Golosnovinua.com

Позначка: місцеве самоврядування

  • «Є замовники і сценаристи»: Кличко заявив про план усунення його від влади

    «Є замовники і сценаристи»: Кличко заявив про план усунення його від влади

    Міський голова Києва Віталій Кличко виступив із резонансною заявою щодо протестів, які відбулися 17 жовтня під стінами Київської міської державної адміністрації. За словами мера, акція з вимогою його відставки могла бути частиною політичного сценарію, за яким стоять представники центральної влади. Кличко переконаний, що справжньою метою організаторів є не розв’язання проблем столиці, а встановлення ручного управління Києвом через військову адміністрацію та послаблення місцевого самоврядування. Водночас конкретних доказів причетності державного керівництва до організації мітингу він публічно не представив.

    Про це Віталій Кличко заявив в ефірі програми «Свобода Live» на Радіо Свобода. В інтерв’ю журналістам він прокоментував масову акцію протесту, під час якої учасники вимагали його відставки, критикували підготовку столиці до зими та звинувачували міське керівництво в недостатній увазі до безпеки населення.

    Мер заявив, що йому відомо, хто саме зацікавлений у проведенні таких заходів, однак прізвищ імовірних організаторів називати не став.

    За його словами, у центральній владі існує група людей, які прагнуть усунути його з посади та змінити модель управління українською столицею.

    Кличко вважає, що критика міської влади та вимоги відставки можуть використовуватися як інструмент політичного тиску. Зокрема, він пов’язує ситуацію з прагненням посилити роль Київської міської військової адміністрації та сконцентрувати управлінські повноваження в руках посадовців, які призначаються на державному рівні.

    «Робиться все для того, щоб поставити військову адміністрацію, зробити ручне керування і побудувати вертикаль, знищити місцеве самоврядування», — заявив мер.

    На думку Кличка, вимоги протестувальників збігаються з претензіями до столичної влади, які раніше публічно висловлювали представники державного керівництва. Саме цей збіг він називає одним з аргументів на користь власної версії про політичну складову протесту.

    Водночас збіг політичної риторики сам собою не є доказом того, що центральна влада організувала акцію, фінансувала її або координувала дії учасників. У доступних повідомленнях немає документів чи інших незалежно перевірених відомостей, які підтверджували б такі твердження.

    Що відбулося 17 жовтня під стінами КМДА

    Приводом для заяв Кличка став мітинг, який відбувся у суботу, 17 жовтня 2026 року, на Хрещатику біля будівлі Київської міської державної адміністрації.

    Акцію організували громадські активісти та міські ініціативи, які виступають за зміни в управлінні столицею. Серед публічно названих організаторів були представники спільноти «Марш за Київ», а також ветеран Дмитро Козятинський.

    Учасники вийшли з плакатами, на яких вимагали відставки міського голови, критикували стан укриттів, транспортну політику, забудову зелених зон та рівень підготовки міста до можливих надзвичайних ситуацій.

    Деякі транспаранти містили прямі заклики до відставки Кличка. Інші звертали увагу на те, що під час постійних російських атак Київ потребує насамперед доступних укриттів, належного захисту інфраструктури та ефективного реагування міських служб.

    За повідомленням «Української правди», поліція на одному з етапів акції оцінювала кількість учасників приблизно у 200 людей. Водночас журналісти Deutsche Welle повідомляли про близько 400 присутніх. Розбіжність може бути пов’язана з різним часом підрахунку, але остаточної єдиної оцінки кількості протестувальників немає.

    Раніше «Ненька інфо» докладно розповідала про перебіг акції в матеріалі «Нам потрібні укриття, а не скляні зупинки»: кияни вийшли на Хрещатик проти Кличка. Видання звертало увагу на різноманітність вимог протестувальників, незвичні плакати, присутність громадських активістів і прихильників міського голови.

    Зокрема, на акції були присутні представники громадських організацій, які займаються питаннями транспорту, містобудування, збереження історичних пам’яток та зелених зон.

    Серед претензій до влади звучали проблеми зі збереженням Екопарку Осокорки, історичної забудови та організацією міського простору.

    Водночас серед учасників були й люди, які підтримували Кличка та виступали проти втручання центральної влади в управління столицею. Це свідчить про наявність різних позицій серед киян щодо відповідальності міської влади й можливих шляхів розв’язання проблем.

    Чому Кличко говорить про боротьбу за управління столицею

    Заяви мера пролунали на тлі тривалого конфлікту між Київською міською владою та представниками центрального керівництва держави.

    Одним із ключових питань залишається розмежування повноважень між міським головою, Київською міською державною адміністрацією, районними державними адміністраціями та Київською міською військовою адміністрацією.

    Кличко неодноразово наголошував на необхідності збереження самоврядування столиці, яке ґрунтується на виборних органах влади.

    Водночас під час воєнного стану у Києві, як і в інших регіонах України, діє система військових адміністрацій, створених для забезпечення оборони, громадської безпеки та виконання окремих державних функцій.

    На думку міського голови, посилення впливу призначених посадовців може створити ризики для незалежності місцевого самоврядування. Саме в цьому контексті він розглядає нинішні протести.

    Втім, правовий статус військових адміністрацій визначається законодавством, а сама наявність КМВА не означає автоматичного припинення повноважень Київської міської ради або дострокового звільнення обраного мера.

    Раніше «Ненька інфо» аналізувала напружені відносини між міською владою та центральним керівництвом у публікації «Харченко не планують призначати очільницею КМВА: чутки можуть бути частиною кампанії проти Кличка».

    У матеріалі йшлося про кадрові чутки навколо військової адміністрації, суперечки щодо управлінських повноважень та відсутність офіційного підтвердження можливих кадрових змін.

