Golosnovinua.com

Позначка: Мін’юст

  • Українці можуть зареєструвати шлюб з будь-якої точки світу через Дію

    Українці можуть зареєструвати шлюб з будь-якої точки світу через Дію

    В Україні з’явилася можливість пройти всю процедуру реєстрації шлюбу онлайн – від подання заяви до отримання свідоцтва – без особистого візиту до ДРАЦС. Новий цифровий сервіс Мін’юсту інтегрований у застосунок Дія, а для захисників і захисниць передбачено окремий пріоритетний режим.

    Цифрові сервіси Міністерства юстиції дозволяють нареченим повністю оформити шлюб дистанційно. Тепер подати заяву, пройти ідентифікацію у державних реєстрах, обрати вільні дату й час, а також офіційно зареєструвати шлюб можна онлайн, використовуючи лише смартфон з доступом до інтернету.

    У Мін’юсті запевняють, що на повну процедуру офіційної реєстрації достатньо близько 30 хвилин. Обидва наречені підтверджують свою згоду та підписують актовий запис за допомогою Дія.Підпису. Після цього свідоцтво про шлюб надсилається Укрпоштою на вказану адресу, а цифрове підтвердження шлюбу з’являється в застосунку Дія протягом доби.

    Послуга доступна всім громадянам України незалежно від місця перебування – як усередині країни, так і за кордоном. Це особливо важливо для пар, які вимушено розділені через війну, а також для тих, хто не має можливості особисто приїхати до відділу ДРАЦС.

    Окремий акцент Мін’юст робить на військовослужбовцях. Для захисників та захисниць України передбачено спрощений і пріоритетний доступ до сервісу: ідентифікація може відбуватися через застосунок Армія+, у Дії виділені окремі “швидкі” слоти для реєстрації, щоб мінімізувати очікування і бюрократію для військових, які часто мають обмежений час на оформлення документів.

    Міністерство підкреслює, що така цифровізація не лише спрощує життя громадянам, а й зменшує навантаження на працівників ДРАЦС, дозволяючи частину послуг перевести в онлайн. Для багатьох пар це також спосіб формалізувати стосунки в умовах війни, не витрачаючи дорогоцінний час на дорогу, черги й паперову тяганину.

    Запуск повноцінної онлайн-реєстрації шлюбу у Дії вписується у загальну стратегію держави з розширення е-сервісів та переведення максимальної кількості процедур у цифровий формат, щоб громадяни могли вирішувати більшість юридичних питань дистанційно.

  • В Україні розкрито мережу фіктивних агрофірм із міжнародними зв’язками — збитки понад пів мільярда

    В Україні розкрито мережу фіктивних агрофірм із міжнародними зв’язками — збитки понад пів мільярда

    Міністерство юстиції України надало офіційну відповідь на журналістський запит, у якій підтвердило наявність численних виконавчих проваджень проти низки українських агропідприємств, що у 2021–2024 роках проводили масштабні фінансові операції з ознаками фіктивності.

    До переліку компаній, діяльність яких викликає підозру, увійшли:
    ТОВ «Агрофірма Джулинка» (Черкаська обл.), ТОВ «Агрофірма Восход» (Сумська обл.), ТОВ «Норма Трейд Груп» (Одеса), ТОВ «Слобожанська зернова компанія» (Харків), ТОВ «Агротрейд Юкрейн» (Одеса), ТОВ «Агроенергоінвест» (Київ), ТОВ «УкрАгроРесурс» (Полтава), ТОВ «Авантаж-7» (Київ) та пов’язані з ними структури.

    Ці підприємства здійснювали зовнішньоекономічні операції з іноземними компаніями HARVESTREAM AG (Швейцарія), Cosmopolitan Trade & Development SDN BHD (Малайзія) та MAVERA GRUP GEMICILIK (Туреччина). За даними Мін’юсту, унаслідок цих дій державний бюджет України зазнав збитків на суму понад 530 млн гривень.

