовляти боєприпаси у цього ж виробника.

    Громадська антикорупційна рада при МО звернулася до Ставки Верховного Головнокомандувача з вимогою диверсифікувати закупівлі – тобто розподіляти замовлення між кількома виробниками, щоб уникнути залежності від одного постачальника.

    Також активісти вимагають:

    • Провести розслідування щодо постачання неякісних мін;

    • Опублікувати кількість боєприпасів, які були повернуті через дефекти;

    • Виявити та притягнути до відповідальності посадових осіб, які допустили ці порушення.

    Крім того, ГАР МО вже подала заяву до правоохоронних органів, у якій йдеться про можливі злочинні дії посадових осіб, відповідальних за взаємодію з виробниками.

    Військовий експерт Сергій Згурець наголошує, що питання постачання боєприпасів на фронт – це не просто бюрократична проблема, а питання виживання українських воїнів. Адже якщо браковані міни потраплять у зону бойових дій, це може призвести до трагічних наслідків.

    “Ситуація матиме продовження, і медійні структури будуть відстежувати події, пов’язані з цим замовленням. Бо поки оборонні підприємства постачають браковані міни, наші воїни на передовій змушені компенсувати це своєю мужністю”, – підсумував Згурець.

  • Неякісні міни для ЗСУ: у 417 випадках виявлено щось несправне

    Неякісні міни для ЗСУ: у 417 випадках виявлено щось несправне

    Міністр з питань стратегічних галузей промисловості Герман Сметанін під час виступу у Верховній Раді прокоментував проблему з постачанням неякісних мін для Збройних сил України. Він розповів, що з кількох мільйонів вироблених мін було зафіксовано 417 випадків нещодавнього спрацювання, викликаних дефектами імпортного порогу.

    Сметанін нагадав, що у цьому році Україна виробить 2,5 мільйона боєприпасів.

    “По ситуації, що склалася безпосередньо із 120, 82-міліметровими мінами…До наданої інформації Генеральним штабом ЗСУ України, що відповідно до звітів, які надійшли від військових частин Сил оборони, кількість нештатних спрацювань 120-міліметрових мін становить 417 нештатних спрацювань, із мільйонів – всього 417 нештатних спрацювань”, – заявив Сметанін.

    За його словами, комісією у складі представників Міністерства стратегічних галузей промисловості України, Міністерства оборони, заводу-виробника, Збройних Сил та СБУ була здійснена перевірка на заводі-виробнику.

    “Складено акт щодо невідповідності поставленої продукції Міністерству оборони. Виявлено недоліки, які були спричинені нештатним спрацюванням пороху, який був закуплений за кордоном. Довідково: для виготовлення метальних зарядів використовувались сферичні марки порохів, які використовуються з 1985 року країнами-членами НАТО для виробництва 81, 120-міліметрових мін. Однак в процесі експлуатації порох змінив свої властивості і став спрацьовувати нештатно. Прийняті всі необхідні міри, Міністерство оборони згідно актів…”, – стверджує Сметанін.

    Міноборони України повідомило, що причини нештатного спрацювання 120-міліметрових мін розслідує міжвідомча комісія. Наразі використання боєприпасів призупинили, браковану партію мін вилучили. За попередніми результатами розслідування, міни не спрацьовують через можливі причини дефектів, зокрема неякісні порохові заряди або порушення умов зберігання. За цим фактом ДБР розпочало кримінальне провадження.

    Згодом міністр з питань стратегічних галузей промисловості Герман Сметанін заявив, що з партії у 54 тисячі 120-мм мін, по яких була підозра по нештатному спрацюванню, близько 24 тисяч підлягають поверненню. Це менше ніж 1% продукції, виробленої цього року. Наразі виробники мін посилюють контроль якості на всіх етапах виробництва.

    Раніше в ЗМІ з’явилась інформація, що українські бійці використовують браковані мінометні міни виробництва “Укроборонпрому”. Військові на фронті скаржаться, що боєприпаси низької якості.

  • Міноборони призупинило використання дефектних мін і проводить перевірки інших боєприпасів

    Міноборони призупинило використання дефектних мін і проводить перевірки інших боєприпасів

    Міністерство оборони України продовжує розслідування причин нештатного спрацювання 120-міліметрових мін, що стали предметом уваги в медіа останніми тижнями. Комісія, створена для розслідування інциденту, працює вже третій тиждень, проте наразі інформація про хід дослідження залишається обмеженою.

    У пресслужбі Міноборони підкреслили, що така закритість пов’язана з безпекою і ефективністю роботи комісії, а також з умовами, що склалися через триваючу російську агресію. За словами представників відомства, це дозволяє забезпечити точність розслідування та уникнути поширення неперевірених відомостей, що можуть завдати шкоди.

    Попередні результати розслідування вказують на можливі дефекти боєприпасів. Зокрема, дослідження підтверджують ймовірність того, що причинами нештатного спрацювання могли бути неякісні порохові заряди або порушення умов зберігання мін, що призвело до їх пошкодження. У зв’язку з цим Міноборони прийняло рішення призупинити використання та видачу цих мін у Силах оборони. Вилучені боєприпаси передано для подальших досліджень.