    Укриття стали однією з головних причин невдоволення киян

    Окрему частину інтерв’ю Кличко присвятив питанню мобільних укриттів — одній із найгостріших тем у публічній дискусії щодо безпеки столиці.

    Активісти критикували міську владу за недостатню кількість захисних споруд у місцях масового перебування людей, зокрема поблизу зупинок громадського транспорту, житлових кварталів та інших громадських просторів.

    У відповідь Кличко заявив, що в Києві вже функціонують тисячі укриттів різних типів та форм власності.

    За його даними, у столиці налічується майже 4400 таких об’єктів. Протягом 2022–2026 років, як стверджує мер, місто спрямувало приблизно 7 мільярдів гривень на будівництво, ремонт та облаштування захисних споруд.

    Водночас сам Кличко визнавав, що в окремих мікрорайонах досі бракує облаштованих укриттів у пішій доступності.

    16 жовтня, за інформацією Укрінформу, мер доручив керівникам районних державних адміністрацій визначити пріоритети використання коштів на захисні споруди та активізувати відповідну роботу.

    Особливу увагу він звернув на мобільні укриття. За словами міського голови, ще у 2025 році на їх встановлення передбачили близько 500 мільйонів гривень, однак виділені кошти не використали.

    Кличко покладає відповідальність за це на районні адміністрації, керівників яких призначає президент України.

    За його твердженням, жодна районна адміністрація не звернулася із відповідним запитом на встановлення мобільних укриттів.

    Мер наголосив, що міська влада не може самостійно витрачати бюджетні кошти поза встановленими процедурами та розподілом повноважень.

    Водночас така позиція не означає, що питання відповідальності за встановлення укриттів остаточно вирішене. Зокрема, 13 жовтня стало відомо про позов прокуратури щодо ймовірної бездіяльності міської влади у питанні створення мобільних захисних споруд.

    Про цю ситуацію детально повідомляло hromadske.

    Таким чином, суперечка охоплює не лише політичні заяви, а й конкретні питання бюджетного фінансування, розподілу повноважень та виконання рішень щодо безпеки населення.

    Підготовка Києва до зими стала ще однією точкою конфлікту

    Не менш гострою темою залишилася готовність столиці до опалювального сезону 2026–2027 років.

    Президент Володимир Зеленський раніше публічно критикував київську владу за недостатнє виконання заходів у межах планів стійкості, необхідних для роботи критичної інфраструктури під час російських атак.

    На цьому тлі учасники протесту 17 жовтня висловлювали занепокоєння через можливі тривалі відключення електроенергії, проблеми з теплопостачанням та доступом до води.

    Кличко, своєю чергою, заявив, що вважає частину критики передчасною. За його словами, на момент протесту опалювальний сезон ще не розпочався, тому висновки про повну неготовність міста до зими не мають достатнього обґрунтування.

    Однак серйозність ситуації пов’язана з наслідками російських ударів по енергетичній інфраструктурі Києва.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла в матеріалі «ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 і Дарницька ТЕЦ більше не виробляють струм: Київ залежить від зовнішніх мереж» про ситуацію з основними теплоелектроцентралями столиці.

    За наведеними виданням даними, на 17 жовтня три великі столичні ТЕЦ не виробляли електроенергію, хоча зберігали можливість працювати на теплопостачання. Це посилює залежність Києва від зовнішніх електромереж та резервних джерел живлення.

    Саме тому готовність міської інфраструктури до зимових місяців залишається не лише політичним питанням, а й важливою складовою безпеки мільйонів жителів столиці.

    Кличко прокоментував і відключення світла у власній квартирі

    Під час інтерв’ю міський голова також відповів на запитання щодо відключень електроенергії у своєму помешканні.

    За словами Кличка, у його квартирі також вимикають світло, хоча сам він часто повертається додому пізно.

    Ця тема набула розголосу на тлі суспільного невдоволення графіками відключень та проблемами з енергопостачанням у столиці.

    Водночас наявність або відсутність відключень за конкретною адресою залежить від технічних особливостей електромереж, підключення будівель та рішень операторів системи розподілу. Тому самі лише заяви посадовців не дозволяють зробити висновки про привілейоване електропостачання.

    Що буде далі: політичний конфлікт чи реальні зміни в управлінні Києвом

    Заяви Віталія Кличка демонструють подальше загострення суперечностей між столичною та центральною владою.

    З одного боку, мер переконаний, що протести використовуються для політичного тиску та створення передумов для зміни управлінської моделі столиці. З іншого боку, учасники акції висувають конкретні претензії до роботи міських служб, стану укриттів, транспорту й підготовки до зими.

    При цьому організатори протесту публічно заявляли про громадський характер своїх вимог. Незалежного підтвердження версії Кличка про централізовану організацію мітингу представниками державної влади наразі немає.

    Політичне протистояння відбувається в особливо складний період для Києва, який продовжує зазнавати російських атак і змушений одночасно відновлювати пошкоджену інфраструктуру, готуватися до зимових місяців та забезпечувати безпеку населення.

    Відтак головним питанням залишається не лише політичне майбутнє Віталія Кличка, а й те, як різні рівні влади виконуватимуть свої обов’язки в умовах війни.

    Станом на 21 жовтня Кличко публічно звинуватив центральну владу в організації протестів проти нього, однак не назвав конкретних посадовців і не оприлюднив доказів цих тверджень. Офіційного підтвердження існування плану його усунення з боку державного керівництва у перевірених джерелах немає.

    Подальший розвиток ситуації залежатиме від реакції центральної влади, позиції громадських організацій та практичних рішень щодо найгостріших проблем столиці.