    За інформацією з відповіді відомства, щодо більшості зазначених компаній відкрито десятки виконавчих проваджень у державній та приватній виконавчій службі. Серед боржників фігурують ТОВ «Агрофірма Джулинка», ТОВ «Агрофірма Восход», ТОВ «Норма Трейд Груп», ТОВ «Агроенергоінвест», ТОВ «Аскет Шиппінг», ТОВ «УкрАгроРесурс», ТОВ «Житниця Слобожанщини» та ТОВ «Авантаж-7».

    На виконанні перебувають десятки справ — зокрема №№ 49095789, 50685609, 71190125, 73332351, 76466135, 74562352, 70676638, 70677011, 70677440 та інші.

    При цьому частина з цих компаній одночасно виступає і боржниками, і стягувачами в різних справах, що може свідчити про використання виконавчих документів для внутрішніх розрахунків між афілійованими фірмами. Такі дії дозволяють імітувати фінансову активність і маскувати рух коштів у межах схеми.

    Окремі виконавчі дії наразі проводять приватні виконавці у Харківській, Полтавській, Київській, Миколаївській та Вінницькій областях.

    Отримані документи підтверджують, що діяльність згаданих компаній має ознаки узгодженої схеми, спрямованої на проведення безтоварних операцій, виведення грошей за кордон і ухилення від сплати податків. Через фіктивні угоди з іноземними контрагентами створювався штучний податковий кредит, а валютна виручка в Україну не поверталася.

  • Військові можуть самі вирішити, кому дістанеться допомога у разі їх загибелі

    Військові можуть самі вирішити, кому дістанеться допомога у разі їх загибелі

    Міністерство юстиції України роз’яснило, як військовослужбовці можуть заздалегідь визначити осіб, які отримають одноразову грошову допомогу в разі їхньої загибелі. Такий документ можна оформити у довільній формі, самостійно зазначивши майбутніх отримувачів і розподіливши між ними частки у відсотках.

    За словами Мін’юсту, військовий має право вказати будь-яких осіб, незалежно від родинних зв’язків. Проте закон гарантує, що певні категорії родичів отримають свою частку допомоги у будь-якому разі. Йдеться про:
    – малолітніх, неповнолітніх та повнолітніх непрацездатних дітей;
    – непрацездатну вдову чи вдівця;
    – непрацездатних батьків.

    Ці особи отримують 50% частки, яка належала б їм за законом, навіть якщо військовий у розпорядженні зазначив інших отримувачів.

    Щоб оформити документ, потрібно скласти письмове розпорядження у довільній формі, засвідчивши його у нотаріуса або в командира військової частини. Оригінал документа зберігається в особовій справі військовослужбовця у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП), а копія залишається у військового. Відомості про зміст розпорядження є конфіденційними.

    Якщо військовослужбовець не залишить такого документа, одноразова грошова допомога у разі його загибелі буде розподілена відповідно до статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

  • Дніпропетровщина лідирує за кількістю боржників: арешти коштів приносять сотні тисяч у справах

    Дніпропетровщина лідирує за кількістю боржників: арешти коштів приносять сотні тисяч у справах

    Органи Державної виконавчої служби за січень–вересень 2025 року стягнули 11,6 млрд грн аліментів — це на 2,65 млрд грн (29,4%) більше, ніж торік за той самий період. Станом на 1 жовтня понад 189 тис. осіб мають заборгованість понад три місяці; до більшості з них застосовано обмеження, передбачені ч.9 ст.71 Закону «Про виконавче провадження» — тимчасову заборону виїзду за кордон, керування транспортом і користування зброєю.

    У регіональному розрізі найбільше системних неплатників зафіксовано в Дніпропетровській області — 16,2 тис., далі йдуть Харківська — 13,8 тис., Донецька — 12,4 тис., Запорізька — 11,1 тис. та Одеська — 9,7 тис. Найменше боржників — у Чернівецькій (0,7 тис.), Тернопільській (0,9 тис.) та Луганській (0,5 тис.) областях.