    Оскільки виявлені дефекти можуть загрожувати безпеці українських військових, замість дефектних мін для військових підрозділів буде надано міни імпортного виробництва, які відповідають високим стандартам якості.

    У Міноборони також наголосили на необхідності проведення додаткових інспекцій щодо інших типів мін, зокрема мін інших калібрів. Комісія перевірить дотримання стандартів виробництва, якість компонентів та умови зберігання цих боєприпасів, аби запобігти подібним інцидентам у майбутньому. Державне бюро розслідувань (ДБР) порушило кримінальну справу за фактом постачання неякісних мін.

    Міністерство оборони обіцяє інформувати громадськість про хід розслідування, коли це не буде загрожувати безпеці національних інтересів.

  • Витрачено мільйони на мінування кордону: куди зникли гроші?

    Витрачено мільйони на мінування кордону: куди зникли гроші?

    Наше джерело повідомляє, що за документами на мінування кордону України в Харківській області витрачено понад 100-150 мільйонів гривень. Усі знали, що росіяни готуються заходити з цього напрямку. Грошей виділяли швидко і багато. У реальності нічого не було зроблено.

    Куди поділися міни і чому роботи з мінування полів і доріг не відбувалися, потрібно запитати у ставки Зеленського, яка контролює цей кейс разом із МО і Генштабом.

    Якщо в 5/10-ти кілометровій зоні складно і небезпечно будувати хороші фортифікації, то мінні поля робляться швидко. Але їх ніхто не зробив, чим подарував росіянам українські території.

    Крадуть усі в надії, що війна все спише.

    Усі наші джерела дають максимум тиждень до здачі Вовчанська в Харківській області. ЗС РФ уже почали оточувати місто.

    Якщо не буде перекинуто достатню кількість піхоти і озброєння, то місто впаде протягом наступних 7 днів. Якщо перекинуть резерви, то утримають місто до кінця травня, початку червня, але водночас втрати будуть колосальні і на обіцяному Зеленським Байдену осінньому наступі можна ставити хрест.

    Зараз на Банковій вирішується це питання.

  • Сумщина продовжує бути однією з найбільш замінованих територій України

    Сумщина продовжує бути однією з найбільш замінованих територій України

    У Сумській області триває активна діяльність з розмінування територій, які були звільнені від ворожої окупації. За допомогою машин механізованого розмінування вже очищено 39,92 гектари земельних ділянок. Наразі сапери Міжрегіонального центру швидкого реагування в Охтирському районі використовують машину MV-4 для обстеження земельних угідь одного з населених пунктів.

    Загалом, з початку війни сапери знешкодили понад 9 тисяч вибухонебезпечних предметів і провели обстеження території площею понад 4913 гектарів. Про це повідомляє Державна служба України з надзвичайних ситуацій.

    Проте, навіть при всіх зусиллях саперів, Сумщина залишається однією з найбільш замінованих територій України. Агресор продовжує свої підступні дії. Так, лише за останні два тижні 6 населених пунктів Шосткинського і Сумського районів були обстріляні й заміновані повітряними засобами мінування ракетами РБК 500 – “кульковими бомбами”, які мінують площу на 400-500 метрів. Сотні кулькових бомб були розкидані з повітря на села Стара Гута, Ромашкове, Марчихина Буда, Муравейне, Басівка та Прогрес, повідомив під час брифінгу начальник Сумської обласної військової адміністрації Володимир Артюх. Знешкодження кулькових авіабомб, які російські війська скидають на територію області, здійснюють вибухотехніки Національної поліції у Сумській області, а також військові.

    У поліції повідомляють, що авіаційні разові бомбові касети містять небезпечні боєприпаси – кулькові осколкові авіаційні бомби ШОАБ-0,5.

    Під час викидання з бомбової касети ці бомби, що нагадують невеликі сріблясті сфери розміром з тенісний м’ячик, розлітаються по широкій площі. При зіткненні з поверхнею, деревами та предметами вони вибухають, уражаючи все живе навколо.

    “Деяка частина кулькових авіаційних бомб не спрацьовує і може застрягати в землі або залишатися на поверхні ґрунту. У таких випадках спеціалісти відділу вибухотехнічної служби ГУНП у Сумській області виїжджають на місця подій та проводять розмінування території, застосовуючи металошукачі для виявлення цих вибухонебезпечних предметів. Це особливо важливо, оскільки такі сріблясті кулі, які не вибухнули відразу, можуть привертати увагу людей і викликати бажання підійти ближче до них. Однак це категорично не рекомендується, оскільки існує серйозна небезпека вибуху. Під алюмінієвим корпусом кулькових бомб знаходиться понад три сотні готових уламків у вигляді сталевих кульок діаметром 5,5 мм та 70 грамів вибухівки”, – пояснює начальник відділу вибухотехнічної служби ГУНП в Сумській області Ігор Черняк.