  • Харків стане прикладом для інших міст: заява Зеленського

    Харків стане прикладом для інших міст: заява Зеленського

    Президент України Володимир Зеленський провів зустріч із міським головою Харкова Ігорем Тереховим, під час якої сторони обговорили захист міста від щоденних російських ударів, потреби прифронтових громад та реалізацію планів стійкості. Глава держави заявив, що досвід Харкова у підтримці населення під час війни може бути використаний в інших українських містах і громадах.

    Зустріч відбулася 12 липня на тлі анонсованого президентом масштабного оновлення Кабінету Міністрів та появи неофіційної інформації про можливе включення Терехова до переліку кандидатів на посаду прем’єр-міністра. Водночас ані Зеленський, ані харківський мер під час офіційних повідомлень про розмову кадрову тему не згадували.

    Президент зосередився на ситуації в Харкові, який залишається однією з головних цілей російських ракетних і дронових атак. За словами Зеленського, місто працює в надзвичайно складних умовах, однак продовжує оперативно допомагати людям та забезпечувати функціонування основних служб.

    «Виклики для міста дуже серйозні — Харків під щоденними російськими терористичними ударами. Важливо, що у Харкові при цьому є необхідна допомога людям та справді оперативна робота міських служб», — зазначив президент у повідомленні за підсумками зустрічі.

    Про що говорили Зеленський і Терехов

    Головною темою стала взаємодія центральної, обласної та міської влади для захисту Харкова і підтримки жителів. Сторони обговорили потреби міста, роботу комунальних служб, допомогу постраждалим і рішення, які мають підвищити стійкість критичної інфраструктури.

    Зеленський наголосив, що підготовлені для Харкова плани повинні бути реалізовані якомога швидше. Президент не розкрив детального переліку проєктів, однак заявив, що йдеться про комплексну стійкість міста в умовах постійної загрози.

    «Плани стійкості мають бути реалізовані якнайшвидше. Досвід Харкова у підтримці людей може бути поширений і на інші наші міста та громади», — підкреслив глава держави.

    Імовірно, йдеться не про одну конкретну програму, а про модель роботи міста під час тривалих атак: оперативне відновлення пошкоджених будинків, забезпечення резервного живлення, підтримку лікарень, роботу транспорту та комунальних підприємств, допомогу постраждалим і взаємодію з військовими. Це висновок із тем зустрічі та попередніх заяв міської влади, однак офіційний план із повним переліком заходів не оприлюднений.

    Харків знову пережив нічну атаку

    Зустріч відбулася після чергового російського обстрілу Харкова. У ніч проти 12 липня російські дрони атакували Шевченківський та Київський райони міста. За інформацією міської влади, у Шевченківському районі пошкоджень зазнали понад 20 житлових будинків, а в Київському районі виникла пожежа в гаражному кооперативі.

    Такі удари змушують міські служби постійно працювати в аварійному режимі. Після кожної атаки необхідно обстежувати житлові будинки, закривати вибиті вікна, відновлювати електро-, газо- та водопостачання, ліквідовувати пожежі й надавати допомогу людям.

    Окремою загрозою для Харкова стали FPV-дрони, зокрема безпілотники на оптоволоконному керуванні. Вони менш залежні від радіосигналу, тому звичайні засоби радіоелектронної боротьби не завжди можуть ефективно їм протидіяти. Терехов раніше повідомляв, що міська влада разом із військовими випробовує спеціальні рішення для захисту від таких апаратів.

    Мер також наголошував, що антидронові сітки та інші фізичні бар’єри можуть бути лише одним з елементів захисту і не є універсальною відповіддю на всі загрози.

    Харків як модель для прифронтових громад

    Заява Зеленського про можливість поширення харківського досвіду має особливе значення для інших міст, розташованих поблизу фронту або державного кордону.

    Харків із перших місяців повномасштабної війни змушений одночасно розв’язувати кілька надзвичайно складних завдань: захищати критичну інфраструктуру, підтримувати роботу лікарень і транспорту, відновлювати пошкоджене житло, забезпечувати населення водою та електроенергією, а також створювати умови для роботи бізнесу.

    Ігор Терехов очолює Асоціацію прифронтових міст та громад. Раніше він заявляв, що сотні громад поблизу лінії бойових дій потребують окремої державної та міжнародної політики. За його словами, для таких територій не можна використовувати стандартні підходи мирного часу: їм потрібні спеціальні програми безпеки, відновлення, економічної підтримки й збереження населення.

    Саме цей досвід може стати основою для нової загальнодержавної моделі допомоги прифронтовим містам. Йдеться про швидше фінансування аварійних робіт, створення резервів обладнання, захист енергетики, облаштування укриттів і координацію між місцевою владою, військовими адміністраціями та урядом.

    Зустріч на тлі боротьби за крісло прем’єра

    Політичного підтексту зустрічі додає те, що вона відбулася через кілька годин після заяви Зеленського про майбутнє оновлення уряду.

    Президент повідомив, що Україна змінює політичну стратегію, а для її реалізації потрібні кадрові перестановки в Кабінеті Міністрів і серед керівників правоохоронних органів. Чинній прем’єр-міністерці Юлії Свириденко запропонували перейти на інший важливий напрямок роботи.

    За інформацією медіа та народного депутата Ярослава Железняка, серед потенційних кандидатів на посаду нового прем’єра називали керівника «Нафтогазу» Сергія Корецького, першого віцепрем’єра Дениса Шмигаля, міністра оборони Михайла Федорова та мера Харкова Ігоря Терехова. Остаточна кандидатура на той момент не була визначена.

    Протягом дня Зеленський окремо провів зустрічі або наради з кількома людьми, яких медіа пов’язували з майбутнім переформатуванням влади. Проте сам факт зустрічі з Тереховим не означає, що меру Харкова запропонували очолити уряд.