    Результативність примусових заходів ілюструють окремі кейси.
    У Дніпропетровській області після арешту коштів боржник сплатив 371 тис. грн аліментів і 185 тис. грн штрафу; додатково до бюджету надійшло майже 38 тис. грн виконавчого збору.
    У Тернопільській області завершено провадження на понад 421 тис. грн: після арешту коштів і внесення даних до Єдиного реєстру боржників всю суму перераховано матері дітей, а 29 тис. грн виконавчого збору — державі.
    У Кропивницькому державні виконавці стягнули понад 306 тис. грн (із урахуванням штрафу) після арешту рахунків і майна.
    У Херсонській області забезпечено повну сплату 212 тис. грн боргу та 29 тис. грн штрафу; понад 21 тис. грн виконавчого збору спрямовано до бюджету.

  • Харківський адвокат Мельник та високопосадовці Мін’юсту керували незаконними переплануваннями нерухомості

    Харківський адвокат Мельник та високопосадовці Мін’юсту керували незаконними переплануваннями нерухомості

    У Харківській області викрито масштабну корупційну схему у сфері реєстрації нерухомості, яка діяла роками та дозволяла штучно збільшувати площі об’єктів і змінювати їхнє призначення без жодних дозволів.

    За даними розслідування, у Пісочині незавершене будівництво площею понад 500 квадратних метрів у реєстрах оформлено як завершений будинок, а згодом його площу збільшено до 728 квадратів. У Харкові на вулиці Кандаурова квартира площею 26,5 квадратних метрів у документах стала трикімнатною площею 75 квадратів. На Харківському шосе гуртожиток майже 6 тисяч квадратних метрів перетворили на житловий будинок із десятками квартир.

    Керує схемою адвокат Валентин Мельник, використовуючи зв’язки у Міністерстві юстиції. До змови залучені високопосадовці відомства: В’ячеслав Хардіков, Ірина Свистун та Дмитро Волик, начальник відділу нотаріату у Харківській області та кум Мельника. Під його контролем працюють реєстратори, формально при місцевих радах, але фактично — в офісі на вулиці Сумській, 96.

    До операцій із підробки реєстрів залучені також Сергій Зоткін, Олег Жбадинський, Ігор Тесленко та Ірина Романюк. Вони вносять зміни до реєстрів, легалізуючи збільшення площ або зміну призначення об’єктів.

    Незважаючи на десятки скарг і рішення судів, які зобов’язували ДБР, СБУ та БЕБ відкрити провадження, деякі дії залишаються невиконаними, що свідчить про саботаж правоохоронних органів. Міністр юстиції Галущенко поки що ігнорує викриття, фактично покриваючи схему.

  • Розкішне життя на держслужбі: колишній директор інституту експертиз під підозрою

    Розкішне життя на держслужбі: колишній директор інституту експертиз під підозрою

    Колишній директор Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Сергій Розумний у 2024 році офіційно отримував близько 50 тисяч гривень на місяць. Однак його родина володіє двома квартирами у Києві вартістю понад 5 мільйонів гривень, кількома об’єктами нерухомості в різних регіонах України, колекцією швейцарських годинників Rolex на суму понад 125 тисяч євро, новим Porsche Cayenne 2024 року та мільйонами гривень готівкою. Такі статки не відповідають офіційним доходам і викликають підозри у незаконному збагаченні.

    Розумний був призначений директором інституту без конкурсу та фактично перетворив державну установу, яка мала фіксувати збитки від російської агресії, на інструмент особистого збагачення. За його керівництва судові експертизи навмисно затягувалися, створювалися перешкоди для розслідувань, а пріоритет надавався замовленням із комерційним інтересом.

    Через підконтрольні юридичні та фізичні особи, зокрема ГО «Громадська ініціатива розумних рішень», здійснювалося виведення бюджетних коштів та їхнє відмивання за допомогою фіктивних операцій і конвертації у готівку. Ця діяльність відбувалася за мовчазної згоди керівництва Міністерства юстиції та НАЗК, які досі не відреагували на сигнали про невідповідність задекларованих доходів і майна.