    В офіційному повідомленні президента не йшлося про майбутнє призначення Терехова, його перехід до Кабміну чи будь-які кадрові домовленості. Тому називати харківського мера затвердженим претендентом або фаворитом було б передчасно.

    Чому Терехова називають серед кандидатів

    Імовірна поява Терехова у списку кандидатів може бути пов’язана з його досвідом управління великим прифронтовим містом. Харків уже кілька років перебуває під регулярними обстрілами, стикається з масштабними руйнуваннями енергетики, житла та промисловості, але зберігає роботу міських служб.

    Це відповідає частині завдань, які Зеленський поставив перед майбутнім оновленим урядом. Президент окремо наголосив на необхідності посилити роботу в прифронтових і прикордонних областях, прискорити підготовку до зими, підвищити стійкість державних компаній та забезпечити виконання домовленостей із партнерами щодо відновлення.

    Водночас перехід Терехова до центральної влади створив би питання щодо подальшого управління Харковом у надзвичайно складний період. Сам мер публічно не повідомляв, що отримував пропозицію очолити Кабінет Міністрів або погодився залишити місто.

    Які рішення можуть поширити на інші міста

    Зеленський не уточнив, які саме практики Харкова планують масштабувати. Однак серед можливих напрямків можуть бути системи швидкого реагування після обстрілів, допомога мешканцям пошкоджених будинків, резервне живлення соціальних об’єктів, робота муніципального транспорту та координація міських служб.

    Також актуальним є досвід Харкова у створенні безпечних освітніх просторів, розвитку підземної інфраструктури та адаптації комунальних підприємств до роботи під час тривалих повітряних тривог. Проте конкретне рішення про державне фінансування або запровадження єдиної програми для всіх громад поки не оголошене.

    Після зустрічі Зеленський подякував усім, хто працює заради держави й населення. Основним практичним результатом розмови стала домовленість пришвидшити реалізацію планів стійкості Харкова та розглянути можливість використання досвіду міста в інших регіонах.

    Політична інтрига навколо можливої ролі Терехова в оновленому уряді при цьому зберігається. Однак до офіційної заяви президента, подання кандидатури до Верховної Ради або особистого підтвердження мера всі повідомлення про його можливе прем’єрство залишаються не остаточним рішенням, а частиною кадрових консультацій.

  • Мер Києва Віталій Кличко втрачає контроль над Київською міською радою. Джерела

    Мер Києва Віталій Кличко втрачає контроль над Київською міською радою. Джерела

    За інформацією наших джерел, Віталій Кличко втрачає контроль над Київською міською радою.

    “Кличко не може зібрати депутатів Київської міської ради на сесію. Немає навіть 61 депутата, щоб розпочати сесію, не кажучи вже про голоси для ухвалення рішень.

    Запланована на 9 липня сесія скасовується, наступного разу депутати зберуться лише до Дня незалежності.

    Депутати чекають, кого призначать новим головою Київської міської військової адміністрації, та на результати засідання РНБО щодо підготовки до зими; навіть фракція “УДАР” не вірить, що Кличко збереже контроль над Києвом” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше ми писали, що закрите соціологічне дослідження, проведене на замовлення однієї з політсил показало просідання рейтингів мера Києва Віталія Кличка.

    Зокрема, рівень підтримки партії “УДАР” ледь сягає 4%, і в наступній Київраді її взагалі може не бути.

    В розбивці по районам в УДАРу є підтримка в Деснянському районі – майже 10%, і практично немає підтримки в Подільському та Печерському – 1%.

    При  моделюванні виборчої кампанії мера столиці, Віталій Кличко в першому турі набирає 22%, і виходить у другий тур, але там він програє будь-якому іншому кандидату.

  • Вода може різко подорожчати через мільярдні борги держави

    Вода може різко подорожчати через мільярдні борги держави

    Тарифи на водопостачання та водовідведення в Україні можуть істотно зрости у разі, якщо центральна влада не компенсує багатомільярдну заборгованість перед підприємствами галузі. Про це заявила Асоціація міст України (АМУ), попередивши, що ситуація у сфері водоканалів наближається до критичної межі та може безпосередньо вплинути на вартість базових комунальних послуг для населення по всій країні.

    У зверненні правління АМУ, оприлюдненому на офіційному сайті організації, наголошується, що ключовою причиною фінансового дисбалансу у водопостачанні стала тривала невідповідність між фактичними витратами підприємств і тарифами, які встановлювалися раніше. Протягом останніх років тарифи на воду залишалися незмінними понад чотири роки, тоді як витрати водоканалів суттєво зросли через подорожчання електроенергії, пального, реагентів для очищення води, обладнання, запасних частин, а також підвищення заробітних плат працівників критичної інфраструктури.

    За оцінками АМУ, така ситуація призвела до формування значної заборгованості з різниці між економічно обґрунтованими тарифами та фактично затвердженими. Загальний обсяг боргу наразі оцінюється приблизно у 7 мільярдів гривень. Ці кошти, як зазначають у асоціації, мали б компенсуватися з державного бюджету, однак відповідного механізму або фінансування не було забезпечено в повному обсязі, що поставило підприємства водопостачання у складне фінансове становище.

    У зверненні підкреслюється, що водоканали в Україні є об’єктами критичної інфраструктури, які працюють в умовах постійних викликів, пов’язаних із війною. Багато підприємств змушені самостійно відновлювати пошкоджені або зруйновані мережі, забезпечувати резервне живлення через перебої з електропостачанням, а також підтримувати стабільне водопостачання навіть під час аварійних відключень. Усе це потребує додаткових фінансових ресурсів, яких підприємства наразі не мають.

    Асоціація міст України звернулася до центральної влади та президента із закликом ініціювати повне погашення заборгованості з державного бюджету. На думку представників організації, саме держава має взяти на себе відповідальність за накопичений борг, який виник унаслідок попередніх рішень щодо тарифної політики та регулювання галузі.

    В АМУ наголошують, що без термінового фінансового втручання ситуація може розвиватися у двох негативних напрямках: або подальше накопичення боргів підприємств і погіршення стану інфраструктури, або вимушене підвищення тарифів на місцях. У другому випадку рішення про зростання вартості води можуть ухвалювати органи місцевого самоврядування, які вже зараз попереджають про обмежені можливості компенсувати дефіцит коштів.

    Окрему увагу в асоціації звертають на нещодавні законодавчі зміни, зокрема закон №4777-IX, який передбачає удосконалення функціонування енергетичних ринків та посилення енергетичної стійкості. Документ, що набув чинності у березні, передав частину повноважень щодо встановлення тарифів на воду органам місцевого самоврядування. Водночас, як зазначають в АМУ, закон не передбачив чіткого механізму компенсації різниці в тарифах, яка накопичувалася протягом попередніх років.

    Представники асоціації вважають, що таким чином фінансове навантаження фактично було перекладене на місцеві громади, які не мають достатніх ресурсів для покриття багатомільярдних боргів. Це, на їхню думку, створює ризик нерівномірного підвищення тарифів у різних регіонах України та посилення соціальної напруги серед населення.

    У зверненні також зазначається, що водопостачальні підприємства працюють у надзвичайно складних умовах воєнного часу. Пошкодження енергетичної інфраструктури, перебої з електропостачанням та необхідність резервних систем живлення додатково збільшують витрати галузі. Попри це, тарифи для населення залишалися незмінними, що ще більше поглибило фінансовий розрив.

    У разі відсутності компенсації з державного бюджету, як підкреслюють в АМУ, органи місцевого самоврядування можуть бути змушені ухвалювати рішення про перегляд тарифів на водопостачання та водовідведення. Це означатиме пряме зростання витрат для домогосподарств, підприємств та бюджетних установ, які користуються послугами водоканалів.

    В Асоціації міст України закликають центральну владу розглянути ситуацію як системну кризу у сфері житлово-комунального господарства та невідкладно ухвалити рішення щодо фінансового врегулювання заборгованості. У зверненні підкреслюється, що йдеться не лише про економічне питання, а й про забезпечення стабільної роботи критичної інфраструктури, від якої залежить життєдіяльність міст і громад по всій Україні.

    Ситуація з тарифами на воду, за оцінками експертів, може стати одним із ключових викликів для уряду та місцевої влади у найближчий період, оскільки поєднує у собі фінансові, соціальні та інфраструктурні ризики.

  • Ощадбанк відкрив мільярдне фінансування для Дніпра: що зміниться для мешканців

    Ощадбанк відкрив мільярдне фінансування для Дніпра: що зміниться для мешканців

    Дніпро залучив один із найбільших муніципальних кредитів від початку повномасштабної війни. Ощадбанк та Дніпровська міська рада підписали кредитну угоду на суму 1,5 млрд гривень, кошти з якої спрямують на модернізацію критичної інфраструктури міста, насамперед систем водопостачання, водовідведення та енергозабезпечення.

    Про це повідомив Ощадбанк. У фінустанові наголосили, що реалізація проєкту має посилити стійкість та енергонезалежність одного з найбільших міст України в умовах війни та постійних загроз для інфраструктурних об’єктів.

    Згідно з умовами угоди, залучене фінансування буде спрямоване на капітальні потреби громади. Насамперед йдеться про нове будівництво, реконструкцію та модернізацію об’єктів водопостачання та водовідведення.

    Окремим напрямком стане оновлення систем електропостачання, які забезпечують роботу критично важливих комунальних об’єктів.

    Для Дніпра питання стабільного водопостачання та енергозабезпечення залишається стратегічним. Місто є одним із найбільших промислових і логістичних центрів України, а також важливим гуманітарним хабом, який від початку повномасштабної війни прийняв десятки тисяч внутрішньо переміщених осіб.

    Саме тому модернізація інженерної інфраструктури стала одним із ключових пріоритетів міської влади.

    У банку зазначають, що реалізація проєктів дозволить підвищити надійність роботи комунальних мереж, знизити ризики аварій та забезпечити безперебійне надання базових послуг мешканцям навіть в умовах воєнних викликів.

    Одним із головних завдань проєкту стане посилення енергетичної стійкості міста.

    Після масованих російських атак на енергетичну інфраструктуру України питання автономності та резервного живлення об’єктів водоканалу стало критично важливим для багатьох громад.

    Модернізація електропостачання дозволить зменшити залежність від зовнішніх факторів, підвищити надійність функціонування насосних станцій та інших стратегічних об’єктів життєзабезпечення.

    Експерти зазначають, що саме інвестиції в критичну інфраструктуру сьогодні є одним із головних напрямків розвитку українських міст. У багатьох випадках громади вимушені не лише відновлювати пошкоджені об’єкти, а й модернізувати їх відповідно до нових викликів воєнного часу.

    У державному банку наголошують, що підтримка муніципалітетів залишається одним із ключових напрямків діяльності.

    Директор департаменту корпоративного бізнесу Ощадбанку Сергій Черніков підкреслив, що банківське кредитування стало одним із найефективніших інструментів фінансування розвитку громад в умовах війни.

    За його словами, Дніпро демонструє професійний підхід до управління міськими фінансами та реалізації масштабних інфраструктурних проєктів.

    «Банківські кредити є одним із найефективніших способів фінансування відбудови та розвитку громад під час війни. Ми бачимо відповідальний підхід Дніпра до реалізації інфраструктурних проєктів і готові підтримувати такі ініціативи», — наголосив Черніков.