    Відсутність належного контролю ставить під сумнів ефективність роботи антикорупційних органів і їхню спроможність протидіяти чиновницькій безкарності, створюючи ризики для державного бюджету та довіри громадян.

  • Ольга Стефанішина стала послом України у США попри корупційні підозри в минулому

    Ольга Стефанішина стала послом України у США попри корупційні підозри в минулому

    Ольга Стефанішина призначена новим послом України у США — країні, яка залишається ключовим стратегічним партнером Києва. Проте за її політичною кар’єрою тягнеться низка корупційних скандалів, що створює серйозні репутаційні ризики як для самої дипломатки, так і для держави.

    Ще на початку 2010-х років журналістські розслідування фіксували участь Стефанішиної у сумнівних проєктах Мін’юсту. Зокрема, йшлося про аналітичні документи, створені під її кураторством у 2015 році: вартість кожної сторінки таких звітів доходила до 4,5 тисяч гривень.

    У 2019 році Стефанішині було оголошено підозру у корупційній діяльності. Однак справа роками залишалася без руху і лише у 2024 році дійшла до Вищого антикорупційного суду. Засідання так і не призвели до реальних рішень, а підозрювана продовжувала впливати на державні органи.

    Паралельно навколо її імені спливали скандали з рейдерством. Один із найбільш відомих випадків стосується захоплення громадської організації «НОН-СТОП», яке було узгоджене на рівні Мін’юсту. Попри звернення до правоохоронців та антирейдерської комісії, справа зависла.

    Ще більш серйозні підозри стосуються діяльності АРМА. У 2024 році там почала працювати схема, яка дозволяла афілійованим до Стефанішиної структурам отримувати арештоване майно через фіктивні конкурси. У центрі — консорціум «УК “КАМпарітет”», який вигравав тендери, пропонуючи символічні ціни, що фактично блокувало чесну конкуренцію.

    Призначення Стефанішиної послом у США відбувається на тлі міжнародної уваги до української боротьби з корупцією. Для Києва це може стати додатковим викликом: дипломатка має представляти країну у Вашингтоні, тоді як за її спиною накопичені корупційні досьє, що можуть стати предметом критики у ЗМІ та серед партнерів.

  • Бум на зміну імені: у 2025 році понад 5 тисяч українців скористались правом

    Бум на зміну імені: у 2025 році понад 5 тисяч українців скористались правом

    За перше півріччя 2025 року понад 5 тисяч українців скористалися своїм правом змінити ім’я. За даними Міністерства юстиції України, таких випадків було зафіксовано 5 017. Найбільше — у столиці: 784 мешканці Києва подали відповідні заяви.

    Серед регіонів лідерами також стали Дніпропетровська область (433 випадки), Львівська (403), Одеська (359), Київська (335) та Харківська (255).

    Хто і як може змінити ім’я в Україні

    Згідно із законодавством, змінити ім’я, прізвище чи по батькові має право кожен громадянин України, який досяг 16 років. Особи віком від 14 до 16 можуть це зробити за письмовою згодою батьків або піклувальника.

    Для цього потрібно звернутися до відділу державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС) за місцем проживання. Якщо людина постійно мешкає за кордоном — до консульської установи.

    Що потрібно для зміни імені

    Процедура включає подання заяви та обов’язкового пакету документів:

    • паспорт громадянина України;

    • свідоцтво про народження;

    • документи про шлюб чи його розірвання (якщо є);

    • документи про дітей (за наявності);

    • фотокартка;

    • письмове зобов’язання про надання правдивої інформації;

    • квитанція про сплату держмита (5,10 грн за першу зміну, 51 грн — за повторну).

    Для осіб віком 14–16 років також потрібна згода батьків.

    Після подачі заяви документи перевіряють, зокрема — за допомогою запитів до поліції. Перевіряється, чи немає судимостей, розшуку, неправдивих даних. Заяву розглядають до трьох місяців, в окремих випадках — до шести.