    Він також повідомив, що від початку повномасштабного вторгнення загальний обсяг кредитних угод Ощадбанку з українськими громадами вже досяг 5,2 млрд гривень.

    Станом на 1 травня 2026 року Ощадбанк залишається найбільшим кредитором українських громад.

    За даними банку, його частка на ринку фінансування муніципалітетів становить 39% від загального кредитного портфеля місцевих громад.

    У банку переконані, що залучення фінансових ресурсів для розвитку інфраструктури є необхідною умовою збереження економічної активності регіонів та підготовки до майбутньої відбудови країни.

    Окрім роботи з муніципалітетами, державна фінустанова активно фінансує енергетичні проєкти. Станом на кінець травня банк опрацьовував близько тисячі заявок на фінансування об’єктів енергетичної інфраструктури із загальним попитом близько 2,5 млрд гривень.

    Для міста залучення 1,5 млрд гривень відкриває можливість не відкладати реалізацію масштабних інфраструктурних проєктів на невизначений термін.

    Фактично йдеться про ресурс, який дозволить модернізувати стратегічні об’єкти вже зараз, не чекаючи завершення війни чи надходження зовнішнього фінансування.

    Для всієї України ця угода може стати показовим прикладом того, як місцеві громади використовують механізми банківського кредитування для підтримки життєво важливої інфраструктури в умовах війни.

    На тлі постійних атак на енергетичні та комунальні об’єкти питання модернізації систем водопостачання, водовідведення та електропостачання стає не лише економічним, а й безпековим завданням.

    Саме тому кредитна угода між Дніпром та Ощадбанком уже зараз називається однією з найбільших інфраструктурних фінансових угод року на рівні українських громад.

  • Вінниця відмовилася від 15 автобусів із Польщі після скандалу навколо заяв про вулицю Бандери

    Вінниця відмовилася від 15 автобусів із Польщі після скандалу навколо заяв про вулицю Бандери

    Вінниця офіційно відмовилася від отримання 15 списаних автобусів, які планувало передати польське місто-побратим Кельце, після політичного скандалу в Польщі, що розгорівся навколо заяв окремих депутатів щодо символічного контексту використання транспорту в Україні. Рішення українського міста стало завершенням кількаденного інформаційного та політичного загострення, яке вийшло за межі суто технічного питання міжнародної муніципальної допомоги та переросло у дискусію про історичну пам’ять і польсько-українські відносини.

    Як повідомила мер польського міста Кельце Агата Войда, Вінниця відкликала свій запит на отримання автобусів, які мали бути передані як безоплатна допомога в межах багаторічного партнерства між містами. Йдеться про транспорт, який Кельце виводить з експлуатації через значний вік, пробіг і технічний стан. Загалом місто списує близько 40 автобусів, частину з яких планувалося утилізувати або продати на запчастини, а 15 одиниць — передати Вінниці.

    За словами Войти, рішення Вінниці не було продиктоване відсутністю потреби в транспорті. Вона наголосила, що українське місто й надалі перебуває в умовах війни, а його транспортна система залишається вразливою до перебоїв в енергопостачанні, оскільки значною мірою базується на електротранспорті — трамваях і тролейбусах. У разі відключень електроенергії саме автобуси могли б забезпечити мінімальну мобільність населення та уникнення транспортного колапсу.

    Втім, як підкреслила польська сторона, ситуація навколо передачі автобусів набула політичного характеру після заяв окремих депутатів міської ради Кельце. Вони публічно виступили проти ініціативи, аргументуючи свою позицію символічним аспектом: один із депутатів заявив, що не хотів би, аби автобуси, передані з Кельце, курсували вулицями, названими на честь Степана Бандери у Вінниці.

    Ця заява стала одним із каталізаторів подальшої публічної дискусії в Польщі. Частина місцевих політиків поставила під сумнів доцільність гуманітарної передачі транспорту в умовах, які вони назвали «політично напруженими», а також висловила думку, що такі кроки можуть ускладнювати й без того чутливі польсько-українські відносини.

    Зокрема, депутат міської ради Кельце Мачєй Якубчик заявив, що ситуація навколо автобусів виглядає «непрозорою» та політично невчасною. Він наголосив, що передача транспортних засобів у нинішніх умовах може викликати додаткові суперечки, замість того щоб залишатися суто технічною або гуманітарною ініціативою. Інший представник ради, Марчин Стемпнєвський, зазначив, що у разі неможливості експлуатації автобусів у Кельце їх доцільніше було б продати, а отримані кошти спрямувати на місцеві потреби.

    Після цих заяв у польському інформаційному просторі, за словами Агати Войти, почала формуватися хвиля критики, емоційних публікацій та звинувачень, частина з яких містила недостовірні або перебільшені твердження щодо стану автобусів і процесу їх передачі. Вона заявила, що деякі політики та публічні коментатори свідомо або несвідомо поширювали інформацію, яка не відповідала дійсності, зокрема припущення про те, що транспорт нібито вже був розібраний або утилізований, хоча на момент дискусії автобуси фактично перебували на території перевізника і проходили стандартні процедури списання.

    Мер Кельце також заявила, що рішення міської влади Вінниці відмовитися від автобусів стало вимушеним кроком, спрямованим на уникнення подальшої політизації гуманітарного питання. За її словами, українська сторона не хотіла, щоб допомога місту, яке живе в умовах війни, перетворювалася на інструмент внутрішньополітичних суперечок у Польщі або ставала причиною додаткової напруги між суспільствами.

    Водночас вона підкреслила, що мер Вінниці Сергій Моргунов у своїй позиції висловив вдячність за багаторічну співпрацю між містами та за попередню підтримку, яку Кельце надавало Україні. Партнерство між містами триває близько 70 років і охоплює різні сфери муніципальної взаємодії, включно з культурними та інфраструктурними проєктами.

    Окремо Войда наголосила, що ситуація навколо автобусів стала, на її думку, «випробуванням солідарності та політичної зрілості», оскільки замість технічного рішення питання перетворилося на майданчик для публічних суперечок і взаємних звинувачень. Вона також розкритикувала частину публічних заяв польських політиків, які, за її словами, сприяли поширенню недовіри та емоційного напруження в суспільстві.

    У Кельце також наголошують, що попри цей інцидент, загальна співпраця з Вінницею не припиняється, а інші спільні проєкти залишаються чинними. Місто підкреслює, що рішення щодо автобусів не має стати точкою розриву партнерських відносин, які формувалися десятиліттями.

    Таким чином, ситуація з передачею списаних автобусів перетворилася з технічної гуманітарної ініціативи на політично чутливу історію, в якій переплелися питання історичної пам’яті, внутрішньополітичні дискусії в Польщі та контекст війни в Україні. Внаслідок цього Вінниця ухвалила рішення відмовитися від допомоги, щоб уникнути подальшої ескалації та політизації гуманітарного жесту, який спочатку мав виключно практичний характер.

  • Ресторан друзів нардепа-втікача: де збирав партактив Київщини віцеспікер Корнієнко

    Ресторан друзів нардепа-втікача: де збирав партактив Київщини віцеспікер Корнієнко

    Перший віцеспікер Верховної Ради та один із лідерів партії «Слуга народу» Олександр Корнієнко опинився у центрі інформаційного скандалу після проведення зустрічі зі старостами громад Київської області у ресторанному комплексі «Яхта» на Вишгородщині. Сам захід був присвячений питанням підтримки українських військових, розвитку місцевого самоврядування та взаємодії громад із центральною владою, однак увагу громадськості привернув не зміст дискусії, а місце її проведення.

    Зустріч відбулася у ресторанному комплексі «Яхта», розташованому в селі Осещина поблизу Києва. Заклад позиціонується як преміальний ресторанно-готельний комплекс із власною набережною, басейнами, аквазоною, дитячим парком та банкетною інфраструктурою. Сам ресторан активно рекламує себе як місце для відпочинку, сімейних свят та VIP-заходів.

    Проте останніми роками навколо комплексу неодноразово виникали скандали. У низці публікацій місцевих медіа згадувалися питання щодо дозвільної документації, пожежної безпеки, податкових перевірок та екологічних претензій. Також повідомлялося про конфлікти навколо земельних ділянок та господарської діяльності закладу. Частина цих звинувачень залишається предметом публічних дискусій і не має остаточних судових рішень.

    Найбільший резонанс викликали не господарські суперечки, а особа власника комплексу — одеського ресторатора Андрія Зарічанського. У публічному просторі його ім’я неодноразово пов’язували з колишнім народним депутатом Артемом Дмитруком, який залишив Україну та став фігурантом кримінальних проваджень. За даними медіа, Зарічанський та Дмитрук тривалий час підтримували дружні стосунки та разом брали участь у заходах, пов’язаних із представниками УПЦ Московського патріархату в Одесі.

    Сам Артем Дмитрук останніми роками неодноразово потрапляв у центр політичних скандалів через свої заяви щодо війни, критичні висловлювання на адресу української влади та позицію стосовно діяльності релігійних структур, пов’язаних із Московським патріархатом. Після виїзду з України правоохоронні органи оголосили його у розшук у межах кількох кримінальних проваджень.

    Саме тому вибір локації для зустрічі представників правлячої партії викликав хвилю критики у соцмережах та медіа. Опоненти влади звернули увагу на те, що офіційний захід за участю одного з керівників парламенту проводився у закладі, власника якого журналісти пов’язують із людьми, що мають неоднозначну репутацію та проросійський бекграунд.

    На момент публікації офіційних коментарів від Олександра Корнієнка щодо критики навколо вибору ресторану не надходило. Водночас у повідомленнях про саму зустріч наголошувалося на питаннях підтримки військових, допомоги громадам та розвитку місцевого самоврядування. Жодних заяв щодо власника ресторану або його можливих політичних зв’язків під час заходу не звучало.

    Політичні експерти зазначають, що подібні історії особливо чутливі під час війни. Будь-які потенційні контакти представників влади з особами або структурами, яких публічно пов’язують із проросійським середовищем, стають предметом посиленої уваги суспільства. Навіть якщо йдеться лише про оренду приміщення для проведення заходу, репутаційні ризики для політиків залишаються високими.

    Скандал навколо ресторану «Яхта» став черговим прикладом того, як вибір місця для публічних заходів може вплинути на сприйняття політичної події. У ситуації, коли українське суспільство особливо гостро реагує на будь-які можливі зв’язки з особами, яких пов’язують із проросійськими поглядами, навіть формальні контакти можуть викликати широкий суспільний резонанс.

    Наразі залишається відкритим питання, чи матиме ця історія політичне продовження та чи нададуть додаткові пояснення організатори заходу або представники партії «Слуга народу».

  • Підозрювана в корупції адептка сепаратизму Олена Нандриш продовжує працювати на держслужбі

    Підозрювана в корупції адептка сепаратизму Олена Нандриш продовжує працювати на держслужбі

    Колишня голова Магальської сільської ради Олена Нандриш, яка  зловживаючи службовим становищем, безпідставно нараховувала собі премій на 100 тис грн та була помічена на сепаратистському заході, де лунали заклики про перехід Чернівецької області до складу Румунії, продовжує  працювати на держслужбі.