    Що після схвалення

    Якщо зміну імені дозволили, заявник отримує офіційне свідоцтво. Після цього протягом трьох місяців потрібно оновити документи — паспорт, ідентифікаційний код, дипломи, правовстановлюючі документи тощо.

    Якщо ж за цей термін людина не звернеться до ДРАЦС за оформленням свідоцтва — дозвіл анулюється, і процедуру доведеться проходити заново.

    Мін’юст зазначає: в рамках політики безбар’єрності створено максимально прості та доступні умови, щоб кожен міг реалізувати своє право на зміну імені без дискримінації та зайвих перешкод.

  • Кандидатура мовного омбудсмена: Мін’юст обрав актора Олександра Завальського

    Кандидатура мовного омбудсмена: Мін’юст обрав актора Олександра Завальського

    Міністерство юстиції подало кандидатуру актора Олександра Завальського на посаду уповноваженого із захисту державної мови. За даними «Української правди», таке призначення ініціював прем’єр-міністр Денис Шмигаль, хоча сама очільниця Мін’юсту Ольга Стефанішина з кандидатом не знайома.

    Олександр Завальський відомий як актор та публічний прихильник концепції «лагідної українізації». Під час нещодавнього мовного скандалу довкола виступу Вєрки Сердючки (Андрія Данилка), Завальський публічно став на захист артиста, який виконував пісню російською мовою.

    Попри номінацію, у громадському секторі призначення викликає стурбованість. У квітні низка культурних та громадських організацій заявили про спроби Офісу президента послабити інституцію мовного омбудсмена, просуваючи кандидатів без відповідного досвіду. Завальський, як і попередні претенденти, не має фахової історії у сфері мовної політики чи захисту прав україномовних громадян.

    Нинішній мовний омбудсмен Тарас Кремінь залишається на посаді до ухвалення нового призначення. За словами джерел, він не проти продовжити роботу, однак із ним не проводять жодних перемовин. Громадські діячі також висловлюють підтримку Креміню, наголошуючи на його системній роботі у період повномасштабної війни.

  • Мін’юст скасував незаконну передачу активів компаній “Юнігран” та “Юнігран-Сервіс”

    Мін’юст скасував незаконну передачу активів компаній “Юнігран” та “Юнігран-Сервіс”

    20 травня 2025 року Міністерство юстиції України скасувало реєстраційні дії, пов’язані з передачею нерухомості компаній ТОВ “Юнігран” та ТОВ “Юнігран-Сервіс”. Підставою для цього рішення стало порушення санкцій, накладених РНБО у 2023 році.

    Як повідомляє «СтопКор», йдеться про порушення обмежувальних заходів, зокрема заморожування активів, передбачених рішенням Ради національної безпеки і оборони від 12 травня 2023 року та введених у дію Указом Президента №279/2023.

    У Мін’юсті зазначили, що державний реєстратор мав перевірити санкційний статус сторін, перш ніж проводити будь-які дії щодо майна. Оскільки це зроблено не було, угоди визнано такими, що суперечать чинному законодавству.

    Спроба обійти санкції

    Активи “Юнігран” були передані приватному власнику під час дії санкцій. До того ж, за даними журналістів, передача відбулася за заниженою вартістю. Господарський суд Києва вже визнав недійсними низку договорів, що стосувалися спеціальних дозволів на користування надрами, зокрема у випадках ПрАТ “Пинязевицький кар’єр” та ТОВ “Малинська видобувна компанія”.

    Порушення на об’єктах АРМА

    Журналісти також зафіксували несанкціоновану роботу спецтехніки на об’єкті в місті Малин Житомирської області, що офіційно перебуває в управлінні Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами (АРМА). Це може свідчити про продовження комерційної діяльності попри арешт і санкції.

    Таким чином, скасування реєстраційних дій Мін’юстом є черговим кроком у спробі повернення державі активів, виведених із-під санкційного контролю з порушенням закону. Розслідування щодо незаконних дій із майном групи “Юнігран” триває.