    Нагадаємо, за повідомленням Чернівецької обласної прокуратури, екс-голова Магальської сільської ради Олена Нандриш, зловживаючи службовим становищем, безпідставно нараховувала собі додаткову заробітну плату та премію. Внаслідок її дій з місцевого бюджету було витрачено майже 100 тисяч гривень.

    За процесуального керівництва прокурорів Чернівецької окружної прокуратури  Олені Нандриш було повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 191 КК України.

    Скріншот сайту Чернівецької обласної прокуратури

    Водночас, екс-голова Магальської сільської ради Олена Нандриш відома також тим, що у 2019-му році підтримала захід адептів ідеї Великої Румунії, які виступають за вихід зі складу України “Чернівців, Буковини та Бессарабії”.

    Скріншот Фейсбук сторінки одного з лідерів «Romania mare» Георге Сіміона

    Так, під час заходу за участі української чиновниці Олени Нандриш, один з лідерів Romania mare Георге Сіміон, заявив наступне:

    “Сьогодні перед вами я зібрав «Велику Румунію» від Дністра до Тиси, я сьогодні привіз сюди в Аджуд Чернівці. Ми повинні розуміти всі, що ми єдиний народ від Дністра до Тиси, ми повинні піклуватись про цей народ”.

    Нагадаємо, незважаючи на підозри в корупції та відвідини сепаратиських заходів, Олена Нандриш продовжує працювати на держслужбі на посаді начальника відділу культури, сім’ї, молоді, спорту та міжнародного  співробітництва Магальської сільської ради.

  • У громадах з’являться заступники з оборони: в Україні посилюють систему національного спротиву

    У громадах з’являться заступники з оборони: в Україні посилюють систему національного спротиву

    В Україні розширюють систему національного спротиву — у місцевих органах влади запроваджують нову посаду заступника голови з питань оборони. Це рішення є частиною комплексної реформи, спрямованої на підвищення готовності держави до тривалого протистояння та швидшого реагування на загрози.

    Як повідомляють у Міністерстві оборони, створення таких посад стало можливим після внесення змін до законодавства. Відтепер у громадах з’являться відповідальні за координацію оборонних питань на місцевому рівні, що має суттєво покращити взаємодію між військовими та цивільною владою.

    Очікується, що ці посади обійматимуть діючі військовослужбовці, яких відряджатимуть до органів місцевого самоврядування. Їхнє головне завдання — організація оборонної роботи в громадах, координація підготовки до можливих загроз та забезпечення ефективної взаємодії з підрозділами Збройних сил.

    У Міноборони наголошують, що створення такої вертикалі управління дозволить значно пришвидшити ухвалення рішень у критичних ситуаціях. Сформована система національного спротиву має працювати не лише під час війни, а й у мирний період, щоб забезпечити постійну готовність до потенційних викликів.

    Окремо підкреслюється, що нові посади не будуть тимчасовими. Їх планують зберегти і після завершення активної фази війни, що свідчить про стратегічний підхід до побудови оборонної системи держави.

    Представники оборонного відомства зазначають, що сучасна війна вимагає максимальної гнучкості від державних інституцій. Часто бюрократичні процедури, сформовані у мирний час, не дозволяють оперативно реагувати на загрози. Саме тому Україна змушена адаптувати управлінські процеси до нових реалій.

    Як приклад таких змін наводиться спрощення процедур модернізації військової техніки без тривалих погоджень, а також активне залучення приватного сектору до посилення протиповітряної оборони. Це дозволило значно підвищити ефективність відбиття атак, зокрема із застосуванням ударних безпілотників.

    Крім того, система національного спротиву передбачає ширше залучення громадян до підготовки з оборони. Раніше повідомлялося, що базова підготовка може розпочинатися вже з підліткового віку, що має сформувати у суспільстві базові навички реагування на загрози.

    Експерти зазначають, що створення посад заступників з оборони у громадах фактично формує новий рівень територіальної безпеки. Йдеться не лише про військові аспекти, а й про організацію укриттів, евакуацію населення, захист критичної інфраструктури та інформаційну стійкість.

    Водночас подібні ініціативи викликають і дискусії у суспільстві. Частина громадян висловлює побоювання щодо можливого розширення бюрократії або створення додаткових адміністративних структур. Однак у Міноборони наголошують, що головна мета — не збільшення апарату, а підвищення ефективності управління у сфері безпеки.

    Також важливим аспектом є міжнародна співпраця. Україна активно обмінюється досвідом із партнерами, зокрема з країнами Балтії, які мають власні напрацювання у сфері територіальної оборони та національного спротиву. Це дозволяє адаптувати найкращі практики до українських умов.

    Загалом розбудова системи національного спротиву розглядається як один із ключових елементів довгострокової безпекової стратегії України. В умовах тривалої війни держава переходить від ситуативних рішень до системної моделі, яка охоплює як військову, так і цивільну складову.

    У підсумку впровадження нових посад у громадах має зміцнити обороноздатність на місцях, забезпечити кращу координацію дій та підвищити готовність країни до будь-яких сценаріїв розвитку подій.

  • Проєкт плану стійкості Києва міг бути створений за допомогою ШІ — джерела

    Проєкт плану стійкості Києва міг бути створений за допомогою ШІ — джерела

    За інформацією наших джерел, проєкт плану стійкості для Києва був написаний не профільними спеціалістами, а штучним інтелектом.

    “Вивчаючи текст проєкту плану стійкості для столиці, помічники відразу кількох депутатів Київради звернули увагу на ознаки, що підтверджують написання тексту за допомогою ШІ.

    Ці факти вкотре  підтверджують, що в команді Кличка є серйозні проблеми з кадрами” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, ще 3 березня Рада нацбезпеки і оборони затвердила плани стійкості для всіх областей та обласних міст, окрім Києва. Столиці дали додатковий час на підготовку відповідних документів.